Постанова

від 06.02.2008 по справі 14/280 (12/71)

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

14/280 (12/71)

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 06.02.2008                                                                                           № 14/280 (12/71)

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Капацин  Н.В.

 суддів:             

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача - Чернецький В.В. (довір. №Юр-13/д від 16.01.08);                              Дубчак С.Є. (довір. №Юр-373/д від 17.12.07);  

 від відповідача - Кузнєцова В.О. (довір. №18/3186 від 03.12.07);

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Чернігівгаз"

 на рішення Господарського суду Чернігівської області від 20.12.2007

 у справі № 14/280 (12/71)  

 за позовом                               Відкритого акціонерного товариства  "Укрнафта"

 до                                                   Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Чернігівгаз"

 про                                                  стягнення 646685,16 грн.

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 20.12.2007р. усправі №14/280 (12/71)  позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Укрнафта” в інтересах структурної одиниці Гнідинцівського  ГПЗ, смт. Варва, Чернігівської області          задоволено повністю. Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації  „Чернігівгаз” на користь Відкритого акціонерного товариства  „Укрнафта” 601388 грн. 02 коп. боргу,  6013 грн. 88 коп. державного мита та 109 грн. 73 коп. витрат  за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Повернуто Відкритому акціонерному товариству  „Укрнафта” з державного бюджету державне мито в сумі 686 грн. 44 коп.

          Рішення суду першої інстанції ґрунтується на тому, що відповідач частково розрахувався з позивачем за надані послугу з транспортування природного газу, згідно договору №7/18/350/98г/178г від 29.12.2003р. про надання послуг з транспортування природного газу в 2004 році, укладеного між позивачем і відповідачем, сплативши позивачу 710709,68грн., несплачена сума позивачу становить 601388,02 грн. Судом першої інстанції зазначається про те, що кошти , які надійшли на розподільчий рахунок відповідача після 2004 року та розподілені відповідно до Алгоритму, який передбачає, що газопостачальні підприємства  зобов'язані надавати НКРЕ завірені в установленому порядку копії довідок про рух коштів з поточних рахунків зі спеціальним режимом використання  за звітний період, не зараховуються позивачем в рахунок погашення боргів відповідача за надані позивачем відповідачу послуги з транспортування природного газу, згідно до чого суд прийшов до висновку, що Алгоритм не впливає на домовленість  сторін за договором  щодо строків оплати вартості послуг, не припиняє зобов'язань боржника  по оплаті боргу кредитору.

          Не погоджуючись із вказаним рішенням суду відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить  Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення  Господарського суду Чернігівської області від 20.12.2007р. по даній справі, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

          В апеляційній скарзі  відповідач вказує про те, що твердження позивача, з яким погодився суд першої інстанції щодо кінцевого розрахунку за ч.2 ст.530 є невірною, так як в п. 5.2 договору встановлений строк оплати ( не пізніше наступного дня з моменту надходження вказаних коштів на розподільчий рахунок), який прив'язаний до події (надходження коштів на розподільчий  рахунок  безпосередньо від населення), відповідно правовідносини позивача і відповідача в частині розрахунків підпадають під дію ч.1 ст.530 ЦК України і виконуються в строк встановлений сторонами в договорі. У відповідності до алгоритму, кошти, що надійшли протягом оперативного дня від споживачів на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання газопостачального підприємства, уповноважений банк того ж  операційного дня зараховує, згідно нормативу розподілу коштів, в тому числі на поточний рахунок газотранспортного підприємства – в частині надання послуг з транспортування природного газу.

          Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів встановила наступне.

          29.12.2003 року між позивачем та відповідачем укладено договір № №7/18/350/98г/178г про надання послуг з транспортування  природного газу в 2004 році.

          Предметом вказаного договору є те, що  замовник (відповідач) взяв на себе зобов'язання  передати в 2004 році в систему газопроводів виконавця (позивача), а виконавець (позивач) зобов'язується здійснити транспортування  природного газу замовника, для потреб населення, яким замовник реалізує та транспортує природний газ. Замовник зобов'язується оплатити послуги виконавця.

          Пунктом 2 договору №7/18/350/98г/178г  від 29.12.2003р. сторони погодили, що виконавець  здійснює в 2004р. транспортування газу замовнику в таких обсягах: 2004 рік – 75000 тис. м. Куб.: 1 квартал – 36000 тис. м. куб., 2 квартал – 8200 тис. м.куб., 3 квартал – 3800 тис. м. куб., 4 квартал – 27000 тис. м.куб. природного газу.

          Пунктом 3.3. договору   №7/18/350/98г/178г  від 29.12.2003р. сторони передбачили, що приймання-передача послуг по транспортуванню газу оформлюється актами приймання-передачі газу в обсягах фактично протранспортованого газу замовника. Акти приймання-передачі послуг по транспортуванню газу за відповідний місяць уповноважені представники сторін складають до 10 числа, наступного за звітним місяця. Акти приймання – передачі  послуг по транспортуванню газу є підставою для проведення розрахунків.

          Додатковою угодою №1 до договору на транспортування газу для потреб населення  №18/350 від 29.12.2003 року,  п. 5.1 такого виклали в  новій редакції, відповідно до якого тариф на послуги з транспортування 1000 куб.м. природного газу  трубопроводами виконавця (позивача)  з 01.05.2004р. визначається постановою  НКРЕ №437 від 30.04.2004 року та становить 17,40 грн., крім того ПДВ-3,48 грн., всього в розмірі 20,88 грн.

          Згідно до ст.901 Цивільного кодексу України, за договором  про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

          У відповідності до п.5.2 договору №7/18/350/98г/178г  від 29.12.2003р. оплата послуг з транспортування природного газу здійснюється замовником грошовими коштами з розподільчого рахунку, згідно алгоритму розподілу грошових коштів, затвердженого  НАК „Нафтогаз України”, не пізніше наступного дня з моменту надходження вказаних коштів на розподільчий рахунок.

          Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.           До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

          Господарським судом Чернігівської області встановлено, що на виконання умов договору про надання послуг з транспортування природного газу  в 2004 році № №7/18/350/98г/178г  від 29.12.2003р позивач за період з 01 січня по 31 грудня 2004р. протранспортував відповідачеві природного газу  в кількості 64364,74 тис.куб. Загальна вартість наданих у 2004 році послуг по даному договору становить  1312097 грн. 70 коп., що підтверджується двохсторонніми актами виконання послуг з транспортування природного газу від 01.03.04р., від 01.04.04р., від 01.05.04р., від 01.06.04р, від 01.07.04р., від 01.08.04р, від 01.09.04р., від 01.10.04р., від 01.11.04р., 01.12.04р., від 01.01.05р., які підписані сторонами .   

          За протранспртований природний газ позивачем у 2004 році  відповідач розрахувався частково ( що не заперечується самим відповідачем), сплативши позивачу  710709,68 грн., що підтверджується  наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями, актами про проведення взаємозаліку, заявою про припинення зобов'язання шляхом заліку зустрічних однорідних вимог від 15.01.07, із чого слідує, що відповідачем несплачено позивачу  601388,02 грн. вартості наданих позивачем та прийнятих відповідачем послуг з транспортування природного газу у 2004 році по договору №7/18/350/98г/178г  від 29.12.2003р.

          Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України „Про затвердження алгоритму розподілу коштів, що надходять на розподільчі рахунки газозбутових підприємств Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” за поставлений природний газ” від 12 липня 2000 року №759 на виконання постанови Кабінету Міністрів України і Національного банку України від 27 травня 2000 року №840 „Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України і  Національного банку України від 13 листопада 1998 року №1785” було розроблено алгоритм, який визначає послідовність дій підприємств та банків, що їх обслуговують, при надходженні коштів на розподільчі рахунки підприємств за поставлений природний газ.

          Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що  вимоги позивача не стосуються коштів, що надходили на розподільчий рахунок відповідача від споживачів природного газу, якими відповідач не має права розпоряджатися, що вбачається з копій довідок  про нормативи розподілу коштів, що надішли на розподільчий рахунок  управління по реалізації та розрахунках за природний газ ВАТ „Чернігівгаз” за 2004 рік.

          Згідно постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 30.09.05р. №860 „Про внесення змін  до постанови НКРЕ від 12.07.2000р. №759” було внесені зміни до Алгоритму, згідно п.3.4 якого газопостачальні підприємства зобов'язані надавати НКРЕ завірені в установленому порядку копії довідок про рух коштів з поточних рахунків зі спеціальним режимом використання за звітний період.

          Як свідчать матеріали справи довідки про рух коштів, згідно п.3.4 алгоритму  за спірний період  січень-грудень 2004 року ВАТ „Чернігівгаз” до НКРЕ не подавалися. Відповідач в поясненні від 10.12.2007р. посилається на те, що п.3.4 алгоритму був введений з моменту внесення змін до алгоритму тобто з 30.09.05р. В матеріалах справи наявна довідка  про рух грошових коштів на розподільчому рахунку протягом 2007 року по ВАТ „Чернігівгаз” (населення), з чого можна зробити висновок  , що кошти, які надійшли на розподільчий рахунок відповідача після 2004 року та розподілені відповідно до алгоритму не зараховуються позивачу в рахунок погашення боргів відповідача за надані позивачем послуги з транспортування природного газу в 2004 році. Отже, алгоритм не впливає на домовленість сторін за договором, щодо строків оплати вартості послуг, не припиняє зобов'язання боржника по оплаті боргу кредитору, у тому числі шляхом реалізації свого права на стягнення боргу з споживачів природного газу та не передбачає звільнення сторін від належного виконання зобов'язань.

          Статтею 627 Цивільного кодексу встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості, а відповідно до ч. 1 ст. 628  цього ж кодексу зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

          Умовами договору сторони погодили  обов'язок відповідача оплатити надані позивачем послуги, що кореспондується з приписами ст. ст.525, 526 ЦК України відповідно до яких  зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Слід зазначити про те, що алгоритм встановлює лише порядок, а не строки розрахунку за фактично надані послуги з транспортування газу, то відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

          З матеріалів справи вбачається, що 05.07.2005р.  позивачем була направлена відповідачеві претензія №667 з вимогою оплатити вартість наданих послуг з транспортування природного газу у строк до 01.08.05р, на що 28.07.05р. відповідач листом №2/1606  повідомив позивача, що „фактично це заборгованість не ВАТ „Чернігівгаз”, а борг населення, платоспроможність якого дуже низька, що ВАТ „Чернігівгаз” зобов'язується докласти всіх можливих зусиль для найскорішого  вирішення питання щодо погашення боргу перед підприємством”.

          Таким чином заборгованість відповідача становить 601388 грн. 02 коп., а доводи відповідача в апеляційній скарзі про те, що  відповідач належним чином виконав умови договору, перерахувавши позивачу належну до сплати кількість грошових коштів, що надійшли на його розподільчий рахунок, решта коштів в сумі 601 3888,02 грн. не є боргом відповідача, не спростовують висновків суду, а відтак колегія суддів Київського апеляційного господарського суду прийшла до висновку що рішення суду першої інстанції прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду Чернігівської області від 20.12.2007р. по даній справі  відповідає вимогам чинного законодавства, фактичним обставинам і матеріалам справи, підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст.101-105 Господарського процесуального кодексу, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИВ:

 1.Рішення Господарського суду Чернігівської області від 20.12.2007р. у справі № 14/280 (12/71) залишити без змін, а апеляційну скаргу  Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Чернігівгаз - без задоволення.

         2.Матеріали справи №14/280 (12/71)  повернути до Господарського суду Чернігівської області.             

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          

 11.02.08 (відправлено)