Рішення

від 27.01.2025 по справі 130/2984/24

ЖМЕРИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/130/244/2025

130/2984/24

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" січня 2025 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

в складі судді Костянтина Шепеля,

із секретарем судового засідання Раїсою Буга,

розглянувши справу за позовом адвоката Смірнова Сергія Михайловича в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Органу опіки та піклування виконавчого комітету Жмеринської міської ради та Військової частини НОМЕР_1 , про визнання самостійного виховання та утримання неповнолітньої дитини, -

приходить до такого.

Позиція позивача

Представник позивача 14 жовтня 2024 року звертається до суду з цим позовом, в якому просить визнати самостійне виховання та утримання позивачем ОСОБА_1 неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позов обґрунтовує тим, що позивач з 18 лютого 2015 року по 4 березня 2020 року перебував в зареєстрованому шлюбі з відповідачкою. Від шлюбу у них ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син ОСОБА_3 .. Відповідачка являється громадянкою російської федерації і через деякий час після розірвання шлюбу, у 2021 році, поїхала на батьківщину, залишивши сина проживати разом з батьком. Місце проживання сина позивач та відповідачка визначили свідомо та погоджено. З 2021 року відповідачка з дитиною не проживає, участі у його вихованні та утриманні не приймає, з сином не спілкується, фактично протягом трьох років самоусунулась від виконання батьківських обов`язків. Позивач самостійно виховує та забезпечує сина, він є військовослужбовцем і з 25 лютого 2022 року проходить військову службу. Більше двох з половиною років захищає Україну, тричі отримував поранення, після лікування та реабілітації повертався на військову службу. Тому, враховуючи, що мати дитини не виконує батьківських обов`язків, звертається до суду з позовом про визнання самостійного виховання ним дитини.

На підтвердження свого позову надає докази проживання сина з ним, характеристики, довідки з місця проживання про реєстрацію, копію рішення про розірвання шлюбу, акт обстеження умов проживання та довідку про проходження військової служби.

У судовому засіданні 25 грудня 2024 року представник позивача позов повністю підтримує. Пояснює, що позивач проходить військову службу, на підтвердження чого надає довідку. Матеріалами справи підтверджено, що відповідачка перебуває з 2021 року за межами України, виконувати свої батьківські обов`язки не може. Їй відомо про наявність до неї позову в суді і, вона його визнає, мала намір на електронну адресу представника надіслати заяву про визнання позову, однак не може цього зробити з технічних причин, листи від неї не відкриваються. Тому представник вважає можливим розглянути справу заочно. Дитина на даний час проживає з бабусею - матір`ю позивача, оскільки позивач проходить військову службу. Після того як позивач звернувся до школи, де навчається його син та отримав психолого-педагогічну характеристику і дізнався, що у ОСОБА_3 відзначаються прояви розладу поведінки та симптоми РДУГ, що несуть за собою ситуативні зміни настрою, дратівливість, труднощі емоційної регуляції, що може свідчити про проживання учнем травматичних подій, пов`язаних з відокремленням від дитини батьків, то вирішив, що йому необхідно бути поруч з дитиною і займатись його фізичним і психологічним здоров`ям. Тому позивач вирішив звернутися з позовом до суду, щоб мати можливість звільнитись з військової служби та належно виховувати дитину. Представник позивача зазначає, що час, з якого самостійно позивач виховує дитину, це лютий 2022 року, бо до початку війни відповідачка надсилала кошти на утримання дитини, оскільки ще була можливість здійснювати грошові перекази з країною агресором.

В судове засідання представник позивача Смірнов С.М. не з`явився, подав заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи у його відсутність (а.с.119).

Позиція відповідача

Відповідач відзиву на позов не подала.

Позиція третьої особи

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Служби у справах дітей Жмеринської міської ради Лівріненко Ю.В. у судовому засіданні 25 грудня 2024 року позов підтримує, вважає доцільним визнати самостійне виховання та утримання неповнолітнього ОСОБА_3 батьком (позивачем по справі), оскільки вони обстежили умови проживання дитини та встановили, що вони задовільні, дитина забезпечена всім необхідним, дитина має окрему кімнату. На засідання комісії викликалась бабуся з дитиною. ОСОБА_3 комісії розповів, що за весь час відсутності матері спілкувався з нею по телефону один раз, вона йому не телефонує, подарунків не надсилає. На даний час дитина живе з бабусею, однак вона не молода і не зовсім здорова, а тому їй важко одній виховувати дитину. Задоволення позову та те, що дитина проживатиме з батьком буде відповідати найкращим інтересам дитини.

В судове засідання 27 січня 2025 року представник третьої особи Лавріненко Ю.В. не з`явилась, подала заяву про розгляд справи у її відсутність (а.с.112).

Представник третьої особи Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_11 надіслав до суду заяву у якій просив справу розглянути у його відсутність, вказав, що заперечень проти позову не має (а.с.62).

Відповідно до частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з частиною другою статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, оскільки розгляд справи відповідно до положень цього Кодексу здійснювався судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі.

Процесуальні рішення по справі, заяви та клопотання

Позовна заява поступає до суду 14 жовтня 2024 року (а.с.1).

28 жовтня 2024 року позовна заява приймається до розгляду з відкриттям провадження у справі, про що постановляється ухвала. Цією ж ухвалою зобов`язано службу у справах дітей надати до суду висновок про доцільність вирішення спору, зобов`язано Державну прикордонну службу України надати суду відомості про перетинання кордону відповідачкою (а.с.31).

Інформація з Державної прикордонної служби України надійшла до суду 31 жовтня 2024 року (а.с.35).

Представник третьої особи Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_11 13 листопада 2024 року надіслав до суду заяву, у якій просив справу розглянути у його відсутність, вказав, що заперечень проти позову не має (а.с.62).

15 листопада 2024 року від представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Служби у справах дітей Жмеринської міської ради Лавріненко Ю.В. надійшла заява про розгляд справи у її відсутність, акт обстеження житлово-побутових умов та протокол засідання комісії (а.с.64-70).

Ухвалою суду від 19 листопада 2024 року закрите підготовче провадження, справа призначена до судового розгляду по суті. Виклик відповідачки в судове засідання вирішено здійснити шляхом розміщення оголошення на сайті судової влади України (а.с.78).

23 грудня 2024 року електронною поштою надійшла заява від ОСОБА_2 про визнання позову (а.с.86).

Судове засідання 23 грудня 2024 року відкладено для виклику свідка та представника служби у справах дітей в судове засідання (а.с.89).

Ухвалою суду від 25 грудня 2024 року вирішено справу розглянути заочно та зобов`язати службу у справах дітей надати до суду висновок про доцільність вирішення спору (а.с.98).

Висновок органу опіки і піклування виконавчого комітету Жмеринської міської ради надійшов до суду 20 січня 2025 року (а.с.112-118).

Представник позивача Смірнов С.М. 24 січня 2025 року подає заяву про розгляд справи у його відсутність (а.с.119).

Встановлені судом обставини та зміст спірних правовідносин

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що вона мати позивача ОСОБА_1 , пенсіонерка. Свою колишню невістку востаннє бачила 1 вересня 2021 року, коли ОСОБА_3 йшов в перший клас. ОСОБА_2 повідомила їй, що має інші плани і поїде до росії, а дитину залишить з ними. До початку війни мати з дитиною спілкувалась, а потім перестала. Її син мобілізований, на другий день війни добровільно вирішив проходити військову службу. Коли син у відпустці, то максимально приділяє увагу сину, а коли на військовій службі, то може лише телефонувати чи писати повідомлення. Фактично дитина з лютого 2022 року проживає з нею. Але ОСОБА_3 росте, у нього формується характер, він не завжди хоче слухати бабусю, і тому йому потрібен батько. Окрім виховання онука, вона ще доглядає свою 90 - річну матір, і не може з онуком через це нікуди поїхати. У дитини в школі іноді є конфлікти з однолітками, через те, що його мати громадянка росії. Їй важко і виховувати онука, і доглядати стареньку матір одночасно. Тому, якщо батько звільниться з військової служби, то це буде найкраще для дитини, бо сину потрібен батько.

У судовому засіданні також встановлено, що позивач ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований АДРЕСА_1 (а.с.10).

Згідно з копією посвідчення серії НОМЕР_2 , ОСОБА_1 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій (а.с.11).

Відповідно до копії свідоцтва про шлюб ОСОБА_1 18 лютого 2015 року зареєстрував шлюб із ОСОБА_2 , який згідно з рішенням Жмеринського міськрайонного суду від 4 березня 2020 року, розірвано (а.с.12-14).

Згідно з витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища, ОСОБА_2 прізвище після реєстрації шлюбу не змінювала (а.с.15-16).

Відповідно до копії свідоцтва про народження ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , батько ОСОБА_1 , мати ОСОБА_2 (а.с.17).

До складу сім`ї позивача входять: ОСОБА_7 , 1958 року народження - мати, ОСОБА_10 , 1934 року народження - мати ОСОБА_7 , ОСОБА_3 - 2015 року народження - син (а.с.16).

Згідно з психолого-педагогічною характеристикою учня 4-А класу КЗ «Жмеринський ліцей №3», виданою директором, практичним психологом та класним керівником ліцею, ОСОБА_3 , учень 4-А класу, виявляє здібності до вивчення природи, захоплюється спортом, інформаційними технологіями, активно спілкується з однолітками, однак не завжди знаходить з ними спільну мову, йому важко керувати своїми емоціями. У ОСОБА_3 відзначаються прояви розладу поведінки та симптоми РДУГ, що несуть за собою ситуативні зміни настрою, дратівливість, труднощі емоційної регуляції, що може свідчити про проживання учнем травматичних подій, пов`язаних з відокремленням від дитини батьків (а.с.19).

Відповідно до відповіді на адвокатський запит директора КНП «Жмеринський ПМСД» від 27 вересня 2024 року, дитина ОСОБА_3 перебуває на диспансерному обліку у сімейного лікаря. Декларація укладена з мамою дитини ОСОБА_2 .. Останнім часом, близько двох років з дитиною до лікаря звертається бабуся дитини ОСОБА_7 (а.с.21).

Службою у справах дітей Жмеринської міської ради здійснено обстеження умов проживання по АДРЕСА_1 та відповідно до акту встановлено, що будинок великий, чистий, є побутова техніка, меблі та продукти харчування. В одній із кімнат будинку проживає ОСОБА_10 - мати ОСОБА_7 .. У Іллі окрема кімната з сучасним ремонтом, є всі необхідні меблі для навчання та проживання (а.с.23).

Відповідно до довідки, виданої командиром в/ч НОМЕР_1 , штаб - сержант ОСОБА_1 з 25 лютого 2022 року по теперішній час проходить військову службу за призовом під час загальної мобілізації (а.с.24,96).

Згідно з інформацією ІНФОРМАЦІЯ_4 , перетнула державний кордон України 4 вересня 2021 року у пункті пропуску Бачівськ (а.с.35-38).

Відповідно до висновку органу опіки і піклування виконавчого комітету Жмеринської міської ради ОСОБА_1 дійсно самостійно виховує та утримує неповнолітнього сина ОСОБА_3 і надання відповідного висновку є доцільним (а.с.114-118).

Оцінюючи вищеперераховані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів відповідно до вимог статті 89 ЦПК України, суд згідно з положеннями статей 77, 78, 79, 80 цього ж Кодексу вважає ці докази належними, допустимими, достовірними та достатніми, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування, одержані у встановленому законом порядку, на їх підставі можна встановити дійсні обставини справи, а також у своїй сукупності вони дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Надані позивачем та його представником всі докази прийняті судом до уваги, підстав для їх відхилення не вбачається.

Отже, судом установлено, що позивач є батьком ОСОБА_3 , син проживає з ним у будинку, у якому створені всі умови для комфортного проживання дитини; дитина з матір`ю не спілкується, мати залишила сім`ю у 2021 році, батько повністю за наявності можливості, опікується розвитком, навчанням та вихованням сина. В період перебування батька на військовій службі дитиною займається бабуся, що не найкращим чином впливає на його психологічний стан, враховуючи характеристику з ліцею, де навчається дитина.

Частиною 4 статті 19 Сімейного кодексу України визначено, що при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

Представник органу опіки та піклування Жмеринської міської ради в судовому засіданні пояснила, що ними обстежено житлово - побутові умови, які забезпечив батько для сина, вони задовільні, дитина забезпечена всім необхідним, а тому вони вважають доцільним визнання самостійного виховання та утримання дитини батьком.

Суд вважає, що кожний аргумент, наведений представником позивача, відноситься до предмета спору, обґрунтований з огляду на законодавство і містить підстави для задоволення позову.

Юридична кваліфікація встановлених обставнин

До вказаних правовідносин застосовуються норми права, визначені Сімейним Кодексом України.

Відповідно до частини другої статті 141 Сімейного кодексу України, розірвання шлюбу між батьками, окреме проживання їх від дитини не впливає на обсяг їхніх прав та не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до частини першої статті 32 Конституції України ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (стаття 51 Конституції України).

Статтею 11 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на проживання у сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Статтею 12 цього ж Закону визначено, що виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. Держава надає батькам або особам, які їх замінюють, допомогу у виконанні ними своїх обов`язків щодо виховання дітей, захищає права сім`ї, сприяє розвитку мережі дитячих закладів. Відповідно до статті 14 указаного Закону, діти та батьки не повинні розлучатися всупереч їх волі, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в інтересах дитини і цього вимагає рішення суду, що набрало законної сили.

Згідно з вимогами статті 150 Сімейного кодексу України на батьків покладено обов`язок виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, готувати її до самостійного життя.

Частиною першою статті 152 Сімейного кодексу України встановлено, що право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 155 Сімейного кодексу України відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

У частині четверті статті 15 Сімейного кодексу України визначено, що невиконання або ухилення від виконання сімейного обов`язку може бути підставою для застосування наслідків, установлених цим Кодексом або домовленістю (договором) сторін.

Отже, для підтвердження самостійного виховання дитини батьком необхідне існування (настання) обставин, у силу яких обсяг прав матері обмежується або припиняється.

Оскільки в Сімейному кодексі України чітко встановлено, що сімейні права та обов`язки є такими, що тісно пов`язані з особою, а тому не можуть бути передані іншій особі, можна констатувати, що в силу настання певних юридичних фактів (дій чи подій), які мають бути підтверджені виключно актами цивільного стану (свідоцтво про смерть) чи рішенням суду (про позбавлення батьківських прав, визнання недієздатним, померлим, безвісно відсутнім) та позбавляють особу користуватися батьківською правосуб`єктністю, такі права та обов`язки припиняються та не потребують додаткового підтвердження того, що один із батьків самостійно виконує їх.

Як пояснив в судовому засіданні представник позивача, в даному випадку позивач ОСОБА_1 не бажає позбавляти матір свого сина ОСОБА_2 батьківських прав, оскільки вважає і впевнений, що відсутність участі матері у вихованні та утриманні сина ОСОБА_3 викликана виключно тією обставиною, що між Україною (місцем проживання позивача та дитини) та росією (місцем проживання відповідача) триває війна, дипломатичні відносини припинені між країнами, кордони закриті, в`їзд громадян росії до України заборонений, банківські операції неможливі - на даному етапі життя вихованням та утриманням дитини займається самостійно батько, тому він звертається з відповідними позовними вимогами до суду, які суд вважає обґрунтованими та підставними.

Вирішуючи спори між батьками, які проживають окремо, про те, з ким із них дитина залишається, суд, виходячи з рівності прав та обов`язків батька й матері щодо дитини, повинен ухвалити рішення, яке відповідало б інтересам неповнолітнього. При цьому суд ураховує, хто з батьків виявляє більшу увагу до дитини і турботу про неї, його вік і прихильність до кожного з батьків, особисті якості батьків, можливість створення належних умов для виховання, маючи на увазі, що перевага в матеріально-побутовому стані одного з батьків сама по собі не є вирішальною умовою для передачі йому дитини.

У судовому засіданні установлено, що дитина проживає з батьком з 2021 року.

Відповідно до принципу 6 Декларації про права дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, дитина для повного і гармонійного розвитку її особи потребує любові та розуміння. Вона повинна, коли це можливо, зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому разі, в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, розлучатися зі своєю матір`ю.

Відповідно до статей 18, 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року, держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Пунктом 1 статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (частина перша статті 3 Конвенції про права дитини).

Висновки суду

Отже, приймаючи до уваги, що дитина проживає з позивачем, який займається його вихованням, піклується про нього, забезпечує всі необхідні умови для проживання та нормального розвитку сина, суд вважає, що на даний час визнання самостійного виховання та утримання сина батьком буде відповідати інтересам дитини й позитивно сприятиме її фізичному та психологічному розвитку.

Крім цього, таке визнання не позбавляє матір права на особисте спілкування з сином та прийняття участі у його вихованні.

Розподіл судових витрат

Відповідно до вимог статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до положень статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі - учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Позивач є учасником бойових дій, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_3 виданим 26 жовтня 2023 року, в зв`язку з чим звільнений від сплати судового збору. Тому судовий збір слід стягнути з відповідачки на користь держави.

Керуючись статтями 259, 263,280 Цивільного процесуального кодексу України, на підставі статтей 150, 152,155 Сімейного кодексу України, суд

у х в а л и в :

Позов адвоката Смірнова Сергія Михайловича в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Органу опіки та піклування виконавчого комітету Жмеринської міської ради та Військової частини НОМЕР_1 , про самостійне виховання та утримання неповнолітньої дитини, - задовольнити.

Визнати, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , самостійно виховує та утримує неповнолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з лютого 2022 року по теперішній час.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на користь держави витрати із сплати судового збору в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана до Жмеринського міськрайонного суду протягом тридцяти днів з дня його винесення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України, до Вінницького апеляційного суду. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ім`я (найменування) сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідент.номер НОМЕР_4 , мешканець АДРЕСА_2 .

Представник позивача: адвокат Смірнов Сергій Михайлович, знаходиться по вул. Київська,12/2, м. Жмеринка Вінницької області, діє на підставі ордеру серії АВ №1158861 від 11 жовтня 2024 року.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідент.номер НОМЕР_5 , зареєстрована АДРЕСА_1 .

Третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача:

- Орган опіки та піклування виконавчого комітету Жмеринської міської ради, вул. Київська,1а, м. Жмеринка Вінницької області;

- Військова частина НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 .

Суддя Костянтин ШЕПЕЛЬ