Постанова

від 29.01.2025 по справі 826/3449/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2025 року

м. Київ

справа № 826/3449/17

адміністративне провадження № К/990/16696/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стеценка С.Г.,

суддів: Тацій Л.В., Стрелець Т.Г.,

розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу №826/3449/17

за позовом ОСОБА_1

до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Державної інспекції архітектури та містобудування України

треті особи: Центральне територіальне управління капітального будівництва, Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Товариство з обмеженою відповідальністю «Північно-Український будівельний альянс», за участю Київської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері центрального регіону,

про визнання недійсним дозволу, визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду 01.11.2023 (головуючий суддя: Щавінський В.Р.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду 27.03.2024 (колегія у складі: головуючого судді Бєлової Л.В., суддів: Аліменка В.О., Кучми А.Ю.),-

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому, з урахуванням заяви від 11.11.2021, позивач просив:

- визнати протиправним, таким що не тягне правових наслідків, та скасувати рішення про видачу Державною архітектурно-будівельною інспекцією України 19.04.2016 Центральному територіальному управлінню капітального будівництва та ТОВ «Північно-український будівельний альянс» дозволу на виконання будівельних робіт із будівництва житлового комплексу для військовослужбовців з підземним паркінгом та з вбудованими приміщеннями для побутового обслуговування населення на АДРЕСА_1 у Шевченківському районі м. Києва №ІУ115161100202;

- скасувати зазначений у п. 1 дозвіл на виконання будівельних робіт, виданий Державною архітектурно-будівельною інспекцією України 19.04.2016 Центральному територіальному управлінню капітального будівництва та ТОВ «Північно-український будівельний альянс», визнати його таким, що не тягне жодних правових наслідків з моменту його видачі;

- визнати протиправною бездіяльність Державної архітектурно-будівельної інспекції України, яка дістала прояв у невжитті передбачених ст. 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та ст. 376 ЦК України адміністративно-розпорядчих та організаційно-правових заходів (внесення приписів, застосування передбачених санкцій, звернення до суду) для припинення самочинного будівництва та ліквідації його наслідків на земельній ділянці, розташованій за адресою: АДРЕСА_1, яке відбулося без належним чином розробленого та затвердженого проекту, що призвело до порушення вимог чинної нормативно-правової документації, містобудівного законодавства та державних будівельних норм і правил та без отриманого на законних підставах дозволу на виконання будівельних робіт. А також таке самочинне будівництво, яке продовжувалось вже навіть після 20.01.2017, тобто дати анулювання дозволу;

- зобов`язати Державну архітектурно-будівельну інспекцію України та Державну інспекцію архітектури та містобудування України вжити усіх передбачених статтею 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та статтею 376 Цивільного Кодексу України адміністративно-розпорядчих та організаційно-правових заходів (внести приписи, застосувати штрафні санкції, звернутись до суду) для ліквідації наслідків самочинного будівництва на земельній ділянці, розташованій за адресою: АДРЕСА_1, яке відбулося без належним чином затвердженого проекту та без отриманого на законних підставах дозволу на виконання будівельних робіт, а саме - знесення самочинно збудованих конструкцій і споруд та приведення території зазначеної земельної ділянки до первісного стану, її рекультивації, озеленення та благоустрою;

- відшкодувати витрати, понесені позивачем за відрив від звичайних занять, транспортні витрати на таксі у зв`язку з малорухомістю та інвалідністю II групи, витрати на професійну правничу допомогу, а також моральну шкоду.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.04.2017 відкрито провадження у цій адміністративній справі.

3. На виконання вимог Закону України від 13.12.2022 №2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду», Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративну справу скеровано за належністю до Київського окружного адміністративного суду.

4. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.11.2023 заяву Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про закриття провадження у адміністративній справі №826/3449/17 - задоволено. Провадження в адміністративній справі №826/3449/17 - закрито.

5. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.03.2024 ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 01.11.2023 залишено без змін.

6. Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, зазначив, що спірний дозвіл на момент звернення позивача до суду з адміністративним позовом про його оскарження вже був скасований наказом ДАБІ № 61 від 20.01.2017, тому такий дозвіл не підлягає повторному скасуванню в судовому порядку. Отже, суди дійшли висновку, що оскільки відповідач усунув порушення, які стали підставою для звернення позивача з цим позовом до суду, то наявні підстави закриття провадження у справі, передбачені пункт 8 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. Не погодившись із такими судовими рішеннями, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

8. В обґрунтування своїх вимог скаржник зазначає, що суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, помилково в оскаржуваній ухвалі зазначив про те, що дозвіл від 19.04.2016 на виконання будівельних робіт скасований наказом від 20.01.2017, оскільки вказаний дозвіл наказом був анульований. На переконання позивача, анулювання дозволу означає припинення дії такого документу, внаслідок чого зберігаються усі юридично значимі наслідки, що мали місце за період його дії. Скасування ж документу означає відсутність його дії (чинності) саме з моменту видачі такого акту, а отже, - втрату юридичної сили усіма наслідками, що породжували права та обов`язки, які виникли в період дії такого документу.

Також скаржник зазначає, що анулювання дозволу відбулося з підстав невідповідності проекту будівництва (на реалізацію якого і був виданий дозвіл на виконання будівельних робіт) вимогам містобудівної документації. Тобто, анулювання дозволу є виправлення помилки, яка допущена під час видачі дозволу. Однак відновлення законних прав та інтересів позивача після такого «виправлення» є неможливим без визнання рішення та дій суб`єкта владних повноважень протиправними та скасування такого рішення з моменту його прийняття.

Скаржник звертає увагу, що правовим наслідком видачі спірного дозволу на виконання будівельних робіт від 19.04.2016 стала видача Департаментом містобудування та архітектури КМДА у лютому 2019 року Центральному територіальному управлінню капітального будівництва містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки по АДРЕСА_1 під назвою «Завершення будівництва житлового комплексу для військовослужбовців з підземним паркінгом та вбудованими приміщеннями для побутового обслуговування населення» від 25.02.2019 № 207. Тому, на думку скаржника, якщо анулювання дозволу означало б втрату ним дійсності з самого початку його видачі, то питання видачі містобудівних умов і обмежень після анулювання такого дозволу взагалі не могло бути вирішеним.

Крім вказаного, скаржник наголошує, що твердження суду першої інстанції про те, що на час звернення позивача до суду права його не були порушені, оскільки дозвіл був скасований, є необґрунтованими, оскільки на час звернення до суду у березні 2017 року зазначений дозвіл був чинним на підставі ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.03.2017, якою зупинено дію наказу від 20.01.2017 № 61.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

9. Вказану касаційну скаргу зареєстровано в автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

10. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Стеценко С.Г., судді Тацій Л.В., Стрелець Т.Г.

11. Ухвалою Верховного Суду від 17.05.2024 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду 01.11.2023 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду 27.03.2024 у справі за вищевказаним позовом.

12. Ухвалою Верховного Суду від 28.01.2025 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

13. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.

14. Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

15. Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

16. Оцінюючи правильність висновків судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для застосування у цій справі пункту 8 частини першої статті 238 КАС України, Верховний Суд виходить з такого.

17. Відповідно до пункту 8 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб`єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.

18. Аналізуючи вказані вище норми законодавства вбачається, що у разі встановлення під час розгляду справи виправлення відповідачем оскаржуваних позивачем порушень, суд має вирішити питання щодо можливості закриття провадження у справі.

19. При цьому, вирішуючи зазначене питання, суд має з`ясувати, чи не призведе закриття провадження у справі до того, що законні права та інтереси позивача не будуть відновлені навіть після виправлення відповідачем оскаржуваних порушень.

20. Тобто, для застосування такої підстави для закриття провадження у справі, необхідна сукупність певних фактів, зокрема, оскаржувані порушення мають бути виправлені самостійно суб`єктом владних повноважень, а також мають бути відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання таких рішень протиправними.

21. Подібна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 800/369/17, а також у постановах Верховного Суду від 24.04.2020 у справі № 520/7987/19, від 30.11.2023 у справі №522/9974/22, від 21.12.2023 у справі № 240/10588/23.

22. Як встановлено судами попередніх інстанцій, 19.04.2016 Державною архітектурно-будівельною інспекцією України (далі - ДАБІ) видано Центральному територіальному управлінню капітального будівництва дозвіл на виконання будівельних робіт на об`єкті «Будівництво житлового комплексу для військовослужбовців з підземним паркінгом та з вбудованими приміщеннями для побутового обслуговування населення по АДРЕСА_1, у Шевченківському районі м. Києва» (далі - Об`єкт будівництва) за №ІУ 115161100202.

23. 19.01.2017 Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві проведено позапланову перевірку дотримання законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ТОВ «Північно-український будівельний Альянс», Центральним територіальним управлінням капітального будівництва, ТОВ «Укрбуд Девелопмент» щодо Об`єкта будівництва, за результатами якої складено відповідний акт перевірки.

24. 20.01.2017 Державною архітектурно-будівельною інспекцією України, за результатами розгляду службової записки №40-20/8-17 Департаменту Державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду від 20.01.2017 та акту перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 19.01.2017, встановлено факт порушення вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідність об`єкта будівництва вимогам будівельних норм, державним стандартів та правил.

25. У зв`язку з викладеним, відповідно до підпункту «в» пункту 1 частини шостої статті 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та підпунктом 3 пункту 34 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №466 «Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт»(далі - Порядок № 466), прийнято рішення №129 «Про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт», яким вирішено анулювати дозвіл на виконання будівельних робіт №ІУ115161100202 від 19.04.2016 «Будівництво житлового комплексу для військовослужбовців з підземним паркінгом та з вбудованими приміщеннями для побутового обслуговування населення по АДРЕСА_1 у Шевченківському районі м. Києва», замовник - Центральне територіальне управління капітального будівництва.

26. Також, 20.01.2017 Державною архітектурно-будівельною інспекцією України видано наказ №61 «Про анулювання дозволу на початок виконання будівельних робіт», яким відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку № 466, на підставі рішення головного інспектора будівельного нагляду відділу методології введення та адміністрування єдиного реєстру Департаменту дозвільних процедур ДАБІ про анулювання дозволу на початок виконання будівельних робіт від 20.01.2017 №129, наказано вважати анульованим дозвіл на виконання будівельних робіт №ІУ115161100202 від 19.04.2016 та виключити з єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, запис про дозвіл на виконання будівельних робіт від 19.04.2016 №ІУ 115161100202 об`єкт «Будівництво житлового комплексу для військовослужбовців з підземним паркінгом та з вбудованими приміщеннями для побутового обслуговування населення по АДРЕСА_1 у Шевченківському районі м. Києва», замовник - Центральне територіальне управління капітального будівництва.

27. Крім того, судами встановлено, що зазначений наказ Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 20.01.2017 №61 оскаржено Центральним територіальним управлінням капітального будівництва в судовому порядку.

28. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.03.2017 у справі №826/1489/17 адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними дії та скасовано наказ Державної архітектурно-будівельної інспекції України «Про анулювання дозволу на початок виконання будівельних робіт» від 20.01.2017 № 61. Зобов`язано Державну архітектурно-будівельну інспекцію України включити до єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, запис про дозвіл на виконання будівельних робіт від 19.04.2016 №ІУ115161100202 на об`єкт «Будівництво житлового комплексу для військовослужбовців з підземним паркінгом та з вбудованими приміщеннями для побутового обслуговування населення по АДРЕСА_1 у Шевченківському районі м. Києва», замовник - Центральне територіальне управління капітального будівництва.

29. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.04.2017 у справі №826/1489/17 скасовано постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 01.03.2017 та прийнято нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову Центрального територіального управління капітального будівництва відмовлено.

30. Ухвалами Верховного Суду від 30.07.2018, від 16.08.2018, від 17.10.2018 у справі №826/1489/17 касаційні скарги на вказану постанову суду апеляційної інстанції повернуті скаржникам.

31. Відповідно до частини першої статті 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (ССЗ) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України «Про оцінку впливу на довкілля», підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

32. За змістом пункту 19 частини першої статті 4 КАС України акти індивідуальної дії є формально обов`язковими для персоніфікованих (чітко визначених) суб`єктів, містять індивідуальні приписи, в яких зафіксовані суб`єктивні права та/чи обов`язки адресатів цих актів, розраховані на врегулювання лише конкретної життєвої ситуації, а тому їх юридична чинність (формальна обов`язковість) вичерпується одноразовою реалізацією.

33. Дозвіл на виконання будівельних робіт є правовим актом індивідуальної дії.

34. Такого ж висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 09.06.2021 у справі №826/1432/18.

35. Разом з тим, з встановлених судами попередніх інстанцій обставин, а також з матеріалів справи вбачається, що оскаржуваний позивачем дозвіл на виконання будівельних робіт №ІУ115161100202 від 19.04.2016 анульовано наказом Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 20.01.2017 №61, при цьому цей наказ в подальшому не скасовано у встановленому порядку, тому наказ є чинним, на відміну від анульованого ним дозволу №ІУ115161100202.

36. Судами також встановлено, що з відомостей Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва відносно дозволу на виконання будівельних робіт №ІУ115161100202 від 19.04.2016 (розділ «Управління»), які є публічно доступними за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_1, вбачається, що дозвіл №ІУ115161100202 наразі являється скасованим.

37. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій, що оскаржувані порушення були виправлені суб`єктом владних повноважень шляхом прийняття рішення (наказ від 20.01.2017 №61), на підставі якого в спірних правовідносинах оскаржуваний дозвіл анульований, а також виключено з єдиного реєстру документів, що дають право на виконані підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, запис про дозвіл на виконання будівельних робіт.

38. Враховуючи, що станом на день ухвалення судового рішення судом першої інстанції оскаржуваний дозвіл на виконання будівельних робіт був анульований відповідачем, тобто порушення виправлене самостійно та відсутня необхідність для визнання його протиправним для повного відновлення законних прав та інтересів позивача (враховуючи предмет спору), провадження у справі підлягає закриттю.

39. Щодо доводів скаржника про те, що суд першої інстанції помилково вказав на те, що станом на час звернення з позовом оскаржуваний акт індивідуальної дії - дозвіл №ІУ115161100202 не був чинним, оскільки на час звернення до суду у березні 2017 року зазначений дозвіл був чинним на підставі постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.03.2017, якою скасовано наказ від 20.01.2017 № 61, колегія суддів звертає увагу, що дійсно на момент звернення до суду оскаржуваний дозвіл на виконання будівельних робіт, враховуючи рішення у справі №826/1489/17, не був анульований, однак визначальним в даному випадку є його анульовання саме станом на день ухвалення судового рішення судом першої інстанції. Верховний Суд звертає увагу, що станом на дату ухвалення судового рішення судом першої інстанції у цій справі, дозвіл, що оскаржується, анульований вже майже 6,5 календарних років.

40. Отже, суд першої інстанції правильно закрив провадження щодо позовних вимог про:

- визнання протиправним, таким що не тягне правових наслідків, та скасування рішення про видачу Державною архітектурно-будівельною інспекцією України 19.04.2016 Центральному територіальному управлінню капітального будівництва та ТОВ «Північно-український будівельний Альянс» дозволу на виконання будівельних робіт із будівництва житлового комплексу для військовослужбовців з підземним паркінгом та з вбудованими приміщеннями для побутового обслуговування населення на АДРЕСА_1 у Шевченківському районі м. Києва №ІУ 115161100202;

- скасування зазначеного у п. 1 дозволу на виконання будівельних робіт, виданого Державною архітектурно-будівельною інспекцією України 19.04.2016 Центральному територіальному управлінню капітального будівництва та ТОВ «Північно-український будівельний альянс», визнання його таким, що не тягне жодних правових наслідків з моменту його видачі.

41. Як наслідок, суд першої інстанції також вірно закрив провадження у цій справі щодо позовних вимог, які є похідними від вищевказаних вимог, про:

- визнання протиправною бездіяльність Державної архітектурно-будівельної інспекції України, яка дістала прояв у невжитті передбачених ст. 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та ст. 376 ЦК України адміністративно-розпорядчих та організаційно-правових заходів (внесення приписів, застосування передбачених санкцій, звернення до суду) для припинення самочинного будівництва та ліквідації його наслідків на земельній ділянці, розташованій за адресою: АДРЕСА_1, яке відбулося без належним чином розробленого та затвердженого проекту, що призвело до порушення вимог чинної нормативно-правової документації, містобудівного законодавства та державних будівельних норм і правил та без отриманого на законних підставах дозволу на виконання будівельних робіт. А також таке самочинне будівництво, яке продовжувалось вже навіть після 20.01.2017, тобто дати анулювання дозволу;

- зобов`язання Державної архітектурно-будівельної інспекції України та Державної інспекції архітектури та містобудування України вжити усіх передбачених статтею 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та статтею 376 Цивільного Кодексу України адміністративно-розпорядчих та організаційно-правових заходів (внести приписи, застосувати штрафні санкції, звернутись до суду) для ліквідації наслідків самочинного будівництва на земельній ділянці, розташованій за адресою: АДРЕСА_1, яке відбулося без належним чином затвердженого проекту та без отриманого на законних підставах дозволу на виконання будівельних робіт, а саме - знесення самочинно збудованих конструкцій і споруд та приведення території зазначеної земельної ділянки до первісного стану, її рекультивації, озеленення та благоустрою.

42. Доводи скаржника про те, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, які мають значення для справи, оскільки не встановив, що анулювання дозволу за юридичними наслідками не є його скасуванням, суди вірно не врахували, оскільки положеннями підпункту «в» пункту 1 частини шостої статті 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та підпункту 3 пункту 34 Порядку № 466 передбачено саме анулювання органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт.

43. Інші доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій про наявність підстав для закриття провадження у справі відповідно до пункту 8 частини першої статті 238 КАС України.

44. За правилами статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

45. Верховний Суд не встановив порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, а тому підстави для скасування ухвали Київського окружного адміністративного суду 01.11.2023 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду 27.03.2024 - відсутні.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду 01.11.2023 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду 27.03.2024 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

СуддіС.Г. Стеценко Л.В. Тацій Т.Г. Стрелець