Ухвала

від 30.01.2025 по справі 2-1732/11

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

30.01.2025

Справа № 2-1732/11

Провадження № 6/331/28/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2025 року м. Запоріжжя.

Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Антоненка М.В., за участі секретаря Байрамової Д.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Запоріжжя заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форт» Семченкової Наталії Сергіївни про заміну сторони виконавчого провадження, видачу дублікату виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний банк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення суми боргу за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форт» Семченкова Наталія Сергіївна звернулась до суду з заявою про заміну сторони виконавчого провадження, видачу дублікату виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний банк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення суми боргу за кредитним договором.

В обґрунтування заяви зазначено, що 20.12.2011 року Шахтарський міськрайонний суд Донецької області ухвалив рішення по справі № 2-1732/11 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 42А/08 від 19.02.2008 р. з гр. ОСОБА_1 , гр ОСОБА_2 на користь ПАТ "ВіЕйБі БАНК".

На підставі виданого, на виконання вищезазначеного рішення суду, виконавчого листа щодо стягнення заборгованості з Боржника 1 завершено виконавче провадження № 37141850 в Шахтарському міськрайонному відділі державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків).

Згідно інформації, яка надана представнику наразі нагляд за примусовим здійсненням виконавчого провадження здійснює № 37141850 Горлівський відділ державної виконавчої служби у Горлівському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. Разом з тим дане виконавче провадження завершено 10.11.2014 року на підставі п.9 ч.1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження». В подальшому виконавчий лист не пред`являвся до виконання.

Разом з тим, зазначає, що на момент винесення постанови про повернення виконавчого документу стягувачу на території де знаходився відділ виконавчої служби були встановленні обмеження щодо функціонування органів виконавчої служби, судової влади та ін. органів, у зв`язку з проведенням антитерористичної операції.

За приписами статті 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 № 389-VIII:

- правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України;

- скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється;

- у разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів.

Разом з тим, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05:30 24.02.2022 строком на 30 діб.

Надалі строк дії воєнного стану в Україні було неодноразово продовжено.

Так, справа неодноразово передавалася на розгляд до інших судів у зв`язку з неможливістю здійснювати судами правосуддя, через окупацію та/або інші чинники, що спричинені проведенням АТО та у зв`язку із введеняям в Україні воєнного стану.

Ухвалою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 11.01.2022 у справі № 2-1732/11:

- доручити Бердянському міськрайонному суду Запорізької області вирішити питання щодо відновлення втраченого провадження в цивільній справі № 2-1732/11;

- зупинено провадження у цивільній справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Форт» про заміну сторони виконавчого провадження, видачу дубліката виконавчого листа до набрання законної сили судовим рішенням у справі про відновлення втраченого судового провадження в цивільній справі № 2-1732/11.

Ухвалою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 10.02.2022 відновлено втрачене судове провадження у справі № 2-1732/11.

Відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, Верховний суд розпорядженням від 14.09.2022 № 49/0/9-22 змінив територіальну підсудність судових справ Бердянського міськрайонного суду Запорізької області на Жовтневий районний суд м. Запоріжжя.

Відповідно до даних Автоматизованої системи виконавчих проваджень за даними пошуку « ОСОБА_2 » відкритих та/або завершених виконавчих проваджень не виявлено.

З метою отримання інформації адвокатом, який діє в інтересах ТОВ «ФК ФОРТ» надіслано адвокатський запит з запитуваною інформацією, щодо того чи взагалі колись пред`являвся виконавчий лист по справі №2-1732/11 щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_2 до органів виконавчої служби. Станом на день звернення із цією заявою до суду відповідь не надійшла. Однак, після отримання відповіді вона буде надіслана до суду шляхом подання клопотання про долучення доказів.

25.04.2019 року між ПАТ «ВіЕйБі БАНК», надалі за текстом Банк, код ЄДРПОУ 19017842 та ТОВ "ФК "Інвест Хаус", код ЄДРПОУ 41661563, укладено Договір про відступлення прав вимоги № 42053, згідно з умовами якого право вимоги до позичальника за зобов`язаннями передбаченими кредитним договором № 42А/08 від 19.02.2008 р. перейшло до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТ ХАУС».

05.11.2020 року між ТОВ "ФК "Інвест Хаус", код ЄДРПОУ 41661563, та Товариством з обмеженою відповідальністю "ФК ФОРТ", код ЄДРПОУ 42725156, надалі за текстом Новий кредитор, укладено Договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги № Б/Н, згідно з умовами якого право вимоги до позичальника за зобов`язаннями передбаченими кредитним договором №42А/08 від 19.02.2008р.,перейшло до ТОВ "ФК ФОРТ"(Новий кредитор).

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зіст. 514 цього Кодексудо нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу.

Відповідно доч.1,2,5ст. 442 ЦПК Україниу разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

За змістомст. 512 ЦК України,ст. 442 ЦПК Українитаст. 15 ЗУ «Про виконавче провадження»у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи із цих норм, зокрема, п.п. 1 і 2 ч. 1ст. 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора. Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до ч. 5ст. 15 ЗУ «Про виконавче провадження»,ст. 442 ЦПК Україниза заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Провівши аналіз положень ЦПК України, а саме ст. 442, при цьому взявши до уваги положення ч. 5 ст. 124 Конституції України та ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини, основоположних свобод, статус стягувача та боржника, сторони судового процесу, набувають з моменту, коли у позивача з`являється право на отримання виконавчого документу тобто з моменту набранням рішення законної сили.

Враховуючи принцип обов`язковості виконання судових рішень, закріплений Основним Законом України, неприпустимо вважати що заміна сторони виконавчого провадження можлива виключно за наявності відкритого виконавчого провадження при примусовому виконанні рішення суду.

Таким чином, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із ЗУ «Про виконавче провадження».

Вищевикладене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постановах від 9 жовтня 2019 року № 711/10368/2012 та від 20 листопада 2013 року № 6-122цс13.

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.

За таких обставин, звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту ст. 512,514 ЦК Українитаст. 15 ЗУ «Про виконавче провадження».

Зважаючи на викладене, вважає, що є всі підстави для заміни Стягувача по цій справі його Правонаступником ТОВ «ФК ФОРТ».

Щодо видачі дубліката виконавчого документа зазначає наступне.

На виконання рішення суду по справі № 2-1732/11 від 20.12.2011 року Шахтарський міськрайонний суд Донецької області видав Банку виконавчі листи.

Виконавче провадження № 37141850 з примусового виконання виконавчого листа щодо Боржника 1 10.11.2014 року завершено в Шахтарському міськрайонному відділі державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) на підставі п.9 ч.1 ст.47 ЗУ «Про виконавче провадження», а в подальшому передано до Горлівський відділ державної виконавчої служби у Горлівському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції для здійсненя контролю щодо примусового здійснення виконання рішення суду у ВП № 37141850.

Згідно з інформацією з Автоматизованої системи виконавчих проваджень виконавчі провадження з примусового виконання виконавчого листа щодо Боржника 2 відсутні.

Відповідно до офіційної інформації з Автоматизованої системи виконавчих проваджень, станом на день подання цієї заяви оригінал виконавчого листа щодо:

- Боржника 1 на примусовому виконанні не перебуває;

- Боржника 2 на примусовому виконанні не перебуває.

ТОВ "ФК "Інвест Хаус" звертався до ПАТ «ВіЕйБі БАНК» з проханням надати інформацію про відсутність оригіналів виконавчих документів у ПАТ «ВіЕйБі БАНК», а також щодо відсутності у Банку інформації щодо місцезнаходження оригіналів виконавчих документів щодо боржників.

На запит ТОВ "ФК "Інвест Хаус" від 28.12.2019 року ПАТ «ВіЕйБі БАНК» повідомив, що у Банку відсутні оригінали виконавчих документів, а також немає інформації стосовно місцезнаходження оригіналів виконавчих документів щодо боржників.

Таким чином, ПАТ «ВіЕйБі БАНК» не міг передати ТОВ "ФК "Інвест Хаус", а згодом і ТОВ "ФК ФОРТ" оригінал виконавчого документа. За таких обставин, місцезнаходження оригіналу виконавчого документу невідоме, оскільки такий ні в органі виконавчої служби, ні в розпорядженні кредитора не перебуває.

Відповідно до висновку ВС від 18.11.2020 року у справі № 263/4331/18, сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено. Аналогічний правовий висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 09.10.2019 у справі № 2-6471/06, провадження № 61-11034св19.

Як указано в підпункті 17.4 пункту 17Розділу XIII ЦПК України«Перехідні положення» у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документа. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.

ВС зауважив, що аналіз пункту 17.4 розділуXIII «Перехідні положення» ЦПК України, дозволяє дійти висновку, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.

Відповідно до положення п. 17.4 частини першої «Перехідних положень» ЦПК України (аналогічні норми містяться і в інших процесуальних кодексах) суд не має права відмовити у задоволенні заяви про видачу дубліката наказу/ухвали/виконавчого документа з мотивів її необґрунтованості та не зобов`язує стягувача наводити причини втрати наказу. За встановлення факту невиконання судового рішення видача дубліката виконавчого документа не порушує прав боржника і не покладає на нього додаткових зобов`язань, оскільки дублікат має повністю відтворювати втрачений виконавчий документ, у тому числі містить дату його видачі.

Виконання судових рішень у справах будь-якого типу провадження є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

При цьому в рішенні ЄСПЛ у справі «Шмалько проти України» суд наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, шоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін, тому було б незрозуміло, якби стаття б детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд і водночас, не передбачала виконання судових рішень.

Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договорні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Важко уявити ситуацію, щоб пункт 1 статті 6 докладно описував процедурні гарантії, які надаються сторонам цивільного судового процесу у провадженні, що є справедливим, відкритим і оперативним, і не передбачав би при цьому гарантій виконання судових рішень; тлумачення статті 6 як такої, що стосується виключно права на звернення до суду і проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуацій, несумісних із принципом верховенства права, що його Договірні Сторони зобов`язалися дотримуватися, коли вони ратифікували Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (рішення справі «Горнсбі проти Гоеції» від 19 березня 1997 року).

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Конституційний Суд України в рішенні № 5-рп/2013 від 26.06.2013 у справі № 1-7/2013 встановив,що виконання рішення суду є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямований на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

У пункті 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 червня 2009 року № 16-рп/2009, суд зазначив, що відповідно до положень Конституції України судові рішення є обов`язковими до виконання; обов`язковість рішень суду є однією із основних засад судочинства, яка гарантує ефективне здійснення правосуддя; виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової.

Щодо поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Згідно з інформацією з Автоматизованої системи виконавчих проваджень виконавчі провадження з примусового виконання виконавчого листа щодо Боржника 1 та Боржника 2 відсутні.

Статтею 12 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено трирічний строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Первісним стягувачем було пропущено строк для пред`явлення виконавчого листа щодо Боржника 1 та Боржника 2 з причин його втрати.

Крім того, строк пред`явлення виконавчого документа до виконання припав на період ліквідації банку, та, як було зазначено вище, це призвело до припинення основної діяльності банку, зміну всього керівництва, закриття територіальних відділень Банку та звільнення відповідальних за супровід судових справ працівників.

Строк пропущено з об`єктивних причин, що не залежали від попереднього кредитора в особі банку ПАТ "ВіЕйБі БАНК".

За рішенням НБУ у банку було запроваджено процедуру ліквідації, через яку фактично було припинено нормальну діяльність банку. Процедуру ліквідації здійснював Фонд - державний орган, який належним чином не забезпечив супровід судових справ банку.

Отже, попередній кредитор не мав можливості забезпечити дотримання процесуальних строків з об`єктивних причин, що не залежали від нього, з огляду на припинення його діяльності рішеннями державних органів.

Отже, саме процедурою ліквідації банку, якою припинено основну діяльність банку, змінено весь склад керівництва, закрито територіальні відділеня Банку та звільнено відповідальних за супровід судових справ працівників, обумовлено втрату оригіналів виконавчих листів та пропущення процесуальних строків.

Так, у справі «Bellet v. France» міжнародна установа зазначила, що «ст.6 конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що в інституті поновлення пропущених строків вирішення посадовою особою або державним органом будь-якого питання на власний розсуд має особливо важливе значення. Під час розгляду подібних вимог мають враховуватись конкретні обставини справи. Крім того, можна зробити висновок, що під час рогляду заяв про поновлення пропущених строків для пред`явлення виконавчих документів до виконання мають враховуватись також інші принципи верховенства права, наприклад, принцип обов`язковості судових рішень. Трактуючи цей принцип ЄСПЛ зазначав, що право на судовий розгляд було б примарним, якщо б внутрішня судова система Договірної Держави дозволила б, щоб остаточне та обов`язкове судове рішення залишалось невиконаним відносно однієї зі сторін.

Рішення суду від 20.12.2011 року, яке ухвалив Шахтарський міськрайонний суд Донецької області, про стягнення заборгованості за кредитним договором не виконується, а пропущення строку для пред`явлення виконавчих документів до виконання не дає можливості Заявнику звернутися до органів державної виконавчої служби для примусового виконання, що порушує норми чинного законодавства та рішення ЄСПЛ.

Таким чином, перебування ПАТ "ВіЕйБі БАНК" у процедурі ліквідації в період втрати виконавчого листа та пропущення строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання, є поважною причиною та підставою для поновлення цього строку.

Разом з тим, під час вирішення питання про поновлення пропущеного строку просить суд звернути особливу увагу на те, що орган ДВС, куди первісно було пред`явлено виконавчий лист щодо ОСОБА_1 з 2014 року припинив свою діяльність, а також суди до яких звертався заявник попередньо не могли здійснювати правосуддя, а тому справа неодноразово передавалася до інших судів у зв`язку з проведенням Антитерористичної операції на Сході України з 2014 року, а також у зв`язку з введенням воєнного стану на території України через збройну агресію Російської Федерації з 2022 року.

На підставі вищевикладеного просить суд замінити стягувача ПАТ «ВіЕйБі Банк» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК ФОРТ», код ЄДРПОУ 42725156, у виконавчому листі виданому Шахтарським міськрайонним судом Донецької області по справі №2-1732/11 щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 ..

Замінити стягувача ПАТ «ВіЕйБі Банк» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК ФОРТ», код ЄДРПОУ 42725156, у виконавчому листі виданому Шахтарським міськрайонним судом Донецької області по справі № 2-1732/11 щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_2 ..

Видати дублікати виконавчих листів щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Поновити пропущений строк пред`явлення виконавчих листів до виконання по справі № 2-1732/11 щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ;

У судове засідання представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форт» Семченкова Н.С. не з`явилась. 23.01.2025 року до канцелярії суду надійшла заява про розгляд справи за її відсутності. Заяву просить задовольнити.

У судове засідання представник ПАТ «ВіЕйБі БАНК», боржники ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , державний виконавець Горлівського відділу державної виконавчої служби у Горлівському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у судове засідання не з`явилися. Про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Причину неявки до суду не повідомили. Суд вважає за можливе розглянути заяву на підставі ст. 442 ЦПК України, відповідно до якої неявка сторін та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

У зв`язку із неявкою в судове засідання сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК У країни фіксування судового процес за допомогою звукозаписуючого пристрою не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що рішенням Шахтарського міськрайонного суду Донецької області позов Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення суми боргу за кредитним договором задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» заборгованість за кредитним договором в сумі 647895,97 грн. солідарно. Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь позивача судовий збір в сумі 1700 грн. солідарно. Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь позивача витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн. солідарно.

На підставі виданого, на виконання вищезазначеного рішення суду, виконавчого листа щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 завершено виконавче провадження № 37141850 в Шахтарському міськрайонному відділі державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків).

Згідно інформації про виконавче провадження № 37141850 від 04.07.2024 року вбачається, що нагляд за примусовим здійсненням виконавчого провадження № 37141850 здійснює Горлівський відділ державної виконавчої служби у Горлівському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. Разом з тим дане виконавче провадження завершено 10.11.2014 року на підставі п.9 ч.1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження». В подальшому виконавчий лист не пред`являвся до виконання.

Суд бере до уваги, що на момент винесення постанови про повернення виконавчого документу стягувачу на території де знаходився відділ виконавчої служби були встановленні обмеження щодо функціонування органів виконавчої служби, судової влади та ін. органів, у зв`язку з проведенням антитерористичної операції.

За приписами статті 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 № 389-VIII:

- правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України;

- скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється;

- у разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів.

Разом з тим, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05:30 24.02.2022 строком на 30 діб.

Надалі строк дії воєнного стану в Україні було неодноразово продовжено.

Справа неодноразово передавалася на розгляд до інших судів у зв`язку з неможливістю здійснювати судами правосуддя, через окупацію та/або інші чинники, що спричинені проведенням АТО та у зв`язку із введеняям в Україні воєнного стану.

Ухвалою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 10.02.2022 року відновлено втрачене судове провадження у справі № 2-1732/11 за позовомПублічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення суми боргу за кредитним договоромпро стягнення заборгованості за кредитним договоромта рішення суду від 20.12.2011 року.

25.04.2019 року між ПАТ «ВіЕйБі БАНК», надалі за текстом Банк, код ЄДРПОУ 19017842 та ТОВ "ФК "Інвест Хаус", код ЄДРПОУ 41661563, укладено Договір про відступлення прав вимоги № 42053, згідно з умовами якого право вимоги до позичальника за зобов`язаннями передбаченими кредитним договором № 42А/08 від 19.02.2008 р. перейшло до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТ ХАУС».

05.11.2020 року між ТОВ "ФК "Інвест Хаус", код ЄДРПОУ 41661563, та Товариством з обмеженою відповідальністю "ФК ФОРТ", код ЄДРПОУ 42725156, надалі за текстом Новий кредитор, укладено Договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги № Б/Н, згідно з умовами якого право вимоги до позичальника за зобов`язаннями передбаченими кредитним договором №42А/08 від 19.02.2008р.,перейшло до ТОВ "ФК ФОРТ"(Новий кредитор).

Відповідно до правової позиції, висловленої ВСУ в постанові від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13, керуючись змістом статей 512. 514 ЦК, ст. 442 ЦПК, ст. 8 Закону N 606-X1V, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на. момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним, та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Відповідно до ст. 512 ЦК України, ст. 378 ЩІК України та ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» (редакція від 17.02.2017р.) у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Згідно із п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 512 ЦК України у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» (редакція від 17.02.2017р.) сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом.

Згідно ч. 5. ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження (редакція від 17.02.2017р.) у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Пунктом 2.13 Інструкції з організації примусового виконання рішень (редакція від 01.08.2017р.) передбачено, що в разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження (у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, а також в інших випадках заміни сторони у виконавчому провадженні), якщо правовідносини допускають правонаступництво, державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником. На підставі постановленої судом ухвали державний виконавець своєю постановою, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, замінює назву сторони виконавчого провадження. Ухвала суду та постанова державного виконавця долучаються до виконавчого документа ари його направленні за належністю або поверненні його стягувану чи до суду.

Пунктом 2.14 Інструкції з організації примусового виконання рішень (редакція від 01.08.2017р.) передбачено, що правонаступництво можливе на всіх стадіях виконавчого провадження - з моменту відкриття виконавчого провадження до його закінчення. Після заміни вибулої сторони виконавчого провадження її правонаступником державний виконавець продовжує виконання виконавчого провадження в порядку, встановленому Законом.

Доказами правонаступництва, залежно від підстав виникнення, можуть бути: свідоцтво про право на спадщину (статті 1296, 1297 ЦК України), передавальний акт комісії з припинення юридичної особи (статті 104, 106 ЦК України), правочин щодо заміни кредитора або боржника у зобов`язанні (статті 512, 513, 520, 521 ЦК України).

Аналіз наведених правових норм вказує на те, що стадія виконавчого провадження передбачає собою вчинення її стороною (стягувачем) певних дій щодо її початку, а саме звернення з відповідною заявою; Заміна стягувача за рішенням суду можлива лише на стадії виконавчого провадження після його відкриття, та за умови, що правонаступник отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки зобов`язанні, у тому числі й право сторони виконавчого провадження.

У порядку цивільного судочинства суд може замінювати сторону у виконавчому провадженні лише у тих випадках, якщо примусове виконання проводиться за виконавчим документом, виданим судом при розгляді цивільної справи.

Згідно правових висновків викладених в ухвалах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6-17432св15 від 30 вересня 2015 року, № 6-14289св15 від 08 липня 2015 року, № 6-2196св15 від 25 березня 2015 року, № 6-7699св15 від 13 травня 2015 року, № 6-3709св15 від 04 листопада 2015 року, № 6-18867св15 від 04 листопада 2015 року, та постанові Верховного суду України від 20 листопада 2013 року № 6-122цс13, на підставі відступлення: права вимоги відбувається заміна кредитора поза межами виконавчого провадження та не залежить від відкритого виконавчого провадження.

Згідно ст. 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

Відповідно до ст. 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою сторони суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку, що заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форт» Семченкової Н.С. про заміну сторони виконавчого провадження по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний банк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення суми боргу за кредитним договором необхідно задовольнити.

Крім того, згідно до п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р.

Виконання судового рішення, відповідно до змісту рішення Конституційного суду України № 5-рп/2013 від 26.06.2013 р по справі № 1-7/2013 є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і відновлення порушений прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд справи судом.

Відповідно до статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Отже, можливість направлення до ДВС виконавчого документа - це не лише обов`язковість вимог закону та право стягувача, а й ще гарантія своєчасного, повного та реального виконання судового рішення.

Відповідно до п. 17.4 Перехідних положень ЦПК України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (надалі «Конвеція») та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Сферою регулювання статті 6 Конвенції є також виконання судового рішення. Зокрема Європейський суд з прав людини зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції («Право на справедливий суд») гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо будь-яких його цивільних прав та обов`язків; таким чином, ця стаття проголошує право на доступ до суду, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак, це право було б ілюзорним, якби правова система договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 Конвенції детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "суду" (див. рішення у справі «Горнсбі проти Греції», від 19 березня 1997 року, пункт 40).

Отже, на теперішній час рішення суду не виконано, заборгованість не погашена, що суперечить нормам, встановленим законодавством та ставить під загрозу права та інтереси стягувача.

За таких обставин суд вважає за необхідне заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форт» Семченкової Н.С. про видачу дубліката виконавчого листа - задовольнити.

Також, оскільки, на даний час строк пред`явлення виконавчого документу до виконання сплив та його пропущено з поважних причин, з метою недопущення порушень прав та інтересів комунальної установи, суд приходить до висновку, що його має бути поновлено, оскільки судове рішення не виконано та є чинним.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 512 ЦК України, ст. 55, 211, 442 ЦПК України та ч. 5 ст. 15 ЗУ «Про виконавче провадження »,-

УХВАЛИВ:

Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форт» Семченкової Наталії Сергіївни про заміну сторони виконавчого провадження, видачу дублікату виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний банк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення суми боргу за кредитним договором - задовольнити.

Замінити вибулого стягувача: ПАТ «ВіЕйБі Банк» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК ФОРТ», код ЄДРПОУ 42725156 у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний банк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення суми боргу за кредитним договором.

Видати Товариству з обмеженою відповідальністю «ФК ФОРТ» дублікати виконавчих листів на виконання рішення Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 20.12.2011 року по справі № 2-1732/11 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .

Визнати причини пропуску строку пред`явлення до виконання виконавчих листів на виконання рішення Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 20.12.2011 року по справі № 2-1732/11 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 поважними.

Поновити строк для пред`явлення до виконання виконавчих листів на виконання рішення Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 20.12.2011 року по справі № 2-1732/11 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня складення повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали виготовлено 30 січня 2025 року.

Суддя: М.В. Антоненко