Рішення

від 21.01.2025 по справі 160/16657/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2025 року Справа № 160/16657/24 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Калугіної Н.Є.,

при секретарі судового засідання - Капітонової К.С.,

за участю:

прокурора - Дидюк Н.О.,

представника позивача 1 - Тимкович І.О.,

представника позивача 2 - Прокопенко Ю.В.,

представника відповідача - Поповича Є.В.,

представника відповідача - Гладуна П.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду за правилами загального позовного провадження справу №160/16657/24 за позовом керівника Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, Управління з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради до Релігійної громади Храму Святителя Миколая парафії Дніпропетровської єпархії Української Православної Церкви в м. Дніпро про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

Прокурор в інтересах держави в особі Міністерства культури та стратегічних комунікацій України та Управління з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому з урахуванням зміни предмета позову, які прийняті ухвалою суду від 14.01.2025, просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Релігійної громади Храм Святителя Миколая парафії Дніпропетровської єпархії Української Православної церкви в м. Дніпрі (код ЄДРПОУ 25840356), яка полягає у неукладенні з Управлінням з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 42401150) охоронного договору на об`єкт культурної спадщини пам`ятку архітектури національного значення з охоронним номером № 1079 «Миколаївська церква», яка розташована за адресою: вул. Виробнича, 4а, м. Дніпро, Дніпропетровська область на умовах і в порядку, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768;

- зобов`язати Релігійну громаду Храм Святителя Миколая парафії Дніпропетровської єпархії Української Православної церкви в м. Дніпрі (код ЄДРПОУ 25840356) протягом одного місяця з дати набрання рішенням суду законної сили укласти з Управлінням з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 42401150) охоронний договір на об`єкт культурної спадщини пам`ятку архітектури національного значення охоронним номером № 1079 «Миколаївська церква», яка розташована за адресою: вул. Виробнича, 4а, м. Дніпро, Дніпропетровська область на умовах і в порядку, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768;

- визнати протиправною бездіяльність Релігійної громади Храм Святителя Миколая парафії Дніпропетровської єпархії Української Православної церкви в м. Дніпрі (код ЄДРПОУ 25840356), яка полягає у неприведенні до належного стану об`єкту культурної спадщини - пам`ятки архітектури національного значення з охоронним номером № 1079 «Миколаївська церква», яка розташована за адресою: вул. Виробнича, 4а, м. Дніпро, Дніпропетровська область, шляхом здійснення ремонтних робіт;

- зобов`язати Релігійну громаду Храм Святителя Миколая парафії Дніпропетровської єпархії Української Православної церкви в м. Дніпрі (код ЄДРПОУ 25840356), привести до належного стану об`єкт культурної спадщини - пам`ятку архітектури національного значення з охоронним номером № 1079 «Миколаївська церква», яка розташована за адресою: вул. Виробнича, 4а, м. Дніпро, Дніпропетровська область, шляхом здійснення ремонтних робіт;

- визнати протиправною бездіяльність Релігійної громади Храм Святителя Миколая парафії Дніпропетровської єпархії Української Православної церкви в м. Дніпрі (код ЄДРПОУ 25840356), яка полягає у неприведенні до належного стану об`єкту культурної спадщини - пам`ятки архітектури національного значення з охоронним номером № 1079 «Миколаївська церква», яка розташована за адресою: вул. Виробнича, 4а, м. Дніпро, Дніпропетровська область шляхом здійснення реставраційних робіт;

- зобов`язати Релігійну громаду Храм Святителя Миколая парафії Дніпропетровської єпархії Української Православної церкви в м. Дніпрі (код ЄДРПОУ 25840356), привести до належного стану об`єкт культурної спадщини - пам`ятку архітектури національного значення з охоронним номером № 1079 «Миколаївська церква», яка розташована за адресою: вул. Виробнича, 4а, м. Дніпро, Дніпропетровська область шляхом здійснення реставраційних робіт.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Релігійна громада Храму Святителя Миколая парафії Дніпропетровської єпархії Української Православної церкви в м. Дніпрі, яка є власником пам`ятки архітектури національного значення - «Миколаївська церква» за адресою: вул. Виробнича, 4а (вул. Марії Ярової, 1) у м. Дніпро, у порушення вимог законодавства у сфері охорони культурної спадщини, вимоги закону щодо укладення охоронного договору на об`єкт культурної спадщини не виконала. В свою чергу, Управління з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради не вживає належних заходів для укладення охоронного договору на пам`ятку архітектури на умовах і в порядку, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768 та щодо спонукання власника пам`ятки належно виконувати свої обов`язки щодо утримання об`єкту культурної спадщини в належному стані.

Щодо підстав представництва інтересів держави, прокурором зазначено, що у вказаних правовідносинах бездіяльність Міністерства культури та інформаційної політики України (стара назва) та Управління з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради порушує інтереси держави, оскільки не вживаються дієві заходи для збереження об`єкта культурної спадщини національного значення. У даному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес, який полягає в охороні та збереженні культурних пам`яток для нинішнього і майбутніх поколінь, що є підставою для представництва прокурором інтересів держави.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.07.2024 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження з повідомленням учасників справи, встановлено учасникам справи строк для подання заяв по суті справи, підготовче засідання призначено на 01.08.2024.

03.07.2024 від відповідача надійшла заява про надання інформації по справі.

23.07.2024 від Міністерства культури та інформаційної політики України (стара назва) надійшли пояснення, згідно змісту яких охоронний договір на вказану пам`ятку від 16.05.2023 №13/6-25 було направлено на погодження до Міністерства листом Управління охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради від 19.06.2023 №1/6-21 (вхідний реєстраційний номер МКІП 480/11-23 від 21.06.2023). Розглянувши наданий пакет документів, Міністерство відмовило у погодженні охоронного договору листом від 21.07.2023 №12/35/48-23 у зв`язку із неподанням паспорту пам`ятки як додатку до охоронного договору. Міністерство також зазначило, що держава в особі її органів влади та громад зобов`язана забезпечувати на своїй території охорону об`єктів культурної та історичної спадщини, вживати заходи для здійснення обліку таких об`єктів, запобіганню руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечувати їх захист, збереження та утримання, що, головним чином, спрямовано на захист суспільного (публічного) інтересу. У своїх поясненнях Міністерство просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

01.08.2024 від відповідача надійшов відзив на позов, згідно змісту якого, відповідач зазначає про наявність підстав для залишення позов прокурора без розгляду, з підстав відсутності належного обґрунтування підстав звернення прокурора до суду з даним позовом, а також з підстав пропуску прокурором строку на звернення до суду з даним позовом. Разом з тим, у відзиві відповідач просить відмовити у задоволенні позову, при цьому щодо суті заявлених позовних вимог, відповідачем доводів у відзиві на позов не висловлено.

Також відповідач звернувся до суду з заявою про звільнення його від обов`язку щодо реєстрації електронного кабінету у підсистемі Електронний суд у даній справі з релігійних переконань.

Також до відзиву відповідачем додано клопотаннями про залишення позову без розгляду на підставі ст.ст. 123, 240 КАС України, з підстав аналогічних викладеним у відзиві на позов.

Протокольною ухвалою від 01.08.2024 розгляд справи відкладено на 03.09.2024.

13.08.2024 від прокурора надійшла відповідь на відзив, згідно змісту якої, прокурор навів доводи на спростування твердження відповідача про відсутність повноважень окружної прокуратури на подання позовної заяви в інтересах Міністерства культури та інформаційної політики України та Управління з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради. На думку прокурора, спонукання відповідача до укладення охоронного договору на об`єкт культурної спадщини та проведення реставраційних та ремонтних робіт у судовому порядку є захистом прав держави у сфері охорони культурної спадщини, і повноваження щодо такого захисту (у наведений спосіб) належать Управлінню з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради як уповноваженому органу міської ради у сфері охорони культурної спадщини, що є спеціально уповноваженим органом охорони культурної спадщини в силу положень Закону України «Про охорону культурної спадщини» та наказу управління культури, туризму, національностей і релігій облдержадміністрації №28 від 20.04.2021 «Про делегування повноважень» та Міністерству культури та інформаційної політики України, як центральному органу у сфері охорони культурної спадщини. Бездіяльність щодо цієї пам`ятки з кожним роком погіршує її стан через дію природних чинників, призводить до збільшення як кількості так і обсягу робіт, так і їх загальної вартості, а також може спричинити повне руйнування та неможливість відновлення пам`ятки, що наразі перебуває у незадовільному стані, у зв`язку із чим на теперішній час існує обов`язок у відповідності до вимог чинного законодавства провести ремонтні та реставраційні роботи з метою приведення пам`ятки до належного стану.

Також у відповіді на відзив зазначено, що прокурор звернувся до суду з даним позовом без пропуску строку на звернення до суду, оскільки, предметом позову є вимога про визнання бездіяльності Релігійної громади Храм Святителя Миколая парафії Дніпропетровської єпархії Української Православної церкви в м. Дніпрі (код ЄДРПОУ 25840356), яка полягає у неукладенні з охоронного договору на об`єкт культурної спадщини та зобов`язання вчинити дії щодо укладення охоронного договору на об`єкт культурної спадщини на умовах і в порядку, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768, а також вимоги про зобов`язання відповідача привести до належного стану об`єкт культурної спадщини - пам`ятку архітектури національного значення з охоронним номером № 1079 «Миколаївська церква», яка розташована за адресою: вул. Виробнича, 4а, м. Дніпро, Дніпропетровська область, шляхом здійснення ремонтних та реставраційних робіт; що вказує на триваючий характер правопорушення. На дату звернення окружною прокуратурою до суду з даним позовом підстави для такого звернення існувати не припинили, а порушення відповідача не припинено та не усунуто на майбутнє, з огляду на що, строк звернення до суду у даному випадку не застосовується до вимог, спрямованих на захист від триваючого порушення.

29.08.2024 від прокурора надійшли заперечення на клопотання відповідача про залишення позову без розгляду, в якій наведені доводи аналогічні тим, що у відповіді на відзив.

30.08.2024 заявою прокуратури долучено до матеріалів справи постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19.08.2024 у справі №160/27245/23.

Протокольною ухвалою від 03.09.2024 суд відклав судове засідання на 17.09.2024.

10.09.2024 від Управління з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради надійшли пояснення, згідно змісту яких, охоронний договір на пам`ятку архітектури між Управлінням та відповідачем був укладений 16.06.2023, а тому є чинним, але не погоджений Міністерством культури та інформаційної політики України (стара назва).

13.09.2024 від Міністерства культури та стратегічних комунікацій України надійшли пояснення, згідно змісту яких, Міністерство заперечує проти клопотань відповідача про залишення позову без розгляду, просить відмовити у їх задоволенні.

16.09.2024 від відповідача надійшов документ «Заперечення на заперечення на клопотання про залишення позову без розгляду», в якому висловлено позицію щодо непогодження відповідачем із доводами Прокуратури та Міністерства викладених у запереченнях на клопотання про залишення позову без розгляду, викладені доводи щодо наявності підстав для залишення даного позову без розгляду, відповідач просить залишити позов без розгляду на п. 2 ч.1 ст. 240 КАС України.

Протокольною ухвалою 17.09.2024 суд відклав розгляд справи на 03.10.2024.

24.09.2024 від прокуратури надійшли заперечення на клопотання про залишення позову без розгляду, в яких наведені доводи, яке вже зазначались у раніше поданих запереченнях.

03.10.2024 від відповідача надійшла заява про долучення документів до матеріалів справи, а саме доказів листування з Управлінням з питань охорони культурної спадщини впродовж липня вересня 2024 щодо ініціювання Управлінням розробки облікової документації об`єкту культурної спадщини. В цих поясненнях відповідачем також зазначено, що згідно Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, затвердженого наказом Міністерства культури України від 11.03.2023 №158, саме уповноважений орган, яким є Управління з питань охороно культурної спадщини ДМР у спірних правовідносинах, забезпечує складання облікової документації на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини (паспорту пам`ятки). Тому, відповідач вживає всіх належних заходів у вигляді звернення до Управління з листами щодо розроблення паспорту пам`ятки на об`єкту культурної спадщини що є предметом пору у цій справі, задля подолання обставин, що унеможливили погодження охоронного договору.

Протокольною ухвалою від 03.10.2024 судове засідання відкладено на 22.10.2024.

В судовому засіданні 22.10.2024 протокольною ухвалою змінено назву сторони у справі з Міністерства культури та інформаційної політики України на Міністерство культури та стратегічних комунікацій України на підставі постанови КМУ від 06.09.2024 № 1028 «Про перейменування Міністерства культури та інформаційної політики України та Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України».

Також протокольною ухвалою в судовому засіданні 22.10.2024 задоволено клопотання відповідача про звільнення його від обов`язку щодо реєстрації електронного кабінету у підсистемі Електронний суд в межах даної справа з релігійних переконань. Суд мотивував таке рішення тим, що від юридичної особи, якою є Релігійна громада Храму Святителя Миколая парафії Дніпропетровської єпархії Української Православної Церкви в м. Дніпро саме на керівника покладено обов`язок щодо реєстрації в електронному кабінеті підсистеми Електронний Суд, а враховуючи, що керівником є настоятель Храму, який також є особою з глибокими релігійними переконаннями, суд вважає за можливе звільнити відповідача від такого обов`язку.

Також ухвалою суду від 22.10.2024, постановленою з виходом до нарадчої кімнати, судом відмовлено у задоволенні клопотання Релігійної громади Храму Святителя Миколая парафії Дніпропетровської єпархії Української Православної Церкви в м. Дніпро про залишення позову без розгляду.

Крім того, в судовому засіданні 22.10.2024 від представника відповідача надійшло усне клопотання про зупинення провадження у справі для надання часу виготовлення паспорту пам`ятки та для надання можливості сторонам щодо примирення.

В судовому засіданні 22.10.2024 розгляд справи відкладено на 05.11.2024.

04.11.2024 від Міністерства надійшли пояснення щодо усного клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, в яких позивач 1 заперечує проти зупинення провадження у справі.

В судовому засіданні 05.11.2024 розгляд справи відкладено на 19.11.2024, у зв`язку із задоволенням клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

18.11.2024 від відповідача надійшла заява, в якій відповідач просить суд вжити заходи шляхом медіації щодо з`ясування умов та укладення Мирової угоди за даною письмовою заявою.

Протокольною ухвалою від 19.11.2024 суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про вжиття заходів шляхом медіації, у зв`язку із тим, що ні прокурор, ні Управління таких намірів суду не навели, в судовому засіданні зазначили, що бажають вважають за необхідне вирішити спірне питання в судовому порядку; суд закрив підготовче провадження, розгляд справи по суті призначив на 17.12.2024.

09.12.2024 від прокуратури надійшли письмові пояснення.

В судовому засіданні 09.12.2024 оголошено перерву до 26.12.2024.

18.12.2024 від прокуратури надійшло клопотання про зміну предмета позову.

26.12.2024 в судовому засіданні оголошено перерву до 30.12.2024.

30.12.2024 від відповідача надійшли заперечення на заяву відповідача про зміну предмета позову.

Судове засідання, призначене на 30.12.2024 не відбулось у зв`язку із оголошенням повітряної тривоги на території Дніпропетровської області та неможливістю представників сторін очікувати на відбій. Сторін повідомлено про дату наступного судового засідання - 09.01.2025.

Судове засідання, призначене на 09.01.2025 не відбулось у зв`язку із оголошенням повітряної тривоги на території Дніпропетровської області та неможливістю представників сторін очікувати на відбій. Сторін повідомлено про дату наступного судового засідання - 14.01.2025.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.01.2025 заяву керівника Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області про зміну предмета позову у справі №160/16657/24 задоволено, змінено предмет позову.

В судовому засіданні 14.01.2025 розпочато розгляд справи по суті та оголошено перерву до 21.01.2025.

В судовому засіданні 21.01.2025 представники учасників процесу підтримали свої позиції, зокрема, прокурор просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, представник Міністерства культури та стратегічних комунікацій України підтримала позов прокурора та просила його задовольнити повністю, представник Управління з питання охорони культурної спадщини ДМР просила позов задовольнити в частині зобов`язання укласти охоронний договір, представники відповідача не заперечували проти задоволення позовних вимог в частині зобов`язання укласти охоронний договір, просили відмовити у задоволенні іншої частини позову; судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши подані документи і матеріали, заслухавши позиції представників учасників справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Згідно відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Храм Святителя Миколая парафії Дніпропетровської єпархії Української Православної Церкви є власником споруди літ. А-1, А-1, а, а, а церква; літ. Б-1 трапезна, літ.В., в-1, в, в сарай; літ. Г сарай; літ. Е вольєр; літ. Ж, на підставі свідоцтва про право власності від 05.06.2002, виданого виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради, на підставі рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 23.05.2002 №866, зареєстроване в КП «ДМБТІ» ДОР, про що є запис в реєстровій книзі №63ЮН за реєстровим №2572-121 (реєстровий номер об`єкта нерухомого майна: 2393083712101).

Постановою Ради Народних депутатів Української РСР №442 від 06.09.1979 «Про доповнення списку пам`яток містобудування і архітектури Української РСР, що перебувають під охороною держави» взято на державний облік об`єкт культурної спадщини пам`ятку архітектури національного значення «Миколаївська церква» 1856 1857 років побудови, з охоронним номером 1079 (адреса за Списком Самарський район м. Дніпропетровська).

Згідно з розпорядженням Дніпропетровського міського голови від 16.08.2011 №607р будівлі храму та допоміжним будівлям та спорудам по вул. Виробничій присвоєно адресу вул. Виробнича, 4а (колишня назва вул. Марії Ярової, 1).

Згідно Державного реєстру нерухомих пам`яток України, «Миколаївська церква» (за адресою: вул. Виробнича, 4а, м. Дніпро) занесена до вказаного Реєстру на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.2024 № 337.

Відповідно до інформаційної довідки, наданої прокурором до позову, пам`ятку архітектури національного значення «Миколаївська церква» збудовано в 1856 1857 (архітектор невідомий) за кошти землевласника графа ОСОБА_1 в стилістиці «романтизму», основний об`єм прямокутний, зі сходу до нього примикає п`ятигранна апсида, з заходу квадратна в плані дзвіниця. Цегляна будівля церкви однонефна, однопрестольна в ім`я Св. Миколая, дах двосхилий з невеликою маківкою, розташована на території громадської забудови. На даний час Пам`ятка використовується за призначенням.

17.01.2023 року Управління з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради з виходом на місце знаходження будівлі, що знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Виробнича, 4а, було встановлений технічний стан пам`ятки, її характеристику, внаслідок чого 27.02.2023 року було складено Акт технічного стану об`єкта культурної спадщини №8-а.

Згідно вказаного акту, за результатами візуального огляду пам`ятки його технічний стан в цілому визначається як задовільний, територія в межах церковної огорожі упорядкована, пам`ятка потребує проведення комплексних наукових досліджень, з подальшим проведенням ремонтно-реставраційних робіт.

11.05.2023 року Управлінням з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради було складено акт стосовно про вчинення Релігійною громадою Храм Святителя Миколая парафії Дніпропетровської єпархії Української Православної церкви в м. Дніпрі правопорушення законодавства про охорону культурної спадщини за ухилення від підписання охоронного договору.

25.05.2023 року Управлінням з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради було винесено постанову про застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про охорону культурної спадщини №7/6-140 в максимальному розмірі, що дорівнює 17000,00 грн.

16.06.2023 між Управлінням з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради та Релігійною громадою Храм Святителя Миколая парафії Дніпропетровської єпархії Української Православної церкви в м. Дніпрі підписаний охоронний договір та направлений для погодження до Міністерства культури та інформаційної політики України.

Разом з тим, Міністерством вказаний договір не погоджений, у зв`язку із відсутністю розробленого паспорту пам`ятки на об`єкт культурної спадщини.

У подальшому, між Управлінням та власником пам`ятки новий охоронний договір не укладався, відповідно, на погодження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, не направлявся. Інших заходів щодо усунення пам`яткоохоронного законодавства компетентними органами не вживалися, охоронний договір, в порядку та на умовах визначених чинним законодавством, не укладено.

Зазначені обставини, стали підставою для звернення прокурора до суду з даним позовом.

Вирішуючи даний спір, суд виходить з такого.

Частинами четвертою та п`ятою ст. 54 Конституції України визначено, що культурна спадщина охороняється законом. Держава забезпечує збереження історичних пам`яток та інших об`єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які знаходяться за її межами.

Законом України від 20 вересня 2006 року № 165-V «Про ратифікацію Конвенції про охорону архітектурної спадщини Європи» ратифіковано Конвенцію про охорону архітектурної спадщини Європи від 03 жовтня 1985 року (далі - Конвенція), відповідно до статті 3 якої кожна Сторона зобов`язується: 1. вживати правових заходів для охорони архітектурної спадщини; 2. за допомогою таких заходів і діючих в кожній державі або кожному регіоні процедур, забезпечити охорону пам`яток, архітектурних ансамблів та визначних місць.

Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь регулюються Законом України Про охорону культурної спадщини. Охорона об`єктів культурної спадщини визнається одним із пріоритетних завдань органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Отже, держава в особі її органів зобов`язана забезпечувати на своїй території охорону об`єктів культурної та історичної спадщини, вживати заходи для здійснення обліку таких об`єктів, запобіганню руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечувати їх захист, збереження та утримання, що, головним чином, спрямовано на захист суспільного (публічного) інтересу.

Згідно з частинами першою та другою статті 24 Закону України Про охорону культурної спадщини власник або уповноважений ним орган, користувач зобов`язані утримувати пам`ятку в належному стані, своєчасно провадити ремонт, захищати від пошкодження, руйнування або знищення відповідно до цього Закону та охоронного договору. Використання пам`ятки повинно здійснюватися відповідно до режимів використання, встановлених органами охорони культурної спадщини, у спосіб, що потребує як найменших змін і доповнень пам`ятки та забезпечує збереження її матеріальної автентичності, просторової композиції, а також елементів обладнання, упорядження, оздоби тощо.

Статтею 23 Закону України Про охорону культурної спадщини передбачено, що усі власники пам`яток, щойно виявлених об`єктів культурної спадщини чи їх частин або уповноважені ними органи (особи) незалежно від форм власності на ці об`єкти зобов`язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір.

Таким чином, охоронний договір є актом за участю суб`єкта владних повноважень та співвласника пам`ятки культурної спадщини, має форму договору, визначає взаємні права та обов`язки його учасників у публічно-правовій сфері (реалізація державного управління охороною культурної спадщини) і укладається на підставі статті 23 Закону України Про охорону культурної спадщини. Укладання такого договору відбувається замість видання індивідуального акта органу охорони культурної спадщини, яким покладається на власника зобов`язання щодо забезпечення збереження пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини.

Укладання охоронних договорів спрямоване на реалізацію державної політики у сфері охорони культурної спадщини. Такими договорами не вирішується питання власності на об`єкт культурної спадщини, а встановлюється режим використання пам`яток та відповідальність за порушення такого режиму.

Законом передбачається обов`язкове укладення власником пам`ятки чи її частини охоронного договору з відповідним органом культурної спадщини вже після переходу права власності.

Отже, охоронний договір, укладений на підставі статті 23 Закону України Про охорону культурної спадщини, є адміністративним договором.

Такий висновок викладений у постанові Верховного Суд від 23.12.2019 у справі №806/1536/18.

Частиною третьою ст. 23 Закону України Про охорону культурної спадщини передбачено, що порядок укладання охоронних договорів та їхні типові форми затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 12-14 Порядку укладення охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768, (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30 травня 2024 № 630) (далі - Порядок №1768) власник (користувач) пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини або уповноважений ним орган (особа) зобов`язаний не пізніше ніж через один місяць з моменту отримання пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини у власність (користування) укласти охоронний договір з відповідним органом охорони культурної спадщини.

Після внесення об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України або набуття ним правового статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини відповідний орган охорони культурної спадщини в письмовій формі повідомляє власнику (користувачу) цього об`єкта або уповноваженому ним органу (особі). У такому разі власник (користувач) пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини або уповноважений ним орган (особа) зобов`язаний укласти охоронний договір з відповідним органом охорони культурної спадщини не пізніше ніж через один місяць з моменту отримання такого повідомлення.

Охоронний договір укладається власником (користувачем) пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини або уповноваженим ним органом (особою) з таким органом охорони культурної спадщини відповідної адміністративно-територіальної одиниці: з органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органом охорони культурної спадщини обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації (військової адміністрації); з районною держадміністрацією (військовою адміністрацією), виконавчим органом сільської, селищної, міської ради (за наявності повноважень, делегованих органом охорони культурної спадщини вищого рівня відповідно до закону).

Судом встановлено, об`єкт культурної спадщини - «Миколаївська церква», який розташовано за адресою: вул. Виробнича, 4а, м. Дніпро, Дніпропетровська область є пам`яткою архітектури національного значення з охоронним номером № 1079.

Вищезгадані положення законодавства встановлюють строк у один місяць для укладення власником об`єкта культурної спадщини охоронного договору. Цей строк встановлюється або з моменту отримання такого об`єкту у власність, або, якщо статус щойно виявленого об`єкта культурної спадщини надано пізніше, - з дня отримання власником повідомлення уповноваженого органу про набуття правового статусу щойно виявленого об`єкта.

Отже, саме юридичні або фізичні особи, у власності або користуванні яких перебувають об`єкти культурної спадщини чи їх частини, зобов`язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір встановленого зразка, до якого мають бути додані додаткові документи.

Вказаний правовий висновок сформований у постанові Верховного Суду від 20 січня 2025 року у справі № 120/10793/22.

Судом у даній справі встановлено, що у червні 2023 Управлінням вчинялись заходи щодо укладення з відповідачем охоронного договору на спірний об`єкт культурної спадщини, однак вказаний договір у липні 2023 року не був погоджений Міністерством культури та стратегічних комунікацій України (нова назва Міністерства), оскільки сторонами договору не було вжито заходів щодо розроблення облікової документації на спірну пам`ятку, а тому цей договір (від 16.06.2023) не набув чинності та не створює для його сторін певних прав та обов`язків.

При цьому, суд зазначає, що Порядок укладення охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768, зазнав змін у травні 2024 року. Однак нормами цього Порядку до внесення змін на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30 травня 2024 № 630, передбачався обов`язок власника пам`ятки чи її частини або уповноваженого ним органу (особа) не пізніше ніж через один місяць з моменту отримання пам`ятки чи її частини у власність або у користування укласти охоронний договір з відповідним органом охорони культурної спадщини.

Пунктом 6 Порядку №1768 в редакції до внесення змін на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30 травня 2024 № 630, передбачалось, що до охоронного договору додаються: 1) акт технічного стану пам`ятки (форма якого затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини) на момент укладення охоронного договору. Для ансамблів (комплексів) складається окремий акт на кожний їх об`єкт. Акт технічного стану поновлюється не рідше ніж раз на 5 років. Якщо стан пам`ятки значно змінився (після проведення ремонтних, реставраційних та інших робіт чи внаслідок дії чинників, що призвели до руйнування або пошкодження), - у п`ятиденний термін після його зміни; 2) опис культурних цінностей і предметів, які належать до пам`ятки, знаходяться на її території чи пов`язані з нею і становлять історичну, наукову, художню цінність, з визначенням місця і умов зберігання та використання; 3) план поверхів пам`яток-будівель і споруд (у масштабі 1:100); 4) план інженерних комунікацій та зовнішніх мереж (за наявності); 5) генеральний план земельної ділянки, на якій розташована пам`ятка (у масштабі 1: 50, 1:100, 1:500, 1:1000 або 1:2000); 6) паспорт пам`ятки.

Разом з тим, відповідно до п. 17 згаданого Порядку в редакції після внесення змін на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30 травня 2024 № 630, охоронний договір на пам`ятку архітектури чи її частину складається за формою згідно з додатком 1 та повинен містити такі додатки: 1) акт технічного стану пам`ятки (форма якого визначається МКСК) з фотофіксацією, що не перевищує трьох місяців до дати укладення охоронного договору. Для комплексів (ансамблів) складається окремий акт на кожну їх складову. Акт технічного стану поновлюється не рідше ніж раз на п`ять років. Якщо стан пам`ятки або її частини значно змінився після проведення робіт на пам`ятці, - протягом п`яти календарних днів після його зміни; 2) опис культурних цінностей і предметів, які належать до пам`ятки, розташовуються на її території чи пов`язані з нею і становлять історичну, наукову, художню цінність, з визначенням місця і умов зберігання та використання; 3) технічний паспорт; 4) план пам`ятки чи її частини у масштабі 1:100, 1:200 (можуть бути у складі технічного паспорта); 5) план території пам`ятки; 6) паспорт пам`ятки (форма якого визначається МКСК).

Пунктом 16 Порядку в редакції після внесення змін на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30 травня 2024 № 630, також врегульовано, що якщо пам`ятка чи її частина належить до категорії пам`яток національного значення, охоронний договір підписується відповідним органом охорони культурної спадщини, на території якого розташовується пам`ятка, та власником (користувачем) пам`ятки чи її частини або уповноваженим ним органом (особою) відповідно до пункту 14 цього Порядку після погодження його з МКСК. Для погодження охоронного договору на пам`ятку національного значення чи її частину відповідний орган охорони культурної спадщини, що укладає охоронний договір, надсилає електронну копію паперового оригіналу проекту охоронного договору з усіма додатками, засвідченими належним чином, на адресу електронної пошти МКСК. У разі невідповідності вимогам законодавства або наявності в проекті охоронного договору недостовірної чи неповної інформації МКСК надсилає власнику (користувачу) пам`ятки або уповноваженому ним органу (особі) чи відповідному органу охорони культурної спадщини повідомлення про необхідність виправлення помилок або подання необхідної інформації та документів. У разі відсутності зауважень до проекту охоронного договору МКСК погоджує його протягом одного місяця з дня подання відповідних документів. Підтвердженням погодження відповідного охоронного договору є лист погодження з накладеним кваліфікованим електронним підписом уповноваженої особи МКСК.

Враховуючи встановлені обставини, а також норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про вчинення відповідачем протиправної бездіяльності, що виразилась у не укладенні з Управлінням з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради охоронного договору на об`єкт культурної спадщини - пам`ятку архітектури національного значення з охоронним номером № 1079 «Миколаївська церква», яка розташована за адресою: вул. Виробнича, 4а, м. Дніпро, Дніпропетровська область на умовах і в порядку, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768 впродовж всього терміну перебування у власності відповідача цього об`єкту культурної спадщини.

Отже, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Однак, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання відповідача провести ремонтні та реставраційні роботи, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про охорону культурної спадщини» консервація, реставрація, реабілітація, музеєфікація, ремонт, пристосування пам`яток місцевого значення здійснюються за наявності письмового дозволу органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції, на підставі погодженої з ними науково-проектної документації.

Розробленню проектів консервації, реставрації, реабілітації, музеєфікації, ремонту, пристосування пам`яток передує проведення необхідних науково-дослідних робіт, у тому числі археологічних і геологічних.

Роботи із збереження об`єктів культурної спадщини проводяться згідно з реставраційними нормами та правилами, погодженими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини. Будівельні норми та правила застосовуються у разі проведення робіт із збереження об`єкта культурної спадщини лише у випадках, що не суперечать інтересам збереження цього об`єкта.

У складі організаційно-функціональної структури підприємства - виконавця робіт з консервації, реставрації, реабілітації, музеєфікації, ремонту, пристосування пам`яток мають передбачатися підрозділи та/або фахівці, які забезпечують виконання відповідних виробничо-технічних, виробничих функцій.

Вимоги до розроблення науково-проектної документації, які є обов`язковими для всіх суб`єктів господарювання в сфері збереження пам`яток архітектури визначені ДБН А.2.2-14-2016 «Склад та зміст науково-проектної документації на реставрацію пам`яток архітектури та містобудування», затвердженими наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 29.12.2016 № 337 (далі - ДБН А.2.2-14-2016).

Підпунктом 3.11 пункту З ДБН А.2.2-14-2016 визначено, що науково-проектна документація - це сукупність текстових та графічних матеріалів, які на різних стадіях проектування визначають концептуальні чи принципові архітектурні, містобудівні, інженерні, конструктивні, технологічні та інші рішення, спрямовані на збереження пам`ятки.

Склад та зміст науково-проектної документації встановлюється в залежності від поставлених завдань, спрямованих на збереження пам`ятки (підпункт 4.13 пункту 4 ДБН А.2.2-14-2016).

За визначенням пп. 4.6 пункту 4 ДБН А.2.2-14-2016 до науково-проектної документації, зокрема, належить проект.

Підпунктом 9.1 пункту 9 ДБН А.2.2-14-2016 передбачено, що проект розробляється на підставі вихідних даних для об`єкта реставрації, реставраційного завдання та на основі матеріалів комплексних наукових досліджень. Проект складається з текстових та графічних матеріалів, якими визначаються принципові архітектурні, містобудівні, інженерні, конструктивні і технологічні рішення, спрямовані на збереження пам`ятки.

Статтею 27 Закону України «Про охорону культурної спадщини» передбачено, що у разі, коли пам`ятці загрожує небезпека пошкодження, руйнування чи знищення, власник або уповноважений ним орган, особа, яка набула права володіння, користування чи управління, зобов`язані привести цю пам`ятку до належного стану (змінити вид або спосіб її використання, провести роботи з її консервації, реставрації, реабілітації, музеєфікації, ремонту та пристосування).

З аналізу викладеного вбачається, що в разі небезпеки пошкодження, руйнування чи знищення пам`ятки архітектури обов`язок приведення її в належний стан в однаковій мірі покладається як на власника такої пам`ятки, так і на особу, в управлінні якої перебуває такий об`єкт.

Якщо власник або уповноважений ним орган, особа, яка набула права володіння, користування чи управління, самостійно не здійснюють заходів, передбачених у частині першій цієї статті, то відповідний орган охорони культурної спадщини може зобов`язати їх здійснити ці заходи, видавши відповідне розпорядження.

У разі, коли власник або уповноважений ним орган, особа, яка набула права володіння, користування чи управління, не в змозі виконати розпорядження органу охорони культурної спадщини щодо охорони пам`ятки, орган охорони культурної спадщини може вжити необхідних заходів самостійно (повністю або частково), профінансувавши їх за рахунок спеціальних коштів на фінансування охорони культурної спадщини.

Також, відповідно до п. 5 Порядку укладення охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини №1768, в редакції до внесення змін на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30 травня 2024 № 630, в охоронному договорі, складеному за зразком згідно з додатком, зазначаються особливості режиму використання пам`ятки, види і терміни виконання реставраційних, консерваційних, ремонтних робіт, робіт з упорядження її території, інших пам`яткоохоронних заходів, необхідність яких визначається відповідним органом охорони культурної спадщини.

Підпунктом 1 п. 6 Порядку укладення охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини №1768 встановлено, що до охоронного договору додаються акт технічного стану пам`ятки (форма якого затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини) на момент укладення охоронного договору. Для ансамблів (комплексів) складається окремий акт на кожний їх об`єкт. Акт технічного стану поновлюється не рідше ніж раз на 5 років. Якщо стан пам`ятки значно змінився (після проведення ремонтних, реставраційних та інших робіт чи внаслідок дії чинників, що призвели до руйнування або пошкодження), - у п`ятиденний термін після його зміни.

Аналогічні норми передбачені у п.6, 8 Порядку № 1768, в редакції після внесення змін на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30 травня 2024 № 630, зокрема, в охоронному договорі зазначається режим використання пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини, у тому числі території, на якій вони розташовані. В охоронному договорі, складеному за формою згідно з додатком 1, зазначаються вимоги щодо режиму використання пам`ятки чи її частини, види і строки виконання робіт з консервації, реставрації, реабілітації, музеєфікації, ремонту, пристосування пам`яток, інших пам`яткоохоронних заходів, необхідність яких визначається відповідним органом охорони культурної спадщини.

Згідно ст. 3 Конвенції про охорону архітектурної спадщини Європи, кожна сторона зобов`язується: 1. вживати правових заходів для охорони архітектурної спадщини; 2. за допомогою таких заходів і діючих в кожній державі або кожному регіоні процедур, забезпечити охорону пам`яток, архітектурних ансамблів та визначних місць.

За змістом ст. 1 Конвенції, вираз «архітектурна спадщина» включає, зокрема, такі нерухомі об`єкти як пам`ятки, тобто усі будівлі та споруди, що мають непересічне історичне, археологічне, мистецьке, наукове, соціальне або технічне значення, включаючи усі особливості їхнього технічного виконання та оздоблення.

Статтею 4 цієї Конвенції визначено, що кожна сторона зобов`язується, зокрема, запобігати спотворенню, руйнуванню або знищенню об`єктів спадщини, що охороняються.

Положеннями ст. 10 Конвенції визначено, що кожна сторона зобов`язується прийняти комплексну політику збереження архітектурної спадщини, яка заохочує програми реставрації та підтримання в належному стані архітектурної спадщини.

Відповідно до ст. 15 Конвенції кожна сторона зобов`язується утверджувати у громадській думці розуміння необхідності збереження архітектурної спадщини як елемента культурної самобутності і джерела натхнення і творчості для сьогоднішніх і прийдешніх поколінь.

Судом встановлено, що технічний стан спірного об`єкта культурної спадщини визнано задовільним, однак, певні елементи його конструкції потребують ремонтних та реставраційних робіт.

Суд не ставить під сумнів обов`язок власника утримувати стан будівлі пам`ятки національного значення у належному стані, однак, згідно наведених вище положень законодавства, спосіб виконання такого обов`язку має визначатися власником та відповідним органом з питань охорони культурної спадщини за результатами обстеження та складання фахових висновків, на підставі погодженої науково-проектної документації.

До того ж, згідно типової форми договору, що передбачено додатком №1 до Порядку №1768, в редакції до внесення змін на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30 травня 2024 № 630, у пункті 13 передбачено обов`язки власника проводити роботи та заходи з метою збереження пам`ятки (її частини) та створення належних умов для її використання.

При цьому, визначення виду та обсягу таких робіт і заходів можливо після розроблення науково-проектної документації щодо об`єкта культурної спадщини.

В матеріалах даної справи відсутні докази щодо розроблення науково-проектної документації щодо спірного об`єкта культурної спадщини, сторонами таких обставин не наведено.

Тому, враховуючи, що науково-проектна документація на спірний об`єкт культурної спадщини не розроблена, охоронний договір на умовах і в порядку, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768 між сторонами не укладено, суд вважає позовні вимоги про зобов`язання відповідача провести на спірному об`єкті культурної спадщини реставраційні та ремонтні роботи передчасними та такими, що заявлені на майбутнє.

Згідно з частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (частина 1 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи сукупність викладених обставин, системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши наявні докази у їх сукупності при безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, за результатами з`ясування обставини у справі та їх правової оцінки, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

У відповідності до статті 139 КАС України, судовий збір у справі розподілу не підлягає, оскільки позов заявлений прокурором, який є суб`єктом владних повноважень.

Разом з тим, прокурором за подання позову сплачено судовий збір у розмірі 14534,40 грн, як за 6 вимог немайнового характеру (14534,40/6 = 2422,40 грн з урахуванням коефіцієнта 0,8).

Однак, фактично прокурором заявлено три вимоги немайнового характеру разом з похідними вимогами, тому прокурор не позбавлений права звернутись до суду із заявою про повернення надмірно сплаченої суми судового збору у розмірі 7267,20 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 241, 243-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Релігійної громади Храма Святителя Миколая парафії Дніпропетровської єпархії Української Православної церкви в м. Дніпрі (код ЄДРПОУ 25840356), яка полягає у неукладенні з Управлінням з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 42401150) охоронного договору на об`єкт культурної спадщини пам`ятку архітектури національного значення з охоронним номером № 1079 «Миколаївська церква», яка розташована за адресою: вул. Виробнича, 4а, м. Дніпро, Дніпропетровська область на умовах і в порядку, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768.

Зобов`язати Релігійну громаду Храм Святителя Миколая парафії Дніпропетровської єпархії Української Православної церкви в м. Дніпрі (код ЄДРПОУ 25840356) протягом одного місяця з дати набрання рішенням суду законної сили укласти з Управлінням з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 42401150) охоронний договір на об`єкт культурної спадщини пам`ятку архітектури національного значення з охоронним номером № 1079 «Миколаївська церква», яка розташована за адресою: вул. Виробнича, 4а, м. Дніпро, Дніпропетровська область на умовах і в порядку, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768.

В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складено 30.01.2025 року.

Суддя Н.Є. Калугіна