Справа № 303/6602/24
2-др/303/2/25
ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 січня 2025 року м. Мукачево
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області
у складі головуючої судді Курах Л.В.
секретар судового засідання Гейруш Л.М.,
за участю: представника позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача Марухнич Т.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Грівел» про встановлення земельного сервітуту,-
В С Т А Н О В И В :
В провадженні Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області перебувала справа за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Грівел» про встановлення земельного сервітуту.
Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 14.01.2025 позов ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Грівел» про встановлення земельного сервітуту було задоволено.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Грівел» на користь ОСОБА_2 , 1211,20 грн. судових витрат.
На адресу суду надійшла заява представника позивача про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу, у якій він просить стягнути з відповідача на користь позивача 10500, 00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, а також витрати по проведенню експертизи в сумі 21432,00 грн., яка призначена до розгляду в судовому засіданні на 30.01.2025.
Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, представник позивача Йосипчук О.В. в судовому засіданні підтримав клопотання та просив суд його задовольнити.
Представник відповідача Марухнич Т.Б. в судовому засіданні заперечила щодо задоволення поданого клопотання, оскільки не було подано попереднього розрахунку судових витрат.
Вислухавши пояснення та доводи представника позивача, представника відповідача, розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення, дослідивши матеріали справи, суд доходить наступних висновків.
Конституцією України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу (стаття 59).
Згідно з статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат пов`язаних з розглядом справи.
З огляду на статтю 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.
У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов`язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правничу допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат (дивись постанову Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 751/3840/15-ц).
Водночас, аналіз частини 2 статті 134 ЦПК України свідчить про те, що у разі неподання попереднього розрахунку у суду є право, а не обов`язок відмовити у відшкодуванні відповідних судових витрат. Тобто неподання стороною попереднього розрахунку судових витрат не є безумовною підставою для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат. Тобто, у разі неподання попереднього розрахунку у суду є право, а не обов`язок для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат.
Згідно із ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвокат має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з ч. 5 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
Судом встановлено, що до закінчення судових дебатів, в порядку ч. 8 ст. 141 ЦПК України, адвокат Йосипчук О.В., зробив заяву, що докази на підтвердження понесених позивачем судових витрат у даній справі будуть надані протягом 5 днів з моменту ухвалення судового рішення.
Позивачем сплачено 18932 грн. вартості виконання висновку експерта №1052-Е, а також 2500 грн. за виконання геодезичних робіт /кадастрове знімання та координування точок повороту меж земельної ділянки/ для проведення земельно-технічної експертизи. Тобто загальна сума витрат позивача по проведенню експертизи в даній справі становить 21432 грн..
З метою отримання правничої допомоги у даній справі між ОСОБА_2 та Адвокатським об?єднанням «ЛІГАЛ АССІСТЕНС ГРУП» було укладено договір про надання правничої (правової) допомоги від 02.04.2024 року.
Відповідно до зазначеного договору та звіту від 14.01.2025 року розмір витрат на правничу допомогу складав 10500 грн.
Відповідно до квитанції №NITUF5565 від 16.01.2025 року, Гомонай В.М. оплатив адвокатські послуги згідно Договору про надання правничої (правової) допомоги від 02.04.2024 р. на суму 10500 грн.
17.01.2025 представник позивача - адвокат Гомонай В.М. долучив до клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу та витрат за проведення експертизи: копія договору про надання правничої допомоги від 02.04.2024 року, Акт приймання-передачі наданих послуг, розрахунок вартості витрат, звіт та квитанцію №NITUF5565 від 16.01.2025 року на суму 10500 грн.
Також долучив до клопотання копію договору №24-1052-Е від 14.03.2024 року про проведення експертизи, Акт №2 здачі - приймання розрахунку вартості виконання висновку експерта №1052-Е, квитанцію №N1.J0Z4301M на суму 18932 грн., договір №1-019/24 від 18.04.2024 року на виконання геодезичних робіт, додаток № 1 до вказаного договору, рахунок на оплату №1-019/24 та квитанції про оплату від 20.04.2024 №411160447531 на суму 2500 грн.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанова Великої Палати Верховного Суду від12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).
Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (постанова Верховного Суду від 11 жовтня 2024 року у справі № 717/1699/22).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Суд, вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем під час розгляду справи, надав оцінку наданих на підтвердження понесених таких витрат доказів у їх сукупності, врахував характер виконаної роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин цієї справи, її складності та значимості дій адвоката у справі, дійшов висновку про наявність підстав для зменшення їх розміру до 7000,00 грн.
Посилання представника відповідача на правову позицію, викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 квітня 2021 року у справі № 161/20630/18, відповідно до якої позивач в порушення статті 134 ЦПК України не подав разом з позовною заявою орієнтовного розрахунку судових витрат не враховуються, оскільки, як вже зазначалось вище, частиною 2 статті 134 ЦПК України передбачено, що у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Тобто, у разі неподання попереднього розрахунку у суду є право, а не обов`язок для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат.
Крім того, представником позивача заявлено вимога про стягнення витрат за проведення експертизи в розмірі 21 432,00 грн., які понесла позивачем при розгляді даної справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Як вбачається із матеріалів цивільної справи та матеріалів заяви позивачем понесені витрати за проведення експертизи в розмірі 21 432,00 грн. що підтверджується квитанціями №N1.J0Z4301M від 20.03.2024 року та №411160447531 від 20.04.2024 року, а тому дана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставівикладеного,керуючись ст.ст.15,133,134,137,141, 268, 270, 352-355 ЦПК України, суд,-
У Х В А Л И В :
Заяву про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.
Ухвалити додаткове рішення у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Грівел» про встановлення земельного сервітуту.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Грівел» (вул.Пряшівська, 3, м.Мукачево, Закарпатська область, код ЄДРПОУ 22109855) на користь ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), судові витрати на професійну правничу допомогу на суму 7 000,00 (сім тисяч гривень) гривень та 21 432,00 (двадцять одну тисячу чотириста тридцять дві гривні) гривень витрати на проведення експертизи.
В задоволенні решти заяви - відмовити.
Додаткове рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту додатково рішення суду.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Головуюча Л.В.Курах
Суд | Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області |
Дата ухвалення рішення | 30.01.2025 |
Оприлюднено | 03.02.2025 |
Номер документу | 124801751 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області
Курах Л. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні