Ухвала

від 30.01.2025 по справі 2-1477/11

НОВОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРНІГОВА

Справа №2-1477/11

Провадження №6/751/2/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2025 р. місто Чернігів

Новозаводський районний суд міста Чернігова

в складі: головуючого - судді - Павлова В.Г.,

при секретарі - Овдій О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕКСНАВІГАТОР», заінтересовані особи: ПАТ «АКЦІОНЕРНИЙ БАНК «СИНТЕЗ», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про заміну сторони виконавчого провадження

ВСТАНОВИВ:

І. Суть заяви

1.1. 17.12.2024 року генеральний директор ТОВ «ЛЕКСНАВІГАТОР» звернувся до суду із заявою про заміну стягувача у виконавчому провадженні № 30805452 з ПАТ «АКЦІОНЕРНИЙ БАНК «СИНТЕЗ» на ТОВ «ЛЕКСНАВІГАТОР».

1.2. Заява мотивована тим, що в провадженні Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває на виконанні виконавчий лист № 2-1477/11 виданий 05.12.2011 року Новозаводським районним судом міста Чернігова про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «АБ «Синтез» 60119,38 доларів США та 57393,29 грн.

Згідно договору, ТОВ «ЛЕКСНАВІГАТОР» були передані всі непродані активи ПАТ «АБ «СИНТЕЗ», а відтак, ТОВ «ЛЕКСНАВІГАТОР», як новий управитель активів ПАТ «АБ «СИНТЕЗ» маж право володіти, користуватися і розпоряджатися даними активами, відповідно до чинного законодавства України та Договору, а також бути процесуальним правонаступником в судових справах та виконавчих провадженнях, однією з сторін яких є ПАТ «АБ «СИНТЕЗ».

ІІ. Процесуальні дії у справі.

2.1.Протоколом автоматизованогорозподілу судовоїсправи міжсуддями від17.12.2024для розглядузаяви прозаміну стягувачау справі№2-1477/11 визначено суддю Павлова В.Г.

2.2. 18.12.2024 ухвалою суду заяву ТОВ «ЛЕКСНАВІГАТОР»про заміну сторони у виконавчому провадженні призначено до розгляду у судовому засіданні на 02.01.2025 року.

2.3. Представник ТОВ «ЛЕКСНАВІГАТОР» просив здійснювати розгляд справи без участі представника заявника.

2.4. Представник ОСОБА_1 адвокат Прокоф`єв Б.І. подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі та письмові заперечення, в задоволенні вимог стягувача про заміну сторони виконавчого провадження просив відмовити.

Інші заінтересовані особи в судове засідання не з`явились. Причини неявки суду не повідомлені. Про час та місце розгляду справи повідомлялися у встановленому законом порядку.

2.5. За правилами ст.442 ЦПК України неявка учасників справи не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

2.6. Враховуючи те, що сторони до судового засідання не з`явились, суд, керуючись ч.2 ст.247 ЦПК України, розглянув справу без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом

3.1. Між АБ «СИНТЕЗ» та ОСОБА_2 24.12.2007 р. був укладений кредитний договір №KrF-118/07-04 /а.с. 57-60/.

3.2. 24.12.2007 р. додатково між АТ «СИНТЕЗ» і ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено договір поруки № KrF-118/07-04/Pr3 /а.с. 61-62/.

3.3. Рішенням Комітету з питань нагляду та регулювання діяльності банків, нагляду (оверсайту) платіжних систем Національного банку України № 411 від 09.09.2020 року визначено ТОВ «ЛЕКСНАВІГАТОР» як учасника, який надав другу економічно вигідну пропозицію юридичною особою, якій за договором передаватимуться в управління непродані активи банків, укладено тристоронні договори між Національним банком України, ТОВ «ЛЕКСНАВІГАТОР» та юридичними особами згідно з додатком про передавання в управління непроданих активів банків /а.с.52, 53/.

3.4. Згідно договору № 102524 про передавання в управління непроданих активів від 04.11.2020 року між ТОВ «ЮРИДИЧНА ФІРМА «ПОКРОВСЬКИЙ, ЛЕВКІВСЬКИЙ ТА ПАРТНЕРИ», ТОВ «ЛЕКСНАВІГАТОР» та Національним банком України, ТОВ «ЮРИДИЧНА ФІРМА «ПОКРОВСЬКИЙ, ЛЕВКІВСЬКИЙ ТА ПАРТНЕРИ» передали ТОВ «ЛЕКСНАВІГАТОР» активи, які передані Банком ТОВ «ЮРИДИЧНА ФІРМА «ПОКРОВСЬКИЙ, ЛЕВКІВСЬКИЙ ТА ПАРТНЕРИ» на підставі договору про передавання в управління непроданих активів № 40-Л від 31.10.2014 р. та наявні на балансі ТОВ «ЮРИДИЧНА ФІРМА «ПОКРОВСЬКИЙ, ЛЕВКІВСЬКИЙ ТА ПАРТНЕРИ» на дату укладення договору та документи до них /а.с.42-51/.

3.5. Згідно інформації про виконавче провадження від 12.12.2024 року в провадженні Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває на виконанні виконавчий лист № 2-1477/11 виданий 05.12.2011 року Новозаводським районним судом міста Чернігова про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «АБ «Синтез» 60119,38 доларів США та 57393,29 грн. Стан виконавчого провадження відкрито. Сума грошових коштів, яка підлягає стягненню за виконавчим документом 538348,33 грн /а.с.54-56/.

ІV. Оцінка суду

Відповідно до ч.1ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ч.3 ст.3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно ч.1ст.15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно зіст.129 Конституції України та ст.2 ЦПК України однією з основних засад здійснення судочинства в Україні є обов`язковість судового рішення.

За змістом статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження»(в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до частин 1, 2 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом.

Згідно з частиною 5 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Під процесуальним правонаступництвом у виконавчому провадженні необхідно розуміти заміну однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав та обов`язків від правопопередників до іншої особи (правонаступника), що раніше не брали участі у виконавчому провадженні.

Підставами правонаступництва є смерть громадянина, що був стороною виконавчого провадження, оголошення його померлим, реорганізація юридичної особи, відступлення права вимоги, переведення боргу (глава 47 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, за змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Доказами правонаступництва, залежно від підстав виникнення, можуть бути: свідоцтво про право на спадщину (статті 1296,1297 ЦК України), передавальний акт комісії з припинення юридичної особи (статті 104, 106ЦК України), правочин щодо заміни кредитора або боржника у зобов`язанні (статті 512,513,520,521 ЦК України).

Відповідно до законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу. Аналогічну правову позицію висловлено у постанові Верховного Суду від 07 липня 2021 року у справі №222/2187/19 (провадження №61-9649св20).

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Новозаводського районного суду міста Чернігова від 27.10.2011 року стягнуто на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Синтез» з ОСОБА_2 , солідарно з ОСОБА_7 , солідарно з ОСОБА_3 , солідарно з ОСОБА_4 , солідарно з ОСОБА_1 , солідарно з ОСОБА_5 , солідарно з ОСОБА_8 заборгованість за кредитним договором № КrF-118/07-04 від 24 грудня 2007 року в сумі 60 119 (шістдесят тисяч сто дев`ятнадцять) доларів США 38 центів та 57393 ( п`ятдесят сім тисяч триста дев`яносто три) грн. 29 коп.

Згідно договору № 102524 про передавання в управління непроданих активів від 04.11.2020 року між ТОВ «ЮРИДИЧНА ФІРМА «ПОКРОВСЬКИЙ, ЛЕВКІВСЬКИЙ ТА ПАРТНЕРИ», ТОВ «ЛЕКСНАВІГАТОР» та Національним банком України, ТОВ «ЮРИДИЧНА ФІРМА «ПОКРОВСЬКИЙ, ЛЕВКІВСЬКИЙ ТА ПАРТНЕРИ» передали ТОВ «ЛЕКСНАВІГАТОР» активи, які передані Банком ТОВ «ЮРИДИЧНА ФІРМА «ПОКРОВСЬКИЙ, ЛЕВКІВСЬКИЙ ТА ПАРТНЕРИ» на підставі договору про передавання в управління непроданих активів № 40-Л від 31.10.2014 р. та наявні на балансі ТОВ «ЮРИДИЧНА ФІРМА «ПОКРОВСЬКИЙ, ЛЕВКІВСЬКИЙ ТА ПАРТНЕРИ» на дату укладення договору та документи до них.

На даний час виконавче провадження №30805452, яке відкрито на підставі виконавчого листа від 05.12.2011 р. № 2-1477/11, перебуває на виконанні в Центральному відділі державної виконавчої служби у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок (див. рішення у справі «Іммобільяре Саффі проти Італії» ( Immobiliare Saffi v. Italy), (GC), №22774/93, п. 66, ECHR 1999-V). У такому самому контексті відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачене першим реченням першого пункту статті 1 Протоколу №1 (див. рішення у справі Войтенка, п. 53).

Виконання судового рішення це остаточна стадія цивільного судочинства у процесі реалізації захисту цивільних прав, тому невиконання судових рішень, що є остаточними, обов`язковими для виконання, є порушенням права на справедливий суд, яке захищено ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Отже, вирішуючи питання про наявність підстав для заміни учасника справи (сторони виконавчого провадження) правонаступником за відсутності обставин, що свідчать про нікчемність договору, на підставі якого подано заяву про заміну учасника правовідносин, а також відомостей щодо оспорювання або визнання недійсним цього договору у встановленому порядку, суд має виходити з принципу правомірності цього правочину, дослідивши та надавши оцінку достатності та достовірності наданих в обґрунтування заяви про заміну сторони доказів для здійснення відповідної заміни.

Судом не встановлено, що Договір про передавання в управління непроданих активів від 04.11.2020 р. оспорюється або визнаний у встановленому порядку недійсним, докази які б свідчили про визнання даного Договору недійсним в матеріалах справи відсутні.

Мораторій є відстроченням виконання зобов`язання, а не звільненням від його виконання. Відтак мораторій на стягнення майна, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті, установлений Законом, не передбачає втрати кредитором права на звернення стягнення на предмет іпотеки (застави) у випадку невиконання боржником зобов`язань за договором, а лише тимчасово забороняє примусово стягувати (відчужувати без згоди власника) цей предмет іпотеки (застави).

Крім того, згідно з пунктом 4 Закону №1304-VII протягом його дії інші закони України з питань майнового забезпечення кредитів діють з урахуванням його норм.

Вказаний Закон є правовою підставою, що не дає змоги органам і посадовим особам, які здійснюють примусове виконання рішень про звернення стягнення на предмет іпотеки та провадять конкретні виконавчі дії, вживати заходи, спрямовані на примусове виконання таких рішень стосовно окремої категорії боржників чи іпотекодавців, які підпадають під дію положень цього Закону на період його чинності.

Таким чином, установлений Законом мораторій не передбачає втрату права на стягнення боргу або ж звернення стягнення на предмет іпотеки (застави) у випадку невиконання боржником зобов`язань за договором, а лише тимчасово забороняє примусове стягнення на майно (відчуження без згоди власника).

Оскільки Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» не зупиняє дії решти нормативно-правових актів, що регулюють забезпечення зобов`язань, то він не може бути мотивом для відмови в задоволенні заяви, а є правовою підставою, що не дає змоги органам і посадовим особам, які здійснюють примусове виконання рішень про звернення стягнення на, предмет іпотеки та провадять конкретні виконавчі дії, вживати заходи, спрямовані на примусове виконання таких рішень стосовно окремої категорії боржників чи іпотекодавців, які підпадають під дію положень цього Закону на період його чинності.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕКСНАВІГАТОР» про заміну сторони виконавчого провадження підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.512,514 ЦК України, ст.ст.55,258,260,261,353,354,442 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕКСНАВІГАТОР», заінтересовані особи: ПАТ «АКЦІОНЕРНИЙ БАНК «СИНТЕЗ», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про заміну сторони виконавчого провадження задовольнити.

Замінити стягувача у виконавчому провадженні № 30805452 з ПАТ «АКЦІОНЕРНИЙ БАНК «СИНТЕЗ» (код ЄДРПОУ 21564391) на ТОВ «ЛЕКСНАВІГАТОР» (код ЄДРПОУ 32957269).

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя В.Г.Павлов