Постанова

від 30.01.2025 по справі 380/10927/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2025 рокуСправа № 380/10927/21 пров. № А/857/30374/24Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача Качмара В.Я.,

суддів Гудима Л.Я., Кузьмича С.М.,

при секретарі судового засідання - Гладкій С.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м.Львові справу за позовом Дрогобицької окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Міністерства молоді та спорту України до Бориславської міської ради Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, - Бориславська дитячо-юнацька спортивна школа, про визнання протиправним та скасування рішення, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою Бориславської міської ради Львівської області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2023 року (суддя Гулкевич І.З., м. Львів), -

ВСТАНОВИВ:

У червні 2021 року Дрогобицька окружна прокуратура Львівської області (далі Прокуратура) звернулася до суду в інтересах держави в особі Міністерства молоді та спорту України (далі Міністерство) з позовом до Бориславської міської ради Львівької області (далі Міськра рада) в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 30.03.2021 №184 «Про реорганізацію комунального закладу «Дитячо-юнацька спортивна школа «Атлант» шляхом приєднання до Бориславської дитячо-юнацької спортивної школи» (далі Рішення, Атлант, ДЮСШ відповідно).

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2023 року позов задоволено.

Не погодившись із ухваленим рішенням, його оскаржив відповідач, який із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права просить скасувати оскаржуване рішення, та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.

В апеляційній скарзі вказує, що суд першої інстанції помилково врахував при розгляді даного публічно-правового спору висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 12 лютого 2020 року у справі №1340/5441/18, оскільки Велика Палата Верховного Суду у постанові від 9 вересня 2020 року у справі №260/91/19 відступила в цих висновків. Натомість врахуванню підлягають висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 27 травня 2020 року у справі №813/1232/18, відповідно до яких спори з приводу оскарження рішень ради як власника корпоративних прав (засновника) комунальної установи є найбільш наближеними до спорів, пов`язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи, а тому повинні розглядатися за правилами господарського судочинства. Також вказує на неправильне застосування судом першої інстанції положень Законів України «Про освіту» (далі - Закон №2145-VIII), «Про позашкільну освіту» (далі - Закон №1841-III), внаслідок чого дійшов необґрунтованих висновків про необхідність застосування до спірних правовідносин постанови Кабінету Міністрів України від 03.11.2010 №996 «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики (далі - Постанова №996). Крім того, Міська рада вважає помилковими висновки суду першої інстанції з приводу того, що оспорюване рішення порушує права та інтереси мешканців громади, насамперед дітей. Також звертає увагу на неправильне застосування судом першої інстанції норм статті 48 Закону України «Про фізичну культуру і спорт» (далі Закон №3808-ХІІ), оскільки ліквідації закладу фізичноі культури і спорту не було, що не свідчить про відповідне скорочення мережі. Міською радою вживалися заходи для отримання згоди Міністерства в подальшому.

Прокуратура у відзиві на апеляційну скаргу заперечувала вимоги такої, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 9 квітня 2024 року рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2023 року скасовано та прийнято постанову, якою провадження у справі закрито.

Постановою Верховного Суду від 29 жовтня 2024 року постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 9 квітня 2024 року скасовано, а справу направити до апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення прокурора, представника відповідача, перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем не було надано жодних належних та допустимих доказів в підтвердження проведення ним обговорення з громадськістю з приводу розроблення проекту рішення про реорганізацію юридичної особи комунального закладу Атлант. Прийняття оспорюваного рішення фактично обґрунтоване суттєвою економією коштів місцевого бюджету і не враховує інтересів мешканців громади, насамперед дітей. Під час вирішення відповідачем питання про реорганізацію вказаного комунального закладу та внесення його на розгляд в порядку денному, не було отримано згоду центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері фізичної культури та спорту, а також без проведення громадського обговорення відповідного проекту рішення, тобто оспорюване рішення було прийнято з порушенням процедури.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що 31.01.2015 рішенням Міської ради №1725 було створено Атлант та затвердженого його статут, відповідно до якого вказаний заклад є позашкільним навчальним закладом спортивного профілю, який забезпечує розвиток здібностей вихованців в обраному виді спорту, що в установленому порядку визнані в Україні, створює необхідні умови для гармонійного виховання, фізичного розвитку, повноцінного оздоровлення, змістовного відпочинку і дозвілля дітей і молоді, самореалізації, набуття навичок здорового способу життя, підготовки спортсменів для резервного спорту.

Атлант є юридичною особою, засновником якої є Міська рада та працює в структурі Львівської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства «Україна».

Рішенням було вирішено реорганізувати Атлант шляхом приєднання до ДЮСШ. Підставою для прийняття рішення став лист управління культури, молоді, фізичної культури та спорту Міської ради від 19.01.2021 №5.

Згідно інформації, наданої Міністерством від 12.05.2021 №3930/4.5, до Міністерства не надходило звернення від засновників (власників) Атлант Міської ради щодо отримання дозволу на реорганізацію вказаного закладу фізичної культури та спорту шляхом приєднання його до ДЮСШ.

У вказаному листі Міністерство вважало за доцільне з урахуванням положень статей 23, 53 Закону України "Про прокуратуру", з метою захисту державних інтересів у сфері охорони дитинства, звернутися до суду з позовною заявою про визнання протиправним та скасування вищевказаного рішення.

Ключовим у цій справі є питання щодо необхідності отримання згоди Міністерства на реорганізацію Атлант.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом статті 2 Закону України «Про місцеве самоврядування» (далі - Закон №280/97-ВР; тут і надалі всі норми в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Згідно з абзацу шостого статті 1 Закону № 280/97-ВР представницький орган місцевого самоврядування - виборний орган (рада), який складається з депутатів і відповідно до закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення.

Відповідно до частини першої статті 71 цього ж Закону територіальні громади, органи та посадові особи місцевого самоврядування самостійно реалізують надані їм повноваження.

Згідно з частиною першою статті 59 Закону № 280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Відповідно до частини другої статті 66 Закону №2145-VIII органи місцевого самоврядування (міські ради) засновують заклади освіти, а також реорганізовують, перепрофільовують (змінюють тип) та ліквідовують їх з урахуванням спеціальних законів.

Згідно з частиною другою статті 4 Закону № 2145-VIII право на безоплатну освіту забезпечується для здобувачів дошкільної та повної загальної середньої освіти за рахунок розвитку мережі закладів освіти всіх форм власності та їх фінансового забезпечення у порядку, встановленому законодавством, і в обсязі, достатньому для забезпечення права на освіту всіх громадян України, іноземних громадян та осіб без громадянства, які постійно або тимчасово проживають на території України.

На підставі частин п`ятої і шостої статті 25 цьогож Закону засновник має право створювати заклад освіти, що здійснює освітню діяльність на кількох рівнях освіти.

Засновник закладу освіти зобов`язаний:

- забезпечити утримання та розвиток матеріально-технічної бази заснованого ним закладу освіти на рівні, достатньому для виконання вимог стандартів освіти та ліцензійних умов;

- у разі реорганізації чи ліквідації закладу освіти забезпечити здобувачам освіти можливість продовжити навчання на відповідному рівні освіти;

- забезпечити відповідно до законодавства створення в закладі освіти безперешкодного середовища для учасників освітнього процесу, зокрема для осіб з особливими освітніми потребами.

Відповідно до статті 1 Закону №1841-III заклад позашкільної освіти - це складова системи позашкільної освіти, яка надає знання, формуючи вміння та навички за інтересами, забезпечує потреби особистості у творчій самореалізації та інтелектуальний, духовний і фізичний розвиток, підготовку до активної професійної та громадської діяльності, створює умови для соціального захисту та організації змістовного дозвілля відповідно до здібностей, обдарувань та стану здоров`я вихованців, учнів і слухачів.

Згідно з частиною другою статті 9 цього ж Закону державна політика у сфері позашкільної освіти спрямована на: створення умов для здобуття вихованцями, учнями і слухачами позашкільної освіти; збереження та розвиток мережі державних та комунальних закладів позашкільної освіти без права їх перепрофілювання, перепідпорядкування, злиття, передачі приміщень, обладнання, техніки в оренду, концесію, відчуження (продажу) землі, майна; координацію зусиль органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян та сім`ї на подальше становлення і розвиток позашкільної освіти.

Стаття 5 Закону №1841-III визначає, що структуру позашкільної освіти становлять, у тому числі, спортивні та інші заклади освіти, установи.

Відповідно до частин першої, другої статті 14 вказаного Закону рішення про створення, реорганізацію, ліквідацію та перепрофілювання закладу позашкільної освіти незалежно від підпорядкування, типів і форми власності приймає його засновник (засновники). Заклади позашкільної освіти створюються з урахуванням соціально-економічних, національних, культурно-освітніх, духовних і мовних потреб за наявності необхідної навчально-методичної та матеріально-технічної бази, педагогічних кадрів, а також з дотриманням вимог санітарного законодавства.

За змістом статті 12 Закону №1841-III заклад позашкільної освіти є юридичною особою. Статус комунального має заклад позашкільної освіти, заснований на комунальній формі власності. Заклади позашкільної освіти можуть функціонувати у формі спортивних шкіл.

Відповідно до статті 1 Закону №3808-XII закладом фізичної культури і спорту є юридична особа, що забезпечує розвиток фізичної культури і спорту шляхом, зокрема, надання фізкультурно-спортивних послуг. Закладами фізичної культури і спорту, у тому числі, є дитячо-юнацькі спортивні школи.

За змцістом статті 4 Закону №3808-XII державна політика у сфері фізичної культури і спорту ґрунтується на засадах визнання фізичної культури як важливого чинника всебічного розвитку особистості та формування здорового способу життя та сприяння безперервності та послідовності занять фізичною культурою і спортом громадян різних вікових груп.

Частиною першою статті 10 Закону №3808-XII визначено, що дитячо-юнацькі спортивні школи є закладами спеціалізованої позашкільної освіти спортивного профілю - закладами фізичної культури і спорту, які забезпечують розвиток здібностей вихованців в обраному виді спорту, визнаному в Україні, створюють необхідні умови для гармонійного виховання, фізичного розвитку, повноцінного оздоровлення, змістовного відпочинку і дозвілля дітей та молоді, самореалізації, набуття навичок здорового способу життя, підготовки спортсменів для резервного спорту.

Відповідно до частини другої статті 33 вказаного Закону органи державної влади та органи місцевого самоврядування створюють організаційно-правові та інші умови для розвитку дитячого спорту та забезпечення початкового навчання дітей видам спорту шляхом об`єднання зусиль сім`ї, опікунів, піклувальників, дитячо-юнацьких спортивних шкіл та закладів загальної середньої і спеціалізованої освіти з метою розвитку масового спорту та спорту вищих досягнень.

Частиною дванадцятою статті 48 Закону №3808-XII визначено, що існуюча мережа державних і комунальних закладів фізичної культури і спорту не може бути скорочена без згоди центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері фізичної культури та спорту.

Відтак, суд першої інстанції зробив правильний висновок, що доцільність реорганізації та ліквідації закладів фізичної культури та спорту, що є у державній та комунальній власності, визначається відповідними органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері фізичної культури та спорту.

Згідно зі статтями 1, 6 Закону України Про центральні органи виконавчої влади, пунктами 1, 3 «Положення про Міністерство молоді та спорту України», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 9 (далі КМУ) від 02.07.2014 № 22 (далі Положення), Міністерство (далі також Мінмолодьспорт) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується КМУ.

Мінмолодьспорт є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у молодіжній сфері, сферах фізичної культури і спорту, національно-патріотичного виховання.

Основними завданнями Мінмолодьспорту є забезпечення формування та реалізація державної політики у молодіжній сфері, сферах фізичної культури і спорту, національно-патріотичного виховання, участь у формуванні та реалізація в межах повноважень, передбачених законом, державної політики у сфері волонтерської діяльності.

Міністер молоді та спорту України утворює, ліквідовує, реорганізовує підприємства, установи та організації, що належать до сфери управління Мінмолодьспорту, затверджує їх положення (статути), здійснює у межах своїх повноважень інші функції з управління об`єктами державної власності, що належать до сфери управління Мінмолодьспорту (підпункт 16 пункту 10 Положення).

Як встановлено з листа Міністерства від 12.05.2021 №3930/4.5 таке повідомило Прокуратуру про те, що до Міністерства не надходило звернення від засновників (власників) Атлант Міської ради щодо отримання дозволу на реорганізацію зазначеного закладу фізичної культури та спорту шляхом приєднання до ДЮСШ.

Більше того, вже після прийняття Рішення та пред`явлення Прокуратурою цього позову, Міська рада в порядку частини дванадцятої статті 48 Закону №3808-XII (очевидна описка - вказано частину двадцяту) двічі зверталася до Міністерства для надання згоди на реорганізацію Атлант шляхом його приєднання до ДЮСШ, листи від 04.06.2021 №3-12/1034 та 27.07.2021 №3-12/1352.

Водночас, в останньому листі Міська рада розглядала повторне внесення даного питання на сесію міської ради.

У своїх відповідях Міністерство, вказуючи на попереднє звернення Прокуратури і прийняття Рішення з порушенням вимог законондаства, не надавала згоди на реорганізацію Атлант.

Апеляційний суд зазначає, що встановлена правова процедура як складова принципу законності та принципу верховенства права, під час прийняття рішень та вчинення дій, які повинні забезпечувати справедливе ставлення до особи.

Верховний Суд неодноразово висловлювався з приводу важливості принципу правової (справедливої) процедури (постанова від 16 квітня 2020 року № 495/5105/17, постанова від 13 березня 2020 року № 805/2340/17-а, постанова від 4 червня 2020 року № 460/354/19, від 21 грудня 2020 року № 816/2353/17), яка є невід`ємною частиною верховенства права. Вказаний принцип спрямований на забезпечення справедливого ставлення до особи під час прийняття актів суб`єктом владних повноважень, є важливою гарантією недопущення зловживання з боку органів публічної влади.

Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 лютого 2019 року у справі № 810/2763/17, суспільний (публічний) інтерес є важливі для значної кількості фізичних і юридичних осіб потреби, які відповідно до законодавчо встановленої компетенції забезпечуються суб`єктами публічної адміністрації. Тобто суспільний (публічний) інтерес є не чим іншим, як певною сукупністю приватних інтересів.

Таким чином, судом першої інстанції вірно указав, що під час вирішення відповідачем питання про реорганізацію Атлант та винесення його на розгляд в порядку денному, не було отримано згоду центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері фізичної культури та спорту, тобто оскаржуване Рішення було прийнято, на думку апеляційного суду, з істотним порушенням процедури.

Наведені висновки суду першої інстанції в цій частині є повними та вичерпними, а відповідні доводи апелянта - надумані, свідчать про переоцінку ним фактичних обставин справи в свою користь, довільне, невиправдано спрощене і неправильне трактування наведених вимог законодавства.

Оцінюючи наведені скаржником доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи сторін були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку.

Відповідно до статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи, враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Бориславської міської ради Львівської області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2023 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС.

Суддя-доповідач В. Я. Качмар судді Л. Я. Гудим С. М. Кузьмич