Ухвала

від 27.01.2025 по справі 367/888/19

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/888/19

Провадження №2/367/226/2025

УХВАЛА

Іменем України

27 січня 2025 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючого судді Шестопалової Я.В.,

при секретарі Пронченко О.С.,

за участі

відповідачки ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

представника відповідачів ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань суду в м. Ірпінь цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аверс Сіті" до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи по справі: Товариство з обмеженою відповідальністю "ФК Соната Фінанс", Товариство з обмеженою відповідальністю "Коцюбинське-Сіті", Приватний нотаріус Ірпінського міського нотаріального округу Копейчиков Іван Володимирович, Приватний нотаріус Ірпінського міського нотаріального округу Лагода Олександр Сергійович, Державний реєстратор Виконачого комітету Броварської міської ради Київської області Горкава Ольга Володимирівна, ОСОБА_5 про визнання недійсним свідоцтва про право власності та витребування майна з чужого незаконного володіння,-

в с т а н о в и в :

У провадженні Ірпінського міського суду Київської області перебуває позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Аверс Сіті" до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи по справі: Товариство з обмеженою відповідальністю "ФК Соната Фінанс", Товариство з обмеженою відповідальністю "Коцюбинське-Сіті", Приватний нотаріус Ірпінського міського нотаріального округу Копейчиков Іван Володимирович, Приватний нотаріус Ірпінського міського нотаріального округу Лагода Олександр Сергійович, Державний реєстратор Виконачого комітету Броварської міської ради Київської області Горкава Ольга Володимирівна, ОСОБА_5 про визнання недійсним свідоцтва про право власності та витребування майна з чужого незаконного володіння.

До судувід представникапозивача Васюка М.М. надійшло клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження, а також подано заяву про визнання акту недійсним.

У судовому засіданні представник відповідачів ОСОБА_3 заперечила щодо клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження, а також щодо прийняття заяви про визнання акту недійсним.

У судовому засіданні відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підтримали думку свого представника.

У судове засідання представник позивача ОСОБА_6 не з`явився, до суду направив клопотання, в якому просив розглянути клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження без його участі.

Вирішуючи питання про повернення до стадії підготовчого провадження та прийняття заяви вивчивши матеріали поданої до суду заяви про визнання акту недійсним, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст. 189 ЦПК України, завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Відповідно до частини другої статті 189 ЦПК України підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.

Так, Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 10 січня 2024 року було закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Повернення настадію підготовчогопровадження представникпозивача мотивуєтим,що у2019році ТОВ«Аверс-Сіті»звернулось зпозовною заявоюпро визнаннянедійсним свідоцтвата витребуваннямайна.Протягом тривалогорозгляду справи,була відсутняпрактика провизнання актупро проведеніторги зогляду нате,що йогоне існує. Натомість,виходячи зЄдиного державногореєстру судовихрішень,була наявналише однасправа щодотого факту,що актпро проведенняприлюдні торги(справа№ 205/8909/21),який невидавався.Виходячи знаведеного,позивач звернувсяз вимогоюпро визнаннянедійсним актпро проведеніприлюдні торгита свідоцтваз оглядуна те,що свідоцтвоне єправовстановлюючим документом. Таким чином, з огляду на те, що позиції Верховного Суду про визнання недійсним акту про проведенні прилюдні торги у разі його відсутності до цього часу не сформована, а тому ТОВ «Аверс-Сіті» вважає за необхідне перейти до стадії підготовчого провадження аби реалізувати право на подання заяви в порядку ст. 199 ЦПК України.

Разом з тим, цивільним процесуальним кодексом України не врегульовано питання щодо повернення суду першої інстанції до стадії підготовчого провадження після його закриття.

Згідно з практикою Верховного Суду, викладеною у постановах від 03.10.2019 у справі № 902/271/18, від 16.02.2021 у справі №922/2115/19, в ухвалі від 22.06.2021 у справі № 923/525/20, постанові від 16.12.2021 у справі № 910/7103/21 суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 січня 2022 року у справі № 234/11607/20 (провадження № 61-15126св21), зроблено висновок, що: "при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод".

Таким чином, з врахуванням правової позиції Верховного Суду при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд повинен враховувати висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених в постановах Верховного Суду.

Зважаючи на доводи представника позивача, суд не вбачає обґрунтованої необхідності для повернення до стадії підготовчого провадження, тому приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження у справі.

З поданої заяви представником позивача про визнання акту недійсним вбачається, що позивач просить суд прийняти до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс-Сіті» про визнання недійсним акту; залучити Донецький відділ державної виконавчої служби у Донецькому районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в якості Відповідача; визнати недійсним акт про проведені електронні торги, затверджений Відділом державної виконавчої служби Пролетарського районного управління юстиції у м. Донецьку 03.02.2014 року; судові витрати покласти на Відповідачів.

Процесуальні права та обов`язки сторін визначені ст.49 ЦПК України, тож відповідно до п.2 ч.2 ст.49 ЦПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч.3 ст.49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Верховний Суд у постанові від 09 липня 2020 року по справі №922/404/19 зазначив, що позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Отже зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Позивач може змінити або підставу, або предмет позову. Зміна підстав і предмету позову не допускається. Верховний Суд вказує, що якщо в процесі розгляду справи повністю змінюються підстави й предмет позову, то це слід розглядати як нові позовні вимоги, які мають бути оформлені письмовою заявою у відповідності з ЦПК України і одночасною відмовою від раніше заявлених вимог. Зокрема, такий правовий висновок надано Верховним Судом у постанові від 16.03.2018 в справі №916/1764/17.

Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Аналогічні висновки Верховного Суду викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі №924/1473/15 та у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року у справі №922/2575/19, у постанові Верховного суду від 22 липня 2021 року по справі №910/18389/20.

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 Цивільного кодексу України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.

Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

Суд приходить до висновку, що заява представника позивача про визнання акту недійсним подана з пропущення строку, передбаченого частиною 3 статті 49 ЦПК України, а також у дана заява представника позивача фактично є зміною предмету позову.

За наведених обставин, суд приходить до висновку про відсутність підстав для прийняття заяви позивача про визнання акту недійсним, оскільки така заява подана з пропущенням строку, передбаченого частиною 3 статті 49 ЦПК України, а також цивільним процесуальним законодавством не передбачена зміна предмету позову на стадії розгляду справи по суті.

Керуючись ст. ст. 49, 260, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

у х в а л и в:

В задоволенні клопотання представника позивача Васюка М.М. про повернення до стадії підготовчого провадження - відмовити.

Відмовити в прийнятті заяви представника позивача Васюка М.М. про визнання акту недійсним.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя: Я.В. Шестопалова