Постанова

від 29.01.2025 по справі 320/11489/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/11489/22 Суддя (судді) першої інстанції: Терлецька О.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2025 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Сорочка Є.О., Коротких А.Ю.

за участю секретаря Дудин А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2024 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Кволіті Фіш" до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кволіті Фіш" звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 21.10.2022 № 00094430703.

Київський окружний адміністративний суд рішенням від 09 вересня 2024 року позов задовольнив.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. В апеляційній скарзі апелянт зазначив, що контролюючим органом доведено на підставі належних та допустимих доказів (наданих платником податку первинних документів та результатів інвентаризації) реалізацію тільки частини рибної продукції, про що свідчать зареєстровані податкові накладні у Єдиному реєстрі податкових накладних з одного боку, і відомості відображені в розгорнутих інвентаризаційних відомостях від 01.01.2022 та від 31.05.2022, які містять інформацію щодо кількості рибної продукції в асортименті, яку отримано та видано зі складу для подальшої їх реалізації, з іншого боку. Апелянт зазначив, що позивачем не надано як до перевірки так і до суду доказів наявності залишків рибної продукції та/або реалізації рибної продукції в повному обсязі. Суд першої інстанції в порушення вимог КАС України визнав встановленими обставини, які не доведено під час судового розгляду справи, та дійшов передчасного висновку про наявність підстав для задоволення позову. Апелянт зазначив, що ним цілком обґрунтовано під час проведення перевірки було використано податкову звітність платника податків наявну в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача зазначив, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається. Представник позивача звернув увагу суду апеляційної інстанції на те, що Акт перевірки не містить належних обґрунтувань виявлених порушень ТОВ "Кволіті Фіш", містить численні неточності та описки, що суттєво вплинуло на правильність встановлення обставин та їх кваліфікацію. Контролюючим органом дані в Акті перевірки внесені невірно. Цифрові показники, зазначені відповідачем в Акті перевірки, не співпадають з фактичними цифровими показниками первинних документів, регістрів податкового та бухгалтерського обліку позивача, а отже є неправильними та в свою чергу не можуть достовірно підтверджувати наявність порушень зі сторони позивача. При цьому, на переконання представника позивача, Акт перевірки не може бути визнаний за належний і допустимий доказ, адже в таблицях (регістрах) якого відображено певні суми та дати, без посилання на конкретні первинні документи (їх дату, номер та вид) та без жодних чітких розрахунків, які нечітко і двозначно вказують на встановлення факту порушення. Зокрема представник позивача зазначив, що дані наведені відповідачем в таблиці, а саме відхилення по 62 позиціях товарів на загальну кількість 2 203 376,01 кг, не відповідають дійсності, адже згідно наданих позивачем контролюючому органу документів, зокрема з оборотно-сальдових відомостей по 281 рахунку вбачається кредитовий оборот за період з 01.02.2022 по 31.05.2022 із значно більшою кількістю позицій товару загальною вагою 2 107 841.884 кг. В Акті перевірки вказана кількість реалізованого товару на 95 534,126 кілограмів більше по неповному асортименту товарів ніж в оборотно-сальдовій відомості 281 рахунку з усіма товарами, які знаходились на складі Товариства на 01.02.2022, оприбутковувались в періоді з

01.02.2022 та 31.05.2022 та залишились на складі підприємства на 31.05.2022.

Представник позивача зазначив, що при складанні Акту перевірки контролюючим органом використано лише необґрунтовані дані, а також суб`єктивні припущення, які не мають підтверджуючих доказів та належного обґрунтування.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги та, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ТОВ "Кволіті Фіш" зареєстроване як юридична особа від 23.06.2014 та являється платником податку на додану вартість.

До основних видів діяльності позивача входить: неспеціалізована оптова торгівля ( код КВЕД 46.90); діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту (код КВЕД 46.19); інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах (код КВЕД 47.19); консультування з питань комерційної діяльності й керування (код КВЕД 70.22); інша допоміжна діяльність у сфері транспорту (код КВЕД 52.29); складське господарство (код КВЕД 52.10). Головним управлінням ДПС у Київській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Кволіті Фіш" з питань дотримання вимог податкового законодавства при декларуванні від`ємного значення з податку на додану вартість за травень 2022 року, в податковій декларації з податку на додану вартість від 07.07.2022 року №9114669541.

Результати перевірки оформлені Актом перевірки від 20.09.2022 № 8044/10-36-07-03-14/39268117, у висновках якого вказано про порушення позивачем п. 44.1, п. 44.3 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.5, ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 та п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме завищення від`ємного значення різниці між сумою податкових зобов`язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в періоді, що перевірявся на суму 4 517 875 грн.

На підставі висновків Акту перевірки, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 21.10.2022 № 00094430703, згідно з яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за травень 2022 року на суму 4 517 875 грн.

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся з даним позовом до суду.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податкового кодексу України.

Статтею 62 Податкового кодексу України передбачено, що податковий контроль здійснюється, зокрема, шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

У пункті 198.6 статі 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 вказаного Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначає стаття 200 ПК України.

Згідно з пунктами 200.1, 200.4, 200.8, 200.9 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 вказаної статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 вказаного Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу;

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 вказаного Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

Не підлягає бюджетному відшкодуванню сума від`ємного значення, до розрахунку якої включено суми податку, сплачені отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам товарів/послуг, які використані або будуть використані в операціях з першого постачання житла (об`єктів житлової нерухомості), неподільного житлового об`єкта незавершеного будівництва/майбутнього об`єкта житлової нерухомості. Суми такого від`ємного значення зараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду до її повного погашення податковими зобов`язаннями;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункт 200.4 ст. 200 ПК України).

До податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання) платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації кваліфікованого електронного підпису відповідно до закону (п. 200.8 ст. 200 ПК України).

Судом на підставі матеріалів справи встановлено, що позивач сформував та подав до Головного управління ДПС у Київській області податкову декларацію з податку на додану вартість № 9030438471 за звітний (податковий) період травень 2022 року (реєстраційний номер документа: 911466954).

Разом із вказаною декларацією позивачем подано наступні додатки: Додаток 1 Відомості про суми податку на додану вартість, зазначені у податкових накладних/розрахунках коригування до податкових накладних, не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, та про податковий кредит з урахуванням його коригування (Д1) та Додаток 2 Довідка про суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2).

У рядку 19 Декларації позивачем зазначено від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного кредиту, а саме 13 618 521 грн.

Перевіривши дотримання позивачем вимог податкового законодавства при декларуванні від`ємного значення з податку на додану вартість за травень 2022 року, в податковій декларації з податку на додану вартість від 07.07.2022 року №9114669541, контролюючий орган встановив заниження показника рядка 19 Декларації на суму 4 517 875 грн.

В Акті перевірки контролюючий орган зазначив, що до перевірки позивачем було надано інвентаризаційні звіти станом на 01.02.2022 та на 31.05.2022, які містять інформацію щодо кількості рибної продукції в асортименті, яку отримано та видано зі складу, для подальшої їх реалізації.

Згідно даних АІС «Податковий блок» контролюючий орган встановив розбіжності на суму 4 517 875 грн. Зокрема контролюючий орган дійшов висновку, що ТОВ "Кволіті Фіш" було реалізовано рибну продукцію іншим невстановленим особам без належного оформлення первинними документами (видатковими документами тощо) та без реєстрації накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних. Також зроблено висновок, що ТОВ "Кволіті Фіш" занижено показник рядка 1.1 Декларації на загальну суму 4 517 875, що призвело до завищення рядка 16.1 Декларації за травень 2022 року у розмірі 4 517 875 грн.

Оцінюючи Акт документальної перевірки, який слугував підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, колегія суддів зазначає наступне.

Порядок оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20 серпня 2015 року № 727 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин, далі - Порядок № 727).

Порядком № 727 визначено, що акт документальної перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з нормами Розділу II Порядку № 727, акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

В акті документальної перевірки викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб`єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.

При цьому згідно з підпунктом 2 пункту 4 розділу 3 вказаного Порядку у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення необхідно:

викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів (міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування), що порушені платником податків, зазначити період (календарний день, місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, при здійсненні якої вчинено це порушення;

викласти зміст порушень (у разі їх встановлення), в тому числі щодо правильності та повноти визначення фінансового результату до оподаткування згідно з бухгалтерським обліком відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, виконання законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

у разі відсутності первинних документів, документів податкового або бухгалтерського обліку, інших документів, що підтверджують факт порушення, або у разі ненадання їх для перевірки - зазначити перелік цих документів;

у разі отримання під час перевірки копій документів, які підтверджують факт виявленого порушення, про це робиться запис із відображенням підстав для їх отримання, а також переліку цих документів;

у разі відмови посадових осіб платника податків (керівника платника податків або уповноважених ним осіб) надати документи та/або копії документів посадовій особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові посадової особи платника податків, уповноваженої здійснювати від його імені юридичні дії, та переліку документів (копій документів), які йому запропоновано подати, факт складання такого акта відображається в акті (довідці) документальної перевірки;

у разі надання посадовими особами платника податків (керівником платника податків або уповноваженою ним особою) посадовим особам контролюючого органу письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти надання таких пояснень необхідно відобразити в акті документальної перевірки.

Верховний Суд вже неодноразово наголошував на тому, що незважаючи на те, що акт податкової перевірки не є самостійним предметом судового оскарження, такий є одним із доказів в адміністративній справі про визнання протиправним рішення контролюючого органу, прийнятого за наслідками проведеної перевірки. Текст акта перевірки повинен деталізовано відображати зміст та суть встановлених контролюючим органом порушень та відповідати встановленим висновкам про вчинене платником податків порушення. Описова частина акта перевірки повинна бути сформульована таким чином, щоб платник податків міг зрозуміти в чому, на думку податкового органу, полягає склад вчиненого правопорушення та, заперечуючи проти встановлених у висновках акта перевірки порушень, на підставі яких приймають податкові повідомлення-рішення, мав змогу подати заперечення проти акта перевірки чи звернутися до суду з позовом про оскарження прийнятих за наслідками такої перевірки рішень контролюючого органу.

Суд першої інстанції правильно зазначив, що зазначений контролюючим органом у Акті перевірки зміст порушень платником норм ПК України в частині правомірності визначення сум податкових зобов`язань і податкового кредиту за перевіряючий період (травень 2022 року), та опис обставин, за наявності яких такі порушення були допущені позивачем, не дають можливості встановити, за епізодами яких саме порушень відповідач встановив завищення від`ємного значення різниці між сумою податкових зобов`язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в періоді, що перевірявся на суму 4 517 875,00 грн.

У висновках Акта перевірки не зазначено (не конкретизовано), в чому саме полягає порушення позивачем 44.1, п. 44.3 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 198.5, ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України.

Акт перевірки містить лише висновок про порушення позивачем п. 188.1 ст. 188 ПК України - неправильне визначення бази оподаткування ПДВ при реалізації рибної продукції невстановленим особам, а також п. 201.10 ст. 201 ПК України, оскільки ним не зареєстровані податкові накладні на невстановлених осіб.

При цьому Акт перевірки не містить належних обґрунтувань виявлених порушень ТОВ "Кволіті Фіш", не містить жодного посилання на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку позивача та можуть підтвердити наявність виявленого порушення.

Показники, зазначені відповідачем в таблиці п. 3.1. Акта перевірки, не співпадають з фактичними показниками первинних документів, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, надані позивачем, а отже є неправильними та в свою чергу не можуть достовірно підтверджувати наявність порушень зі сторони Позивача.

У Акті наведено таблицю з певними сумами та датами, проте без посилання на конкретні первинні документи (їх дату, номер та вид) та без жодних чітких розрахунків, які чітко і недвозначно вказують на встановлення факту порушення.

Водночас у позовній заяві та відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначив, що дані наведені відповідачем в таблиці, а саме відхилення по 62 позиціях товарів на загальну кількість 2 203 376,01 кг, не відповідають дійсності, адже згідно наданих позивачем контролюючому органу документів, зокрема з оборотно-сальдових відомостей по 281 рахунку вбачається кредитовий оборот за період з 01.02.2022 по 31.05.2022 із значно більшою кількістю позицій товару загальною вагою 2 107 841.884 кг. В Акті перевірки вказана кількість реалізованого товару на 95 534,126 кілограмів більше по неповному асортименту товарів ніж в оборотно-сальдовій відомості 281 рахунку з усіма товарами, які знаходились на складі Товариства на 01.02.2022, оприбутковувались в періоді з 01.02.2022 та 31.05.2022 та залишились на складі підприємства на 31.05.2022.

У запереченнях на Акт перевірки позивач звертав увагу контролюючого органу на некоректність проведених розрахунків та зазначав, що не зрозуміло яким чином були здійснені підрахунки реалізованого товару, якщо на початок періоду залишків товару не було, були надходження після 01.02.2022 і товар частково залишився на складі станом на 31.05.2022. Тобто підприємство не могло продати товару більше ніж різниця між його кількістю, яка надійшла на склад та кількістю товару який залишився станом на 31.05.2022.

Проте наведені позивачем доводи та доданий до заперечення порівняльний аналіз даних не було взято до уваги контролюючим органом.

В апеляційній скарзі відповідач зазначив, що розрахунки були здійснені на підставі відомостей відображених в розгорнутих інвентаризаційних відомостях від 01.01.2022 та від 31.05.2022, які містять інформацію щодо кількості рибної продукції в асортименті, яку отримано та видано зі складу для подальшої їх реалізації, з іншого боку. При цьому відомості наведені у оборотно-сальдовій відомості не було взято до уваги з підстав того, що остання не є первинним документом бухгалтерського обліку.

Дослідивши зміст інвентаризаційних відомостей від 01.01.2022 та від 31.05.2022, колегія суддів встановила, що інвентаризаційні описи запасів позивача від 01.02.2022 та від

31.05.2022 відповідають формі затвердженій наказом Мінфіну від 17.06.2015 р. № 572 та містять інформацію про найменування матеріальних цінностей, код УКТЗЕД, їхні номенклатурні номери та одиниці виміру.

Разом з тим у вказаних інвентаризаційних описах відсутня інформації про отримання та видачу товару зі складу для подальшої реалізації, як про це зазначає відповідач в апеляційній скарзі та Акті перевірки.

Колегія суддів зазначає, що фактично у інвентаризаційних описах позивачем було зафіксовано фактичні залишки запасів, які обліковуються на субрахунках (281).

Як пояснив позивач на всі реалізовані товари в періоді з 01.02.2022 по 31.05.2022 складались видаткові накладні, товар списувався зі складу, про що свідчать записи в картках складського обліку. На суми податкових зобов`язань з ПДВ складались та реєструвались в ЄРПН податкові накладні.

Колегія суддів зазначає, що у матеріалах справи наявний реєстр оформлених видаткових накладних за період з 01.02.2022 по 31.05.2022 з вказаною загальною кількістю та вартістю реалізованого товару.

Вказаний реєстр долучався позивачем до заперечень на Акт перевірки.

Також у матеріалах справи наявні оборотно-сальдові відомості 281 рахунку, 36 рахунку та аналіз 36 рахунку.

Дослідивши вказані документи колегія суддів встановила, що дані про кількість відвантаженого товару зазначені в реєстрі відповідають кредитовому обороту з оборотно - сальдової відомості по 281 рахунку, а дані про вартість відвантаженого товару покупцям в реєстрі відповідає дебетовому обороту з аналізу 36 рахунку в кореспонденції з 702 та 703 субрахунками.

Вказані обставини підтверджують повноту відображення позивачем інформації про реалізовані товари.

Матеріали справи містять всі необхідні первинні документи та докази на підтвердження здійснення фінансово-господарської діяльності позивача, які відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", та містять у собі відомості щодо змісту та обсягу проведених операцій.

На переконання колегії суддів, відсутність аналізу первинних документів та посилання на них в Акті перевірки призвело до необґрунтованості висновків відповідача щодо завищення позивачем від`ємного значення різниці між сумою податкових зобов`язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за травень 2022 року на суму 4 517 875,00 грн.

Ураховуючи вищевикладене, суд вважає, що висновки про порушення позивачем податкового законодавства, зроблені відповідачем в Акті перевірки, є необґрунтованими та недоведеними, у зв`язку з чим спірне рішення контролюючого органу, прийняте ним на підставі встановлених Актом перевірки порушень, є протиправним та підлягає скасуванню.Суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Інші доводи апеляційної скарги та заперечення сторін на висновки колегії суддів не впливають.

При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2024 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду.

Повний текст постанови виготовлено 29.01.2025.

Головуючий суддя: Є.В. Чаку

Судді: Є.О.Сорочко

А.Ю. Коротких