Справа № 541/3951/24
Номер провадження 2/541/165/2025
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
(заочне)
28 січня 2025 року м. Миргород
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді - Городівського О.А.,
за участю секретаря судового засідання - Ніколаєнко М.В.,
позивача - ОСОБА_1 та його представника - адвоката Ковердяєвої Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миргород в порядку загального провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Виконавчий комітет Миргородської міської ради, як орган опіки та піклування, про позбавлення батьківських прав, -
ВСТАНОВИВ:
31 жовтня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа Виконавчий комітет Миргородської міської ради, як орган опіки та піклування, про позбавлення батьківських прав. Свій позов мотивував тим, що 25 листопада 2009 року між ним, ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 було укладено шлюб. Від цього шлюбу у них народилася дитина: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . У подальшому, сімейне життя поступово погіршувалося, що в кінцевому призвело до фактичного припинення будь-яких відносин.
Рішенням Миргородського міськрайонного суду від 23.06.2016 шлюб між позивачем та ОСОБА_2 було розірвано. Окрім того, рішенням Миргородського міськрайонного суду від 06.10.2017 із ОСОБА_2 було стягнуто на користь позивача аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , у розмірі частини всіх видів доходу відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
У подальшому, рішенням Миргородського міськрайонного суду від 06.09.2018 позовна заява ОСОБА_1 , про визначення місця проживання малолітнього сина разом із батьком, задоволена в повному обсязі.
З моменту припинення відносин відповідач не проявляє жодного інтересу до дитини. Не лише не надає матеріальної допомоги, але й не цікавиться її життям, станом здоров`я, розвитком. Таким чином, ОСОБА_2 не бере участі у вихованні та утриманні дитини, тобто покладених законом на батьків обов`язків не виконує. Повним доглядом та утриманням дитини позивач займається самостійно без участі відповідача.
Зі слів рідних ОСОБА_2 , вона на теперішній час проживає в російській федерації та повертатися до України не збирається. Просив позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав відносно дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою суду від 05.11.2024 року відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 18.12.2024 року підготовче провадження у справі було закрито, призначено справу до судового розгляду по суті.
В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали та просили задовольнити з підстав, викладених у позові.
Відповідачка, сповіщена про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилася, про причини неявки не повідомила, відзив на позов не надала.
Згідно зі ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не подав відзив і якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Представник третьої особи до початку судового засідання подав заяву про розгляд справи за відсутності їх представника.
Суд, вислухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 та відповідачка ОСОБА_2 є батьками дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 від 15.02.2010 (а.с. 9).
У подальшому між позивачем та відповідачем, згідно рішення Миргородського міськрайонного суду від 23.06.2016, шлюб було розірвано (а.с. 13). З моменту припинення шлюбних відносин та до теперішнього часу повним доглядом та утриманням дитини займається лише батько ОСОБА_1
24 жовтня 2024 року службою у справах дітей Миргородської міської ради було проведено обстеження умов проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та надано акт обстеження умов проживання в якому зазначено, що ОСОБА_1 разом із сином ОСОБА_5 проживають у власному приватному будинку в с. Любівщина. Оселя чиста, свіжа, простора, затишна. Всі кімнати облаштовані необхідними меблями та електропобутовою технікою. Для дитини створені необхідні умови для повноцінного життя та розвитку (а.с. 17).
Згідно довідки опорного закладу освіти «Миргородський ліцей №1 імені Панаса Мирного Миргородської міської ради Полтавської області» від 17.10.2024 №05-17/353 зазначено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є учнем 9 класу, проживає лише з батьком ОСОБА_1 . ОСОБА_6 постійно відвідує заняття. Батько спілкується з педагогами, цікавиться шкільним життям. Постійно займається лікуванням сина, так як ОСОБА_5 має проблеми зі здоров?ям. Батько спілкується із шкільною медсестрою, сімейним лікарем, виконує їхні рекомендації. Хлопчик виховується в неповній сім?ї. Батьки розлучені. Мати - ОСОБА_7 , не проживає з сином, її не бачили класний керівник, вчителі. Мама контакту з ліцеєм не підтримує. Зі слів хлопчика, мама перебуває за кордоном багато років (а.с. 19).
У частинах четвертій - шостій статті 19 СК України встановлено, що при розгляді спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, визначення місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе, не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних в результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитись з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
Виконавчий комітет Миргородської міської ради Полтавської області, як орган опіки та піклування, надав висновок №4789/01-35 від 18.12.2024 року, в якому зазначив, що у зв`язку із наявністю переконливих доказів невиконання матір`ю батьківських обов`язків, її відсутністю у житті дитини протягом тривалого часу, вважає за доцільне позбавити батьківських прав громадянку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , по відношення до її неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 45).
Відповідно до ч. 3 ст. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959 року, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.
Частинами першою, другою статті 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
Стаття 9 Конвенції покладає на держави-учасниці обов`язок забезпечувати те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Відповідно до ст. 18 Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.
У справі «Хант проти України» від 07.12.2006 Європейським судом з прав людини наголошено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (п. 54). Вирішення питання позбавлення батьківських прав має ґрунтуватися на оцінці особистості відповідача, його поведінки; факт заперечення відповідача проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (п. 58)
У статті 7 СК України визначено необхідність забезпечення дитині можливості здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Згідно з ч.ч. 2, 4 ст. 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; хронічно зловживають алкоголем або наркотиками; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.
Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_2 не приймає участі у вихованні, навчанні, лікуванні та утриманні своєї дитини ОСОБА_3 , не забезпечує необхідного харчування, медичний догляд, лікування дитини, не спілкується з сином; не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню ним загальновизнаних норм моралі; не виявляє інтересу до його внутрішнього світу; не створює умов для отримання сином освіти.
Згідно роз`яснень, викладених в Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» №3 від 30.03.2007 року, ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негайно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», на батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов`язані виховувати дітей, піклуватися про їх здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Отже, позбавлення відповідачки ОСОБА_2 батьківських прав на даний момент, приймаючи до уваги конкретні обставини справи, враховуючи свідоме нехтування матір`ю своїми батьківськими обов`язками, що знайшло підтвердження у судовому засіданні, на думку суду є єдиним можливим засобом забезпечення дитині спокійного життя та гармонічного виховання, як того вимагає ст. 150 СК України.
Таким чином, у судовому засіданні було встановлено, що відповідачка свідомо ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню дитини, що є підставою відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України для позбавлення її батьківських прав.
Зважаючи на встановлені в судовому засіданні обставини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав обґрунтовані та підлягають задоволенню в інтересах неповнолітньої дитини.
При цьому застосовуючи такий крайній захід, як позбавлення батьківських прав, суд також враховує, що у разі зміни обставин, що стали підставою для позбавлення відповідачки батьківських прав, вона має право бути поновленою у батьківських правах відносно своєї дитини відповідно до положень ст. 169 СК України.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211,20 грн на користь позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 169, 208, 212-215, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 150, 164, 180, 181, 182, 183, 191 Сімейного кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, третя особа Виконавчий комітет Миргородської міської ради, як орган опіки та піклування - задовольнити.
Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 , стосовно неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути із ОСОБА_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , судові витрати в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , останнє відоме місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Повний текст рішення складено 29 січня 2025 року.
Суддя О. А. Городівський
Суд | Миргородський міськрайонний суд Полтавської області |
Дата ухвалення рішення | 28.01.2025 |
Оприлюднено | 03.02.2025 |
Номер документу | 124790808 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них про позбавлення батьківських прав |
Цивільне
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області
Городівський О. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні