Постанова

від 23.01.2025 по справі 922/2645/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2025 року м. Харків Справа № 922/2645/24

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Пуль О.А., суддя Білоусова Я.О. , суддя Крестьянінов О.О.

за участі секретаря судового засідання Андерс О.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу (вх.№2701Х/2) Товариства з обмеженою відповідальністю Санктум-Грейд на рішення Господарського суду Харківської області від 17.10.2024 у справі №922/2645/24 (повний текст рішення складено та підписано 25.10.2024 суддею Юрченко В.С. у приміщенні Господарського суду Харківської області)

за позовом Акціонерного товариства Харківобленерго, місто Харків,

до Товариства з обмеженою відповідальністю Санктум-Грейд, місто Харків,

про стягнення збитків в сумі 864 712,70 грн,-

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство Харківобленерго звернулося до Господарського суду Харківської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Санктум-Грейд з позовом про стягнення 864 712,70 грн збитків, посилаючись в обґрунтування позовних вимог на те, що відповідачем за господарськими операціями за договорами підряду від 04.06.2021 № Ц 9945, від 01.07.2021 № Ч1259, від 01.07.2021 № Ч1260, від 01.07.2021 № Ч1262, від 06.07.2021 № Ч1526, від 07.07.2021 № Ч1554, від 16.07.2021 № Ч2154, від 16.07.2021 № Ч2156, від 16.07.2021 № Ч2157, від 06.09.2021 № Ч4464 було оформлено податкові накладні лише щодо частини цих операцій за відсутності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних щодо всіх цих операцій, чим позбавлено позивача права на віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ у розмірі 864 712,70 грн за відповідними операціями та відповідно, зменшення податкового зобов`язання, внаслідок чого позивачу завдано збитки на вказану суму.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 17.10.2024 у справі №922/2645/24 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Санктум-Грейд на користь Акціонерного товариства Харківобленерго суму збитків у розмірі 864712,70 грн та витрати зі сплати судового збору у розмірі 10376,56 грн.

Задовольняючи позов, суд виходив з доведеності наявності в діях відповідача складу правопорушення як підстави для його відповідальності у вигляді відшкодування збитків у заявленому позивачем розмірі, з огляду на те, що на виконання своїх зобов`язань за договорами підряду позивач оплатив відповідачу визначені договорами підряду роботи (постачання послуг), а відтак, відповідно положень Податкового кодексу України відповідач був зобов`язаний скласти та подати на реєстрацію в ЄРПН податкові накладні за датою виконання робіт або датою зарахування коштів від замовника як попередньої оплати, в той час як податкові накладні щодо спірних господарських операцій не були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, що в свою чергу призвело до неможливості включення суми податку на додану вартість в розмірі 864 712,70 грн до податкового кредиту позивача, а тому відповідач не виконав належним чином обов`язку, встановленого Податковим кодексом України, з чого вбачається прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення суми ПДВ до податкового кредиту позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками останнього.

При цьому суд зауважив, що сама по собі обставина оскарження відповідачем у судовому порядку рішення комісії ГУ ДПС у Харківській області №3006807/44085764 від 19.08.2021 про відмову в реєстрації податкових накладних, яке не призвело до відповідного позитивного рішення зі скасування такої відмови, не доводять відсутності вини відповідача у завданні позивачу збитків у розмірі заявленої до стягненні суми, оскільки відповідне рішення податкового органу про відмову в реєстрації податкових накладних, яке не скасовано у встановленому порядку, слід вважати законним.

Відповідач подав на зазначене рішення до Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на нез`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність викладених в рішенні висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права, просить це рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В обгрунтуваня апеляційної скарги відповідач посилається,зокрема, на неврахування судом першої інстанції того, що позивачем у порушення вимог статті 77 Господарського процесуального кодексу України не надано доказів та не наведено доводів у частині вжиття заходів до одержання від відповідача спірної суми податкового кредиту в порядку, передбаченому абз. 25, 26 ст. 201 Податкового кодексу України, який передбачає дії покупця для одержання сум податкового кредиту та для визначення достовірності і повноти її нарахування, а саме, право покупця у разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця, щодо якої контролюючий орган протягом 90 днів з дня її подання зобов`язаний провести документальну перевірку зазначеного продавця для з`ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов`язань з податку за такою операцією.

Також скаржник посилається на неврахування судом першої інстанції того, що зі змісту статті 201 Податкового кодексу України вбачається, що реєстрація податкової накладної в ЄРПН є складною процедурою, що складається з дій платника з подання податкової накладної на реєстрацію та дій податкового органу, який веде ЄРПН з фактичного завершення такої реєстрації шляхом формування квитанції, або-навпаки, з відмови у її проведенні, у зв`язку з чим у спірних правовідносинах неотримання позивачем спірної суми податкового кредиту відбулось не через дії відповідача, а внаслідок дій податкового органу щодо зупинення реєстрації податкових накладних та подальшої відмови в її проведенні.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.11.2024 для розгляду справи сформовано склад суду: головуючий суддя-доповідач Пуль О.А., суддя Здоровко Л.М., суддя Мартюхіна Н.О.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.11.2024 у зв`язку з відпусткою судді Здоровко Л.М. для розгляду справи сформовано такий склад суду: головуючий суддя Пуль О.А., суддя Крестьянінов О.О., суддя Мартюхіна Н.О.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.11.2024 у справі №922/2645/24 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ Санктум-Грейд на рішення Господарського суду Харківської області від 17.10.2024 у справі №922/2645/24 та повідомлено учасників справи про призначення розгляду апеляційної скарги в судове засідання на 19.12.2024 о 12:00 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду.

18.12.2024 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу ( вх. № 16206), в якому він просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

В обґрунтування своїх заперечень проти доводів апеляційної скарги позивач зазначає, зокрема, те, що бездіяльність відповідача у спірних правовідносинах, яка призвела до заподіяння позивачу збитків полягала в тому, що відповідачем не вжито достатніх заходів щодо реєстрації податкових накладних на загальну суму ПДВ 864712,70 грн, з огляду на те, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10.08.2022 у справі №520/581 22 відмовлено в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Санктум-Грейд до Головного управління ДПС у Харківській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, якими контролюючий орган відмовив у реєстрації податкових нкладних за спірними господарськими операціями та про зобов`язання цього органу провести таку реєстрацію, і зазначене судове рішення не було оскаржено відповідачем в апеляційному порядку.

Водночас позивач зазначив, що звернення покупця зі скаргою на продавця, який не виконав передбаченого наведеною нормою обов`язку, відповідно до положень пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, не надає покупцю права на включення суми податку з цих операцій до складу податкового кредиту, а можливість подання скарги на цього продавця є лише підставою для проведення документальної позапланової перевірки його контролюючим органом, як наслідок, такий покупець також не може вимагати від держави відшкодування збитків, спричинених невиконанням контролюючим органом обов`язку з проведення перевірки, оскільки цей обов`язок контролюючий орган має не перед покупцем і його невиконаня не вважається таким, що порушує певне право платника податків.Разом з цим, як зазначає позивач, оскільки саме від продавця, який має законом визначений обов`язок вчинити дії, необхідні для реєстрації податкової накладної в ЄРПН, а також може у необхідних випадках ефективно оскаржити рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, які перешкодили виконати цей обов`язок, залежить реалізація покупцем означеного вище майнового інтересу, пов`язаного з одержанням права на податковий кредит з ПДВ за наслідками господарської операції, він (продавець) залишається відповідальним перед своїм контрагентом у господарській операції за наслідки невчинення цих дій і при цьому позивач як покупець у податкових правовідносинах не має право самостійно спонукати продавця відповідача до здійснення реєстрації податкових накладних, а також спонукати його оскаржити незаконні рішення, дії чи бездіяльність контролюючого орагну, якщо вони були перешкодою у реєстрації податкових накладних у ЄРПН і саме від того, чи здійснить відповідач усі необхідні дії для реєстрації податкових накладних у ЄРПН, а у випадку незаконної перешкоди з боку контролюючого органу для реєстрації-від того, чи зможе він успішно усунути ці перешкоди,фактично залежить виникнення права позивача на податковий кредит.

З огляду на наведене, посилаючись на невиконання відповідачем обов`язку з реєстрації податкових накладних щодо спірних операцій, а саме, нескладання таких накладних щодо частини цих операцій та неоскарження в апеляційному порядку судового рішеня, яким було відмовлено в задоволенні позову про визнання протиправними та скасування рішень,якими контролюючий орган відмовив у реєстрації податкових накладних, які були складені та подані відповідачем на реєстрацію, що призвело до неможливості отримання позивачем податкового кредиут на спірну суму, позивач наполягає на наявності в діях відповідача всіх елементів складу господарського правопорушення як підстави для відповідальності у вигляді заявленої до стягнення суми збитків та безпідставності тверджень останнього про допущення бездіяльності з боку саме позивача та щодо неотримання позивачем спірної суми податкового кредиту внаслідок дій податкового органу щодо зупинення реєстрації податкових накладних та подальшої відмови в її проведенні.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.12.2024 у справі №922/2645/24 в судовому засіданні оголошено перерву до 23.01.2025 р. о 13:45 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду, про що повідомлено сторін.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.01.2025 у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Мартюхіної Н.О. для розгляду справи сформовано такий склад суду: головуючий суддя Пуль О.А., суддя Крестьянінов О.О., суддя Здоровко Л.М.

23.01.2025 від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з неможливістю його представника адвоката Філатова П.А. бути присутнім через його термінову участь у слідчих діях, а також враховуючи зміну складу колегії суддів, яка відбулась за один день до судового засідання.

Колегія суддів відмовляє в задоволенні зазначеного клопотання, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею, зокрема, в разі першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Відповідно до статті 270 Господарськго процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

За змістом наведених норм, якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті.Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Окрім того, що відповідачем не надано жодних доказів щодо повідомлених ним у його клопотанні про відкладення розгляду справи обставин термінового залучення його представника до участі у слідчих діях та не зазначено, які слідчі дії, в рамках якої справи та в який час мають відбутися за участі представника відповідача, відповідні обставини неявки представника в судове засідання не можуть вважатися поважними, з огляду на те, що відповідач не був обмежений у праві та можливості забезпечити явку в судове засідання іншого представника, а причиною неявки представника відповідача є надання переваги участі представника в іншому процесі.

Разом з цим, колегія суддів враховує, що дане апеляційне провадження відкрито 20.11.2024, ухвалою від 19.12.2024 в судовому засіданні було оголошено перерву до 23.01.2025, а тому розгляд даної справи триває вже 2 місяці, в той час як відповідач, який подав апеляційну скаргу та в цій скарзі висловив свою правову позицію щодо суті справи, завчасно отримав відзив позивача на неї, не був позбавлений чи обмежений можливості реалізувати свої процесуальні права під час апеляційного розгляду справи з урахуванням засад розумності строків розгляду справи, пропорційності, рівності учасників процесу перед законом та судом.

Відповідач безпідставно посилається на зміну складу колегії суддів за один день до судового засідання як на підставу для відкладення справи, оскільки вказана обставина не стосується необхідності забезпечення його процесуальних прав, а питання щодо часу, необхідного члену колегії суддів для ознайомлення з матеріалами справи визначається розсудом судді.

Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційних скаргах доводи та вимоги, заслухавши представників сторін, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду виходить з такого.

Між Акціонерним товариством Харківобленерго (далі замовник, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю САНКТУМ-ГРЕЙД (далі Підрядник, відповідач у справі) були укладені договори підряду за № Ц 9945 від 04.06.2021 року, за № Ч1259 від 01.07.2021 року, за № Ч1260 від 01.07.2021 року, за № Ч1262 від 01.07.2021 року, за № Ч1526 від 06.07.2021 року, за № Ч1554 від 07.07.2021 року, за № Ч2154 від 16.07.2021 року, за № Ч2156 від 16.07.2021 року, за № Ч2157 від 16.07.2021 року, за № Ч4464 від 06.09.2021 року (далі договори підряду) за умовами всіх зазначених договорів підряду, умови яких є однаковими, крім предмету договору та вартості, підрядник зобов`язується власними силами зі своїх матеріалів виконати для замовника роботи (в кожному з договорів підряду роботи різні), а замовник прийняти та оплатити такі роботи.

Відповідно до розділу 3 договорів підряду сторони домовились за ціну договорів підряду, яка може бути зменшена або переглянута за взаємною згодою сторін, шляхом підписання додаткових угод Сторонами.

За розділом 4 договорів підряду передбачений порядок здійснення оплати за цими договорами, за яким замовник сплачує підряднику аванс у відсотковому розмірі від загальної вартості договорів підряду. Оплата виконаних робіт здійснюється на підставі довідки про виконані будівельні роботи та затрати (форма КБ-3) з додаванням актів виконаних робіт та актів вартості змонтованого обладнання з частковим зарахуванням авансу у розмірі %, передбаченому у договорі від вартості виконаних робіт та змонтованого обладнання (пункт 4.1, 4.4. договорів підряду).

Обов`язок підрядника щодо надання Замовнику усіх належних податкових накладних закріплено в усіх вищезазначених договорах підряду, зокрема: підпункт 6.3.11 пункту 6.3 підрядник зобов`язаний надати замовнику податкову накладну, складену в електронній формі засобами спеціалізованих програмних комплексів з дотриманням умов та термінів щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних; підпункт 6.3.13 пункту 6.3 підрядник зобов`язаний податкову накладну скласти у день виникнення податкових зобов`язань Підрядника.

Пунктом 7.1 договорів підряду сторони погодили, що у разі невиконання своїх зобов`язань за Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством та цим Договором.

Договори підряду підписані сторонами без зауважень, і жодна із сторін письмово не виявила бажання припинити дію договорів, про що відсутні відповідні докази в матеріалах позову.

Відповідачем не складено та не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні за наступними подіями:

-по договору за № Ч2156 від 16.07.2021 (виконання робіт з технічного переоснащення) на дату оформлення акту виконаних робіт 18.08.2022 на суму з урахуванням попередньої оплати (за платіжним дорученням № 26866 від 20.07.2021) податкову накладну від 18.08.2022 на загальну суму 1 338 997,59 грн, в т. ч. ПДВ 223 166,26 грн.

-по договору за № Ц9945 від 04.06.2021 (виконання робіт з ремонту каналізаційної насосної станції) на дату оформлення акту виконаних робіт 15.02.2023 року на суму з урахуванням попередньої оплати (за платіжним дорученням № 23684 від 22.06.2021 року) податкову накладну від 15.02.2023 року на загальну суму 19 130,40 грн, в т. ч. ПДВ 3 188,40 грн;

-по договору за № Ч1554 від 07.07.2021 (виконання робіт з ремонту протиаварійного учбово-тренувального центру) на дату оформлення акту виконаних робіт 18.08.2022 року на суму з урахуванням попередньої оплати (за платіжним дорученням № 26074 від 14.07.2021) податкову накладну від 18.08.2022 на загальну суму 395 416,40 грн, в т. ч. ПДВ 65 902,74 грн.

-по договору за № Ч4464 від 06.09.2021 (виконання робіт з ремонту покрівлі будівлі гаражу) на дату оформлення акту виконаних робіт 22.02.2023 на суму з урахуванням попередньої оплати (за платіжним дорученням № 34312 від 05.10.2021) податкову накладну від 22.02.2023 року на загальну суму 222 405,35 грн, в т. ч. ПДВ 37 067,56 грн.

Крім того відповідачем, на дату виникнення податкових зобов`язань, були складені наступні належні податкові накладні, реєстрація яких їх в ЄРПН не відбулася:

- податкова накладна № 14 від 09.07.2021 року на суму 133 884,00 грн, у т. ч. ПДВ 22 314,00 грн (за попередньою оплатою, платіжне доручення № 9428617953 від 09.07.2021, по договору за №Ч1262 від 01.07.2021 на виконання робіт з технічного переоснащення);

- податкова накладна № 13 від 09.07.2021 року на суму 41 610,60 грн., у т. ч. ПДВ 6 935,10 грн. (за попередньою оплатою, платіжне доручення № 17817 від 09.07.2021, по договору за №Ч1260 від 01.07.2021 на виконання робіт з технічного переоснащення);

- податкова накладна №12 від 09.07.2021 на суму 123748,29 грн, у т. ч. ПДВ 20 624,71 грн (за попередньою оплатою, платіжне доручення № 17816 від 09.07.2021, по договору за № Ч1259 від 01.07.2021 на виконання робіт з технічного переоснащення);

- податкова накладна № 16 від 14.07.2021 року на суму 1 029 089,06 грн, у т. ч. ПДВ 171514,84 грн (за попередньою оплатою, платіжне доручення № 26074 від 14.07.2021 року, по договору за №Ч1554 від 07.07.2021 на виконання ремонтних робіт);

- податкова накладна № 15 від 14.07.2021 на суму 54 008,64 грн, у т. ч. ПДВ 9 001,44 грн (за попередньою оплатою, платіжне доручення №26068 від 14.07.2021, по договору за №Ч1526 від 06.07.2021 на виконання ремонтних робіт);

- податкова накладна № 18 від 20.07.2021 на суму 280 650,00 грн, у т. ч. ПДВ 46 775,00 грн (за попередньою оплатою, платіжне доручення № 26867 від 20.07.2021, по договору за № Ч2154 від 16.07.2021 на виконання робіт з технічного переоснащення);

- податкова накладна №17 від 20.07.2021 на суму 188 917,94 грн, у т. ч. ПДВ 4 31486,32 грн (за попередньою оплатою, платіжне доручення № 26865 від 20.07.2021, по договору за № Ч2157 від 16.07.2021 на виконання робіт з технічного переоснащення);

- податкова накладна № 19 від 20.07.2021 на суму 1 360 417,99 грн, у т. ч. ПДВ 226 736,33 грн (за попередньою оплатою, платіжне доручення № 26866 від 20.07.2021, по договору за №Ч2156 ві д 16.07.2021 на виконання робіт з технічного переоснащення).

При цьому, засобами програми M.Е.Doc позивач отримав квитанції про зупинення реєстрації в ЄРПН вищезазначених податкових накладних за №12, №13, №14 від 09.07.2021 року; №15, №16 від 14.07.2021; №17, №18, №19 від 20.07.2021.

Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН ГУ ДПС у Харківській області прийнято наступні рішення про відмову в реєстрації податкових накладних:

- рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН: № 3006809/44085764 від 19.08.2021 стосовно податкової накладної №14 від 09.07.2021 (на суму ПДВ 22314,00 грн);

- рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН: № 3006808/44085764 від 19.08.2021 стосовно податкової накладної №13 від 09.07.2021 (на суму ПДВ 6935,10 грн);

- рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН: № 3006807/44085764 від 19.08.2021 стосовно податкової накладної №12 від 09.07.2021 (на суму ПДВ 20624,71 грн);

- рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН: № 3006811/44085764 від 19.08.2021 стосовно податкової накладної №16 від 14.07.2021 (на суму ПДВ 171514,84 грн);

- рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН: № 3006810/44085764 від 19.08.2021 стосовно податкової накладної №15 від 14.07.2021 (на суму ПДВ 9001,44 грн);

- рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН: № 3039592/44085764 від 30.08.2021 стосовно податкової накладної №18 від 20.07.2021 (на суму ПДВ 46775,00 грн);

- рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН: № 3039591/44085764 від 30.08.2021 стосовно податкової накладної №17 від 20.07.2021 (на суму ПДВ 31486,32 грн);

- рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН: № 3039590/44085764 від 30.08.2021 стосовно податкової накладної №19 від 20.07.2021 (на суму ПДВ 226736,33 грн) про відмову у реєстрації цих податкових накладних у зв`язку з ненаданням платником податку копій документів (додаються).

Позивач неодноразово звертався до відповідача щодо вжиття заходів по розблокуванню проблемних податкових накладних (лист від 06.04.2023 року за № 02-16/1680, лист від 07.05.2024 року за № 02-19/3335, та з претензією від 04.05.2023 року за № 02-16/2363).

У відповіді на претензію від 30.06.2023 року за № 2-06/23 відповідач повідомив позивача про оскарження в рамках адміністративної справи № 520/581/22 рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування про відмову у реєстрації спірних податкових накладних, проте Харківський окружний адміністративний суд ухвалив рішення про повернення позовної заяви позивачу, та що ТОВ Санктум -Грейд має намір найближчим часом вжити активні необхідні заходи для розблокування податкових накладних (копія листа наявна в матеріалах справи).

За даними Єдиного державного реєстру судових рішень убачається, що відповідач оскаржив рішення комісії про відмову у реєстрації податкових накладних в рамках справі № 520/581/22, втім рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10.08.2022 у зазначеній справі відмовлено в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Санктум -Грейд до Головного управління ДПС у Харківській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування вищенаведених рішень Головного управління ДПС у Харківській області про відмову у реєстрації спірних податкових накладних та зобов`язання Державної податкової служби України провести таку реєстрацію і при цьому відомості про подання ТОВ ТОВ Санктум -Грейд апеляційної скарги на зазначене рішення та відкриття апеляційного провадження по цій справі в Єдиному державному реєстру судових рішень відсутні.

За даними інтегрованої картки платника електронного кабінету позивача на сайті Державної податкової служби України станом на 12.06.2024 року податкові накладні №12, №13, №14 від 09.07.2021 року; №15, №16 від 14.07.2021; №17, №18, №19 від 20.07.2021 мають статус Відмовлено за рішенням Комісії".

З огляду на зазначені обставини позивач зазначає, що, враховуючи те, що відповідач не виконав свої обов`язки щодо реєстрації податкових накладних відповідно до норм Податкового кодексу України за усіма договорами підряду, останній позбавлений права на віднесення до складу податкового кредиту суми ПДВ 329 324,96 грн. на дати оформлення актів виконаних робіт по договорах за № Ч2156 від 16.07.2021, №Ц9945 від 04.06.2021, №Ч1554 від 07.07.2021, №Ч4464 від 06.09.2021, а також позивач не може скористатися податковим кредитом по податкових накладних №12, №13 та №14 від 09.07.2021; №15 та №16 від 14.07.2021; №17, №18 та №19 від 20.07.2021 на загальну суму ПДВ 535 387,74 грн.

Отже, як зазначає позивач, у нього як у замовника, за умови реєстрації відповідачем податкових накладних за господарськими операціями з позивачем за вищенаведеними договорами підряду виникло б право на податковий кредит у розмірі зазначених сум ПДВ, що складає 864 712,70 грн, однак відповідач у визначені пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України строки не здійснив реєстрації відповідних податкових накладних, внаслідок чого позивач був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму заявлених збитків.

Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи в їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про задоволення позову з наступних мотивів.

За приписами статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до частин першої та другої статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування; збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно з частиною першої статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що обов`язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов`язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов`язком перед покупцем, хоча невиконання цього обов`язку може завдати покупцю збитків. Тому позовна вимога покупця про зобов`язання продавця здійснити таку реєстрацію не є способом захисту у господарських правовідносинах і не підлягає розгляду в суді жодної юрисдикції. Належним способом захисту для покупця може бути звернення до продавця з позовом про відшкодування збитків, завданих порушенням його обов`язку щодо складення та реєстрації податкових накладних.

Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного з цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

Вирішуючи питання про стягнення збитків, заподіяних неналежним складенням та реєстрацією податкових накладних, суди повинні встановити наявність чи відсутність усіх елементів складу господарського правопорушення.

Доведення наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками, покладено на позивача. Причинний зв`язок як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає те, що протиправні дії заподіювана є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки.Вина заподіювача збитків презюмується.

Подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі № 908/1568/18, від 01.03.2023 у справі № 925/556/21.

Відповідно до підпункту 14.1.181 статті 14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 187.1 статті 187 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

3а змістом пунктів 198.1, 198.2 статті 198 цього Кодексу до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені І нараховані, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг. Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів І послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

За приписами п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов`язань.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів / послуг платник податку - продавець товарів І послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".

З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Платник податку має право зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну та/або розрахунок коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року, в яких загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Якщо сума, визначена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов`язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

За змістом ст.11,9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», акти приймання-передачі виконаних робіт за вищенаведеними договорами підряду є первинними документами, що підтверджує здійснення господарської операції з виконання робіт та відповідно до вищенаведених норм податкового законодавства така операція є підставою для виникнення у відповідача обов`язку скласти податкові накладні та внести їх в ЄРПН у строки, визначені ПК України.Як обґрунтовано зазначив суд першої інстанції,відповідач відповідно до вищенаведених норм був зобов`язаний скласти та подати на реєстрацію в ЄРПН податкові накладні за датою виконання робіт або датою зарахування коштів від замовника, як попередньої оплати.

Разом з цим, чинне законодавство не передбачає реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН замовником робіт, отже з огляду на положення статті 201 Податкового кодексу України саме на відповідача покладено обов`язок скласти та зареєструвати в ЄРПН податкові накладні та І або розрахунки коригування до таких податкових накладних.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.03.2023 у справі № 925/556/21 зазначила, предметом позову у якій було стягнення з Державного бюджету України збитків, завданих протиправною поведінкою ГУ ДПС, яке заблокувало реєстрацію оформленої Продавцем Податкової накладної, що спричинило необхідність сплати ним на користь покупця штрафних санкцій, Велика Палата Верховного Суду виснувала таке:

з 1 січня 2015 року ПК України не встановлює для платника ПДВ механізм, який би дозволяв йому включити ПДВ за відповідною операцією до складу податкового кредиту за відсутності зареєстрованої його контрагентом у ЄРПН податкової накладної, якщо контрагент за законом мав її зареєструвати.

Такий платник ПДВ також не має у податкових відносинах права самостійно спонукати контрагента до здійснення реєстрації, а також не може спонукати контрагента оскаржити незаконні рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, якщо вони були перешкодою у реєстрації податкової накладної у ЄРПН. Водночас саме від того, чи здійснить контрагент всі необхідні дії для реєстрації податкової накладної в ЄРПН, а у випадку незаконної перешкоди з боку контролюючого органу для реєстрації - від того, чи зможе контрагент успішно усунути ці перешкоди, фактично залежить виникнення права такого платника податку на податковий кредит з ПДВ.

Застосовуючи в контексті спірних правовідносин норми статей 22, 1166, 1173 ЦК України, підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17, підпункту 114.3.2. пункту 114.2 статті 114 та пункту 201.10 статті 201 ПК України, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що збільшення податкового кредиту є майновим інтересом покупця товарів / послуг, який з 1 січня 2015 року за загальним правилом реалізовується після виконання продавцем у публічно-правових відносинах з державою обов`язку скласти та зареєструвати в ЄРПН податкову накладну.

До моменту виникнення права на включення суми ПДВ за операцію з придбання товарів / послуг до складу податкового кредиту взаємодія держави і покупця зводиться лише до можливості покупця подати на продавця скаргу, що в силу пункту 201.10 статті 201 ПК України зумовлює лише обов`язок контролюючого органу провести документальну перевірку продавця, спонукати виконати який покупець не може.

Об`єднана палата КГС ВС у постанові від 03.08.2018 у справі № 917/877/17 виснувала, що згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України на продавця покладено обов`язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.

Оскільки саме від продавця (підрядника у підрядних відносинах) , який має законом визначений обов`язок вчинити дії, необхідні для реєстрації податкової накладної в ЄРПН (а також може у необхідних випадках ефективно оскаржити рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, які перешкодили виконати цей обов`язок), залежить реалізація покупцем означеного вище майнового інтересу, пов`язаного з одержанням права на податковий кредит з ПДВ за наслідками господарської операції, він (продавець, підрядник) залишається відповідальним перед своїм контрагентом у господарській операції за наслідки невчинення цих дій".

Отже, за висновком, наведеним у пункті 10.2. постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.03.2023 у справі № 925/556/21, права покупця у випадку порушення продавцем свого обов`язку щодо належної реєстрації податкових накладних зводяться лише до можливості подання скарги, проте ініціювати проведення податкової перевірки контролюючим органом покупець не може.

Об`єднана палата Верховного Суду у постанові від 01.12.2023 № 926/3347/22 виснувала, що чинне законодавство не містить вимог щодо певних засобів доказування, якими можуть підтверджуватися обставини (факти), що стосуються реєстрації податкових накладних. Крім того, право позивача надавати докази щодо таких обставин (фактів) не може бути обмежене діями чи бездіяльністю контролюючого органу щодо проведення чи не проведення ним відповідної перевірки.В контексті доказування такої складової цивільного правопорушення як протиправна поведінка заподіювача збитків, відсутність матеріалів податкової перевірки (акта або рішення) відповідного контролюючого органу, не може звільняти продавця від відповідальності за завдані покупцю майнові збитки, а господарський суд у такому випадку має як самостійно оцінити надані докази, зокрема ті, що стосуються реєстрації податкових накладних, так і самостійно здійснити оцінку дій чи бездіяльності продавця, у тому числі щодо порушення ним податкового законодавства.

Верховний Суд у постанові від 07.06.2023 у справі № 916/334/22 дійшов висновків про те, що саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. Твердження позивача щодо наявності підстав для стягнення збитків, зокрема в контексті наявності збитків та їх розміру, протиправності поведінки заподіювача збитків та існування причинного зв`язку такої поведінки із заподіяними збитками, ураховуючи принципи змагальності, диспозитивності, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, підлягає доведенню саме позивачем. Хоча обов`язок відповідача зареєструвати податкову накладну (розрахунок коригування до податкової накладної) є обов`язком платника податку у публічно-правових відносинах, але саме невиконання цього обов`язку може завдати покупцю збитків. Докази у вигляді податкових накладних, податкових декларацій, розрахунків коригування, рішення суду про стягнення боргу у зобов`язальних правовідносинах не є належними і допустимими доказами вчинення відповідачем порушення податкового зобов`язання.

Об`єднана палата у вказаній постанові зазначила, що в цілому, погоджуючись із зазначеними висновками щодо тягаря доказування, а також з тим, що рішення суду про стягнення боргу у зобов`язальних правовідносинах не є належними і допустимими доказами вчинення відповідачем порушення податкового зобов`язання, вважає за необхідне частково відступити від цих висновків шляхом уточнення. Зазначене уточнення полягає в тому, що обставини (факти), що стосуються реєстрації податкових накладних, можуть підтверджуватися не тільки матеріалами відповідної перевірки контролюючим органом, а й, зокрема, податковими накладними, розрахунками коригування тощо; господарський суд має повноваження самостійно надавати оцінку правомірності чи неправомірності дій чи бездіяльності відповідача, зокрема стосовно відповідності його дій чи бездіяльності при виконанні зобов`язання податковому законодавству України, якщо це необхідно для вирішення спору.

Якщо відповідач не виконав встановлений законом обов`язок з реєстрації податкових накладних чи виконав його неналежним чином, що підтверджується рішенням про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, то це викликає неможливість включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача, та,відповідно,неможливість зменшення податкового зобов`язання на вказану суму ,яка фактично є збитками позивача.

Подібні правові висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі № 908/1568/18, від 01.03.2023 у справі № 925/5556/21, об`єднаної Палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.12.2018 у справі № 908/76/18,від 10.01.2022 у справі № 910/3338/21,від 31.01.2023 у справі № 904/72/22.

В пункті 5.27 постанови Верховного Суду від 07.06.2023 у справі № 916/334/22 зазначено висновок, що факт відсутності реєстрації податкових накладних у ЄРПН через нездійснення контрагентом за договором відповідних дій або через відмову податкового органу у їх реєстрації є достатнім доказом протиправної поведінки відповідача, порушення ним господарського зобов`язання - наданої ним гарантії того, що контрагент за договором матиме право на користування податковим кредитом у розмірі суми ПДВ, який визначено договором у складі ціни.

Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду звертає увагу, що як обов`язок платника податку скласти та зареєструвати податкову накладну, так і обов`язок особи, якою заподіяно шкоду, відшкодувати її (зокрема шляхом відшкодування збитків) передбачені законом (стаття 201 ПК, статті 1168, 1192 ЦК України), а тому не можуть встановлюватись договором (див. mutatis mutandis постанову Верховного Суду від 19.04.2023 у cправі № 910/17014/21 (пункт 6.21)). Отже, відносини сторін врегульовані не умовами договору, а безпосередньо законом.

З вищенаведених обставин справи вбачається протиправна поведінка відповідача у спірних правовідносинах,оскільки відповідач взагалі не складав податкових накладних щодо частини спірних операцій за укладеними між сторонами договорами підряду, а щодо поданих відповідачем на реєстрацію податкових накладних контролюючий орган прийняв рішення про відмову в їх реєстрації і ці рішення контролюючого органу були оскаржені в судовому порядку в рамках справи №520/581 22, за результатами розгляду якої рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10.08.2022 відмовлено в позові Товариства з обмеженою відповідальністю Санктум-Грейд про визнання протиправними та скасування рішень Головного управління ДПС у Харківській області про відмову в реєстрації відповідних податкових накладних та про зобов`язання Державної податкової служби України здійснити таку реєстраці, в той час як відповідач не оскаржив це судове рішення в апеляційному порядку, а тому не здійснив всіх необхідних дій з ефективного оскарження рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, які перешкодили виконати обов`язок з реєстрації податкових накладних.

При цьому колегія суддів ураховує, що в рамках даного провадження, в силу юрисдикційних обмежень, господарський суд не має право надавати оцінку правомірності чинного рішення податкового орагну про відмову в реєстрації податкової накладної.

Разом з цим, як зазначено вище, наявність чинних рішень контролюючого органу про відмову в реєстрації податкових накладних за спірними господарськими операціями є достатнім підтвердженням протиправної поведінки відповідача.

З огляду на наведене, колегія суддів відхиляє як безпідставні доводи відповідача щодо того, що у спірних правовідносинах неотримання позивачем спірної суми податкового кредиту відбулось не через дії відповідача, а внаслідок дій податкового органу щодо зупинення реєстрації податкових накладних та подальшої відмови в її проведенні.

При цьому вказаний у п.198.6 ст.198 ПК строк у 365 днів для можливості включення або коригування суми у відповідному розмірі до податкового кредиту в інші періоди є у даному випадку вичерпаним, що свідчить про втрату позивачем за позовом права на податковий кредит.

З огляду на те, що податкові накладні щодо вищенаведених господарських операцій за укладеними між сторонами договорами підряду не була зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, що в свою чергу призвело до неможливості включення суми податку на додану вартість вурозмірі за цими операціями до податкового кредиту позивача, господарський суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про наявність прямого причинно-наслідкового зв`язку між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення суми ПДВ до податкового кредиту позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками останнього.

Колегія суддів також відхиляє як безпідставні доводи відповідача щодо неврахування судом першої інстанції того, що позивачем у порушення вимог статті 77 Господарського процесуального кодексу України не надано доказів та не наведено доводів у частині вжиття заходів до одержання від відповідача спірної суми податкового кредиту в порядку, передбаченому абз. 25, 26 ст. 201 Податкового кодексу України, який передбачає дії покупця для одержання сум податкового кредиту та для визначення достовірності і повноти її нарахування, а саме право покупця у разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця, щодо якої контролюючий орган протягом 90 днів з дня її подання зобов`язаний провести документальну перевірку зазначеного продавця для з`ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов`язань з податку за такою операцією.

Як зазначено вище, Верховний Суд у своїх постановах наголошував, що положеннями Податкового кодексу України передбачено, що права покупця(замовника у підрядних правовідносинах) у випадку порушення продавцем (підрядником у підрядних правовідносинах) свого обов`язку щодо належної реєстрації податкових накладних зводяться лише до можливості подання скарги, що в силу пункту 201.10 статті 201 ПК України зумовлює лише обов`язок контролюючого органу провести документальну перевірку продавця, проте ініціювати проведення податкової перевірки контролюючим органом покупець(замовник ) не може.

Разом з цим, Об`єднана палата Верховного Суду у постанові від 01.12.2023 № 926/3347/22 виснувала, що чинне законодавство не містить вимог щодо певних засобів доказування, якими можуть підтверджуватися обставини (факти), що стосуються реєстрації податкових накладних. Крім того, право позивача надавати докази щодо таких обставин (фактів) не може бути обмежене діями чи бездіяльністю контролюючого органу щодо проведення чи не проведення ним відповідної перевірки.В контексті доказування такої складової цивільного правопорушення як протиправна поведінка заподіювача збитків, відсутність матеріалів податкової перевірки (акта або рішення) відповідного контролюючого органу, не може звільняти продавця від відповідальності за завдані покупцю майнові збитки, а господарський суд у такому випадку має як самостійно оцінити надані докази, зокрема ті, що стосуються реєстрації податкових накладних, так і самостійно здійснити оцінку дій чи бездіяльності продавця, у тому числі щодо порушення ним податкового законодавства.

При цьому Об`єднана палата Верховного Суду у вказаній постанові зазначила, що обставини (факти), що стосуються реєстрації податкових накладних, можуть підтверджуватися не тільки матеріалами відповідної перевірки контролюючим органом, а й, зокрема, податковими накладними, розрахунками коригування тощо; господарський суд має повноваження самостійно надавати оцінку правомірності чи неправомірності дій чи бездіяльності відповідача, зокрема стосовно відповідності його дій чи бездіяльності при виконанні зобов`язання податковому законодавству України, якщо це необхідно для вирішення спору.

Факт відсутності реєстрації податкових накладних у ЄРПН через нездійснення контрагентом за договором відповідних дій або через відмову податкового органу у їх реєстрації є достатнім доказом протиправної поведінки відповідача, порушення ним господарського зобов`язання - наданої ним гарантії того, що контрагент за договором матиме право на користування податковим кредитом у розмірі суми ПДВ, який визначено договором у складі ціни.Як зазначено вище, вказаний факт має місце у спірних правовідносинах.

Разом з цим, у вказаній постанові Об`єднана палата Верховного Суду в обґрунтування зазначеного висновку також зазначила наступне мотивування.

Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що обставини, які підлягають встановленню судом у справі, - це юридичні факти, тобто життєві обставини (дії, події), з якими правом пов`язується виникнення юридичних наслідків. Натомість правова оцінка - це висновок щодо застосування права за певних життєвих обставин. Правова оцінка може полягати, зокрема, у висновках, зроблених у зв`язку з установленими судом життєвими обставинами, про те, чи виникли юридичні наслідки та які саме, чи порушене право особи, чи виконане зобов`язання належним чином відповідно до закону та договору, чи певна поведінка є правомірною або неправомірною, чи додержано стороною вимог закону тощо. Такі висновки сформульовані, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 910/6355/20 (провадження № 12-41гс21, пункт 9.8).

Отже, за висновками Великої Палати Верховного Суду, навіть правова оцінка, надана рішенням суду в іншій справі, зокрема щодо того, чи є певна поведінка правомірною або неправомірною, не є обов`язковою для суду. Тим більше не може бути обов`язковою така оцінка, надана контролюючим органом.

Разом із цим, висновок щодо порушення норм податкового законодавства, допущених при реєстрації податкових накладних чи розрахунків коригування, чи висновок про відсутність такого порушення є саме правовим висновком, а не фактом порушення.

З наведеного слід дійти висновку про те, що в контексті доказування такої складової цивільного правопорушення як протиправна поведінка заподіювача збитків, відсутність матеріалів податкової перевірки (акта або рішення) відповідного контролюючого органу, не може звільняти продавця від відповідальності за завдані покупцю майнові збитки, а господарський суд у такому випадку має як самостійно оцінити надані докази, зокрема ті, що стосуються реєстрації податкових накладних, так і самостійно здійснити оцінку дій чи бездіяльності продавця, у тому числі щодо порушення ним податкового законодавства.

Верховний Суд у постанові від 07.06.2023 у справі № 916/334/22 дійшов висновків про те, що саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. Твердження позивача щодо наявності підстав для стягнення збитків, зокрема в контексті наявності збитків та їх розміру, протиправності поведінки заподіювача збитків та існування причинного зв`язку такої поведінки із заподіяними збитками, ураховуючи принципи змагальності, диспозитивності, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, підлягає доведенню саме позивачем. Хоча обов`язок відповідача зареєструвати податкову накладну (розрахунок коригування до податкової накладної) є обов`язком платника податку у публічно-правових відносинах, але саме невиконання цього обов`язку може завдати покупцю збитків. Докази у вигляді податкових накладних, податкових декларацій, розрахунків коригування, рішення суду про стягнення боргу у зобов`язальних правовідносинах не є належними і допустимими доказами вчинення відповідачем порушення податкового зобов`язання.

Об`єднана палата, в цілому погоджуючись з зазначеними висновками щодо тягаря доказування, а також з тим, що рішення суду про стягнення боргу у зобов`язальних правовідносинах не є належними і допустимими доказами вчинення відповідачем порушення податкового зобов`язання, вважає за необхідне частково відступити від цих висновків шляхом уточнення, яке полягає в тому, що обставини (факти), що стосуються реєстрації податкових накладних, можуть підтверджуватися не тільки матеріалами відповідної перевірки контролюючим органом, а й, зокрема, податковими накладними, розрахунками коригування тощо; господарський суд має повноваження самостійно надавати оцінку правомірності чи неправомірності дій чи бездіяльності відповідача, зокрема стосовно відповідності його дій чи бездіяльності при виконанні зобов`язання податковому законодавству України, якщо це необхідно для вирішення спору.

Частиною 4 статті 236 господарського процесуального кодексу України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, враховуючи наведені висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, за якими відсутність реєстрації в ЄРПН податкових накладних через нездійснення контрагентом за договором відповідних дій або через відмову податкового органу у їх реєстрації є достатнім доказом протиправної поведінки відповідача, порушення ним господарського зобов`язання - наданої ним гарантії того, що контрагент за договором матиме право на користування податковим кредитом у розмірі суми ПДВ, який визначено договором у складі ціни, з огляду на те, що відповідачем стосовно частини спірних операцій за укладеними між сторонами договорами підряду взагалі не складав податкових накладних, а щодо поданих відповідачем на реєстрацію податкових накладних контролюючий орган прийняв рішення про відмову в їх реєстрації і ці рішення контролюючого органу є чинними за обставин нездійснення відповідачем всіх можливих заходів щодо їх ефективнго оскарження, в той час як вказаний у п.198.6 ст.198 ПК строк у 365 днів для можливості включення або коригування суми у відповідному розмірі до податкового кредиту в інші періоди є у даному випадку вичерпаним, що свідчить про втрату позивачем права на податковий кредит, господарський суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про задоволення позову, пославшись на доведеність в діях відповідача складу правопорушення як підстави для його відповідальності у вигляді відшкодування збитків в заявленому позивачем розмірі.

Ураховуючи викладене, доводи апеляційних скарг не знайшли підтвердження, а оскаржуване рішення Господарського суду Харківської області ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги залишаються за скаржниками.

Керуючись ст.129, ст.43, пунктом 4 частини 1 ст.275, ст.282-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Санктум-Грейд залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 17.10.2024 у справі №922/2645/24 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження до Верховного Суду передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 30.01.2025.

Головуючий суддя О.А. Пуль

Суддя Я.О. Білоусова

Суддя О.О. Крестьянінов