Окрема думка

від 16.01.2025 по справі 990sсgс/13/24

ВЕЛИКА ПАЛАТА ВЕРХОВНОГО СУДУ

ОКРЕМА ДУМКА

суддів Великої Палати Верховного Суду Ступак О. В., Погрібного С. О.

у справі № 990SCGC/13/24

(провадження № 11-262зва24)

1. 16 січня 2025 року Велика Палата Верховного Суду розглянула справу за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Великої Палати Верховного Суду від 03 жовтня 2024 року у справі № 990SCGC/13/24 за його скаргою на рішення Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) від 25 червня 2024 року № 1948/0/15-24, прийняте за результатами розгляду скарги на рішення Другої Дисциплінарної палати ВРП від 10 квітня 2024 року № 1068/2дп/15-24.

2. Велика Палата Верховного Суду постановила ухвалу, якою у задоволенні зазначеної заяви відмовила.

3. З результатами розгляду заяви ОСОБА_1 не погоджуємось, а тому відповідно до частини третьої статті 34 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) висловлюємо окрему думку з таких міркувань.

Історія справи

4. 19 липня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Великої Палати Верховного Суду зі скаргою на рішення ВРП від 25 червня 2024 року № 1948/0/15-24 «Про залишення без змін рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 10 квітня 2024 року № 1068/2дп/15-24 про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Артемівського міськрайонного суду Донецької області ОСОБА_1 , відрядженого до Дружківського міського суду Донецької області».

5. Велика Палата Верховного Суду постановою від 03 жовтня 2024 року скаргу ОСОБА_1 залишила без задоволення, а оскаржуване рішення ВРП ? без змін.

6. 30 жовтня 2024 року ОСОБА_1 подав заяву про перегляд постанови Великої Палати Верховного Суду від 03 жовтня 2024 року за нововиявленими обставинами з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 361 КАС України.

7. Обґрунтовуючи наявність згаданої підстави для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, яка, з погляду заявника, істотно впливає на правильність вирішення справи, ОСОБА_1 зазначив, що це рішення ухвалено неповноважним складом Великої Палати Верховного Суду.

8. Посилався на те, що розглядсправи № 990SCGC/13/24 здійснювався постійно діючим колегіальним органом Верховного Суду (Великою Палатою Верховного Суду) у складі 14 суддів, що не відповідає вимогам частини четвертої статті 33 КАС України, яка передбачає, що перегляд судових рішень у процедурах касаційного провадження в адміністративних справах здійснюється колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів.

9. Крім розгляду справи № 990SCGC/13/24 парною кількістю суддів, ОСОБА_1. додатково акцентує на тому, що Велика Палата Верховного Суду розглянула справу не в повному складі, тобто не 21 суддею, що не узгоджується з абзацом четвертим пункту 76 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням ВРП від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, за яким розгляд справ у складі Великої Палати Верховного Суду здійснює весь склад зазначеного колегіального органу.

10. Названі обставини розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 990SCGC/13/24, на переконання заявника, мають істотний характер для її правильного вирішення, а також не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи. У судовому засіданні 03 жовтня 2024 року головуючий на порушення частини другої статті 202 КАС України не виконав обов`язку оголошення складу суду, а учасники справи не були повідомлені, що розгляд справи відбуватиметься неповним складом Великої Палати Верховного Суду.

11. З огляду на викладене ОСОБА_1 просив задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, скасувати постанову Великої Палати Верховного Суду від 03 жовтня 2024 року у справі № 990SCGC/13/24 та ухвалити нове судове рішення, яким скасувати рішення ВРП від 25 червня 2024 року № 1948/0/15-24 «Про залишення без змін рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 10 квітня 2024 року № 1068/2дп/15-24 про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Артемівського міськрайонного суду Донецької області ОСОБА_1 , відрядженого до Дружківського міського суду Донецької області».

12. Ухвалою від 20 листопада 2024 року суддя Великої Палати Верховного Суду відкрив провадження за нововиявленими обставинами у справі № 990SCGC/13/24 за скаргою ОСОБА_1 на рішення ВРП від 25 червня 2024 року № 1948/0/15-24 та призначив справу до розгляду Великою Палатою Верховного Суду в судовому засіданні (з повідомленням учасників справи) на 05 грудня 2024 року о 15 год 00 хв.

Короткий зміст та мотиви ухвали Великої Палати Верховного Суду

13. Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2025 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Великої Палати Верховного Суду від 03 жовтня 2024 року у справі № 990SCGC/13/24 за його скаргою на рішення ВРП від 25 червня 2024 року № 1948/0/15-24, прийняте за результатами розгляду скарги на рішення Другої Дисциплінарної палати ВРП від 10 квітня 2024 року № 1068/2дп/15-24.

14. Велика Палата Верховного Суду відмовила в задоволенні заяви з огляду на те, що названі ОСОБА_1 обставини, які, на його думку, свідчать про неповноважність складу Великої Палати Верховного Суду при розгляді його скарги на рішення ВРП, не відповідають ознакам нововиявлених і не є істотними в цій справі, а їх урахування судом не привело б до ухвалення іншого судового рішення, ніж те, що було прийняте.

15. Конкретний зміст заяви ОСОБА_1 , за висновком Великої Палати Верховного Суду, в зіставленні з точним розумінням положень пункту 1 частини другої статті 361 та статті 364 КАС України свідчить про незгоду з прийнятим рішенням та про бажання переглянути його у запропонований заявником спосіб.

16. Велика Палата Верховного Суду також зауважила, що відповідно до частини одинадцятої статті 45 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» та частини одинадцятої статті 33 КАС України засідання Великої Палати вважається правомочним, якщо на ньому присутні не менше ніж дві третини її складу.

17. За матеріалами справи під час її розгляду на засіданні були присутні 14 суддів, тобто дві третини від складу Великої Палати Верховного Суду, що відповідає повноважному складу суду. Учасникам справи цей склад суду був оголошений і роз`яснено право на відвід, проте відводів заявлено не було.

18. В ухвалі також зазначено, що перегляд судового рішення за заявою ОСОБА_1 не відповідатиме принципу юридичної визначеності, який, своєю чергою, вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно із цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі.

Мотиви окремої думки

19. Не можемо погодитися з наявністю правових підстав для розгляду Великою Палатою Верховного Суду по суті заяви ОСОБА_1 з таких мотивів.

20. Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

21. Безпосереднім результатом вирішення судом спору є ухвалення судового рішення у справі, яке набирає законної сили та відповідно до приписів частини другої статті 14 КАС України є обов`язковим до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

22. Якщо особа не погоджується з результатами вирішення спору судом, процесуальний закон у статті 13 КАС України закріплює право такої особи на перегляд справи та оскарження судового рішення. Зокрема, в частині першій цієї статті зазначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

23. Підставами для оскарження рішення суду в апеляційному та касаційному порядку є насамперед неправильне застосування судом норм матеріального права та/або порушення норм процесуального права (див., зокрема, статті 316, 317, 328 КАС України).

24. Приписи наведених статей процесуального закону визначають підстави перегляду судового рішення судом вищої інстанції на відповідність дотримання норм матеріального і процесуального права при ухваленні рішення судом нижчої інстанції, що реалізує одну з основних засад судочинства, закріплену у статті 129 Конституції України, а саме забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

25. Натомість у статті 361 КАС України законодавець також передбачив інший вид провадження щодо перегляду судового рішення тим судом, який це рішення ухвалив.

26. Зокрема, відповідно до частин першої та другої статті 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що спричинили ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

27. Наведені два види проваджень з перегляду судових рішень істотно відрізняються один від одного, оскільки мають різну правову природу, мету та підстави застосування (проведення).

28. Велика Палата Верховного Суду неодноразово підкреслювала, що процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами, визначена процесуальними кодексами, є екстраординарним видом провадження, що має свої особливості, зокрема, в частині підстав такого провадження. Цей вид провадження не є тотожним новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише з урахуванням нововиявлених обставин, якщо такі встановлені.

29. В адміністративному судочинстві перегляд судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами, як і в інших процесах, є особливим видом провадження. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли повідомити суд.

30. Велика Палата Верховного Суду вже формулювала висновок про те, що за юридичною природою нововиявлені обставини є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які покладені в основу судового рішення. Отже, якби нововиявлена обставина була відома суду під час винесення судового рішення, вона б обов`язково вплинула на висновки суду.

31. До нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору. Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є: існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи й ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява; на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду; істотність цих обставин для розгляду справи (тобто врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, що було прийняте). Такий висновок наведено у пунктах 29, 39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08 вересня 2022 року у справі № 9901/400/20.

32. Нововиявленими є обставини, які: входять до предмета доказування у відповідній справі; обґрунтовують вимоги або заперечення сторін; можуть вплинути на висновки суду про права й обов`язки її учасників або мають інше істотне значення для правильного вирішення спору; існували на час розгляду справи, рішення в якій переглядається; спростовують фактичні дані, покладені в основу такого рішення; не були встановлені, коли суд ухвалював це рішення; не були та не могли бути відомі на час розгляду справи особі, яка звертається із заявою про перегляд рішення; стали відомими тільки після його ухвалення (пункт 26 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі № 127/10129/17) .

33. Отже, нововиявленими в розумінні статті 361 КАС України можуть бути лише ті обставини, які б мали безпосередній вплив на результат вирішення спору, якби на момент ухвалення рішення про них було відомо суду. Водночас такими обставинами можуть бути лише факти об`єктивної дійсності, які прямо стосуються предмета доказування у справі, а не будь-які факти, на які посилається особа у відповідній заяві.

34. Натомість у справі № 990SCGC/13/24 як на нововиявлену ОСОБА_1 посилається на обставину прийняття Великою Палатою Верховного Суду постанови у парному та неповному складі (14 суддів замість 21).

35. Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 317 та пункту 1 частини третьої статті 353 КАС України розгляд і вирішення справи неповноважним складом суду є порушенням норм процесуального права та обов`язковою підставою для скасування судового рішення.

36. Отже, у заяві про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Великої Палати Верховного Суду у справі № 990SCGC/13/24 ОСОБА_1 посилається не на виявлені ним факти об`єктивної дійсності, які стосуються предмета спору та входять до предмета доказування у справі, а на допущені судом, на думку заявника, порушення норм процесуального права щодо складу суду, який розглянув справу, що за усталеним підходом не може оцінюватися судом у межах провадження за нововиявленими обставинами.

37. У цьому контексті автори окремої думки зауважують, що рішення, про перегляд якого клопотав ОСОБА_1 , набрало законної сили. Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно із цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Желтяков проти України», заява № 4994/04).

38. Ще більш суворими є вимоги до можливості перегляду судового рішення, яке набрало законної сили та є остаточним, у порядку екстраординарного провадження, яким по своїй суті є перегляд рішення за нововиявленими обставинами. Такий перегляд може відбуватись лише у випадках, які прямо передбачені законом, тобто коли обставини, на які посилається заявник, загалом відповідають усталеним у судовій практиці критеріям нововиявлених обставин, мають істотне значення для вирішення справи і не стосуються необхідності усунення недоліків у застосуванні судом норм матеріального й процесуального права.

39. З урахуванням екстраординарного характеру провадження з перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, який полягає в тому, що за такого провадження зазвичай переглядається судове рішення, яке набрало законної сили, вважаємо, що і для порушення (відкриття) такого провадження має існувати істотне підґрунтя, мотивувати наявність якого повинен заявник.

40. Так, у пункті 5 частини другої статті 364 КАС України передбачено, що у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами зазначаються нововиявлені обставини, якими обґрунтовується вимога про перегляд судового рішення, дата їх відкриття або встановлення.

41. Вимога процесуального закону щодо необхідності визначення конкретних обставин, якими обґрунтовується вимога про перегляд судового рішення, безумовно лежить у площині принципу диспозитивності судового процесу та покладається на розсуд учасника справи, який подає таку заяву.

42. Водночас відкриття провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами або відмова у відкритті такого провадження є проявом дискреційних повноважень суду. На наше переконання, кожна із наведених процесуальних дій суду повинна здійснюватися з наданням оцінки тому, чи стосуються обставини, зазначені в заяві про перегляд судового рішення, предмета доказування, тобто чи можуть такі обставини взагалі мати вплив на остаточні висновки суду. Інакший підхід суперечитиме завданню адміністративного (та будь-якого іншого) судочинства.

43. Автори окремої думки враховують, що на стадії відкриття провадження за нововиявленими обставинами суд не вправі формулювати остаточні висновки з приводу того, чи є конкретна обставина, на яку посилається заявник, нововиявленою в розумінні статті 361 КАС України.

44. Водночас на цій стадії розгляду суд не позбавлений можливості встановити, чи обставини, на які покликається заявник як на підставу перегляду, можуть бути оцінені за критеріями нововиявленості та чи не намагається заявник використати інститут перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами як повторне (приховане) оскарження судових рішень у не передбачений законом спосіб, зокрема, шляхом посилання не на факти об`єктивної дійсності, які б могли мати вплив на вирішення спору судом, якби йому про такі було відомо, а на порушення судом норм матеріального чи процесуального права, що не може бути оцінено судом у межах провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

45. Оцінюючи обставину, на яку ОСОБА_1 посилається на підтвердження існування підстав для перегляду у цій справі постанови Великої Палати Верховного Суду від 03 жовтня 2024 року за нововиявленими обставинами, а саме розгляд справи постійно діючим колегіальним органом Верховного Суду (Великою Палатою Верховного Суду) у парному та неповному складі (14 суддів замість 21), що, на думку заявника, не відповідає вимогам частини четвертої статті 33 КАС України, автори окремої думки вважають, що таке твердження заявника взагалі не є обставиною, з якою процесуальний закон пов`язує можливість ініціювання (відкриття) провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, оскільки кількісний склад суду, який вирішив справу, не є тим фактом, на якому ґрунтуються вимоги і заперечення сторін у спорі, чи обставиною, яка входила до предмета доказування.

46. Натомість обставини, на які ОСОБА_1 посилається у своїй заяві, зводяться до твердження про допущення судом порушень норм процесуального права при визначенні складу суду, уповноваженого на розгляд цієї справи, що, як уже зазначалося, не може бути предметом оцінки в межах екстраординарного провадження з перегляду судових рішень.

47. З огляду на викладене, провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Великої Палати Верховного Суду від 03 жовтня 2024 року у справі № 990SCGC/13/24 не підлягало відкриттю у зв`язку з недотриманням заявником вимог пункту 5 частини другої статті 364 КАС України, а отже, Велика Палата Верховного Суду мала постановити ухвалу про закриття цього провадження.

Судді: О. В. Ступак

С. О. Погрібний