Рішення

від 29.01.2025 по справі 645/5350/24

МОСКОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 645/5350/24

Провадження № 2-др/643/8/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(додаткове)

29.01.2025 Московський районний суд м. Харкова у складі: головуючого судді Скотаря А.Ю., за участю секретаря судового засідання Серікової Я.В., розглянувши в приміщенні зали суду в м. Харкові без повідомлення (виклику) сторін заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

установив:

АТ «Сенс Банк» 06.09.2024 звернулось до Фрунзенського районного суду м. Харкова з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 376244,25 грн. Позовна заява подана через систему Електронний Суд.

Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 09.09.2024 позовну заяву передано за підсудністю Московському районному суду м. Харкова.

21.01.2025 у вказаній цивільній справі ухвалено рішення, яким позовну заяву задоволено частково.

23.01.2025 ОСОБА_1 через представника адвоката Зудер`янц В.В. за допомогою системи Електронний суд подано клопотання про ухвалення додаткового рішення, у якій вона просить суд ухвалити додаткове рішення про розподіл судових витрат: витрат на правничу допомогу у розмірі 20000,00 грн та витрат зі сплати судового збору (подання позову).

Ухвалою суду від 24.01.2025 відкрито провадження за заявою, постановлено здійснювати розгляд заяви без повідомлення (виклику) сторін.

В обґрунтування заяви представник відповідачки зазначає таке: між відповідачкою ОСОБА_1 та адвокатом Зудер`янц В.В. укладений договір б/н про надання правничої допомоги від 28 жовтня 2024 року.

За умовами вказаного договору адвокатом Зудер`янц В.В. отримано плату 20000,00 грн за юридичну консультацію, ознайомлення з матеріалами справи, участь у судовому засіданні в Московському районному суду м. Харкова у справі №645/5350/24 та наводить у заяві розрахунок вказаних витрат. Факт оплати послуг адвоката у розмірі 20000 грн підтверджується квитанцією.

Представник відповідачки просить ухвалити додаткове рішення про розподіл судових витрат та стягнути з позивача АТ «Сенс Банк» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20000,00 грн, які відповідачка понесла в зв`язку з розглядом справи та судовий збір (подання позову).

27.01.2025 від представника позивача надійшли заперечення проти заявлених витрат на правову допомогу, в яких зазначено, що розмір заявлених відповідачем витрат складає 20000,00 грн, що більше 15% від стягнутої з боржника суми. Справа про стягнення заборгованості не є складною за її змістом, за складання відзиву на позовну заяву та декількох клопотань і заяв представником відповідача виставлена значно завищена ціна, яка є неспівмірною з ціною позову. Крім того, позовна заява задоволена частково, отже судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підтвердження факту розрахунку із самозайнятою особою, яка здійснює незалежну професійну діяльність, сторона повинна надати суду договір про надання правової (правничої) допомоги який містить умови про вартість послуг, їх розмір і порядок розрахунків, та розрахунковий документ який відповідає вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», зокрема документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, тощо). Перелічених документів до клопотання не додано.

АТ «Сенс Банк» вважає, що заявлений у заяві розмір судових витрат є непомірно великим порівняно зі складністю справи, часом, витраченим на виконання робіт, і обсягом наданих послуг. Також розмір заявлених витрат є необґрунтованим та непропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову.

Ураховуючи викладене вище, оскільки АТ «Сенс Банк» не визнає заявлений відповідачем розмір судових витрат, зважаючи на те, що позовні вимоги задоволено частково, просить суд максимально зменшити розмір витрат на правничу допомогу, оскільки останній є значно завищеним.

28.01.2025 від представника відповідача надійшло клопотання про ухвалення додаткового рішення у паперовому вигляді з додатками, які є ідентичними до клопотання з додатками від 23.01.2025, поданого через електронний суд.

Суд, перевіривши матеріали справи та надані докази, встановив таке: відповідно до ч. 2 ст. 270 ЦПК України заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У письмових поясненнях відповідачем зазначений попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона очікувала понести у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції та які складаються з витрат на професійну правничу допомогу в сумі 20000,00 грн.

Вступна та резолютивна частини рішення проголошені 21.01.2025, під час проголошення рішення сторони присутні не були.

Заява про ухвалення додаткового рішення надійшла до суду 23.01.2025, отже строки та умови звернення з заявою про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу представником відповідача дотримані.

Згідно з ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, окрім іншого, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати.

На підтвердження витрат на правову допомогу представником відповідача до клопотання додано такі докази: копію договору про надання правової допомоги від 28.10.2024 б/н, копію квитанції від 28.10.2024, у клопотанні наведений розрахунок гонорару: консультація 8000,00 грн, складення пояснень з наданням розрахунку 12000,00 грн, вивчення практики ВС 4000,00 грн, участь у судовому засіданні 8000,00 грн, а всього 32000,00 грн. Фактично сплачено 20000,00 грн.

Пунктом 4.1. договору про правничу допомогу б/н від 28.10.2024 року визначено: за виконану роботу, надані послуги КЛІЄНТ сплачує готівкою у національній валюті України або перераховує на поточний рахунок АДВОКАТА плату (гонорар), розмір якої обумовлено Сторонами. При цьому виконана робота узгоджується актом прийому-передачі (розрахунком суми гонорару за надану правничу допомогу) виключно за необхідністю, за взаємною згодою сторін, про що вносяться відповідні додаткові угоди до цього договору.

У пункті 4.2 договору зазначено: сторони домовились, що сума гонорару адвоката є фіксованою та складає 20000,0 (двадцять тисяч) гривень відповідно до квитанції від 28.10.2024. Ця квитанція є підтвердженням факту оплати гонорару (послуг) адвоката.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з п.п. 1, 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина третя статті 141 ЦПК України).

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частин 4-6 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до положень ст.ст. 1, 26, 27, 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги, за яким, зокрема, клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц звернула увагу не те, що: 1) при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін; 2) розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини. Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу; 3) саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, Об`єднана Палата Касаційного Господарського Суду у складі Верховного Суду у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 зробили такі правові висновки: розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

У постанові Верховного суду від 12.06.2024 у справі № 444/3403/20 зроблений висновок, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Представник позивач звернувся до суду з запереченнями на клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу, які фактично є клопотанням про зменшення їх розміру.

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Проаналізувавши заперечення представника позивача проти заявлених витрат на професійну правничу допомогу суд зауважує, що останні не можна вважати змістовними та обґрунтованими, оскільки за текстом вказаних заперечень представником позивача допущено безліч описок, зокрема, особою, яка подала клопотання про стягнення витрат представник АТ «СенсБанк» називає «позивачем», перелік складених цим «позивачем» документів не відноситься до цієї справи, у сумах наявні описки, що наводить на думку, що текст заперечень та викладені в них обставини стосуються іншої цивільної справи.

Отже, дослідивши надані представником відповідачки докази оплати на виконання договору та враховуючи доводи, зазначені представником позивача у запереченнях проти заявлених витрат на правничу допомогу, суд вважає, що останні не є обґрунтованими.

Відповідачкою підтверджено належними доказами здійснення витрат на правничу допомогу у цій цивільній справі, вказані витрати на думку суду є співмірними із заявленими позовними вимогами та складністю справи.

Отже, сума 20000,00 грн витрат на правничу допомогу є доведеною.

Судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина третя статті 141 ЦПК України).

Так, позов задоволений на 45,18%, відмовлено у 54,72% позовних вимог, тобто на користь відповідачки з позивача має бути стягнуто 54,82% від підтверджених витрат на правничу допомогу, що становить 10964,00 грн.

Доказів понесенні інших витрат (судового збору) представником відповідачки не додано.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 77-81, 82, 133-137, 141, 263-265, 270 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Заяву Марченко Олени Михайлівни про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства «Сенс Банк» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування витрат на правничу допомогу 10964,00 грн (десять тисяч дев`ятсот шістдесят чотири гривні 00 копійок).

У решті вимог заяви відмовити.

Додаткове рішення є невід`ємною частиною рішення у справі № 645/5350/24 від 21.01.2025.

Дані позивача: Акціонерне товариство «Сенс Банк», код ЄДРПОУ 23494714, місцезнаходження: м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100.

Дані відповідача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована: АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його оголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його оголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разіподання апеляційноїскарги рішення,якщо йогоне скасовано,набирає законноїсили післяповернення апеляційноїскарги,відмови увідкритті чизакриття апеляційногопровадження абоприйняття постановисуду апеляційноїінстанції занаслідками апеляційногоперегляду.

Суддя А.Ю. Скотар