Рішення

від 30.01.2025 по справі 360/1402/24

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

30 січня 2025 рокум. ДніпроСправа № 360/1402/24

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Петросян К.Є., розглянувши у спрощеному провадженні без виклику сторін справу за позовом адвоката Михальчука Миколи Івановича в інтересах ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: державне підприємство «Інфоресурс»; Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

18 листопада 2024 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов адвоката Михальчука Миколи Івановича (далі представник позивача) в інтересах ОСОБА_1 (далі позивач або ОСОБА_1 ) до Міністерства освіти і науки України (далі відповідач або МОН України), відповідно до якого позивач, з урахуванням уточнення від 27.11.2024, просить суд:

визнати протиправними дії Міністерства освіти і науки України, які полягають в такій організації функціонування Єдиної державної електронної бази з питань освіти, при якій щодо позивача ОСОБА_1 в довідці про здобувача освіти формується висновок про порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту";

зобов`язати Міністерство освіти і науки України організувати формування довідки про здобувача освіти в Єдиній державній електронній базі з питань освіти таким чином, щоб відносно ОСОБА_1 в довідці про здобувача освіти формувався висновок про не порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту".

В обґрунтування позовних вимог, позивачем зазначено, що у 2012 році він отримав диплом молодшого спеціаліста у коледжі при Східноукраїнському Національному університеті ім. В. Даля.

У 2012 році ОСОБА_1 був зарахований до Східноукраїнського Національного університету ім. В. Даля для здобуття першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, але цього рівня освіти не здобув, оскільки не укладав контракту про навчання з даним навчальним закладом, не приступав до навчання та був відрахований через 4 (чотири) дні від початку навчального року.

Проте, у 2022 році ОСОБА_1 розпочав навчання у Приватному навчальному закладі «Університет новітніх технологій», де навчається до сьогоднішнього дня на денній формі навчання і здобуває перший (бакалаврський) рівень вищої освіти.

Інформація про видані документи про середню та вищу освіту вноситься до Єдиного державного реєстру документів про освіту.

Позивачем з Реєстру через офіційний веб-сайт ЄДЕБО за електронною адресою https://info.edbo.gov.ua/ було отримано виписку з Єдиної державної електронної бази з питань освіти, якою підтверджується інформація про місця навчання позивача та отримані ним документи.

Листом Міністерства освіти і науки України № 1/9758-24 від 03.06.2024 «Про особливості формування в ЄДЕБО довідки про здобувача освіти», який було адресовано у тому числі Державному підприємству «Інфоресурс» визначено алгоритм для заповнення інформації про здобувача освіти за денною або дуальною формою стосовно того, порушує чи не порушує на підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту».

Згаданий лист містить наступну інформацію: «здобувач освіти у 2021 році вступив для здобуття ОС бакалавра та був відрахований у 2023 році. У 2024 році повторно вступив (був зарахований) для здобуття ОС бакалавра. У Довідці буде зазначено «Ні, порушує». Зазначений лист розміщений на сайті відповідача https://mon.gov.ua/npa/proosoblyvosti-formuvannia-v-iedebo-dovidky-pro-zdobuvacha-osvity.

Отже, цим листом відповідач визначив алгоритм для ДП «Інфоресурс», згідно якого щодо осіб, яких було відраховано з навчання та, які повторно вступили на навчання без фактично здобутого рівня освіти та відповідного документа про освіту, формується висновок про порушення послідовності здобуття освіти.

На думку позивача, вказаний лист та заначений в ньому алгоритм очевидно суперечать ст. 7 Закону України «Про вищу освіту», де єдиним існуючим документом, який підтверджує здобутий особою рівень вищої освіти є сам документ про вищу освіту. Як наслідок, формування помилково алгоритму фактично є позбавленням права на відстрочку стосовно, зокрема позивача, який має право на відстрочку згідно пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», але не може його реалізувати через невірне формування довідки.

Дії Міністерства освіти і науки України щодо визначення алгоритму заповнення інформації в довідці про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти стосовно позивача про порушення послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», призводять до формування висновку стосовно позивача про порушення послідовності здобуття освіти останнім, які ОСОБА_1 вважає протиправними, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду.

Представник відповідача позов ОСОБА_1 не визнав, про що 16.12.2024 надав відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого зазначив таке.

03.06.2024 Міністерство освіти і науки України надіслало керівникам закладів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, Міністерству оборони України та Державному підприємству «Інфоресурс» листа № 1/9758-24 від 03.06.2024, яким роз`яснив особливості правильного формування довідки про здобувача освіти на основі даних Єдиної державної електронної бази з питань освіти (ЄДЕБО).

Вищевказаним листом керівників закладів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, Міністерство оборони України та Державне підприємство «Інфоресурс» поінформовано, що з метою реалізації пункту 62 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, здійснено доопрацювання програмного забезпечення Єдиної державної електронної бази з питань освіти (далі ЄДЕБО) для забезпечення закладам освіти можливості формування в ЄДЕБО довідки про здобувача освіти за даними ЄДЕБО за формою, визначеною додатком 9 до Порядку.

Основна мета цього листа полягає в уточненні процесу формування довідок на підставі інформації, що надається закладами освіти.

Лист Міністерства освіти і науки України від 03.06.2024 № 1/9758-24 містить інформацію, якою роз`яснено алгоритм (методику) визначення послідовності здобуття освіти та формування довідки про здобувача освіти на основі даних Єдиної державної електронної бази з питань освіти (ЄДЕБО).

Відповідач повідомив, що листи міністерств, інших центральних органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами і не можуть встановлювати нові правові норми, а мають лише інформаційний, рекомендаційний, роз`яснювальний характер та є службовою кореспонденцією.

Представник позивача звернувся до МОН зі зверненням стосовно внесення змін до інформації, що міститься в Єдиній державній електронній базі з питань освіти (далі ЄДЕБО).

За результатами розгляду позивача інформовано (копія листа МОН від 06.09.2024 №3/6090-24 додається), що згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2011 р. № 752 «Про створення Єдиної державної електронної бази з питань освіти» (із змінами, внесеними згідно постанови Кабінету Міністрів України від 12 грудня 2018 р. № 1060) визначено, що державне підприємство «Інфоресурс», що належить до сфери управління розпорядника Єдиної державної електронної бази з питань освіти Міністерства освіти і науки України, є технічним адміністратором Єдиної державної електронної бази з питань освіти.

Відповідно до пункту 2 розділу ІІІ Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 08.06.2018 № 620, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 05 жовтня 2018 р. за № 1132/32584 (із змінами) (далі Положення), інформація вноситься до ЄДЕБО за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення ЄДЕБО або спеціалізованого програмного забезпечення, що використовується уповноваженими суб`єктами, узгодженого з технічним адміністратором ЄДЕБО.

Згідно із цим Положенням, технічний адміністратор ЄДЕБО забезпечує оброблення в ЄДЕБО інформації про прийом, відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої та освіти дорослих, в тому числі післядипломної освіти.

Так, відповідно до Положення суб`єкти освітньої діяльності та їх територіально відокремлені структурні підрозділи (відокремлені підрозділи), що надають освітні послуги у сфері дошкільної, загальної середньої, позашкільної освіти, засновники яких не мають органів управління освітою (суб`єкти освітньої діяльності приватної форми власності), а також професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти, освіти дорослих, в тому числі післядипломної освіти: вносять до ЄДЕБО та підтримують в повному, актуальному та достовірному стані інформацію за переліком, визначеним у пунктах 6 9 розділу III цього Положення (крім інформації про сертифікати зовнішнього незалежного оцінювання, результати зовнішнього незалежного оцінювання, участь у вступних кампаніях до закладів освіти (коли, до яких закладів освіти, на які професії, спеціальності, спеціалізації, рівні, форми навчання особа подавала заяви в електронній формі) та інформації, зазначеної в підпункті 6 пункту 6) для таких суб`єктів освітньої діяльності.

Враховуючи вищезазначене, інформацію про здобуття ОСОБА_1 освіти у Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля до ЄДЕБО внесено уповноваженим суб`єктом і наразі відсутні підстави для скасування історії навчання.

Представник позивача повторно звернувся до МОН стосовно внесення змін до інформації, що міститься в Єдиній державній електронній базі з питань освіти про навчання ОСОБА_1 у Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля.

За результатами розгляду позивача інформовано (копія листа МОН від 20.09.2024 № 3/6473-24 додається), що згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2011 р. № 752 «Про створення Єдиної державної електронної бази з питань освіти» (із змінами, внесеними згідно постанови Кабінету Міністрів України від 12 грудня 2018 р. № 1060) визначено, що державне підприємство «Інфоресурс», що належить до сфери управління розпорядника Єдиної державної електронної бази з питань освіти Міністерства освіти і науки України, є технічним адміністратором Єдиної державної електронної бази з питань освіти.

Відповідно до пункту 2 розділу ІІІ Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 08.06.2018 № 620, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 05 жовтня 2018 р. за № 1132/32584 (із змінами) (далі Положення), інформація вноситься до ЄДЕБО за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення ЄДЕБО або спеціалізованого програмного забезпечення, що використовується уповноваженими суб`єктами, узгодженого з технічним адміністратором ЄДЕБО.

Так, відповідно до Положення суб`єкти освітньої діяльності та їх територіально відокремлені структурні підрозділи (відокремлені підрозділи), що надають освітні послуги у сфері дошкільної, загальної середньої, позашкільної освіти, засновники яких не мають органів управління освітою (суб`єкти освітньої діяльності приватної форми власності), а також професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти, освіти дорослих, в тому числі післядипломної освіти: вносять до ЄДЕБО та підтримують в повному, актуальному та достовірному стані інформацію за переліком, визначеним у пунктах 6 9 розділу III цього Положення (крім інформації про сертифікати зовнішнього незалежного оцінювання, результати зовнішнього незалежного оцінювання, участь у вступних кампаніях до закладів освіти (коли, до яких закладів освіти, на які професії, спеціальності, спеціалізації, рівні, форми навчання особа подавала заяви в електронній формі) та інформації, зазначеної в підпункті 6 пункту 6) для таких суб`єктів освітньої діяльності.

З метою вирішення порушеного питання Східноукраїнському національному університету імені Володимира Даля необхідно сформувати звернення в ЄДЕБО з типом [Здобувачі освіти] Дозвіл на скасування картки здобувача.

Присудженням певного ступеня вищої освіти завершується здобуття вищої освіти за цим ступенем. Виходячи із системного тлумачення Закону, факт присудження особі ступеня вищої освіти не в повній мірі відповідає вимогам пункту першого частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку», в яких законодавець визначив здобуття освіти на рівні, що є вищим ніж раніше здобутий рівень (не ступінь) освіти.

Згідно з інформацією в ЄДЕБО ОСОБА_1 з 01.09.2012 був зарахований на навчання до Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля для здобуття освітнього рівня вищої освіти бакалавр за напрямом 6.050701 електротехніка та електротехнології і був відрахований з цього закладу освіти 05.09.2012 за порушення умов договору (наказ № 862-02 від 05.09.2012).

З 02.09.2022 повторно зарахований для здобуття освітнього ступеня бакалавра до Приватного вищого навчального закладу Університет новітніх технологій за спеціальністю 101 Екологія.

У відповідь на скаргу адвоката Генцара І.В., надіслану до МОН, стосовно внесення змін до інформації, що міститься в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, Міністерство освіти і науки України надало роз`яснення, що для вирішення порушеного питання, заклад освіти повинен сформувати звернення в ЄДЕБО з типом [Здобувач освіти] Дозвіл на скасування картки здобувача відповідно до пункту 8.4.3. Розділу 8 Керівництва користувача ЄДЕБО «Звернення».

З метою розгляду звернень від закладів освіти щодо скасування історії навчання здобувачів фахової передвищої та вищої освіти в ЄДЕБО наказом Міністерства освіти і науки України від 04.10.2024 № 1427 «Про створення тимчасової комісії» було створено тимчасову Комісію (далі Комісія).

За результатами розгляду документів та матеріалів, наданих закладом освіти, Комісія приймає рішення щодо надання дозволу або відмову в наданні дозволу на скасування історії навчання здобувачів фахової передвищої та вищої освіти.

Звернення з проханням скасувати картку здобувача ОСОБА_1 від Східноукраїнського Національного університету імені Володимира Даля було надіслано до Міністерства освіти і науки України у жовтні 2024 року.

Для розгляду питання скасування історії навчання ОСОБА_1 та підтвердження достовірності внесеної до ЄДЕБО інформації, 04.11.2024 Комісією був направлений запит до закладу вищої освіти про необхідність завантаження сканкопій наказів про зарахування та відрахування здобувача.

Станом на 12.12.2024 Східноукраїнським Національним університетом імені Володимира Даля не було завантажено до ЄДЕБО сканкопії відповідних наказів.

Відповідач зауважує, що питання внесення інформації про здобувача освіти до ЄДЕБО належить до компетенції суб`єктів освітньої діяльності.

МОН звертає увагу суду, що відповідно до частини другої статті 10 Закону України «Про освіту» та з метою реалізації пункту 62 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560, згідно з дорученням Міністра освіти і науки України від 31.05.2024 № 1/34-Д-24 встановлено алгоритм визначення послідовності здобуття освіти, здійснено розроблення технічного опису та забезпечено доопрацювання відповідно до нього програмного забезпечення Єдиної державної електронної бази з питань освіти.

На підставі викладеного, відповідач просить суд у задоволені позовної заяви ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, відмовити в повному обсязі.

В свою чергу позивачем 16.12.2024 подано відповідь на відзив відповідача, згідно якої зазначено про свою незгоду з відзивом МОН України, з огляду на таке.

Відповідач визнає та не заперечує, що саме МОН відповідно до частини другої статті 10 Закону України «Про освіту» та з метою реалізації пункту 62 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560, згідно з дорученням Міністра освіти і науки України від 31.05.2024 No 1/34-Д-24 встановлено алгоритм визначення послідовності здобуття освіти, за дорученням Міністра освіти та науки здійснено розроблення технічного опису та забезпечено доопрацювання відповідно до нього програмного забезпечення Єдиної державної електронної бази з питань освіти. Копію такого Доручення сам відповідач подав разом із відзивом - саме цим дорученням відповідач вчинив дії, які оскаржуються позивачем.

Відповідач зазначає, що питання внесення інформації про здобувача освіти до ЄДЕБО належить до компетенції суб`єктів освітньої діяльності. На думку позивача це не спростовує факту протиправності дій саме відповідача.

Положенням про Єдину державну електронну базу з питань освіти в п. 6 розділу ІІІ визначено, яка саме інформація вноситься в ЄДЕБО, з чого вбачається, що інформація про порушення чи непорушення послідовності здобуття рівня освіти в ЄДЕБО не міститься. Відтак, жоден суб`єкт, в тому числі суб`єкт освітньої діяльності, таку інформацію в реєстр не вносить - відповідний висновок лише формується програмою в процесі формування довідки, що в свою чергу означає, що навчальний заклад не може вплинути на те, який саме висновок буде сформований.

Відповідно, на думку позивача, особою, яка порушила його права, в даному випадку є не навчальний заклад, а суб`єкт владних повноважень, який організував функціонування реєстру таким чином, щоб саме такий висновок формувався у довідці.

Основні функції уповноважених суб`єктів у ЄДЕБО визначені розділом ІV Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 08.06.2018 № 620, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.10.2018 за №1132/32584. Так, розпорядник ЄДЕБО, зокрема: вживає організаційних заходів, пов`язаних із забезпеченням функціонування ЄДЕБО; використовує інформацію, що міститься в ЄДЕБО, у тому числі персональні дані, з метою прийняття управлінських рішень та виконання повноважень, визначених законодавством; вносить до ЄДЕБО іншу інформацію, визначену законодавством; забезпечує верифікацію в ЄДЕБО інформації, визначеної підпунктами 1, 2 пункту 8, абзацами п`ятим - сьомим підпункту 1 та підпунктом 4 пункту 9 розділу III цього Положення, що підтверджується накладенням кваліфікованого електронного підпису. Державне підприємство "ІНФОРЕСУРС" лише забезпечує функціонування ЄДЕБО у порядку, визначеному Міністерством освіти і науки України.

Отже, саме Міністерство освіти і науки України має повноваження щодо вжиття організаційних заходів, пов`язаних з забезпеченням функціонування ЄДЕБО, в тому числі щодо визначення алгоритму, за яким програма формує висновок про порушення чи не порушення послідовності здобуття рівня освіти.

ДП «Інфоресурс» не має повноважень щодо визначення такого алгоритму, а лише втілює технічно визначений відповідачем алгоритм.

Навчальні заклади не мають повноважень щодо формування висновку про порушення чи непорушення послідовності - а лише щодо внесеня інформації, визначеної Положенням (серед якої інформації про послідовність чи непослідовність немає).

Крім того, створення відповідної Комісії і розгляд останньою ситуації, яка склалася в даних правовідносинах не забезпечить поновлення прав та інтересів позивача, адже інформація про порушення чи не порушення послідовності здобуття рівня освіти в ЄДЕБО не міститься. Відтак, жоден суб`єкт, в тому числі суб`єкт освітньої діяльності, таку інформацію в реєстр не вносить - відповідний висновок лише формується програмою в процесі формування довідки.

Більше того, у відповідь на скаргу представника позивача Східноукраїнським Національним університетом імені Володимира Даля було зазначено, що особова справа здобувача вищої освіти ОСОБА_1 залишилась на тимчасово окупованій території України в м. Луганськ, а тому заклад освіти не може надати запитувані документи Комісією. Фактично, Комісія точно так же розгляне питання про скасування історії навчання і аналогічно надасть відмову.

За наведених обставин позивач вважає, що відповідач безпідставно ототожнює раніше здобута сукупність знань, умінь, навичок, інших компетентностей та раніше здобутий рівень освіти. Особа, яка не отримала документа про освіту, не може вважатись такою, що здобула відповідний рівень освіти.

Оскільки в самій ЄДЕБО немає інформації про порушення чи не порушення послідовності здобуття рівнів освіти, порушення прав позивача відбувається саме в процесі формування довідки - на підставі алгоритмів, визначених МОН. Тому саме МОН, як розпорядник ЄДЕБО, є особою, яка порушила права позивача.

Додатковими поясненнями від 19.12.2024 представник позивача зазначив, що висновок про порушення послідовності здобуття рівня освіти в ЄДЕБО відносно позивача є неправильним (не коректним), і такий висновок наявний (на момент виникнення правовідносин) незалежно від того скасований запис про навчання чи ні.

Східноукраїнський Національний університет імені Володимира Даля таку інформацію в реєстр не вносить - відповідний висновок лише формується програмою в процесі формування довідки на підставі алгоритму розробленого відповідачем.

Це означає, що навчальний заклад не може вплинути на те, який саме висновок буде сформований.

Відповідно особою, яка порушила права позивача, в даному випадку є не навчальний заклад, а суб`єкт владних повноважень, який організував функціонування реєстру таким чином, щоб саме такий висновок формувався у довідці

Саме Міністерство освіти і науки України має повноваження щодо вжиття організаційних заходів, пов`язаних з забезпеченням функціонування ЄДЕБО, в тому числі щодо визначення алгоритму, за яким програма формує висновок про порушення чи не порушення послідовності здобуття рівня освіти.

Таким чином, враховуючи наявні документи у справі, зокрема, відповіді на скарги адвоката від відповідача та третьої особи, на думку представника позивача, відповідач безпідставно ототожнює раніше здобуті сукупність знань, умінь, навичок, інших компетентностей та раніше здобутий рівень освіти.

Позивач, який не отримав документа про освіту, не може вважатись таким, що здобув відповідний рівень освіти.

Оскільки в самій ЄДЕБО немає інформації про порушення чи не порушення послідовності здобуття рівнів освіти, порушення прав позивача відбувається саме в процесі формування довідки - на підставі алгоритмів, визначених МОН.

Тому саме відповідач, як розпорядник ЄДЕБО, є особою, яка порушила права позивача.

На підставі викладеного просить суд задовольнити позов ОСОБА_1 у повному обсязі.

Представник третьої особи СНУ імені В.Даля 13.01.2025 надав суду пояснення щодо позову ОСОБА_1 , відповідно до якого зазначив, що на звернення ОСОБА_2 до ДП «Інфоресурс» щодо скасування запису про попереднє навчання ОСОБА_1 в 2012 році (номер звернення 240048 від 04.10.2024) було надано відповідь 07.10.2024 зі статусом «Відмова», причина «Статус навчання має бути активний» і перенаправлено звернення СНУ ім. В. Даля технічним адміністратором ДП «Інфоресурс» до МОН (11.10.2024).

Відповідь від МОН України була надана ІНФОРМАЦІЯ_1 з коментарем «Необхідно завантажити сканкопію наказу про зарахування та відрахування». Але враховуючи те, що університет є двічі переміщеним закладом освіти і всі документи залишились на тимчасово окупованій території університет не має можливості надати сканкопії цих документів.

Ухвалою суду від 25.11.2024 позовну заяву адвоката Михальчука Миколи Івановича в інтересах ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, залишено без руху.

Ухвалою суду від 02.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача державне підприємство «Інфоресурс». Справу визначено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду від 18.12.2024 залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля.

Ухвалою судді від 19.12.2024 визнано необґрунтованою заяву представника позивача про відвід судді Луганського окружного адміністративного суду Петросян К.Є. Заяву про відвід судді Луганського окружного адміністративного суду Петросян К.Є. передано для визначення судді у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою судді Луганського окружного адміністративного суду Борзаниці С.В. від 20.12.2024 відмовлено у задоволенні заяви адвоката Михальчука Миколи Івановича про відвід судді Луганського окружного адміністративного суду Петросян К.Є. у справі.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 72-74 КАС України, суд прийшов до такого.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

02.06.2012 ОСОБА_1 отримав диплом молодшого спеціаліста серії НОМЕР_2 у коледжі Східноукраїнського національного університету ім. В. Даля, що підтверджується випискою з Єдиної державної електронної бази з питань освіти щодо документів про освіту, інформацію про навчання, історією навчання здобувача освіти, довідкою про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази питань освіти та не заперечується сторонами.

За даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти, ОСОБА_1 у 2012 році був зарахований на навчання до Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля за спеціальністю «Електротехніка та електротехнології» на підставі наказу №730-02 від 30.08.2012, плата за навчання за рахунок фізичних осіб. Однак наказом № 862-02 від 05.09.2012 був відрахований з Університету за порушення умов договору. Особова справа здобувача вищої освіти ОСОБА_1 наразі перебуває на тимчасово окупованій території України в м. Луганськ, шо підтверджується листом СНУ імені В. Даля від 04.09.2024 № 849/01 у відповідь на адвокатський запит.

Згідно пояснень СНУ імені В. Даля, наданих суду вбачається, що університет є двічі переміщеним закладом освіти, внаслідок чого всі документи залишились на тимчасово окупованій території.

У 2022 році ОСОБА_1 розпочав навчання у Приватному навчальному закладі «Університет новітніх технологій», де навчається по теперішній час на денній формі навчання і здобуває перший (бакалаврський) рівень вищої освіти, що підтверджується інформацією з історії навчання здобувача освіти.

Позивачем при зверненні до закладу освіти було отримано довідку про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти від 05.06.2024 № 15954, в якій зазначено інформацію про те, що поточне здобуття ОСОБА_1 освіти у Приватному навчальному закладі «Університет новітніх технологій» (рівень освіти бакалавр, форма здобуття освіти денна) порушує послідовність, визначену частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту».

Представником позивача направлені скарги до Східноукраїнського національного університету ім. В. Даля, ДП «Інфоресурс» та Міністерства освіти і науки України з вимогами щодо вжиття заходів з метою отримання ОСОБА_1 довідки про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази питань освіти з коректною інформацію щодо не порушення послідовності поточного здобуття освіти, визначеної частиною 2 статті 10 Закону України «Про освіту».

Згідно відповіді Східноукраїнського національного університету ім. В. Даля підтверджено факт того, що ОСОБА_1 не здобув рівень освіти у вказаному навчальному закладі та диплом позивачу не видавався.

В свою чергу, ДП «Інфоресурс» на скаргу представника позивача повідомлено, що заповнення інформації в довідці стосовно порушення чи не порушення на підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточного здобуття освіти послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», здійснюється в ЄДЕБО згідно з алгоритмом, визначеним Міністерством освіти і науки України у листі від 03.06.2024 № 1/9758-24, у зв`язку із чим запропоновано звернутися до МОН.

В свою чергу, Міністерство освіти і науки України переадресувало скаргу представника позивача до Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля.

Листом Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля від 07.10.2024 представника позивача повідомлено, що в скасуванні навчання в 2012 році було відмовлено на підставі того, що Генцар І.В. не є студентом університету.

Повторні скарги представника позивача від 09.10.2024 до ДП «Інфоресурс» та Міністерства освіти і науки України з вимогою вжити реальних заходів для отримання позивачем коректної довідки про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти, до належного результату не призвели, що є підставою звернення до суду з цим позовом.

Вирішуючи справу по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 53 Конституції України кожен має право на освіту.

Статтею 29 Закону України «Про освіту» № 1060-ХІІ від 23.05.1991 (в редакції на час первинного навчання позивача) визначено, що структура освіти включає: дошкільну освіту; загальну середню освіту; позашкільну освіту; професійно-технічну освіту; вищу освіту; післядипломну освіту; аспірантуру; докторантуру; самоосвіту.

Відповідно до частини першої статті 30 Закону № 1060-ХІІ в Україні встановлюються такі освітні рівні: початкова загальна освіта; базова загальна середня освіта; повна загальна середня освіта; професійно-технічна освіта; базова вища освіта; повна вища освіта.

Приписами частини другої статті 30 Закону №1060-ХІІ передбачено, що в Україні встановлюються такі освітньо-кваліфікаційні рівні: кваліфікований робітник; молодший спеціаліст; бакалавр; спеціаліст, магістр.

Частинами першою-третьою статті 3 Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-VIIІ (далі Закон № 2143- VIIІ, в редакції на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що кожен має право на якісну та доступну освіту. Право на освіту включає право здобувати освіту впродовж усього життя, право на доступність освіти, право на безоплатну освіту у випадках і порядку, визначених Конституцією та законами України.

В Україні створюються рівні умови доступу до освіти. Ніхто не може бути обмежений у праві на здобуття освіти. Право на освіту гарантується незалежно від віку, статі, раси, стану здоров`я, інвалідності, громадянства, національності, політичних, релігійних чи інших переконань, кольору шкіри, місця проживання, мови спілкування, походження, соціального і майнового стану, наявності судимості, а також інших обставин та ознак.

Право особи на освіту може реалізовуватися шляхом її здобуття на різних рівнях освіти, у різних формах і різних видів, у тому числі шляхом здобуття дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти та освіти дорослих.

Приписами пункту 23 частини першої статті 1 Закону № 2145-VIIІ визначено, що рівень освіти - завершений етап освіти, що характеризується рівнем складності освітньої програми, сукупністю компетентностей, які визначені, як правило, стандартом освіти та відповідають певному рівню Національної рамки кваліфікацій.

Відповідно до частини другої статті 10 Закону № 2145-VIII рівнями освіти є: дошкільна освіта; початкова освіта; базова середня освіта; профільна середня освіта; перший (початковий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; другий (базовий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; третій (вищий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; фахова передвища освіта; початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень вищої освіти; другий (магістерський) рівень вищої освіти; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень вищої освіти.

Згідно із частиною другою статті 17 Закону № 2145-VIII вища освіта здобувається на основі повної загальної середньої освіти. Рівні, ступені вищої освіти, порядок, умови, форми та особливості її здобуття визначаються спеціальним законом.

Основні правові, організаційні, фінансові засади функціонування системи вищої освіти встановлює Закон України «Про вищу освіту» від 01.07.2014 № 1556-VII, який створює умови для посилення співпраці державних органів і бізнесу з закладами вищої освіти на принципах автономії закладів вищої освіти, поєднання освіти з наукою та виробництвом з метою підготовки конкурентоспроможного людського капіталу для високотехнологічного та інноваційного розвитку країни, самореалізації особистості, забезпечення потреб суспільства, ринку праці та держави у кваліфікованих фахівцях (далі Закон № 1556-VII, в редакції на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частини першої статті 5 Закону № 1556-VII підготовка фахівців з вищою освітою здійснюється за відповідними освітніми програмами на таких рівнях вищої освіти: початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень; другий (магістерський) рівень; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень.

Початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти передбачає набуття здобувачами вищої освіти здатності до розв`язування типових спеціалізованих задач у певній галузі професійної діяльності.

Перший (бакалаврський) рівень вищої освіти передбачає набуття здобувачами вищої освіти здатності до розв`язування складних спеціалізованих задач у певній галузі професійної діяльності.

Здобуття вищої освіти на кожному рівні вищої освіти передбачає успішне виконання особою освітньої програми, що є підставою для присудження відповідного ступеня вищої освіти: 1) молодший бакалавр; 2) бакалавр; 3) магістр; 4) доктор філософії/доктор мистецтва (частина друга статті 5 Закону № 1556-VII).

Відповідно до частини третьої статті 5 Закону № 1556-VII молодший бакалавр - це освітній або освітньо-професійний ступінь, що здобувається на початковому рівні (короткому циклі) вищої освіти і присуджується закладом вищої освіти у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти освітньої програми, обсяг якої становить 120 кредитів ЄКТС. Для здобуття освітнього ступеня молодшого бакалавра на основі фахової передвищої освіти заклад вищої освіти має право визнати та перезарахувати кредити ЄКТС, максимальний обсяг яких визначається стандартом вищої освіти.

За приписами частини першої статті 6 Закону України «Про вищу освіту» № 2984-ІІІ в редакції від 17.01.2002 до структури вищої освіти входять освітні й освітньо-кваліфікаційні рівні:

1) освітні рівні: неповна вища освіта; базова вища освіта; повна вища освіта;

2) освітньо-кваліфікаційні рівні: молодший спеціаліст; бакалавр; спеціаліст, магістр.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону №2984-ІІІ молодший спеціаліст - освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі повної загальної середньої освіти здобула неповну вищу освіту, спеціальні уміння та знання, достатні для здійснення виробничих функцій певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності.

Нормами статті 9 Закону № 2984-ІІІ в Україні встановлювалися такі види документів, які засвідчують здобуття особою вищої освіти та кваліфікації за певними освітньо-кваліфікаційними рівнями: диплом молодшого спеціаліста, диплом бакалавра; диплом спеціаліста; диплом магістра.

Матеріалами справи встановлено, що 02.06.2012 ОСОБА_1 отримав диплом молодшого спеціаліста серії НОМЕР_2 у коледжі Східноукраїнського Національного університету ім. В. Даля.

Відповідно до підпункту 4 пункту 2 розділу XV Прикінцеві та Перехідні положення Закону № 1556-VII передбачено, що після набрання чинності цим Законом диплом про вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста (початкова вища освіта) прирівнюється до диплома про вищу освіту за освітньо-професійним ступенем молодшого бакалавра.

Таким чином, рівень освіти, здобутий позивачем у 2012 році, відноситься до молодшого спеціаліста, що прирівнюється до освітньо-професійного ступеня молодшого бакалавра, який в свою чергу відповідно до статті 5 Закону №1556 є освітнім ступенем, що здобувається на початковому рівні (короткому циклі) вищої освіти.

Оскільки ОСОБА_1 завершив початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти, на підтвердження чого отримав диплом молодшого спеціаліста, наступним рівнем освіти для позивача згідно із статтею 10 Закону № 2145-VIII є перший (бакалаврський) рівень вищої освіти.

Водночас матеріалами справи підтверджується, що згідно даних з Єдиної державної електронної бази з питань освіти, ОСОБА_1 у 2012 році був зарахований на навчання до Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля за спеціальністю «Електротехніка та електротехнології» на підставі наказу №730-02 від 30.08.2012, для здобуття першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, але наказом № 862-02 від 05.09.2012 був відрахований з Університету за порушення умов договору, що не заперечується сторонами по справі.

Відповідні накази суду не надані внаслідок їх перебування на тимчасово окупованій території, про що зазначено СНУ імені В. Даля в своїх поясненнях.

Частиною першою статті 40 Закону № 2145-VIII передбачено, що після успішного завершення навчання за освітньою програмою здобувачі освіти (крім вихованців дошкільних закладів освіти) отримують відповідний документ про освіту.

Документи про освіту видаються закладами освіти та іншими суб`єктами освітньої діяльності (частина друга статті40 Закону № 2145-VIII).

Приписами частини третьої статті 40 Закону № 2145-VIII визначено, що інформація про видані документи про середню, професійну (професійно-технічну), фахову передвищу та вищу освіту вноситься до Єдиного державного реєстру документів про освіту в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Згідно із частиною четвертою статті 5 Закону № 1556-VII бакалавр - це освітній ступінь, що здобувається на першому рівні вищої освіти та присуджується закладом вищої освіти у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти освітньо-професійної програми, обсяг якої становить 180-240 кредитів ЄКТС. Для здобуття освітнього ступеня бакалавра на основі освітнього ступеня молодшого бакалавра або на основі фахової передвищої освіти заклад вищої освіти має право визнати та перезарахувати кредити ЄКТС, максимальний обсяг яких визначається стандартом вищої освіти.

Особа має право здобувати ступінь бакалавра за умови наявності в неї повної загальної середньої освіти.

Відповідно до частини другої статті 6 Закону № 1556-VІІ атестація осіб, які здобувають ступінь молодшого бакалавра, бакалавра чи магістра, здійснюється екзаменаційною комісією, до складу якої можуть включатися представники роботодавців та їх об`єднань, відповідно до положення про екзаменаційну комісію, затвердженого вченою радою закладу вищої освіти (наукової установи).

Заклад вищої освіти на підставі рішення екзаменаційної комісії присуджує особі, яка успішно виконала освітню програму на певному рівні вищої освіти, відповідний ступінь вищої освіти та присвоює відповідну кваліфікацію.

Атестація осіб на першому (бакалаврському) та/або другому (магістерському) рівнях вищої освіти може включати єдиний державний кваліфікаційний іспит, що проводиться за спеціальностями та в порядку, визначеними Кабінетом Міністрів України.

За приписами частини першої статті 7 Закону № 1556-VII документ про вищу освіту видається особі, яка успішно виконала відповідну освітню програму та пройшла атестацію.

Встановлюються такі види документів про вищу освіту за відповідними ступенями: диплом молодшого бакалавра; диплом бакалавра; диплом магістра; диплом доктора філософії/доктора мистецтва (частина друга статті 7 Закону № 1556-VII).

Відповідно до норм частини третьої статті 7 Закону № 1556-VII у дипломі молодшого бакалавра, бакалавра, магістра зазначаються назва закладу вищої освіти (наукової установи), що видав цей документ (у разі здобуття вищої освіти у відокремленому підрозділі закладу вищої освіти (наукової установи) - також назва такого підрозділу), назва освітньої програми, а також кваліфікація, що складається з інформації про здобутий особою ступінь вищої освіти, спеціальність (спеціальності, галузь знань - для міждисциплінарних освітніх програм), спеціалізацію та професійну кваліфікацію (у разі присвоєння).

Невід`ємною частиною диплома молодшого бакалавра, бакалавра, магістра, доктора філософії/доктора мистецтва є додаток до диплома європейського зразка, що містить структуровану інформацію про завершене навчання. У додатку до диплома наводиться інформація про результати навчання особи, освітні компоненти, отримані оцінки і здобуту кількість кредитів ЄКТС, а також відомості про національну систему вищої освіти України (частина п`ята статті 7 Закону № 1556-VII).

Згідно із частиною десятою статті 7 Закону № 1556-VII передбачено, що інформація про видані дипломи вноситься закладами вищої освіти, крім вищих військових навчальних закладів, до Єдиної державної електронної бази з питань освіти.

За приписами статті 8 Закону №1556-VII засади функціонування Єдиної державної електронної бази з питань освіти визначаються законодавством.

Інформація про здобувачів освіти та працівників закладів вищої освіти, що міститься у Єдиній державній електронній базі з питань освіти, надається безоплатно центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, для використання у статистичних цілях.

З системного аналізу норм чинного законодавства суд дійшов висновку, що позивач при навчанні в Східноукраїнському національному університеті ім. В. Даля не отримав відповідний диплом бакалавра, перший (бакалаврський) рівень вищої освіти внаслідок відрахування з університету відповідно до наказу № 862-02 від 05.09.2012 за порушення умов договору.

Відповідно до пункту 23 частини першої статті 1 Закону № 2145-VIII рівень освіти - завершений етап освіти, що характеризується рівнем складності освітньої програми, сукупністю компетентностей, які визначені, як правило, стандартом освіти та відповідають певному рівню Національної рамки кваліфікацій.

Отже, позивач маючи початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти на підставі диплому молодшого спеціаліста, з 2022 року отримує наступний рівень освіти - перший (бакалаврський) рівень вищої освіти у Приватному навчальному закладі «Університет новітніх технологій», де навчається по теперішній час на денній формі навчання, що підтверджується Випискою з Єдиної державної електронної бази з питань освіти щодо документів про освіту та інформації про навчання особи.

За таких обставин суд дійшов висновку, що інформація, зазначена в довідці про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти від 05.06.2024 № 15954 про поточне здобуття ОСОБА_1 освіти у Приватному вищому навчальному закладі Університет новітніх технологій (рівень освіти бакалавр, форма здобуття освіти денна) про порушення послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» не відповідає дійсності.

Суд зауважує, що статтею 74 Закону № 2145-VIII встановлено, що у системі освіти функціонує інтегрована інформаційна система - Єдина державна електронна база з питань освіти (далі - Електронна база).

Електронна база містить такі складові: Реєстр суб`єктів освітньої діяльності, Реєстр здобувачів освіти, Реєстр документів про освіту, Реєстр сертифікатів зовнішнього незалежного оцінювання, Реєстр студентських (учнівських) квитків, Реєстр педагогічних, науково-педагогічних працівників, Реєстр сертифікатів педагогічних працівників (далі - публічні електронні реєстри у сфері освіти).

Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти та порядок її ведення затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Інформація, що міститься в Електронній базі, крім інформації з обмеженим доступом, є відкритою, у тому числі у форматі відкритих даних, та з урахуванням потреб осіб з порушенням зору. Особа має повний безоплатний доступ до всіх відомостей про себе, що містяться в Електронній базі.

Доступ осіб до інформації, що міститься в Електронній базі, здійснюється через: офіційні веб-сайти держателя Електронної бази та адміністратора Електронної бази; Єдиний державний веб-портал електронних послуг.

Держателем Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти (далі - держатель Електронної бази) є центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки, що здійснює організаційні заходи, пов`язані із забезпеченням функціонування Електронної бази та її складових.

Власником Електронної бази є держава в особі центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Адміністратором Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти (далі - адміністратор Електронної бази) є визначена Кабінетом Міністрів України юридична особа, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Адміністратор Електронної бази: здійснює заходи із створення та супроводження програмного забезпечення Електронної бази; відповідає за технічне і технологічне забезпечення Електронної бази, збереження та захист інформації (даних), що містяться в Електронній базі; забезпечує надання та анулювання доступу до Електронної бази; проводить навчання для роботи з Електронною базою; здійснює інші заходи, передбачені законом.

Створення, ведення та адміністрування Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти здійснюються відповідно до цього Закону та законів України "Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах", "Про захист персональних даних", "Про авторське право і суміжні права" та "Про публічні електронні реєстри".

Суб`єктами ведення Електронної бази є держатель та адміністратор Електронної бази; органи управління у сфері освіти; суб`єкти освітньої діяльності; підприємства, установи та організації, що належать до сфери управління держателя Електронної бази.

Відповідно до пункту 1 розділу І Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 08.06.2018 № 620, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.10.2018 за №1132/32584 (далі - Положення), це Положення розроблено відповідно до статті 74 Закону України "Про освіту" (далі - Закон) з метою визначення порядку функціонування Єдиної державної електронної бази з питань освіти (далі - ЄДЕБО) в галузі освіти як автоматизованої системи збирання, оброблення, зберігання та захисту інформації щодо здобувачів освіти, суб`єктів освітньої діяльності, що формується (створюється) та використовується для забезпечення потреб фізичних та юридичних осіб.

Пунктом 5 розділу І Положення передбачено, що власником ЄДЕБО та виключних майнових прав на її програмне забезпечення є держава. Розпорядником ЄДЕБО є Міністерство освіти і науки України, технічним адміністратором - державне підприємство «Інфоресурс», що належить до сфери управління розпорядника ЄДЕБО.

Розпорядник ЄДЕБО є володільцем інформації, що міститься в ЄДЕБО.

Основні функції уповноважених суб`єктів у ЄДЕБО визначені у розділі ІV Положення.

Відповідно до пункту 1 розділу ІV Положення розпорядник ЄДЕБО, зокрема: вживає організаційних заходів, пов`язаних із забезпеченням функціонування ЄДЕБО (підпункт 1); використовує інформацію, що міститься в ЄДЕБО, у тому числі персональні дані, з метою прийняття управлінських рішень та виконання повноважень, визначених законодавством (підпункт 3); вносить до ЄДЕБО іншу інформацію, визначену законодавством (підпункт 4); забезпечує верифікацію в ЄДЕБО інформації, визначеної підпунктами 1, 2 пункту 8, абзацами п`ятим - сьомим підпункту 1 та підпунктом 4 пункту 9 розділу III цього Положення, що підтверджується накладенням кваліфікованого електронного підпису (підпункт 5).

Згідно пункту 2 розділу ІV Положення технічний адміністратор ЄДЕБО забезпечує: функціонування ЄДЕБО у порядку, визначеному розпорядником ЄДЕБО; здійснення заходів із технічного і технологічного забезпечення ЄДЕБО, створення, модернізації і супроводження її програмного забезпечення та веб-сайту з інформаційно-пошуковою системою доступу до відкритих даних, що містяться в ЄДЕБО; структурну систематизацію даних, що містяться в ЄДЕБО, відповідно до державних та/або галузевих класифікаторів; взаємодію ЄДЕБО з іншими автоматизованими системами, інформаційними ресурсами та державними реєстрами у випадках та у порядку, визначених законодавством; організацію та підтримання доступу уповноважених суб`єктів до ЄДЕБО на підставі укладеного з ним договору; тимчасове припинення (блокування) та анулювання доступу уповноважених суб`єктів до ЄДЕБО; можливість доступу у форматі відкритих даних до інформації, що міститься в ЄДЕБО, у порядку, встановленому законодавством; оброблення, ведення обліку та зберігання в ЄДЕБО замовлень, поданих суб`єктами освітньої діяльності в електронній формі, на формування інформації, що відтворюється в документах про освіту, студентських (учнівських) квитках державного зразка, в порядку, визначеному розпорядником ЄДЕБО; оброблення в ЄДЕБО інформації про прийом, відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої та освіти дорослих, в тому числі післядипломної освіти; ведення в ЄДЕБО обліку даних про органи управління у сфері освіти; здійснення комплексу заходів щодо забезпечення захисту інформації, що міститься в ЄДЕБО; внесення та верифікацію в ЄДЕБО інформації, визначена відповідно до законодавства розпорядником ЄДЕБО; ведення обліку операцій, пов`язаних з обробкою персональних даних суб`єкта та доступом до них, зберігаючи інформацію про дату, час та джерело збирання персональних даних суб`єкта, зміну персональних даних, перегляд персональних даних, будь-яку передачу (копіювання персональних даних) суб`єкта, дату та час

На підставі наведеного вбачається, що саме Міністерство освіти і науки України та Технічний адміністратор Єдиної державної електронної бази з питань освіти - Державне підприємство "Інфоресурс" мають повноваження щодо внесення змін до ЄДЕБО про відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту" щодо позивача.

У зв`язку із цим суд критично оцінює доводи відповідача про те, що питання внесення вказаної інформації до ЄДЕБО належить до компетенції суб`єктів освітньої діяльності.

До того ж слід зауважити, що наданими СНУ імені В.Даля доказами (скріншоти) підтверджено звернення університету до ДП «Інфоресурс» щодо скасування запису про попереднє навчання ОСОБА_1 в 2012 році (номер звернення 240048 від 04.10.2024), на що отримано відповідь 07.10.2024 зі статусом «Відмова», причина «Статус навчання має бути активний» і перенаправлено технічним адміністратором ДП «Інфоресурс» до МОН 11.10.2024.

В свою чергу МОН України надано відповідь 04.11.2024 з коментарем «Необхідно завантажити сканкопію наказу про зарахування та відрахування», що не є можливим з огляду на повторне переміщення університету та залишення документів на тимчасово окупованій території.

Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною другою статті 245 КАС України визначено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про:

- визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень (пункт 2);

- визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій (пункт 3);

- визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії (пункт 4);

- інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів (пункт 10).

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З огляду на встановлені обставини справи та наведені норми закону, якими регулюються спірні відносини, суд дійшов висновку про необхідність виходу за межі позовних вимог з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів позивача, обравши спосіб захисту, який відповідає об`єкту порушеного права та у спірних правовідносинах є достатнім, необхідним та ефективним, шляхом:

визнання протиправною бездіяльності Міністерства освіти і науки України, яка полягає у не вжитті заходів щодо відображення в довідці Єдиної державної електронної бази з питань освіти від 05.06.2024 № 15954 інформації про відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту" щодо ОСОБА_1 ;

зобов`язати Міністерство освіти і науки України вжити заходів щодо внесення змін до Єдиної державної електронної бази з питань освіти інформації про відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту" щодо ОСОБА_1 .

Посилання відповідача на створення наказом Міністерства освіти і науки України від 04.10.2024 № 1427 тимчасової комісії з метою розгляду звернень від закладів освіти щодо скасування історії навчання здобувачів фахової передвищої та вищої освіти в ЄДЕБО на увагу не заслуговують, оскільки це жодним чином не поновлює порушене право позивача.

Відповідно до частини другої статті 6 КАС України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини», суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського Суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерела права.

У пункті 23 рішення ЄСПЛ зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Так, у рішенні від 10.02.2010 у справі Серявін та інші проти України ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) від 09.12.1994). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland) від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі Гірвісаарі проти Фінляндії (Hirvisaari v. Finland) від 27.09.2001).

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір в сумі 1211,20 грн згідно квитанції від 15.11.2024.

Оскільки позовні вимоги фактично підлягають задоволенню, лише з обранням належного способу захисту прав позивача, суд вважає за необхідне судовий збір у розмірі 1211,20 грн стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства освіти і науки України.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов адвоката Михальчука Миколи Івановича в інтересах ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) до Міністерства освіти і науки України (адреса: 01135, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 10, код ЄДРПОУ 38621185), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: державне підприємство «Інфоресурс» (адреса: 03057, м.Київ, вул. Олександра Довженка, 3, код ЄДРПОУ 37533381); Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля (адреса: 01042, м.Київ, вул. Іоанна Павла ІІ, 17, код ЄДРПОУ 02070714), про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Міністерства освіти і науки України, яка полягає у не вжитті заходів щодо відображення в довідці Єдиної державної електронної бази з питань освіти від 05.06.2024 № 15954 інформації про відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту" щодо ОСОБА_1 .

Зобов`язати Міністерство освіти і науки України вжити заходів щодо внесення змін до Єдиної державної електронної бази з питань освіти інформації про відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту" щодо ОСОБА_1 .

В задоволенні іншої частини позовних вимог, відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства освіти і науки України на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 коп).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя К.Є. Петросян