Рішення

від 09.12.2024 по справі 911/1948/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" грудня 2024 р. Справа № 911/1948/24

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В., за участю секретаря судового засідання Литовки А.С., розглянув матеріали справи

за первісним позовом Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лайфселл»

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Підприємства комунального господарства «Гореничі» Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області

про розірвання договору оренди та повернення майна

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лайфселл»

до: 1) Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області;

2) Підприємства комунального господарства «Гореничі» Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області

про зобов`язання надати доступ до об`єкта оренди

за участю представників

позивача за первісним позовом (відповідача 1 за зустрічним позовом): Нікушина В.С. адвокат, ордер серії АІ № 1713534 від 30.09.2024;

відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом): Дрищ С.С. адвокат, ордер серії АН № 1245982 від 01.09.2024;

третьої особи на стороні позивача за первісним позовом (відповідача 2 за зустрічним позовом): не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Білогородська сільська рада Бучанського району Київської області (далі Білогородська сільська рада) звернулася до Господарського суду Київської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лайфселл» (далі ТОВ «Лайфселл»), у якій просить суд:

- договір оренди № КІ1701 від 11.07.2023, укладений між Білогородською сільською радою, Підприємством комунального господарства «Гореничі» Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області (далі ПКГ «Гореничі») та ТОВ «Лайфселл», розірвати;

- зобов`язати ТОВ «Лайфселл» повернути Білогородській сільській раді обумовлене договором оренди № КІ1701 від 11.07.2023 орендоване майно за актом приймання-передавання у тому ж стані, в якому воно перебувало на момент передачі в оренду.

Господарський суд Київської області ухвалою від 16.08.2024 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі та постановив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання на 09.09.2024. Крім того суд залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ПКГ «Гореничі».

Через канцелярію суду 06.09.2024 від ТОВ «Лайфселл» надійшли відзив від 02.09.2024 на позовну заяву та зустрічна позовна заява від 02.09.2024 до Білогородської сільської ради та ПКГ «Гореничі», у якій позивач за зустрічним позовом просить суд зобов`язати Білгородську сільську раду та ПКГ «Гореничі» надати повний і безперешкодний доступ до об`єкта оренди (припинити дії, які порушують право доступу) за договором оренди № КІ1701 від 11.07.2023: частини поверхні водонапірної башти, загальною площею 10 м2, розташованої за адресою: Київська область с. Гореничі, вул. Весняна, б/н (земельна ділянка із кадастровим номером 3222482001:01:007:0125), шляхом передачі ТОВ «Лайфселл» комплекту ключів від входу до об`єкта оренди через його огорожу та зазначення про це в акті приймання-передачі до даного договору.

Ухвалою від 11.09.2024 суд прийняв зустрічний позов ТОВ «Лайфселл» до Білогородської сільської ради та ПКГ «Гореничі» про зобов`язання надати доступ до об`єкта оренди до спільного розгляду з первісним позовом, об`єднав вимоги за зустрічним позовом в одне провадження з первісним позовом.

13.09.2024 через підсистему «Електронний суд» від Білогородської сільської ради надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.

18.09.2024 через підсистему «Електронний суд» від Білогородської сільської ради надійшов відзив на зустрічну позовну заяву.

23.09.2024 від ПКГ «Гореничі» надійшла заява, у якій підприємство повідомляє, що повністю підтримує позовну заяву Білогородської сільської ради про розірвання договору оренди та повернення майна і просить розглядати цю справу без участі представника третьої особи.

26.06.2024 ТОВ «Лайфселл» подало через канцелярію суду заперечення від 23.09.2024 на відповідь позивача на відзив та відповідь на відзив зустрічного відповідача 1 до зустрічного позову.

17.10.2024 через підсистему «Електронний суд» від Білогородської сільської ради надійшли заперечення (на відповідь на відзив).

Стислий виклад позиції позивача за первісним позовом

За договором оренди майна № КІ1701 від 11.07.2023 ТОВ «Лайфселл» як орендар є користувачем лише обумовленого в ньому майна частини поверхні водонапірної башти загальною площею 10 кв. м, яка розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 3222482001:01:007:0125 площею 0,15 га. Право користування вказаною земельною ділянкою, в тому числі на умовах оренди, у відповідача відсутнє.

Орендар на земельній ділянці з кадастровим номером 3222482001:01:007:0125, на власний розсуд та без погодження із власником, розмістив частину обладнання базової станції, зокрема розвантажувальна рама, приймально-передавальна шафа «ТЕСО», ЩВР - 0,4 кВ тощо.

Як наслідок, ТОВ «Лайфселл» самовільно використовує земельну ділянку з кадастровим номером 3222482001:01:007:0125 без жодного договору та не за цільовим призначенням, що є окремою безумовною підставою для розірвання договору оренди № КІ1701 від 11.07.2023

Також, відповідно до наданого до Білогородської сільської ради Робочого проекту «Мережа оператора ТОВ «Лайфселл» для надання послуг мобільного зв`язку стандарту GSM900/GSM 1800/IMT-2000(UMTS)/LTE, нове будівництво базової станції КІ1701» за адресою: Київська обл., с. Гореничі, вул. Весняна» (далі Робочий проект), згідно із схемою прокладки кабелю електроживлення М 1:500 передбачено приєднання до КТП-1235. Всупереч вимогам Робочого проекту приєднання базової станції до електропостачання здійснено шляхом приєднання до електричних мереж ПКГ «Гореничі». Однак, як стверджує позивач за первісним позовом, ТОВ «Лайфселл» не зверталось до ПКГ «Гореничі» щодо погодження тимчасового приєднання електроустановок замовника до власних електричних мереж.

Крім того протягом року з моменту укладення договору оренди відповідач за первісним позовом порушує істотну умову щодо обов`язковості здійснення страхування орендованого комунального майна, що також є самостійною безумовною підставою для розірвання спірного договору.

Наданий відповідачем за первісним позовом Сертифікат № 278 до Генерального договору добровільного страхування майна № 20555648-10-10-00 від 01.05.2023 не свідчить про належне виконання ним умов договору оренди. По-перше, є незрозумілою дата його укладення « 01.05.2023», оскільки остання передує даті самого договору оренди комунального майна 11.07.2023. А по-друге, оплата по Генеральному договору добровільного страхування здійснена лише у квітні 2024 року, що додатково свідчить про невиконання ТОВ «Лайфселл» взятих на себе зобов`язань за договором оренди.

Листом № 2000/02-26 від 04.10.2023 на адресу ТОВ «Лайфселл» надіслано пропозицію про розірвання договору разом із додатковою угодою № 1 до договору оренди № КІ1701 та акт повернення комунального майна відповідно до додаткової угоди № 1 до договору оренди № КІ1701 від 11.07.2023, однак листом № 1701 від 11.10.2023 відповідач відмовився підписати додаткову угоду і акт повернення майна.

Пунктом 12.7 договору оренди № КІ1701 від 11.07.2023 визначено, що договір може бути достроково припинений на вимогу орендодавця/балансоутримувача, якщо, зокрема, орендар відмовився внести зміни до договору.

Білогородська сільська рада надіслала ТОВ «Лайфселл» лист від 16.05.2024 № 1311/02-26 про дострокове припинення договору оренди № КІ1701 від 11.07.2023 з проханням повернути орендоване майно.

Стислий виклад заперечень відповідача за первісним позовом

ТОВ «Лайфселл» просить відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки вважає їх необгрунтованими і безпідставними.

Твердження Білогородської сільської ради про те, що ТОВ «Лайфселл» начебто «самовільно використовує земельну ділянку з кадастровим номером 3222482001:01:007:0125» не відповідає дійсності, оскільки контейнер базової станції з обладнанням та розвантажувальною рамою (саме їх можна побачити на фото у додатках до позовної заяви) розташований саме на земляному насипі, який, як невід`ємна частина водонапірної вежі, є частиною її поверхні.

Білогородська сільська рада на підтвердження начебто самовільного використання ТОВ «Лайфселл» земельної ділянки з кадастровим номером 3222482001:01:007:0125 надала тільки одне фото, а також акт перевірки виконання орендарем умов договору оренди та використання орендованого майна від 19.09.2023, який складався без участі (запрошення) відповідача за первісним позовом, а зазначені у ньому висновки робились зацікавленими особами, а саме представниками Білогородської сільської ради і ПКГ «Гореничі».

У рішенні Білогородської сільської ради № 1367 від 31.03.2023 про намір передачі в оренду майна, що належить до комунальної власності та у Протоколі про результати електронного аукціону № LLE001-UA-20230607-93137 від 22.06.2023, підписаному між переможцем аукціону ТОВ «Лайфселл», організатором Білогородською сільською радою та оператором майданчика ТОВ «Е-Тендер», об`єктом оренди (лотом аукціону) Білогородська сільська рада зазначила 8 кв. м водонапірної вежі та 2 кв. м фундаменту біля неї, з чого випливає, що позивач за первісним позовом допускав передачу в оренду фундаменту водонапірної вежі за договором без урахування вимог Земельного кодексу.

Посилаючись на начебто «самовільне зайняття» ТОВ «Лайфселл» земельної ділянки Білогородська сільська рада фактично стверджує про порушення відповідачем не умов договору, а про порушення вимог земельного законодавства. Враховуючи, що земельна ділянка з кадастровим номером 3222482001:01:007:0125 не охоплюється предметом договору, позивач за первісним позовом обрав неналежний спосіб захисту прав, які він вважає порушеними.

Узгодження з орендодавцем/балансоутримувачем Робочого проекту (який є внутрішнім документом ТОВ «Лайфселл») законом не передбачене. Навісний обліково-розподільчий щит (саме він мається на увазі у тексті позову з позначенням «ЩВР-0,4 кВ»), а також приєднання обладнання базової станції до енергопостачання через ДТЕК «Київські Регіональні Електромережі», за твердженнями відповідача за первісним позовом, здійснювалось на законних підставах.

Орендоване майно застраховане на термін з 11.07.2023 по 10.06.2028 включно відповідно до Генерального договору добровільного страхування майна № 20555648-10-10-00 від 01.05.2023 з СК «VUSO». Додатковим підтвердженням цього є згаданий у тексті позову Сертифікат № 278 до Генерального договору добровільного страхування майна № 20555648-10-10-00 від 01.05.2023.

Стислий виклад позиції позивача за зустрічним позовом

З початку серпня 2023 року ТОВ «Лайфселл», маючи на це всі законні підстави, передбачені зазначеним договором, розпочало монтажні роботи з розміщення базової станції мобільного зв`язку на об`єкті оренди. Доступ до об`єкта оренди надавався представником ПКГ «Гореничі» шляхом відкривання воріт огородженої території, на якій розміщується водонапірна вежа. Власного комплекту ключів для доступу до об`єкта оренди, як це передбачено пунктом 9.1.1 договору, ТОВ «Лайфселл» не надано.

У перший день монтажних робіт представники ТОВ «Лайфселл», які здійснювали роботи, зіткнулися з фізичним перешкоджанням у здійсненні робіт з боку чотирьох мешканців села Гореничі, які проживають поряд з водонапірною вежею і, на думку яких, розміщення станції могло б негативно вплинути на стан їхнього здоров`я (радіофобія). З урахуванням цих обставин, а також у відповідь на вимогу Білогородської сільської ради припинити монтажі роботи, представники ТОВ «Лайфселл» були вимушені тимчасово припинити роботи, надавши місцевій владі додатковий час заспокоїти представників громади. У період з 11 по 13 вересня 2023 року ТОВ «Лайфселл» повністю завершило необхідні монтажні роботи з розміщення телекомунікаційного обладнання на водонапірній башті, однак перед введенням зазначеної базової станції в експлуатацію (введенням в ефір) ТОВ «Лайфселл» отримало новий лист від Білогородської сільської ради з черговою вимогою припинити монтажні роботи у зв`язку із скаргами місцевих мешканців. Головний інженер ПКГ «Гореничі», грубо порушуючи умови діючого договору, посилаючись на усну вказівку з Білогородської сільської ради (яка в подальшому була підтверджена), відмовив ТОВ «Лайфселл» у доступі до об`єкта оренди, не надавши ключі до огородженої території водонапірної вежі і не відкривши її самостійно, чим фактично унеможливив будь-який фізичний доступ ТОВ «Лайфселл» до водонапірної башти та власного телекомунікаційного обладнання. Таким чином, відсутність доступу позивача за зустрічним позовом до огородженої території розміщення об`єкта оренди триває з 13.06.2023 і до цього часу. При цьому ТОВ «Лайфселл» весь цей час продовжує добросовісно сплачувати вчасно та в повному обсязі орендні платежі.

Стислий виклад заперечень відповідача 1 за зустрічним позовом

Частина обладнання Базової станції мобільного зв`язку розташована на орендованій ТОВ «Лайфселл» поверхні водонапірної башти (водонакопичувальна споруда, яка служить для створення резервного запасу води, стабілізації подачі і напору при нерівномірному водоспоживанні).

Укладення спірного договору оренди майна між Білогородською сільською радою і ТОВ «Лайфселл» відбулось із порушенням встановлених законодавством норм, визначених, зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.1998 № 2024 «Про правовий режим зон санітарної охорони водних об`єктів» та державних будівельних норм України «Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування», ДБН В.2.5-74:2013.

Враховуючи наявність фактів порушення ТОВ «Лайфселл» істотних умов договору, а також обставини занепокоєння мешканців територіальної громади щодо здійснення монтажу відповідного обладнання мобільного зв`язку, Білогородська сільська рада неодноразово надсилала на адресу ТОВ «Лайфселл» листи з вимогою виконати умови договору та припинити здійснення монтажних робіт відповідного обладнання мобільного зв`язку, а також вжиття заходів щодо пошуку альтернативного місця розміщення технічних засобів і антен операторів телекомунікацій. Однак, відмовляючись від врегулювання цього питання добровільно, ТОВ «Лайфселл» продовжує свідомо порушувати вимоги чинного законодавства та умови договору.

Підпункт 9.1.1 договору оренди № КІ1701 від 11.07.2023 Білогородська сільська рада виконала у повному обсязі, оскільки в день підписання акта приймання-передачі об`єкт оренди був вільним від третіх осіб та наданий повний та безперешкодний доступ.

Інші процесуальні дії у справі

З метою вирішення питань, визначених частиною другою статті 182 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), суд неодноразово оголошував перерву в підготовчому засіданні, строк підготовчого провадження продовжено на тридцять днів ухвалою від 30.09.2024.

Ухвалою від 21.10.2024 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 11.11.2024.

Ухвалою від 29.10.2024 розгляд справи по суті призначено на 15.11.2024.

У судовому засіданні 15.11.2024 суд, не оголошуючи про початок розгляду справи по суті, оголосив перерву в судовому засіданні до 02.12.2024.

У судовому засіданні 02.12.2024 суд розпочав розгляд справи по суті та заслухав вступні слова представників сторін щодо вимог заявлених позовів, а також стосовно змісту та підстав заперечень проти первісного і зустрічного позовів, після чого оголосив перерву в судовому засіданні до 09.12.2024.

У судовому засіданні 09.12.2024, після закінчення з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами, представники сторін виступили із заключними словами, посилаючись на обставини і докази, досліджені в судовому засіданні.

ПКГ «Гореничі» відзив на зустрічну позовну заяву не подало та не забезпечило участь свого представника у судових засіданнях, натомість просило суд розглядати справу без участі його представника.

Суд врахував, що відповідно до частини другої статті 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до частини першої статті 233 ГПК України, суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

Після виходу з нарадчої кімнати, відповідно до статті 240 ГПК України, 09.12.2024 суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги за первісним та за зустрічним позовами, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Розглянувши звернення ТОВ «Лайфселл» від 23.03.2023 за номером 1701 про зацікавленість щодо укладення договору оренди, з метою розміщення телекомунікаційного обладнання, базової станції стільникового зв`язку, нерухомого майна площею 10 кв. м (2 кв. м частини фундаменту та 8 кв. м водонапірної вежі), що розташовується за адресою: село Гореничі, вулиця Весняна (земельна ділянка із кадастровим номером: 3222482001:01:007:0125), балансоутримувачем якого є ПКГ «Гореничі», 31.03.2023 Білогородська сільська рада прийняла рішення № 1367 «Про намір передачі в оренду майна, що належить до комунальної власності та включення об`єкту до Переліку першого типу (водопровідна вежа по вулиці Весняна, с. Гореничі, загальною площею 10 кв. м.)».

Білогородська сільська рада вирішила, зокрема: включити до переліку об`єктів оренди першого типу нерухомого майна площею 10 кв. м (2 кв. м частини фундаменту та 8 кв. м водонапірної вежі), що розташовується за адресою: село Гореничі, вулиця Весняна (земельна ділянка із кадастровим номером: 3222482001:01:007:0125), балансоутримувачем якого є ПКГ «Гореничі» (пункт 1 рішення); дозволити ПКГ «Гореничі» проведення через ETC аукціону на право оренди приміщення, зазначеного в пункті 1 цього рішення строком на 4 роки 11 місяців без права надання орендованого приміщення в суборенду, визначити об`єкту оренди категорію « 13» із цільовим призначенням: Розміщення технічних засобів і антен операторів телекомунікацій, суб`єктів підприємницької діяльності, які надають послуги зв`язку, послуги доступу до Інтернету, телекомунікації, передання сигналу мовлення (пункт 2 рішення); за результатами проведеного аукціону директору ПКГ «Гореничі» укласти із переможцем аукціону договір оренди комунального майна (пункт 3 рішення).

Через електронний майданчик оператора Товариства з обмеженою відповідальністю «Е-Тендер» Білогородська сільська рада організувала аукціон на право оренди майна комунальної форми власності (2 кв. м частини фундаменту та 8 кв. м водонапірної вежі за адресою: село Гореничі, вулиця Весняна б/н). Дата та час початку електронного аукціону: 23.06.2023. Переможцем аукціону стало ТОВ «Лайфселл», що підтверджується Протоколом про результати електронного аукціону № LLE001-UA-20230607-93137.

11.07.2023 Білогородська сільська рада (орендодавець), ПКГ «Гореничі» (балансоутримувач) і ТОВ «Лайфселл» (орендар) уклали договір оренди № КІ1701 (далі Договір).

У розділі І сторони погодили такі змінювані умови Договору (далі Умови), зокрема:

- інформація про об`єкт оренди нерухоме майно (далі майно): частина поверхні водонапірної башти, загальною площею 10 кв. м, за адресою: Київська обл., с. Гореничі, вул. Весняна, б/н (земельна ділянка із кадастровим номером: 3222482001:01:007:0125) (пункт 4.1 Умов);

- ринкова (оціночна) вартість, визначена на підставі звіту про оцінку майна: 3500,00 грн без ПДВ; страхова вартість: 3500,00 грн без ПДВ (пункти 6.1, 6.2 Умов);

- цільове призначення майна: із метою розміщення технічних засобів і антен операторів телекомунікацій, суб`єктів підприємницької діяльності, які надають послуги зв`язку, послуги доступу до Інтернету, телекомунікації, передання сигналу мовлення (пункт 7.1 Умов);

- місячна орендна плата, визначена за результатами проведення аукціону: 1721,25 грн без ПДВ (пункт 9.1 Умов);

- строк договору: 4 роки 11 місяців з дати набрання чинності цим договором (пункт 12.1 Умов).

У розділі ІІ Договору сторони погодили його незмінювані умови.

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 Договору орендодавець/балансоутримувач передають, а орендар приймає у строкове платне користування майно, зазначене у пункті 4 Умов, вартість якого становить суму, визначену у пункті 6 Умов. Майно передається в оренду для використання згідно з пунктом 7 Умов.

Пунктом 2.1 Договору обумовлено, що орендар вступає у строкове платне користування майном у день підписання акта приймання-передачі майна. Акт приймання-передачі підписується між орендарем і орендодавцем/балансоутримувачем одночасно з підписанням цього договору.

Згідно з пунктом 3.1 Договору орендна плата становить суму, визначену у пункті 9 Умов. Нарахування податку на додану вартість на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до пункту 6.1 Договору орендар зобов`язаний використовувати орендоване майно відповідно до призначення, визначеного у пункті 7 Умов.

Відповідно до пункту 12.1 Договору останній укладено на строк, визначений у пункті 12 Умов. Перебіг строку договору починається з дня набрання чинності цим договором. Цей договір набирає чинності в день його підписання сторонами. Строк оренди за цим договором починається з дати підписання акта приймання-передачі і закінчується датою припинення цього договору.

Підпунктом 12.6.4 Договору передбачено, що останній припиняється на вимогу орендодавця/балансоутримувача з підстав, передбачених пунктом 12.7 цього договору, і при цьому договір вважається припиненим в день, визначений відповідно до абзацу третього пункту 12.7 цього договору.

Договір припиняється на вимогу будь-якої із сторін цього договору за рішенням суду з підстав, передбачених законодавством (підпункт 12.6.7 Договору).

Згідно із пунктом 12.7 Договору останній може бути достроково припинений на вимогу орендодавця/балансоутримувача, якщо орендар:

- допустив прострочення сплати орендної плати на строк більше трьох місяців або сумарна заборгованість з орендної плати більша, ніж плата за три місяці (підпункт 12.7.1);

- використовує майно не за цільовим призначенням, визначеним у пунктах 7.1 Умов (підпункт 12.7.2);

- без письмового дозволу орендодавця/балансоутримувача передав майно, його частину користування (суборенду) іншій особі (підпункт 12.7.3);

- перешкоджає співробітникам орендодавця/балансоутримувача здійснювати контроль за використанням майна, виконанням умов цього договору (підпункт 12.7.4);

- відмовився внести зміни до цього договору (підпункт 12.7.5).

11.07.2023 орендар і балансоутримувач підписали акт приймання-передачі комунального майна відповідно до Договору № КІ1701 від 11.07.2023 про те, що на виконання Договору балансоутримувач передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно, що належить до комунальної власності, частина поверхні водонапірної башти загальною площею 10 кв. м, за адресою: Україна, Київська обл., с. Гореничі, вул. Весняна, б/н (земельна ділянка із кадастровим номером: 3222482001:01:007:0125) (далі об`єкт оренди), що перебуває на балансі Білогородської сільської ради.

Відповідно до пунктів 2, 3 акта приймання-передачі об`єкт оренди є вільним від третіх осіб, на об`єкті немає майна, належного третім особам, повний і безперешкодний доступ до об`єкта оренди надається орендарю в день підписання цього акта приймання-передачі. Цим актом орендар засвідчує, що отримав від орендодавця доступ до об`єкта оренди.

ТОВ «Лайфселл» (орендар) і ПКГ «Гореничі» (балансоутримувач) уклали 11.07.2023 договір № КІ1701/КОМ про відшкодування орендарем вартості витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю (далі договір про відшкодування витрат балансоутримувача), відповідно до пункту 1.1 якого балансоутримувач забезпечує утримання нерухомого майна (орендованих площ) Білогородської територіальної громади, а саме: «Частина поверхні водонапірної башти, загальною площею 10 кв. м, за адресою: Київська обл., с. Гореничі, вул. Весняна, б/н (земельна ділянка із кадастровим номером: 3222482001:01:007:0125)» (надалі будівля), а також забезпечує можливість користування підприємствами та організаціями, які орендують приміщення в цій будівлі, комунальними послугами (енергопостачанням тощо), а орендар бере участь у витратах балансоутримувача на утримання будівлі і оплату комунальних послуг.

Зокрема, за умовами підпункту 3.1.1 зазначеного договору балансоутримувач будівлі зобов`язався забезпечити виконання комплексу послуг, пов`язаних з обслуговуванням, утриманням будівлі та прибудинкової території, створення необхідних умов для здійснення господарської діяльності орендаря згідно з вимогами чинного законодавства про користування будівлями.

Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські регіональні електромережі» видало ТОВ «Лайфселл» як замовнику технічне рішення № ПТП 030896 031123 1 10 14 7 000000 1 про погодження проектної документації від 08.02.2024 на вхідний № Р231023227945 від 19.01.2024 (далі Технічне рішення). Відповідно до змісту зазначеного технічного рішення проектна документація по об`єкту приєднання до електричних мереж системи розподілу внутрішнього електропостачання (від точки приєднання до об`єкту замовника), що проектується замовником за шифром: 09-12-23-ПЗ, «Нове будівництво мереж 0,4 кВ для електропостачання базової станції мобільного зв`язку в Київській області, Бучанському районі, с. Гореничі, вул. Весняна».

Назва об`єкта приєднання: базова станція мобільного зв`язку (пункт 1.1 Технічного рішення). Місце розташування об`єкта приєднання: Київська область, Бучанський район, с. Гореничі, вул. Весняна, кад.№3222482001:01:007:0125 (пункт 1.2 Технічного рішення). Проектною документацією передбачено улаштування ЩО замовника на існ. опорі №2 ЛЕП-0,4 кВ Л-4 від ТП-10/0,4 кВ №775 (підпункт 2.1.1 Технічного рішення).

Білогородська сільська рада звернулася до ТОВ «Лайфселл» із листом від 10.08.2023 № 1552/02-26, у якому повідомила, що 09.08.2023 до Білогородської сільської ради надійшло колективне звернення мешканців с. Гореничі, в якому вони заперечують проти встановлення та функціонування обладнання мобільного зв`язку на водонапірній башті, що розташована поряд з їхніми будинками.

За твердженнями Білогородської сільської ради, у зверненні, зокрема, зазначені доводи щодо невивченого питання негативного впливу на здоров`я мешканців, невідповідності санітарно-гігієнічних норм, недостатньої потужності електромережі та інші.

У зв`язку з викладеним, враховуючи занепокоєння мешканців територіальної громади, Білогородська сільська рада у листі від 10.08.2023 № 1552/02-26 просила ТОВ «Лайфселл» припинити здійснення монтажу відповідного обладнання мобільного зв`язку.

У листі від 12.09.2023 № 1800/02-26, адресованому ТОВ «Лайфселл», Білогородська сільська рада повторно зазначила про наявність заперечень з боку мешканців с. Гореничі проти встановлення та функціонування обладнання мобільного зв`язку на водонапірній башті. Білогородська сільська рада просила ТОВ «Лайфселл» припинити здійснення монтажу відповідного обладнання мобільного зв`язку до прийняття рішення, яке буде відповідати інтересам мешканців громади. Водночас Білогородська сільська рада просила повідомити чим викликана необхідність розміщення зазначеного обладнання саме в цій місцевості, оскільки наразі скарги щодо якості мобільного зв`язку в с. Гореничі відсутні, та надати обгрунтування необхідності й безпечності його функціонування.

19.09.2023 комісія у складі представників Білогородської сільської ради та ПКГ «Гореничі», за участю мешканців с. Гореничі Бучанського району Київської області, відповідно до розпорядження Білогородського сільського голови № 205 від 19.09.2023 провела перевірку виконання орендарем умов договору оренди та використання орендованого майна, за наслідками якої склала відповідний акт.

Як зазначено в Акті від 19.09.2023, комісія встановила, зокрема таке: « 1. Відповідно до Договору оренди в оренду ТОВ «лайфселл» надано частину поверхні водонапірної башти, загальною площею 10 м2, розташованою за адресою: Київськао бласть с. Гореничі, вул. Весняна, б/н (земельна ділянка із кадастровим номером 3222482001:01:007:0125). При цьому договір про оренду земельної ділянки (її частини) з кадастровим номером 3222482001:01:007:0125, на якій розміщено вищезазначену водонапірну башту, не укладався. Разом з тим на зазначеній земельній ділянці, без погодження з власником, розміщено частину обладнання Базової станції, зокрема: розвантажувальна рама, приймально-передавальна шафа «ТЕСО» тощо.

2. Згідно наданого до Білогородської сільської ради Робочого проекту «мережа оператора ТОВ «лайфселл» для надання послуг мобільного зв`язку стандарту GSM900/GSM1800/IMT-2000(UMTS)/LTE. Нове будівництво базової станції КІ1701» за адресою: Київська обл. с. Гореничі, вул. Весняна» (далі Робочий проект). Згідно схеми прокладки кабелю електроживлення М 1:500 передбачено приєднання до КТП-1235. Разом з тим будь-які дані щодо погодження підключення з власником КТП відсутні.

3. Фактично, всупереч вимогам Робочого проекту, приєднання базової станції до електропостачання здійснено шляхом приєднання до електричних мереж ПКГ «Гореничі»…

…При цьому звернення від замовника ТОВ «Лайфселл» до суб`єкта господарювання (ПКГ «Гореничі») щодо погодження тимчасового приєднання електроустановок замовника до власних електричних мереж не надходило, відповідно тимчасове приєднання до електричних мереж ПКГ «Гореничі» не погоджувалося, відповідні технічні вимоги та/або вихідні дані не надавалися.

4. Робочий проект Орендодавцем/Балансоутримувачем не погоджений.

5. Відповідно до робочого проекту кріплення обладнання Базової станції до поверхні водонапірної башти здійснюється за допомогою трьох поясів хомутів. Водночас при кріпленні застосовано два пояси хомутів, що не відповідає вимогам Робочого проекту.».

Білогородська сільська рада звернулася до ТОВ «Лайфселл» із пропозицією про розірвання договору (лист від 04.10.2023 № 2000/02-26), зазначивши, що за зверненнями мешканців с. Гореничі, в яких вони як представники громади заперечують проти встановлення та функціонування обладнання мобільного зв`язку на водонапірній башті, комісія сільської ради та ПКГ «Гореничі», за участю заявників, провела перевірку виконання орендарем умов договору оренди та використання орендованого майна.

У листі від 04.10.2023 № 2000/02-26 Білогородська сільська рада виклала встановлені за результатами перевірки обставини та зазначила, зокрема, що рішенням позачергової сесії Білогородської сільської ради від 22.09.2023 вирішено виключити з переліку об`єктів оренди першого типу нерухоме майно площею 10 кв. м (2 кв. м частини фундаменту та 8 кв. м водонапірної вежі), що розташовується за адресою: село Гореничі, вул. Весняна (земельна ділянка із кадастровим номером: 3222482001:01:007:0125), балансоутримувачем якого є ПКГ «Гореничі». Крім того Білогородська сільська рада повідомила про намір розірвати договір оренди № КІ1701 від 11.07.2023 з метою дотримання інтересів громади та зазначила про направлення відповідної додаткової угоди.

У відповідь на лист Білогородської сільської ради від 04.10.2023 № 2000/02-26 ТОВ «Лайфселл» у листі № 1701 від 11.10.2023 зазначило, зокрема, що рішенням ради надано згоду на оренду саме 8 кв. м водонапірної вежі та 2 кв. м фундаменту біля неї і ТОВ «Лайфселл» готове привести у відповідність договір до рішення Білогородської сільської ради шляхом підписання до нього додаткової угоди.

Стосовно зауважень до робочого проекту ТОВ «Лайфселл» звернуло увагу, що робочий проект наданий раді не на погодження, а для ознайомлення у зв`язку із вимогою згідно з листом від 10.08.2023 № 1552/02-26.

З приводу підключення до мереж ПКГ «Гореничі» ТОВ «Лайфселл» наголосило, що воно відбулося відповідно до пункту 6.5 договору оренди та договору № КІ1701/КОМ про відшкодування орендарем вартості витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 11.07.2023.

Крім того ТОВ «Лайфселл» зауважило, що пункт 12.7 Договору містить вичерпний перелік умов, при настанні яких можливе припинення договору на вимогу орендодавця/балансоутримувача; будь-які підстави для припинення договору оренди, на думку ТОВ «Лайфселл», відсутні.

Білогородська сільська рада звернулася до ТОВ «Лайфселл» із листом від 16.05.2024 № 1311/02-26 про дострокове припинення договору оренди № КІ1701 від 11.07.2023, який мотивований тим, що ТОВ «Лайфселл» без будь-якого погодження розмістило на земельній ділянці з кадастровим номером 3222482001:01:007:0125, загальною площею 0,15 га, ЩВР-0,4 кВ базової станції мобільного зв`язку, а також у ТОВ «Лайфселл» відсутні будь-які погодження проекту, схеми монтажу, самого місцерозміщення ЩВР-0,4 кВ базової станції мобільного зв`язку на земельній ділянці з кадастровим номером 3222482001:01:007:0125. Отже ТОВ «Лайфселл» здійснило використання орендованого майна не за цільовим призначенням, визначеним у пункті 7.1. Умов.

Крім того Білогородська сільська рада зазначила, що станом на 16.05.2024 ТОВ «Лайфселл» не надало ні орендодавцю, ні балансоутримувачу документів, які б підтверджували страхування орендованого майна відповідно до вимог пункту 7.1 Договору оренди № КІ1701 від 11.07.2023.

Таким чином, Білогородська сільська рада у листі від 16.05.2024 № 1311/02-26 повідомила про припинення дії договору оренди № КІ1701 від 11.07.2023 з 16.05.2024 у зв`язку зі значними порушеннями зі сторони ТОВ «Лайфселл» щодо виконання умов договору та рекомендувала у найкоротші строки повернути майно у стані, який був до моменту оренди.

У відповідь на лист Білогородської сільської ради від 16.05.2024 № 1311/02-26 ТОВ «Лайфселл» у листі № 1701/2 від 28.05.2024 зазначило, що за час дії Договору орендар сумлінно виконував і виконує всі обов`язки, передбачені ним, в тому числі щодо своєчасної оплати орендних платежів. ТОВ «Лайфселл» вважає, що саме з боку орендодавця та балансоутримувача майна систематично і грубо порушуються умови договору, внаслідок чого ТОВ «Лайфселл» до цього часу позбавлене можливості повноцінно використовувати об`єкт оренди й забезпечити встановлене на ньому обладнання електроенергією та, відповідно, використовувати базову станцію за її призначенням (забезпечення села Гореничі мобільним зв`язком та інтернетом).

ТОВ «Лайфселл» констатувало відсутність будь-яких законних підстав для дострокового та одностороннього розірвання договору оренди № КІ1701 від 11.07.2023 з ініціативи орендодавця і, зокрема, надало в додаток до листа № 1701/2 від 28.05.2024 копію сертифікату № 278 від 22.08.2023 до Генерального договору добровільного страхування майна № 20555648-10-10-00 від 01.05.2023.

Відповідно до платіжної інструкції № 1542037 від 24.04.2024 ТОВ «Лайфселл» перерахувало на рахунок ПрАТ «СК «ВУСО» 20000,00 грн із призначенням платежу «сплата страхового платежу 01.04.2024-30.06.2024 рах.№20555648-10-10-00/6 від 30.03.24 БЕЗ ПДВ((1542037))».

Підставами пред`явлення первісного позову в цій справі, за твердженнями Білогородської сільської ради, є обставини того, що протягом року з моменту укладення договору оренди № КІ1701 від 11.07.2023 ТОВ «Лайфселл», всупереч вимогам договору та нормативно-правових актів, свідомо порушує істотні умови договору, а саме:

- не вздійснило страхування орендованого згідно із договором оренди № КІ1701 від 11.07.2023 комунального майна;

- самовільно використовує земельну ділянку з кадастровим номером 3222482001:01:007:0125 площею 0,15 га;

- відмовилось від підписання додаткової угоди про дострокове припинення договору оренди № КІ1701 від 11.07.2023.

Таким чином, Білогородська сільська рада просить суд розірвати договір оренди № КІ1701 від 11.07.2023 та зобов`язати ТОВ «Лайфселл» повернути Білогородській сільській раді обумовлене договором оренди № КІ1701 від 11.07.2023 майно за актом приймання-передавання у тому ж стані, в якому воно перебувало на момент передачі в оренду.

Зі свого боку відповідач за первісним позовом, посилаючись на те, що Білогородська сільська рада і ПКГ «Гореничі» до цього часу не надали повний і безперешкодний доступ орендарю до об`єкта оренди разом із комплектом ключів від об`єкта (як це передбачено підпунктом 9.1.1 Договору) і в акті приймання-передачі до Договору про передачу таких ключів також про це нічого не зазначено, ТОВ «Лайфселл» пред`явило зустрічний позов, у якому просить суд зобов`язати Білгородську сільську раду та ПКГ «Гореничі» надати повний і безперешкодний доступ до об`єкта оренди (припинити дії, які порушують право доступу) за договором оренди № КІ1701 від 11.07.2023 шляхом передачі ТОВ «Лайфселл» комплекту ключів від входу до об`єкта оренди через його огорожу та зазначення про це в акті приймання-передачі до Договору.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог за первісним та за зустрічним позовами, суд виходить із такого.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно із частиною першою статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За змістом пункту 3 частини першої статті 3 (свобода договору як засада цивільного законодавства), пункту 1 частини другої статті 11, частини першої статті 509, частини першої статті 627 Цивільного кодексу України укладення договору із погодженням сторонами його умов, що визначені на розсуд сторін з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості, та становлять зміст договору, зобов`язує сторони виконувати зобов`язання за цим договором належним чином відповідно до його умов та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина перша статті 526, частина перша статті 628, стаття 629 Цивільного кодексу України).

Суд зазначає, що укладений між сторонами договір оренди № КІ1701 від 11.07.2023 за своєю правовою природою є договором найму (оренди) комунального майна, правовідносини за яким регулюються параграфом 1 глави 58 Цивільного кодексу України, параграфом 5 глави 30 Господарського кодексу України, Законом України «Про оренду державного та комунального майна».

Частинами першою, другою, шостою статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності. За договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або єдиний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ). До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Загальними положеннями про найм (оренду) передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди) (стаття 759 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 761 Цивільного кодексу України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.

Суд установив, що об`єктом оренди є майно, яке належить до комунальної власності.

Правові, економічні та організаційні відносини, пов`язані з передачею в оренду майна, що перебуває в комунальній власності, врегульовано Законом України від 03.10.2019 № 157-IX «Про оренду державного та комунального майна» (далі Закон № 157-IX).

Положеннями статті 24 Закону № 157-IX визначено, що договір оренди припиняється у разі: закінчення строку, на який його укладено; укладення з орендарем договору концесії такого майна; приватизації об`єкта оренди орендарем (за участю орендаря); припинення юридичної особи орендаря або юридичної особи орендодавця (за відсутності правонаступника); смерті фізичної особи орендаря; визнання орендаря банкрутом; знищення об`єкта оренди або значне пошкодження об`єкта оренди. Договір оренди може бути достроково припинений за згодою сторін. Договір оренди може бути достроково припинений за рішенням суду та з інших підстав, передбачених цим Законом або договором.

Відповідно до частин першої і четвертої статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Згідно із частинами третьою, четвертою статті 291 Господарського кодексу України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу. Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

Підстави розірвання договору оренди на вимогу наймодавця визначені також статтею 783 Цивільного кодексу України, серед яких, зокрема, користування наймачем річчю всупереч договору або призначенню речі. Вказана стаття кореспондується з нормами статті 773 цього ж Кодексу, яка встановлює, що наймач зобов`язаний користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору. Якщо наймач користується річчю, переданою йому у найм, не за її призначенням або з порушенням умов договору найму, наймодавець має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків. Наймач має право змінювати стан речі, переданої йому у найм, лише за згодою наймодавця. Якщо наймач володіє та/або користується річчю, переданою йому у найм, не за її призначенням або з порушенням умов договору найму, наймодавець має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків (частина друга статті 773 Цивільного кодексу України).

Отже підставою для розірвання договору оренди може бути, зокрема, користування річчю всупереч договору або призначенню речі чи з порушенням умов договору найму.

Для реалізації права вимагати розірвання договору потрібно дотримуватись приписів статті 651 Цивільного кодексу України, якою передбачено умови, за наявності яких допускається можливість розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін. Так, вказаною нормою передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Так, статті 773, 783 Цивільного кодексу України та умови Договору передбачають право позивача за первісним позовом вимагати розірвання договору у зв`язку з нецільовим використанням майна. І якщо позивач обирає такий спосіб захисту, то він повинен дотриматись умов щодо такого розірвання договору. А такі умови передбачені частиною другою статті 651 Цивільного кодексу України. Тому для доведення обгрунтованості права позивача на розірвання договору оренди потрібно встановити як доведеність факту використання майна всупереч цільовому призначенню, так і доведеність істотності такого порушення. Наведене узгоджується із позицією Верховного Суду, застосованою у постанові від 22.09.2020 у справі № 916/728/16 про розірвання договору оренди комунального майна та витребування майна шляхом його повернення позивачу.

Суд зауважує, що за умовами Договору об`єктом оренди є нерухоме майно частина поверхні водонапірної башти, загальною площею 10 кв. м, розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 3222482001:01:007:0125; цільове призначення майна розміщення технічних засобів і антен операторів телекомунікацій, суб`єктів підприємницької діяльності, які надають послуги зв`язку, послуги доступу до Інтернету, телекомунікації, передання сигналу мовлення.

Як свідчать матеріали справи, факт порушення орендарем обов`язку цільового використання майна позивач за первісним позовом підтверджує актом перевірки виконання орендарем умов договору оренди та використання орендованого майна, складеного 19.09.2023 працівниками орендодавця (Білогородської сільської ради) та балансоутримувача (ПКГ «Гореничі»), за участю мешканців с. Гореничі Бучанського району Київської області.

Посилаючись на зафіксовані актом перевірки від 19.09.2023 обставини Білогородська сільська рада стверджує, що ТОВ «Лайфселл» самовільно використовує земельну ділянку з кадастровим номером 3222482001:01:007:0125 без договору та не за цільовим призначенням, оскільки орендар на власний розсуд та без погодження із власником розмістив на земельній ділянці частину базової станції мобільного зв`язку. Крім того ТОВ «Лайфселл» здійснило приєднання базової станції до електричних мереж ПКГ «Гореничі», що останнім погоджено не було.

Зазначений акт перевірки від 19.09.2023 не може бути взятий судом до уваги, оскільки він складений зацікавленими особами, зокрема представниками орендаря і балансоутримувача, без участі (запрошення) орендаря.

Інших доказів на підтвердження викладених у позові тверджень про використання майна не за цільовим призначенням позивач за первісним позовом не надав.

Водночас суд зазначає, що земельна ділянка з кадастровим номером 3222482001:01:007:0125, про самовільне зайняття якої стверджує позивач за первісним позовом, не є об`єктом оренди за Договором і захист порушеного права на земельну ділянку може бути предметом розгляду окремого спору.

Оскільки інших доказів використання об`єкта оренди не за призначенням Білогородська сільська рада не надала, суд дійшов висновку, що у наведеному випадку немає передбачених законом підстав для розірвання спірного договору з підстав нецільового використання орендованого майна.

Також, як на підставу для розірвання Договору, позивач за первісним позовом посилається на невиконання відповідачем за первісним позовом обов`язку страхування орендованого майна.

Відповідно до частини другої статті 771 Цивільного кодексу України договором або законом може бути встановлений обов`язок наймача укласти договір страхування речі, що передана у найм.

За умовами пункту 7.1 Договору орендар зобов`язаний, зокрема: протягом 10 календарних днів з дня укладення цього договору застрахувати майно на суму його страхової вартості, визначеної у пункті 6.2 Умов, на користь орендодавця/балансоутримувача згідно з Порядком, зокрема від пожежі, затоплення, протиправних дій третіх осіб, стихійного лиха, та протягом 10 календарних днів з дня укладення договору страхування (договорів страхування) надати орендодавцю/ балансоутримувачу завірені належним чином копії договору страхування і документів, які підтверджують сплату страхового платежу (страхових платежів).

Частиною шостою статті 20 Закону № 157-IX визначено, що орендар зобов`язаний застрахувати орендоване нерухоме та інше окреме індивідуально визначене майно на користь балансоутримувача, а єдиний майновий комплекс на користь орендодавця згідно з Порядком передачі майна в оренду.

Отже обов`язок зі страхування вказаного орендованого майна покладено саме на відповідача за первісним позовом в силу умов Договору та вимог чинного законодавства.

Відповідно до пункту 175 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 № 483 (далі Порядок передачі майна в оренду), орендар протягом десяти календарних днів з дати укладення договору оренди зобов`язаний застрахувати орендоване нерухоме та інше окреме індивідуально визначене майно на користь балансоутримувача, а єдиний майновий комплекс на користь орендодавця майна на період строку дії договору оренди на суму:

вартості майна відповідно до висновку про ринкову вартість (акта оцінки), визначеного відповідно до законодавства про оцінку майна, під час передачі такого майна в оренду якщо така оцінка майна здійснювалася; або

балансової вартості майна, але не менше ніж добуток місячної орендної плати за орендоване майно за договором оренди, помножений на 100, якщо оцінка ринкової вартості такого майна не здійснювалася.

Пунктом 178 Порядку передачі майна в оренду передбачено, що орендодавці контролюють своєчасність укладення договорів страхування орендованого майна та у разі порушення орендарем обов`язку щодо укладення договору страхування повідомляють орендаря про розірвання договору оренди.

Виходячи із системного аналізу вказаних актів цивільного законодавства, порушення орендарем обов`язку щодо укладення договору страхування тягне за собою розірвання договору оренди, тобто є підставою для припинення договору оренди.

Із наявних у матеріалах справи доказів, суд установив, що орендоване майно застраховане на термін з 11.07.2023 по 10.06.2028, що підтверджується Сертифікатом № 278 від 22.08.2023 до Генерального договору добровільного страхування майна № 20555648-10-10-00 від 01.05.2023, укладеного між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ВУСО» (страховик, ПрАТ «СК «ВУСО») і ТОВ «Лайфселл» (страхувальник).

Предметом вказаного договору є страхування страхувальником на користь балансоутримувачів орендованого нерухомого та іншого окремо індивідуально визначеного майна (об`єктів страхування), що перебувають в його володінні, користуванні, розпорядженні (далі «майно» або «об`єкт страхування»), зазначеним у страхових сертифікатах (надалі «Сертифікат» або «Сертифікати») складених за формою згідно Додатка №1 до цього договору, яке орендується страхувальником або перебуває в його користуванні згідно з відповідним договором. Сертифікати є невід`ємною частиною договору (пункт 1.1 Генерального договору добровільного страхування майна № 20555648-10-10-00 від 01.05.2023).

Сертифікат № 278 від 22.08.2023 містить такі умови, зокрема: страховик ПрАТ «СК «ВУСО»; страхувальник ТОВ «Лайфселл»; вигодонабувач ПКГ «Гореничі»; характеристика (опис) застрахованого майна частина поверхні водонапірної башти = 10 кв. м; місцезнаходження застрахованого майна: Київська обл., с. Гореничі, вул. Весняна, б/н; страхова сума 3500,00 грн; строк дії Сертифікату з 11.07.2023 по 10.06.2028.

На спростування тверджень позивача за первісним позовом про те, що надані відповідачем за первісним позовом докази не свідчать про виконання обов`язку зі страхування майна, ТОВ «Лайфселл» додатково долучило до матеріалів справи копію листа ПрАТ «СК «ВУСО» № 4801/2024/1 від 16.09.2024, у якому останнє інформує про те, що майно, яке є предметом договору оренди майна № КІ1701 від11.07.2023, а саме частина поверхні водонапірної башти, загальною площею 10 кв. м, за адресою: Київська область, с. Гореничі, вул. Весняна, б/н», застраховане ПрАТ «СК «ВУСО» відповідно до Генерального договору добровільного страхування майна № 20555648-10-10-00 від 01.05.2023 на період з 11.07.2023 по 10.06.2028 на користь вигодонабувача ПКГ «Гореничі». Сертифікат № 278, виданий 22.08.2023 за замовленням ТОВ «Лайфселл» у зв`язку з укладенням зазначеного договору оренди майна № КІ1701 від 11.07.2023, є документальним підтвердженням страхування зазначеного майна. Дата 22.08.2023, яка вказана у сертифікаті, означає дату його формування, але він розповсюджує свою дію і є дійсним з 11.07.2023 по 10.06.2028.

ПрАТ «СК «ВУСО» також повідомило, що виконання зобов`язань ТОВ «Лайфселл» щодо цього майна за Генеральним договором добровільного страхування майна № 20555648-10-10-00 від 01.05.2023 підтверджується копією платіжної інструкції № 148399 від 27.09.2023, здійсненої на підставі рахунку-фактури № 20555648-10-10-00/2 від 12.09.2023.

Відповідач за первісним позовом долучив до матеріалів справи копію рахунку-фактури № 20555648-10-10-00/2 від 12.09.2023, виставленого ПрАТ «СК «ВУСО» на оплату страхового платежу (без ПДВ) за Генеральним Договором № 20555648-10-10-00 від 01.05.2023 добровільного страхування майна (Третій страховий платіж за Сертифікати за період з 01.07.2023 по 30.09.2023).

Відповідно до платіжної інструкції № 1418399 від 27.09.2023 ТОВ «Лайфселл» перерахувало на рахунок ПрАТ «СК «ВУСО» 12000,00 грн із призначенням платежу «сплата страхового платежу рах.№20555648-10-10-00/2 від 12.09.2023 дог.№20555648-10-10-00 від 01.05.2023 БЕЗ ПДВ((1418399))».

Таким чином, наданими ТОВ «Лайфселл» доказами повністю спростовуються твердження Білогородської сільської ради про невиконання орендарем обов`язку здійснення страхування орендованого майна.

Стосовно тверджень позивача за первісним позовом, із посиланням на пункт 12.7 Договору, щодо можливості дострокового припинення договору на вимогу орендодавця, якщо орендар відмовився внести зміни до договору, необхідно зазначити таке.

Пунктом 12.3 Договору передбачено, що зміни і доповнення до договору вносяться до закінчення строку його дії за взаємною згодою сторін з урахуванням встановлених статтею 16 Закону та Порядком умов та обмежень шляхом укладення договорів про внесення змін і доповнень у письмовій формі, які підписуються сторонами та є невід`ємними частинами цього договору.

Відповідно до частини четвертої статті 16 Закону № 157-IX Порядком передачі майна в оренду встановлюються особливості внесення змін до умов договорів оренди та підстав для внесення таких змін, зокрема щодо: зміни площі орендованого приміщення; зміни графіка використання приміщення, яке перебуває у погодинній оренді; зміни строку оренди, у разі якщо договір був укладений на строк, менший ніж мінімальний строк оренди, передбачений частиною третьою статті 9 цього Закону; зміни цільового призначення, за яким орендар повинен використовувати об`єкт оренди, у разі якщо орендар не має права використовувати майно за будь-яким цільовим призначенням; інших змін.

Внесення змін до договору оренди здійснюється з урахуванням установлених цією статтею та Порядком передачі майна в оренду обмежень за згодою сторін до закінчення строку його дії, з урахуванням законодавства, статуту або положення балансоутримувача про погодження уповноваженим органом управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач.

Білогородська сільська рада стверджує, що листом № 2000/02-26 від 04.10.2023 на адресу ТОВ «Лайфселл» надіслано пропозицію про розірвання договору разом із додатковою угодою № 1 до договору оренди № КІ1701 та акт повернення комунального майна відповідно до додаткової угоди № 1 до договору оренди № КІ1701 від 11.07.2023, однак листом № 1701 від 11.10.2023 відповідач за первісним позовом відмовився підписати додаткову угоду і акт повернення майна.

Суд зазначає, що позивач за первісним позовом у цьому випадку помилково розцінює відмову відповідача за первісним позовом від підписання додаткової угоди про розірвання договору як відмову внести зміни до договору, оскільки внесення змін до договору не є тотожним за змістом та наслідками з тими, що настають внаслідок розірвання договору.

Так, результатом розірвання договору є припинення дії договору за суб`єктивними підставами на вимогу однієї сторони чи за домовленістю обох сторін, або за рішенням суду до моменту належного виконання договору, за винятком випадків, передбачених договором або законом, що тягне за собою припинення необхідності виконання умов договору на майбутній період.

Натомість результатом внесення змін до договору є не припинення в повному обсязі правового зв`язку між його сторонами, а лише зміна змісту правовідношення, зокрема: видозміна зобов`язання сторін, доповнення зобов`язання новими правами та обов`язками, часткове припинення зобов`язання. Тобто внаслідок внесення змін до договору правовідношення продовжує існувати, але у зміненому вигляді.

Дослідивши зміст листа Білогородської сільської ради № 2000/02-26 від 04.10.2023, який має назву «Пропозиція про розірвання договору», суд установив, що цей лист не містить пропозиції орендодавця внести зміни до договору, а тому посилання позивача за первісним позовом на підпункт 12.7.1 Договору як на підставу для розірвання Договору є безпідставним.

Також не може вважатись підставою для розірвання Договору недодержання його сторонами положень тих чи інших законодавчих приписів під час його укладення, про що стверджує позивач за первісним позовом у своїх заявах по суті справи, оскільки в цьому випадку закон визначає інші правові режими захисту прав, які відмінні від вимог щодо розірвання договору.

Відповідно до частини другої статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

При цьому суд вважає за доцільне зазначити, що неодмінною ознакою порушення права або охоронюваного законом інтересу є настання негативних наслідків для суб`єкта порушеного права.

Позивач за первісним позовом зазначив у своєму позові, що Білогородська сільська рада, відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», є органом місцевого самоврядування, який представляє спільні інтереси територіальних громад сіл Білогородської об`єднаної територіальної громади.

На думку позивача за первісним позовом, невиконання відповідачем за первісним позовом зобов`язань за договором тягне за собою порушення приписів щодо належного користування об`єктами комунальної власності, а це безперечно завдає шкоди інтересам територіальної громади Білогородської сільської ради і, як наслідок, зумовлює право Білогородської сільської ради вимагати розірвання договору оренди майна, яке належить до комунальної власності.

З огляду на такі твердження позивача за первісним позовом варто зазначити, що вирішуючи питання про оцінку істотності порушення стороною договору, необхідно з`ясувати не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди; розмір шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору, а також установити, чи є справді істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Вирішальне значення для застосування положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.

Подібна правова позиція відображена у постановах Верховного Суду від 17.04.2019 у справі № 910/6381/18, від 14.08.2019 у справі № 910/8819/18, від 17.03.2020 у справі № 911/1102/19, від 28.09.2019 у справі № 910/5381/18.

Отже, у разі звернення з позовними вимогами про розірвання договору оренди у зв`язку з істотним порушення його умов з боку іншої сторони (орендаря), суду потрібно встановити обставини, які б підтверджували істотність такого порушення, внаслідок чого позивач (орендодавець) зазнав значних збитків і втратив зацікавленість у подальшому виконанні договору.

При цьому оцінка істотності порушення договору підлягає встановленню лише у разі доведення факту такого порушення.

У справі, що розглядається, суд не встановив і матеріалами справи не доведено наявність істотного порушення договору відповідачем за первісним позовом та наявності шкоди, завданої цим порушенням, і її розміру.

Суд вказує, що формальне зазначення позивачем за первісним позовом про порушення орендарем умов Договору оренди без доведення факту наявності таких порушень не може свідчити про обґрунтованість вимог орендодавця, спрямованих на дострокове розірвання Договору оренди.

Водночас, з огляду на встановлені вище обставини, суд вважає за доцільне наголосити, що відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

За приписами статей 143, 144 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності. Органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Варто зауважити також на те, що дії учасників цивільних та корпоративних відносин мають відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб.

Верховний Суд неодноразово наголошував на необхідності врахування принципу добросовісності (пункт 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України) стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення (постанови Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 390/34/17, від 11.08.2021 у справі № 909/436/20, від 28.09.2021 у справі № 918/1045/20, від 06.10.2021 у справі № 925/1546/20).

Зазначений принцип лежить в основі доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці).

Поведінка є такою, що суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, якщо вона не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона правовідносин розумно покладалася на ці заяви чи попередню поведінку. Доцільність застосування вказаної доктрини при оцінці доказів також підтверджено Верховним Судом у постановах від 28.04.2021 у справі № 910/9351/20, від 06.12.2019 у справі № 910/353/19, від 07.11.2019 у справі № 910/124484/18 та ін.

Відповідно до установлених у цій справі обставин, спочатку Білогородська сільська рада своїм рішенням включає до переліку об`єктів оренди нерухоме майно площею 10 кв. м (2 кв. м частини фундаменту та 8 кв. м водонапірної вежі), що розташовується за адресою: село Гореничі, вулиця Весняна (земельна ділянка із кадастровим номером: 3222482001:01:007:0125), надає дозвіл балансоутримувачу на проведення аукціону на право оренди цього майна і в подальшому, за наслідками проведення аукціону, укладає з ТОВ «Лайфселл» договір оренди, за яким передає зазначене майно в користування останньому. Згодом (через місяць після укладення Договору), посилаючись на нібито наявність заперечення мешканців Білогородської територіальної громади щодо встановлення обладнання мобільного зв`язку на водонапірній башті, Білогородська сільська рада просить ТОВ «Лайфселл» припинити здійснення монтажу такого обладнання, інакше кажучи припинити використовувати орендоване майно за його цільовим призначенням.

Очевидно, що така поведінка позивача за первісним позовом містить ознаки суперечливої та не є добросовісною.

При цьому необхідно зауважити, що Білогородська сільська рада є органом місцевого самоврядування, наділеним повноваженнями вирішення питань місцевого значення в межах Конституції і законів України, зокрема щодо передачі в оренду майна, яке перебуває у комунальній власності Білогородської територіальної громади. Посадовим особам Білогородської сільської ради достеменно відомі положення законодавства України, що регулюють орендні правовідносини, у тому числі положення Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Зі свого боку відповідач за первісним позовом продовжує добросовісно сплачувати орендні платежі, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями платіжних інструкцій, у зв`язку з чим ТОВ «Лайфселл» має обгрунтовані очікування, які полягають у можливості користування майном відповідно до умов договору, укладеного з органом публічної влади.

Як визначено частиною першою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Отже тягар доказування (доведення обставин справи) покладається законом на сторону, яка висуває певні вимоги або заявляє заперечення.

Враховуючи, що Білогородська сільська рада не довела належними і допустимими доказами обставин, які, відповідно до статей 651, 773, 783 Цивільного кодексу України, статті 24 Закону України № 157-IX «Про оренду державного та комунального майна» і пункту 12.7 Договору, є підставою для розірвання договору оренди № КІ1701 від 11.07.2023, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

Вимога Білогородської сільської ради про зобов`язання ТОВ «Лайфселл» повернути орендоване майно за актом приймання-передавання у тому ж стані, в якому воно перебувало на момент передачі в оренду, яка є похідною від вимоги про розірвання договору, також не підлягає задоволенню.

Вирішуючи спір в частині зустрічних позовних вимог ТОВ «Лайфселл» про зобов`язання Білгородської сільської ради та ПКГ «Гореничі» надати повний і безперешкодний доступ до об`єкта оренди (припинити дії, які порушують право доступу) за договором оренди № КІ1701 від 11.07.2023 шляхом передачі ТОВ «Лайфселл» комплекту ключів від входу до об`єкта оренди через його огорожу та зазначення про це в акті приймання-передачі до даного договору, суд виходить із такого.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в статті 193 Господарського кодексу України, яка регламентує, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 20 Закону № 157-IX орендар наділяється правом користування майном на строк, визначений договором оренди, але не раніше підписання акта приймання-передачі відповідного майна.

Особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 Цивільного кодексу України «Захист права власності» (стаття 396 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини четвертої статті 147 Господарського кодексу України право власності та інші майнові права суб`єкта господарювання захищаються у спосіб, зазначений у статті 20 цього Кодексу.

За приписами статті 20 Господарського кодексу України права та законні інтереси суб`єктів господарювання захищаються у тому числі шляхом припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення. Порядок захисту прав суб`єктів господарювання визначається цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до статті 386 Цивільного кодексу України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дії, які можуть порушити його право або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Відповідно до викладених у зустрічному позові обставин, доступ до об`єкта оренди надавався представником ПКГ «Горенчичі» шляхом відкривання воріт огородженої території, на якій розміщується водонапірна вежа. Власного комплекту ключів для доступу до об`єкта оренди, як це передбачено підпунктом 9.1.1 Договору, позивачу за зустрічним позовом так і не було надано.

Як вже зазначалось, за твердженнями позивача за зустрічним позовом, із початку здійснення монтажних робіт із розміщення телекомунікаційного обладнання на водонапірній башті орендар зіткнувся із фізичним перешкоджанням у здійсненні робіт з боку мешканців села Гореничі. Також позивач за зустрічним позовом зауважував на те, що Білогородська сільська рада у своїх листах просила ТОВ «Лайфселл» припинити здійснення монтажу обладнання на водонапірній башті з огляду на наявність скарг мешканців села Гореничі.

Позивач за зустрічним позовом стверджує, що перед введенням базової станції мобільного зв`язку в експлуатацію представник ПКГ «Гореничі» відмовив ТОВ «Лайфселл» у доступі до об`єкта оренди. Відсутність доступу до огородженої території розміщення об`єкта оренди триває з 13.06.2023 і до цього часу.

На думку позивача за зустрічним позовом, підтвердженням факту відсутності доступу ТОВ «Лайфселл» до об`єкта оренди, окрім вже зазначених вище листів Білогородської сільської ради від 10.08.2023 та від 12.09.2023, також є лист ТОВ «Лайфселл» до Київської обласної військової адміністрації (для Білогородської сільської ради в копії) за вих. № КІ1701/1 від 18.09.2023, а також претензія № 1 на ім`я керівника ПКГ «Гореничі» за вих. № КІ1701/1 від 20.11.2023, у якій позивач за зустрічним позовом прямо вимагає від відповідача за зустрічним позовом допустити співробітників ТОВ «Лайфселл» до обладнання задля відновлення його роботи.

Так, суд установив, що у листі № КІ1/01/1 від 18.09.2023 викладено прохання до Київської обласної військової адміністрації в межах повноважень посприяти у збереженні телекомунікаційного обладнання ТОВ «Лайфселл» на частині водонапірної башти та допомогти у вирішенні виниклих непорозумінь з Білгородською сільською радою та ПКГ «Гореничі» з метою забезпечення цього села якісним мобільним зв`язком та інтернетом. Прохання мотивоване, зокрема обставинами активного перешкоджання законній діяльності ТОВ «Лайфселл» по забезпеченню мобільним зв`язком села Гореничі з боку посадових осіб ПКГ Гореничі», за сприяння у цьому Білогородської сільської ради.

У претензії № 1 (вих. № КІ1701 від 20.11.2023) містяться вимоги ТОВ «Лайфселл» до ПКГ «Гореничі» про: негайне відновлення електропостачання до телекомунікаційного обладнання ТОВ «Лайфселл», що знаходиться за адресою: Київська обл., с. Гореничі, вул. Весняна, б/н (земельна ділянка із кадастровим номером: 3222482001:01:007:0125); негайний допуск співробітників ТОВ «Лайфселл» до обладнання задля відновлення його роботи.

Зміст претензії № 1 свідчить про те, що в ній ідеться про порушення, на думку орендаря, умов договору про відшкодування витрат балансоутримувача в частині забезпечення електропостачання до базової станції мобільного зв`язку.

Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина перша статті 77 ГПК України).

Суд зазначає, що самі по собі вказані вище претензії не свідчать про вчинення відповідачами за зустрічним позовом фізичних перешкод у доступі до об`єкта оренди. До того ж у матеріалах справи відсутні докази надіслання чи вручення таких претензій адресатам.

Листи Білогородської сільської ради, у яких остання просила ТОВ «Лайфселл» припинити монтаж обладнання на водонапірній башті, також не доводять той факт, що в орендаря на теперішній час відсутній доступ до об`єкта оренди.

Інших доказів, які б свідчили про відсутність у ТОВ «Лайфселл» доступу до об`єкта оренди, матеріали справи не містять.

Варто зауважити, що за умовами підпункту 9.1.1 Договору орендодавець/балансоутримувач запевняють орендаря, що крім випадків, коли про інше зазначене в акті приймання-передачі, об`єкт оренди є вільним від третіх осіб, всередині об`єкта немає майна, належного третім особам, повний і безперешкодний доступ до об`єкта може бути наданий орендарю в день підписання акта приймання-передачі разом із комплектом ключів від об`єкта у кількості, зазначеній в акті приймання-передачі.

Відповідно до встановлених у цій справі обставин орендар (ТОВ «Лайфселл»), підписуючи 11.07.2023 акт приймання-передачі комунального майна відповідно до Договору № КІ1701 від 11.07.2023, не вніс до нього жодних зауважень, пов`язаних із безперешкодним доступом до об`єкта оренди, зокрема не вказав, що орендарю не забезпечено безперешкодний доступ через ненадання комплекту ключів від об`єкта або те, що такий доступ забезпечується орендарю виключно через представника балансоутримувача, про що ТОВ «Лайфселл» стверджує у своїх заявах по суті справи.

Натомість підписанням зазначеного акта орендар засвідчив, що об`єкт оренди є вільним від третіх осіб, на об`єкті немає майна, належного третім особам, повний і безперешкодний доступ до об`єкта оренди надано орендарю в день підписання цього акта приймання-передачі; орендар засвідчив також, що отримав від орендодавця доступ до об`єкта оренди (пункти 2, 3 акта приймання-передачі від 11.07.2023).

Беручи до уваги встановлені фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що зустрічний позов про зобов`язання Білгородської сільської ради та ПКГ «Гореничі» надати повний і безперешкодний доступ до об`єкта оренди (припинити дії, які порушують право доступу) за договором оренди № КІ1701 від 11.07.2023: частини поверхні водонапірної башти, загальною площею 10 м2, розташованої за адресою: Київська область с. Гореничі, вул. Весняна, б/н (земельна ділянка із кадастровим номером 3222482001:01:007:0125), шляхом передачі ТОВ «Лайфселл» комплекту ключів від входу до об`єкта оренди через його огорожу та зазначення про це в акті приймання-передачі до даного договору є необґрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню.

За приписами статті 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до положень статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Виходячи із оцінки наявних у справі доказів на предмет їх належності та допустимості, а також із дослідження кожного із них окремо та у сукупності, суд, керуючись своїм внутрішнім переконанням на підставі всебічного, повного, об`єктивного з`ясування обставин справи, дійшов висновку, що позовні вимоги за первісним та за зустрічним позовами у цій справі не підлягають задоволенню.

Всі інші доводи та міркування сторін не досліджуються судом, оскільки з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у цій справі та виникають при кваліфікації спірних відносин.

Судові витрати, які понесли Білогородська сільська рада і ТОВ «Лайселл» у зв`язку із розглядом справи, відповідно до приписів статті 129 ГПК України залишаються за позивачами з огляду на висновок суду про відмову в первісному та в зустрічному позовах.

Керуючись статтями 73, 74, 76-79, 129, 237, 238, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Відмовити у задоволенні первісного позову.

2. Відмовити у задоволенні зустрічного позову.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до статей 256-257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 30.01.2025.

Суддя О.В. Щоткін