Рішення від 30.01.2025 по справі 440/163/25

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/163/25

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Костенко Г.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Заступника керівника Миргородської окружної прокуратури Полтавської області до Шишацького відділу державної виконавчої служби у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа: КНП "Шишацька лікарня планового лікування Шишацької селищної ради Полтавської області", про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

Заступник керівника Миргородської окружної прокуратури Полтавської області звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Шишацького відділу державної виконавчої служби у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови, а саме просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Шишацького ВДВС у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Говорун А.С. від 27.09.2024 у виконавчому провадженні №75488877 про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 11 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" у зв`язку із направленням подання про кримінальне правопорушення за фактом умисного невиконання посадовими особами КНП "Шишацька лікарня планового лікування" Шишацької селищної ради Полтавської області рішення Полтавського окружного адміністративного суду у справі №440/10671/23 за позовом Миргородської окружної прокуратури.

Позов обґрунтований тим, що виконанні Шишацького ВДВС перебував виконавчий лист Полтавського окружного адміністративного суду у справі №440/10671/23 від 02.10.2023 про зобов?язання КНІ "Шишацька лікарня планового лікування" Шишацької селищної ради Полтавської області вжити заходів щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту - протирадіаційного укриття №63934, що розміщене за адресою: Полтавська область, смт. Шишаки, вул. Легейди, 50 у відповідності до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України №579 від 09.07.2018 "Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту". Старшим державним виконавцем Шишацького ВДВС у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Говорун Аллою Станіславівною 27.09.2024 у виконавчому провадженні №75488877 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 11 ч.1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" у зв?язку із направленням подання про кримінальне правопорушення за фактом умисного невиконання посадовими особами КНП "Шишацька лікарня планового лікування" Шишацької селищної ради Полтавської області постанови суду у справі №440/10671/23 за позовом Миргородської окружної прокуратури. Позивач, посилаючись на те, що виконавчий лист залишається невиконаним, не погоджується та вважає протиправною вказану постанову.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 13.01.2025 визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду; поновлено строк звернення до суду; позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - КНП "Шишацька лікарня планового лікування Шишацької селищної ради Полтавської області"; витребувано докази.

Відповідач у відзиві на позовну заяву просив відмовити у задоволенні позову, зазначивши, що ним вчинені всі передбачені Законом України "Про виконавче провадження".

Третя особа своїм правом надання пояснень по справі не скористалася.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця визначені статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до частини четвертої якої адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом двадцяти днів після відкриття провадження у справі.

При цьому, як передбачено частиною першою статті 269 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, визначених, зокрема, статтею 287 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 02.10.2023 по справі №440/10671/23 визнано протиправною бездіяльність Комунального некомерційного підприємства "Шишацька лікарня планового лікування" Шишацької селищної ради Полтавської області в частині невжиття заходів щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту - протирадіаційного укриття №63934, що розміщене за адресою: Полтавська область, смт. Шишаки, вул. Легейди, 50. Зобов`язано Комунальне некомерційне підприємство "Шишацька лікарня планового лікування" Шишацької селищної ради Полтавської області вжити заходів щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту - протирадіаційного укриття №63934, що розміщене за адресою: Полтавська область, смт. Шишаки, вул. Легейди, 50, відповідно до вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом МВС України №579 від 09.07.2018 "Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту".

02.10.2023 Полтавським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №440/10671/23 про зобов`язання Комунальне некомерційне підприємство "Шишацька лікарня планового лікування" Шишацької селищної ради Полтавської області вжити заходів щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту - протирадіаційного укриття №63934, що розміщене за адресою: Полтавська область, смт. Шишаки, вул. Легейди, 50, відповідно до вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом МВС України №579 від 09.07.2018 "Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту".

09.07.2024 старшим державним виконавцем Шишацького ВДВС у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Говорун Аллою Станіславівною відкрито виконавче провадження №75488877 з примусового виконання виконавчого листа №440/10671/23 від 02.10.2023.

02.08.2024 у такому виконавчому провадженні після складення акту про невиконання рішення суду винесено постанову про накладення штрафу, якою на боржника КНП "Шишацька лікарня планового лікування Шишацької селищної ради Полтавської області" за невиконання рішення суду накладено штраф на користь держави в сумі 5100,00 грн, а також 03.09.2024 після складення акту про невиконання рішення суду винесено постанову про накладення штрафу, якою на боржника КНП "Шишацька лікарня планового лікування Шишацької селищної ради Полтавської області" за невиконання рішення суду накладено штраф на користь держави в сумі 10200,00 грн.

17.09.2024 відповідачем сформовано повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, яке адресоване начальнику відділення поліції №3 Сектору поліцейської діяльності № Миргородського РВП ГУНП у Полтавській області.

27.09.2024 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 75488877 на підставі пункту 11 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження".

Не погодившись із постановою про закінчення виконавчого провадження, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи, викладеним у заявах по суті та які мають значення для правильного вирішення спору, суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини регулюються положеннями Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VІІІ від 02 червня 2016 року /надалі Закон № 1404-VІІІ (у відповідній редакції)/.

Статтею 1 Закону № 1404-VІІІ передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом першим частини першої статті 3 Закону № 1404-VІІІ встановлено, що примусовому виконанню підлягають рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону № 1404-VІІІ примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Частиною першою статті 13 Закону № 1404-VІІІ передбачено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з частиною першою та пунктом першим частини другої статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Пунктом 1 частини третьої, частиною четвертою статті 18 Закону №1404-VIII встановлено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону. Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

За приписами пункту 11 частини першої статті 39 Закону №1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону.

Частиною першою статті 63 Закону №1404-VIII встановлено, що за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.

Згідно із частиною другою цієї статті у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Відповідно до частини третьої цієї ж статті виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Спір у цій справі стосується правомірності прийняття постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження з підстави, передбаченої пунктом 11 частини першої статті 39 Закону №1404-VIII.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" закріплено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції кожному гарантовано право на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру.

Європейський суд з прав людини (надалі - ЄСПЛ) у рішенні "Юрій Миколайович Іванов проти України" наголосив на тому, що право на суд, захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок.

Отже, виконання судового рішення як завершальна стадія судового провадження є невід`ємним елементом права на судовий захист.

В постанові від 07 жовтня 2020 року у справі №461/6978/19 Верховний Суд зазначив, що закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 11 частини першої статті 39 Закону №1404-VIII можливо лише за умови виконання послідовності вказаних виконавчих дій, а саме:

- накладення на боржника штрафу та перевірка стану виконання рішення (у разі невиконання вимог державного виконавця без поважних причин);

- накладення штрафу в подвійному розмірі (у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин);

- звернення до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.

Якщо після вжиття державним виконавцем усіх заходів примусового виконання рішення боржник відмовляється виконувати рішення немайнового характеру, а виконати його без участі боржника неможливо, державний виконавець звертається до правоохоронних органів із повідомленням про вчинення кримінального правопорушення, після чого закінчує виконавче провадження.

Водночас Верховний Суд у згаданій вище постанові звернув увагу на те, що невиконання боржником рішення після накладення на нього штрафу не може свідчити про вжиття заходів примусового виконання рішення й не свідчить про неможливість його виконання.

У постанові від 18 червня 2019 року у справі №826/14580/16 (пункти 40-43) та у постанові від 13 грудня 2022 року у справі № 340/5200/21 (пункти 57-60) Верховний Суд підтримав правову позицію, відповідно до якої накладення на боржника повторного штрафу та звернення до правоохоронних органів із поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності є лише заходами з метою притягнення до відповідальності боржника за невиконання без поважних причин виконавчого документа. За цією позицією накладення штрафів та внесення подання (повідомлення) правоохоронним органам не є достатніми заходами виконання рішення суду, якщо при цьому відсутні докази, які б підтверджували факт реального виконання судового рішення чи вжиття вичерпних заходів з його виконання. Тож звернення з таким повідомленням до правоохоронних органів не є підставою для висновку про те, що державним виконавцем ужито всіх можливих заходів для виконання рішення суду та встановлено неможливість його виконання. Направлення повідомлення про притягнення до кримінальної відповідальності боржника, не є останньою дією після вчинення державним виконавцем усіх можливих дій із виконання рішення суду, після якої державний виконавець повинен винести постанову про закінчення виконавчого провадження, а свідчить лише про вжиття ним передбачених Законом заходів щодо повідомлення уповноважених органів про невиконання обов`язкового рішення суду. Отже, розглядаючи адміністративний позов про законність дій державного виконавця органу виконавчої служби, суд має враховувати, що Законом № 1404-VIII на виконавця покладено функції із забезпечення виконання обов`язкового рішення суду, на виконання якого останній має вжити усі передбачені Законом № 1404-VIII заходи в межах встановлених повноважень.

Також у постанові від 13 грудня 2022 року у справі № 340/5200/21 Верховний Суд зазначив, що "за наслідками прийняття оскаржуваної постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження рішення суду не лише залишилось невиконаним, а й не буде виконаним у майбутньому, що суперечить основним завданням виконавчого провадження. Закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 11 частини першої статті 39 Закону №1404-VIII можливе у разі настання випадку, визначеного частиною третьою статті 63 Закону №1404-VIII, яка, у свою чергу, регламентує порядок виконання рішень немайнового характеру. У справі, що розглядається, судове рішення, яке примусово виконується, містить зобов`язання здійснити особі перерахунку призначеного довічного грошового утримання, що виключає його приналежність до рішень немайнового характеру.

Частиною п`ятою статті 242 КАС України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Наведені вище висновки Верховного Суду стосуються застосування норм Закону №1404-VIII у аналогічних відносинах, а тому враховуються судом під час розгляду цієї справи.

Самі по собі вчинені державним виконавцем виконавчі дії (перевірка виконання судового рішення, прийняття постанов про накладення на боржника штрафу та надіслання подання про вчинення кримінального правопорушення) є належними заходами виконання судового рішення, однак постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження винесені передчасно й за відсутності доказів, які б підтверджували факт реального виконання судового рішення чи вжиття вичерпних заходів з його виконання.

За відсутності у матеріалах виконавчого провадження доказів реального виконання судового рішення у справі №440/10671/23 суд доходить висновку про наявність підстав для визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження №75488877 від 27.09.2024.

Отже, адміністративний позов підлягає задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки позивач, який є суб`єктом владних повноважень, витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, не поніс, то підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 272, 287 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов Заступника керівника Миргородської окружної прокуратури Полтавської області (вул. Кашинського, буд. 1, м.Миргород, Полтавська область, код ЄДРПОУ 02910060) до Шишацького відділу державної виконавчої служби у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вул. К. Осьмак, 58,с. Шишаки, Полтавська область, код ЄДРПОУ 34109542), третя особа: КНП "Шишацька лікарня планового лікування Шишацької селищної ради Полтавської області" (вул. Легейди, 50, смт. Шишаки, 38000, код ЄДРПОУ 01999543), про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Шишацького ВДВС у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Говорун А.С. від 27.09.2024 у виконавчому провадженні №75488877.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному ч.8 ст. 18, ч.ч. 7-8 ст. 44 та ст. 297 КАС України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підп. 15.5 підп. 15 п. 1 р. VII "Перехідні положення" КАС України.

Головуючий суддя Г.В. Костенко