Ухвала

від 29.01.2025 по справі 320/21270/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/21270/23 Суддя (судді) першої інстанції: Василенко Г.Ю.

УХВАЛА

29 січня 2025 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Аліменка В.О., Кучми А.Ю.,

за участю секретаря судового засідання: Керімова К.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві заяву ОСОБА_1 про відмову від позову у справі за апеляційними скаргами Міністерства оборони України та Міністерства юстиції України і особи, яка приєдналась до апеляційної скарги Міністерства юстиції України, - Державне підприємство «Центр забезпечення Управління справами Апарату Верховної Ради України» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 червня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, треті особи: Міністерство оборони України, Товариство з обмеженою відповідальністю "ДРОҐОПОЛ УКРАЇНА", Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельне управління 150 Тресту "Південзахідтрансбуд" про визнання протиправними та скасування наказу й рішення,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду першої інстанції з адміністративним позовом, у якому просила:

- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 15 травня 2023 року № 1882/5 "Про задоволення скарги";

- скасувати рішення державного реєстратора Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України, що прийняті за результатами видачі наказу Міністерства юстиції України № 1882/5 від 15.05.2023 року: № 47217796 від 15.05.2023, № 47599548 від 15.05.2023 та № 47599446 від 15.05.2023.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 25 червня 2024 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України від 15 травня 2023 року № 1882/5 "Про задоволення скарги".

Скасовано рішення державного реєстратора Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України, що прийняті за результатами видачі наказу Міністерства юстиції України № 1882/5 від 15.05.2023 року: № 47217796 від 15.05.2023, № 47599548 від 15.05.2023 та № 47599446 від 15.05.2023.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, Міністерством юстиції України подано апеляційну скаргу, у якій останнє просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Апелянт вказує, що позивачем незаконно, а саме: з порушенням приписів Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», прийнято спірні рішення. Апелянт з посиланням на законодавчі приписи зазначає, що обов`язком державного реєстратора є, зокрема, встановлення відповідності обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом, чого не було здійснено позивачем в межах спірних правовідносин. Відповідач вважає, що договір купівлі-продажу не відповідає вимогам законодавства, оскільки нотаріально не посвідчений, а тому не є тим документом, який дає змогу встановити набуття речових прав на нерухоме майно.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 серпня 2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Міністерства юстиції України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 червня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, треті особи: Міністерство оборони України, Товариство з обмеженою відповідальністю "ДРОГОПОЛ УКРАЇНА", Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельне управління 150 Тресту "Південзахідтрансбуд" про визнання протиправними та скасування наказу й рішення.

Також не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Міністерством оборони України подано апеляційну скаргу, в якій останнє просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Апелянт зазначає, що з урахуванням вимог частини першої статті 22, статті 24 Закону та згаданих норм ЦК України, позивач був зобов`язаний відмовити у проведенні реєстрації права власності ТОВ "ДРОҐОПОЛ УКРАЇНА" на об`єкт нерухомого майна (цілісний майновий комплекс, виробничо-технічну базу) з реєстраційним номером 2605829280000. Також зазначає, що ОСОБА_1 перед прийняттям рішення від 01.07.2022 № 64048390 не визначено обсяг правоздатності та дієздатності Державного підприємства Міністерства оборони України "Київське управління механізації і будівництва" (особи, якою відчужувалось нерухоме майно відповідно до умов вищевказаного договору купівлі продажу від 20.09.2017) щодо вчинення дій, спрямованих на припинення речових прав.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 червня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, треті особи: Міністерство оборони України, Товариство з обмеженою відповідальністю "ДРОГОПОЛ УКРАЇНА", Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельне управління 150 Тресту "Південзахідтрансбуд" про визнання протиправними та скасування наказу й рішення.

21 серпня 2024 року до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив Товариства з обмеженою відповідальністю "ДРОГОПОЛ УКРАЇНА", в якому третя особа просить залишити без задоволення апеляційні скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

27 серпня 2024 року надійшов відзив ОСОБА_1 , в якому позивач просить залишити апеляційні скарги без задоволення, рішення суду першої інстанції - залишити без змін. Позивач вказує, що відповідач вирішив спір про право власності на індивідуально визначене майно, вийшов за межі своєї компетенції, що й стало підставою для визнання судом першої інстанції оскаржуваного наказу Міністерства юстиції України незаконним.

Після надходження матеріалів справи до суду ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2024 року справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні 15 січня 2025 року.

14 січня 2025 року до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про відмову від позову, в якій вона просить прийняти відмову від позову у цій справі та закрити провадження у справі.

Вказана заява обґрунтована тим, що позивач вважає за необхідне скористатись своїм процесуальним правом, передбаченим нормами КАС України та подати до суду заяву про відмову від позову на стадії апеляційного провадження.

Крім того, позивач зазначає, що їй відомі наслідки такої процесуальної дії як відмова від позову.

У відкритому судовому засіданні, яке відбулось 15 січня 2025 року, задоволено заяву Державного підприємства «Центр забезпечення Управління справами Апарату Верховної Ради України» про приєднання до апеляційної скарги Міністерства юстиції України. Також задоволено заяву Міністерства юстиції України про відкладення розгляду справи та призначено наступний розгляд справи на 29 січня 2025 року.

У судовому засіданні представники Міністерства юстиції України, Державного підприємства «Центр забезпечення Управління справами Апарату Верховної Ради України» та Міністерства оборони України щодо заяви позивача про відмову від позову не заперечували проти її задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи заяви про відмову від позову, колегія суддів вважає необхідним прийняти відмову від позову, з огляду на наступне.

Відповідно до положень частин першої, шостої статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Суд не приймає відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем і не визнає умов примирення сторін, якщо ці дії суперечать закону або порушують чиї-небудь права, свободи чи інтереси.

Згідно зі статтею 314 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач може відмовитися від позову, а сторони можуть примиритися у будь-який час до закінчення апеляційного провадження. У разі відмови від позову або примирення сторін суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу відповідно до вимог статей 189, 190 цього Кодексу, якою одночасно визнає нечинним судове рішення суду першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, та закриває провадження у справі.

Згідно з приписами частини першої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

У силу положень частин п`ятої, шостої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України, суд не приймає відмови від позову, визнання позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Відповідно до частини третьої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України, про прийняття відмови від позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі. У разі часткової відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі щодо частини позовних вимог.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

Отже, процесуальним законодавством регламентовано право позивача відмовитися від позову, однак, такі дії позивача не повинні суперечити закону та не повинні порушувати чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Колегією суддів встановлено, що заява про відмову від позову подана позивачем.

Отже, вирішуючи питання про наявність підстав для задоволення заяви про відмову від позову, колегія суддів не встановила наявності обмежень, а також суперечності поданої заяви закону чи правам, свободам або інтересам інших осіб.

Приписами частини другої статті 239 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку про відсутність будь-яких перешкод для реалізації позивачем передбаченого процесуальним законом права особи на відмову від позову.

За таких обставин, враховуючи виключне процесуальне право особи до закінчення апеляційного провадження відмовитися від позову повністю або частково, колегія суддів приходить до висновку про відсутність перешкод для прийняття відмови позивача від позову.

Керуючись ст. ст. 189, 243, 310, 314, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про відмову від позову - задовольнити.

Прийняти відмову ОСОБА_1 від позову.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 червня 2024 року - визнати нечинним.

Провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, треті особи: Міністерство оборони України, Товариство з обмеженою відповідальністю "ДРОҐОПОЛ УКРАЇНА", Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельне управління 150 Тресту "Південзахідтрансбуд" про визнання протиправними та скасування наказу й рішення - закрити.

Ухвала набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України.

Повний текст ухвали виготовлено 30 січня 2025 року.

Головуючий суддя Л.В. Бєлова

Судді В.О. Аліменко,

А.Ю. Кучма