Ухвала

від 29.01.2025 по справі 926/869-б/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

58000, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34, е-mail: inbox@cv.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

29 січня 2025 року Справа № 926/869-б/23

Господарський суд Чернівецької області в складі судді Ковальчук Т.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю Буковинська взуттєва фабрика Кайрос Бурми Сергія Валерійовича

до ОСОБА_1 , м. Чернівці,

ОСОБА_2 , м. Чернівці,

про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на суму 2027518,28 грн.

у справі за заявою Головного управління ДПС у Чернівецькій області, м. Чернівці,

до Товариства з обмеженою відповідальністю Буковинська взуттєва фабрика Кайрос, м. Чернівці,

про відкриття провадження у справі про банкрутство,

за участю секретаря судового засідання Орловської М.Л.,

представників сторін:

ліквідатор ТОВ Буковинська взуттєва фабрика Кайрос Бурма С.В.,

відповідачів:

ОСОБА_1 , адвокат Новіков О.П., ордер серія СЕ № 1100333 від 10.12.2024,

ОСОБА_2 адвокат Новіков О.П., ордер серія СЕ № 1100334 від 10.12.2024,

кредитора ОСОБА_3 адвокат Єфтемій Р.Ф., ордер серія СЕ № 1062288 від 17.05.2023,

ВСТАНОВИВ :

Господарським судом Чернівецької області здійснюється провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Буковинська взуттєва фабрика Кайрос, відкрите ухвалою від 28.03.2023 за заявою Головного управління ДПС у Чернівецькій області. Оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ Буковинська взуттєва фабрика Кайрос оприлюднено на офіційному веб-порталі судової влади України 29.03.2023 № публікації 70293.

Кредиторами Товариства з обмеженою відповідальністю Буковинська взуттєва фабрика Кайрос є:

1) Головне управління ДПС у Чернівецькій області на суму 2289612,82 грн. (359735,97 грн. 2 черга, 863411,48 грн. 3 черга, 1022833,37 грн. 6 черга, 43632,00 грн. судовий збір, ухвала від 28.03.2023 про відкриття провадження у справі, ухвала попереднього засідання від 18.05.2023, ухвали від 19.09.2023, від 16.05.2024);

2) ОСОБА_3 на суму 36905,46 грн. (31537,46 грн. 4 черга, 5368,00 грн. судовий збір, ухвала попереднього засідання від 18.05.2023).

Постановою від 11.07.2023 боржника Товариство з обмеженою відповідальністю Буковинська взуттєва фабрика Кайрос визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Бурму С.В.

Повідомлення про визнання ТОВ Буковинська взуттєва фабрика Кайрос банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури оприлюднено на веб-порталі судової влади України 12.07.2023, № публікації 70986.

Ліквідатор Бурма С.В. звернувся до господарського суду із заявою від 18.11.2024 про покладення на директора ТОВ Буковинська взуттєва фабрика Кайрос ОСОБА_1 і учасника ТОВ Буковинська взуттєва фабрика Кайрос ОСОБА_2 субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника та просить стягнути з них солідарно 2027518,28 грн. на користь банкрута.

Свої вимоги ліквідатор Бурма С.В. обгрунтував тим, що за результатами аналізу фінансово-господарського стану боржника, проведення перевірки на предмет існування ознак доведення до банкрутства, виконання заходів щодо пошуку активів банкрута та з урахуванням звіту аудиторської перевірки ТОВ Аудиторська компанія Профіт з`ясувалося, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 вчиняли дії, які мали наслідком доведення боржника до банкрутства, а саме: використовували майно банкрута у власних цілях без відшкодування витрат на придбання такого майна, виводили активи шляхом їх безпідставного списання та уцінки і наступного відчуження на свою користь чи іншим особам. Указані неправомірні дії керівника і засновника банкрута, зазначив ліквідатор у заяві, призвели до виникнення збитків у ТОВ Буковинська взуттєва фабрика Кайрос та подальшої неспроможності провести розрахунки з кредиторами, що є підставою для покладення на указаних осіб субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями банкрута у ліквідаційній процедурі.

Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 18.11.2024 заяву ліквідатора ТОВ Буковинська взуттєва фабрика Кайрос Бурми С.В. передано на розгляд судді Ковальчук Т.І.

Ухвалою від 03.12.2024 розгляд заяви ліквідатора Бурми С.В. про покладення субсидіарної відповідальності призначено в судовому засіданні на 24.12.2024 за участю ліквідатора Бурми С.В., ОСОБА_1 і ОСОБА_2 (далі Відповідач-1, Відповідач-2, разом Відповідачі), Відповідачам встановлено 15-тиденний строк для подання відзиву на заяву ліквідатора.

12.12.2024 до суду надійшли відзиви ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на заяву ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності, в яких Відповідачі заперечили проти покладення на них субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника, вказавши, що у справі є потреба в призначенні судової економічної експертизи для встановлення обставин фінансово-господарської діяльності боржника, які призвели до його банкрутства, та наявності у діях Відповідачів ознак доведення до банкрутства, крім того, ліквідатор неправильно визначив різницю між сумою вимог кредиторів і вартістю ліквідаційної маси та не надав доказів, що ним вжито усіх заходів з метою повернення до ліквідаційної маси коштів і майна банкрута, які, за його твердженням, були незаконно виведені з володіння боржника.

13.12.2024 ліквідатор ОСОБА_4 подав відповідь на відзив з додатками, де зазначив, що аудиторський висновок ТОВ Аудиторська компанія Профіт про наявність ознак доведення ТОВ Буковинська взуттєва фабрика Кайрос до банкрутства слугував підставою для подальшого дослідження ліквідатором питання про наявність підстав для покладення субсидіарної відповідальності на засновника і керівника боржника та підлягає оцінці судом нарівні з іншими доказами у справі, а розмір субсидіарної відповідальності визначений з урахуванням витрат на виплату ліквідатору основної та грошової винагороди, що узгоджується з нормою статті 64 Кодексу України з процедур банкрутства та судовою практикою Верховного Суду.

Окрім того, вказав ліквідатор у відповіді на відзив, заявлення вимог до третіх осіб, які несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язання боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства, передбачений КУзПБ та є належним способом захисту порушених прав боржника і його кредиторів.

Ухвалою від 24.12.2024 розгляд справи в судовому засіданні відкладено на 15.01.2025 у зв`язку з неявкою учасників справи та надходженням клопотань ліквідатора Бурми С.В. і адвоката Відповідачів ОСОБА_5 про відкладення розгляду справи.

Ухвалою від 15.01.2025 розгляд справи в судовому засіданні відкладено на 29.01.2025 за клопотанням ліквідатора Новікова О.П. та в зв`язку з його неявкою і неявкою Відповідачів.

27.01.2025 до суду надійшло клопотання адвоката Новікова О.П. від 26.01.2025 про призначення експертизи (вх. № 266 від 27.01.2027).

Представник кредитора ОСОБА_3 адвокат Єфтемій Р.Ф. подав заяву від 27.01.2025 про залучення кредитора до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору.

29.01.2025 адвокат Новіков О.П. надіслав до суду аналогічне клопотанню від 26.01.2025 клопотання про призначення експертизи (вх. № 315 від 29.01.2025), в якому у пункті 3 прохальної частини зазначив судову установу, якій просить доручити проведення експертизи, Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз, на час проведення судової експертизи провадження у справі зупинити, вартість проведення експертизи покласти на ОСОБА_1 .

До початку судового засідання 29.01.2025 ліквідатор Бурма С.В. подав заперечення на клопотання про призначення судової експертизи.

У судовому засіданні 29.01.2025 адвокат Єфтемій Р.Ф. просив залучити до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору кредитора ОСОБА_3 , обгрунтовуючи тим, що рішення суду за результатами розгляду заяви про покладення субсидіарної відповідальності безпосередньо впливає на права кредитора щодо задоволення його грошових вимог до боржника

Ліквідатор Бурма С.В. проти залучення ОСОБА_3 до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, не заперечував, сторона відповідачів у вирішення зазначеного питання поклалася на розсуд суду.

Розглянувши клопотання адвоката Єфтемія Р.Ф. про залучення ОСОБА_3 до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, суд бере до уваги, що згідно з частиною 2 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства (далі КУзПБ) господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України.

Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

Заяви (позовні заяви) учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або інших осіб у спорах, стороною в яких є боржник, розглядаються в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У постанові від 11 червня 2024 року у справі № 922/673/19 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду висловився про те, що відповідно до положень статті 7 КУзПБ, розгляд заяви арбітражного керуючого про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника по суті має відбуватися за правилами, передбаченими ГПК України з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, у позовному провадженні в межах провадження у справі про банкрутство, за наслідками її розгляду має прийматися судове рішення.

Стаття 50 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Необхідною умовою для залучення третьої особи до участі у справі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, є наявність юридичного інтересу до предмету спору у такої особи, тобто заінтересованість у результатах вирішення спору (див. правовий висновок Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 910/17792/17).

Ухвалою попереднього засідання від 18.05.2023 визнано кредиторські вимоги ОСОБА_3 до ТОВ Буковинська взуттєва фабрика Кайрос на суму 36905,46 грн., з яких 5368,00 грн. судовий збір першої черги задоволення та 31537,46 грн. основний борг четвертої черги задоволення (ст. 64 КУзПБ).

Отже, ОСОБА_3 набув статусу кредитора у розумінні статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства та є учасником справи про банкрутство ТОВ Буковинська взуттєва фабрика Кайрос.

За змістом заяви ліквідатора Бурми С.В. про покладення субсидіарної відповідальності у ліквідаційній процедурі ТОВ Буковинська взуттєва фабрика Кайрос за рахунок виявлених і реалізованих активів банкрута здійснено погашення витрат ліквідаційної процедури і задоволення вимог кредиторів першої та частково другої черг, решта вимог не задоволені за браком майна, в той же час ліквідатор вбачає підстави для стягнення з Відповідачів в порядку притягнення до субсидіарної відповідальності за доведення боржника до банкрутства коштів у розмірі 2027518,28 грн., за рахунок яких відбуватиметься задоволення решти вимог кредиторів.

Таким чином, предметом заяви ліквідатора Бурми С.В. є покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на Відповідачів, що є одним із юридичних механізмів досягнення гарантій захисту прав кредиторів через недопущення використання юридичної особи як інструменту безпідставного збагачення за чужий рахунок.

Враховуючи предмет та підстави позовних вимог, а також те, що ліквідатор, формулюючи обставини справи, зазначає як основу позову наявність в діях Відповідачів, які пов`язані з боржником, підґрунтя відсутності у нього (боржника) майнових активів для задоволення вимог кредиторів, слід констатувати, що кредитори мають юридичний інтерес до предмету спору в розумінні статті 50 Господарського процесуального кодексу України.

У зв`язку з викладеним суд доходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви адвоката Єфтемія Р.Ф. та залучення кредитора ОСОБА_3 до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ліквідатора Бурми С.В.

Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Новіков О.П. у судовому засіданні 29.01.2025 пояснив, що ним подано два клопотання про проведення експертизи, просив розглядати те, що подане пізніше, в якому вказано судову установу, якій доручити проведення експертизи, та зазначено про покладення витрат за експертизу на ОСОБА_1 .

По суті клопотання адвокат Новіков О.П. просив призначити судову бухгалтерсько-економічну експертизу з тих підстав, що для встановлення ознак доведення до банкрутства необхідні спеціальні знання, а у справі таких доказів недостатньо, зазначив, що наданий ліквідатором аудиторський висновок не може бути прийнятий в якості доказу у справі, оскільки не відноситься до доказів згідно закону та аудитор не був попереджений про кримінальну відповідальність за відмову від надання висновку чи за надання завідомо неправдивого висновку, пояснив також, що відповідач ОСОБА_1 не мав можливості самостійно замовити проведення експертизи та надати її висновок.

Відповідач ОСОБА_1 клопотання свого адвоката підтримав, пояснив, що у 2018 році між ним і одним з учасників підприємства виник конфлікт, було призначено аудиторську перевірку, яка не виявила в його діях крадіжки чи виведення майна, однак конфлікт не завершився, у 2019 році учасник підприємства написав на нього заяву в поліцію і починаючи з 2020 року стосовно нього проводяться перевірки, опитування свідків, огляд приміщень, вилучено документи підприємства, однак звинувачення йому не пред`явлено, а аудит у 2018 році проводився тим же аудитором, звіт якого подано у справі. З урахуванням зазначеного відповідач убачає потребу і просить призначити незалежну експертизу.

Ліквідатор Бурма С.В. проти призначення судової експертизи заперечив, пояснив, що відповідне клопотання подано з порушенням строку, в силу чого має бути залишене без розгляду, потреби у проведенні експертизи відповідач не обґрунтував, у справі наявний звіт незалежного аудитора, щодо якого відсутні доводи про його суперечність іншим доказам у справі, у зв`язку з чим могла би проводитися експертиза, поставлені на розгляд експерта питання є некоректними, а в певній частині, зокрема щодо встановлення ознак фіктивного банкрутства та прихованого банкрутства, не стосуються предмета спору, просив відмовити у задоволенні клопотання про призначення експертизи.

Представник кредитора ОСОБА_3 адвокат Єфтемій Р.Ф. також заперечив проти призначення експертизи, зазначив, що обгрунтування підстав для її проведення не надано, а поставлені на вирішення експерта питання є некоректними.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, розглянувши клопотання адвоката Новікова О.П. про призначення експертизи, суд зазначає таке.

Так, адвокат Новіков О.П. подав два клопотання про призначення експертизи від 26.01.2025 та від 29.01.2025 однакового змісту, однак у поданому раніше клопотанні відсутній текст прохальної частини щодо установи, якій слід доручити провести експертизу та щодо зупинення провадження у справі, це клопотання адвокат просить не розглядати, відтак, суд його не розглядає.

У клопотанні від 29.01.2025 та в судовому засіданні 29.01.2025 адвокат Новіков О.П. просить призначити чи у справі експертизу, на вирішення якої поставити наступні питання:

1. Чи мали місце у період з 01.01.2020 до 31.03.2023 обставини фінансово господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю Буковинська взуттєва фабрика Кайрос, які призвели до його банкрутства? Якщо мали місце, то які це обставини?

2. Чи мали місце ознаки доведення до банкрутства, фіктивного банкрутства, прихованого банкрутства станом на 31.03.2023 за результатами аналізу фінансово господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю Буковинська взуттєва фабрика Кайрос?

Проведення експертизи адвокат Новіков О.П. просить доручити Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз, на час проведення судової експертизи провадження у справі зупинити, вартість проведення експертизи покласти на ОСОБА_1 .

В обгрунтування підстав для проведення експертизи адвокат Відповідачів зазначив, що експертиза є необхідною для з`ясування обставин, що мають значення для справи при вирішенні питання про можливість покладення субсидіарної відповідальності на посадових осіб боржника, зокрема, фактів протиправного виведення з обігу підприємства активів за рішенням його органів управління, які призвели до неплатоспроможності боржника, враховуючи, що звіт незалежного аудитора ТОВ АК Профіт не можна вважати доказом, який підтверджує недостовірність документів бухгалтерського обліку і звітності боржника та наявність дій Відповідачів з доведення ТОВ Буковинська взуттєва фабрика Кайрос до банкрутства.

Відповідно до частин 1, 2 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За частинами 1, 3, 4 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Згідно з частинами 1, 3 статті 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Спираючись на дані норми ГПК України, ліквідатор Бурма С.В. обґрунтовує підстави для залишення клопотання відповідача про призначення експертизи без розгляду в зв`язку тим, що строк на подання цього клопотання пропущений та не подано клопотання про поновлення пропущеного строку.

Однак, ототожнення строку на подання доказів та строку на подання клопотання про призначення експертизи є безпідставним, оскільки перший встановлено процесуальною нормою частиною 3 статті 80 ГПК України, а щодо строку на подання заяви з процесуальних питань (якою є клопотання про призначення експертизи), то застережень щодо строку їх подання ГПК України не містить (ст.ст. 169-170 ГПК України).

Враховуючи наведене, суд доходить до висновку, що клопотання адвоката відповідачів про призначення експертизи підлягає розгляду по суті.

Положеннями частини 1 статті 99 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд призначає експертизу, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.

Відповідно до статті 1 Закону України Про судову експертизу судова експертиза це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.

Спеціальні знання це професійні знання, отримані в результаті навчання, а також навички, отримані обізнаною особою в процесі практичної діяльності в різноманітних галузях науки, техніки та інших суспільно корисних галузях людської діяльності, які використовуються разом з науково-технічними засобами під час проведення експертизи. Змістом спеціальних знань є теоретично обґрунтовані і перевірені практикою положення і правила, які можуть відноситися до будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва тощо.

В пункті 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 23.03.2012 Про деякі питання практики призначення судової експертизи роз`яснено, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

Однак, адвокатом Відповідачів у клопотанні не обґрунтовано дійсну потребу у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, не вказано, які саме матеріальні об`єкти, явища і процеси належить дослідити експертним шляхом, не надано належних письмових доказів, які б свідчили про недостовірність, суперечливість доказів у справі, зокрема звіту Аудиторської компанії Профіт за результатами проведення аналізу фінансово-господарського стану ТОВ Буковинська взуттєва фабрика Кайрос.

Висловлені адвокатом Відповідачів переконання в необхідності призначення судової експертизи не підкріплені будь-якими вагомими аргументами, дане клопотання є формальним, в ньому не зазначено, в якій сфері, іншій ніж право, необхідні спеціальні знання, які конкретні обставини справи підлягають експертному дослідженню.

Суд погоджується з доводами ліквідатора Бурми С.В. і адвоката Єфтемія Р.Ф., що поставлені перед експертом питання є некоректними, не конкретизованими, що унеможливить їх вирішення експертом.

Суд звертає увагу, що в матеріалах справи наявний звіт Аудиторської компанії Профіт за результатами проведення аналізу фінансово-господарського стану ТОВ Буковинська взуттєва фабрика Кайрос, складений у відповідності до Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджених наказом Міністерства економіки України від 19.01.2006 № 14.

Ухвалою суду від 03.12.2024 відповідачам встановлено строк для подання відзиву на заяву ліквідатора, однак у поданих 12.12.2024 відзивах не викладено заперечень щодо звіту АК Профіт, в цій частині відзиви і клопотання про призначення експертизи зводяться виключно до констатації факту наявності такого звіту та необхідності у зв`язку з цим проведення експертизи, що не може бути визнано належним обґрунтуванням дійсної необхідності у призначенні експертизи.

Разом з тим, необгрунтоване призначення судової експертизи призводить до затягування судового процесу та позбавляє учасників справи можливості оперативно захистити свої порушені або оспорюванні права та інтереси.

Крім того, згідно з частиною 1 статті 101 ГПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення, проте, Відповідачі зазначеним правом не скористалася.

З огляду на викладене вище, розглянувши клопотання адвоката Новікова О.П. про призначення експертизи, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд не вбачає правових підстав для задоволення даного клопотання.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 60, 61 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 3, 13-15, 50, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Залучити до участі у справі за заявою ліквідатора Бурми С.В. про покладення субсидіарної відповідальності третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача кредитора ОСОБА_3 .

2. У задоволенні клопотання адвоката Новікова О.П. від 29.01.2025 про призначення експертизи відмовити.

Ухвала набирає законної сили з дня її оголошення та оскарженню не підлягає.

У судовому засіданні 29.01.2025 оголошено вступну та резолютивну частини ухвали. Повний текст підписано 30.01.2025.

Суддя Т.І.Ковальчук

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.