Герб України

Постанова від 21.01.2025 по справі 910/7044/24

Центральний апеляційний господарський суд

Новинка

ШІ-аналіз судового документа

Отримуйте стислий та зрозумілий зміст судового рішення. Це заощадить ваш час та зусилля.

Реєстрація

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.01.2025 року м. Дніпро Справа № 910/7044/24

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)

суддів: Мороза В.Ф., Паруснікова Ю.Б.,

при секретарі судового засідання: Ліпинському М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Господарського суду Запорізької області (суддя Зінченко Н.Г.) від 27.06.2024р. у справі № 910/7044/24

за позовом Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк", (04070, м. Київ, вул. Андріївська, 4)

до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "СИСТЕМ АКТИВС", (69095, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, буд. 114, а/с1374)

до відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю ГК "УКРГАЗ", (69002, м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая, буд. 101)

до відповідача-3 Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНОЛ ЕНЕРДЖІ",(м. Запоріжжя, Дніпровський район, вул. Сергія Синенка, буд.63 А)

до відповідача-4 Фізичної особи ОСОБА_2 , ( АДРЕСА_1 )

до відповідача-5 Фізичної особи ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_2 )

до відповідача-6 Фізичної особи ОСОБА_3 , ( АДРЕСА_3 )

про стягнення солідарно 52 794 090,50 грн.

орган виконання Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, (01001, м. Київ, вул. Городецького, буд. 13)

ВСТАНОВИВ:

05.06.2024 до Господарського суду міста Києва від Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Торбинської Оксани Миколаївни надійшло подання про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України до виконання ним зобов`язань, покладених у виконавчому провадженні № 67190620 з виконання наказу № 908/829/18, виданого 15.11.2018 Господарським судом Запорізької області.

Вказане подання передано за підсудністю до Господарського суду Запорізької області.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 27.06.2024р. у справі № 910/7044/24:

- задоволено подання Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Торбинської Оксани Миколаївни про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України до виконання ним зобов`язань, покладених у виконавчому провадженні № 67190620 з виконання наказу № 908/829/18, виданого 15.11.2018 Господарським судом Запорізької області;

- тимчасово обмежено у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон боржника - громадянина України ОСОБА_1 до виконання покладених на нього зобов`язань згідно виконавчого провадження № 67190620 з примусового виконання наказу від 15.11.2018 № 908/829/18, виданого Господарським суду Запорізької області.

Ухвала мотивована тими обставинами, що боржник ОСОБА_1 ухиляється від виконання обов`язків, покладених на нього рішенням суду, будь-яких дій, спрямованих на виконання рішення суду, не здійснює, що суперечить вимогам ч. 5 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження". Враховуючи приписи п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", суд прийшов до висновку, що подання державного виконавця про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України як виняткова міра може змусити боржника виконати свої зобов`язання за судовим рішенням або віднайти шляхи врегулювання боргового зобов`язання із стягувачем.

До Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся ОСОБА_1 , в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Запорізької області від 27.06.2024р. у справі № 910/7044/24 та прийняти нове рішення, яким відмовити державному виконавцю у задоволенні подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до виконання ним зобов`язань, покладених відповідно до виконавчого провадження № 67190620 з виконання наказу № 908/829/18, виданого 15.11.2018 Господарським судом Запорізької області.

Апелянт зазначає, що державним виконавцем до суду не було подано жодного доказу, який би підтвердив ту обставину, що боржник ухиляється від виконання зобов`язань, що є основною умовою для застосування до боржника такої санкції як тимчасова відмова у виїзді за кордон.

В порядку примусового виконання рішення з ОСОБА_1 на теперішній час стягнуто 1 463 000 грн 00 коп., тобто фактично реалізовано все наявне у ОСОБА_1 майно, яке належало йому на праві приватної власності. Декларація про доходи та майно ОСОБА_1 не була подана у зв`язку з тим, що державним виконавцем не було належним чином повідомлено боржника про необхідність її подання.

ОСОБА_1 не має також інформації щодо заборгованості за рішенням та в якому розмірі вона погашена солідарними боржниками.

Держаним виконавцем не надано доказів того, що боржник має реальну необхідність чи бажання виїхати за кордон і таким чином ухилятися від виконання кредитного зобов`язання. Апелянт зазначає, що необхідність обмежувати право виїзду за кордон взагалі відсутня, оскільки на майно та кошти боржника накладений арешт, оголошена заборона на відчуження рухомого та нерухомого майна і тому внаслідок виїзду за кордон боржника майно не може зникнути і може бути безперешкодно реалізоване в порядку передбаченому законодавством.

Апелянт посилається, що є багатодітним батьком, один проживає з трьома малолітніми дітьми, також здійснював волонтерську та благодійну діяльність в інтересах підрозділів сил оборони. Наразі він займає посаду регіонального директора товариства та до його обов`язків відноситься також представництво компанії на міжнародній арені. Зазначена діяльність потребує можливості особи вільно перетинати кордон України. Тому, обмеження боржника у праві виїзду за межі України збільшує ризик втрати боржником роботи, що мінімізує його можливості щодо виплати заборгованості кредитору в майбутньому.

Крім того, 19 серпня 2024 року стягувачем у виконавчому провадженні було направлено державному виконавцю Заяву про повернення виконавчого документа стягувачу.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 05.11.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою; розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 21.01.25р. о 11:30 год.

Учасники справи своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу та участі в судовому засіданні не скористались. Про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що апеляційним судом не визнавалася явка учасників справі в судове засідання обов`язковою, а їх неявка не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу по суті у відсутності учасників справи.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Запорізької області від 18.09.2018 у справі № 908/829/18 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "СИСТЕМ АКТИВС" солідарно з Товариством з обмеженою відповідальністю ГК "УКРГАЗ", солідарно з Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНОЛ ЕНЕРДЖІ", солідарно з Фізичною особою ОСОБА_2 , солідарно з Фізичною особою ОСОБА_1 , солідарно з Фізичною особою ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" 44 176 244,69 грн. заборгованості з відшкодування платежу за гарантією, 3 194 757,98 грн. заборгованості за процентами за платіж за гарантією, 1 086 725,82 грн. заборгованості по сплаті сум комісій (комісійної винагороди) за обслуговування гарантії, 3 984 694,27 грн. пені, 351 667,74 грн. 3 % річних, а також стягнуто з відповідачів на користь позивача судовий збір в рівних частинах по 102 783,34 грн.

15.11.2018 на виконання зазначеного рішення Господарським судом Запорізької області було видано відповідний наказ про стягнення з фізичної особи ОСОБА_1 солідарно з Товариством з обмеженою відповідальністю "СИСТЕМ АКТИВС", солідарно з Товариством з обмеженою відповідальністю ГК "УКРГАЗ", солідарно з Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНОЛ ЕНЕРДЖІ", солідарно з Фізичною особою ОСОБА_2 , солідарно з Фізичною особою ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" 44 176 244,69 грн. заборгованості з відшкодування платежу за гарантією, 3 194 757,98 грн. заборгованості за процентами за платіж за гарантією, 1 086 725,82 грн. заборгованості по сплаті сум комісій (комісійної винагороди) за обслуговування гарантії, 3 984 694,27 грн. пені, 351 667,74 грн. 3 % річних.

20.10.2021 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 67190620. У цій постанові зобов`язано боржника протягом 5 днів подати декларацію про доходи та майно.

Крім того, 20.10.2021 державним виконавцем прийнято постанову про арешт майна боржника - ОСОБА_1 в межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору 58 073 499,55 грн.

З метою перевірки майнового стану боржника державним реєстратором до реєструючих органів направлено відповідні запити.

Згідно відповідей на запити державного виконавця реєструючими органами повідомлено, що рухомого майна, транспортних засобів, цінних паперів, земельних ділянок, сільськогосподарської техніки та будь-якого іншого майна, належного боржнику на праві власності, за боржником не зареєстровано.

За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, за боржником ОСОБА_1 зареєстроване нежитлове приміщення В-1, площею 108,1 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_4 .

20.10.2021 державним виконавцем прийнято постанову про арешт майна боржника - ОСОБА_1 , а саме накладено арешт на нежитлові приміщення В-1, площею 108,1 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_4 , в межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору 58 073 499,55 грн.

11.11.2022 державним виконавцем прийнято постанову про арешт коштів боржника - ОСОБА_1 , а саме накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення поставник про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, що належать ОСОБА_1 , в межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору 58 073 499,55 грн.

Також в ході примусового виконання державним виконавцем проведено опис майна боржника, про що складено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника від 11.02.2022, а саме:

- нежитлові приміщення В-1, площею 108,1 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_4 .

Згідно Звіту про експертну грошову оцінку від 08.08.2022 вартість описаного та арештованого майна склала 2 200 000,00 грн.

В подальшому зазначене майно передано на реалізацію та внесено до системи електронних торгів арештованим майном (СЕТАМ), лот № 517293.

Відповідно до протоколу проведення електронних торгів від 31.10.2022 № 578628 електронні торги по лоту № 517293 за початковою вартістю 2 200 000,00 грн. не відбулися, оскільки від жодного учасника не надійшла цінова пропозиція.

Згідно протоколу проведення електронних торгів від 01.12.2022 № 579805 електронні торги по лоту № 519193 за початковою вартістю 1 870 000,00 грн. не відбулися в зв`язку з відсутністю допущених учасників торгів.

Як вбачається з протоколу проведення електронних торгів від 02.01.2023 № 581063 електронні торги по лоту № 520439 за початковою вартістю 1 540 000,00 грн. відбулися.

17.01.2023 державним виконавцем прийнято акт № 67190620/18-20.1 державного виконавця про проведення електронних торгів.

Згідно відомостей ДФС України, отриманих 30.01.2024, встановлено, що у боржника - ОСОБА_1 відсутні рахунки у банківських установах.

Відповідно до відповіді Державної прикордонної служби України щодо перетину боржником державного кордону, отриманої 23.05.2024, у період з 20.10.2021 по 23.05.2024 боржник - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перетинав державний кордон України по закордонному паспорту НОМЕР_1 .

За даними Автоматизованої системи виконавчого провадження 18.09.2024 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" у зв`язку з поданням відповідної заяви стягувачем.

Згідно з частиною 1 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктом 19 частини 3 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Закон України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України" регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв`язання спорів у цій сфері.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України" право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів;

Згідно статтею 337 Господарського процесуального кодексу України тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Із наведених норм випливає, що законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання.

Тобто наявність лише самого невиконаного зобов`язання не наділяє виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.

Ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника судовим рішенням, може полягати як в активних діях (нез`явлення на виклики державного виконавця, приховування майна, доходів тощо), так і в пасивних діях (невжиття будь-яких заходів для виконання обов`язку сплатити кошти). Ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

Свідоме небажання боржника виконати рішення суду не є тотожним поняттю неможливості його виконання за відсутності майна та коштів.

У зв`язку з цим з метою всебічного і повного з`ясування усіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин заявник повинен надати достатньо підтверджені відомості про те, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання в повному обсязі або частково.

На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням суду, повинен вже відбутися і бути об`єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.

Зі змісту подання державного виконавця вбачається, що вимога про тимчасове обмеження права виїзду за межі країни мотивована, зокрема, непогашенням боржником у добровільному порядку стягнутої судовим рішенням суми заборгованості, неподанням боржником своєчасно декларації про доходи та майно боржника, відсутність активних дій боржника з виконання наказу, тоді як боржник живе повноцінним життям, працює та виїжджає за кордон.

Однак, вказане, виходячи зі змісту наведених вище правових норм та їх системного тлумачення не може слугувати підставами задоволення такого подання у цьому випадку.

Так, неподання боржником декларації про доходи і майновий стан не є ухиленням боржника від виконання зобов`язань, покладених судовим рішенням, а свідчить про невиконання боржником вимог державного виконавця, у зв`язку з чим, в такому випадку, передбачена адміністративна відповідальність згідно з статті 188-13 Кодексу України про адміністративні правопорушення, однак, вказане не може бути підставою для застосування до боржника такого виключного заходу забезпечення виконання рішення як тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України за відсутності інших обставин, які б свідчили про ухилення боржника від виконання рішення суду.

У поданні державний виконавець також стверджує, що боржник неодноразово залишав територію України. Вказане підтверджується матеріалами справи, проте такі виїзди хоча і були частими, проте не були довготривалими.

Крім цього, державний виконавець не обґрунтував і не подав доказів, із яких суд може встановити, що саме по собі обмеження боржника у виїзді за кордон будь-яким чином вплине на виконання рішення суду у цій справі, тоді як застосування судом норми щодо обмеження фізичної особи у перетині кордону України не є за своєю правовою природою видом санкції, тобто покарання за невиконання боржником рішення, а лише має на меті забезпечити виконання цього рішення суду.

Як встановлено вище, стягувана сума у виконавчому провадженні була частково погашена за рахунок нерухомого майна ОСОБА_1 .

Відсутність майна чи достатньої суми грошових коштів не свідчить про вчинення свідомих дій боржником, спрямованих на ухилення від виконання судового рішення.

Також, суд враховує доводи ОСОБА_1 , що він є багатодітним батьком та має роботу, яка потребує закордонних відряджень, а тому збереження за апелянтом права на вільний перетин кордону є важливим.

В силу приписів ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Дослідивши матеріали справи, апеляційний суд зазначає, що подані державним виконавцем матеріали не містять доказів факту зловживання боржником правами чи свідомого невиконання зобов`язань з погашення боргу за судовим наказом у справі.

Встановлена державним виконавцем відсутність у боржника нерухомого майна та коштів, за рахунок яких могло б бути повністю виконано судове рішення у справі, не може свідчити про свідоме ухилення боржника від виконання рішення суду. Так як і не може свідчити про таке ухилення наявність у боржника можливість здійснювати поїздки за кордон у приватному порядку. Ненадання державному виконавцю витребуваних відомостей не може вважатися безумовною підставою для обмеження права особи на виїзд за межі України. Інших доказів, які б могли свідчити про ухиляння боржника від виконання ним своїх боргових зобов`язань за рішенням суду державним виконавцем не надано.

Відповідно до статті 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно зі статтею 2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

У рішенні ЄСПЛ у справі "Гочев проти Болгарії" від 26.11.2009, Європейський суд з прав людини сформулював загальні стандарти щодо права на свободу пересування, зазначивши, що таке обмеження має відповідати одразу трьом критеріям: має ґрунтуватися на законі, по-друге, переслідувати одну з легітимних цілей, передбачених у ч. 3 ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції, і знаходитися в справедливому балансі між правами людини та публічним інтересом (тобто бути пропорційним меті його застосування).

Також статтею 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об`єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Законодавством України зазначені правовідносини регулюються статтею 313 Цивільного кодексу України, відповідно до якої фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Це право віднесено у Цивільному кодексі України до особистих немайнових прав фізичної особи, а саме - до особистих немайнових прав, що забезпечують природне існування фізичної особи. Відповідно до частини 3 статті 269, статті 313 Цивільного кодексу України особисті немайнові права тісно пов`язані з фізичною особою. Фізична особа не може відмовитись від особистих немайнових прав, а також не може бути позбавлена цих прав.

Отже, виходячи з викладеного, задоволення у даному випадку подання з підстав, викладених державним виконавцем, може призвести до безпідставного обмеження права фізичної особи на свободу пересування, яке передбачено та гарантовано Конституцією України, така вимога є невиправданою та непропорційною заявленій державним виконавцем у поданні меті.

Суд звертає увагу державного виконавця, що обмеження у праві виїзду є виключним заходом, який може бути застосований судом саме за наявності обставин, які б достеменно вказували на протиправність дій певної особи, якими нівелюються можливість виконання судового рішення як завершальної стадії правозахисної функції держави.

Зважаючи на викладені обставини, колегія суддів, не погоджується із висновками місцевого господарського суду та дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення подання державного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника Купріса Віталія Валентиновича.

Відповідно до п. п. 1, 3, 4 до ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є не з`ясування обставин, що мають значення справи, невідповідність висновків, що викладені у рішенні, фактичним обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

За наведених вище обставин, які були встановлені у ході апеляційного провадження у даній справі, колегія суддів апеляційного господарського суду, проаналізувавши застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, доходить висновку, що доводи апеляційної скарги про не з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у судовому рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушення норм процесуального права, знайшли своє підтвердження.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвалу Господарського суду Запорізької області від 27.06.2024р. у цій справі слід скасувати та відмовити у задоволенні подання державного виконавця про тимчасове обмеження боржника Купріса Віталія Валентиновича у праві виїзду за межі України.

Враховуючи, що спір у справі виник внаслідок, зокрема, винних дій апелянта, а також враховуючи наявність невиконаного судового рішенні зі стягнення боргу, судові витрати, понесені у зв`язку із апеляційним оскарженням, згідно ст. 129 ГПК України слід покласти на апелянта, не зважаючи на факт задоволення скарги.

З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 264, 269, 270, 275-284, 287 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Купріс Віталія Валентиновича на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 27.06.2024р. у справі № 910/7044/24 - задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 27.06.2024р. у справі № 910/7044/24 - скасувати.

Ухвалити нове судове рішення.

Відмовити у задоволені подання Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Торбинської Оксани Миколаївни про тимчасове обмеження боржника Купріса Віталія Валентиновича у праві виїзду за межі України до виконання ним зобов`язань, покладених у виконавчому провадженні № 67190620 з виконання наказу № 908/829/18, виданого 15.11.2018 Господарським судом Запорізької області.

Витрати з оплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Купріс Віталія Валентиновича.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена та підписана 29.01.2025 року.

Головуючий суддя А.Є. Чередко

Суддя В.Ф. Мороз

Суддя Ю.Б. Парусніков

СудЦентральний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення21.01.2025
Оприлюднено03.02.2025
Номер документу124807107
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів

Судовий реєстр по справі —910/7044/24

Постанова від 21.01.2025

Господарське

Центральний апеляційний господарський суд

Чередко Антон Євгенович

Ухвала від 05.11.2024

Господарське

Центральний апеляційний господарський суд

Чередко Антон Євгенович

Ухвала від 14.10.2024

Господарське

Центральний апеляційний господарський суд

Чередко Антон Євгенович

Ухвала від 06.06.2024

Господарське

Господарський суд міста Києва

Капцова Т.П.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні