П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 січня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/27288/24
Головуючий в 1 інстанції: Бездрабко О.І.
Дата і місце ухвалення 14.11.2024 р., м. Одеса
П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді доповідача Шеметенко Л.П.
судді Градовського Ю.М.
судді Турецької І.О.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕКА ПЕТРОЛЕУМ» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2024 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕКА ПЕТРОЛЕУМ» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
В С Т А Н О В И В:
У серпні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕКА ПЕТРОЛЕУМ» звернулось до суду із адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому позивач просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «ПС» Головного управління ДПС в Одеській області від 30.04.2024 р. № 17410/15-32-23-01-17.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2024 року в задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕКА ПЕТРОЛЕУМ» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕКА ПЕТРОЛЕУМ» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а також надання неправильної правової оцінки обставинам справи, просить скасувати оскаржуване рішення повністю та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначає, що судом першої інстанції при розгляді справи не було враховано, що контрольованими визнаються операції з продажу або придбання товарів за участю комісіонерів-нерезидентів, водночас, оскільки позивач (комітент), хоч і є власником доходу від продажу товару, водночас безпосередньо не укладає договорів з нерезидентом та не проводить потенційно контрольовані операції, відповідно, у позивача не виникає обов`язок включати вказані операції до звіту про контрольовані операції. На думку апелянта, операції між комітентом-резидентом та комісіонером резидентом, а також між комісіонером-резидентом та покупцем-нерезидентом не впливають на об`єкт оподаткування позивача, оскільки фактично відповідно договору всі дії вчиняються комісіонером, тому для позивача не є контрольованими. Крім того, апелянт зазначає, що судом першої інстанції не було надано належної правової оцінки тому, яким чином взаємовідносини між комісіонером-резидентом та покупцем-нерезидентом мають виплив на об`єкт оподаткування позивача податком на прибуток.
Вислухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, в період з 14.03.2024 р. по 20.03.2024 р. посадовою особою відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ТЕКА ПЕТРОЛЕУМ», код ЄДРПОУ 37199864, з метою здійснення податкового контролю за включенням до поданого Звіту про контрольовані операції за 2022 рік інформації про всі здійснені протягом звітного періоду контрольовані операції, за результатами якої складено акт від 27.03.2024 р. № 11319/15-32-23-01/37199864.
Перевіркою встановлено не включення позивачем до поданого Звіту про контрольовані операції за 2022 рік операцій з компанією-нерезидентом Velgevos Enterprises Limited (через комісіонера ТОВ «Ді Енд Ай Еволюшн» на підставі договору комісії від 27.10.2022 р. № 31/10/22-9410) на загальну суму 81631537,25 грн.
У висновках акту перевірки зазначено про порушення пп.39.4.2.1 пп.39.4.2 п.39.4 ст.39 ПК України в частині не включення ТОВ «ТЕКА ПЕТРОЛЕУМ» до поданого звіту про контрольовані операції за 2022 рік інформації про всі здійснені протягом звітного періоду контрольовані операції за 2022 рік.
Позивачем 11.04.2024 р. подано заперечення на акт перевірки від 27.03.2024 р. № 11319/15-32-23-01/37199864, які згідно листа від 24.04.2024 р. № 4616/КПР/15-32-23-01-06 залишено без задоволення, а висновок акту перевірки - без змін.
На підставі акту перевірки Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.04.2024 р. № 17410/15-32-23-01-17, яким до ТОВ «ТЕКА ПЕТРОЛЕУМ» застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 744300 грн.
Не погоджуючись з даним податковим повідомленням-рішенням, позивач подав скаргу до Державної податкової служби України, рішенням якої від 19.07.2024 р. № 22214/6/99-00-06-03-01-06 скаргу залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 30.04.2024 р. № 17410/15-32-23-01-17 - без змін.
Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду з позовною заявою про його скасування.
Суд першої інстанції, вирішуючи справу та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходив з того, що оскільки річний дохід позивача перевищує 150 мільйонів гривень, обсяг господарських операцій з Velgevos Enterprises Limited (Кіпр) перевищує 10 мільйонів гривень, а Республіка Кіпр включена до Переліку держав (територій), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 р. № 1045, то вищевказані операції підпадають під визначення контрольованих відповідно до положень пп.39.2.1.1, пп.39.2.1.7 пп.39.2.1 п.39.2 ст.39 ПК України та підлягають включенню до Звіту про контрольовані операції за 2022 рік. При цьому, за висновками суду, господарська операція щодо продажу відповідного товару не вплинула на об`єкт оподаткування податку на прибуток підприємства комісіонера-резидента ТОВ «Ді Енд Ай Еволюшн», а стосувалася виключно комітента-резидента (власника відповідної продукції) ТОВ «ТЕКА ПЕТРОЛЕУМ».
Переглядаючи справу в апеляційному порядку та надаючи оцінку рішенню суду першої інстанції в межах вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі ПК України).
За приписами пп.39.2.1.1 пп.39.2.1 п.39.2 ст.39 ПК України контрольованими операціями є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об`єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків (для резидентів Дія Сіті - платників податку на особливих умовах - на фінансовий результат до оподаткування, визначений у фінансовій звітності згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності), а саме:
а) господарські операції, що здійснюються з пов`язаними особами - нерезидентами, в тому числі у випадках, визначених підпунктом 39.2.1.5 цього підпункту;
б) зовнішньоекономічні господарські операції з продажу та/або придбання товарів та/або послуг через комісіонерів-нерезидентів;
в) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 цього підпункту, або які є резидентами цих держав;
г) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи. Перелік організаційно-правових форм таких нерезидентів в розрізі держав (територій) затверджується Кабінетом Міністрів України.
У разі внесення змін до переліку організаційно-правових форм нерезидентів у розрізі держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до цього підпункту, вони набирають чинності з 1 січня звітного року, що настає за календарним роком, у якому внесено такі зміни;
Якщо нерезидентом, організаційно-правова форма якого включена до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту "г" цього підпункту, у звітному році сплачувався податок на прибуток (корпоративний податок), господарські операції платника податків з таким нерезидентом за відсутності критеріїв, визначених підпунктами "а" - "в" цього підпункту, визнаються неконтрольованими;
ґ) господарські операції (у тому числі внутрішньогосподарські розрахунки), що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні.
Відповідно до пп.39.2.1.2 пп.39.2.1 п.39.2 ст.39 ПК України під час визначення переліку держав (територій) для цілей підпункту "в" підпункту 39.2.1.1 цього підпункту Кабінет Міністрів України враховує такі критерії:
держави (території), у яких ставка податку на прибуток підприємств (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижча, ніж в Україні, або які надають суб`єктам господарювання пільгові режими оподаткування, або в яких особливості розрахунку бази оподаткування фактично дозволяють суб`єктам господарювання не сплачувати податок на прибуток підприємств (корпоративний податок) або сплачувати його за ставкою, на 5 і більше відсоткових пунктів нижчою, ніж в Україні;
держави, з якими Україною не укладені міжнародні договори з положеннями про обмін інформацією;
держави, компетентні органи яких не забезпечують своєчасний та повний обмін податковою та фінансовою інформацією на запити центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Операції з контрагентом, зареєстрованим у державі (на території), включеній до зазначеного переліку, визнаються контрольованими з 1 січня звітного року, наступного за календарним роком, у якому держави (території) було включено до такого переліку.
Згідно пп.39.2.1.4 пп.39.2.1 п.39.2 ст.39 ПК України господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об`єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків (для резидентів Дія Сіті - платників податку на особливих умовах - на фінансовий результат до оподаткування, визначений у фінансовій звітності згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності), зокрема, але не виключно:
а) операції з товарами, такими як сировина, готова продукція тощо;
б) операції з придбання (продажу) послуг;
в) операції з нематеріальними активами, такими як роялті, ліцензії, плата за використання патентів, товарних знаків, ноу-хау тощо, а також з будь-якими іншими об`єктами інтелектуальної власності;
г) фінансові операції, включаючи лізинг, участь в інвестиціях, кредитах, комісії за гарантію тощо;
ґ) операції з купівлі чи продажу корпоративних прав, акцій або інших інвестицій, купівлі чи продажу довгострокових матеріальних і нематеріальних активів;
д) операції (у тому числі внутрішньогосподарські розрахунки), що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні;
е) операції, у результаті яких обсяг доходу та/або фінансовий результат платника податку зменшується внаслідок повної або часткової, безповоротної або тимчасової передачі функцій разом з матеріальними та/або нематеріальними активами (або без них), вигодами, ризиками та можливостями іншому платнику податку (іншій особі) в тих випадках, коли у взаємовідносинах між непов`язаними особами така передача не здійснювалася б без компенсації, незалежно від того, чи відображені такі операції у бухгалтерському обліку.
Відповідно до пп.39.2.1.5 пп.39.2.1 п.39.2 ст.39 ПК України якщо в ланцюгу господарських операцій між платником податків та нерезидентом, передбачених підпунктом 39.2.1.1 цього пункту, право власності на предмет (результат) такої операції перш ніж перейти від платника податків до такого нерезидента (у разі експортних операцій) або перш ніж перейти від такого нерезидента до платника податків (у разі імпортних операцій) переходить до однієї або декількох осіб і операція між відповідним резидентом та жодною з таких осіб не визнавалася платником податку контрольованою операцією, така операція вважається контрольованою операцією між платником податків та таким нерезидентом, якщо особи, до яких перейшло право власності:
не виконують у такій сукупності операцій істотних функцій, пов`язаних з придбанням (продажем) товарів (робіт, послуг);
не використовують у такій сукупності операцій істотних активів та/або не приймають на себе істотних ризиків для організації придбання (продажу) товарів (робіт, послуг).
Для цілей цього підпункту:
під істотними функціями розуміються функції, які платник податків та нерезидент - сторони контрольованої операції не могли б виконати самостійно у своїй звичайній діяльності без залучення інших осіб та використання активів таких осіб;
під істотними активами розуміються активи, використання яких є необхідним під час здійснення таких операцій та які відсутні у платника податків та нерезидента - сторін контрольованої операції;
під істотними ризиками розуміються ризики, прийняття яких є обов`язковим для ділової практики таких операцій.
За приписами пп.39.2.1.7 пп.39.2.1 п.39.2 ст.39 ПК України господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 (крім операцій, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні) і 39.2.1.5 цього підпункту, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:
річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;
обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.
Згідно пп.39.4.2 п.39.4 ст.39 ПК України платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов`язані подавати до 1 жовтня року, що настає за звітним, звіт про контрольовані операції та повідомлення про участь у міжнародній групі компаній.
Звіт про контрольовані операції та повідомлення про участь у міжнародній групі компаній подаються центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».
У звіті про контрольовані операції зазначається інформація про всі контрольовані операції, здійснені платником податків у звітному періоді (пп.39.4.2.1 пп.39.4.2 п.39.4 ст.39 ПК України).
Пунктом 120.4 статті 120 ПК України передбачено, що невключення до поданого звіту про контрольовані операції інформації про всі здійснені протягом звітного періоду контрольовані операції та/або невключення до поданого звіту в розрізі країн міжнародної групи компаній інформації відповідно до вимог статті 39 цього Кодексу, тягне за собою накладення штрафу (штрафів) у розмірі 1 відсотка суми контрольованих операцій, незадекларованих у поданому звіті про контрольовані операції, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за всі незадекларовані контрольовані операції, здійснені у відповідному звітному році.
З викладеного слідує, що звіт про контрольовані операції подають платники податку на прибуток, якщо у звітному періоді здійснювали операції з нерезидентами, які підпадали під критерії контрольованих. У разі невключення до поданого звіту про контрольовані операції інформації про всі здійснені протягом звітного періоду контрольовані операції до платника податку застосовуються штрафні (фінансові) санкції.
Судом встановлено, що за змістом Акту перевірки висновок контролюючого органу щодо порушення Товариством положень ст.39 ПК України ґрунтується на тому, що ТОВ «ТЕКА ПЕТРОЛЕУМ» було здійснено господарські операції із реалізації товару на користь нерезидента підприємства Velgevos Enterprises Limited (Кіпр) через комісіонера ТОВ «Ді Енд Ай Еволюшн» на загальну суму 2200000,00 дол. США +/-10%.
З матеріалів справи вбачається, що 27.10.2022 р. між ТОВ «ТЕКА ПЕТРОЛЕУМ» (Комітент) та ТОВ «Ді Енд Ай Еволюшн» (Комісіонер) укладено договір комісії № 31/10/22-9410, за умовами якого Комісіонер зобов`язується здійснити від свого імені в інтересах Комітента продаж на експорт олії соняшникової високоолеїнової нерафінованої у кількості 2000.000 +/-5% тонн за ціною не нижче 1100.00 USD за тонну на умовах DAP БАТЬОВО/ЕПЕРЕШКЕ (відповідно до термінів Incoterms-2010).
Відповідно до п.п.1.2, 1.3 договору Товар є власністю Комітента до моменту передачі покупцеві відповідно до умов зовнішньоекономічного контракту. Комітент є експортером Товару, Комісіонер - особою, відповідальною за фінансове регулювання.
Згідно п.п.2.1, 2.3 договору передача товару від Комітента Комісіонерові здійснюється на умовах ЕХW ПрАТ «Вінницький олійно-жировий комбінат» м.Вінниця, вул.Немирівське шосе, 26 та/або ПрАТ «Чернівецький олійно-жировий комбінат» м.Чернівці, вул.Ярослава Мудрого, 17 (відповідно до термінів Incoterms-2010) і оформлюється актом прийому-передачі, підписаним представниками Сторін. Ризики на Товар передаються Комісіонерові з моменту передачі Товару.
Пунктом 3.1 договору визначено, що Комісіонер зобов`язаний: здійснити комерційно-маркетингову діяльність, знайти покупців і підписати з ними контракти на найбільш вигідних для Комітента умовах; в разу необхідності від свого імені притягти до виконання зобов`язань по продажу Товару сторонні організації на умовах договорів комерційного представництва, доручення, тощо. При цьому витрати на сплату вартості послуг таких організацій узгоджуються Сторонами додатково і ціна продажу Товару з урахуванням цих витрат не повинна бути нижчою за ціну, що зазначена в п.1.1 Договору; прийняти від Комітента Товар в кількості та на умовах, які передбачені Договором, здійснити всі необхідні заходи для його збереження до моменту передачі покупцеві відповідно до умов зовнішньоекономічного контракту; в разі необхідності укласти від свого імені Договір на транспортно-експедиторське обслуговування з перевізником та митне оформлення з митним брокером; надати звіт Комітентові протягом 30 робочих днів з дати повного виконання зовнішньоекономічного контракту; забезпечити від свого імені оформлення необхідної для експорту Товару документації.
За п.3.2 договору Комітент зобов`язаний: передати Товар на комісію Комісіонерові в кількості та на умовах, які передбачені Договором; в разі необхідності подати від свого імені документи до митного оформлення; прийняти звіт Комісіонера, розглянути і у разі відсутності зауважень підписати його протягом 30 робочих днів з дати отримання; відшкодувати Комісіонерові всі документально підтверджені витрати, які пов`язані з відправкою Товару на експорт; сплатити Комісіонерові винагороду, яка передбачена Договором.
Відповідно до п.4.1 договору за виконання доручення Комітент сплачує Комісіонерові винагороду в гривнях України в розмірі 120.00 грн. за тонну (в тому числі ПДВ 20 %) від фактичної кількості реалізованого на експорт Товару відповідно до вантажної митної декларації, оформленої на Товар. Винагорода Комісіонера не входить у фактурну вартість Товару.
Оплату, що отримана від покупця у валюті відповідно до умов зовнішньоекономічного контракту, Комісіонер перераховує в повному обсязі в гривні на поточний рахунок Комітента на протязі 5 робочих днів по курсу НБУ, який діяв на дату отримання Комісіонером грошових коштів від нерезидента (п.4.2 договору).
В подальшому ТОВ «Ді Енд Ай Еволюшн» (Продавець) уклало форвардний контракт з Velgevos Enterprises Limited (Кіпр) (Покупець) від 27.10.2022 р. № 102822, згідно якого Продавець зобов`язується продати, а Покупець зобов`язується купити олію соняшникову високоолеїнову нерафіновану, для харчових цілей українського походження в кількості 2000 +/-5% тонн за вибором Продавця за ціною 1100,00 дол. США за тонну, на загальну суму 2200000,00 дол. США +/-10% (п.1.1 контракту).
Відповідно до п.9.2 контракту Продавець діє в рамках договору комісії від 27.10.2022 р. № 31/10/22-9410 між Продавцем та ТОВ «ТЕКА ПЕТРОЛЕУМ», що є власником Товару.
На виконання даного контракту ТОВ «Ді Енд Ай Еволюшн» експортовано нерезиденту Velgevos Enterprises Limited олію соняшникову на загальну суму 2232285,00 дол. США за митними деклараціями від 31.10.2022 р. № UA408020/2022/051669, від 04.11.2022 р. 22UA401050006875U4, від 04.11.2022 р. № 22UA408020052767U4, від 09.11.2022 р. № 22UA401050006995U0, від 09.11.2022 р. № 22UA408020054168U7.
Таким чином, як вірно встановлено судом першої інстанції, належний ТОВ «ТЕКА ПЕТРОЛЕУМ» товар (олію соняшникову) на загальну суму 81631537,25 грн. було реалізовано нерезиденту Velgevos Enterprises Limited (Кіпр) через комісіонера - ТОВ «Ді Енд Ай Еволюшн» на підставі договору комісії від 27.10.2022 р. № 31/10/22-9410, укладеного з позивачем. При цьому, відповідно до договору комісії від 27.10.2022 р. № 31/10/22-9410 товар є власністю комітента - ТОВ «ТЕКА ПЕТРОЛЕУМ» до моменту передачі покупцеві - Velgevos Enterprises Limited відповідно до умов зовнішньоекономічного контракту.
Відповідно до статті 1011 Цивільного кодексу України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов`язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.
Частиною 3 статті 1012 Цивільного кодексу України передбачено, що істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобов`язується продати або купити майно, є умови про це майно та його ціну
Відповідно до частин 1, 2 статті 1014 Цивільного кодексу України комісіонер зобов`язаний вчиняти правочини на умовах, найбільш вигідних для комітента, і відповідно до його вказівок.
Якщо комісіонер вчинив правочин на умовах більш вигідних, ніж ті, що були визначені комітентом, додатково одержана вигода належить комітентові.
Згідно із статтею 1018 Цивільного кодексу України майно, придбане комісіонером за рахунок комітента, є власністю комітента.
Таким чином, комісіонер здійснює продаж покупцю товару, право власності на який належить комітенту. Роль комісіонера полягає у тому, що він виконує доручення комітента та діє відповідно до його вказівок, тобто виконує посередницьку функцію.
При цьому, комісіонер не може самостійно, на свій розсуд визначити ціну придбання/продажу товару, оскільки ціна товару є істотною умовою договору комісії. Таким чином, комісіонер в аспекті визначення ціни продажу товару повністю залежить від волевиявлення комітента. В межах договору комісії право власності на товари від комітента до комісіонера не переходить.
Отже, проаналізувавши сутність наведених умов договорів, слід зазначити, що роль комісіонера полягає у виконанні доручення комітента, а діє він відповідно до вказівок останнього, тобто виконує посередницьку функцію. При цьому, комісіонер не може самостійно, на свій розсуд визначити ціну продажу відповідного майна, оскільки така ціна є істотною умовою договору комісії, а тому комісіонер в аспекті визначення ціни повністю залежить від волевиявлення комітента. Таким чином, право власності на майно безпосередньо переходить від комітента до покупця (нерезидента) таких робіт.
Підпунктом 14.1.202 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що продаж (реалізація) товарів - це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.
Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Враховуючи викладене, колегія суддів відхиляє доводи апелянта про те, що він не повинен був подавати звіт про контрольовані операції через те, що стороною договору з «Wellbegan International Corp» є комісіонер, який від свого імені здійснював реалізацію товару, а позивач не є стороною у контрольованих операціях, оскільки в розумінні підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України позивач здійснював господарську діяльність через особу, що діяла на його користь.
При цьому, колегія суддів враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 21 червня 2022 року у справі № 813/3451/16, які відповідно до вимог ч. 5 ст. 242 КАС України, підлягають врахуванню судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Таким чином, оскільки річний дохід позивача перевищує 150 мільйонів гривень, обсяг господарських операцій з Velgevos Enterprises Limited (Кіпр) перевищує 10 мільйонів гривень, а Республіка Кіпр включена до Переліку держав (територій), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПК України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 р. № 1045, то вищевказані операції підпадають під визначення контрольованих відповідно до положень пп.39.2.1.1, пп.39.2.1.7 пп.39.2.1 п.39.2 ст.39 ПК України та підлягають включенню до Звіту про контрольовані операції за 2022 рік, що в свою чергу свідчить про правомірність застосування до позивача штрафних санкцій.
З урахуванням викладеного, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, якими повно та правильно встановлено обставини справи і ухвалено судове рішення з дотриманням вимог норм матеріального та процесуального права.
Крім того, колегія суддів зазначає, що у рішеннях ЄСПЛ склалась стала практика, відповідно до якої у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього.
Зокрема, у справі «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58) зазначено, що національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін. Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає у тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією (рішення у справі «Hirvisaari v. Finland», заява № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
Відповідно до положень статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕКА ПЕТРОЛЕУМ» залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2024 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі безпосередньо до Верховного Суду.
Судове рішення складено у повному обсязі 30.01.2025 р.
Суддя доповідач: Л.П. Шеметенко
Суддя: Ю.М. Градовський
Суддя: І.О. Турецька
Суд | П'ятий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 30.01.2025 |
Оприлюднено | 03.02.2025 |
Номер документу | 124815718 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них |
Адміністративне
П'ятий апеляційний адміністративний суд
Шеметенко Л.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні