Постанова

від 29.01.2025 по справі 320/19922/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/19922/23 Головуючий у І інстанції - Панченко Н.Д.

Суддя-доповідач - Мельничук В.П.

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2025 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.,

суддів: Бужак Н.П., Собківа Я.М.,

при секретарі: Руденко Д.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Смарт Пауер» про ухвалення додаткового судового рішення у справі за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Смарт Пауер» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро Смарт Пауер» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Відповідача від 26 січня 2022 року № 0041800701, № 0041790701, № 0041780701, від 09 травня 2023 року № 00319920701.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2024 року адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 26.01.2022 № 0041790701, від 26.01.2022 № 0041800701, від 26.01.2022 № 0041780701, від 09.05.2023 № 00319920701.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням Головне управління ДПС у м. Києві подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Позивачем було подано відзив на апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з посиланням на те, що оскаржуване судове рішення відповідає нормам чинного законодавства.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2025 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишено без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2024 року - без змін.

На адресу Шостого апеляційного адміністративного суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Смарт Пауер» про ухвалення додаткового судового рішення, в якій просить стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Смарт Пауер» (код ЄДРПОУ 42547705) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 44116011) судові витрати на правничу допомогу у розмірі 24 000,00 грн (двадцять чотири тисячі гривень, 00 копійок).

Відповідачем подано заперечення на заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Смарт Пауер» про ухвалення додаткового судового рішення, в яких просить долучити вказані заперечення до матеріалів адміністративної справи; залишити заяву про стягнення правничої допомоги без задоволення.

Розглянувши зазначену заяву, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з частиною 3 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви.

Відповідно до ч. 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Частиною 3 статті 143 КАС України визначено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Згідно з ч. 5 статті 143 КАС України у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Відповідно до п. 3 ч. 1 статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з частиною 1, п. 1 частини 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Частиною 3 статті 143 КАС України визначено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Згідно з ч. 5 статті 143 КАС України у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Відповідно до п. 3 ч. 1 статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до частини 1 п. 1 частини 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частиною 2 ст. 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до пункту 1 частини 3 вказаної статті для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Частинами 4, 5 ст. 134 КАС України визначено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

До суду, Позивачем, для підтвердження витрат на правничу допомогу, було подано копії: Договору про надання правничої (правової) допомоги від 10 січня 2022 року № 10/01/22; Додаткової угоди № 2 від 07 лютого 2022 року до Договору про надання правничої (правової) допомоги від 10.01.2022 № 10/01/22; Акта наданих послуг № 2-2 від 31 жовтня 2024 року за договором про надання правничої (правової) допомоги від 10.01.2022 № 10/01/22; Рахунку на оплату № 2-2 від 16 січня 2025 року; Платіжної інструкції в національній валюті від 16 січня 2025 року № 4326; Акта наданих послуг № 2-3 від 16 січня 2025 року за договором про надання правничої (правової) допомоги від 10.01.2022 № 10/01/22; Рахунку на оплату № 2-3 від 16 січня 2025 року; Платіжної інструкції в національній валюті від 17 січня 2025 року № 4328; Ордеру про надання правничої допомоги (правової) допомоги серії АІ № 1358730; Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 6211/10 від 06.10.2017.

Між Позивачем (Клієнт або Замовник) та Адвокатським об`єднанням «Лекс-Груп» (Об`єднання або Виконавець) укладено Договір про надання правничої (правової) допомоги від 10 січня 2022 року № 10/01/22, предметом якого є надання Об`єднанням усіма законними методами та способами правничої допомоги Клієнту у всіх справах, які пов`язані чи можуть бути пов`язані із захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних прав Клієнта та його законних інтересів. Об`єднання користується всіма процесуальними правами представника, захисника, що передбачені чинним процесуальним законодавством України.

Відповідно до Акта наданих послуг від 31 жовтня 2024 року № 2-2 за договором про надання правничої (правової) допомоги від 10.01.2022 № 10/01/22, Сторони підтвердили, що Виконавець надав Замовнику, а Замовник прийняв послуги по наданню правової (правничої) допомоги, а саме: підготовка (написання) відзиву на апеляційну скаргу на рішення Київського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2024 року у справі № 320/19922/23 на загальну суму 20 000,00 грн.

На підтвердження сплати відповідних судових витрат в суді апеляційної інстанції Позивачем надано платіжну інструкцію в національній валюті від 16 січня 2025 року № 4326 про сплату витрат правничої (правової) допомоги в розмірі 20 000,00 грн.

Також, відповідно до Акта наданих послуг від 16 січня 2025 року № 2-3 за договором про надання правничої (правової) допомоги від 10.01.2022 № 10/01/22, Сторони підтвердили, що Виконавець надав Замовнику, а Замовник прийняв послуги по наданню правової (правничої) допомоги, а саме: участь адвоката (представництво інтересів ТОВ «Євро Смарт Пауер») у судових засіданнях у Шостому апеляційному адміністративному суді (28.11.2024, 15.01.2025) під час розгляду апеляційної скарги Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2024 року у справі № 320/19922/23 на загальну суму 4 000,00 грн.

На підтвердження сплати відповідних судових витрат в суді апеляційної інстанції Позивачем надано платіжну інструкцію в національній валюті від 17 січня 2025 року № 4328 про сплату витрат правничої (правової) допомоги в розмірі 4 000,00 грн.

Таким чином, на переконання Позивача стягненню підлягають витрати на правничу допомогу у розмірі 24 000,00 грн.

За правилами ч.ч. 1, 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Частиною 7 статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з ч. 9 статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо), (частина сьома статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

Отже, склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат.

Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Вказане правило при вирішені питання про співмірність заявленої до присудження суми витрат на професійну правничу допомогу сформульовано Верховним Судом, зокрема, у постановах від 21 березня 2018 року у справі № 815/4300/17 (73021615) та від 11 квітня 2018 року у справі № 814/698/16 (73356068).

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477- IV суди застосовуюсь при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі «Ботацці проти Італії», заява № 34884/97, п. 30).

У пункті 269 рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції У справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

А у пункті 154 рішення Європейського суду із прав людини від 07.11.2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» (заява № 58442/00) зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Правова позиція Верховного Суду щодо необхідності доведення та врахуванням того чи були витрати на правничу допомогу фактичними, а їх розмір обґрунтованим та розумним викладена, зокрема у постанові від 05.05.2018 року у справі № 821/1594/17.

Верховним Судом у постанові від 19 лютого 2019 року у справі № 803/1032/18 підкреслюється, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, до предмета доказування у питанні компенсації понесених у зв`язку з розглядом справи втрат на правничу допомогу необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, витраченого адвокатом часу, об`ємом наданих послуг, ціни позову.

Також, Верховний Суд у постанові від 17 серпня 2022 року у справі № 580/3324/19 дійшов висновку, що визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як витрачений адвокатом час, тощо.

Крім того, Верховним Судом у постанові від 07 січня 2025 року у справі № 120/19027/23 зазначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Також, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи не тільки те, чи були вони фактично понесені, але і оцінювати їх необхідність та неминучість.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Колегія суддів при вирішенні питання витрат на професійну правничу допомогу вказує на імперативні приписи ч. 5 ст. 242 КАС України, якими передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Колегія суддів також звертає увагу, що представником Позивача було подано до суду апеляційної інстанції лише відзив на апеляційну скаргу та здійснено представництво інтересів ТОВ «Євро Смарт Пауер» у судових засіданнях у Шостому апеляційному адміністративному суді (28.11.2024, 15.01.2025) під час розгляду апеляційної скарги Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2024 року у справі № 320/19922/23.

Таким чином, враховуючи наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів приходить до висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 24 000,00 грн не є співмірним з об`ємом виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт та їх обсягом. Таким чином, колегія суддів вважає за потрібне присудити понесені Позивачем витрати на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в сумі 12 000,00 грн.

Керуючись статтями 132, 139, 143, 241, 242, 243, 252, 308, 310, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Смарт Пауер» про ухвалення додаткового судового рішення - задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ ВП 44116011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Смарт Пауер» (02160, м. Київ, проспект Соборності, буд. 15, каб. 219; код ЄДРПОУ 42547705) витрати на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 12 000,00 (дванадцять тисяч) грн 00 коп.

В іншій частині заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Смарт Пауер» про ухвалення додаткового судового рішення - відмовити.

Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: Н.П. Бужак

Я.М. Собків

Повний текст складено 29.01.2025 року.