Повістка

від 30.01.2025 по справі 400/8767/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

30.01.2025 р. Справа № 400/8767/24

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дерев`янко Л.Л., розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

доСтепівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, вул. Козацька, 1А,с. Степове (Миколаївський),Миколаївський р-н, Миколаївська обл.,57107,

треті особиКубряцька гімназія Степівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, вул. Миру, 7,с. Кубряки,Миколаївський р-н, Миколаївська обл.,57027, провизнання протиправним та скасування рішення від 05.04.2024 №37 та зобов`язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И В:

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 15.01.2025 позов ОСОБА_1 до Степівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, третя особа Кубряцька гімназія Степівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області задоволено частково.

20.01.25 до суду надійшла заява представника позивача про ухвалення додаткового рішення в частині відшкодування витрат на правничу допомогу.

В обґрунтування заяви позивач послалася на те, що в позовній заяві було заявлено про витрати на правничу допомогу, питання про відшкодування цих витрат рішенням по справі не вирішено. Позивачем додано до заяви докази на підтвердження понесених витрат. Позивач просить стягнути з відповідача на її користь витрати на правничу допомогу в розмірі 20000,00 грн.

До заяви про ухвалення додаткового рішення додано доказ її направлення в кабінет відповідача в підсистему «Електронний суд» ЄСІТС.

Ухвалою від 22.01.2025 суд прийняв заяву до провадження (розгляду), встановив, що заява буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), запропонував відповідачу у строк до 28.01.2025 надати до суду свої міркування разом з відповідними доказами з приводу поданої заяви про ухвалення додаткового рішення.

Ухвала від 22.01.2025 доставлена до кабінету відповідача у підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС 22.01.2025.

Відповідач не скористався своїм правом заперечити проти заяви позивача від 20.01.2025

Перевіривши матеріали справи та доводи заяви про ухвалення додаткового рішення суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.7 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо); такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно з ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч. 3, 5 ст. 143 КАС України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Згідно з ч. 3 статті 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Враховуючи, що справу розглянуто в письмовому провадженні без виклику сторін, суд розглядає заяву позивача про ухвалення додаткового рішення в тому ж порядку, тобто, в письмовому провадженні.

Судом встановлено, що під час прийняття рішення в даній справі питання стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу не вирішувалося, оскільки до матеріалів справи не було додано позивачем достатніх доказів на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу.

При цьому, у зв`язку із подання позивачем вказаної заяви від 20.01.2025 щодо стягнення на користь позивача витрат на правничу допомогу в сумі 20000,00 грн, наявні підстави для ухвалення додаткового судового рішення про розподіл таких судових витрат.

До заяви про ухвалення додаткового рішення позивачем додано: договір від 26.07.2024 № 10.07.24 про надання правничої допомоги; розрахунок суми гонорару за правничу допомогу, надану в межах договору від 26.07.2024 №10.07.24; акт про надання правничої допомоги від 18.01.2025; рахунок від 18.01.2025 № 1 на оплату правничої допомоги; ордер серії ВЕ №1126671; свідоцтво від 21.06.2019 серії МК № 001636 про право адвоката Бартошук В.О. на заняття адвокатською діяльністю.

Відповідно до умов договору № №10.07.24 від 26.07.2024 про надання правничої допомоги, укладеного між позивачкою і Адвокатським бюро «Бартошук Євролекс» позивач доручила виконавцю, а виконавець прийняв на себе зобов`язання щодо здійснення представницьких повноважень, захисту прав і законних інтересів клієнта, надання клієнту правової допомоги, у т.ч. за окремими дорученнями (п. 1 договору).

В матеріалах справи акт про надання правничої допомоги, за яким позивач прийняла правничу допомогу по цій справі, а саме: ознайомлення, дослідження та аналіз первинної інформації та документації, надання клієнту консультацій щодо законодавства та судової практики у відповідній категорії спорів, роз`яснення ймовірних перспектив вирішення спору в судовому порядку, збір доказів, складання та подання до суду позовної заяви.

Відповідно до ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Згідно із ч. 1 та ч. 2 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Частиною 4 ст. 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У відповідності до ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 134 КАС України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат, згідно ч. 7 ст. 134 КАС України,

покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Суд зауважує, що у постанові Верховного Суду від 21 січня 2021 року у справі №280/2635/20 вказано, що КАС України у редакції, чинній з 15.12.2017, імплементував нову процедуру відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Суд звертає увагу, що він не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі Баришевський проти України, від 10.12.2009 у справі Гімайдуліна і інших проти України, від 12.10.2006 у справі Двойних проти України, від 30.03.2004 у справі Меріт проти України, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі/WestAllianceLimited проти України, заява №19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Застосовуючи ці приписи до обставин справи і надаючи оцінку співмірності заявленої до повернення позивачем суми коштів із критеріями, встановленими частиною п`ятою статті 134 КАС України, при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає, що дана справа не відноситься до справ значної складності, не характеризується наявністю виключної правової проблеми, не є резонансною, чи такою, що може мати значне репутаційне значення для позивача; розгляд справи відбувався без участі сторін.

Суд наголошує, що визначення позивачем і його адвокатом розміру гонорару у фіксованому розмірі не звільняє позивача від обов`язку довести обґрунтованість такого розміру.

Досліджуючи детальний опис робіт, які включено до складу правничої допомоги в акті здачі-приймання наданих послуг від 18.01.2025, суд звертає увагу, що правнича допомога, яка складається із ознайомлення, дослідженням та аналізом первинної інформації та документації, надання клієнту консультацій щодо законодавства та судової практики у відповідній категорії спорів, роз`яснення ймовірних перспектив вирішення спору в судовому порядку, збір доказів за своєю природою входить до послуг зі складання позовної заяви, що передбачає вивчення та опрацювання необхідної кількості документів, аналіз законодавства та судової практики, підготовка правової позиції та узгодження її з клієнтом.

Водночас, суд погоджується з позивачем, що витрати на правничу допомогу з підготовки позовної заяви є реальними і підлягають компенсації за рахунок відповідача.

Проаналізувавши складність справи та виконання адвокатом робіт (наданих послуг), час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) та обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, суд дійшов висновку про те, що розмір заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу не відповідає умовам співмірності, а відтак судові витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, понесенні позивачем у зв`язку із розглядом даної справи, підлягають відшкодуванню у розмірі 5000,00 грн.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 245, 246, 252 Кодексу адміністративного судочинства України

В И Р І Ш И В:

1.Заяву представника позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу -задовольнити частково.

2. Ухвалити додаткове рішення по справі №400/8767/24

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Степівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області (вул. Козацька, 1А,с. Степове (Миколаївський),Миколаївський р-н, Миколаївська обл.,57107 ЄДРПОУ 02125987) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати професійної правничої допомоги в розмірі 5000,00 грн (п`ять тисяч гривень).

4. В іншій частині вимог щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу -відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Л.Л. Дерев`янко