Постанова

від 30.01.2025 по справі 380/11321/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2025 рокуЛьвівСправа № 380/11321/24 пров. № А/857/26250/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Курильця А.Р.,

суддів Мікули О.І., Пліша М.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КПП ЦЕНТР» на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року в справі № 380/11321/24 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КПП ЦЕНТР» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,-

суддя в 1-й інстанції Ланкевич А.З.,

час ухвалення рішення 30 вересня 2024 року,

місце ухвалення рішення м.Львів,

дата складання повного тексту рішення 07.10.2024 року,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «КПП ЦЕНТР» (далі ТОВ «КПП ЦЕНТР», позивач) звернулося в суд з адміністративним позовом до Львівської митниці (далі - відповідач), в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 05.02.2024 року №UA209000/2024/100067/1 за поданою ТОВ «КПП ЦЕНТР» електронною митною декларацією;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2024/000338 за поданою ТОВ «КПП ЦЕНТР» електронною митною декларацією.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосуванням норм матеріального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове про задоволення позову повністю.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що при митному оформленні товару, який ввозився на територію України, позивач визначив його митну вартість за основним методом ціною договору (контракту), вказавши її у декларації митної вартості, до якої підприємством було також додано документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару згідно з переліком, визначеним Митним кодексом України (далі МК України). На думку позивача, митний орган безпідставно не визнав заявлену митну вартість та незаконно прийняв рішення про відмову у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товару та коригування його митної вартості, застосувавши резервний метод. Позивач не погоджується із зазначеними в рішенні про коригування митної вартості доводами митного органу та стверджує, що подані підприємством до митного оформлення та додатково на вимогу митного органу документи містять достатньо відомостей, що визначають та підтверджують числові значення складових митної вартості товару. На підставі наведеного вважає, що рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/100067/1 від 05.02.2024 року та похідна від нього картка відмови №UA209230/2024/000338 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Відповідач подав до суду відзив на апеляційну скаргу позивача, у якому висловила незгоду з її доводами, вважає оскаржуване рішення суду обґрунтованим та законним. Просить оскаржене рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу в порядку письмового провадження відповідно до п.3 ч.1 ст. 311 КАС України.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «КПП ЦЕНТР» (місцезнаходження: вул.Польова, 97, село Черляни, Городоцький район, Львівська область, 81500; код ЄДРПОУ: 38169102) зареєстроване як юридична особа 03.04.2012 року. Основним видом економічної діяльності вказаного підприємства є оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів (45.31).

31.10.2023 року між ТОВ «КПП ЦЕНТР», як покупцем, та «C.J. Leonard Sons Ltd.» (Велика Британія), як продавцем, укладено договір купівлі-продажу №34/23.

Згідно п.1.1 договору, продавець продає, а покупець купує транспортний засіб або причіп.

Оплата здійснюється на рахунок продавця на умовах попередньої оплати в валюті GBP фунти стерлінги (п.2.1).

Форма кожної із можливих часткових оплат за транспортний засіб визначається окремим додатком до даного договору (п.2.2).

Транспортний засіб доставляється покупцеві на митну територію України на умовах FCA або СРТ (п.2.3).

Договір діє з моменту його підписання і діє до 31.12.2030 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань по даному договору (п.6.1).

Згідно вказаного договору, ТОВ «КПП ЦЕНТР» придбало у продавця «C.J. Leonard Sons Ltd.», транспортний засіб: - сідельний тягач, марки DAF модель CF460, бувший у використанні, VIN: НОМЕР_1 , чорний колір, EURO 6, з дизельним двигуном, №двигуна: б/н, робочий об`єм циліндрів двигуна - 12902 см3колісна формула 6х2; власна маса - 8350 кг повна маса 20500 кг, за ціною 4750,00 GBР.

26.10.2023 року продавцем «C.J. Leonard Sons Ltd.» виставлено покупцю позивачеві інвойс №207570 на транспортний засіб: - сідельний тягач, марки DAF модель CF460, бувший у використанні, VIN: НОМЕР_1 , чорний колір, EURO 6, з дизельним двигуном, №двигуна: б/н, робочий об`єм циліндрів двигуна - 12902 см3колісна формула 6х2; власна маса - 8350 кг повна маса 20500 кг, за ціною 4750,00 GBR.

26.10.2023 року продавцем «C.J. Leonard Sons Ltd.» надано позивачеві специфікацію до контракту №34/23 від 31.10.2023 року за ціною 4750,00 GBР.

08.11.2023 року платіжною інструкцією в іноземній валюті за №8568 позивач перерахував продавцю «C.J. Leonard AND Sons Ltd.» GBR/CLEVELAND/CLEVESTONE WORKS CLA PEWATH, GUISBOROUGH, CLEVELAND, TS1, кошти в сумі 33000,00 (тридцять три тисячі стерлінгів), вказавши в призначенні платежу: - PREPAYMENT BY THE CONTRACT 34/23 DTD 31.10.2023, а також за інші придбані автомобілі згідно INVOICE №113857, 113858, 113856, 113849 DTD 31.10.2023.

Згідно довідки №229 від 02.02.2024 року, складеної ТОВ «КПП ЦЕНТР», повідомлено, що згідно платіжної інструкції №8568 від 08.11.2023 року було перераховано кошти за кілька транспортних засобі, в т.ч. за авто DAF CF 460 VIN:XLRTGM4300G100561 згідно інвойсу №207570 від 26.10.2023 року, та, крім того, повідомлено, що в платіжній інструкції №8568 від 08.11.2023 року допущено помилку в призначенні платежу невірно вказаний номер інвойсу для оплати за авто DAF CF 460 VIN: НОМЕР_1 , а саме №113857 від 31.10.2023 року, правильний номер інвойсу - №20 від 26.10.2023 року.

15.01.2024 року позивачем сформовано калькуляцію транспортних витрат по перевезенню автомобіля DAF CF 460 VIN: НОМЕР_1 фірми «C.J. Leonard Sons Ltd.» по маршруту: - Zeebrugge, Belgium (Belgium) - державний кордон України (м/п Шегині).

19.01.2024 року органом із сертифікації ТОВ «ДП-СТАНДАРТМЕТРОЛОГІЯ ООВ», за результатами розгляду товаросупровідних документів та/або маркування колісного транспортного засобу DAF CF 460 VIN: НОМЕР_1 , рік випуску 2015, робочий об`єм двигуна 12902 см3, ввезений на територію України ТОВ «КПП ЦЕНТР», встановлено: у даного колісного транспортного засобу встановлено відповідність за конструкцією вимогам правил ЄЕК ООН не нижче рівня «ЄВРО-5», про що складено довідку №19.01.2024-10 від 19.01.2024 року.

19.01.2024 року видано сертифікат EVRO.1 №PL/MF/AL 0515855 на автомобіль марки DAF CF 460, бувший у використанні, VIN: НОМЕР_1 .

02.02.2024 року декларант позивача, з метою митного оформлення вказаного товару, подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №24UA209230011365U4, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації.

Умови поставки FCA (BE Zeebrugge) (графа 20 декларації).

Митна вартість товару визначена за ціною контракту (основним методом) в розмірі 4750,00 GBР (графа 22 декларації).

Одночасно декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією №24UA209230011365U4, в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, зазначені у графі 44 митної декларації, а саме: рахунок-фактура (інвойс) №207570 від 26.10.2023 року; сертифікат про походження товару №PL/MF/AL 0515855 від 19.01.2024 року; калькуляція транспортних витрат №111 від 15.01.2024 року; свідоцтво реєстрацію транспортного засобу №32216751161 від 23.05.2016 року; зовнішньоекономічний договір (контракт) №34/23 від 31.10.2023 року; платіжну інструкцію за чотири автомобіля від 08.11.2023 року.

02.02.2024 року за наслідками опрацювання вищевказаних документів Львівська митниця надіслала повідомлення від митниці декларанту наступного змісту: «Відповідно до ч.ч.3-4 ст.53 МК України прошу надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів: 1) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 9) виписку з бухгалтерської документації; 10) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 11) копію митної декларації країни відправлення; 12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; переклади документів відповідно до вимог ст.254 МК України. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.».

У відповідь декларант позивача надіслав повідомлення, в якому просив завершити митне оформлення товару згідно поданих документів. Крім того, додав: інвойс на оплату, платіжну інструкцію за чотири автомобіля, довідку до платіжної інструкції, калькуляцію транспортних витрат, інтернет-пропозиції.

05.02.2024 року Львівською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/100067/1, в графі 33 якого було вказано: «Відповідно до п.1 ч.4 ст.54 МК України здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей у кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень ст.ст.52, 53, 54, 55, 58, 335 МК України, за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: - подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч.2 та 3 ст.53 МК України, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена; - надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни , що була фактично сплачена. У митного органу наявна інформація щодо вищої вартості подібного товару, що призвело до виникнення сумнівів у правильності визначення декларантом митної вартості товару.

За результатами проведеного опрацювання встановлено наступне:

- рахунок-фактура №207571 виставлено 26.10.2023 року, а зовнішньоекономічний договір купівлі продажу №34/23 від 31.10.2023 року, тобто операція купівлі-продажу товару передує даті укладення договору;

- зовнішньоекономічний договір купівлі-продажу №34/23 від 31.10.2023 року укладено із ТОВ «КПП Центр», а у рахунку-фактурі №207570 (лівий верхній куток) у переліку адресатів вказано «S trans», однак інформація про будь-які відносини із заявленою фірмою відсутня;

- у п2.3 зовнішньоекономічного договору купівлі продажу №34/23 від 31.10.2023 року вказано, що транспортний засіб доставляється покупцеві на умовах FCA або СРТ, без зазначення конкретного місця.

Платіжна інструкція не може бути взята до уваги, оскільки такий документ являється платіжною інструкцією, що не є документом, який засвідчує факт переведення коштів. В даній платіжній інструкції містяться посилання на інші фактури. Цей документ неможливо прив`язати до даної поставки.

Інтернет-пропозиції не стосується конкретного автомобіля, а дата виставлення повідомлення - 30.01.2024 року, проте фактура датована 26.10.2023 року.

Отже, надані до митного оформлення документи не містять достовірних та об`єктивних відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Тому, відповідно до ст.58 МК України, з поданих документів неможливо підтвердити заявлений метод визначення митної вартості товарів.

Відповідно до ч.3-4 ст.53 МК України декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів.

На вимогу митного органу декларантом додатково надіслано наступні документи: каталог виробника товару (відсутня будь-яка цінова характеристика товару, який імпортується), а також документи, які дублюють уже надані.

Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п.2 ч.6 ст.54 МК України, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч.2-4 ст.53 МК України, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість.

Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МК України.

Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст.59 МК України) та методу 2б (ст.60 МК України) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МК України) та методу 2г (ст.63 МК України) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст.64 МК України).

Джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугувала митна декларація №23UA205170039997U2 від 12.12.2023 року, де вартість товару становить 22000,00 євро.».

Відповідачем було відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2024/000338. Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/100067/1 від 05.02.2024 року.

Вважаючи протиправними рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/100067/1 від 05.02.2024 року та похідну від нього картку відмови №UA209230/2024/000338, позивач звернувся до суду з позовом про їх скасування.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.

Частиною першою статті 246 МК України визначено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (частина перша статті 248 МК України).

Частиною першою статті 257 МК України визначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до частини шостої статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Статтею 49 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Стаття 53 МК України визначає перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (ч. 1 ст. 53 МК України).

Згідно з ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частина 3 статті 53 МК України передбачає обов`язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті ( ч.5 ст.53 МК України).

Згідно із ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції) здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу ( ч.3 ст.54 МК України).

Частиною 5 статті 54 МК України передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно до частини 6 статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до частини першої статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Частиною другою статті 57 МК України визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина третя статті 57 МК України).

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта статті 57 МК України).

Згідно з положеннями статті 60 МК України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята митним органом вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Частиною другою статті 55 МК України визначено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Виходячи з аналізу наведених норм, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Зі змісту приписів розділу ІІІ (Митна вартість товарів та методи її визначення) МК України випливає, що в аспекті реалізації процедур із визначення митної вартості товарів основоположну роль відіграє принцип обґрунтованості.

Так, зокрема, митний орган повинен дотримуватися вимог принципу обґрунтованості при: а) встановленні належного до застосування методу визначення митної вартості товарів; б) встановленні достатнього переліку документів для цілей визначення митної вартості товарів.

Відповідно, колегія суддів звертає увагу, що рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

З вищенаведеного висновується, що встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, висловленими у постановах від 09 липня 2020 року (справа №804/5445/17), від 31 березня 2020 року (справа №809/1858/16), від 15 лютого 2022 року (справа № 826/12901/17).

Частиною четвертою статті 54 Митного кодексу України передбачено обов`язок митного органу письмово надавати інформацію декларанту про причини, за яких заявлена ним митна вартість не може бути визначена.

Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що обов`язок доведення заявленої митної вартості товару покладається на декларанта. Разом з тим, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Колегія суддів наголошує, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому в розумінні наведених статей сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

З матеріалів справи встановлено, що митна вартість ввезеного товару визначена позивачем за першим методом - ціною зовнішньоекономічного договору.

Для підтвердження заявленої митної вартості було надано наступні документи, зазначені у графі 44 митної декларації: рахунок-фактура (інвойс) №207570 від 26.10.2023 року; сертифікат про походження товару №PL/MF/AL 0515855 від 19.01.2024 року; калькуляція транспортних витрат №111 від 15.01.2024 року; свідоцтво реєстрацію транспортного засобу №32216751161 від 23.05.2016 року; зовнішньоекономічний договір (контракт) №34/23 від 31.10.2023 року; платіжну інструкцію за чотири автомобіля від 08.11.2023 року.

Крім цього, на вимогу митного органу декларант позивача надав: інвойс на оплату, платіжну інструкцію за чотири автомобіля, довідку до платіжної інструкції, калькуляцію транспортних витрат, інтернет-пропозиції.

Разом з тим, за результатами їх розгляду відповідач вважав, що надані документи містять розбіжності, а саме:

- рахунок-фактура №207571 виставлено 26.10.2023 року, а зовнішньоекономічний договір купівлі продажу №34/23 від 31.10.2023 року, тобто операція купівлі-продажу товару передує даті укладення договору;

- зовнішньоекономічний договір купівлі-продажу №34/23 від 31.10.2023 року укладено із ТОВ «КПП Центр», а у рахунку-фактурі №207570 (лівий верхній куток) у переліку адресатів вказано «S trans», однак інформація про будь-які відносини із заявленою фірмою відсутня;

- у п2.3 зовнішньоекономічного договору купівлі продажу №34/23 від 31.10.2023 року вказано, що транспортний засіб доставляється покупцеві на умовах FCA або СРТ, без зазначення конкретного місця.

Стосовно твердження митного органу про те, що рахунок-фактура №207571 виставлено 26.10.2023 року, а зовнішньоекономічний договір купівлі продажу №34/23 від 31.10.2023 року, тобто операція купівлі-продажу товару передує даті укладення договору, то колегія суддів зазначає наступне.

Перш за все варто зауважити про те, що в матеріалах справи наявна рахунок-фактура від 26.10.2023 за №207570, інвойс за № 207571 до митного оформлення не подавався.

Рахунок-фактура (інвойс) це товаросупровідний документ у міжнародній комерційній практиці, що надається продавцем покупцеві і містить перелік товарів, їх кількість і ціну, за якою вони поставляються покупцеві, формальні особливості товару (колір, вага тощо), умови постачання і відомості про постачальника та одержувача. На підставі вказаного інвойсу позивач здійснив оплату за ввезений товар та долучив до митного оформлення відповідне платіжне доручення.

Укладення зовнішньоекономічного договору після виставлення рахунку-фактури не суперечить нормам законодавства. При цьому ціна товару у договорі відповідає інвойсу. Вказане зауваження відповідача жодним чином не впливає на заявлену митну вартість за ціною договору.

Крім цього, ч.2 ст.53 Митного кодексу передбачено, що зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього подаються митному органу у разі їх наявності. Тобто основним документом для підтвердження митної вартості є саме рахунок-фактура (інвойс).

Разом з цим до митного органу було подано довідку від 02.02.2024 року, в якій повідомлялось про помилку в призначенні платежу в платіжній інструкції №8568 від 08.11.2023 року, а саме неправильне зазначення номеру та дати інвойсу №11357 від 31.10.2023, замість коректного №207570 від 26.10.2023.

Щодо доводів відповідача, про те, що зовнішньоекономічний договір купівлі-продажу №34/23 від 31.10.2023 року укладено із ТОВ «КПП Центр», а у рахунку-фактурі №207570 (лівий верхній куток) у переліку адресатів вказано «S trans», однак інформація про будь-які відносини із заявленою фірмою відсутня, то колегія суддів зазначає наступне.

Рахунок-фактура виставлена покупцю ТОВ «КПП Центр», у якій зазначено усі відповідні реквізити позивача, а саме: найменування, код ЄДРПОУ, адреса, також з ТОВ «КПП Центр» укладено зовнішньоекономічний договір купівлі -продажу 34/23 від 31.10.2023 позивач здійснював оплату за товар та його доставку на митну територію України. Зазначення Strans у переліку адресатів жодним чином не впливає на митну вартість та її числове значення.

Щодо твердження відповідача про те, що у п2.3 зовнішньоекономічного договору купівлі продажу №34/23 від 31.10.2023 року вказано, що транспортний засіб доставляється покупцеві на умовах FCA або СРТ, без зазначення конкретного місця, то суд вказує на наступне.

Згідно з умовами Інкотермс FCA (Free Carrier Франко перевізник) відповідальність знімається з вантажовідправника у той момент, коли він передає товар перевізнику, найнятому покупцем. Подальші ризики за транспортування вантажу покупець несе самостійно. Ризики за товар переходять від продавця до покупця після розміщення вантажу в транспорті, що належить перевізнику, або після передачі товару на місце завантаження на транспорт перевізника.

Згідно графи 20 вантажної митної декларації товар поставлявся на умовах FCA, Zeebrugge. Згідно калькуляції транспортних витрат № 111 від 15.01.2023 позивач заявив транспортні витрати саме з м. Zeebrugge, Бельгія до митного кордону України у сумі 21900 грн та включив їх до митної вартості товару. Отже конкретне місце відправлення відоме митниці із заявленої митної декларації (графа 20).

Більш того, 08.11.2023 продавець - C.J. Leonard Sons Ltd. отримав від покупця ТОВ "КПП ЦЕНТР" згідно інвойсу № 207570 від 26.10.2023 кошти за сідельний тягач марки DAF модель CF460, бувший у використанні, VIN: НОМЕР_1 , чорний колір, EURO 6, з дизельним двигуном, №двигуна: б/н, робочий об`єм циліндрів двигуна - 12902 см3колісна формула 6х2; власна маса - 8350 кг повна маса 20500 кг, за ціною 4750 GBR, що засвідчується листом продавця з перекладом від 19.02.2024.

Таким чином, проаналізувавши зміст наданих декларантом документів, колегія суддів дійшла висновку, що такі містять необхідні відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена за товар.

З урахуванням наведеного, а також відсутність будь-яких належних доказів на підтвердження позиції митного органу, колегія суддів вважає, що позивачем для митного оформлення були надані всі документи, необхідні для підтвердження заявленої митної вартості імпортованих товарів, які містили необхідні числові показники митної вартості.

Частиною 2 ст. 55 МК України встановлено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1)обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 згаданого Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Зазначені висновки випливають, зокрема, з приписів пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598, за яким у випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 МК України) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Верховний Суд у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

Вказане узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, відображеною у постанові від 18.08.2021 у справі № 160/4944/19 та у постанові від 04.11.2021 у справі №120/2634/19-а.

Як вбачається зі змісту графи 33 рішення про коригування митної вартості, джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугувала МД від 12.12.2023 №23UA205170039997U2, де митна вартість товару становить 22000 євро. З цього приводу, колегія суддів зазначає наступне.

Верховний Суд у постанові від 05.02.2019 у справі № 816/1199/15 висловив позицію, згідно з якою у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених частиною другою статті 55 Митного кодексу України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

При цьому, сама лише інформація з бази даних ЄАІС ДФС про вантажну митну декларацію, яка була взята митним органом за основу при коригуванні митної вартості товару, не може бути достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару, за такою декларацією, дійсно було імпортовано до України. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), суд повинен вимагати від відповідача доведення того, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом.

У всіх випадках, де посадові особи митниці брали за основу попередньо оформлені митні декларації, партії товарів не були співмірні з тими, що імпортувались, умови поставок були різними, однак жодного коригування проведено не було.

Необхідно також звернути увагу на те, що зазначення в рішенні про коригування митної вартості лише номерів та дат митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів прямо суперечать вищезазначеним положенням законодавства, що є самостійною підставою для його скасування. Вказана позиція підтверджується уставленою судовою практикою Верховного суду, викладеною в постановах від 21.12.2018 у справі N 815/1670/17, від 10.06.2020 у справі N 1.380.2019.004752, від 19.09.2022 у справі N 1.380.2019.004890.

Таким чином колегія суддів вважає, що позивач надав відповідачу для митного оформлення імпортованих товарів всі документи, які передбачені ч. 2 ст. 53 МК України. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною Контракту згідно з вимогами ч. ч. 4, 5 ст. 58 Митного кодексу України.

Висновки відповідача про заниження позивачем митної вартості товарів та надання митному органу недостовірних даних не підтверджуються наявними матеріалами справи, а виявлені невідповідності у поданих позивачем документах не впливають на ціну товару.

У зв`язку із наведеним вище, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення митний орган прийняв за відсутності обґрунтованих підстав вважати, що декларантом заявлені неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товару, у тому числі без обґрунтування причин того, що позивач неправильно визначив митну вартість товару.

Ураховуючи встановлені судом обставини та наведені норми чинного законодавства, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про надання позивачем митному органу належного та достатнього пакету документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, відповідачем же в свою чергу не підтверджено належними доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.

Дослідивши обставини справи у відповідності до наведених правових норм, колегія суддів вважає, що суд першої інстанцій дійшов помилкового висновку про відмову в задоволенні позову.

З урахуванням досліджених судом фактичних даних суд приходить висновку, що спірне рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів UA209000/2024/100067/1 від 05.02.2024 року не відповідає критеріям, визначеним у ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, адже прийняте не на підставі, не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України а також необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а відтак порушує права та законні інтереси позивача, а тому підлягає скасуванню. Крім того, оскільки вищевказане рішення про коригування митної вартості стало підставою для прийняття картки відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209230/2024/000338, то позовна вимога про її скасування є похідною та також підлягає задоволенню.

Решта доводів та заперечень учасників справи, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Відповідно до п.4 ч.1, ч.2 ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Переглянувши рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення через неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального права підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову.

Керуючись ст.ст.308,315,317,321,322,325,328,329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КПП ЦЕНТР» задовольнити.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року в справі № 380/11321/24 скасувати та прийняти постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КПП ЦЕНТР» задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/100067/1 від 05.02.2024 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209230/2024/000338.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КПП ЦЕНТР" (місцезнаходження: вул. Польова, 97, с. Черляни, Городоцький район, Львівська область, 81500; код ЄДРПОУ: 38169102) за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (місцезнаходження: вул. Костюшка, 1, м. Львів, 79000, код ЄДРПОУ: 43971343) сплачений судовий збір в сумі 16573 (шістнадцять тисяч п`ятсот сімдесят три) гривні 43 копійки.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду лише з підстав, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя А. Р. Курилець судді О. І. Мікула М. А. Пліш Повне судове рішення складено 30 січня 2025 року