Постанова

від 20.01.2025 по справі 907/214/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" січня 2025 р. Справа №907/214/23

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддяО.В. Зварич

суддіН.М. Кравчук

Г.Г. Якімець,

секретар судового засідання Р.А. Пишна,

розглянув у судовому засіданні апеляційну скаргу Закарпатської обласної прокуратури за №15-797-23 від 30.09.2024 року (вх. № 01-05/2807/24 від 07.10.2024 року)

на рішення господарського суду Закарпатської області від 14.08.2024 року (суддя О.Ф. Ремецькі; повний текст рішення складено 12.09.2024 року)

у справі № 907/214/23

за позовом: Керівника Ужгородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Закарпатської обласної державної адміністрації

до відповідача-1: Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області

до відповідача-2: Баранинської сільської ради

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України

про визнання незаконним та скасування наказу, державної реєстрації прав на земельну ділянку,

за участю:

від прокуратури: Винницька Л.М. (посвідчення № 068714 від 01.03.2024 року);

від позивача: не з`явився;

від відповідача-1 (в режимі відеоконференції): Боднар М.Ю. (самопредставництво юридичної особи);

від відповідача-2: не з`явився;

від третьої особи: не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

17.03.2023 року Керівник Ужгородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Закарпатської обласної державної адміністрації звернувся до господарського суду Закарпатської області з позовом до Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області та Баранинської сільської ради про визнання незаконним та скасування наказу, державної реєстрації прав на земельну ділянку.

Позовні вимоги мотивовані тим, що наказом ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» від 06.06.2018 № 1055-сг Баранинській сільській раді Ужгородського району передано із державної власності у комунальну 16 земельних ділянок сільськогосподарського призначення, що знаходяться за межами населених пунктів об`єднаної територіальної громади загальною площею 190,5251 га. Серед переліку переданих земельних ділянок значиться ділянка за кадастровим номером 2124887300:10:011:0017 площею 12,5205 га.

Прокурор зазначає, що земельна ділянка за кадастровим номером 2124887300:10:011:0017 площею 12,5205 га за картографічними матеріалами базового лісовпорядкування 2010 року накладається на землі лісового фонду Ужгородського лісництва, кварталу 50, який був сформований із ділянок лісових площ, прийнятих підприємством від Ужгородського районного СЛГП «Агроліс» згідно акту від 03.09.2001. Державний акт на право постійного користування земельними ділянками, прийнятими від Ужгородського районного CЛГП «Агроліс», не виготовлявся.

Також прокурор зауважує, що в силу положень ст. ст. 19, 55, 84 Земельного кодексу України та ст. 5 Лісового кодексу України спірна земельна ділянка відносилась до земель державної власності лісогосподарського призначення та використовувалась для ведення лісового господарства у порядку, визначеному Лісовим кодексом України.

Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 30.08.2023 року залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України».

Короткий зміст оскарженого рішення суду першої інстанції

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 14.08.2024 року у справі №907/214/23 відмовлено у позові.

В ході розгляду справи суд першої інстанції встановив, що відповідно до наказу ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» від 06.06.2018 № 1055-сг Баранинській сільській раді Ужгородського району передано із державної власності у комунальну 16 земельних ділянок сільськогосподарського призначення, що знаходяться за межами населених пунктів об`єднаної територіальної громади загальною площею 190,5251 га. Серед переліку переданих земельних ділянок значиться ділянка за кадастровим номером 2124887300:10:011:0017 площею 12,5205 га. З акту інвентаризації земель лісового фонду сільгосппідприємств на території Холмецької сільської ради Ужгородського району від 2001 року з додатком № 1, акт передачі лісових площ Ужгородського РСКЛП "Агроліс" в склад Держлісфонду Ужгородського лісництва, Ужгородського держлісгоспу від 03.09.2001 року за результатом проведеної інвентаризації виявлено, що на території сільради знаходиться всього 48,3 га земель лісового фонду, з яких рекомендується передати державному лісогосподарському (лісомисливському) підприємству 36,6 га лісових площ. Згідно даних польового обстеження (додаток 1 до акту інвентаризації лісів) інвентаризація проводилась в контурах 739, 722, 798, 1059, 1096, 1107.

Суд першої інстанції зазначив, що єдиним допустимим та належним доказом, який може підтвердити або спростувати факт накладання спірних земельних ділянок, є судова земельно-технічна експертиза, проте сторонами по справі клопотання про призначення земельно-технічної експертизи не заявлялося.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що прокурором належними та допустимими доказами не доведено наявності накладення земельної ділянки з кадастровими 2124887300:10:011:0017 площею 12,5205 га. на землі лісогосподарського призначення.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Закарпатська обласна прокуратура подала апеляційну скаргу, в якій не погоджується з рішенням суду першої інстанції. Вважає, що рішення ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права. Зокрема зазначає, що матеріали базового лісовпорядкування 2010 року розроблені ВО «Укрдержліспроект» та 01.06.2011 року затверджені протоколом другої лісовпорядної наради, погодженим Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області та затверджений Закарпатським управлінням лісового та мисливського господарства. Вказує на те, що матеріали базового лісовпорядкування 2010 року розроблені та затверджені в установленому законом порядку, а тому є обов`язковими для ведення лісового господарства. Стверджує, що в матеріалах справи наявні матеріали лісовпорядкування по кварталу 50 Ужгородського лісництва площею 36,6 га, який був сформований із ділянок лісогосподарського призначення. Заявляє, що доводи суду про невідповідність матеріалів лісовпорядкування спростовуються матеріалами справи, а тому такий висновок суду не відповідає обставинам справи. Зазначає, що відомості щодо розташування земель лісового фонду, надані ВО «Укрдержліспроект» як єдиним на території України суб`єктом, що виконує лісовпорядні роботи, є належними, оскільки об`єднання володіє інформацією про лісовпорядкування. Також звертає увагу суду на те, що саме планово-картографічні матеріали є належними правовстановлюючими документами на право постійного користування і являються основою для організації ведення лісового господарства та використання лісових ресурсів постійними лісокористувачами. Вказує на те, що прокурором надано матеріали технічного звіту співставлення контурів спірної земельної ділянки, проведеного сертифікованим інженером-геодезистом, відтак проведення земельно-технічної експертизи прокурором не ініціювалось. Зазначає, що суд не надав належної оцінки матеріалам технічного звіту співставлення контурів земельної ділянки. Вважає, що матеріали справи містять належні, допустимі та достатні докази накладення спірної земельної ділянки на землі лісового фонду, тому вказане питання суд міг з`ясувати і без проведення земельно-технічної експертизи. Просить рішення господарського суду Закарпатської області від 14.08.2024 року у справі №907/214/23 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задоволити.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Головне управління Держгеокадастру в Закарпатській області у відзиві на апеляційну скаргу заперечує проти доводів скаржника, вважає апеляційну скаргу безпідставною, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду законним та обґрунтованим. Зокрема зазначає, що спірна земельна ділянка інвентаризована відповідно до вимог, визначених Порядком проведення інвентаризації земель. Стверджує, що у розробленій технічній документації визначено склад угідь спірної земельної ділянки як сільськогосподарські угіддя та віднесено вказану земельну ділянку до земель сільськогосподарського призначення. Вважає, що планово-картографічні матеріали лісовпорядкування можуть слугувати підтвердженням права постійного користування виключно за наявності документів, що підтверджують факт передачі земельних ділянок лісогосподарському підприємству до 29.03.2006 року. Зазначає, що прокурором матеріали лісовпорядкування не передані Держгеокадастру та не погоджені суміжними землекористувачами, спірні земельні ділянки не були у користуванні Ужгородського районного спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Агроліс». Вважає, що технічний звіт із землеустрою щодо співставлення контурів земельної ділянки не може слугувати належним доказом у справі. Просить рішення господарського Закарпатської області від 14.08.2024 року у справі №907/214/23 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Баранинська сільська рада подала відзив на апеляційну скаргу, в якому не погоджується з доводами скаржника, вважає апеляційну скаргу безпідставною, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду законним та обґрунтованим. Зазначає, що спірна земельна ділянка інвентаризована відповідно до вимог, визначених Порядком проведення інвентаризації. У розробленій технічній документації визначено склад угідь спірної земельної ділянки як сільськогосподарські угіддя та віднесено вказану земельну ділянку до земель сільськогосподарського призначення. Вважає, що планово-картографічні матеріали лісовпорядкування можуть слугувати підтвердженням права постійного користування виключно за наявності документів, що підтверджують факт передачі земельних ділянок лісогосподарському підприємству до 29.03.2006 року. Заявляє, що надані ВО «Укрдержліспроект» відомості підлягають сумніву, оскільки підтвердженням є не сам факт наявності планово-картографічних матеріалів, а відповідна інформація, яку вони можуть містити. Вказує на те, що спірні земельні ділянки не були у користуванні Ужгородського районного спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Агроліс», а технічний звіт із землеустрою щодо співставлення контурів земельної ділянки не може слугувати належним доказом у справі. Просить рішення господарського Закарпатської області від 14.08.2024 року у справі №907/214/23 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

В судовому засіданні прокурор підтримав доводи, наведені в апеляційній скарзі.

Представник Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області заперечив доводи скаржника. Просить оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Закарпатська обласна державна адміністрація, Баранинська сільська рада та Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» не забезпечили участі представників у судовому засіданні, про причини неявки не повідомили.

З`ясовуючи обставини ознайомлення учасників справи з датою, часом та місцем розгляду справи №907/214/23, суд встановив таке.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 16.12.2024 року відкладено розгляд справи № 907/214/23 в межах розумного строку на 20.01.2025 року о 14 год.00 хв.

23.12.2024 року вказана ухвала доставлена до електронних кабінетів Закарпатської обласної державної адміністрації, Баранинської сільської ради та Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», що підтверджується довідками відповідального працівника суду.

Вищенаведеним підтверджується те, що суд вчинив дії щодо належного повідомлення учасників справи у справі про порядок розгляду справи №907/214/23.

Враховуючи те, що суд не визнавав обов`язковою явку в судове засідання учасників справи, участь у судовому засіданні є правом, а не обов`язком, тому відповідно до частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України справу може бути розглянуто за відсутності учасників справи, які не з`явились в судове засідання.

Обставини справи

Як видно із наявних у справі копій документів, Наказом ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» від 06.06.2018 № 1055-сг Баранинській сільській раді Ужгородського району передано із державної власності у комунальну 16 земельних ділянок сільськогосподарського призначення, що знаходяться за межами населених пунктів об`єднаної територіальної громади загальною площею 190,5251 га.

Серед переліку переданих земельних ділянок значиться ділянка за кадастровим номером 2124887300:10:011:0017 площею 12,5205 га.

Також, відповідно до наказу Головного управління від 06.06.2018 № 1055-сг Баранинській сільській раді Ужгородського району Закарпатської області передано у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 190,5251 га, які розташовані за межами населених пунктів на території Баранинської, Холменської та Яроцької сільських рад Ужгородського району Закарпатської області, згідно з додатком, в тому числі і земельна ділянка Холмецької сільської ради, в контурах 724, 725, 726, 727, 728, 729, 731, 732 та 738 площею 12,5205 га.

Згідно з актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки від 09.08.2018 № 516- ДК/456/АП/09/01/-18, складеним за результатом проведення планової перевірки, з питань дотримання вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності на території Баранинської об`єднаної територіальної громади (Холмецька сільська рада) Ужгородського району Закарпатської області порушень вимог земельного законодавства під час проведення перевірки земельної ділянки за кадастровим номером 2124887300:10:011:0017 площею 12,5205 га не виявлено.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за № 321383235 від 30.01.2023 державну реєстрацію права комунальної власності на вказану земельну ділянку проведено 27.02.2019 року, номер запису 30508074.

Як вбачається з наявної у справі копії інформації ВО «Укрдержліспроект» від 22.02.2022 № 185 та доданих до неї картографічних матеріалів, виготовлених Українським державним проектним лісовпорядним виробничим об`єднанням ВО «Укрдержліспроект», спірна земельна ділянка частково сформована за рахунок земель лісогосподарського призначення, які перебувають у постійному користуванні ДП «Ужгородське лісове господарство» за матеріалами лісовпорядкування 2010 року.

Станом на момент ухвалення рішення ДП «Ужгородське лісове господарство» реорганізовано у Філію «Ужгородське лісове господарство ДП «Ліси України» відповідно до наказу Державного агентства лісових ресурсів України від 28.10.2022 року № 890.

Згідно акту інвентаризації земель лісового фонду сільгосппідприємств на території Холмецької сільської ради Ужгородського району від 2001 року з додатком № 1, акт передачі лісових площ Ужгородського РСКЛП "Агроліс" в склад Держлісфонду Ужгородського лісництва, Ужгородського держлісгоспу від 03.09.2001 року, за результатом проведеної інвентаризації встановлено, що на території сільради знаходиться 48,3 га земель лісового фонду, з яких рекомендується передати державному лісогосподарському (лісомисливському) підприємству 36,6 га лісових площ. Згідно даних польового обстеження (додаток 1 до акту інвентаризації лісів) інвентаризація проводилась в контурах 739, 722, 798,1059,1096,1107.

У Листі Державного Підприємства «Ужгородське лісове господарство» від 03.07.2019 року зазначено, що у ході моніторингу Публічної кадастрової карти працівниками ДП «Ужгородський лісгосп» виявлено ряд земельних ділянок, які накладаються на земельні ділянки Державного лісового фонду Ужгородського лісництва, зокрема, земельна ділянка за кадастровим номером 2124887300:10:011:0017, площею 12,5205 га.

В матеріалах справи міститься копія технічного звіту із землеустрою щодо співставлення контурів земельної ділянки за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, на території Баранинської ОТГ (Холмецька сільська рада), кадастровий номер земельної ділянки: 2124887300:10:011:0017, площа 12,5205 га ( контури 724, 725, 726, 727, 728, 729, 731, 732, 738), проведеного інженером-геодезистом ФОП Булак І.М. (квалафікаційний сертифікат №014498 від 15.12.2020 р.), з якої вбачається, що інженером-геодезистом виконано комплекс робіт по співставленню контурів земельної ділянки за кадастровим номером 2124887300:10:011:0017 площею 12,5205 га з матеріалами базового лісовпорядкування 2010 року, за результатом чого виведено площу накладення, що графічно відображено на кадастровому плані, згідно з яким: площа накладки на виділ 1 кварталу 50 становить 1,4912 га, на виділ 2 кварталу 50 0,4304 га, на виділ 3 кварталу 50 0,0322 га.

Загальна площа земельної ділянки, яка накладається на квартал 50 Ужгородського лісництва, становить 1,9538 га.

Листом №07.53-107-134ВИХ-23 від 21.02.2023 року прокуратура звернулась до Кабінету Міністрів України із запитом, в якому просила надати інформацію про те, чи приймалось Кабінетом Міністрів України рішення про вилучення або припинення права постійного користування земельною ділянкою за кадастровим номером 2124887300:10:011:0017 площею 12,5205 га.

Листом №2138-23 від 27.02.2023 року Секретаріат Кабінету Міністрів України надав відповідь на вказаний запит прокуратури про те, що подібні рішення Кабінетом Міністрів України не приймались.

Прокуратура листом № 07.53-107-730ВИХ-23 від 30.01.2023 року повідомила Закарпатську обласну військову адміністрацію щодо необхідності захисту, інтересів держави з проханням інформувати про вжиття заходів реагування, зокрема шляхом подання відповідних позовних заяв до суду.

У відповідь отримано лист № 1478/06-16 від 21.02.2023 року, згідно з яким Закарпатська обласна військова адміністрація не звертатиметься до суду за захистом інтересів держави у зв`язку з відсутністю фінансування.

Прокурор вважає незаконним наказ ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області, що стало приводом для звернення з даним позовом до суду, в якому просить: Визнати незаконним та скасувати наказ ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну відсутність» від 06.06.2018 № 1055-сг в частині передачі у комунальну власність земельної ділянки за кадастровим номером 2124887300:10:011:0017 площею 12,5205 га. Визнати незаконною та скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державну реєстрацію права комунальної власності Баранинської сільської ради на земельну ділянку за кадастровим номером 2124887300:10:011:0017 площею 12,5205 га, припинивши право власності. Визнати незаконною та скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки за кадастровим номером 2124887300:10:011:0017 площею 12,5205 га.

Норми права та мотиви, якими керується суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та висновки суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Щодо представництва прокурором інтересів держави

Закон України «Про прокуратуру» визначає правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України.

У відповідності до абзацу 1, 2 частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Згідно з частинами 3, 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Судом встановлено, що прокуратура листом № 07.53-107-730ВИХ-23 від 30.01.2023 року повідомила Закарпатську обласну військову адміністрацію щодо необхідності захисту, інтересів держави з проханням інформувати про вжиття заходів реагування, зокрема шляхом подання відповідних позовних заяв до суду.

У відповідь отримано лист № 1478/06-16 від 21.02.2023 року, згідно з яким Закарпатська обласна військова адміністрація не звертатиметься до суду за захистом інтересів держави у зв`язку з відсутністю фінансування.

За вказаних обставин, апеляційний господарський суд приходить до висновку про те, що керівник Ужгородської окружної прокуратури дотримав вимоги статті 23 Закону України «Про прокуратуру» щодо здійснення представництва в суді законних інтересів держави, належним чином обґрунтував порушення інтересів держави в особі Закарпатської обласної державної адміністрації та необхідність їх захисту.

Щодо суті спору

Статтею 14 Конституції України встановлено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Відповідно до пункту «е» частини 1 статті 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються, зокрема, на такі категорії: землі лісогосподарського призначення.

Згідно із частиною 1, 2 статті 20 Земельного кодексу України при встановленні цільового призначення земельних ділянок здійснюється віднесення їх до певної категорії земель та виду цільового призначення. При зміні цільового призначення земельних ділянок здійснюється зміна категорії земель та/або виду цільового призначення. Віднесення земельних ділянок до певної категорії та виду цільового призначення земельних ділянок здійснюється щодо: земельних ділянок, якими розпоряджаються Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, - за рішенням відповідного органу; земельних ділянок приватної власності - їх власниками.

У відповідності до частини 1 статті 55 Земельного кодексу України до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства.

Згідно статті 56 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття наказу від 06.06.2018 № 1055-сг) землі лісогосподарського призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Громадянам та юридичним особам за рішенням органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади можуть безоплатно або за плату передаватись у власність замкнені земельні ділянки лісогосподарського призначення загальною площею до 5 гектарів у складі угідь селянських, фермерських та інших господарств. Громадяни і юридичні особи в установленому порядку можуть набувати у власність земельні ділянки деградованих і малопродуктивних угідь для залісення.

За приписами частини 1 статті 57 Земельного кодексу України земельні ділянки лісогосподарського призначення за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються в постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним і комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи, для ведення лісового господарства.

За положеннями частини 1, 2 статті 84 Земельного кодексу України у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

За змістом статті 7 Лісового кодексу України ліси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника на ліси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України. Ліси можуть перебувати в державній, комунальній та приватній власності. Суб`єктами права власності на ліси є держава, територіальні громади, громадяни та юридичні особи.

Відповідно до статті 8 Лісового кодексу України у державній власності перебувають усі ліси України, крім лісів, що перебувають у комунальній або приватній власності. Право державної власності на ліси набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій відповідно до закону.

За змістом статті 45 Лісового кодексу України лісовпорядкування включає комплекс заходів, спрямованих на забезпечення ефективної організації та науково обґрунтованого ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання, підвищення екологічного та ресурсного потенціалу лісів, культури ведення лісового господарства, отримання достовірної і всебічної інформації про лісовий фонд України.

Відповідно до статті 48 Лісового кодексу України затверджені матеріали лісовпорядкування є обов`язковими для ведення лісового господарства, планування і прогнозування використання лісових ресурсів.

Згідно статті 54 Лісового кодексу України встановлено, що облік лісів включає збір та узагальнення відомостей, які характеризують кожну лісову ділянку за площею, кількісними та якісними показниками. Основою ведення обліку лісів є матеріали лісовпорядкування.

Пунктом 5 Перехідних положень Лісового кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття наказу від 06.06.2018 № 1055-сг) до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.

За приписами статті 57 Лісового кодексу України зміна цільового призначення земельних лісових ділянок з метою їх використання в цілях, не пов`язаних з веденням лісового господарства, провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земельних ділянок у власність або надання у постійне користування відповідно до Земельного кодексу України.

У відповідності до частини 1 статті 149 Земельного кодексу України земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, що здійснюють розпорядження земельними ділянками відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу з урахуванням вимог статті 150 цього Кодексу.

Частиною 8 статті 122 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття наказу від 06.06.2018 № 1055-сг) встановлено, що Кабінет Міністрів України передає земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у випадках, визначених статтею 149 цього Кодексу, та земельні ділянки дна територіального моря, а також у користування земельні ділянки зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Отже, аналізуючи вищеописані норми, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що вилучення земель державного лісового фонду належить до виключних повноважень Кабінету Міністрів України.

В матеріалах справи наявний акт передачі лісових площ Ужгородського РСКЛП "Агроліс" в склад Держлісфонду від 03.09.2001 року Ужгородського лісництва.

Станом на момент ухвалення рішення ДП «Ужгородське лісове господарство» реорганізовано у Філію «Ужгородське лісове господарство ДП «Ліси України» відповідно до наказу Державного агентства лісових ресурсів України від 28.10.2022 року № 890.

У цій справі судом встановлено, що Листом №07.53-107-134ВИХ-23 від 21.02.2023 року прокуратура звернулась до Кабінету Міністрів України із запитом, в якому просила надати інформацію про те, чи приймалось Кабінету Міністрів України рішення про вилучення або припинення права постійного користування земельною ділянкою за кадастровим номером 2124887300:10:011:0017 площею 12,5205 га.

Листом №2138-23 від 27.02.2023 року Секретаріат Кабінету Міністрів України надав відповідь на вказаний запит про те, що подібні рішення Кабінетом Міністрів України не приймались.

Отже, спірна земельна ділянка не вилучалась Кабінетом Міністрів України згідно вимог законодавства та перебуває у постійному користуванні Філії «Ужгородське лісове господарство ДП «Ліси України».

Як вбачається з наявної у справі копії фрагмента з публічної кадастрової карти України станом на 21.02.2022 р. з нанесеними межами квартала №50 Ужгородського лісництва ДП «Ужгородський лісгосп», виготовленої Українським державним проектним лісовпорядним виробничим об`єднанням ВО «Укрдержліспроект» (виконавець: інженер-таксатор 1 кат. І.М.Труш), спірна земельна ділянка частково сформована за рахунок земель лісогосподарського призначення, які перебувають у постійному користуванні ДП «Ужгородське лісове господарство» за матеріалами лісовпорядкування 2010 року.

Відповідно до частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у постанові від 13.11.2019 року у справі № 361/6826/16-ц зазначив:

«ВО «Укрдержліспроект» є створене з метою проведення лісовпорядкування на всій території лісового фонду України, яке включає систему державних заходів, спрямованих на забезпечення охорони і захисту, раціонального використання, підвищення продуктивності лісів та їх відтворення, оцінку лісових ресурсів, а також підвищення культури ведення лісового господарства. ВО «Укрдержліспроект» здійснює комплекс лісовпорядних робіт для всіх лісокористувачів, незалежно від форм власності і відомчої підпорядкованості за єдиною системою в порядку, встановленому Державним агентством лісових ресурсів України за погодженням з Міністерством охорони навколишнього природного середовища, тобто володіє інформацією про лісовпорядкування».

Також наявною у справі копією технічного звіту із землеустрою щодо співставлення контурів земельної ділянки за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, на території Баранинської ОТГ (Холмецька сільська рада), кадастровий номер земельної ділянки: 2124887300:10:011:0017, площа 12,5205 га ( контури 724, 725, 726, 727, 728, 729, 731, 732, 738), проведеного інженером-геодезистом ФОП Булак І.М. (кваліфікаційний сертифікат №014498 від 15.12.2020 р.) підтверджується часткове накладання земельної ділянки кадастровий номер 2124887300:10:011:0017 площею 12,5205 га на земельні ділянки Державного лісового фонду Ужгородського лісництва, що графічно відображено на кадастровому плані, згідно з яким: площа накладки на виділ 1 кварталу 50 становить 1,4912 га, на виділ 2 кварталу 50 0,4304 га, на виділ 3 кварталу 50 0,0322 га.

Загальна площа земельної ділянки, яка накладається на квартал 50 Ужгородського лісництва, становить 1,9538 га.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, зазначив у своєму рішенні про те, що єдиним допустимим та належним доказом, який може підтвердити або спростувати факт накладання спірних земельних ділянок, є судова земельно-технічна експертиза, проте сторонами по справі клопотання про призначення земельно-технічної експертизи не заявлялося.

Відповідно до частини 1, 2 статті 98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Частиною 1 статті 99 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Законодавцем чітко визначено умови, за яких суд призначає експертизу. Зокрема, однією з таких умов є те, що для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.

Отже, виходячи зі змісту статті 99 ГПК України, суд має право призначити експертизу тоді, коли прийде до висновку про те, що з наявних у справі матеріалів справи неможливо з`ясувати обставини і вирішити спір по суті.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із частиною 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

За змістом статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищеописані норми процесуального закону, встановлені обставини даної справи, а також враховуючи вищезазначену правову позицію Верховного Суду, апеляційний господарський суд констатує, що в матеріалах справи наявні копії картографічних матеріалів, зокрема, копія фрагмента з публічної кадастрової карти України станом на 21.02.2022 р. з нанесеними межами квартала №50 Ужгородського лісництва ДП «Ужгородський лісгосп», виготовленого Українським державним проектним лісовпорядним виробничим об`єднанням ВО «Укрдержліспроект» (виконавець: інженер-таксатор 1 кат. І.М.Труш), якою підтверджено, що спірна земельна ділянка частково сформована за рахунок земель лісогосподарського призначення, які перебувають у постійному користуванні ДП «Ужгородське лісове господарство» за матеріалами лісовпорядкування 2010 року.

Оскільки виготовлений Українським державним проектним лісовпорядним виробничим об`єднанням ВО «Укрдержліспроект» фрагмент з публічної кадастрової карти України з нанесеними межами квартала №50 Ужгородського лісництва ДП «Ужгородський лісгосп» містить необхідні відомості щодо вирішення справи по суті, він вважається належним доказом у розумінні статті 76 ГПК України, адже дозволяє встановити обставини, які мають значення для вирішення справи, а відтак посилання місцевого господарського суду на відсутність висновку земельно-технічної експертизи є таким, що порушує вимоги процесуального закону щодо оцінки доказів.

Крім того, з аналізу змісту технічного звіту із землеустрою щодо співставлення контурів земельної ділянки за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, на території Баранинської ОТГ (Холмецька сільська рада), кадастровий номер земельної ділянки: 2124887300:10:011:0017, площа 12,5205 га ( контури 724, 725, 726, 727, 728, 729, 731, 732, 738), проведеного інженером-геодезистом ФОП Булак І.М. (кваліфікаційний сертифікат №014498 від 15.12.2020 р.), колегією суддів встановлено, що спірна земельна ділянка частково накладається на земельні ділянки Державного лісового фонду Ужгородського лісництва, що графічно відображено на кадастровому плані, згідно з яким: площа накладки на виділ 1 кварталу 50 становить 1,4912 га, на виділ 2 кварталу 50 0,4304 га, на виділ 3 кварталу 50 0,0322 га. Загальна площа земельної ділянки, яка накладається на квартал 50 Ужгородського лісництва, становить 1,9538 га.

Проте, суд першої інстанції не надав належної правової оцінки цим доказам та дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Стосовно доводів Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області про те, що прокурором матеріали лісовпорядкування не передані Держгеокадастру та не погоджені суміжними землекористувачами колегія суддів зазначає наступне.

Згідно із частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до частини 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Апеляційний господарський суд звертає увагу на те, що Головним управлінням Держгеокадастру в Закарпатській області не надано доказів, які у сукупності могли б спростувати відомості, наведені у матеріалах лісовпорядкування, фрагменті з публічної кадастрової карти України із нанесеними межами квартала №50 Ужгородського лісництва ДП «Ужгородський лісгосп» та технічному звіті із землеустрою щодо співставлення контурів спірної земельної ділянки із земельними ділянками Державного лісового фонду Ужгородського лісництва.

Таким чином, доводи апелянта частково знайшли підтвердження у процесі апеляційного провадження. Матеріали справи містять докази, які підтверджують позицію скаржника та яким місцевий господарський суд не надав належної правової оцінки.

За встановлених обставин про те, що загальна площа земельної ділянки кадастровий номер 2124887300:10:011:0017, яка накладається на земельні ділянки кварталу 50 Ужгородського лісництва, становить 1,9538 га, колегія суддів приходить до висновку, що позов прокурора необхідно задовольнити частково, а саме: визнати незаконним та скасувати наказ ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну відсутність» від 06.06.2018 № 1055-сг в частині передачі у комунальну власність земельної ділянки за кадастровим номером 2124887300:10:011:0017 площею 1,95382 га; визнати незаконною та скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державну реєстрацію права комунальної власності Баранинської сільської ради на земельну ділянку за кадастровим номером 2124887300:10:011:0017 площею 1,95382 га, припинивши право власності; визнати незаконною та скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки за кадастровим номером 2124887300:10:011:0017 площею 1,95382 га.

За приписами частин 1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до частини 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З урахуванням вищенаведеного, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції - частковому скасуванню у зв`язку з неповним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, та неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Судові витрати

Судові витрати розподіляються пропорційно до задоволених вимог відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись, ст. ст. 86, 197, 269, 270, 275, 277, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Закарпатської обласної прокуратури за №15-797-23 від 30.09.2024 року (вх. № 01-05/2807/24 від 07.10.2024 року) задовольнити частково.

Рішення господарського суду Закарпатської області від 14.08.2024 року у справі №907/214/23 скасувати частково. Прийняти нове рішення.

Позов задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати наказ ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну відсутність» від 06.06.2018 № 1055-сг в частині передачі у комунальну власність земельної ділянки за кадастровим номером 2124887300:10:011:0017 площею 1,95382 га.

Визнати незаконною та скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державну реєстрацію права комунальної власності Баранинської сільської ради на земельну ділянку за кадастровим номером 2124887300:10:011:0017 площею 1,95382 га, припинивши право власності.

Визнати незаконною та скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки за кадастровим номером 2124887300:10:011:0017 площею 1,95382 га.

В решті рішення господарського суду Закарпатської області від 14.08.2024 року у справі №907/214/23 залишити без змін.

Судові витрати за розгляд позовної заяви та апеляційної скарги розподілити пропорційно до задоволених вимог.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області (88008, м. Ужгород, пл. Народна, 4, каб. 298, код ЄДРПОУ 39766716) на користь Закарпатської обласної прокуратури (88000, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2-А, код ЄДРПОУ 02909967) 628,08 грн за розгляд позовної заяви та 942,28 грн за розгляд апеляційної скарги за наступними реквізитами: отримувач Закарпатська обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02909967, банк отримувача Державна казначейська служба України, МФО 820172, рахунок UA228201720343130001000018475.

Стягнути з Баранинської сільської ради (89425, с. Баранинці, Ужгородського району Закарпатської області, вул. Центральна, 42, код ЄДРПОУ 22095099) на користь Закарпатської обласної прокуратури (88000, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2-А, код ЄДРПОУ 02909967) 628,08 грн за розгляд позовної заяви та 942,28 грн за розгляд апеляційної скарги за наступними реквізитами: отримувач Закарпатська обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02909967, банк отримувача Державна казначейська служба України, МФО 820172, рахунок UA228201720343130001000018475.

Справу повернути в господарський суд Закарпатської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.

Головуючий суддя О.В. Зварич

СуддяН.М. Кравчук

СуддяГ.Г. Якімець