Постанова

від 30.01.2025 по справі 420/33734/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/33734/24

Головуючий в І інстанції: Катаєва Е.В.

Дата та місце ухвалення рішення: 09.12.2024 р., м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді доповідача Шеметенко Л.П.

судді Градовського Ю.М.

судді Турецької І.О.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2024 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БАДР2019» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, -

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «БАДР2019» звернулось з адміністративним позовом до Одеської митниці, в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500500/2024/000528/2 від 18.10.2024 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2024/001078 від 18.10.2024 року.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2024 року позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів від 18.10.2024 року за №UA500500/2024/000528/2 та картку відмови Одеської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2024/001078 від 18.10.2024 року.

Стягнуто з Одеської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БАРД2019» витрати зі сплати судового збору в розмірі 5323,70 грн.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, Одеська митниця подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заявленого позову, наголошуючи на неповному з`ясуванні судом першої інстанції всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, неправильному застосуванні норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає про правомірність дій Одеської митниці щодо прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості, оскільки документи, які надані позивачем до митного органу на підтвердження числових значень складових митної вартості товарів, містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Позивач своїм процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Вислухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 28.01.2020 року між ТОВ «БАДР2019» (покупець) та TOB «ХО ОВОD FAZO», (Республіка Узбекистан, продавець) укладено Контракт №1/2020, за умовами якого продавець зобов`язується поставляти, а покупець прийняти та оплатити трикотажні вироби для підлітків, дітей та дорослих. Асортимент, кількість, ціна, умови поставки, а також індивідуальні характеристики (у разі наявності таких) будуть вказані в Спеціфікаціях, що є невід`ємною частиною цього контракту.

Відповідно до п.3.1 Контракту від 28.01.2020 року оплата товарів, що поставляються за цим контрактом, здійснюється покупцем кількома способами, про що буде додатково вказано у специфікаціях або інвойсах.

У п.4.2 Контракту від 28.01.2020 року сторони погодилися, що для зазначення в специфікаціях або інвойсах умов поставки, ними будуть застосовуватися Міжнародні правила інтерпретації комерційних термінів у редакції 2010 року (ІНКОТЕРМС-2010). Поставка здійснюється на територію України на умовах FCA м.Андижан, Узбекистан.

Згідно з п.5.2 товар повинен бути спакований постачальником таким чином, щоб не допустити псування та/або знищення його на період постачання та прийняття товару покупцем.

03.04.2023 року сторонами підписана додаткова угода до контракту, відповідно до якої, змінено назву фірми продавця - ТОВ «FAZO GROUP». Також, змінено п.12.1 Контракту №1/2020 Контракт діє до 31.12.2023 року.

Додатковою угодою №4 від 11.01.2024 року до Контракт №1/2020 від 28.01.2020 року продовжено дію контракту до 31.12.2025 року.

В Специфікації №39 від 27.09.2024 року до контракту №1/2020 від 28.01.2020 року наведені найменування Продавця - ТОВ «FAZO GROUP» та Покупця - ТОВ «БАДР2019», а також найменування товару у 14 позиціях із зазначенням кількості штук, ціни за 1 штуку та загальну суму.

В рахунку-фактурі (інвойсі) №102 від 27.09.2024 року зазначені наступні відомості: контракт №1/2020 від 28.01.2020 року; найменування, юридичні, поштові адреси, банківські реквізити Продавця (Вантажовідправника) - ТОВ «FAZO GROUP» та покупця (Вантажоотримувача) ТОВ «БАДР2019»; країна походження Узбекистан; умови поставки FСА м. Андижан згідно ІНКОТЕРМС-2010; транспорт автотранспорт.

З метою митного оформлення імпортованого товару, позивачем 17.10.2024 року подано до Одеської митниці митну декларацію №24UА500500035540U3 на імпортовані товари, а саме:

товар №1: піжами жіночі, трикотажні бавовняні 6060 шт. Торгівельна марка: FAZO. Виробник: ТОВ «FAZO GROUP». Країна виробництва: Узбекистан;

товар №2: футболки чоловічі, трикотажні бавовняні 1681 шт. Торгівельна марка: ВЕКІ. Виробник: ТОВ «FAZO GROUP». Країна виробництва: Узбекистан;

товар №3: світшоти чоловічі, трикотажні бавовняні 4515 шт. Торгівельна марка: RAVAL. Виробник: ТОВ «FAZO GROUP». Країна виробництва: Узбекистан;

товар №4: толстовки чоловічі, типу худі, трикотажні бавовняні 4459 шт. Торгівельна марка: ВЕКІ. Виробник: ТОВ «FAZO GROUP». Країна виробництва: Узбекистан;

товар №5: толстовки жіночі, типу худі, трикотажні бавовняні 2288 шт. Торгівельна марка: ВЕКІ. Виробник: ТОВ «FAZO GROUP». Країна виробництва: Узбекистан;

товар №6: толстовки підліткові, хлопчакові, типу худі, трикотажні бавовняні 759 шт. Торгівельна марка: ВЕКІ. Виробник: ТОВ «FAZO GROUP». Країна виробництва: Узбекистан;

товар №7: толстовки підліткові, хлопчакові, трикотажні бавовняні 2185 шт. Торгівельна марка: ВЕКІ. Виробник: ТОВ «FAZO GROUP». Країна виробництва: Узбекистан;

товар №8: фуфайки чоловічі, трикотажні бавовняні, верхня частина комплекту натільної білизни 343 шт. Торгівельна марка: ВЕКІ. Виробник: ТОВ «FAZO GROUP». Країна виробництва: Узбекистан;

товар №9: кальсони чоловічі, трикотажні бавовняні, нижня частина комплекту натільної білизни 343 шт. Торгівельна марка: ВЕКІ. Виробник: ТОВ «FAZO GROUP». Країна виробництва: Узбекистан;

товар №10: фуфайки підліткові, хлопчакові, трикотажні бавовняні, верхня частина комплекту натільної білизни 641 шт. Торгівельна марка: ВЕКІ. Виробник: ТОВ «FAZO GROUP». Країна виробництва: Узбекистан;

товар №11: кальсони хлопчакові, підліткові, трикотажні бавовняні, нижня частина комплекту натільної білизни 641 шт. Торгівельна марка: ВЕКІ. Виробник: ТОВ «FAZO GROUP». Країна виробництва: Узбекистан;

товар №12: кальсони хлопчакові, підліткові, трикотажні бавовняні 974 шт. Торгівельна марка: ВЕКІ. Виробник: ТОВ «FAZO GROUP». Країна виробництва: Узбекистан;

товар №13: кальсони чоловічі, трикотажні бавовняні 748 шт. Торгівельна марка: ВЕКІ. Виробник: ТОВ «FAZO GROUP». Країна виробництва: Узбекистан;

товар №14: штани чоловічі, трикотажні бавовняні 2032 шт. Торгівельна марка: RAVAL. Виробник: ТОВ «FAZO GROUP». Країна виробництва: Узбекистан;

товар №15: сорочки нічні, жіночі, трикотажні бавовняні 1880 шт. Торгівельна марка: FAZO-R. Виробник: ТОВ «FAZO GROUP». Країна виробництва: Узбекистан;

товар №16: толстовки чоловічі, трикотажні бавовняні 4711 шт. Торгівельна марка: ВЕКІ. Виробник: ТОВ «FAZO GROUP». Країна виробництва: Узбекистан.

На підтвердження заявленої митної вартості товару, було подано наступні документи:

-пакувальний лист (Packinglist) від №102 від 27.09.2024 року;

-рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) №102 від 27.09.2024 року ;

-автотранспортна накладна А№631624 від 27.09.2024 року;

-книжка МДП (TIR carnet) №SХ.85978126 від 27.09.2024 року;

-рахунок - фактура про оплату транспортно-експедиційних послуг №4 від 07.10.2024 року;

-банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг №257 від 07.10.2024 року;

-документ, що підтверджує вартість перевезення товару (довідка про транспортні витрати) №080 від 19.02.2024 року;

-зовнішньоекономічний договір (контракт) №1/2020 від 28.01.2020 року;

-доповнення до зовнішньоекономічного контракту (додаткові угоди) №3 від 03.04.2023 року, №4 від 11.01.2024 року;

-специфікація №39 від 27.09.2024 року ;

-сертифікат про походження товару форми СТ-1 №UZUA403011286201 від 27.09.2024 року;

-заява підприємства, подання якої передує митному оформленню товарів і транспортних засобів б/н від 17.10.2024 року.

Митну вартість поставлених товарів, позивач визначив за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів які імпортуються.

Однак, під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару, заявленого позивачем по зазначеній митній декларації, Одеська митниця встановила, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:

1)відповідно до пп.в) п.2 ч.10 ст.58 Митного кодексу України (далі - МКУ) при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

2) в автотранспортній накладній (СМК) від 27.09.2024року А№631624 зазначено, що перевізником є ОСОБА_1 , але рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від 07.10.2024 року №4 та довідка про транспортні витрати від 26.09.2024 року №197 видані ФОП ОСОБА_2 ;

3) в рахунку-фактурі про надання транспортно-експедиційних послуг 07.10.2024 року №4 наявне посилання на договір №10072024 від 10.07.2024 року та заявка на перевезення від 20.09.2024 року №3, який на розгляд не надавався;

4) довідка про транспортні витрати від 26.09.2024 року №197 не містить інформації щодо умов поставки.

На підставі зазначеного, відповідно до ч.3 ст. 53 МК України, Одеською митницею було зобов`язано декларанта протягом 10 днів (за наявності) надати додаткові документи, а саме: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 4) копію митної декларації країни відправлення (з перекладом на українську мову згідно ст.254 МКУ). Також повідомлено, що декларант за власним бажанням може подати додаткові наявні документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.

17.10.2024 року позивачем надано митному органу прайс-лист від 27.09.2024 року та договір транспортного експедирування №10072024 від 10.07.2024 року, а також повідомлено, що всі наявні документи надані, додаткові документи надаватися не будуть.

За результатом розгляду зазначених документів, Одеська митниця вказала, що в прайс-листі від 27.09.2024 року зазначено ціну без врахування умов поставки.

18.10.2024 року Одеською митницею було винесено рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2024/000528/2, відповідно до якого здійснено коригування заявленої позивачем митної вартості товару за резервним методом, яким митну вартість товарів: №1 скориговано до рівня 5,18 дол. США/кг. замість 3,31 дол. США/кг., яка була заявлена декларантом; №2 скориговано до рівня 5,26 дол. США/кг. замість 3,92 дол. США/кг., яка була заявлена декларантом; №3 скориговано до рівня 5,86 дол. США/кг. замість 2,57 дол. США/кг., яка була заявлена декларантом; №4 скориговано до рівня 5,86 дол. США/кг. замість 2,64 дол. США/кг., яка була заявлена декларантом; №5 скориговано до рівня 5,86 дол. США/кг. замість 2,316 дол. США/кг., яка була заявлена декларантом; №6 скориговано до рівня 5,26 дол. США/кг. замість 3,13 дол. США/кг., яка була заявлена декларантом; №7 скориговано до рівня 5,86 дол. США/кг. замість 3,216 дол. США/кг., яка була заявлена декларантом; №8 скориговано до рівня 5,26 дол. США/кг. замість 3,49 дол. США/кг., яка була заявлена декларантом; №9 скориговано до рівня 5,63 дол. США/кг. замість 3,49 дол. США/кг., яка була заявлена декларантом; №10 скориговано до рівня 5,26 дол. США/кг. замість 3,3486 дол. США/кг., яка була заявлена декларантом; №11 скориговано до рівня 5,63 дол. США/кг. замість 3,3486 дол. США/кг., яка була заявлена декларантом; №12 скориговано до рівня 5,63 дол. США/кг. замість 2,3768 дол. США/кг., яка була заявлена декларантом; №13 скориговано до рівня 5,63 дол. США/кг. замість 2,3329 дол. США/кг., яка була заявлена декларантом; №14 скориговано до рівня 5,97 дол. США/кг. замість 1,8457 дол. США/кг., яка була заявлена декларантом; №15 скориговано до рівня 5,18 дол. США/кг. замість 2,8064 дол. США/кг., яка була заявлена декларантом; №16 скориговано до рівня 5,86 дол. США/кг. замість 2,7346 дол. США/кг., яка була заявлена декларантом.

Також, Одеська митниця склала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2024/001078.

Не погоджуючись із прийнятими Одеською митницею рішенням про коригування митної вартості товарів та карткою відмови в прийнятті митної декларації, позивач звернувся до суду з позовною заявою.

Суд першої інстанції, вирішуючи справу та задовольняючи позов, дійшов висновку, що вказані позивачем при декларуванні товару відомості та подані документи не ставлять під сумнів числові значення складових митної вартості, зазначених позивачем у митній декларації, та не свідчать, що у документах декларанта є розбіжності, які не дозволяють встановити вартість товару за основним методом.

Переглядаючи справу в апеляційному порядку та надаючи оцінку рішенню суду першої інстанції в межах вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

За приписами ч.1 ст. 49 Митного Кодексу України (далі МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Частиною 2 ст. 53 МК України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

За приписами частини третьої статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з ч.1, ч.2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до ч.6 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другої та третьої статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Статтею 57 МК України визначено методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту.

Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Таким чином, з наведених норм вбачається, що митний орган має виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості та в разі виникнення сумніву щодо правильності зазначеної митної вартості товару має повноваження витребувати додаткові документи, які дають змогу об`єктивно підтвердити заявлену декларантом митну вартість.

Також, наведеними нормами передбачено, що витребування митним органом додаткових документів має відбуватися у випадку наявності обґрунтованого сумніву у достовірності поданих декларантом відомостей.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Отже, митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження числового значення складових митної вартості товарів позивачем були надані наступні документи: пакувальний лист від №102 від 27.09.2024 року; рахунок-фактуру (інвойс) №102 від 27.09.2024 року; автотранспортну накладну А№631624 від 27.09.2024 року; книжку МДП №SХ.85978126 від 27.09.2024 року; рахунок-фактуру про оплату транспортно-експедиційних послуг №4 від 07.10.2024 року; банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг №257 від 07.10.2024 року; документ, що підтверджує вартість перевезення товару (довідка про транспортні витрати) №080 від 19.02.2024 року; зовнішньоекономічний договір (контракт) №1/2020 від 28.01.2020 року; доповнення до зовнішньоекономічного контракту (додаткові угоди) №3 від 03.04.2023 року, №4 від 11.01.2024 року; специфікацію №39 від 27.09.2024 року; сертифікат про походження товару форми СТ-1 №UZUA403011286201 від 27.09.2024 року; заяву підприємства, подання якої передує митному оформленню товарів і транспортних засобів б/н від 17.10.2024 року.

Додатково позивачем надано прайс-лист від 27.09.2024 року та договір транспортного експедирування №10072024 від 10.07.2024 року.

Однак, в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості, Одеська митниця зазначила обставини, які викликали сумнів щодо заявленої позивачем митної вартості товару.

Надаючи оцінку вказаним обставинам, колегія суддів зазначає наступне.

Так, згідно ч.10 ст. 58 МК України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням.

У рішенні про коригування митної вартості товару, митним органом визначено, що у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі) відсутні числові дані щодо згаданої складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару.

Колегія суддів спростовує вказані доводи та зазначає, що відповідно до п.5.2 Контракту №1/2020 від 28.01.2020 року, укладеного між ТОВ «БАДР2019» та TOB «ХО JAОВОD FAZO» (з урахуванням додаткової угоди від 03.04.2023 року - ТОВ «FAZO GROUP») товар повинен бути спакований постачальником таким чином, щоб не допустити псування та/або знищення його на період постачання та прийняття товару покупцем. Пунктом 4.2 зазначеного контракту сторони погодилися, що для зазначення в специфікаціях або інвойсах умов поставки, ними будуть застосовуватися Міжнародні правила інтерпретації комерційних термінів у редакції 2010 року (ІНКОТЕРМС-2010). Поставка здійснюється на територію України на умовах FCA-м. Андижан.

Разом з тим, у специфікації №39 від 27.09.2024 року та інвойсі №102 від 27.09.2024 року зазначено умови поставки - FCA-м. Андижан.

Колегія суддів зазначає, що за умовами FCA (Free Carrier Франко перевізник (... назва мiсця)) продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевiзнику у названому мiсцi. Під словом «перевізник» розуміється будь-яка особа, що на пiдставi договору перевезення зобов`язується здійснити або забезпечити здійснення перевезення товару.

Відповідно до пп. А.9 «Перевірка - упаковка маркування» пункту А «Обов`язки продавця» умов поставки FCA Офіційних правил тлумачення торгівельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс -2010) продавець зобов`язаний нести витрати, пов`язані з діями щодо перевірки товару (такими як перевірка якості, розмірів, ваги, кількості), необхідними для надання товару в розпорядження покупця. Продавець зобов`язаний за власний рахунок забезпечити пакування товару, необхідне для перевезення товару (за винятком випадків, коли в даній галузі торгівлі прийнято звичайно надавати у розпорядження товари з такими ж характеристиками, що обумовлені договором, без упаковки).

З урахуванням наведеного, оскільки поставка товару здійснювалась на умовах FCA, то вартість упаковки або пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням включена до ціни товару, яку позивач сплатив продавцю.

Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до Класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України, у разі поставки товару у зворотній тарі у графі « 37. Процедура» митної декларації має бути зазначено «ZZ32», в той час як у вказаній графі митної декларації, поданої позивачем, зазначено «ZZ00» (тара не зворотна та її вартість входить у ціну товару), що свідчить про відсутність особливостей переміщення товару, визначених цим Класифікатором.

Тобто, товар надійшов позивачу у безповоротній упаковці та її вартість входить у ціну товару.

Отже, оскільки з поданих до митного оформлення документів вбачається відсутність додаткових витрат на упаковку чи використання пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням (упаковка включена у ціну товару), в свою чергу, імпортером жодних витрат на пакування понесено не було, тому витрати на пакування не є складовими митної вартості та не підлягають додаванню позивачем з метою визначення митної вартості товару.

Враховуючи викладене, твердження відповідача про відсутність інформації щодо включення/не включення до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, вартості упаковки або пакувальних матеріалів є необґрунтованими та безпідставними.

Також, в рішенні про коригуванням митної вартості товару, Одеська митниця вказала, що в автотранспортній накладній (СМК) від 27.09.2024 року А№631624 зазначено перевізника ОСОБА_1 , однак рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від 07.10.2024 року №4 та довідка про транспортні витрати від 26.09.2024 року №197 видані ФОП ОСОБА_2 , з приводу чого колегія суддів зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 10.07.2024 року між ФОП ОСОБА_2 (експедитор) та ТОВ «БАДР 2019» (замовник) було укладено договір транспортного експедирування №10072024, за умовами якого експедитор зобов`язується за дорученням замовника та за його рахунок організовувати та надавати транспортно-експедиційні послуги (а саме послуги, пов`язані з організацією та забезпеченням перевезень вантажу). Відповідно до п.2.4.2 зазначеного договору експедитор зобов`язується укладати від свого імені договори перевезення вантажу та інші договори, пов`язані з перевезенням та організацією перевезення.

В свою чергу, між ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 01.10.2023 року укладено Договір від 01.10.2023 року про організацію перевезення.

Таким чином, враховуючи, що за умовами Договору №10072024 від 10.07.2024 року, експедитор від свого імені укладає договори з перевізниками, ФОП ОСОБА_2 організував перевезення товару та залучив для здійснення перевезення вантажу, в даному випадку, перевізника ФОП ОСОБА_3 , у зв`язку з чим, доводи митного органу є безпідставними.

Стосовно доводів митного органу на те, що в рахунку-фактурі про надання транспортно-експедиційних послуг 07.10.2024 року №4 наявне посилання на договір №10072024 від 10.07.2024 року та заявка на перевезення від 20.09.2024 року №3, який на розгляд не надавався, колегія зазначає наступне.

Так, позивачем на підтвердження витрат на перевезення надано до митного органу: рахунок-фактуру на оплату транспортно-експедиційних послуг №4 від 07.10.2024 року, платіжну інструкцію, що підтверджує факт оплати товару транспортно-експедиційних послуг №257 від 07.10.2024 року, довідку про транспортні витрати №197 від 26.09.2024 року. Зокрема, відповідно до довідки про транспортно-експедиційні витрати на перевезення вантажу для ТОВ «БАДР2019» здійснюється автомобілем НОМЕР_1 /АА5093ХG за маршрутом м.Анжидан (Узбекистан) п/п Орлівка та становить 114000 грн.; за маршрутом п/п Орлівка м.Одеса (Україна) 105000 грн. Крім того, у рахунку-фактурі №4 від 07.10.2024 року зазначено вартість транспортно-експедиційних послуг за маршрутом м.Анжидан (Узбекистан) - м.Одеса (Україна) 124500 грн. На підтвердження здійснення оплати транспортно-експедиційних послуг, згідно рахунку №4 від 07.10.2024 року, до митного оформлення позивачем було надано платіжну інструкцію №257 від 07.10.2024 року.

Також, колегія суддів зазначає, що у міжнародно-транспортній накладній А№631624 від 27.09.2024 року містяться реквізити транспортного засобу, у якому перевозився вантаж ( НОМЕР_1 /АА5093ХG), інформація про відправника та отримувача, номер інвойсу №102 від 27.09.2024 року, книжку МДП №SХ.85978126 від 27.09.2024 року та печатку перевізника ФОП ОСОБА_3 . Разом з тим, перший аркуш книжки МДП №SХ.85978126 від 27.09.2024 року також містить реквізити транспортного засобу, у якому перевозився вантаж та печатку перевізника. У графі 21 митної декларації від 17.10.2024 року вказані реквізити транспортного засобу, у якому перевозився вантаж - НОМЕР_1 / НОМЕР_2 .

Таким чином, відомості, зазначені у довідці ФОП ОСОБА_2 про транспортно-експедиційні витрати №197 від 26.09.2024 року та в рахунку-фактурі №4 від 07.10.2024 року, у якому перевозився вантаж ( НОМЕР_1 / НОМЕР_2 ), співвідносяться з інформацією, наявною в інших документах, поданих Одеській митниці під час митного оформлення.

Колегія суддів зазначає, що Верховний Суд у постанові від 31.05.2019 року по справі №804/16553/14 зазначив, що якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Аналогічні висновки висловлені Верховним Судом у постанові від 15.10.2024 року по справі №520/6058/24.

З урахуванням наведеного, враховуючи, що товариство не здійснювало додаткових витрат, пов`язаних з транспортуванням оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України, колегія суддів дійшла висновку, що довідка №197 від 26.09.2024 року та рахунок-фактура №4 від 07.10.2024 року належним чином підтверджують вартість транспортних витрат.

Колегія суддів також вважає необґрунтованими доводи Одеської митниці, що довідка про транспортні витрати №197 від 26.09.2024 року не містить інформації щодо умов поставки, оскільки зазначене не свідчить про недостовірність заявлених декларантом відомостей про митну вартість товару та не може бути підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товарів.

На підставі наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв`язку з тим, що надані документи містили розбіжності, є необґрунтованими.

Колегія суддів зазначає, що позивачем, при здійсненні імпортування товару на митну територію України, на підтвердження заявленої ним митної вартості товару за ціною контракту, було надано повний пакет документів, у відповідності до переліку, закріпленого частиною 2 статті 53 МК України.

При цьому, колегія суддів звертає увагу апелянта, що ст. 53 МК України, якою врегульовано порядок підтвердження декларантом заявленої митної вартості та її перевірки митницею, не містить жодних вимог щодо необхідності додаткового підтвердження ціни, вказаної у документах, які підтверджують митну вартість.

Аналогічні правові висновки зроблені Верховним Судом у постанові від 20 березня 2024 року у справі № 815/762/18.

Щодо застосування відповідачем при коригуванні заявленої позивачем митної вартості товарів резервного методу, колегія суддів зазначає наступне.

Так, митним органом визначено, що з метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби та встановлено, що рівень митної вартості митного оформлення є більшим та становить: по товару №1 - 5,18 дол. США/кг. (митна декларація №UА500500/2024/012090 від 07.04.2024 року) ніж заявлено декларантом 3,31 дол. США/кг.; по товару №2 - 5,26 дол. США/кг. (митна декларація №UА100340/2024/614282 від 15.04.2024 року) ніж заявлено декларантом - 3,92 дол. США/кг.; по товару №3 - 5,86 дол. США/кг. (митна декларація №UА100340/2024/404245 від 06.02.2024 року) ніж заявлено декларантом - 2,57 дол. США/кг.; по товару №4 - 5,86 дол. США/кг. (митна декларація №UА100340/2024/404245 від 06.02.2024 року) ніж заявлено декларантом - 2,64 дол. США/кг.; по товару №5 - 5,86 дол. США/кг. (митна декларація №UА100340/2024/614282 від 15.04.2024 року) ніж заявлено декларантом - 2,316 дол. США/кг.; по товару №6 - 5,26 дол. США/кг. (митна декларація №UА100340/2024/404245 від 06.02.2024 року) ніж заявлено декларантом - 3,13 дол. США/кг.; по товару №7 - 5,86 дол. США/кг. (митна декларація №UА100340/2024/404245 від 06.02.2024 року) ніж заявлено декларантом - 3,216 дол. США/кг.; по товару №8 - 5,26 дол. США/кг. (митна декларація №UА100340/2024/4614282 від 15.04.2024 року) ніж заявлено декларантом - 3,49 дол. США/кг.; по товару №9 - 5,63 дол. США/кг. (митна декларація №UА100350/2024/4724499 від 27.06.2024 року) ніж заявлено декларантом - 3,49 дол. США/кг.; по товару №10 - 5,26 дол. США/кг. (митна декларація №UА100340/2024/614282 від 15.04.2024 року) ніж заявлено декларантом - 3,3486 дол. США/кг.; по товару №11 - 5,63 дол. США/кг. (митна декларація №UА100350/2024/724499 від 27.06.2024 року) ніж заявлено декларантом - 3,3486 дол. США/кг.; по товару №12 - 5,63 дол. США/кг. (митна декларація №UА100350/2024/724499 від 27.06.2024 року) ніж заявлено декларантом - 2,3768 дол. США/кг.; по товару №13 - 5,63 дол. США/кг. (митна декларація №UА100350/2024/724499 від 27.06.2024 року)ніж заявлено декларантом - 2,3329 дол. США/кг.; по товару №14 - 5,97 дол. США/кг. (митна декларація №UА100340/2024/614282 від 15.04.2024 року) ніж заявлено декларантом - 1,8457 дол. США/кг.; по товару №15 - 5,18 дол. США/кг. (митна декларація №UА500500/2024/012090 від 07.04.2024 року) ніж заявлено декларантом - 2,8064 дол. США/кг.; по товару №16 - 5,86 дол. США/кг. (митна декларація №UА100340/2024/404245 від 06.02.2024 року) ніж заявлено декларантом - 2,7346 дол. США/кг.

Колегія суддів вказує, що положеннями п.2.1 розділу ІІ Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року №598, встановлено про необхідність у рішенні при визначенні митної вартості відповідно до положень ст.ст. 59, 60 та 64 МК України, крім номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, робити пояснення щодо зроблених коригувань.

Діюче законодавство з питань державної митної політики не передбачає іншого документа, в якому митний орган зобов`язаний давати свої висновки щодо причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, аніж рішення про коригування митної вартості товарів.

Таким чином, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Однак, рішення про коригування митної вартості товару №UA500500/2024/000528/2 від 18.10.2024 року не містить інформації, який саме товар було використано в якості джерела інформації, відсутні обґрунтування числового значення митної вартості товарів, відсутнє її коригування, не зазначені факти, які вплинули або повинні були вплинути на таке коригування, щодо обсягів, умови поставки, фактурної вартості, країни походження, методи визначення митної вартості тощо.

Також, колегія суддів зазначає, що при прийнятті рішення про коригування митної вартості товару митний орган обмежився лише посиланням на дати та номери митних декларацій в якості інформації щодо товарів, митне оформлення яких вже здійснено.

Зазначене, на думку колегії суддів, свідчить, що при коригуванні митної вартості товарів, декларант не має змоги перевірити серед яких митних декларацій контролюючий орган обирає саме ту, що слугує джерелом для коригування митної вартості товарів у конкретному випадку, оскільки доступу до баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України позивач немає, що є позбавленням позивача права доступу до митної декларації, яку використовував митний орган при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів, та порушенням принципу змагальних процесів.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, не відповідає вартості, заявленій ТОВ «БАДР 2019», не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений МК України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржуване рішення митного органу є протиправними та підлягає скасуванню, оскільки позивачем надано усі передбачені чинним законодавством документи, які підтверджують митну вартість товарів, що ввозяться, та дають можливість визначити митну вартість товару за ціною договору шляхом застосування першого методу.

Разом з цим, враховуючи, що саме прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару слугувало підставою для прийняття картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці №UA500500/2024/001078 від 18.10.2024 року, колегія суддів дійшла висновку, що вказана картка відмови також є протиправною та підлягає скасуванню, як документ, що має похідний характер від рішення про коригування митної вартості.

Доводи та міркування, викладені в апеляційній скарзі, не впливають на правильність висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.

За таких обставин та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 241, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Одеської митниці залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі безпосередньо до Верховного Суду.

Судове рішення складено у повному обсязі 30.01.2025 р.

Суддя доповідач: Л.П. Шеметенко

Суддя: Ю.М. Градовський

Суддя: І.О. Турецька