Постанова від 30.01.2025 по справі 420/6938/24

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/6938/24

Головуючий в 1 інстанції: Вовченко О.А.

Дата і місце ухвалення 15.10.2024 р., м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді доповідача Шеметенко Л.П.

судді Градовського Ю.М.

судді Турецької І.О.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2024 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МОТОЛЕНД» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

У березні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «МОТОЛЕНД» звернулось до суду із адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області № 25288/15-32/07-06 від 04.10.2023 року;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області № 25289/15-32/07-06 від 04.10.2023 року.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2024 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МОТОЛЕНД» задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області № 25288/15-32/07-06 від 04.10.2023 року.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області № 25289/15-32/07-06 від 04.10.2023 року.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на те, що при винесенні оскаржуваного рішення судом були зроблені висновки з порушенням норм матеріального та процесуального права, при цьому обставини справи не з`ясовані повно, об`єктивно та всебічно, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначає, що Головним управлінням ДПС в Одеській області не було допущено жодних порушень в ході прийняття наказу від 08.12.2023 року № 6551-п щодо призначення фактичної перевірки ТОВ «МОТОЛЕНД», адже перевірка відбулась в рамках вимог, визначених законодавством. Апелянт вказує, що станом на 30.08.2023 року посадовими особами ТОВ «МОТОЛЕНД» до перевірки не надані в повному обсязі документи, що стосуються предмету фактичної перевірки. Також, апелянт звертає увагу, що в ході проведення фактичної перевірки встановлено порушення ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, а саме мотоцикли з VIN кодами НОМЕР_1 та НОМЕР_2 рахуються у залишках, проте за фактичною адресою відсутні, договори на відповідальне зберігання до перевірки не надані, що свідчить про правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням ДПС в Одеській області на підставі пп. 80.2.2 п. 80.2 ст.80 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (із змінами) на виконання наказу Головного управління ДПС в Одеській області від 18.08.2023 №6551-п та відповідно направлень від 21.08.2023 № 12632/15-32/07-06 та від 21.08.2023 № 12631/15-32/07-06 проведено фактичну перевірку ТОВ «МОТОЛЕНД» за адресою: Одеська область, м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, буд. 17, з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотриманням роботодавцем законодавства щодо укладання трудового договору.

ТОВ «МОТОЛЕНД» було направлено запит про необхідність надання у термін до 28.08.2023 року документів за перевіряємий період згідно наказу №6551-п від 18.08.2023 року, а саме: реєстраційні документи на РРО/ПРРО, довідка про опломбування РРО; свідоцтво про державну реєстрацію юридичної або фізичної особи; копія ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами (ліцензії на інші види діяльності); копія книги обліку розрахункових операцій; розрахункові книжки; контрольні стрічки; прибуткові накладні на товар та товарно-транспортні накладні; касову книгу підприємства, прибуткові та видаткові касові ордери, відомості на виплату заробітної плати, авансові звіти: книгу обліку доходів, або книгу обліку доходів та витрат. товарний звіт на останню звітну дату; зворотно-сальдова відомість по рах. 28 (26), 301, 311, 372; (по всім рахункам): трудові договори на найманих працівників; копія документу на право власності приміщення (будівлі, земельної ділянки), договір оренди (суборенди); копія копії наказів на призначення керівників та працівників, паспорт; залишки товарно-матеріальних цінностей на момент початку проведення перевірки; банківські виписки; табель робочого часу за перевіряємий період; паспорт, довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру; копія.

За результатами фактичної перевірки ТОВ «МОТОЛЕНД» складено акт від 31.08.2023 року № 23725/15/54/РРО/43687830, яким встановлено порушення:

- п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»;

- п. 85.2. ст.85 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI.

Згідно акту в ході перевірки встановлено:

1) ненадання всіх документів, які належать або пов`язані з предметом перевірки;

2) порушення ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, а саме згідно наданої оборотно-сальдової відомості по рахунку 821 за 2023 рік, мотоцикл VIN код LCEPEVLK3M6000975, у кількості 1 штука на суму 135 851,14 грн., та мотоцикл VIN код НОМЕР_1 , у кількості 1 штука на суму 146 462,19 грн., рахуються у ТОВ «МОТОЛЕНД» у залишках станом на 30.08.2023. Проте за фактичною адресою: м. Одеса, вул. Чорноморського Козацтва, буд. 17 дані ТМЦ відсутні. Договори на відповідальне зберігання до перевірки не надано, що підтверджує факт нестачі зазначених товарів.

В акті міститься відмітка, що ОСОБА_1 , яка діє за договором 30.08.2023 року від підпису відмовилась.

04.10.2023 року №01-04/10/2023 року представником ТОВ «МОТОЛЕНД» було подано заперечення на акт фактичної перевірки від 31.08.2023 року № 23725/15/54/РРО/43687830.

Разом із даними запереченнями позивачем було надано договір оренди від 15.10.2020 року, копію договору про надання бухгалтерських послуг від 01.10.2020 року №1, копію договору відповідального зберігання №1/04/22; копію Акту приймання-передачі №1 від 11.04.2023 року.

За результатами розгляду вказаних заперечень Головним управлінням ДПС в Одеській області складено листа №14009/КПР/15-32-07-06-06 від 11.10.2023 року, в якому повідомлено, що Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення 25289/15-32/007-06 суму 282313,30 грн., податкове повідомлення-рішення від 04.10.2023 № 25288/15-32/07-06 на суму 1020,00 грн., на момент прийняття податкових повідомлень-рішень заперечення від підприємства ТОВ «МОТОЛЕНД» (КОД ЄДРПОУ 43687830) до акту фактичної перевірки від 30.08.2023 зареєстрованого за № 23275/15/54/PPO/43687830 від 31.08.2023 не надходило. На підставі вищевикладеного, керуючись пунктом 86.7 статті 86 ПКУ, заперечення ТОВ «МОТОЛЕНД» (код ЄДРПОУ 43687830) від 04.10.2023 року № 01-04/10/2023 до акту фактичної перевірки від 30.08.2023, зареєстрованого за № 23275/15/54/РРО/43687830 від 31.08.2023, залишено без розгляду.

Так, судом встановлено, що 04.10.2023 Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення:

- № 25288/15-32/07-06, яким на підставі пп.54.3.3 п.54.3 ст.54, п.121.1 ст.121 Податкового кодексу України до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 1020,00 грн.(а.с.48);

- № 25289/15-32/07-06, яким на підставі пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України, ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) на суму 282 313,30 грн. (а.с.49).

Відповідно до розрахунку штрафних санкцій за порушення ТОВ «МОТОЛЕНД» за порушення ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» фінансова санкція склала 100%.

Не погодившись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивачем було подано скаргу, яка рішенням Державної податкової служби України №544/6/99-00-06-03-02-06 від 10.01.2024 року залишена без задоволення, а податкові повідомлення-рішення № 25288/15-32/07-06 та № 25289/15-32/07-06 без змін.

Вважаючи протиправними та такими, що підлягають скасуванню податкові повідомлення-рішення № 25288/15-32/07-06 та № 25289/15-32/07-06 від 04.10.2023 року, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції, розглядаючи справу та приймаючи рішення, дійшов висновку, що відповідач, приймаючи податкове повідомлення-рішення № 25288/15-32/07-06 від 04.10.2023 року, діяв не у відповідності та не на підставі вимог чинного законодавства, оскільки, запит про надання документів не було вручено уповноваженому представнику чи уповноваженій особі позивача. Крім того, за висновками суду, доводи відповідача про нестачу у позивача товарів та про порушення позивачем ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» є необґрунтованими та спростовуються копією договору відповідального зберігання №1/04/22 та копією акту приймання-передачі №1.

Переглядаючи справу в апеляційному порядку та надаючи оцінку рішенню суду першої інстанції в межах вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (далі ПК України; в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Посадові та службові особи контролюючих органів зобов`язані, зокрема, дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій (підпункти 21.1.1, 21.1.4 пункту 21.1 статті 21 ПК України).

Глава 8 розділу ІІ ПК України визначає види перевірок, які можуть бути проведені контролюючими органами, а також порядок та процедуру їх проведення. Зокрема, встановлюється чітке розмежування щодо порядку допуску до виїзних та невиїзних перевірок, а також щодо місця проведення зазначених перевірок.

При цьому, приписи ПК України в цій частині установлюють і певні правила поведінки при здійсненні перевірки як для суб`єкта владних повноважень, так і для платника податків, чітке дотримання яких вимагається задля забезпечення балансу між публічними і приватними інтересами.

Стаття 81 ПК України визначає умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок.

Абзацами першим-четвертим підпункту 81.1 статті 81 ПК України встановлено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Отже, у посадових осіб контролюючого органу виникає право на проведення документальної планової/позапланової виїзної перевірки, фактичної перевірки за сукупності двох умов: наявності визначених законом підстав для її проведення (правова підстава) та надіслання/пред`явлення оформлених відповідно до вимог ПК України направлення і наказу на проведення перевірки, а також службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки (формальна підстава).

При цьому, абзац п`ятий підпункту 81.1 статті 81 ПК України визначає, що у разі непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється (абзац шостий підпункту 81.1 статті 81 ПК України).

Зі змісту наведених правових норм вбачається, що законодавцем встановлено випадки, коли платник податків може скористатись правом недопуску посадових осіб контролюючого органу до перевірки: непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків документів, визначених абзацами другим-четвертим пункту 81.1 статті 81 ПК України (направлення та наказу на проведення перевірки, службового посвідчення); оформлення документів, вказаних в абзацах другому-третьому пункту 81.1 статті 81 ПК України, з порушенням вимог, встановлених цим пунктом.

Разом з тим, недопуск посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки є правом, а не обов`язком платника податків, а тому реалізація права на судовий захист своїх прав та інтересів не може перебувати у залежності від використання особою своїх прав на їх позасудовий захист.

З урахуванням наведеного, колегія суддів зазначає, що незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень.

Аналогічна правова позиція була викладена в постанові Верховного Суду від 21 лютого 2020 року у справі № 826/17123/18.

Так, як вірно встановлено судом першої інстанції, 01.10.2020 року між ТОВ «МОТОЛЕНД» (Замовник) та ТОВ «РАЙВЕЙ» (Виконавець) укладено договір про надання бухгалтерських послуг №1 (а.с.20-23), за умовами якого замовник доручає Виконавцеві, а Виконавець бере на себе зобов`язання з надання послуг з ведення бухгалтерського обліку в порядку, обсязі та на умовах, визначених цим Договором.

З матеріалів справи також вбачається, що наказ про проведення фактичної перевірки було вручено ОСОБА_2 , яка є працівником ТОВ «РАЙВЕЙ», здійснює у ТОВ «МОТОЛЕНД» виключно надання бухгалтерських послуг та не є уповноваженою особою платника податків у розумінні п. п. 81.1 ст. 81 ПК України та ч.3 ст.65 ГК України.

Таким чином, оскільки під час судового розгляду відповідачем не було доведено факту вручення запиту про надання документів уповноваженому представнику чи уповноваженій особі позивача, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідач, приймаючи податкове повідомлення-рішення № 25288/15-32/07-06 від 04.10.2023 року, діяв не у відповідності та не на підставі вимог чинного законодавства.

Крім того, щодо доводів апелянта про порушення позивачем ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, колегія суддів зазначає наступне.

Так, під час фактичної перевірки було встановлено порушення ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, а саме згідно наданої оборотно-сальдової відомості по рахунку 821 за 2023 рік, мотоцикл VIN код НОМЕР_2 , у кількості 1 штука на суму 135 851,14 грн., та мотоцикл VIN код НОМЕР_1 , у кількості 1 штука на суму 146 462,19 грн., рахуються у ТОВ «МОТОЛЕНД» у залишках станом на 30.08.2023. Проте, за фактичною адресою: м. Одеса, вул. Чорноморського Козацтва, буд. 17 дані ТМЦ відсутні. Договори на відповідальне зберігання до перевірки не надано, що підтверджує факт нестачі зазначених товарів.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, 20.04.2022 року між ТОВ «МОТОЛЕНД» та ТОВ «БАЙКИ ЮА» (ЄДРПОУ 41894524) укладено Договір відповідального зберігання №1/04/22, щодо безвідплатного зберігання мотоциклів.

Згідно акту приймання-передачі №1 від 11.04.2023 року на підставі вказаного договору позивачем передано, а ТОВ «БАЙКИ ЮА» прийнято такі товари: мотоцикл VIN код LCEPEVLK3M6000975, у кількості 1 штука та мотоцикл VIN код LCEPEVLM5M6000686 у кількості 1 штука.

Суд зазначає, що як копія договору, так і копія акту приймання-передачі №1 від 11.04.2023 року були додані позивачем до заперечень на акт перевірки.

Крім того, дані первинні документи були надані і до скарги на податкові повідомлення-рішення № 25288/15-32/07-06 та № 25289/15-32/07-06 від 04.10.2023 року.

У постанові Верховного Суду від 08 вересня 2019 року у справі №802/1069/13-а, вказано, що обставина щодо порушення платником податків обов`язку, встановленого пунктом 85.2 статті 85 ПК України, надати після початку перевірки всі документи, які пов`язані з предметом перевірки, не означає, що платник не має права додатково їх надати до прийняття контролюючим органом відповідного рішення.

Зважаючи на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що доводи відповідача про нестачу у позивача товарів та про порушення позивачем ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» є необґрунтованими, що свідчить про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

З урахуванням викладеного, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, якими повно та правильно встановлено обставини справи і ухвалено судове рішення з дотриманням вимог норм матеріального та процесуального права.

Крім того, колегія суддів зазначає, що у рішеннях ЄСПЛ склалась стала практика, відповідно до якої у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього.

Зокрема, у справі «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58) зазначено, що національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін. Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає у тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією (рішення у справі «Hirvisaari v. Finland», заява № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Відповідно до положень статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі безпосередньо до Верховного Суду.

Судове рішення складено у повному обсязі 30.01.2025 р.

Суддя доповідач: Л.П. Шеметенко

Суддя: Ю.М. Градовський

Суддя: І.О. Турецька