Постанова

від 30.01.2025 по справі 360/481/24

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2025 року справа №360/481/24

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Гаврищук Т.Г., суддів Блохіна А.А., Казначеєва Е.Г. розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу адвоката Мєдвєдєва Сергія Сергійовича в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2024 р. у справі №360/481/24 (головуючий І інстанції Захарова О.В.) за позовом адвоката Мєдвєдєва Сергія Сергійовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

Позивач 07 травня 2024р.звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Луганській області (далі - відповідач, ГУНП в Луганській області), з вимогами:

1) визнання протиправним та скасування наказу ГУНП в Луганській області від 10 січня 2023 року № 5 о/с «По особовому складу» в частині призупинення дії трудового договору, з ОСОБА_1 , головним спеціалістом відділу бухгалтерського обліку та звітності управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Головного управління Національної поліції в Луганській області (2941500504), з 01 січня 2023 року;

2) визнання протиправним та скасування наказу ГУНП в Луганській області від 12 січня 2024 року № 83 про застосування дисциплінарного стягнення, яким за вчинений дисциплінарний проступок передбачений пунктом 12 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу», державному службовцю 9-го рангу, ОСОБА_1 (без встановлення по-батькові), головному спеціалісту відділу бухгалтерського обліку УФЗБО ГУНП в Луганській області, відповідно до частини третьої статті 66 Закону, оголосили догану та визнали відсутність ОСОБА_1 (без встановлення по батькові) на службі 1, 4, 5, 6, 7, 8, 11, 12, 13, 14, 15, 18, 19, 20, 21, 22, 25, 26, 27, 28, 29 грудня 2023 року, та яким 1, 2, 3, 4, 5, 8, 9, 10, 11, 12, 15 січня 2024 року прогулами (без визначеності поважності або неповажності причин);

3) визнання протиправним та скасування наказу ГУНП в Луганській області від 02 лютого 2024 року № 154 про застосування дисциплінарного стягнення, яким за систематичні прогули, відповідно до частини п`ятої статті 66 Закону України «Про державну службу», звільнили з посади державної служби, державного службовця 9-го рангу ОСОБА_1 (без встановлення по-батькові), головного спеціаліста відділу бухгалтерського обліку УФЗБО ГУНП в Луганській області, та яким визнали відсутність ОСОБА_1 (без встановлення по батькові) на службі 16, 17, 18, 19, 22, 23, 24, 25, 26, 29, 30, 31 січня 2024 року, та 1, 2 лютого 2024 року прогулами (без визначеності поважності або неповажності причин або визначеності вимушеного прогулу чи не вимушеного прогулу);

4) визнання протиправним та скасування наказу ГУНП в Луганській області від 05 лютого 2024 року № 24 о/с по особовому складі у частині звільнення ОСОБА_1 , головного спеціаліста відділу бухгалтерського обліку та звітності управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Головного управління Національної поліції в Луганській області за пунктом 4 частини першої статті 87 (за вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення, із припиненням державної служби) Закону України «Про державну службу», з 05.02.2024 на підставі наказу ГУНП в Луганській області від 02.02.2024 № 154 про звільнення;

5) поновити позивача на посаді головного спеціаліста відділу бухгалтерського обліку та звітності управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Головного управління Національної поліції в Луганській області;

6) визнання бездіяльності відповідача щодо не оплати позивачу простою у розмірі 34794 грн, за 9 місяців, лютий, квітень, травень, червень, липень, серпень, жовтень, листопад, грудень 2023 року протиправною та зобов`язання відповідача здійснити позивачу оплату простою за цей період у розмірі 34794 грн;

7) стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу під час призупинення дії трудового договору та звільнення з 1 січня 2023 року по червень 2024 року у розмірі чотириста п`яти тисяч дев`ятсот десяти гривень 08 копійок (405910,08 грн) та середній заробіток за час вимушеного прогулу з липня 2024 року по день прийняття судом рішення у справі.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 13 травня 2024 року позовну заяву залишено без руху, запропоновано позивачу усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав для поновлення строку разом з відповідними належними доказами поважності причин такого пропуску.

24 травня 2024 року від представника позивача до суду надійшла заява про усунення недоліків, в якій заявлено клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду.

В обґрунтування клопотання представник позивача зазначив, що позивач вважає, що не пропустила строк звернення до суду, що строк звернення до суду починається з 16 квітня 2024 року, строк звернення до суду закінчується 16 травня 2024 року.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 29 травня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Зазначено, що питання про строк звернення до суду залишити відкритим та вирішити це питання під час розгляду справи по суті на підставі наданих сторонами доказів та пояснень, після отримання відзиву від відповідача та витребуваних судом документів. Справу розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

17 червня 2024 року від представника відповідача надійшла заява про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з пропуском процесуального строку.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 22 липня 2024 року відмовлено у задоволенні заяви адвоката Мєдвєдєва Сергія Сергійовича в інтересах ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до адміністративного суду. Задоволено клопотання представника Головного управління Національної поліції в Луганській області про залишення позовної заяви без розгляду по справі № 360/481/24.

Залишено без розгляду позов адвоката Мєдвєдєва Сергія Сергійовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2024 року скасовано ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 22 липня 2024 року та направлено адміністративну справу № 360/481/24 до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Перший апеляційний адміністративний суд скасовуючи ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 22 липня 2024 року про залишення позовної заяви без розгляду в постанові від 16 жовтня 2024 року акцентував увагу на неможливості залишення позовної заяви без розгляду на підставі статті 123 КАС України без попереднього залишення позовної заяви без руху та надання позивачу можливості повторно подати до суду обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду.

Розглянувши клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду, враховуючи правовий висновок Першого апеляційного адміністративного суду, викладений в постанові від 16 жовтня 2024 року, ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2024 року відмовлено у задоволенні заяви адвоката Мєдвєдєва Сергія Сергійовича в інтересах ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовом та позовну заяву залишено без руху після відкриття провадження у справі. Запропоновано позивачу протягом 5 (п`яти) календарних днів з дати отримання даної ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд», із скріпленням електронним підписом учасника справи (його представника) заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших підстав для поновлення строку разом з доказами поважності причин його пропуску.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2024 року клопотання адвоката Мєдвєдєва Сергія Сергійовича про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви задоволено, продовжено адвокату Мєдвєдєву Сергію Сергійовичу в інтересах ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви на 5 (п`ять) календарних днів з дати отримання цієї ухвали. Запропоновано позивачу протягом 5 (п`яти) календарних днів з дати отримання цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших підстав для поновлення строку разом з доказами поважності причин його пропуску.

5 листопада 2024 року від представника позивача до суду надійшла заява про поновлення процесуального строку.

В обґрунтування клопотання представником позивача зазначено, що позивачка цікавилась справою, неодноразово направляла письмові запити до відповідача і на останній письмовий запит була надана їй інформація про її звільнення.

З посиланням на дію військового стану представник позивача зазначає, що слід врахувати, що позивача позбавлено житла, звичайних умов для мешкання, звичних соціальних та моральних умов проживання та побуту, що на період військового стану Україна призупинила такі поважні строки позовної давності.

Представник позивача вважає, що твердження відповідача, що факт доведення до відома державного службовця інформації та документів пов`язаний з лише з подією їх відправлення і дорівнює з ознайомленням, не відповідає правам людини і порушує статтю 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і громадянина.

Представник позивача зазначає, що позивач надала докази того, коли вона ознайомилась з документами про події, які оскаржує, тому вважає, що позивачем не пропущено строк на звернення до суду.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2024 року у задоволенні заяви адвоката Мєдвєдєва Сергія Сергійовича в інтересах ОСОБА_1 про поновлення процесуального строку звернення до адміністративного суду відмовлено. Клопотання представника Головного управління Національної поліції в Луганській області про залишення позовної заяви без розгляду по справі №360/481/24 задоволено. Позов адвоката Мєдвєдєва Сергія Сергійовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, залишено без розгляду згідно з пунктом 8 частини першої статті 240, частиною третьою та четвертою статті 123 КАС України.

Не погодившись з такою ухвалою суду першої інстанції, позивачка подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує на порушення судом першої інстанції норм процесуального права. Позивач вважає, що суд першої інстанції залишив поза увагою ту обставину, що листи надійшли до неї, і як наслідок вона не могла ознайомитись з наказом про звільнення раніше, ніж 16 квітня 2024р.. Суд також залишив поза увагою те, що відповідач є правопорушником законодавства про доведення інформації під час війни, який не встановив спосіб обміну інформації і порушив ст.13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». Суд не встановив та проігнорував обставину доказів першого отримання позивачкою листа з наказом про звільнення, яке відбулось через адвоката. Суд не з`ясував ту обставину та не зазначив у рішенні , що на наказі про звільнення існує напис «З наказом ознайомлена 16 квітня 2024р. ОСОБА_1, що прямо підтверджує дату ознайомлення і кореспондується із доказом отримання наказу. Відповідач не довів , що позивачка була ознайомлена з наказом про звільнення раніше ніж 16 квітня 2024р.

Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважає, що рішення суду є законним та обґрунтованим, ухвалено судом відповідно до норм матеріального та процесуального права на підставі повного і всебічного з`ясування обставин в адміністративній справі. Просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України ( далі КАС України) , суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшов висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

За правилами статей 123 та 169 КАС України суд зобов`язаний перевірити дотримання позивачем строків звернення до суду, які передбачені статтею 122 КАС України.

Згідно із частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною другою статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина п`ята статті 122 КАС України).

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись.

Так, під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Відносини щодо проходження громадянами державної служби врегульовано Законом України від 10.10.2015 № 889-VIII «Про державну службу» (далі - Закон № 889-VIII).

Стаття 9-1 Закону № 889-VIII передбачає такий порядок доведення інформації або документів до відома державного службовця.

Доведення інформації або документів до відома державного службовця відповідно до вимог цього Закону здійснюється шляхом її вручення або надсилання поштою, в тому числі з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку. У разі доведення інформації або документів шляхом використання інших засобів телекомунікаційного зв`язку такий спосіб фіксується протоколом у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Інформація або документи надсилаються державному службовцеві за адресою місця проживання/перебування або на його адресу електронної пошти чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку за наявними в особовій справі контактними даними.

Державний службовець при вступі чи проходженні державної служби зобов`язаний повідомити службу управління персоналом про його засоби електронної пошти чи інші засоби телекомунікаційного зв`язку з ним з метою їх використання для доведення до відома державного службовця інформації або документів.

Частиною 4 цієї статті встановлено, що інформація або документи, надіслані поштою, в тому числі електронною, чи шляхом передачі з використанням інших засобів зв`язку вважаються такими, що доведені до відома державного службовця на п`ятий календарний день з моменту їх відправлення.

Відповідно до частини першої статті 9-1 Закону України "Про державну службу" постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1042 затверджено Порядок фіксації доведення інформації або документів до відома державного службовця шляхом використання засобів телекомунікаційного зв`язку (далі - Порядок № 1042) згідно якого інформація або документи надсилаються державному службовцю з використанням засобів телекомунікаційного зв`язку виключно на його адресу електронної пошти чи за іншими контактними даними, про які він повідомив службі управління персоналом під час вступу чи проходження державної служби та які зазначені в його особовій справі.

Факт доведення інформації або документів до відома державного службовця фіксується протоколом про доведення інформації або документів до відома державного службовця (далі - протокол).

Протокол складається в довільній формі працівником державного органу, визначеним суб`єктом призначення або керівником державної служби, та повинен містити: 1) дату, час та місце складення протоколу; 2) підставу надіслання інформації або документів державному службовцю з посиланням на відповідну норму Закону; 3) дату, час та вид засобу телекомунікаційного зв`язку, за допомогою якого надіслано інформацію або документи державному службовцю; 4) контактні дані державного службовця, за якими надіслано інформацію або документи з використанням засобу телекомунікаційного зв`язку (номер телефону, адресу електронної пошти тощо); 5) короткий зміст інформації або документів, які надіслані державному службовцю; 6) найменування посади, прізвище та власне ім`я державного службовця, якому надіслано інформацію або документи; 7) підпис, дату, найменування посади, прізвище та власне ім`я працівника державного органу, який надіслав інформацію або документи державному службовцю; 8) підпис, дату, найменування посади, прізвище та власне ім`я уповноваженого працівника державного органу, який склав протокол; 9) підпис, дату, найменування посади, прізвище та власне ім`я керівника служби управління персоналом; 10) додатки до протоколу, що підтверджують факт надіслання інформації або документів (копію знімку екрану засобу телекомунікаційного зв`язку тощо).

Протокол складається в одному примірнику та зберігається у службі управління персоналом. Державний службовець, якому доведено інформацію або документи до відома, має право отримати завірену в установленому порядку копію відповідного протоколу.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку про те, що належними доказами на підтвердження факту доведення інформації або документів до відома державного службовця є документи пошти, в тому числі електронної, чи інших засобів зв`язку, які засвідчують факт відправлення саме цих документів державному службовцю (за адресою місця проживання/перебування або на його адресу електронної пошти чи шляхом передачі з використанням інших засобів зв`язку). Уразі використання інших засобів телекомунікаційного зв`язку належним доказом факту доведення інформації або документів державному службовцю таким шляхом є саме протокол, складений у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, 10 січня 2023 року відповідачем прийнято наказ № 5 о/с, яким наказано керуючись статтею 13 Закону України від 15.03.2022 № 2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» призупинити дію трудового договору з: ОСОБА_1 , головним спеціалістом відділу бухгалтерського обліку та звітності управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Головного управління Національної поліції в Луганській області (2941500504), з 01 січня 2023 року до відновлення можливості виконувати роботу, але не пізніше дня припинення або скасування воєнного стану. Підстава: доповідна записка начальника управління - головного бухгалтера управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Сокових О.Б. від 02.01.2023р..

З наведеним наказом позивачка була ознайомлена шляхом надіслання їй за допомогою месенджера WhatsApp копії наказу від 10.01.2023 № 5 о/с.

Позивачка 16 січня 2023 року о 09 год. 42 хв. отримала за допомогою месенджера WhatsApp копію наказу від 10.01.2023 № 5 о/с.

Відповідний скріншот сторінки телефону листування з позивачем надано відповідачем до матеріалів справ.

В матеріалах справи наявний протокол доведення інформації (документів) до відома державного службовця від 16 січня 2023 року, з якого вбачається, що комісія в складі: начальника управління - головного бухгалтера УФЗБО ГУНП в Луганській області Олексія Сокових; заступника начальника управління - начальника відділу бухгалтерського обліку та звітності УФЗБО ГУНП в Луганській області Оксани Думанської; заступника начальника управління - начальника відділу інформатизації та аналітичного супроводження бюджетного процесу УФЗБО ГУНП в Луганській області Ольги Лебедько; начальника УКЗ ГУНП в Луганській області Олександра Телюка, склала цей протокол про те, що відповідно до статті 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» було прийнято рішення про призупинення дії трудового договору з деякими працівниками управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУНП в Луганській області, у тому числі з головним спеціалістом відділу бухгалтерського обліку та звітності УФЗБО ГУНП ОСОБА_1 , оскільки остання була відсутня за місцем дислокації підрозділу, її місце перебування було не відомо, будь-яку роботу вона дистанційно не виконувала, а УФЗБО не мало достатньої матеріально-технічної бази для належної організації роботи. Наказом ГУНП в Луганській області від 10.01.2023 № 5 о/с з ОСОБА_1 було призупинено дію трудового договору з 01.01.2023 на період воєнного стану. У зв`язку з відсутністю ОСОБА_1 за місцем дислокації ГУНП, на підставі даних її особової справи, було прийнято рішення поінформувати ОСОБА_1 про призупинення з нею дії трудового договору каналами телекомунікаційного зв`язку на месенджер WhatsApp на її особистий номер телефону НОМЕР_1 . 16.01.2023р. каналами телекомунікаційного зв`язку на месенджер WhatsApp за номером телефону ОСОБА_1 НОМЕР_1 , о 09 год. 42 хв. з телефону НОМЕР_2 було направлено фотокопію витягу з наказу ГУНП в Луганській області від 10.01.2023 № 5 о/с в частині, що стосується ОСОБА_1 ).

Відтак, колегія суддів вважає, що належними доказами підтверджено факт надіслання позивачці 16 січня 2023 року наказу ГУНП в Луганській області від 10.01.2023р. № 5 о/с .

З урахуванням вимог ч.4 ст. 9-1 Закону № 889-VIII наказ вважається таким, що доведений до відома позивачки на п`ятий календарний день з моменту їх відправлення - 21 січня 2023р..

Наказом ГУНП в Луганській області від 12.01.2024р. № 83 «Про застосування дисциплінарного стягнення» наказано за вчинений дисциплінарний проступок передбачений пунктом 12 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу», державному службовцю 9-го рангу ОСОБА_1 , головному спеціалісту відділу бухгалтерського обліку УФЗБО ГУНП в Луганській області, відповідно до частини третьої статті 66 Закону, оголошено догану. Визнано відсутність ОСОБА_1 на службі 1, 4, 5, 6, 7, 8, 11, 12, 13, 14, 15, 18, 19, 20, 21, 22, 25, 26, 27, 28, 29 грудня 2023, та 1, 2, 3, 4, 5, 8, 9, 10, 11, 12, 15 січня 2024 прогулами та заробітну плату за вказаний період не нараховувати.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, з цим наказом позивачка була ознайомлена шляхом надіслання їй на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 18 січня 2024 року копії наказу від 12.01.2024 № 83 «Про застосування дисциплінарного стягнення».

Відповідний скріншот сторінки листування з позивачем надано відповідачем до матеріалів справ.

З протоколу доведення інформації (документів) до відома державного службовця від 18 січня 2024 року вбачається, що комісія в складі: голови дисциплінарної комісії ГУНП - завідувача СППЗ Вербицького Є.; члена дисциплінарної комісії ГУНП - провідного спеціаліста ВПЗ Матусевича Р. ; заступника начальника УКЗ ГУНП підполковника поліції Шеховцова О.В. склала цей протокол про те, що державному службовцю 9-го рангу ОСОБА_1, головному спеціалісту відділу бухгалтерського обліку УФЗБО ГУНП на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1, яку ОСОБА_1 зазначила в своїй заяві до ГУНП в Луганській області від 05.12.2023 вих. № 05123, яка була зареєстрована в ВДЗ ГУНП 14.12.2023 за вх.№ 10965(Г), та в поясненні від 03.01.2024 № 03014, яке надходило до ГУНП в Луганській області 04.01.2024 і було зареєстроване за вхідним № 183 зазначивши, що вказана електронна пошта працює, відомчими каналами електронної пошти Zimbra з адреси sppz@lg.police.gov.ua 18.01.2024 об «10» год. «30» хв. було направлено наказ ГУНП в Луганській області від 17.01.2024 № 83 згідно якого ОСОБА_1 за порушення дисципліни притягнуто до відповідальності у вигляді - оголошення догани. Додаток: - скріншот електронного відправлення на 1 арк..

Відтак, колегія суддів вважає, що належними доказами підтверджено факт надіслання позивачці 18 січня 2024 року наказу ГУНП в Луганській області від 17.01.2024р. № 83«Про застосування дисциплінарного стягнення».

З урахуванням вимог ч.4 ст. 9-1 Закону № 889-VIII наказ вважається таким, що доведений до відома позивачки на п`ятий календарний день з моменту їх відправлення - 23 січня 2024р..

Наказом ГУНП в Луганській області від 02.02.2024р. № 154 «Про застосування дисциплінарного стягнення» відповідно до частини 5 статті 66 Закону України «Про державну службу» державного службовця 9-го рангу ОСОБА_1 , головного спеціаліста відділу бухгалтерського обліку УФЗБО ГУНП в Луганській області звільнено з посади державної служби,. Визнано відсутність ОСОБА_1 на службі 16, 17, 18, 19, 22, 23, 24, 25, 26, 29, 30, 31 січня 2024, та 1, 2 лютого 2024 прогулами та заробітну плату за вказаний період не нараховувати.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, з цим наказом позивачка була ознайомлена шляхом надіслання їй на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 02 лютого 2024 року копії наказу від 02.02.2024 № 154 «Про застосування дисциплінарного стягнення».

Відповідний скріншот сторінки листування з позивачем надано відповідачем до матеріалів справ.

В матеріалах справи наявний протокол доведення інформації (документів) до відома державного службовця від 02 лютого 2024 року, з якого вбачається, що комісія в складі: голови дисциплінарної комісії ГУНП - завідувача СППЗ Вербицького Є.; - члена дисциплінарної комісії ГУНП - провідного спеціаліста ВПЗ Матусевича Р.; - заступника начальника УКЗ ГУНП підполковника поліції Шеховцова О.В. склала цей протокол про те, що державному службовцю 9-го рангу ОСОБА_1, головному спеціалісту відділу бухгалтерського обліку УФЗБО ГУНП на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1, яку ОСОБА_1 зазначила в своїй заяві до ГУНП в Луганській області від 05.12.2023 вих.№ 05123, яка була зареєстрована в ВДЗ ГУНП 14.12.2023 за вх.№ 10965(Г), та в поясненні від 03.01.2024 № 03014, яке надходило до ГУНП в Луганській області 04.01.2024 і було зареєстроване за вхідним № 183 зазначивши що вказана електронна пошта працює, відомчими каналами електронної пошти Zimbra з адреси sppz@lg.police.gov.ua 02.02.2024 об «16» год. «05» хв. було направлено наказ ГУНП в Луганській області від 02.02.2024 № 154 згідно якого ОСОБА_1 за порушення дисципліни притягнуто до відповідальності у вигляді - звільнення з посади державного службовця. Додаток: скріншот електронного відправлення на 1 арк..

Відтак, колегія суддів вважає, що належними доказами підтверджено факт надіслання позивачці 02 лютого 2024р. наказу ГУНП в Луганській області від 02.02.2024р. № 154 «Про застосування дисциплінарного стягнення».

З урахуванням вимог ч.4 ст. 9-1 Закону № 889-VIII наказ вважається таким, що доведений до відома позивачки на п`ятий календарний день з моменту їх відправлення - 07 лютого 2024р..

Наказом ГУНП в Луганській області від 05.02.2024 № 24 о/с звільнено ОСОБА_1 , головного спеціаліста відділу бухгалтерського обліку та звітності управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Головного управління Національної поліції в Луганській області за п. 4 ч. 1 ст. 87 (за вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення, із припиненням державної служби) Закону України «Про державну службу», з 05.02.2024. Підстава: наказ ГУНП в Луганській області від 02.02.2024 № 154.

Листом від 05.02.2024 № 349/111/19-2024 відповідач повідомив позивача, що відповідно до наказу ГУНП в Луганській області від 05.02.2024 № 24 о/с, з 05.02.2024 позивача звільнено за п. 4 ч. 1 ст. 87 (за вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення, із припиненням державної служби) Закону України «Про державну службу». Направлено копію наказу ГУНП в Луганській області від 05.02.2024 № 24 о/с та довідку про остаточний розрахунок при звільненні від 05.02.2024 № 36/111/22-2024. Одночасно проінформовано, для отримання трудової книжки позивачу необхідно буде прибути до місця тимчасової дислокації ГУНП в Луганській області за адресую: м. Дніпро, вул. Філософська, буд. 39 а.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи з цим наказом позивачка була ознайомлена шляхом надіслання їй на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 05 лютого 2024 року листа від 05.02.2024 №349/111/19-2024, копії наказу від 05.02.2024 № 24 о/с та довідки про остаточний розрахунок при звільненні від 05.02.2024 № 36/111/22-2024.

Відповідний скріншот сторінки листування з позивачем надано відповідачем до матеріалів справ.

В матеріалах справи наявний протокол доведення інформації (документів) до відома державного службовця від 05 лютого 2024 року, з якого вбачається, що комісія в складі: заступника начальника управління - начальника відділу комплектування УКЗ ГУНП в Луганській області підполковника поліції Олександра Шеховцова, заступника начальника відділу комплектування УКЗ ГУНП в Луганській області майора поліції Світлани Мережко, старшого інспектора з особливих доручень відділу комплектування УКЗ ГУНП в Луганській області старшого лейтенанта поліції Дмитра Волченка склала цей протокол про те, що державний службовець 9-го рангу ОСОБА_1 , головний спеціаліст відділу бухгалтерського обліку та звітності УФЗБО ГУНП була належним чином повідомлена про звільнення з Національної поліції України відповідно до наказу ГУНП в Луганській області від 05.02.2024 № 24 о/с, за п. 4 ч. 1 ст. 87 (за вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення, із припиненням державної служби) Закону України «Про державну службу». 05.02.2024 о 16 год. 47 хв. було надіслано через відомчу електронну пошту Zimbra vkps@lg.police.gov.ua на електронну пошту ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 лист ГУНП в Луганській області від 05.02.2024 № 349/111/19-2024, наказ ГУНП в Луганській області щодо звільнення ОСОБА_1 від 05.02.2024 № 24 о/с та довідку про остаточний розрахунок при звільненні від 05.02.2024 № 36/111/22-2024 ОСОБА_1 ..

Відтак, колегія суддів вважає, що належними доказами підтверджено факт надіслання позивачці 05 лютого 2024р. наказу ГУНП в Луганській області від 05.02.2024 р. № 24 о/с, 02.02.2024р. № 154 «Про застосування дисциплінарного стягнення».

З урахуванням вимог ч.4 ст. 9-1 Закону № 889-VIII наказ вважається таким, що доведений до відома позивачки на п`ятий календарний день з моменту їх відправлення - 10 лютого 2024р..

Проте, як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, до суду з цим позовом позивачка звернулась 07 травня 2024 року, про що свідчить дата формування та підписання позовної заяви в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд», тобто з пропуском місячного строку, встановленого ч. 5 ст. 122 КАС України.

Вимоги позивачки про поновлення на посаді головного спеціаліста відділу бухгалтерського обліку та звітності управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Головного управління Національної поліції в Луганській області та стягнення на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу під час призупинення дії трудового договору та звільнення є похідними.

Щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не оплати позивачці простою у розмірі 34794 грн. за 9 місяців, лютий, квітень, травень, червень, липень, серпень, жовтень, листопад, грудень 2023 року та зобов`язання відповідача здійснити позивачу оплату простою за цей період у розмірі 34794 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Відповідно до частини 2 статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 №2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Отже, до 19 липня 2022 року КЗпП України, не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Законом України від 01.07.2022 №2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини 1 і 2 статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції: «Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».

З огляду на згадані правові позиції Конституційного Суду України щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, Верховний Суд дійшов висновку про поширення дії частини першої статті 233 КЗпП України в редакції Закону України від 01.07.2022 №2352-IX тільки на ті відносини, які виникли після набуття цією нормою закону чинності.

Відтак, після 19 липня 2022 року строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, що включає усі виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, установлених законодавством, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Аналогічний правовий висновок викладений у рішенні Верховного Суду від 06 квітня 2023 року у справі № 260/3564/22 та у постановах від 19 січня 2023 року у справі № 460/17052/21, від 25 квітня 2023 року у справі №380/15245/22, від 03 серпня 2023 року в справі № 280/6779/22 і від 06 березня 2024 року в справі № 600/5050/23-а.

Колегія суддів зазначає, що заробітна плата є щомісячним платежем, а тому особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації щодо причин не виплати.

Отже, з дня не отримання заробітної плати, чи отримання її у меншому розмірі особа, вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів.

Також суд враховує, що відповідно до пункту 1 глави XIX "Прикінцеві положення" КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2022 року №1423 "Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 року №338 і постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 року №1236" дію карантину через COVID-19 продовжено. Карантин скасований на всій території України з 1 липня 2023 року.

Отже, запровадження на території України карантину є безумовною підставою для продовження строків, визначених статтею 233 КЗпП України, на строк дії такого карантину.

У постанові Верховного суду від 12 вересня 2024 року по справі №200/5637/23 викладений правовий висновок про те, що аналіз статті 233 КЗпП України у зіставленні з пунктом 1 глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України дає підстави дійти висновку, що строки для звернення до суду, які передбачені у статті 233 КЗпП України, були продовжені на строк дії карантину. Тобто якщо під час дії карантину на всій території України існували чи виникли підстави (з якими пов`язується відлік строку) для звернення до суду за вирішенням трудового спору, то строк на це звернення не обмежувався строками, які визначені у статті 233 КЗпП України, а продовжувався на строк дії карантину. З припиненням дії карантину - якщо строк, встановлений у статті 233 КЗпП України, був «прив`язаний» до нього - закінчується і строк для звернення до суду за вирішенням трудового спору.

Як вже встановлено вище, позивачка звернулась до суду з цим позовом лише 07 травня 2024 року, тобто з пропуском встановленого строку.

Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції не було враховано ту обставину, що на наказі про звільнення існує напис позивачки «З наказом ознайомлена 16 квітня 2024р. ОСОБА_1», що прямо підтверджує дату ознайомлення і кореспондується із доказом отримання наказу, колегією суддів не прийняті до уваги виходячи з наступного.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, копії наказів ГУНП в Луганській області від 12 січня 2024 року № 83, від 02 лютого 2024 року № 154 та від 05 лютого 2024 року № 24 о/с були надіслані листом ГУНП в Луганській області від 15.04.2024 № /11 1/19/05-2024 на адресу адвоката Мєдвєдєва Сергія Сергійовича саме на запит адвоката №09044 від 09 квітня 2024р..

Тому зазначення позивачкою на копії наказу від 05 лютого 2024 року № 24 о/с про звільнення напису про те, що вона ознайомлена з цим наказом 16 квітня 2024р., не спростовує встановлений вище факт доведення до її відома наказу ГУНП в Луганській області від 05.02.2024 р. № 24 о/с шляхом надіслання їй на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 05 лютого 2024 року листа від 05.02.2024 № 349/111/19-2024, копії наказу від 05.02.2024 № 24 о/с та довідки про остаточний розрахунок при звільненні від 05.02.2024 № 36/111/22-2024. Відповідний скріншот сторінки листування з позивачем надано відповідачем до матеріалів справ.

В матеріалах справи також наявний протокол доведення інформації (документів) до відома державного службовця від 05 лютого 2024 року, складений у відповідності до вимог частини першої статті 9-1 Закону № 889-VIII та Порядку № 1042.

Відтак, колегія суддів вважає, що відповідачем належними доказами підтверджено факт доведення до відома позивачки 10 лютого 2024р. наказу ГУНП в Луганській області від 05.02.2024 р. № 24 о/с.

Посилання позивачки на порушення відповідачем вимог статті 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» колегією суддів не прийнято до уваги, оскільки наведена норма не визначає порядок обчислення строку звернення до суду.

Колегія суддів також звертає увагу, що позивачкою до позову було долучено копію листа ГУНП в Луганській області від 10.08.2023р.№1919/111/22/04-2023( відповідь на звернення адвоката Мєдвєдєва Сергія Сергійовича в інтересах ОСОБА_1 від 08.08.2023р.), листа позивачки №05123 від 05 грудня 2023 року, листа ГУНП в Луганській області від 20.12.2023р. № 3816/111/28/05-2023, листа №30123 від 30 грудня 2023 р. листа вих.: №03014 від 03 січня 2024 року, з яких вбачається, що позивачка була обізнана про те, що наказом ГУНП в Луганській області від 10.01.2023 № 5 о/с дію трудового договору було призупинено з 01 січня 2023 року до відновлення можливості виконувати роботу, але не пізніше дня припинення або скасування воєнного стану. Проте, з позовом звернулася до суду тільки 07 травня 2024 року.

Наслідки пропуску строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, згідно із частинами першої та другої якої у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Колегія суддів вважає, що поважними причинами пропуску або продовження строку можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, яка звертається з відповідною заявою, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що наведені позивачкою обставини не є поважними та не свідчать про те, що остання не мала реальної, об`єктивної можливості у встановлений законом строк звернутися до суду за захистом своїх прав.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 10.11.2022 року у справі № 990/115/22 викладено правовий висновок, відповідно до якого питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

За усталеною практикою Верховного Суду введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такою обставиною. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є безумовною підставою для поновлення процесуального строку, а тому це питання має вирішуватися в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві та обставин, які існували та об`єктивно перешкоджали вчиненню процесуальних дій.

При оцінці поважності причин пропуску процесуального строку з причини введення воєнного стану в Україні додатково слід брати до уваги, зокрема: територіальне місцезнаходження суду, порядок його функціонування; місце проживання (місцезнаходження) заявника; ведення на відповідній території бойових дій або розташування у безпосередній близькості до такої території, посилення ракетних обстрілів у відповідний проміжок часу, що об`єктивно створювало реальну небезпеку для життя учасників процесу; тривалість самого процесуального строку та час, який минув із дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали конкретній особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), та інші доречні обставини.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про те, що самого лише факту введення військового стану в Україні недостатньо для висновку про поважність причин пропуску строку звернення до суду.

На момент виникнення спірних правовідносин, Луганський окружний адміністративний суд функціонує, здійснює правосуддя, приймає позовні заяви, подані у будь-який зручний для учасників справи спосіб (засобами поштового зв`язку, кур`єрською доставкою, засобами електронного зв`язку через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» або на електронну пошту суду).

Отже, територіальне місцезнаходження суду та порядок його функціонування не перешкоджали позивачу в реалізації права на звернення до суду з дотриманням строку, визначеного ст. 122 КАС України.

Відтак, колегія суддів вважає, що наведені скаржником обставини, якими обґрунтовано поважність причин пропуску строку звернення до суду із позовною заявою, не пов`язані з об`єктивними перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне її подання, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо неповажності наведених скаржником причин та відсутності підстав для поновлення строку звернення до суду.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правомірно прийнято ухвалу про залишення позову без розгляду.

Колегія суддів також враховує, що Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року пункт 1 статті 32 зазначеної Конвенції, наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства , пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі ВАТ Нафтова компанія Юкос проти Росії).

Так, встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги правильно встановлені обставини справи, судове рішення є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Апеляційний суд дійшов висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

Керуючись статями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу адвоката Мєдвєдєва Сергія Сергійовича в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2024 р. у справі № 360/481/24 - залишити без задоволення.

Ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2024 р. у справі №360/481/24 - залишити без змін.

Постанова у повному обсязі складена 30 січня 2025 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 30 січня 2025 року та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Т.Г. Гаврищук

Судді: А.А. Блохін

Е.Г. Казначеєв