Рішення

від 30.01.2025 по справі 465/9745/23

ФРАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

465/9745/23

2-др/465/11/25

Додаткове

РІШЕННЯ

Іменем України

30.01.2025 м. Львів

Франківський районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді Кузь В.Я.

за участю секретаря судового засідання Савченко А.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву позивача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі №465/9745/23 за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства - Український державний інститут з проектування об"єктів дорожнього господарства "Укрдіпродор" в особі Львівської філії Державного інституту з проектування об"єктів дорожнього господарства "Укрдіпродор" - "Західдіпрошлях" про стягнення заборгованості із заробітної плати, -

встановив:

Рішенням Франківського районного суду м. Львова від 21.01.2025р. позов ОСОБА_1 до Державного підприємства - Український державний інститут з проектування об"єктів дорожнього господарства "Укрдіпродор" в особі Львівської філії Державного інституту з проектування об"єктів дорожнього господарства "Укрдіпродор" - "Західдіпрошлях" про стягнення заборгованості із заробітної плати задоволено, стягнено з Державного підприємства - Український державний інститут з проектування об"єктів дорожнього господарства "Укрдіпродор" в особі Львівської філії Державного інституту з проектування об"єктів дорожнього господарства "Укрдіпродор" - "Західдіпрошлях" на користь ОСОБА_1 заборгованість із заробітної плати у розмірі 161 855 (сто шістдесят одна тисяча вісімсот п"ятдесят п"ять) гривень 40 коп., компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати в розмірі 5556 (п"ять тисяч п"ятсот п"ятдесят шість) гривень 97 коп., з утриманням з цієї суми передбачених законом податків, зборів та обов`язкових платежів при їх виплаті, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 10 919 (десять тисяч дев"ятсот дев"ятнадцять) гривень 94 коп., з утриманням з цієї суми передбачених законом податків, зборів та обов`язкових платежів при їх виплаті, моральну шкоду в розмірі 5000 (п"ять тисяч) гривень 00 коп. Також стягнено з Державного підприємства - Український державний інститут з проектування об"єктів дорожнього господарства "Укрдіпродор" в особі Львівської філії Державного інституту з проектування об"єктів дорожнього господарства "Укрдіпродор" - "Західдіпрошлях" на користь держави судовий збір в розмірі 2147 (дві тисячі сто сорок сім) гривень 20 коп.

В подальшому від позивача ОСОБА_1 надійшла заява, в якій він просить ухвалити додаткове рішення про стягнення з відповідача витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу в розмірі 12 000 (дванадцять тисяч) гривень.

Відповідно до ст.270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; судом не вирішено питання про судові витрати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановленихстаттею 430цього Кодексу. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

У відповідності до вимог п.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання усіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

В даному випадку є доцільним вирішення питання щодо ухвалення додаткового рішення без повідомлення учасників справи.

Дослідивши матеріали цивільної справи та заяву про ухвалення додаткового рішення, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що рішенням Франківського районного суду м. Львова від 21.01.2025р. позов ОСОБА_1 до Державного підприємства - Український державний інститут з проектування об"єктів дорожнього господарства "Укрдіпродор" в особі Львівської філії Державного інституту з проектування об"єктів дорожнього господарства "Укрдіпродор" - "Західдіпрошлях" про стягнення заборгованості із заробітної плати задоволено, стягнено з Державного підприємства - Український державний інститут з проектування об"єктів дорожнього господарства "Укрдіпродор" в особі Львівської філії Державного інституту з проектування об"єктів дорожнього господарства "Укрдіпродор" - "Західдіпрошлях" на користь ОСОБА_1 заборгованість із заробітної плати у розмірі 161 855 (сто шістдесят одна тисяча вісімсот п"ятдесят п"ять) гривень 40 коп., компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати в розмірі 5556 (п"ять тисяч п"ятсот п"ятдесят шість) гривень 97 коп., з утриманням з цієї суми передбачених законом податків, зборів та обов`язкових платежів при їх виплаті, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 10 919 (десять тисяч дев"ятсот дев"ятнадцять) гривень 94 коп., з утриманням з цієї суми передбачених законом податків, зборів та обов`язкових платежів при їх виплаті, моральну шкоду в розмірі 5000 (п"ять тисяч) гривень 00 коп. Також стягнено з Державного підприємства - Український державний інститут з проектування об"єктів дорожнього господарства "Укрдіпродор" в особі Львівської філії Державного інституту з проектування об"єктів дорожнього господарства "Укрдіпродор" - "Західдіпрошлях" на користь держави судовий збір в розмірі 2147 (дві тисячі сто сорок сім) гривень 20 коп.

В заяві про ухвалення додаткового рішення позивач просить стягнути з відповідача понесені судові витрати на правничу допомогу в розмірі 12 000 (дванадцять тисяч) гривень 00 коп.

Відповідно до ст.59 Конституції України, кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Пунктом 2 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що адвокатська діяльність - це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Відповідно до абз.5 п. 3.1 та п. 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року (Справа N 1-23/2009), конституційне право кожного на правову допомогу за своєю суттю є гарантією реалізації, захисту та охорони інших прав і свобод людини і громадянина, і в цьому полягає його соціальна значимість. Серед функцій такого права у суспільстві слід окремо виділити превентивну, яка не тільки сприяє правомірному здійсненню особою своїх прав і свобод, а й, насамперед, спрямована на попередження можливих порушень чи незаконних обмежень прав і свобод людини і громадянина з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб. Правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Відповідно до ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

До заяви про ухвалення додаткового рішення долучені копії договору доручення на представництво інтересів та надання правничої допомоги (правової допомоги) від 21.11.2023р., актів про надання правової допомоги (приймання наданих послуг) №1 від 23.01.2025р.

Вартість правової допомоги складає 12 000 (дванадцять тисяч) гривень 00 коп.

Крім того, в матеріалах судової справи містяться копії свідоцтв на заняття адвокатською діяльністю та ордерів на надання правничої допомоги, з яких вбачається, що адвокатами Матушеком В.В. та Рісною Ю.Б. у даній цивільній справі позивачу ОСОБА_1 надана правова допомога.

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. П.1 ч.3 цієї статті вказує на те, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу.

Згідно ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат, учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті, суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

- чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

- чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору;

- значення справи для сторін;

- поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

- дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Ч.6 ст.142 ЦПК України визначено, що у випадках, встановлених частинами третьою - п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини дев`ятої статті 141 цього Кодексу.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, фінансового стану обох сторін та інших обставин.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інші проти України" (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Вказаний правовий висновок відображений у постанові Верховного Суду від 14.02.2022 у справі № 334/8182/19.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, постановах Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі№742/2585/19, від 03 лютого 2021 року у справі №522/24585/17.

Також, питання співмірності судових витрат розглядалось Великою Палатою Верховного Суду у справі № 550/936/18, за результатами якої Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку: «При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи, фінансовий стан обох сторін».

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ: у рішенні від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

В постановах Верховного Суду від 07 листопада 2019року у справі № 905/1795/18 та від 08 квітня 2020 року у справі № 922/2685/19 наголошено на тому, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц та в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19 міститься правовий висновок про те, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

З акту про надання правової допомоги вбачається, що ОСОБА_1 надані такі юридичні послуги як підготовка позовної заяви про стягнення заробітної плати, компенсації та моральної шкоди, вартість яких складає 9 000 (дев"ять тисяч) гривень 00 коп.; підготовка клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, вартість наданої послуги складає 1500 (одна тисяча п"ятсот) гривень 00 коп.; підготовка заяви про відшкодування витрат на правову допомогу, вартість наданої послуги складає 1500 (одна тисяча п"ятсот) гривень 00 коп.

Суд вважає, що підготовка клопотання про ознайомлення з матеріалами справи та підготовка заяви про відшкодування витрат на правову допомогу не потребує особливих знань та не вимагає значної витрати часу.

Враховуючи характер виконаної адвокатами роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, значимості таких дій у справі, витраченого часу, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат, пов"язаних з наданням правової допомоги позивача у цивільній справі №465/9745/23.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 137, 141, 142, 270 ЦПК України, -

ухвалив:

Заяву позивача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі №465/9745/23 - задоволити частково.

Ухвалити в цивільній справі №465/9745/23 додаткове рішення.

Стягнути з Державного підприємства - Український державний інститут з проектування об"єктів дорожнього господарства "Укрдіпродор" в особі Львівської філії Державного інституту з проектування об"єктів дорожнього господарства "Укрдіпродор" - "Західдіпрошлях" (м. Львів, вул. Володимира Великого, буд.54, код ЄДРПОУ 26308250) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту до Львівського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Сторони у справі:

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: Державне підприємство - Український державний інститут з проектування об"єктів дорожнього господарства "Укрдіпродор" в особі Львівської філії Державного інституту з проектування об"єктів дорожнього господарства "Укрдіпродор" - "Західдіпрошлях", юридична адреса: м. Львів, вул. Володимира Великого, буд.54, код ЄДРПОУ 26308250.

Суддя В. Кузь