Рішення

від 30.01.2025 по справі 360/1509/24

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

30 січня 2025 рокум. ДніпроСправа № 360/1509/24

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Захарова О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Рижкова Анатолія Олександровича в інтересах ОСОБА_1 до Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державна установа «Інститут медицини праці імені Ю.І. Кундієва Національної академії медичних наук України» про визнання протиправною відмови, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

02 грудня 2024 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Рижкова Анатолія Олександровича (далі - представник позивача) в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) до Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці (далі - відповідач) з такими вимогами:

1) визнати протиправною відмову відповідача щодо розгляду та опрацювання повідомлення від 11.10.2023 вих. №3513/3 про хронічне професійне захворювання позивача;

2) зобов`язати відповідача опрацювати відповідне повідомлення, утворити комісію з проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання у ОСОБА_1 та скласти акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) за формою П-4.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач є пенсіонером за віком, має загальний стаж роботи 41 рік 5 місяців, з яких 9 років 10 місяців робота в шкідливих умовах (підземних умовах). За наслідком роботи в шкідливих умовах позивач отримав професійне захворювання: пневмоконіоз, емфізема легенів.

Після проходження повторного обстеження в ДУ «Інститут медицини праці ім.Ю.І. Кундієва» НАМНУ, позивач отримав інформацію про наявність в нього професійного захворювання, про що зазначено у виписці з медичної карти амбулаторного хворого від 11.10.2023 вих.№ 3535. Позивачу встановлений діагноз: пневмоконіоз, ЛН II ст. (другого ступеня) - захворювання професійне, встановлене вперше, та медичним закладом складено згідно з п. 101 Постанови КМУ від 17 квітня 2019 року № 337 повідомлення про хронічне професійне захворювання за формою П-3.

Після проходження лікування та обстеження, відомості про захворювання позивача за формою визначеною законодавством України, а саме за формою П-3, уповноваженими особами Клініки професійних захворювань ім. Ю.І. Кундієва НАМНУ, були направлені на адресу відповідача, ПФУ та лікуючого лікаря позивача.

Представник позивача вказує, що відповідач після отримання повідомлення про виявлений факт професійного у позивача захворювання, не прийняв його та не організував проведення відповідного розслідування.

Відповідач зазначив, що в нього відсутні підстави щодо опрацювання документів наданих Клінікою професійних захворювань ім. Ю.І. Кундієва НАМНУ.

Позивач не згодний із відмовою відповідача у прийнятті повідомлення та вважає її протиправною.

Ухвалою суду від 09 грудня 2024 року адміністративний позов залишено без руху.

Ухвалою суду від 18 грудня 2024 року відкрито провадження у справі, визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державну установу «Інститут медицини праці імені Ю.І. Кундієва Національної академії медичних наук України»; відмовлено у залученні Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.

31.12.2024 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого відповідач зазначив, що міжрегіональним управлінням було отримано повідомлення про професійне захворювання за формою П-3 (запит №3513/3 від 11.10.2023 (вх. №4841/СХ/1-24 від 30.05.2024) щодо ОСОБА_1 , термін дії якого сплив для розгляду.

Отже, Міжрегіональне управління не має правових підстав щодо опрацювання у відповідності до Порядку №337 вищезазначеного повідомлення про професійне захворювання.

Відповідач звертає увагу, що при складанні медичного висновку ЛЕК No 40/923 від 11.10.2023 була використана інформаційна довідка умов праці №17/617 від 26.06.2013, термін дії якої сплив.

Згідно пункту 86 Порядку санітарно-гігієнічна характеристика може бути використана протягом п`яти років, якщо умови праці працівника за цей час не змінилися, що підтверджується довідкою роботодавця (особи) або відповідного територіального органу Держпраці.

На підставі викладеного, у задоволенні позову відповідач просить відмовити.

Третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державної установи «Інститут медицини праці імені Ю.І. Кундієва» Національної академії медичних наук України» пояснення по суті позову не надано.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено таке.

11 жовтня 2023 року лікарсько-експертною комісією Державної установи «Інститут медицини праці імені Ю.І.Кундієва Національної академії медичних наук України» видано медичний висновок №3508 про наявність хронічного професійного захворювання від 11 жовтня 2023 року №40/923 у ОСОБА_1 , а саме: пневмоконіоз (s/t, 1/1, pi), ЛН ІІ ступеню. Захворювання професійне, встановлене вперше.

11.10.2023 Державною установою «Інститут медицини праці імені Ю.І.Кундієва Національної академії медичних наук України» складено повідомлення про хронічне професійне захворювання (отруєння) ОСОБА_1 за формою П-3 за вих.№35/3/1 , відповідно до якого позивачеві встановлено основний діагноз: пневмоконіоз (s/t, 1/1, pi), ЛН ІІ ступеню - захворювання професійне, встановлене вперше. Дата відправлення повідомлення 13.10.2023.

Згідно з листом Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці №СХ/2/74/10-24 від 11.06.2024, що скерований відповідачем до Державної установи «Інститут медицини праці імені Ю.І.Кундієва Національної академії медичних наук України» у відповідь на отримання повідомлення про хронічне професійне захворювання (отруєння) ОСОБА_1 за формою П-3 вих.№35/3/1, відповідач повідомив, що згідно п.86 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, що затверджений постановою КМУ № 337 від 17.04.2019 санітарно-гігієнічна характеристика може бути використана протягом п`яти років, якщо умови праці працівника за цей час не змінились, що підтверджується довідкою роботодавця (особи) або відповідного територіального органу Держпраці. Однак при встановленні зв`язку захворювання ОСОБА_1 відповідно до медичного висновку ЛЕК № 40/923 від 11.10.2023, була використана інформаційна довідка умов праці № 17/617 від 26.06.2013, термін якої сплив. Також, відповідно до п. 101 Порядку - спеціалізованими профпатологічними закладами охорони здоров`я стосовно кожного хворого складається повідомлення про хронічне професійне захворювання (отруєння) за формою П-3 згідно з додатком 19. Повідомлення за формою П-3 протягом 3-х робочих днів після встановлення діагнозу надсилається керівникові підприємства, шкідливі виробничі фактори на якому призвели до виникнення хронічного професійного захворювання, територіального органу Держпраці, який здійснює державний нагляд за підприємством, територіальному органові ПФУ за фактичним місцем знаходженням підприємства, а також профпатологу, який направляв хворого до спеціального профпатологічного закладу охорони здоров`я. Відповідно до п. 101 Порядку, строк дії повідомлення за формою П-3 становить шість місяців з моменту встановлення діагнозу хронічного професійного захворювання у працівника, відповідно строк дії вищезазначеного повідомлення сплив. Враховуючи викладене, Східне міжрегіональне управління Державної служби України з питань праці не має правових підстав щодо опрацювання повідомлення про професійне захворювання.

Позивач вважає відмову відповідача у прийнятті до розгляду повідомлення протиправною.

Вирішуючи справу у межах заявлених позовних вимог, надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року №96 затверджено положення про Державну службу України з питань праці (далі Положення №96).

Відповідно до статті 1 Положення №96 Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Відповідно до пункту 3 Положення №96 основними завданнями Держпраці є: 1) реалізація державної політики у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб; 2) здійснення комплексного управління охороною праці та промисловою безпекою на державному рівні; 3) здійснення державного регулювання і контролю у сфері діяльності, пов`язаної з об`єктами підвищеної небезпеки; 4) організація та здійснення державного нагляду (контролю) у сфері функціонування ринку природного газу в частині підтримання належного технічного стану систем, вузлів і приладів обліку природного газу на об`єктах його видобутку та забезпечення безпечної і надійної експлуатації об`єктів Єдиної газотранспортної системи.

Держпраця відповідно до покладених на неї завдань проводить розслідування обставин та причин виникнення гострих і хронічних професійних захворювань та отруєнь.

Відповідно до статті 22 Закону України «Про охорону праці» роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об`єднаннями профспілок.

За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов`язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування.

У разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов`язковим для роботодавця.

Рішення посадової особи органу державного нагляду за охороною праці може бути оскаржене у судовому порядку.

Відповідно до статті 22 Закону України «Про охорону праці» і статті 30 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» Кабінет Міністрів України затвердив Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 №337 (Порядок №337).

Цей Порядок визначає процедуру проведення розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, що сталися з особами, визначеними частиною першою статті 29 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Відповідно до пункту 89 Порядку №337 усі випадки хронічних професійних захворювань незалежно від строку їх настання підлягають розслідуванню.

Пунктом 97 Порядку №337 передбачено, що професійний характер хронічного захворювання (отруєння) встановлюється лікарсько-експертною комісією спеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров`я (далі - лікарсько-експертна комісія), склад якої затверджує керівник такого закладу.

У разі потреби до роботи лікарсько-експертної комісії залучаються спеціалісти (представники) територіальних органів Держпраці, підприємства (установи, організації), територіального органу Пенсійного фонду України, первинної організації профспілки, членом якої є хворий, або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці (у разі, коли профспілка на підприємстві (в установі, організації) відсутня).

Відповідно до пункту 99 Порядку №337 рішення про зв`язок захворювання з умовами праці приймається на підставі клінічних, функціональних досліджень (амбулаторних або стаціонарних) з урахуванням відомостей, зазначених у:

трудовій книжці - для визначення стажу роботи в умовах дії виробничих факторів;

виписці з амбулаторної картки (форма 025/у);

історії хвороби за весь період спостереження;

направленні хворого на огляд до лікарсько-експертної комісії з медичним висновком лікаря-профпатолога;

санітарно-гігієнічній характеристиці умов праці;

інформаційній довідці про умови праці працівника, що складається лікарями з гігієни праці територіального органу Держпраці, який здійснює нагляд за підприємством (установою, організацією), у разі підозри в нього хронічного професійного захворювання (отруєння);

висновку фтизіатра, нарколога та інших документах (у разі потреби);

акті за формою Н-1 (у разі гострого професійного захворювання (отруєння).

Пунктом 100 Порядку №337 визначено, що висновок лікарсько-експертної комісії про наявність (відсутність) хронічного професійного захворювання (отруєння) видається працівникові, а його копія надсилається головному спеціалістові з професійної патології області або міста за місцем роботи або проживання працівника та територіальному органові Пенсійного фонду України.

Відповідно до пункту 101 Порядку №337 спеціалізованими профпатологічними закладами охорони здоров`я стосовно кожного хворого складається повідомлення про хронічне професійне захворювання (отруєння) за формою П-3 (далі - повідомлення за формою П-3) згідно з додатком 19. Повідомлення за формою П-3 протягом трьох робочих днів після встановлення діагнозу надсилається керівникові підприємства (установи, організації), шкідливі виробничі фактори на якому призвели до виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння), територіальному органу Держпраці, який здійснює державний нагляд (контроль) за підприємством (установою, організацією), територіальному органові Пенсійного фонду України за фактичним місцезнаходженням підприємства (установи, організації), а також профпатологу, який направив хворого до спеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров`я.

Строк дії повідомлення за формою П-3 становить шість місяців з моменту встановлення діагнозу хронічного професійного захворювання (отруєння) у працівника.

У разі реорганізації підприємства (установи, організації), шкідливі виробничі фактори на якому призвели до розвитку хронічного професійного захворювання (отруєння), повідомлення за формою П-3 надсилається його правонаступникові, а у разі ліквідації підприємства (установи, організації) без правонаступника - місцевій держадміністрації за місцем реєстрації підприємства (установи, організації) (пункт 102 Порядку №337).

Відповідно до пункту 104 Порядку №337 відповідальність за несвоєчасне повідомлення про хронічне професійне захворювання (отруєння) несе керівник спеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров`я, який встановив або відмінив діагноз хронічного професійного захворювання (отруєння).

Відповідно до пункту 105 Порядку №337 після отримання повідомлення за формою П-3 керівник територіального органу Держпраці утворює протягом трьох робочих днів комісію з проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) (далі - комісія з розслідування), до складу якої входять представники територіального органу Держпраці (голова комісії), закладу охорони здоров`я, що надає медичну допомогу працівникам підприємства (установи, організації), де працює хворий, або за місцем його проживання (якщо він не працює), роботодавця, первинної організації відповідної профспілки або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці (у разі, коли профспілка на підприємстві (в установі, організації) відсутня), вищого органу профспілки, територіального органу Пенсійного фонду України за фактичним місцезнаходженням підприємства (установи, організації), а також у разі потреби представники інших органів.

Зазначені заклади, органи та організації протягом однієї доби з моменту одержання повідомлення за формою П-3 повинні надати територіальному органові Держпраці письмову інформацію про прізвище, ім`я, по батькові та посаду представника (представників), якого пропонується включити до складу комісії з розслідування.

У разі ліквідації підприємства (установи, організації) без правонаступника до складу комісії з розслідування входять представники органу Держпраці, який здійснював державний нагляд (контроль) за підприємством (установою, організацією) (голова комісії), місцевої держадміністрації за місцем реєстрації підприємства (установи, організації), шкідливі виробничі фактори на якому призвели до хронічного професійного захворювання (отруєння), територіального органу Пенсійного фонду України за місцезнаходженням підприємства (установи, організації), закладу охорони здоров`я, який запідозрив професійний характер хронічного захворювання, та вищого профспілкового органу (пункт 106 Порядку №337).

Розслідування випадку хронічного професійного захворювання (отруєння) проводиться протягом 10 робочих днів після утворення комісії з розслідування. Якщо з об`єктивних причин розслідування не може бути проведене у зазначений строк, він може бути продовжений керівником територіального органу Держпраці, що утворив комісію, але не більш як на один місяць. Копія відповідного наказу надсилається всім членам комісії з розслідування (пункт 107 Порядку №337).

За змістом пункту 110 Порядку №337 роботодавець зобов`язаний в установлений для проведення розслідування строк подати комісії з розслідування:

відомості про професійні обов`язки працівника, документи та матеріали, що характеризують умови праці на робочому місці (дільниці, цеху);

необхідні результати експертизи, лабораторних досліджень для проведення оцінки умов праці;

матеріали, що підтверджують проведення інструктажів з охорони праці, копії документів, що підтверджують видачу працівникові засобів індивідуального захисту;

приписи або інші документи, що раніше видані територіальним органом Держпраці та стосуються даного хронічного професійного захворювання (отруєння);

результати медичних оглядів працівника (працівників), інші матеріали.

Відповідно до пункту 113 Порядку №337 комісія з розслідування проводить оцінку умов праці працівника за матеріалами раніше проведеної атестації робочих місць, архівних даних підприємства (установи, організації), територіального органу Держпраці, наукових установ, характеристики виробничих факторів на аналогічних виробництвах, результатів обстежень і досліджень, проведених атестованими лабораторіями в установленому законодавством порядку, вивчає приписи органів державного нагляду за охороною праці, подання посадових осіб територіальних органів Пенсійного фонду України та представників профспілок, інструкції з охорони праці працівників, заключні акти періодичних медичних оглядів, накази (рішення, розпорядження) адміністрації підприємства про порушення працівником вимог правил та інструкцій з охорони праці, строків проходження періодичних медичних оглядів, картки обліку індивідуальних доз опромінення на робочому місці із джерелами іонізуючого випромінювання, одержує письмові пояснення посадових осіб, інших працівників з питань, пов`язаних із розслідуванням причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння), а у разі потреби вимагає проведення додаткових досліджень на робочому місці та бере участь у них, вивчає первинну медичну документацію хворого.

Надалі, у відповідності до п.117 Порядку №337, за результатами розслідування комісія складає акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) за формою П-4 (далі - Акт за формою П-4) згідно з додатком 21, Акт за формою П-4 є документом, в якому зазначаються основні умови, обставини та причини виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння), заходи щодо запобігання розвитку хронічного професійного захворювання (отруєння) та забезпечення нормалізації умов праці, а також встановлюються особи, які не виконали відповідні вимоги законодавства.

Акт підписується головою та всіма членами комісії з розслідування. У разі незгоди із змістом акта член комісії з розслідування підписує його з відміткою про наявність окремої думки, яку викладає письмово, підписує та додає до акта як його невід`ємну частину.

Якщо з об`єктивних причин розслідування не може бути проведене у зазначений строк, він може бути продовжений керівником закладу, що утворив комісію, але не більш як на один місяць. Копія відповідного наказу надсилається всім членам комісії з розслідування.

Надаючи оцінку підставам відмови відповідачем у прийнятті повідомлення про хронічне професійне захворювання (отруєння) ОСОБА_1 за формою П-3 суд виходить з такого.

З аналізу положень пунктів пунктів 97, 99 Порядку №337 слідує висновок, що лікарські-експертні комісії спеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров`я за результатами розгляду клінічних, функціональних досліджень (амбулаторних або стаціонарних) та з урахуванням відомостей, зокрема і санітарно-гігієнічної характеристики, приймають рішення про зв`язок захворювання з умовами праці працівника.

Суд звертає увагу, що у правовідносинах, що склалися, лікарсько-експертною комісією за наслідками розгляду документів позивача підтверджений професійний характер хронічного захворювання (отруєння) позивача, що підтверджується висновком від 11 жовтня 2023 року №3508 лікарсько-експертної комісії Державної установи «Інститут медицини праці імені Ю.І.Кундієва Національної академії медичних наук України» про наявність хронічного професійного захворювання від 11 жовтня 2023 року №40/923 у ОСОБА_1 .

Отже, розгляд документів і відомостей здійснюється відповідно до норм Порядка №337 комісію спеціалізованого закладу охорони здоров`я та за наслідками їх розгляду формується медичний висновок про наявність хронічного професійного захворювання та надалі складається повідомлення про хронічне професійне захворювання (отруєння) за формою П-3.

Відтак суд вважає, що надання відповідачем при прийнятті повідомлення оцінки документам і відомостям, які розглядалися комісією спеціалізованого закладу охорони здоров`я, Порядком №337 не передбачено.

Також суд зауважує, що Порядок №337 взагалі не містить підстав для відмови у прийнятті повідомлення.

З пунктів пункту 105-113 також убачається, що комісією з проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння), яка утворюється після отримання повідомлення за формою П-3 керівником територіального органу Держпраці, здійснюється оцінка умов праці працівника за матеріалами раніше проведеної атестації робочих місць, архівних даних підприємства (установи, організації), територіального органу Держпраці, наукових установ, характеристики виробничих факторів на аналогічних виробництвах, результатів обстежень і досліджень, проведених атестованими лабораторіями в установленому законодавством порядку, вивчає приписи органів державного нагляду за охороною праці, подання посадових осіб територіальних органів Пенсійного фонду України та представників профспілок, інструкції з охорони праці працівників, заключні акти періодичних медичних оглядів, накази (рішення, розпорядження) адміністрації підприємства про порушення працівником вимог правил та інструкцій з охорони праці, строків проходження періодичних медичних оглядів, картки обліку індивідуальних доз опромінення на робочому місці із джерелами іонізуючого випромінювання, одержує письмові пояснення посадових осіб, інших працівників з питань, пов`язаних із розслідуванням причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння), а у разі потреби вимагає проведення додаткових досліджень на робочому місці та бере участь у них, вивчає первинну медичну документацію хворого.

Отже, положеннями Порядку №337 визначено, що після прийняття повідомлення за формою П-3 керівником територіального органу Держпраці утворюється комісія з проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння), до повноважень якої згідно з Порядком №337 віднесено зібрання, розгляд та оцінка документів і відомостей.

Таким чином відмова відповідача у прийнятті повідомлення з підстав закінчення строку дії санітарно-гігієнічної характеристики, не грунтувається на нормах Порядку №337, оскільки розгляд документів і відомостей віднесено до повноважень комісії, яка утворюється після прийняття повідомлення за формою П-3, відтак відповідач діяв не в порядку і спосіб, передбачений Порядком №337, тому відмова відповідача у прийнятті повідомлення з підстав закінчення терміну дії санітарно-гігієнічної характеристики є протиправною.

Щодо неприйняття повідомлення про хронічне професійне захворювання (отруєння) ОСОБА_1 за формою П-3 за вих.№35/3/1 від 11.10.2023 з підстав несвоєчасно надходження до органу Дежпраці, суд звертає увагу, що згідно з пунктом 104 Порядку №337 відповідальність за несвоєчасне повідомлення про хронічне професійне захворювання (отруєння) покладена на керівника спеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров`я, який встановив або відмінив діагноз хронічного професійного захворювання (отруєння).

Відтак, на позивача не може перекладатися відповідальність за неналежне виконання обовязків державним органом, зокрема за несвоєчасне скерування до органів Держпраці повідомлення і отримання у зв язку із цим такого повідомлення органом Держпраці з порушенням строку.

На думку суду така ситуація, яка склалася щодо позивача, порушує гарантовані Конституцією України права особи на соціальний захист, а також на повне відшкодування шкоди від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Відповідно до статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішеннях у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (PincovdandPine v. The Czech Republic), «Ґаші проти Хорватії» (Gashiv. Croatia), «Трго проти Хорватії» (Trgo v. Croatia) щодо застосування принципу «належного урядування», згідно якого державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків.

Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

За наслідками розгляду справи, суд дійшов висновку, що відмова відповідача у прийнятті повідомлення від 11.10.2023 вих. №3513/3 про хронічне професійне захворювання позивача не грунтується на нормах Порядку №337, відтак є протиправною. Відновленням прав позивача є зобов`язання відповідача прийняти повідомлення та утворити комісію з проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання у ОСОБА_1 .

Позовні вимоги щодо зобов`язання відповідача скласти акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) за формою П-4 не підлягають задоволенню з огляду на передчасність, оскільки відповідачем не утворено комісію з проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння), відповідно, відсутнє порушення прав позивача.

Що стосується інших обставин, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, то суд вважає за необхідне зауважити, що у пункті 25 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Проніна проти України зазначено, що суд зобов`язаний надавати відповідь на кожен із специфічних, доречних та важливих доводів заявника. Виходячи з позиції цього суду, що висловлена в пункті 42 рішення Бендерський проти України, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються.

Вказані вимоги зобов`язують суди при вирішенні справи у кожному конкретному випадку вживати передбачені законом заходи з метою з`ясування всіх обставин у справі, що мають значення для вирішення спору, встановити та надати вичерпну оцінку фактичним обставинам у межах спірних правовідносин з метою з`ясування об`єктивних причин та факторів, що зумовили настання для платника негативних наслідків у вигляді порушеного права, що підлягає захисту, та в достатній мірі висвітлити мотиви прийняття конкретних рішень.

З урахуванням зазначеного суд не надає оцінку іншим доводам сторін, оскільки вони не мають суттєвого впливу на рішення суду за результатами вирішення цього спору.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За встановлених в цій справі фактичних обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, у зв`язку з чим підлягають задоволенню частково.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Частиною восьмою статті 139 КАС України визначено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Позивачем документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1211,20 грн.

З огляду на те, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1211,20 грн підлягають присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 5, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Рижкова Анатолія Олександровича в інтересах ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці (місцезнаходження: 85302. Донецька область, м. Покровськ, вул. Прокоф`єва, буд. 82), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державна установа «Інститут медицини праці імені Ю.І. Кундієва Національної академії медичних наук України» про визнання протиправною відмови, зобов`язання вчинити певні дії, задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці щодо прийняття повідомлення від 11.10.2023 вих. №3513/3 про хронічне професійне захворювання ОСОБА_1 .

Зобов`язати Східне міжрегіональне управління Державної служби України з питань праці прийняти повідомлення від 11.10.2023 вих. №3513/3 про хронічне професійне захворювання ОСОБА_1 та утворити комісію з проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання у ОСОБА_1 .

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 (тисяча двісті одинадцять гривень 20 коп.) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту.

Суддя О.В. Захарова