Ухвала

від 30.01.2025 по справі 466/1619/24

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

30 січня 2025 року

м. Київ

справа № 466/1619/24

провадження № 61-788ск25

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Шиповича В. В.,

розглянув касаційну скаргу Львівського комунального підприємства «Варшавське-407» на постанову Львівського апеляційного суду від 21 листопада 2024 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Львівського комунального підприємства «Варшавське-407», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Шевченківська районна адміністрація Львівської міської ради, Львівська міська рада, про відшкодування майнової та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

09 лютого 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ЛКП «Варшавське-407», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - Шевченківська районна адміністрація Львівської міської ради, Львівська міська рада, про відшкодування майнової шкоди у розмірі 58 774,88 грн, витрат на проведення судової автотоварознавчої експертизи у розмірі 10 000,00 грн та моральної шкоди у розмірі 10 000,00 грн.

Рішенням Шевченківського районного суду міста Львова від 29 травня 2024 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного суду від 21 листопада 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.Рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 29 травня 2024 року скасовано та прийнято нове судове рішення, позов задоволено частково. Стягнуто з ЛКП «Варшавське-407» на користь ОСОБА_1 58 777,88 грн - майнової шкоди, 5 000,00 грн - витрат за проведення експертизи та 5 450,40 грн - судового збору, всього 69 228,28 грн.

У касаційній скарзі, поданій 17 січня 2025 року до Верховного Суду, ЛКП «Варшавське-407»просить скасувати постанову Львівського апеляційного суду від 21 листопада 2024 року та залишити в силі рішенням Шевченківського районного суду міста Львова, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 394 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

ЛКП «Варшавське-407»порушено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови суду апеляційної інстанції з посиланням на те, що строк пропущено з поважних причин, оскільки повний текст постанови Львівського апеляційного суду від 21 листопада 2024 року (складено 26 листопада 2024 року, забезпечено надання загального доступу 20 грудня 2024 року) отримано заявником 21 грудня 2024 року,

Враховуючи вказані обставини, причину пропуску процесуального строку слід визнати поважною, строк на касаційне оскарження на підставі частини другої статті 390 ЦПК України необхідно поновити.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки судові рішення у цій справі не підлягають касаційному оскарженню.

Згідно із статтею 129 Конституції України та статтями 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», частина четверта статті 10 ЦПК України), умови прийнятності касаційної скарги відповідно до норм національного законодавства можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Касаційний перегляд справи вважається екстраординарним.

Обмеження доступу до Верховного Суду охоплюється загальновизнаною легітимною метою встановленого законодавством вартісного порогу для скарг, що подаються на розгляд суду касаційної інстанції, яка полягає в тому, щоб забезпечувати розгляд у Верховному Суді, з огляду на саму суть його функцій, лише справ необхідного рівня значущості.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же статті ЦПК України.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).

Встановлення у процесуальному законі виняткових підстав для касаційного оскарження судових рішень у малозначних справах (справах незначної складності) та справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, лише у тих випадках, коли таке оскарження є дійсно необхідним (зокрема, коли касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу), має гарантувати право на остаточне та обов`язкове до виконання судове рішення, сприяти стабільності й визначеності у цивільних правовідносинах, сприяти суспільним інтересам щодо забезпечення єдності судової практики й розвитку права.

Конституційний Суд України у Рішенні від 22 листопада 2023 року № 10-р(ІІ)/2023 дійшов висновку, що припис пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, який встановлює один з «фільтрів» для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, є зрозумілим за змістом та передбачним за наслідками застосування. Зазначений припис ЦПК Українитакож має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності. Пункт 2 частини третьої статті 389 цього Кодексу містить домірні засоби законодавчого внормування процесуальних відносин щодо відкриття касаційного провадження.

Ціна позову у цій справі складає 73 774,88 грн, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2025 року (250 х 3 028,00 грн = 757 000 грн). Оспорювана заявником у касаційному порядку сума складає 63 777,88 грн.

Отже судове рішення у цій справі за загальним правилом не підлягає касаційному оскарженню. Норми процесуального закону, якими врегульовано процедуру доступу до суду касаційної інстанції, слід визнати такими, що відповідають критеріям правової визначеності та передбачуваності.

Суди розглянули справу у порядку спрощеного позовного провадження.

У касаційній скарзі ЛКП «Варшавське-407» зазначає, що касаційна скарга стосується питання, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а справа має виняткове значення для заявника та становить значний суспільний інтерес.

Верховний Суд, взявши до уваги ціну (73 774,88 грн) й предмет позову, складність справи, встановлені судом апеляційної інстанції обставини (неналежне виконання комунальним підприємством обов`язку щодо забезпечення належного утримання й ремонту багатоквартирного будинку) і надану обґрунтовану оцінку наявним у матеріалах справи доказам, а також оцінивши доводи касаційної скарги, вважає, що наведені заявником аргументи не свідчать про наявність підстав для перегляду у касаційному порядку судового рішення у цій справі.

Незгода заявника з встановленими судами обставинами не свідчить про фундаментальне значення вирішених у цій справі питань для формування єдиної правозастосовчої практики. Доводи ЛКП «Варшавське-407» про те, що справа з вказаною вище ціною позову має виняткове значення для заявника та становить значний суспільний інтерес є необґрунтованими.

Отже, випадків, за наявності яких судове рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб,підлягає касаційному оскарженню, у цій справі не встановлено Верховним Судом.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням наведеного, оскільки Львівське комунальне підприємство «Варшавське-407» подало касаційну скаргу на судове рішення, що згідно з приписами ЦПК України не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі належить відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини третьої статті 389, частиною другою статті 390, частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Клопотання Львівського комунального підприємства «Варшавське-407» про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішень задовольнити.

Поновити Львівському комунальному підприємству «Варшавське-407» строк на касаційне оскарження постанови Львівського апеляційного суду від 21 листопада 2024 року.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргоюЛьвівського комунального підприємства «Варшавське-407» на постанову Львівського апеляційного суду від 21 листопада 2024 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Львівського комунального підприємства «Варшавське-407», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Шевченківська районна адміністрація Львівської міської ради, Львівська міська рада, про відшкодування майнової та моральної шкоди.

Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали надіслати особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Синельников

О. М. Осіян

В. В. Шипович