Постанова

від 21.01.2025 по справі 914/2713/24

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" січня 2025 р. Справа №914/2713/24

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Галушко Н.А.

суддів Желіка М.Б.

Орищин Г.В.

секретар судового засідання Олех М.

за участю представників учасників процесу:

від позивача: Гуменюк О.М.;

від відповідача 1: не з`явився;

від відповідача 2: не з`явився;

від третьої особи: не з`явився;

розглянувши апеляційну скаргу Кредитної спілки "Орізон" від 21.11.2024 (вх. № 01-05/3378/24 від 21.11.2024)

на ухвалу Господарського суду Львівської області від 11.11.2024 (суддя Петрашко М.М.; повний текст ухвали складено 11.11.2024 року)

у справі № 914/2713/24

за позовом: Кредитної спілки "Орізон"

до відповідача-1: ОСОБА_1

до відповідача-2: Бродівського відділу Державної виконавчої служби у Золочівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Державне підприємство «СЕТАМ»

про: визнання недійсними електронних торгів, визнання недійсними та скасування постанови та акта про передачу майна, визнання нікчемним права власності, стягнення матеріальних втрат і витребування майна із чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 11.11.2024 року у справі №914/2713/24 відмовлено у відкритті провадження у справі.

Ухвала суду мотивована тим, що враховуючи предмет спірних правовідносин та суб`єктний склад сторін, беручи до уваги положення пункту 6 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України, даний спір не відноситься до юрисдикції господарських судів.

Кредитною спілкою "Орізон" подано апеляційну скаргу від 21.11.2024, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Львівської області від 11.11.2024 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга мотивована тим, що відмова суду у відкритті провадження є безпідставною, оскільки предметом спору у справі №914/2713/24 є офісне приміщення, яке використовувалося юридичною особою Кредитною спілкою «Орізон» для ведення діяльності, упорядкування архіву, належного зберігання документів, особових справ членів, кількість яких на даний час становить 486 осіб.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.11.2024, вказану справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Галушко Н.А., суддів Желіка М.Б. та Орищин Г.В.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 26.11.2024 апеляційну скаргу Кредитної спілки "Орізон" від 21.11.2024 (вх. № 01-05/3378/24 від 21.11.2024) залишено без руху.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 09.12.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Кредитної спілки "Орізон" від 21.11.2024 (вх. № 01-05/3378/24 від 21.11.2024) на ухвалу Господарського суду Львівської області від 11.11.2024 у справі № 914/2713/24, розгляд справи призначено на 21.01.2025.

ОСОБА_1 , Бродівський відділ Державної виконавчої служби у Золочівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та Державне підприємство «СЕТАМ» участі уповноважених представників в судове засідання 21.01.2025 не забезпечили, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначено у статті 202 ГПК України.

Так, за змістом частини 1 і пункту 1 частини 2 статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав, зокрема неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання.

Ураховуючи положення статті 202 ГПК України, наявність відомостей про направлення зазначеним учасникам справи ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання, що підтверджено матеріалами справи, висновки Європейського суду з прав людини у справі «В`ячеслав Корчагін проти Росії», явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті за відсутності представників відповідача 1, 2 та третьої особи.

У судовому засіданні 21.01.2025 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Суть позовних вимог позивача зводиться до порушення прав останнього оспорюваними електронними торгами №296648 від 23.08.2018, №300073 від 12.09.2018 та №303833 від 09.10.2018, які проведені всупереч вимогам закону і порушують право власності останнього на об`єкт нерухомого майна (нежитлове приміщення загальною площею 45,6 кв.м, реєстраційний номер: 2634946203, що розташоване за адресою: смт. Підкамінь, вул. Незалежності, буд.60), оскільки саме позивач вважає себе законним власником цього нерухомого майна.

Правова природа процедури реалізації майна на електронних торгах полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника електронних торгів, та складанні за результатами їх проведення акта про проведення електронних торгів, що передбачено пунктом 8 розділу X Порядку реалізації арештованого майна, та визначено, що акт про проведені електронні торги є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно у випадках, визначених законодавством. Тобто вказаний акт є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на прилюдних торгах, а отже, за своєю суттю є договором.

Згідно з частиною першою статті 650 ЦК України особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 ЦК України).

Положеннями статті 656 ЦК України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (частина перша). До договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті (частина четверта). Особливості договору купівлі-продажу окремих видів майна можуть встановлюватися законом (частина п`ята).

Право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару (частина перша статті 658 ЦК України).

Отже, з аналізу частини першої статті 650, частини першої статті 655 та частини четвертої статті 656 ЦК України можна зробити висновок, що процедура набуття майна на електронних торгах є різновидом договору купівлі-продажу.

За змістом пункту 4 розділу X Порядку реалізації арештованого майна після повного розрахунку переможця за придбане майно на підставі протоколу про проведення електронних торгів складається акт про проведення електронних торгів, який підписується (затверджується) державним або приватним виконавцем.

В акті про проведені електронні торги зазначається така інформація: ким, коли і де проводилися електронні торги; стисла характеристика реалізованого майна; прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - переможця електронних торгів, серія та номер документа, що посвідчує її особу, місце проживання (у разі якщо переможцем електронних торгів є юридична особа, зазначаються її найменування, місцезнаходження та код за ЄДРПОУ); сума, внесена переможцем електронних торгів за придбане майно; прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи (найменування юридичної особи) - боржника, її місце проживання (місцезнаходження); дані про правовстановлювальні документи, що підтверджують право власності боржника на майно; номер лота реалізованого майна (пункт 5 Розділу X Порядку реалізації арештованого майна).

Відтак, набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна є державна виконавча служба та організатор електронних торгів. Покупцем відповідно є переможець електронних торгів.

Відповідно до абзацу 2 частини першої статті 216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Правовий аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що у разі прийняття судового рішення про визнання недійсними електронних торгів за позовом будь-якої заінтересованої особи, хоча б і не учасника цих торгів, зокрема як у даному випадку, у сторін договору купівлі-продажу, оформленого за результатами електронних торгів, відповідно, виникнуть права та обов`язки щодо повернення всього, що вони одержали на виконання договору.

Так, звертаючись із позовом у цій справі позивач заявив вимоги не лише до продавця Бродівського відділу Державної виконавчої служби у Золочівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, а й до набувача майна, переможця електронних торгів ОСОБА_1 , при цьому організатора електронних торгів ДП «Сетам» позивачем визначено як третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

При цьому позивачем не враховано, що у справі про визнання недійсним правочину, укладеного за результатами проведення електронних торгів, в якості відповідачів мають залучатись всі сторони правочину, у тому числі і організатор електронних торгів ДП «Сетам».

Аналогічна правова позиція щодо оскарження електронних торгів, у тому числі і за участю фізичних осіб, викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 06.02.2018 у справі № 911/845/17, від 14.03.2018 у справі № 910/1454/17. У наведених постановах касаційний суд виснував, що відчуження майна на спірних електронних торгах, як угода купівлі-продажу, є багатостороннім правочином, і під час подання позову про його оскарження такий позов подається до решти сторін цього правочину, з якими є матеріально-правовий спір, і ці сторони мають бути залучені до участі у справі. Відповідачами у справі окрім організаторів електронних торгів, залучається також особа, визнана їх переможцем.

Водночас, статтею 20 ГПК України визначено перелік справ, що підвідомчі господарським судам, до якого в контексті позовних вимог відповідно до пункту 1 частини першої цієї статті відносяться справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці. Тобто, господарським судами підвідомчі зазначені у пункті 1 частини першої вказаної статті спори за виключенням, якщо стороною правочину є фізична особа.

За змістом положень статей 2 та 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Юрисдикційність справ про оскарження електронних торгів визначається з огляду на склад сторін правочину. Якщо набувачем (переможцем електронних торгів) є фізична особа, справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду (у тому числі Великої Палати Верховного Суду) від 05.06.2018 у справі № 910/856/17, від 31.07.2019 у справі № 902/644/18 від 13.02.2024 у справі № 910/5372/23, та враховується колегією суддів під час перегляду даної справи.

Велика Палата Верховного Суду постанові від 25.02.2020 у справі № 916/385/19 (пункти 5.16-5.18 постанови) виклала висновки, відповідно до яких фізична особа, яка бажає реалізувати своє конституційне право на підприємницьку діяльність, після проходження відповідних реєстраційних та інших передбачених законодавством процедур за жодних умов не втрачає і не змінює свого статусу фізичної особи, якого вона набула з моменту народження, а лише набуває до нього нової ознаки - підприємця. При цьому правовий статус фізичної особи - підприємця сам по собі не впливає на будь-які правомочності фізичної особи, зумовлені її цивільною право і дієздатністю, та не обмежує їх. Набуття статусу фізичної особи - підприємця не означає, що усі подальші правовідносини за участю цієї особи мають ознаки господарських, а спори з її участю належать до господарських, адже фізична особа продовжує діяти як учасник цивільних відносин, зокрема, укладаючи правочини для забезпечення власних потреб, придбаваючи нерухоме та рухоме майно. Отже, вирішення питання про юрисдикційність спору за участю фізичної особи - підприємця залежить від того, виступає чи не виступає фізична особа як сторона у спірних правовідносинах суб`єктом господарювання, та чи є ці правовідносини господарськими.

Колегія суддів констатує, що позивачем не доведено, а матеріли справи не містять як доказів наявності у Шлапака Ігоря Петровича статусу підприємця на час проведення оспорюваних прилюдних торгів, так і доказів використання останнім спірного об`єкта нерухомого майна у господарській діяльності на час звернення позивача із позовом у цій справі. Відповідно до статті 20 ГПК України до юрисдикції господарських судів відносяться справи у спорах, що виникають саме у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності; при визначенні юрисдикції суди повинні керуватися зазначеним, а не відсутністю достеменних доказів зворотного.

Аналогічна правова позиція, викладеної у постанові Верховного Суду від 07.09.2021 у справі № 918/139/21.

Відповідно до ст. 13, 76, 77, 86 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Арґументи, наведені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції, не доводять порушення або неправильного застосування судом під час розгляду справи норм процесуального права, а тому не можуть бути підставою для зміни чи скасування постановленої ухвали.

Судові витрати, у відповідності до ст. 129 ГПК України, покладаються на скаржника.

Керуючись, ст. ст. 129, 269, 271, 275, 276, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ :

1.В задоволенні апеляційної скарги Кредитної спілки "Орізон" від 21.11.2024 (вх. № 01-05/3378/24 від 21.11.2024) відмовити.

2.Ухвалу Господарського суду Львівської області від 11.11.2024 у справі №914/2713/24 залишити без змін.

3.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в строки, передбачені ст.ст.287-288 ГПК України.

4.Справу повернути до Господарського суду Львівської області.

Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.

Повний текст постанови складено 29.01.2025.

Головуючий суддяГалушко Н.А.

суддяЖелік М.Б.

суддяОрищин Г.В.