Вирок

від 30.01.2025 по справі 635/13203/24

ХАРКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 635/13203/24

Провадження № 1-кп/635/674/2025

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2025 року смт Покотилівка Харківський район Харківська область

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 (на відеозв`язку),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, неодруженого, з середньою освітою, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на час вчинення злочину військовослужбовця за контрактом, обіймаючого посаду стрільця 3 штурмового спеціалізованого відділення 2 штурмового спеціалізованого взводу 1 штурмової спеціалізованої роти штурмового спеціалізованого батальйону (ШКВАЛ) військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні: «солдат», раніше судимого, останній раз засудженого 21.12.2022 вироком Люботинського міського суду Харківської області за ч. 2ст. 125 КК України, умовно-достроково звільненого ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 20.05.2024 із застосуванням ч. 1 ст. 71 КК України, для проходження військової служби,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.408 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Суд визнаєдоведеним,що 22.05.2024 ОСОБА_4 підписав контракт про проходження військової служби у Збройних силах України.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №147 від 22.05.2024 солдата за контрактом ОСОБА_4 , призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 22.05.2024 за №155-РС на посаду стрільця 3 штурмового спеціалізованого відділення 2 штурмового спеціалізованого взводу 1 штурмової спеціалізованої роти штурмового спеціалізованого батальйону (ШКВАЛ) військової частини НОМЕР_1 , зараховано на всі види забезпечення і визнано таким, що з 09.06.2024 прийняв справи та посаду і приступив до виконання службових обов`язків за посадою.

Відповідно до приписів ст.ст. 2, 4, 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», на момент вчинення злочину, солдат ОСОБА_4 вважається військовослужбовцем, який проходить військову службу за контрактом.

Вимоги ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» зобов`язують солдата ОСОБА_4 захищати Вітчизну, суверенітет і територіальну цілісність України.

У відповідності до вимог ст.ст. 9, 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV (зі змінами), ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 551-XIV, солдат ОСОБА_4 під час проходження військової служби повинен свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; беззастережно виконувати накази командирів; знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою; бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків та виконувати завдання, пов`язані із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України та інше.

Пунктом 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» передбачено, що військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби: на території військової частини або в іншому місці роботи протягом робочого часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком; на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).

Згідно вимог ст.ст. 12, 14 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов`язків він зобов`язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові. Із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника.

Статтями 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, визначено необхідність забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, проведення занять з бойової підготовки, підтримання внутрішнього порядку, військової дисципліни та виконання службових обов`язків, зобов`язують військовослужбовців у службовий час постійно знаходитись в розташуванні військової частини або місця служби і не залишати їх без дозволу командира (начальника).

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Верховною радою України, у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, який продовжено до теперішнього часу.

Однак, солдат ОСОБА_4 під час проходження військової служби, в порушення вищезазначених нормативно-правових актів вирішив стати на злочинний шлях.

Так, ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом, обіймаючи посаду стрільця 3 штурмового спеціалізованого відділення 2 штурмового спеціалізованого взводу 1 штурмової спеціалізованої роти штурмового спеціалізованого батальйону (ШКВАЛ) військової частини НОМЕР_1 , достовірно знав та усвідомлював, що повинен неухильно дотримуватись вимог ст.ст. 65, 68 Конституції України, ст.17 Закону України «Про оборону України», ст.ст. 1, 2, 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV, ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 551-XIV, які зобов`язують його: свято і непорушно додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів, захищати суверенітет і територіальну цілісність України, забезпечувати її економічну та інформаційну безпеку, віддано служити українському народу, сумлінно, чесно та зразково виконувати військовий обов`язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, не допускати негідних вчинків, реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, спрямований на ухилення від військової служби, з мотивів небажання виконувати обов`язки військової служби та з метою незаконно ухилитися від неї, в умовах воєнного стану, у порушення вимог ст. ст. 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст.ст. 1, 2, 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст.ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, за відсутності поважних причин, 03.09.2024 без дозволів командирів, самовільно залишив місце служби місце розташування штурмового спеціалізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ).

При цьому, на місце несення служби ОСОБА_4 не повернувся, перебував поза місцем служби, обов`язки з військової служби за посадою не виконував, поза місцем служби у медичні установи України не звертався, правоохоронні органи, органи державної влади або органи місцевого самоврядування про свою належність до військової служби, про вчинене ним ухилення від військової служби та про його причини не повідомляв, час проводив на власний розсуд.

26.09.2024 ОСОБА_4 був виявлений військовослужбовцями ВСП та доставлений до Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань.

Таким чином, ОСОБА_4 з 03.09.2024до 26.09.2024 проводив час на власний розсуд, не пов`язуючи його з виконанням обов`язків військової служби.

Дії ОСОБА_4 кваліфіковані як кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.408 КК України дезертирство, тобто самовільне залишення місця служби з метою ухилитися від військової служби, вчинене в умовах воєнного стану.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав себе винним у вчиненні інкримінованого йому злочину, щодо обставин його вчинення пояснив так, як це вказано у вироку, тому суд на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та обмежився допитом обвинуваченого, дослідженням доказів, що характеризують особу обвинуваченого, при цьому суд з`ясував, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, їх позиція є добровільною і роз`яснив, що у такому випадку учасники судового провадження будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд, кваліфікує дії ОСОБА_4 за ч.4 ст. 408 КК України, як дезертирство, тобто самовільне залишення місця служби з метою ухилитися від військової служби, вчинене в умовах воєнного стану.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 , покарання, необхідного й достатнього для його виправлення та попередження нових злочинів, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставиною, яка відповідно до ч. 1 ст. 66 КК України пом`якшує покарання ОСОБА_4 , суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , не встановлено.

Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_4 встановлено, що він раніше судимий, військовослужбовець, офіційно не працевлаштований, не одружений, за місцем проходження служби характеризується негативно, у лікарів нарколога та психіатра на обліку не перебуває.

Вказані вище обставини та дані про особу обвинуваченого ОСОБА_4 в сукупності та обставини вчинення злочину свідчать про підвищену суспільну небезпечність дій обвинуваченого.

При призначенні покарання обвинуваченому, суд також враховує, що відповідно дост. 50 КК Українипокарання є заходом примусу та полягає в передбаченому законом обмеженні прав та свобод засудженого і у відповідності до ч. 2ст. 50 КК Українимає на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Вказані вище обставини та дані про особу обвинуваченого ОСОБА_4 в сукупності та обставини вчинення кримінального правопорушення свідчать про підвищену суспільну небезпечність дій обвинуваченого. Відтак, суд вважає необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_4 та попередження нових злочинів, що відповідатиме вимогам статей 50, 65 КК України, призначити покарання у межах, встановлених санкцією статті Особливої частини Кримінального кодексу України, у виді позбавлення волі, із застосуванням вимог статті 71 КК України за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання покарання за цим вироком та вироком Люботинського міського суду Харківської області від 21.12.2022.

Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишити раніше обраний тримання під вартою.

Судові витрати та речові докази відсутні.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373-374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 408 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на 5 (п`ять) років.

На підставіст.71КК України ОСОБА_4 за сукупністю вироків до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Люботинського міського суду Харківської області від 21.12.2022 у виді 1 (одного) місяця, остаточно призначивши ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`яти) років 1 (один) місяць.

Початком строкувідбування покарання ОСОБА_4 вважати дату фактичного затримання 26.09.2024.

Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишити раніше обраний тримання під вартою.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок суду може бути подана апеляція протягом 30 днів з дня проголошення вироку суду до судової палати з кримінальних справ Харківського апеляційного суду через Харківський районний суд Харківської області, а засудженим, який тримається під вартою, в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, та прокурору.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1