Рішення

від 26.12.2007 по справі 34/281пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

34/281пн

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

26.12.07 р.                                                                               Справа № 34/281пн                               

Суддя господарського суду Донецької області Кододова О.В.

При секретарі судового засідання Клішиній Н.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом – Товариства з обмеженою відповідальністю “КЛІО СТИЛЬ”  м. Донецьк  

до відповідача -  Виконкому Донецької міської ради            

про визнання права власності.

за участю представників сторін:

від позивача – Гусарова А.В. (за довіреністю)

від відповідача –  Снєгірьов О.В. (за довіреністю)

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов Товариства з обмеженою відповідальністю “КЛІО СТИЛЬ”                м. Донецьк до Виконкому Донецької міської ради  про визнання права власності на будівлю теслярного цеху літ. А-1, загальною площею 936,5кв.м., навіс літ. В, зливна яма літ. Г, навіс літ. Д, навіс літ. Е,  забори №2-5, замощення літ. І, що розташовані за адресою: 83011, м. Донецьк, вул. Синцова,4 в Кіровському районі м. Донецька .

В обгрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на договір від 02.04.1997року, рішення №626/10 від 19.12,2001року виконавчого комітету Донецької міської ради , договір оренди земельної ділянки, нову редакцію Статуту, свідоцтво про державну реєстрацію, лист  від 17.07.2007року №01/13-3686, матеріали технічної інвентаризації.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, у судовому засіданні проти позову заперечував.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 29 листопада 2007року  по справі 334/281пн була призначена будівельно-технічна експертиза.

За клопотанням сторін справа слухалась без фіксації судового процесу технічними засобами.          

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін,  господарський суд, встановив :

Позивач є юридичною особою,  код ЄДРПОУ 24467926.

02.04.1997року між  КП Донецька обласна фабрика “Реммебель” та ТОВ “Комель” укладено договір, згідно якого “Реммебель” передає згідно зобов'язань, встановленими ст.4 Засновницького договору в рахунок сплати частки у статутному фонді “Комель” будівлю столярного цеху №2, що знаходиться за адресою: м. Донецьк, вул. Синцова,4, загальною площею кв.м., розташоване на земельній ділянці площею 2280кв.м., а “Комель” приймає в рахунок сплати частки “Реммебель” у статутному фонді зазначене приміщення. Право власності на будівлю виникає у “Комель” з моменту його фактичної передачі “Реммебель” .

Відповідно до ст.4 Закону України “Про власність” (який діяв у період спірних правовідносин) власник на свій розсуд користується, розпоряджається та володіє належним йому майном та може вчиняти відносно цього майна будь-які дії.

Рішенням Виконавчого комітету Донецької міської ради від 19 грудня 2001року №626/10 затверджено проект відведення земельної ділянки площею 0,2094га товариству з обмеженою відповідальністю “Комель” для експлуатації існуючої будівлі теслярної майстерні по вулиці Синцова ,4 в Кіровському районі .

Між Виконавчим комітетом Донецької міської ради (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю “Комель” (орендар) 11 липня 2002року укладений договір оренди земельної ділянки. За умовами укладеного договору  орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку, що знаходиться на території Кіровського району м. Донецька по вул. Синцова, буд. 4 загальною площею 2094кв.м. із забудованих земель промислової міської ради. Договір укладений на термін до 19.12.2011року.

03.07.2006року на Загальних зборах учасників ТОВ “Комель” змінено назву Товариства та 07.07.2006року зареєстрована Нова редакція Статуту товариства з обмеженою відповідальністю “КЛІО СТИЛЬ”.

Як вбачається з листа  від 17.07.2007року №01/13-3686 (арк. справи 41) на клопотання позивача Донецькою міською радою  дозволено підготовку матеріалів для  розробки технічної  документації для переоформлення земельної ділянки в оренду під існуючий об'єкт будівлі столярної майстерні за адресою вул. Синцова,4 у Кіровському районі  міста Донецька.

Позивачем самочинно реконструйовано з збільшенням габаритів за рахунок зведення прибудови.

Відповідно до матеріалів технічної інвентаризації на земельній ділянці розташована капітальна будівля теслярного цеху лі. А-1, загальною площею 936,5кв.м., навіс літ. В, зливна яма літ. Г, навіс літ. Д, навіс літ. Е, забори №2-5, замощення літ. І.

З висновку експерта №282 по призначеній господарським судом експертизі, вбачається, що в цілому будівля столярного цеху літ. А-1, розташована по вул. Синцова, 4 у м. Донецьку, знаходиться у доброму технічному стані, та придатне до подальшої експлуатації у якості столярного цеху.

На час розгляду справи у суді, позивач користується земельною ділянкою на якій розташовані спірні об'єкти на підставі договору оренди, що підтверджується договором оренди земельної ділянки (арк. справи 32), посвідчений нотаріально 11.07.2002 року .   

Відповідно до частини 1 ст. 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належне затвердженого проекту або з істотними порушеннями будівельних норм та правил .

На вимогу власника ( користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинне збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Сторони не надали суду документи, які підтверджують, що спірне самочинне збудоване майно порушує права інших осіб.

Відповідно до приписів ст.33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини справи на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Виходячи зі змісту статей 331 та 376 ЦК України , право власності на самочинну добудову по приміщення може бути визнано судом за умови надання  земельної ділянки у встановленому порядку під вже збудоване нерухоме майно, а також у разі, коли зазначене не порушує прав  інших осіб.

Оскільки згідно договору Виконавчий комітет Донецької міської ради надав позивачу в тимчасове оплатне користування відповідну земельну ділянку, та суду не надано доказів порушень позивачем прав інших суб'єктів у спірних правовідносинах, суд дійшов висновку що позивача  виникло право власності на реконструйоване приміщення з моменту завершення його будівництва.

За приписами ст. 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності

Згідно п.1 ст.147 Господарського кодексу України, майнові права суб'єктів господарювання захищаються законом.

У відповідності до п. 2 ст.20 Господарського Кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом визнання наявності або відсутності прав.

Відповідно до ст.ст. 139, 144 Господарського Кодексу України майнові права підприємства виникають  внаслідок створення майна, а майно це будинки, споруди, машини, тощо. Тобто закінчив реконструкцію будівлі теслярного цеху літ. А-1, загальною площею 936,5кв.м., навісу літ. В, зливної ями літ. Г, навісу літ. Д, навісу літ. Е,  забори №2-5, замощення літ. І, що розташовані за адресою: 83011, м. Донецьк, вул. Синцова,4 в Кіровському районі м. Донецька , позивач отримав право власності на новостворене майно.

Згідно до п.2 ст.3  Цивільного Кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом.

Судом не було встановлено неправомірне володіння позивача будівлею, то позивач володіє цім майном правомірно. Тобто Конституцією України та чинним законодавством встановлена презумпція правомірності фактичного володіння майном, оскільки це майно знаходиться у володінні позивача.

За таких обставин, позовні вимоги позивача, щодо визнання права власності на будівлю теслярного цеху літ. А-1, загальною площею 936,5кв.м., навіс літ. В, зливна яма літ. Г, навіс літ. Д, навіс літ. Е,  забори №2-5, замощення літ. І, що розташовані за адресою: 83011, м. Донецьк, вул. Синцова,4 в Кіровському районі м. Донецька, підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на позивача,  так як саме з його вини виник спір.

На підставі  ст.ст.139,144, 331, частини 5 ст. 376 ЦК України  та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд

                                                              ВИРІШИВ

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “КЛІО СТИЛЬ”                   м. Донецьк  до  Виконкому Донецької міської ради  про визнання права власності на будівлю теслярного цеху літ. А-1, загальною площею 936,5кв.м., навіс літ. В, зливна яма літ. Г, навіс літ. Д, навіс літ. Е,  забори №2-5, замощення літ. І, що розташовані за адресою: 83011, м. Донецьк, вул. Синцова,4 в Кіровському районі м. Донецька , задовольнити повністю.

Визнати право власності Товариства з обмеженою відповідальністю “КЛІО СТИЛЬ”                   м. Донецьк на будівлю теслярного цеху літ. А-1, загальною площею 936,5кв.м., навіс              літ. В, зливна яма літ. Г, навіс літ. Д, навіс літ. Е,  забори №2-5, замощення літ. І, що розташовані за адресою: 83011, м. Донецьк, вул. Синцова,4 в Кіровському районі            м. Донецька .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення  десятиденного строку з дня його прийняття  і може бути оскаржене  через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                         Кододова О.В.