Постанова

від 23.01.2025 по справі 922/2054/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2025 року м. Харків Справа № 922/2054/24

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Пуль О.А., суддя Білоусова Я.О. , суддя Здоровко Л.М.

за участю секретаря судового засідання Андерс О.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу (вх.№139Х/2) Акціонерного товариства Українська залізниця на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 06.11.2024 у справі №922/2054/24 (повний текст додаткового рішення складено та підписано 07.11.2024 суддею Присяжнюком О.О. у приміщенні Господарського суду Харківської області) за результатом розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю НВО А.Т.О.Р про розподіл судових витрат у справі

за первісним позовом Акціонерного товариства Українська залізниця, м.Київ,

до Товариства з обмеженою відповідальністю Атор Консалтінг, м.Харків,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача- Товариство з обмеженою відповідальністю НВО А.Т.О.Р., м.Харків,

про стягнення коштів та заміну товару,

та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору- Товариства з обмеженою відповідальністю НВО А.Т.О.Р., м.Харків,

до Акціонерного товариства Українська залізниця, м.Київ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору-Товариство з обмеженою відповідальністю Атор Консалтінг, м.Харків,

про стягнення коштів,-

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Українська залізниця" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Атор Консалтінг, в якій просило суд:

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Атор Консалтінг 310 428,00 (триста десять тисяч чотириста двадцять вісім) грн на користь Акціонерного товариства Українська залізниця штраф за поставку товару неналежної якості;

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю Атор Консалтінг виконати гарантійні зобов`язання за договором №ПК/МТЗ/22259/Ю та замінити товар (пульти керування електроустаткуванням) неналежної якості у кількості трьох штук на аналогічний якісний товар (пульти керування електроустаткуванням (ПКЕ-32) АТОР 667527005 з комплекту устаткування ЕВ-32 ТУ У 27.1-38381956-002.2020 призначені для комплектації ЕОПВ з системою електропостачання та кондиціювання повітря, які забезпечать сумісний алгоритм роботи з піддаховим кондиціонером КВ-1-28) у кількості трьох штук.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 25.06.2024 прийнято позовну заяву Акціонерне товариство "Українська залізниця" до розгляду та відкрито провадження у справі №922/2054/24. Справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження.

Товариство з обмеженою відповідальністю "НВО А.Т.О.Р." 12.07.2024 подало в рамках справи № 922/2054/24 позовну заяву в якості третьої особи із самостійними вимогами щодо предмета спору про стягнення з АТ "Укрзалізниця" грошових коштів, в якій просить суд стягнути з Акціонерного товариства Українська залізниця на користь Товариства з обмеженою відповідальністю НВО А.Т.О.Р - 1 188 000 грн.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 29.07.2024 залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "НВО А.Т.О.Р." в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору у справі № 922/2054/24, прийнято до розгляду позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "НВО А.Т.О.Р." у порядку ст. 49 ГПК України у справі № 922/2054/24.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 23.10.2024 у справі №922/2054/24 у задоволенні первісного позову відмовлено та задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю НВО А.Т.О.Р.. Стягнуто з Акціонерного товариства Українська залізниця на користь Товариства з обмеженою відповідальністю НВО А.Т.О.Р - 1188000 грн та витрати зі сплати судового збору в сумі 14256 грн.

Призначено судове засідання для вирішення питання Товариства з обмеженою відповідальністю Атор Консалтінг про розподіл судових витрат на 06.11.2024 на 12:30, оскільки в судовому засіданні 23.10.2024 року від ТОВ Атор Консалтинг (Документ сформований в системі Електронний суд 23.10.2024) надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи докази понесених судових витрат на правову допомогу з боку ТОВ Атор Консалтинг та ТОВ НВО А.Т.О.Р у зв`язку із розглядом справи №922/2054/24,де представник відповідача просив суд:

-стягнути з Акціонерного товариства Українська залізниця на користь Товариства з обмеженою відповідальністю НВО А.Т.О.Р понесені судові витрати в розмірі 64 256 грн, які складаються з 14 256 грн судового збору за подання позовної заяви та 50 000 (п`ятдесят тисяч) грн розмір судових витрат за надану правову допомогу;

-стягнути з Акціонерного товариства Українська залізниця на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Атор Консалтинг понесені судові витрати в розмірі 50 000 грн.

06.11.2024 року від представника Товариства з обмеженою відповідальністю Атор Консалтінг, через систему Електронний суд надійшли письмові пояснення стосовно заявлених витрат на правничу допомогу (Документ сформований в системі Електронний суд 06.11.2024),де заявник посилається на таке:

- по ТОВ Атор Консалтінг

- аналіз матеріалів, аналіз позовної заяви, формування правової позиції,

- підготовка та подача відзиву на позовну заяву 1000,00 грн + 10 000,00 грн;

- аналіз відповіді на відзив на позовну заяву, підготовка заперечень на відзив,

- формування додатків та подача - 10 000,00 грн;

- аналіз додаткових пояснень АТ Укрзалізниця та підготовка заперечень і їх подання до суду 500 грн;

- підготовка питань для АТ Укрзалізниця - 500 грн;

- аналіз та узагальнення відповідей АТ Укрзалізниця, підготовка коментарів та подача до суду 500 грн;

- участь представника в судових засіданнях шість судових засідань (участь у суді першої інстанції від 10 000,00 грн + 3000 грн судодень) - 60 000,00 грн.

Гонорар за прийняття рішення на користь клієнта від 5% (по договору з Атор Консалтинг 10% = 209 242,8) 105 121, 80 грн.

Додатковим рішенням Господарського суду Харківської області від 06.11.2024 у справі №922/2054/24 клопотання про розподіл судових витрат від 23.10.2024 Товариства з обмеженою відповідальністю Атор Консалтінг задоволено частково.

Стягнуто з Акціонерного товариства Українська залізниця на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Атор Консалтінг (понесені витрати на правову допомогу в розмірі 50000 грн.В іншій частині заяви відмовлено.

В обґрунтування додаткового рішеня суд послався на те, що підтвердженими у відповідності до положень 126 Господарського процесуального кодексу України згідно з умовами договору про надання правової допомоги від 14.06.2024 № 14/06/2024, на підставі наданих заявником доказів, зокрема, акту приймання-передачі послуг від 11.09.2024 №47/1,рахунку на оплату від 11.09.2024 № 47 та платіжної інструкції від 25.09.2024 № 3291, з урахуванням критеріїв реальності адвокатських витрат, їх дійсності та необхідності, а також критерію розумності їхнього розміру, беручи до уваги клопотання позивача про зменшення витрат Товариства з обмеженою відповідальністю Атор Консалтінг на оплату правової допомоги адвоката, є розмір таких витрат в розмірі 50 000 грн,що відображений в зазначеному акті приймання-передачі послуг від 11.09.2024 №47/1, в той час як заявлені до розподілу витрати на правову допомогу у вигляді "гонорару успіху" в сумі 209 242,80 грн, зазначені в акті приймання-передачі послуг від 28.10.2024 №71/1 відповідно до пункту 6.3. договору про надання правової допомоги від 14.06. 2024 № 14/06/2024, не мають характеру необхідних, не співрозмірні з виконаною адвокатом роботою в суді першої інстанції, не містять обґрунтування обсягу фактичних дій представника, які достатньою мірою можуть бути співвіднесені з досягненням успішного результату, а їх відшкодування матиме надмірний характер.

Акціонерне товариство Українська залізниця з додатковим рішенням Господарського суду Харківської області від 06.11.2024 у справі №922/2054/24 не погодилось, звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій,посилаючись на порушення норм процесуального права, просить це рішення скасувати у частині стягнення з АТ Укрзалізниця на користь ТОВ Атор Консалтінг судових витрат у розмірі 50000,00 грн, ухвалити нове рішення, яким зменшити розмір витрат ТОВ Атор Консалтінгна професійну правничу допомогу адвоката до розміру 5000 грн.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається на ненадання судом першої інстанції належної оцінки наведеним у його клопотанні про зменшення розміру витрат на правничу допомогу доводам, з яких вбачається, що розмір судових витрат ТОВ Атор Консалтінг з надання професійної правничої допомоги-50 000 грн, який стягнуто судом, є завищеним.

Зокрема, позивач зазначив, що ТОВ Атор Консалтінг до заяви про ухвалення додаткового рішення не надано детального опису наданих адвокатом послуг та опису здійснених ним витрат для підтвердження реальності надання адвокатом саме тих послуг і саме на ту суму, що вказані в акті приймання-передачі наданих послуг.

Також позивач зазначає про ненадання судом першої інстанції при розгляді заяви ТОВ НВО А.Т.О.Р. зауваженням позивача про неспівмірність заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу із фактично наданими адвокатом послугами, з урахуванням, зокрема, необгрунтованого відокремлення адвокатом аналізу матеріалів, аналізу позовної заяви, формування правової позиції, підготовки та подання відзиву на позовну заяву, аналізу відповіді на відзив, підготовки заперечень, формування додатків, як самостійних видів адвокатських послуг, включення до послуг, що підлягають відшкодуванню дій адвоката з підготовки питань та аналізу відповідей, які за чинним законодавством не є обов`язковими, дана справа у спорі про заміну неякісної продукції та стягнення штрафу за її поставку не є складною, а є типовою, а тому представнику відповідача не довелося витрачати стільки часу для збору доказів, докладати особливих та/або додаткових зусиль для збирання, встановлення та дослідження юридичних фактів, як про це зазначено в Акті наданих послуг.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.01.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Українська залізниця на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 06.11.2024 у справі №922/2054/24 та повідомлено учасників справи через їх електронні кабінети про призначення розгляду апеляційної скарги на 23.01.2025 р. о 14:30 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61022, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, у залі засідань №104.

У судовому засіданні представник позивача підтримав апеляційну скаргу, а представник відповідача та третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору проти її доводів заперечили.

Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи та вимоги, заслухавши представників учасників справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду виходить з такого.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.237 Господарського процесуального кодексу України при ухваленні рішення суд вирішує питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Відповідно до п. 3 ч. 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Положеннями частини 3 та 4 статті 244 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.

Згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України) судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно зі статтею 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу за заявою іншої сторони;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до п. 2 ч. 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно ч. 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, інші ніж судовий збір судові витрати пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Ураховуючи те, що рішенням Господарського суду Харківської області від 23.10.2024 у справі №922/2054/24, яке залишено без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 23.01.2025 відмовлено в позові Акціонерного товариства «Українська залізниця» до Товариства з обмеженою відповідальністю Атор Консалтінг, розмір обґрунтованих витрат Товариства з обмеженою відповідальністю Атор Консалтінг на професійну правничу допомогу, пов`язаних з розглядом справи в суді першої інстанції, відповідно до наведених положень, покладаються на Акціонерне товариство «Українська залізниця».

Відповідно до положень статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч.1). У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору (ч.2).

З матеріалів справи вбачається, що у відзиві на позов Акціонерного товариства «Українська залізниця» відповідач -Товариство з обмеженою відповідальністю Атор Консалтінг зазначив орієнтовний розрахунок витрат на правничу допомогу в розмірі 120 000 грн та просив стягнути судові витрати, в тому числі на професійну правничу допомогу з Акціонерного товариства «Українська залізниця».

Згідно з частиною 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Частиною 3 цієї статті передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з ч. 1 статтею 221 Господарського процесуального кодексу України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач -Товариство з обмеженою відповідальністю Атор Консалтінг 23.10.2024 через систему Електронний суд подала заяву про розподіл судових витрат, до якої у встановлений ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України строк додав докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу.

Оскільки докази понесення Товариством з обмеженою відповідальністю Атор Консалтінг витрат на професійну правничу допомогу, пов`язану з розглядом справи в суді першої інстанції, у встановлений ч. 8 статті 126 ГПК України п`ятиденний строк подано після ухвалення рішення разом із заявою про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, зазначене питання згідно з вищенаведеними положеннями процесуального права вирішувалось судом при прийнятті додаткового рішення, яке є предметом оскарження в даному апеляційному провадженні.

Відповідно до частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частин 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7,9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

З матеріалів справи вбачається, що 30.10.2024 від Акціонерного товариства Українська залізниця через систему "Електронний суд" подано клопотання про зменшення розміру витрат Товариства з обмеженою відповідальністю Атор Консалтінг на правничу допомогу, до розміру 5 000,00 грн, в якому позивач послався на необхідність підтвердження реальності заявленого розміру витрат на професійну правничу допомогу детальним описом наданих адвокатом послуг, неспівмірність заявленого Товариством з обмеженою відповідальністю НВО А.Т.О.Р. розміру витрат на правову допомогу зі складністю справи та наданими послугами, обсягом наданих послуг та сумою позову, зазначаючи при цьому, що дана справа про заміну неякісної продукції та стягнення штрафу за поставку неякісної продукції не є складною, а є типовою, а отже представнику відповідача не довелося витрачати стільки часу для збору доказів, докладати особливих та/або додаткових зусиль для збирання, встановлювання та досліджування юридичних фактів тощо,як про це зазначено в акті приймання-передачі наданих послуг, а враховуючи те, що обставини викладені у зустрічній позовній заяві та додатки до неї були аналогічні відзиву на позовну заяву, зазначений представником відповідача та третьої особи витрачений час у кількості 17 робочих днів та 2 годин, є занадто перебільшеним. При цьому позивач зазначив, що заявлений Товариством з обмеженою відповідальністю НВО А.Т.О.Р. розмір витрат на професійну правничу допомогу перевищує середній розмір вартості послуг адвокатів в місті Харкові та Харківської області за поданння аналогічних послуг зі складання заяв, документів до суду, який визначено в рекомендованих (мінімальних) ставок адвокатського гонорару, затверджених Рішенням Ради адвокатів Чернігівської області від 16.02.2018 № 57.

Також позивач зазначив, що до заяви про ухвалення додаткового рішення долучені докази сплати лише 50 000 грн за юридичні послуги, відповідно до платіжної інструкції №3291 та 393 від 25.09.2024, достовірність сплати яких позивач за первісним позовом піддає сумніву, так як платіжна інструкція за №393 оплачена о 09-48 годині, а інша платіжна інструкція о 09-51 годині, але вже за номером 3291, тобто за три хвилини банк провів майже три тисячі платежів, що, на думку представника позивача за первісним позовом, є сумнівним.

06.11.2024 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю Атор Консалтінг та Товариства з обмеженою відповідальністю НВО А.Т.О.Р через систему "Електронний суд" надійшли письмові пояснення стосовно заявлених витрат на правничу допомогу (Документ сформований в системі Електронний суд 06.11.2024), де заявник посилається на таке:

- посилання АТ Укрзалізниця на необхідність обрахування розміру гонорару адвоката, виходячи з рекомендованих (мінімальних) ставок адвокатського гонорару, затверджених Рішенням Ради адвокатів Чернігівської області від 16.02.2018 № 57, є безпідставним, оскільки ці вказівки були надані рішенням від 2018 року. У лютому 2018 року 1 долар США коштував 27,030 грн, а наразі ринковий курс 41,55 грн. Крім того, документ має назву рекомендованих (мінімальних) ставок, тобто він не має обов`язкового значення;

- посилання на те, що справа не є складною, а є типовою є безпідставним, оскільки при підготовці до справи необхідно досліджувати суто технічні параметри якості та кількісні показники поставленої продукції, вивчати нормативні вимоги до цієї продукції ГОСТ, ТУ, ДСТУ, спілкуватись із фахівцями, досліджувати питання доцільності призначення експертизи, встановлювати відповідність або невідповідність (недоліки) поставленої продукції;

-посилання на сумнівність у достовірності платіжних інструкцій на оплату гонорару адвоката не підтверджені жодними доказами, які б містили відомості про недійсність платіжних операцій, в той час як до цих пояснень додано довідку операційного директора АТ «Універсал Банк», з якої вбачається зарахування відповідних коштів на рахунок адвоката.

Разом з цим, колегія суддів зазначає, що окрім вказаного критерію співмірності, суд має оцінити відповідні витрати на предмет їх реальності.

Так, згідно з частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 підтвердила свій висновок, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44).

У цілому нормами процесуального законодавства (ч. 4 ст. 126 та ч. 5 ст. 129 ГПК України) передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Стаття 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" визначає, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Частинами першою та другою статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність установлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі:

- фіксованого розміру,

- погодинної оплати.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 зазначено, зокрема те, що казані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність як "форма винагороди адвоката", але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Велика Палата Верховного Суду зауважила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

У постанові Верховного Суду від 15.04.2021 у справі № 910/7540/19 наведено висновок, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права. Що стосується часу, витраченого фахівцем у галузі права, то зі змісту норм процесуального права можна зробити висновок, що достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, що саме така кількість часу витрачена на відповідні дії.

У постанові Об`єднаної Палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 зазначено, що за змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 цього Кодексу).

На підтвердження розміру витрат на професійну правову допомогу Товариством з обмеженою відповідальністю НВО А.Т.О.Р надано копії: договору про надання правової допомоги від 14.06. 2024 № 14/06/2024, акту приймання-передачі послуг від 11.09.2024 №47/1, акту приймання-передачі послуг від 28.10.2024 №71/1,рахунку на оплату від 11.09.2024 № 47, платіжну інструкції від 25.09.2024 № 3291.

Як убачається з матеріалів справи, між ТОВ Атор Консалтінг, ТОВ Атор Консалтінг (як клієнтами) та адвокатом Скирдою Владиславом Євгеновичем укладено Договір про надання правової допомоги № 14/06/2024 від 14 червня 2024 року (далі - Договір). Відповідно до розділу 1 Договору виконавець приймає на себе зобов`язання надати Клієнтам юридичні та консультаційні послуги щодо нього/них та/або будь-яких вказаних ним осіб (надалі Послуги) відповідно до завдань Клієнта та на умовах цього Договору, а Клієнт зобов`язується прийняти та оплатити надані Послуги:

1.1.1. підготовка та подання відзиву, а також інших процесуальних заяв, які будуть вимагатись для представництва інтересів Клієнтів в межах судової справи № 922/2054/24 за позовом Акціонерного товариства Українська залізниця, в особі філії Пасажирська компанія АТ Укрзалізниця до Товариства з обмеженою відповідальністю Атор Консалтинг, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю НВО А. Т.О.Р про стягнення коштів та заміну товару. В межах цієї судової справи Виконавець наділяється всіма правами, які мають Клієнти, як сторони в судовому процесі, окрім визнання позовних вимог (надалі Завдання 1).

Згідно з пунктом 6.2. Договору Сторони домовились, що Клієнти мають сплатити розмір грошового гонорару Виконавця, що підлягає оплаті Клієнтом після подання Виконавцем до суду відзиву на позовну заяву та позовної заяви до АТ Українська Залізниця у справі №922/2054/24 в розмірі 100 000 (сто тисяч) гривень з урахуванням податку 5%. Ця сума підлягає оплаті протягом 10 (десяти) календарних днів з дня отримання виставленого Виконавцем рахунку.Пунктом 6.3. Договору встановлено, що розмір грошового гонорару Виконавця, що підлягає оплаті Клієнтом за успішне виконання Завдання 1, становить 10% (десять відсотків) від розміру відмовлених в задоволені судом вимог АТ Українська Залізниця, який вираховується в розмірі відмовлених в стягненні штрафних санкцій та вартості обладнання, заміну якого вимагає АТ Українська Залізниця. Ця сума підлягає оплаті протягом 10 (десяти) календарних днів з дня отримання виставленого Виконавцем рахунку, який буде виставлено після остаточного набрання законної сили судовим рішення. Розмір грошового гонорару Виконавця, що підлягає оплаті Клієнтом за успішне виконання Завдання 1, становить 10% (десять відсотків) від розміру задоволених судом вимог за позовом до АТ Українська Залізниця. Ця сума підлягає оплаті протягом 10 (десяти) календарних днів з дня отримання виставленого Виконавцем рахунку, який буде виставлено після остаточного набрання законної сили судовим рішення (пункт 6.3. Договору).

Відповідно до акту приймання-передачі послуг №47/1 від 11.09.2024 ТОВ "НВО "А.Т.О.Р" прийнято, а адвокатом надано послуги на загальну суму 50 000 грн відповідно до фіксованого розміру гонорару, встановленого п. 6.2. Договору.Ці послуги, які в акті приймання-передачі пойменовані як юридичні послуги з підготовки та подачі відзиву, а також представництва інтересів Замовника в межах судової справи 922/2054/24, що охоплюється предметом п. 1.1.1. договору про надання правової допомоги від 14.06.2024(«завдання 1»).

Дана сума оплачена 25.09.2024 за виставленим рахунком від 11.09.2024 № 47, що підтверджується платіжною інструкцією № 3291, долученою до матеріалів справи.

Крім того, ТОВ Атор Консалтінг та адвокатом складено акт № 71/1 та рахунок від 28.10.2024 № 71 на суму 209 242,80 грн, де сторонами визначено оплату гонорару успіху адвоката за надані юридичні послуги відповідно до пункту 6.3. Договору №14/06/2024 від 14 червня 2024 року про надання юридичних послуг.

Зазначені в акті приймання-передачі послуг від 11.09.2024 №47/1 послуги щодо надання правової допомоги в межах даної справи, стосовно яких встановлено фіксовану ставку гонорару в розмірі 50 000 підтверджується наявними у матеріалах справи відповідними заявами по суті справи, поданими адвокатом від імені ТОВАтор Консалтінг, а саме: відзивом на позов АТ «Українська залізниця», запереченнями на відповідь на відзив, а також заявами з процесуальних питань та протоколами судових засідань щодо участі представника ТОВ Атор Консалтінг у судових засіданнях.

Колегія суддів відхиляє доводи скаржника щодо необгрунтованого відокремлення адвокатом аналізу матеріалів, аналізу позовної заяви,формування правової позиції, підготовки та подання відзиву на позовну заяву, аналізу відповіді на відзив,підготовки заперечень, формування додатків, як самостійних видів адвокатських послуг, включення до послуг, що підлягають відшкодуванню дій адвоката з підготовки питань та аналізу відповідей, які за чинним законодавством не є обов`язковими, з огляду на те, що відповідні послуги не зазначено в акті від 11.09.2024 №47/1, відповідні доводи позивач не наводив у клопотанні про зменшення витрат на правову допомогу, а тому безпідставно посилається на ненадання їм оцінки судом першої інстанції.

До того ж, як зазначено вище, при фіксованому розмірі гонорару, у разі настання визначених договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

З огляду на це, колегія суддів також відхиляє як безпідставні доводи позивача на те, що до заяви про ухвалення додаткового рішення ТОВ Атор Консалтінг не надано детального опису наданих адвокатом послуг та опису здійснених ним витрат для підтвердження реальності надання адвокатом вартості саме тих послуг, що вказані в Акті наданих послуг.

При цьому колегія суддів також зазначає наступне.

Оцінюючи зміст приписів ч. 3 статті 126 ГПК України щодо подання учасником для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу детального опису наданих послуг , Велика Палата Верховного Суду зазначила, що подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.

Саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару).

Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.

При цьому Велика Палата Верховного Суду також зауважила, що частина третя статті 126 ГПК України конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), не визначає, обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним.Тому, враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис.

Зважаючи на наведене Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України також не передбачено, що відповідна сторона зобов`язана доводити неспівмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката одразу за всіма пунктами з переліку, визначеного частиною четвертою вказаної статті.

Отже, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Наведена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21

Зазначений в акті наданих послуг від 11.09.2024 № 47/1 розмір гонорару -50000 грн відповідає встанвленому в договорі про надання правової допомоги фіксованому розміру та як зазначено вище, реальність зазначених в ньому послуг адвоката підтверджується наявними у матеріалах справи складеними адвокатом від імені ТОВ Атор Консалтінг заявами по суті справи та заявами з процесуальних питань, а також протоколами судових засідань щодо участі представника ТОВ Атор Консалтінг у судових засіданнях.

Також є безпідставними доводи Акціонерного товариства «Українська залізниця щодо того, що дана справа у спорі про заміну неякісної продукції та стягнення штрафу за її поставку не є складною, а є типовою, з огляду на досить складні за своїм обсягом та змістом обставини, якими учасники справи обґрунтовують свої вимоги та заперечення в заявах по суті справи, які, зокрема, стосувались певних марок товарів кількох виробників із розробленими ними ТУ на такі товари, і на підтвердження цих обставин учасниками справи надавались досить значні за обсягом та складні за змістом докази, дослідження яких із наданням адвокатом правової кваліфікації спірним правовідносинам потребувало значного часу.Тобто спірні правовідносини не є типовими, а є досить складними за змістом та правовим регулюванням, що вбачається зі змісту заяв по суті спору та мотивувальної частини рішення суду першої інстанції.Щодо таких достатньо складних за змістом обставин та їх правового регулюванням не склалась поширена та усталена судова практика, на яку також не посилались учасники справи, з чого, в свою чергу, вбачається достатня складність послуг, що були надані адвокатом ТОВ Атор Консалтінг для захисту інтересів Клієнта, що відповідає встановленому договором про надання правової допомоги фіксованому гонорару.

Крім цього, колегія суддів зазначає про очевидну безпідставність доводів АТ «Українська залізниця» щодо неспівмірності фіксованого розміру гонорара адвоката -50 000 грн із сумою позовів, ураховуючи в сукупності вартість спірного обладнаня та спірну суму штрафу(1552140 грн + 310428 грн= 1862568 грн) , а також суму позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору -1188000 грн.

Посилання АТ Укрзалізниця на необхідність обрахування розміру гонорару адвоката, виходячи з рекомендованих (мінімальних) ставок адвокатського гонорару, затверджених Рішенням Ради адвокатів Чернігівської області від 16.02.2018 № 57, є безпідставним, оскільки,як обґрунтовано зазначено ТОВ Атор Консалтінг у додаткових поясненнях, ці вказівки були надані рішенням від 2018 року. У лютому 2018 року 1 долар США коштував 27,030 грн, а наразі ринковий курс 41,55 грн. Крім того, документ має назву рекомендованих (мінімальних) ставок, тобто він не має обов`язкового значення.

Також колегія суддів погоджується з наведеними в поясненнях аргументами ТОВ Атор Консалтінг про безпідставність посилання АТ «Українська залізниця» на сумнівність у достовірності платіжних інструкцій на оплату гонорару адвоката, з огляду на те, що такі сумніви не підтверджені жодними доказами, які б містили відомості про недійсність платіжних операцій, в той час як до цих пояснень додано довідку операційного директора АТ «Універсал Банк», з якої вбачається зарахування відповідних коштів на рахунок адвоката.

Отже, господарський суд першої інстанції в оскаржуваному додатковому рішенні дійшов обґрунтованого висновку про підтвердженими у відповідності до положень 126 Господарського процесуального кодексу України згідно з умовами договору про надання правової допомоги від 14.06. 2024 № 14/06/2024, на підставі наданих заявником доказів витрат Товариства з обмеженою відповідальністю Атор Консалтінг на оплату правової допомоги адвоката в розмірі 50 000 грн.

У частині відмови у відшкодуванні "гонорар успіху" в сумі 209242,80 грн додаткове рішення не оскаржено, а тому, з огляду на положення статті 269 Господарського процесукального кодексу України щодо меж апеляційного перегляду, суд апеляційної інстанції не здійснює перегляд оскаржуваного додаткового рішення в зазначеній частині.

Ураховуючи викладене, доводи апеляційної скарги не знайшли підтвердження, а оскаржуване рішення ухвалене при дотриманні норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

З огляду на залишення апеляційної скарги без задоволення, витрати скаржника зі сплати судового збору за її подання відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України залишаються за останнім.

Керуючись ст.ст. 129, 256, 269, 270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, ст.ст. 282-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд; -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Українська залізниця (вх. № 139Х/2) залишити без задоволення.

Додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 06.11.2024 у справі №922/2054/24 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження до Верховного Суду передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 30.01.2025.

Головуючий суддя О.А. Пуль

Суддя Я.О. Білоусова

Суддя Л.М. Здоровко