Рішення

від 30.01.2025 по справі 755/3303/24

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" січня 2025 р.

м. Київ

справа № 755/3303/24

провадження № 2-о/755/87/25

Дніпровський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді Галагана В.І., за участю секретаря Прокопчук Н.А.,

учасники розгляду:

представник заявників - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «БРСМ», Товариства з обмеженою відповідальністю «БРСМ-НАФТА», Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО СМАРТ ПАУЕР» про встановлення факту недостовірності інформації та її спростування, -

ВСТАНОВИВ:

Заявники ТОВ «БРСМ», ТОВ «БРСМ-НАФТА», ТОВ «ЄВРО СМАРТ ПАУЕР» звернулись до суду із заявою про встановлення факту недостовірності інформації, поширеної в мережі Інтернет на веб-сайті «bihus.іnfo», за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_4/ у відео сюжеті під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1 )/// НОМЕР_2 (ІНФОРМАЦІЯ_5), про тіньове фінансування «БРСМ», брендом «БРСМ НАФТА» політичної ІНФОРМАЦІЯ_2, а саме, що викладена у наступних фразах:

-озвучених з 28 хв.39 секунди (прямий текст ОСОБА_2 ): « Нині джерело фінансування, ну знаєте, могло б, робити це легально і публічно, це великий гравець, відомий навіть бренд, в нього точно є гроші, але він чомусь вирішив робити це з тіні, розкидаючи готівку»;

-озвучених з 30 зв.24 секунди (прямий текст): «Справжній володар кешу ІНФОРМАЦІЯ_2 увесь цей час теж був у переписці. Пам`ятаєте контролерку фінансів ОСОБА_2 ? Вона не лише контролює фінанси, бо їх і видає»;

-озвучених з 31 хв.01 секунди (прямий текст ОСОБА_5 ): « ОСОБА_6 ОСОБА_7 є керівником цілої низки компаній, назви яких не суттєві, адже за ними стоїть один відомий бренд «БРСМ Нафта». Простими словами вона топ-менеджер БРСМу. Гроші в чаті теж йдуть від неї. Паливо для ІНФОРМАЦІЯ_2 теж від БРСМу. Проте, це навіть не іронія, але гроші від БРСМу ІНФОРМАЦІЯ_2 цінують, більше ніж паливо від БРСМу»;

-озвучених на 33 хв. 35 секунді (прямий текст ОСОБА_8 ): «Ми хотіли запитати як давно група БРСМ спонсорує ОСОБА_10 і на яку суму загалом».

Заява мотивована тим, що Висновком експерта № 857/03/2022 від 31.03.2022 року за результатами семантико-текстуального дослідження встановлено, що у вказаних текстах наявні висловлювання, які містять інформацію негативного характеру щодо мережі АЗС «БРСМ НАФТА», ТОВ «БРСМ», як володільця вказаних АЗС та інших суб`єктів господарювання із повним чи частковим найменуванням «БРСМ» - «БРСМ НАФТА» або тих, що використовують товарний знак «БРСМ НАФТА» у своїй господарській діяльності. Крім того, згідно вказаного Висновку експерта встановлено, що поширена інформація у вказаному відео-сюжеті є інформацією негативного характеру щодо мережі АЗС «БРСМ НАФТА», ТОВ «БРСМ» як володільця АЗС та інших суб`єктів господарювання, що використовують товарний знак «БРСМ НАФТА», та поширена інформація у вказаному відео-сюжеті є фактичними твердженнями, а не оціночними судженнями. Висновком експерта психолога від 14.06.2022 року встановлено, що вищезазначений відео-сюжет з веб-сайту «bihus.іnfo» у невизначено великої кількості глядачів формує негативне сприйняття стосовно суб`єктів господарювання зі спільною назвою «БРСМ» в тому числі стосовно ТОВ «БРСМ» та суб`єктів господарювання, що використовують товарний знак «БРСМ НАФТА», в тому числі АЗС «БРСМ НАФТА», внаслідок поширення інформації про фінансування « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». Поширення оспорюваної інформації про тіньове фінансування ІНФОРМАЦІЯ_2 порушує право заявників на ділову репутацію, тому заявники вимушені звернутися з даною заявою до суду.

Представник заявників адвокат Томчишин А.І. в судовому засіданні заяву підтримав з підстав, що містить її зміст.

Вислухавши пояснення представника заявників, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до наступного.

Статтею 5 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Як убачається з матеріалів справи, на сайті за посилання ІНФОРМАЦІЯ_4/ у відео-сюжеті під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_1/// НОМЕР_2 (ІНФОРМАЦІЯ_5), про тіньове фінансування «БРСМ», брендом «БРСМ НАФТА» політичної ІНФОРМАЦІЯ_2, містить наступні сюжети із фразами:

-озвучені з 28 хв.39 секунди (прямий текст ОСОБА_2 ): «Нині джерело фінансування, ну знаєте, могло б, робити це легально і публічно, це великий гравець, відомий навіть бренд, в нього точно є гроші, але він чомусь вирішив робити це з тіні, розкидаючи готівку»;

-озвучені з 30 зв.24 секунди (прямий текст): «Справжній володар кешу ІНФОРМАЦІЯ_2 увесь цей час теж був у переписці. Пам`ятаєте контрлерку фінансів Анжелу? Вона не лише контролює фінанси, бо їх і видає»;

-озвучені з 31 хв.01 секунди (прямий текст ОСОБА_5 ): « ОСОБА_6 ОСОБА_7 є керівником цілої низки компаній, назви яких не суттєві, адже за ними стоїть один відомий бренд «БРСМ Нафта». Простими словами вона топ-менеджер БРСМу. Гроші в чаті теж йдуть від неї. Паливо для ІНФОРМАЦІЯ_2 теж від БРСМу. Проте, це навіть не іронія, але гроші від БРСМу ІНФОРМАЦІЯ_2 цінують, більше ніж паливо від БРСМу»;

-озвучені на 33 хв. 35 секунді (прямий текст ОСОБА_8 ): «Ми хотіли запитати як давно група БРСМ спонсорує ОСОБА_10 і на яку суму загалом». (Том 1 а.с. 224-232)

За даними Довідки з відомостями про власника веб-сайту або інформацією про його власника, складеної ДП «Центр компетенції адресного простору мережі інтернет» Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес» від 23.12.2021 року № 425/2021-Д, за результатами дослідження інформаційного наповнення веб-сайту «bihus.іnfo» встановлено, що останній позиціонує себе в якості веб-сайту «bihus.іnfo», на якому розміщена перелічена у Довідці інформація. Згідно з відомостями Державного реєстру свідоцтв України на знак для товарів і послуг, розміщеного на офіційному веб-сайті ДП «Український інститут інтелектуальної власності». Власником Свідоцтва на знак для товарів і послуг ««bihus» № НОМЕР_1 є ОСОБА_11 (Том 2 а.с. 37-43)

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 01.10.2021 року у справі № 752/23583/20, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного суду від 09.09.2022 року, в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «БРСМ-Нафта», Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Смарт Пауер» до ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_8 про спростування недостовірної інформації та захист ділової репутації, - відмовлено. (Том 2 а.с. 51-66; 67-80)

Так, суди згідно змісту судових рішень дійшли наступних висновків: «позивачами не надано доказів того, що власник веб-сайту (доменного імені) передав вказане доменне ім`я у власність або користування іншій особі, зокрема відповідачам, на підставі відповідного договору, іншого правовстановлюючого документу тощо.

У матеріалах справи відсутні будь-які докази надання відповідачам доступу до веб-сайту, або створення облікового запису, що використовувався б відповідачами для розміщення веб-сторінки на вказаному веб-сайті та здійснення управління і (або) розміщення електронної (цифрової) інформації в межах такої веб-сторінки (у випадку якщо користувач веб-сторінки володіє обліковим записом, що дозволяє йому самостійно, незалежно від власника веб-сайту, розміщувати інформацію на веб-сторінці та управляти нею).

Отже, наявність лише самої інформації про відповідачів на веб-сайті, де розміщено інформацію, яку позивачі просять визнати недостовірною, не може бути належним та допустимим доказом того, що відповідачі є авторами сюжету, в якому, на думку позивачів оприлюднена недостовірна інформація, та те, що саме вони розмістили цю інформацію на веб-сайті, оскільки, суду не надано доказів того, що веб-сайт дійсно належить відповідачам та, останні, вправі та мали технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації.

Зважаючи на те, що позивачами не доведено те, що відповідачі є належними у даному спорі, а тому не має підстав і для встановлення при розгляді даного спору чи стосується оспорювана інформація позивачів та чи є вона недостовірною, а також чи призвело поширення спірної інформації до порушення особистих немайнових прав позивачів.»

Згідно Листа ГУ Пенсійного фонду України в м. Києві від 29.10.2020 року, від 26.10.2020 року у звітах про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування страхувальника ТОВ «Євро Смарт Пауер» відсутні дані на застраховану особу ОСОБА_2 за період з січня 2019 року по вересень 2020 року. (Том 2 а.с. 83, 87-88)

Згідно Довідки заявника ТОВ «БРСМ-Нафта» від 20.10.2020 року №321/4 ОСОБА_2 не числиться серед працівників ТОВ «БРСМ-Нафта», та не перебуває у трудових відносинах з даним Товариством. (Том 2 а.с. 91)

Згідно Довідки заявника ТОВ «Євро Смарт Пауер» від 22.10.2020 року № 22/1 ОСОБА_2 не працевлаштована та не перебуває у жодних трудових відносинах з ТОВ «Євро Смарт Пауер». (Том 2 а.с. 89)

Згідно Листа голови Політичної партії «Партія Шарія» від 23.10.2020 року на запит представника заявників повідомлено, що Партія не отримує ні офіційного, ні неофіційного фінансування з боку ТОВ «БРСМ-Нафта», ТОВ «Євро Смарт Пауер», від бренду «БРСМ-Нафта»; Партія ні офіційно, ні неофіційно не отримує пальне від мережі АЗС «БРСМ-Нафта», ТОВ «БРСМ-Нафта», ТОВ «Євро Смарт Пауер»; інформація, що міститься у відеоматеріалі під назвою «Чорна каса» партії Шарія в рази перевищує її доходи», стосовно фінансування Політичної партії «Партія Шарія» компанією, мережею АЗС «БРСМ-Нафта», не відповідає дійсності. (Том 2 а.с. 92)

На запит заявника ТОВ «Євро Смарт Пауер» заявником ТОВ «БРСМ» Листом від 31.12.2021 року № 17/1-9 повідомлено, що Товариство не фінансувало політичну партію Шарія. (Том 2 а.с. 82)

Згідно Довідки заявника ТОВ «БРСМ» від 14.01.2022 року № 17/1-6 ОСОБА_2 не працевлаштована та директором оформлена ніколи не була. (Том 2 а.с. 90)

За даними Довідки МВС України, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженка м. Херсон, станом на 14.12.2022 року до кримінальної відповідальності не притягується, незнятої чи непогашеної судимості не має та в розшуку не перебуває (Том 2 а.с. 93)

Згідно висновку експерта за результатами семантико-текстуального дослідження за заявою ТОВ «БРСМ» № 857/03/2022 від 31.03.2022 року, складеного експертом ТОВ «Експертно-дослідна служба України», об`єктивний зміст текстів відео сюжету та статті, розміщені в мережі Інтернет для невизначеного кола осіб відповідно за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_4/ полягає у висвітленні джерел фінансування «Політичної партії Шарія». У вказаних текстах наявні висловлювання, які містять інформацію негативного характеру щодо мережі АЗС «БРСМ-Нафта», ТОВ «БРСМ», як володільця вказаних АЗС, та інших суб`єктів господарювання із повним чи частковим найменуванням «БРСМ» - «БРСМ-Нафта», або тих, що використовують товарний знак «БРСМ-Нафта» у своїй господарській діяльності, та експертом зазначено, що висловлювання негативного характеру є фактичними твердженнями. (Том 2 а.с. 94-107)

Згідно висновку експерта психолога ОСОБА_15 від 14.06.2022 року, після перегляду відео-сюжету журналіста ОСОБА_11 «Наші гроші» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_4/ у невизначеної кількості глядачів формується негативне сприйняття стосовно суб`єктів господарювання зі спільною назвою «БРСМ», в тому числі, стосовно ТОВ «БРСМ»., поширюється також і на інші суб`єкти господарювання із повним чи частковим найменуванням «БРСМ» - «БРСМ-Нафта», або того, що використовує товарний знак «БРСМ-Нафта» у своїй господарській діяльності, в тому числі АЗС «БРСМ-Нафта». (Том 2 а.с. 108-132)

Згідно Листа ТОВ «Гроссето» від 20.10.2020 року № 20/1-1, керівництво ТОВ «Гроссето» прийняло рішення про відмову підписувати договір закупки пального з ТОВ «Євро Смарт Пауер`та співпрацювати з мережею БРСМ-НАФТА внаслідок ознайомлення з відео-сюжетом програми «Наші гроші» з Денисом Бігусом за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_4/, оскільки в ньому зазначено, що компанія БРСМ-НАФТА фінансує політичну партію «Партія Шарія», з якою ТОВ «Гроссето» не розділяє погляди. (Том 2 а.с. 133)

Докази оферти на укладення вищевказаного Договору між ТОВ «Гроссето» та ТОВ «Євро Смарт Пауер» до матеріалів справи не долучено.

Крім того, заявниками долучено до заяви подяки щодо позитивної діяльності Товариств. (Том 2 а.с. 134-143)

Згідно із ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст.ст. 77-80 Цивільного процесуального кодексу України.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Свідком може бути кожна особа, якій відомі будь-які обставини, що стосуються справи. (ч. 1 ст. 69, ст. 76 Цивільного процесуального кодексу України)

Згідно ч. 1, п. 5. ч. 2 ст. 293 Цивільного процесуального кодексу України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Перелік справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, визначено в ст. 315 Цивільного процесуального кодексу України.

За нормою частини другої ст. 315 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Юридичні факти - це обставини чи життєві факти, з якими норми права пов`язують виникнення, зміну або припинення правовідносин.

Встановлення юридичних фактів у порядку окремого провадження сприяє реалізації конституційних прав громадян. Умовами, за наявності яких можливим є звернення до суду для встановлення фактів, що мають юридичне значення є те, що згідно із законом ці факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих немайнових чи майнових прав фізичних осіб; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; встановлення факту потрібне заявникові для конкретної мети.

У відповідності до ст. 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростувати недостовірну інформацію про себе і членів сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про інформацію» кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законі інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Відповідно до частини першої статті 277 Цивільного кодексу України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Якщо особа, яка поширила недостовірну інформацію, невідома, фізична особа, право якої порушено, може звернутися до суду із заявою про встановлення факту недостовірності цієї інформації та її спростування (абзац третій частини четвертої статті 277 ЦК України).

Пунктом 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» роз`яснено, що відповідно до абзацу третього частини четвертої статті 277 ЦК судовий захист гідності, честі та ділової репутації внаслідок поширення про особу недостовірної інформації не виключається і в разі, якщо особа, яка поширила таку інформацію, невідома (наприклад, при направленні анонімних або псевдонімних листів чи звернень, смерті фізичної особи чи ліквідації юридичної особи, поширення інформації в мережі Інтернет особою, яку неможливо ідентифікувати, тощо). У такому випадку суд вправі за заявою заінтересованої особи встановити факт неправдивості цієї інформації та спростувати її в порядку окремого провадження. Така заява розглядається за правилами, визначеними розділом IV ЦПК України («Окреме провадження»).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 лютого 2019 року у справі № 439/1469/15-ц (провадження № 61-5189св18) вказано, що: «належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайту, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві (пункт 2 частини третьої статті 175 ЦПК України). Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайта - вільним, належним відповідачем є власник веб-сайта, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації. Якщо недостовірна інформація, що порочить гідність, честь чи ділову репутацію, розміщена в мережі Інтернет на інформаційному ресурсі, зареєстрованому в установленому законом порядку як засіб масової інформації, то при розгляді відповідних позовів судам слід керуватися нормами, що регулюють діяльність засобів масової інформації».

У частині третій статті 277 ЦК України (у редакції, чинній станом на 28 березня 2014 року) передбачалося, що «негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного».

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України «Про інформацію» та Закону України «Про доступ до публічної інформації» № 1170-VII від 27 березня 2014 року, що набрав чинності 19 квітня 2014 року, частину третю статті 277 ЦК України виключено.

Тому чинне законодавство з 19 квітня 2014 року не містить презумпції добропорядності і відсутні підстави для застосування такої конструкції при вирішенні спорів про спростування недостовірної інформації.

Відповідно до висновку Верховного Суду, наведеного у постанові від 11.10.2023 року у справі № 757/43705/19: «…чинне законодавство з квітня 2014 року не містить презумпції добропорядності і відсутні підстави для застосування такої конструкції при вирішенні спорів про спростування недостовірної інформації. Тому висновки апеляційного суду про те, що відповідачі повинні доводити достовірність оспорюваної інформації і, як наслідок, висновок про задоволення позовних вимог, не ґрунтується на вимогах чинного законодавства.»

Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, ураховуючи відсутність у заявників можливості встановити автора досліджуваного відео-сюжету та власника веб-сайту, на якому розміщено такий відео-сюжет, суд визнає право заявників на звернення до суду із заявою про спростування недостовірної інформації у вигляді фактичних тверджень у порядку окремого провадження, однак у суду відсутні правові підстави на її спростування у заявлений спосіб, з огляду на відсутність в матеріалах справи належних та допустимих доказів на спростування даних, що містить досліджуваний відео-сюжет, в той час як надані суду докази у вигляді довідок та листів складено на запити заявників та особисто заявниками, які є заінтересованими особами щодо наслідків розгляду даної справи, в той час як чинне законодавство не містить презумпції добропорядності.

При цьому, чинним законодавством не передбачена можливість притягнення до відповідальності за висловлювання оціночних суджень, які також наявні у оспорюваному відео-сюжеті, такі висловлювання не містять ознаки наклепу, містять критичну оцінку певних фактів та мають ознаки оціночних суджень, що не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості, не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, тому наявні у змісті досліджуваного тексту оціночні судження не підлягають спростуванню в межах розгляду даної справи, при цьому заявники не позбавлені права на відповідь, а також на власне тлумачення у тому самому чи іншому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку. Вони, як і думки, переконання, судження, критична оцінка певних фактів і недоліків не можуть бути предметом судового захисту, оскільки будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів не можуть бути перевірені на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів).

Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на вищевикладене, заява Товариства з обмеженою відповідальністю «БРСМ», Товариства з обмеженою відповідальністю «БРСМ-НАФТА», Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО СМАРТ ПАУЕР» про встановлення факту недостовірності інформації та її спростування є необґрунтованою та такою, що не підлягає до задоволення.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 277 Цивільного кодексу України, п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що має юридичне значення», ст.ст. 258, 259, 263-265, 293, 315-319, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «БРСМ», Товариства з обмеженою відповідальністю «БРСМ-НАФТА», Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО СМАРТ ПАУЕР» про встановлення факту недостовірності інформації та її спростування - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасники справи мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення даного рішення суду.

Повний текст рішення суду складено 30 січня 2025 року.

Суддя: В.І. Галаган