Ухвала

від 30.01.2025 по справі 2010/6781/12

ДЕРГАЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 2010/6781/12

провадження № 6/619/19/25

Ухвала

30 січня 2025 року,

м. Дергачі,

Дергачівський районний суд Харківської області у складі головуючого судді Нечипоренко І.М., за участю секретаря судового засідання Міщенко О.О., розглянув у відкритому судовому засіданні заяву про видачу дублікату виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання по справі № 2010/6781/12

ім`я (найменування) сторін та інших учасників справи:

заявник: Акціонерне товариство «Скай Банк»,

боржник: ОСОБА_1 .

Питання, що вирішується ухвалою.

Представник АТ «Скай Банк» 20.01.2025 звернувся до суду із заявою, у якій просить поновити строк для пред`явлення виконавчого листа № 2010/6781/2012 виданого 14.05.2013 Дергачівським районним судом Харківської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Регіон Банк» заборгованості у сумі 6776,59 грн. У обґрунтування заяви зазначено, ПАТ «Регіон Банк» змінив свою назву на «Скай Банк». Відповідно до відомостей АСВП у Дергачівському ВДВС у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебувало провадження АСВП № 45822069. Постановою від 24.05.2016 АСВП № 45822069 було повернено виконавчий документ у зв`язку з відсутністю боржника. 11.12.2014 до відділу надходив виконавчий лист № 2010/6781/2012 вид. 14.05.2013 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на користь ПАТ «Регіон Банк» у сумі 6776,59 грн. 12.12.2014 винесено Постанову про відкриття виконавчого провадження. 24.05.2016 винесено Постанову про повернення виконавчого документа. Стягувач не був повідомлений про завершення виконавчого провадження № 45822069, а також не отримав оригінал виконавчого листа № 2010/6781/2012 виданого 14.05.2013 та постанови про повернення виконавчого документа стягувачу.

У судове засідання представник АТ «Скай Банк» - Литвинов О.В. не з`явився, надавши в системі «Електронний суд» заяву про проведення судового засідання без його участі.

У судове засідання боржник ОСОБА_1 не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася шляхом направлення судової повістки на зареєстровану адресу.

Крім того, боржниця була обізнана про наявність заяви АТ «Скай Банк», оскільки згідно з вимогами ч. 2 ст. 183 ЦПК України, матеріали заяви містять докази її надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).

Враховуючи вимоги ч. 3 ст. 433 ЦПК України заява розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк.

Перевіривши заяву з додатками, суд дійшов висновку про відмову в її задоволенні, з огляду на таке.

Відповідно до заочного рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 14.03.2013 по справі № 2010/6781/12 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Регіон-Банк» заборгованості у сумі 6776,59 грн.

Із наданого витягу зі Статуту, погодженого НБУ 15.07.2024, убачається, що АТ «СКАЙ БАНК» є правонаступником всіх прав та обов`язків ПАТ «СКАЙ БАНК», яке в свою чергу є правонаступником всіх прав та обов`язків ПАТ «РЕГІОН БАНК».

За відомостями листа Дергачівського ВДВС у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, перевіркою ВП-Спецрозділ встановлено, що 11.12.2014 до відділу надходив виконавчий № 2010/6781/2012 виданий 14.05.2013 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на користь ПАТ «Регіон Банк» в розмірі 6776,59 грн. 12.12.2014 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 45822069. 24.05.2016 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу (в редакції закону, що діяв на момент винесення постанови п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження»). Постанова про повернення виконавчого документу разом із виконавчим документом на адресу стягувача. Повторно виконавчі документи не надходили.

Згідно з частинами першою, другою статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності встановленої законом.

У частинах першій, третій статті 431 ЦПК України закріплено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами.

Стадія виконавчого провадження, як завершальна стадії судового процесу, має встановлені законом строкові межі. Зокрема, така стадія починається після видачі виконавчого документу стягувачу та закінчується виконанням судового рішення або спливом строку пред`явлення виконавчого документу до виконання.

Тобто, за межами цього строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження, як завершальної стадії судового процесу, спливає одночасно зі строком пред`явлення виконавчого документу до виконання.

За правилами ч. 1ст. 433 ЦПК Українипідставою для поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання є поважність причин пропуску такого строку.

Строк пред`явлення виконавчого документа до виконання може бути поновлений судом за умови, якщо заявник доведе належними і допустимими доказами існування обставин, які об`єктивно перешкоджали йому вчинити процесуальну дію у встановлений законом строк.

Під поважними причинами пропуску процесуального строку слід розуміти такі обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що пропустила цей строк, і пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали або ускладнили можливість своєчасного пред`явлення виконавчого документа до виконання у визначений законом строк.

Відповідно до положень ч. 1ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На час видачі виконавчого листа у справі № 2010/6781/12 (14.05.2013) діяв Закон України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року№ 606-XIV, у статті 22 якого було передбачено, що виконавчий документ може бути пред`явлено до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом.

05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02 червня 2016 року (далі - Закон № 1404-VIII), згідно пункту 5 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення якого виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття. Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання (частини перша, друга, пункт 1 частини четвертої статті 12 Закону № 1404-VIII).

Як указано в підпункті 17.4 пункту 17 Розділу XIII ЦПК України «Перехідні положення» у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Аналіз пункту 17.4 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, дозволяє дійти висновку, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. При цьому, виданий він може бути лише за умови, якщо у встановлені строки з відповідною заявою до суду звернувся стягувач або державний/приватний виконавець.

Відповідно до частини першої статті 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

У пунктах 44 - 47 постанови Великої Палати Верховного Суду від21 серпня 2019 року в справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19) зроблено висновок, що стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина шоста статті 12 Закону № 1404-VIII). У разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частина перша статті 433 ЦПК України; близький за змістом припис відображений у частині першій статті 329 ГПК України). Відповідно до підпункту 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів: у разі втрати виконавчого документа, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання (аналогічний припис відображений у підпункті 19.4 пункту 1 розділу «Перехідні положення» ГПК України). Якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.

Зазначені приписи перехідних положень вказаних кодексів не забороняють суду одночасно розглянути та вирішити поставлені у заяві стягувача питання про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та про видачу дубліката такого документа у разі його втрати або розглянути питання про видачу дубліката втраченого виконавчого документа після того, як суд поновив строк для пред`явлення цього документа до виконання (пункт 31 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/19 (провадження № 14-308цс19)).

Чинним законодавством передбачена можливість видачі дубліката виконавчого документу лише у разі дотримання або ж поновлення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання (постанова Верховного Суду 03 листопада 2021 року в справі № 2-3552/10 (провадження № 61-13845св21)).

У постановах Верховного Суду від 19 квітня 2021 року у справі№ 2-1316/285/11, від 15 червня 2022 року у справі № 2-5062/10, від 11 квітня 2024 року у справі № 1519/2-4707/11 зазначено, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено. У той же час, обов`язковою умовою видачі дубліката виконавчого листа є звернення із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду.

Видача дубліката виконавчого документа пов`язується з його втратою та можлива в межах строку пред`явлення виконавчого документа до виконання або за умови поновлення такого строку судом у разі його пропуску. У разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частини перша статті 433 ЦПК України). Єдиною та необхідною підставою для поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання є наявність в особи поважних причин його пропуску. Встановлення судом факту пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання і непоновлення його судом є підставою для відмови у задоволенні заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа. Якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Таким чином, під час вирішення питання щодо можливості видачі судом дубліката виконавчого документа на підставі звернення стягувача до суду з такою заявою обов`язковим та визначальним є питання з`ясування обставин, чи подана така заява заявником у строк, встановлений для пред`явлення виконавчого документа до виконання (див. ухвалу Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2024 року в цій справі, провадження № 14-21цс24).

Обов`язковою умовою видачі дубліката виконавчого листа є звернення із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду (постанова Верховного Суду від 19 квітня 2021 року у справі № 2-1316/285/11 (провадження № 61-34св21)).

Так, судом установлено, що АТ «СКАЙ БАНК», як правонаступник стягувача у виконавчому провадженні, від дня його відкриття мало право на доступ до документів в Автоматизованій системі виконавчого провадження, реальну можливість завчасно ознайомитися із документами виконавчого провадження через вказану систему або встановити факт відсутності відкритого виконавчого провадження, проте таким, наданим законом, правом не скористалося та причин неможливості реалізації такого права в межах розумного строку не навело.

Суд зазначає про відсутність підстав для поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання через сплив майже 10 років з часу повернення його стягувачу, який не довів наявність для цього поважних причин. Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, пропущений товариством з поважних причин, у матеріалах справи відсутні докази про звернення сторони стягувачадо виконавчої служби із заявами про встановлення відомостей знаходження виконавчого листа за такий тривалий строк.

Як передбачено ч. 8 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов`язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.

Виходячи з наведеного, та, установивши, що строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, а підстави для його поновлення відсутні, суд вважає, що у задоволенні заяви АТ «СКАЙ БАНК» у частині вимог про видачу дубліката виконавчого документа слід відмовити.

Керуючись ст. 433 ЦПК України, п.17.4 Перехідних положень ЦПК України, суд,

постановив:

Відмовити у задоволенні заяви Акціонерного товариства «СКАЙ БАНК» про видачу дублікату виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених участині другійстатті 358 ЦПК України.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І. М. Нечипоренко