Постанова

від 30.01.2025 по справі 160/31245/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

30 січня 2025 року м. Дніпросправа № 160/31245/24

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),

суддів: Суховарова А.В., Ясенової Т.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області

на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2024 року (суддя Царікова О.В.) в адміністративній справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРАЙД СОЛЮШИНС УКРАЇНА»

до Головного управління ДПС у Львівській області

про визнання протиправним та скасування розпорядження, зобов`язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРАЙД СОЛЮШИНС УКРАЇНА» звернулося до суду з позовом, в якому просить: визнати протиправним та скасувати розпорядження Головного управління ДПС у Львівській області № 803-РЛ від 07.11.2024 в частині анулювання ліцензії на право оптової торгівлі тютюновими виробами ТОВ «ПРАЙД СОЛЮШИНС УКРАЇНА», реєстраційний номер 990211202400007, з терміном дії з 04.03.2024 по 04.03.2029; зобов`язати Головне управління ДПС у Львівській області видалити з відповідного Ліцензійного реєстру інформацію про анулювання ліцензії на право оптової торгівлі тютюновими виробами ТОВ «ПРАЙД СОЛЮШИНС УКРАЇНА», реєстраційний номер 990211202400007, з терміном дії з 04.03.2024 по 04.03.2029.

Одночасно з позовом Товариством подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного розпорядження.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2024 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРАЙД СОЛЮШИНС УКРАЇНА» про забезпечення позову задоволено. Зупинено дію розпорядження Головного управління ДПС у Львівській області «Про анулювання ліцензії» № 803-РЛ від 07.11.2024 в частині анулювання ліцензії на право оптової торгівлі тютюновими виробами ТОВ «ПРАЙД СОЛЮШИНС УКРАЇНА», реєстраційний номер № 990211202400007, з терміном дії з 04.03.2024 по 04.03.2029 з дати його винесення до набрання законної сили рішенням суду в справі № 160/31245/24.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, оскаржувана ухвала не містить обґрунтовані мотиви суду щодо наявності реальної небезпеки порушення прав та інтересів позивача без застосування заходів забезпечення позову.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить відмовити в її задоволенні, ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків.

Зі змісту позовної заяви судом апеляційної інстанції встановлено, що предметом спору в даній адміністративній справі є розпорядження податкового органу про анулювання виданої позивачеві ліцензії на право оптової торгівлі тютюновими виробами.

Позивач вважає таке розпорядження протиправним, оскільки, зокрема, відповідачем не доведено факт відсутності ТОВ «ПРАЙД СОЛЮШИНС УКРАЇНА» за місцезнаходженням провадження ліцензійної діяльності.

В контексті спірних правовідносин суд апеляційної інстанції зазначає, що за приписами статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України, забезпечення позову допускається, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Статтею 152 КАС України передбачено, що позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що суд при вирішенні питання щодо необхідності забезпечення позову має враховувати предмет позову, підстави звернення до суду, а також забезпечити дотримання пропорційного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для позивача та інших заінтересованих осіб внаслідок невжиття таких заходів.

Колегія суддів звертає увагу, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Суд зазначає, що відповідно до статті 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», анулювання ліцензії - позбавлення суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) права на провадження діяльності, зазначеної в ліцензії; ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.

Статтею 3 названого Закону визначено, що ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб`єктом господарювання (у тому числі іноземним суб`єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) письмового розпорядження про її анулювання.

Таким чином, в разі анулювання ліцензії, суб`єкт господарювання позбавлений права здійснювати відповідну ліцензійну діяльність.

Суд апеляційної інстанції вважає, що при розгляді порушеного в даній справі питання необхідно застосувати правові висновки, викладені в постановах Верховного Суду в подібних правовідносинах, зокрема, від 31.01.2023 у справі № 140/8709/21, від 15.02.2023 у справі № 160/9989/22, від 22.03.2023 у справі № 380/8301/22 та від 06.04.2023 у справі № 300/4615/22, від 09.01.2025 у справі № 600/1928/24-а.

Так, суд касаційної інстанції вказав, що анулювання ліцензії з моменту її отримання суб`єктом господарювання позбавляє його права на подальше здійснення такої діяльності, та може призвести до розриву відповідних господарських зв`язків, вивільнення працівників, до ухвалення судом рішення по суті спору, що матиме наслідком ускладнення або неможливість відновлення господарської діяльності взагалі у випадку ухвалення позитивного рішення суду.

Отже, застосування заходів забезпечення позову у світлі особливостей правового регулювання спірних відносин відповідає принципу процесуальної економії, який забезпечує відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту.

Додатково суд касаційної інстанції вказав, що обраний заявником спосіб забезпечення адміністративного позову відповідає його предмету та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті заявлених вимог. В цьому випадку вжиття заходів забезпечення позову є тимчасовим заходом, спрямованим на забезпечення виконання судового рішення, не є вирішенням спору по суті, на що помилково вказує скаржник, і не свідчить про неправомірність висновку контролюючого органу про наявність підстав для анулювання ліцензії на право оптової торгівлі тютюновими виробами.

Враховуючи сукупність наведених обставин, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 243, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2024 року в адміністративній справі № 160/31245/24 залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з 30 січня 2025 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повна постанова складена 30 січня 2025 року.

Головуючий - суддяО.В. Головко

суддяА.В. Суховаров

суддяТ.І. Ясенова