Ухвала

від 30.01.2025 по справі 908/1734/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

30 січня 2025 року

м. Київ

cправа № 908/1734/22

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Пєскова В. Г.

перевіривши матеріали касаційної скарги Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (вх. № 9868/2024)

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 02.12.2024

у складі колегії суддів: Чередка А.Є. - головуючого, Мороза В.Ф., Кощеєва І.М.

та на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 18.07.2024

у складі судді Сушко Л.М.

у справі № 908/1734/22

за заявою Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків

до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Солді Інфініті"

про визнання грошових вимог в розмірі 1 442 240,00 грн, -

В С Т А Н О В И В:

03.11.2022 ухвалою Господарського суду Запорізької області відкрито провадження у справі № 908/1734/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Солді Інфініті". Визнано грошові вимоги кредитора - Приватного підприємства "Рурал Інформ" до боржника на суму 83 310,00 грн - 1 черга задоволення вимог кредиторів, на суму 750 000,00 грн - 4 черга задоволення вимог кредиторів. Введено процедуру розпорядження майном.

04.04.2023 постановою Господарського суду Запорізької області у справі № 908/1734/22 Товариство з обмеженою відповідальністю "Солді Інфініті" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру.

26.04.2024 до Господарського суду Запорізької області надійшла заява Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків з грошовими вимогами до боржника в загальному розмірі 1 442 240,00 грн.

18.07.2024 ухвалою Господарського суду Запорізької області у справі №908/1734/22 грошові вимоги Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Солді Інфініті" на суму 1 442 240,00 грн - відхилено.

02.12.2024 постановою Центрального апеляційного господарського суду (повний текст постанови складено 04.12.2024) апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 18.07.2024 у справі № 908/1734/22 - залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від Запорізької області від 18.07.2024 у справі № 908/1734/22 - залишено без змін.

23.12.2024 (через підсистему "Електронний суд") Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить:

- скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 02.12.2024 та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 18.07.2024 у справі № 908/1734/22,

- прийняти нове рішення, яким задовольнити кредиторські вимоги Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків у повному обсязі;

- зобов`язати арбітражного керуючого Литвиненка С. С. здійснити відповідні зміни щодо включення кредиторських вимог Центрального міжрегіонального ДПС по роботі з великими платниками податків до реєстру вимог кредиторів.

13.01.2025 зазначену касаційну скаргу передано колегії суддів у складі: головуючого - Пєскова В. Г. (суддя-доповідач), суддів: Картере В. І., Огородніка К. М.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.

Статтею 290 ГПК України передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги.

Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено у Законі України "Про судовий збір".

Згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Підпунктом 10 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що ставка судового збору за подання заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом становить 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" установлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня- 3 028 грн.

Частиною третьою статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження

Отже, за подання до Верховного Суду касаційної скарги на судові рішення у справі № 908/1734/22, ухвалені за результатом розгляду грошових вимог, скаржнику належало сплатити судовий збір в розмірі 9 689,60 грн (3 028 х 2 х 200 % х 0,8).

Водночас, у порушення зазначених вимог скаржником до касаційної скарги не додано ні документів, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі, ні документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Таким чином, касаційна скарга Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків оформлена з порушенням вимог, встановлених пунктом 2 частини четвертої статті 290 ГПК України.

Крім цього, відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Згідно з частиною другою статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Зазначення суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права полягає в тому, що скаржник повинен у касаційній скарзі вказати, порушення яких конкретно норм матеріального та/або процесуального права припустився суд при прийнятті оскаржуваного судового рішення, а також обґрунтування того, в чому саме полягає таке порушення або неправильне застосування і яким чином воно вплинуло на прийняття цього рішення.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У цьому випадку необхідно чітко вказати норму права (з посиланням на статтю, частину, абзац тощо), яку суд апеляційної інстанції застосував в оскаржуваному судовому рішенні; навести висновок щодо застосування цієї норми права в оскаржуваному судовому рішенні; навести висновок щодо її застосування у постанові Верховного Суду, зазначити дату її прийняття та номер справи; обґрунтувати подібність правовідносин у справі, що розглядається, та у справі, в якій Верховний Суд виклав свій висновок.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 ГПК України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, при цьому, необхідно чітко вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і змістовно обґрунтувати необхідність відступлення від нього.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої цієї ж статті (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися у спірних правовідносинах.

У разі оскарження судового рішення на підставі пункту 4 частини другої статті 287 ГПК України касаційна скарга має містити зазначення, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу призвело до прийняття незаконного судового рішення.

При цьому правильність оформлення касаційної скарги, зокрема, її вимоги, зміст та підстави касаційного оскарження, покладається саме на заявника касаційної скарги.

Верховний Суд не наділений повноваженнями за скаржника доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які сам заявник скарги не викладав у тексті касаційної скарги, оскільки вказане свідчитиме про порушення судом принципу змагальності сторін.

За змістом статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Таким чином, процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування яких конкретно норм матеріального та/або порушення норм процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень та чітко визначити конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбаченої (передбачених) статтею 287 ГПК України, з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку.

Всупереч наведеному Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків у касаційній скарзі не вказано підставу (підстави), передбачену (передбачені) статтею 287 ГПК України, на якій (яких) подається касаційна скарга. Зміст касаційної скарги зводиться до викладення правових підстав заявлених Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків грошових вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Солді Інфініті".

Отже, касаційна скарга не відповідає вимогам пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України.

Частиною другою статті 292 ГПК України визначено, що у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

З огляду на викладене касаційна скарга Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку на усунення недоліків поданої касаційної скарги, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме:

1) надати документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 9 689,60 грн.

2) вказати підставу (підстави), передбачену (передбачені) статтею 287 ГПК України, на якій (яких) подається касаційна скарга, та належним чином її (їх) обґрунтувати.

При цьому Верховний Суд зазначає, що уточнену редакцію касаційної скарги, подану на виконання приписів цієї ухвали, необхідно надіслати учасникам справи, надавши суду докази такого надіслання.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 02.12.2024 та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 18.07.2024 у справі № 908/1734/22 - залишити без руху.

2. Надати Центральному міжрегіональному управлінню ДПС по роботі з великими платниками податків строк для усунення недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

3. Роз`яснити Центральному міжрегіональному управлінню ДПС по роботі з великими платниками податків, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, касаційну скаргу буде повернуто.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Верховного Суду В. Пєсков