Справа № 356/543/24
Провадження № 1-кп/355/96/25
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 січня 2025 року селище Баришівка
Баришівський районний суд Київської області у складі
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2
учасників кримінального провадження:
-прокурора ОСОБА_3 ,
-обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду клопотання обвинуваченого про закриття кримінального провадження № 12024111130001758, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 липня 2024 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України,
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Баришівського районного суду Київської області знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12024111130001758, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 липня 2024 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України.
У підготовчомусудовому засіданніобвинуваченим ОСОБА_4 заявлено клопотанняпро закриттякримінального провадження,в якомузазначено,що ОСОБА_4 до кримінальноїта адміністративноївідповідальності непритягався,щиро розкаюєтьсяу вчиненому,вину своювизнав щепід часдосудового розслідування,активно сприяврозкриттю злочину,матеріальні збитки,завдані кримінальнимправопорушенням,відшкодовані вповному обсязі. Відтак, з огляду на означені обставини, обвинувачений просить звільнити його від кримінальної відповідальності на підставі ст. 48 КК України у зв`язку із зміною обстановки, а кримінальне провадження, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України, - закрити
У підготовчому судовому засіданні 27.12.2024, 31.01.2025 обвинувачений ОСОБА_4 підтримав подане клопотання.
Прокурор у підготовчому судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання обвинуваченого, за вказаних у клопотанні обставин. На окремі запитання суду ні обвинувачений, ні прокурор не надали даних/відомостей щодо конкретної умови звільнення від кримінальної відповідальності (однієї з двох), яка передбачена статтею 48 КК України; жодних доказів зміни такої обстановки до клопотання (викладеного на одній сторінці) обвинуваченим не надано, а прокурором не зазначено.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд зазначає та виснує таке.
В силу ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності (п. 1 ч. 2).
Відповідно до ч. 1 ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Згідно із ч. 4 ст. 286 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Статтею 288 КПК України передбачено, що суд зобов`язаний з`ясувати думку потерпілого щодо можливості звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності (ч. 2). Суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність (ч. 3).
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення, зокрема, закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 5-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.
Клопотання обґрунтовано можливістю/підставністю звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі ст. 48 КК України.
За змістомстатті 48КК Україниособу яка вперше вчинила кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час кримінального провадження внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною.
Отже, вказана норма передбачає дві окремі самостійні умови для звільнення особи від кримінальної відповідальності внаслідок зміни обстановки: 1) коли вчинене особою діяння втратило ознаки суспільної небезпечності, або 2) коли ця особа перестала бути суспільно небезпечною.
За висновками суду касаційної інстанції, викладеними у постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» №12 від 23 грудня 2005 року, треба розрізняти зміну обстановки в широкому розумінні, тобто соціальних, економічних, політичних, духовних, міжнаціональних, воєнних, міжнародних, природних, організаційних, виробничих та інших процесів у масштабах країни, регіону, області, міста, району, підприємства, установи, організації, та у вузькому, - тобто об`єктивних (зовнішніх) умов життя, в яких перебувала особа на час вчинення злочину та які значною мірою позначались на її суспільній небезпечності.
Для застосування ст. 48 КК України необхідно встановити, що після вчинення певного злочину обстановка змінилася таким чином, що вчинене діяння вже не є суспільно небезпечним.
Особу можна визнати такою, що перестала бути суспільно небезпечною, у разі, коли вона сама або обстановка навколо неї зазнала таких змін, що унеможливлюють вчинення нею нового злочину.
Звернення до цього виду звільнення від кримінальної відповідальності є правом, а не обов`язком суду. У разі, коли суд дійде висновку про те, що, незважаючи на суттєву зміну зовнішньої обстановки, суспільна небезпечність вчиненого діяння не відпала або винна особа не перестала бути суспільне небезпечною, звільнення від кримінальної відповідальності на підставі статті 48 КК України не допускається.
Відтак, для застосування ст. 48 КК України необхідно встановити, що після вчинення певного злочину обстановка змінилася таким чином, що вчинене діяння вже не може розглядатися як суспільно небезпечне. Така зміна обстановки може бути двох видів: масштабна або локальна. Масштабна зміна обстановки стосується змін у межах країни і може полягати, наприклад, у зміні економічного або політичного курсу країни, підходів держави до вирішення тієї чи іншої проблеми, тощо. Локальна зміна обстановки вчинення злочину - це зміна обстановки в певному регіоні, місті, підприємстві, тощо і може виявлятися, наприклад, у прийнятті владою таких рішень, які істотно впливають на оцінку раніше вчиненого діяння як суспільне небезпечного; зміні природних умов або умов господарювання в певному регіоні, що впливає на оцінку раніше вчиненого діяння як суспільно небезпечного тощо. Масштабні та локальні зміни обстановки тягнуть за собою два види втрати суспільної небезпечності діяння.
Перший вид пов`язаний з втратою суспільної небезпечності не тільки конкретно вчиненого діяння даною особою, а й певного виду таких діянь. Масштабні та швидкі зміни у тих або інших сферах життя суспільства та держави можуть призвести до ситуації, за якої законодавець не встигає змінити ознаки відповідно складу злочину або зовсім виключити його із Кримінального кодексу України. Визнання судом того, що раніше вчинене певне злочинне діяння внаслідок масштабних змін обстановки в країні втратило суспільну небезпечність, свідчить про необхідність декриміналізації таких діянь взагалі. Таким чином, суд визначає, що таке діяння лише формально містить ознаки певного складу злочину, а по суті не є суспільно небезпечним, тобто відсутня підстава кримінальної відповідальності.
Другий вид втрати діянням характеру суспільно небезпечного має місце при локальній зміні обстановки вчинення злочину, що тягне за собою втрату суспільної небезпеки лише окремого, конкретного діяння, вчиненого даною особою, хоча в цілому даний вид діянь, як і раніше, визнається злочинним. У цих випадках раніше вчинене особою діяння в конкретних умовах зміни обстановки визнається судом таким, що не заподіяло істотної шкоди конкретному об`єкту кримінально-правової охорони.
Під зміною обстановки, внаслідок якої особа, яка вчинила злочин, перестає бути суспільно небезпечною, слід розуміти об`єктивні зміни умов життєдіяльності, досліджуючи які необхідно встановити не тільки те, яка обстановка існувала під час вчинення злочину, а й в чому полягає її зміна на час розгляду справи, та навести в судовому рішенні конкретні дані. Особу може бути визнано такою, що перестала бути суспільно небезпечною, у разі, коли вона сама або обстановка навколо неї зазнали таких змін, що унеможливлюють вчинення цією особою нового злочину. Такі зміни умов життєдіяльності особи повинні носити позитивний характер, дієво впливати на її поведінку і з великою долею ймовірності свідчити про те, що ця особа не вчинятиме у майбутньому кримінально караних діянь. У результаті таких змін у житті істотно змінюється морально-юридична оцінка особи, у зв`язку з чим втрачається доцільність застосування до неї заходів кримінально-правового впливу.
При цьому збереження суспільної небезпечності вчиненого злочину на момент розгляду справи у суді не перешкоджає застосуванню ст. 48 КК України у разі, коли у зв`язку зі зміною обстановки особа, яка вчинила злочин, перестала бути суспільно небезпечною (висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 04 лютого 2021 року у справі № 953/21593/19).
Водночас, в аспекті цієї справи, судом встановлено лише те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні нетяжкого злочину, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався. За доводами поданого клопотання, обвинувачений визнав свою вину, щиро розкаявся у вчиненому кримінальному правопорушенні, активно сприяв розкриттю злочину, відшкодував завдані матеріальні збитки.
Судом встановлено, що означені вище обставини існували на час досудового розслідування та зазначені у обвинувальному акті як обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченому.
Доводи та/або докази на підтвердження зміни суспільних умов, зміни обстановки, за наявності яких можна було б стверджувати про втрату суспільної небезпечності діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , у поданому клопотанні відсутні.
Не містить клопотання і аргументування, підтвердженого належними та допустимими доказами, щодо зміни умов життєдіяльності обвинуваченого ОСОБА_4 , які б позитивно і суттєво вплинули на нього і свідчать про те, що він не вчинятиме кримінально караних діянь у майбутньому, а вчинене саме ним діяння внаслідок зміни обстановки втратило суспільну небезпечність на час розгляду справи.
Відтак, з огляду на все вищевикладене, наведені у клопотанні обставини не свідчать про зміну обстановки та не свідчать про те, що після вчинення інкримінованого злочину обстановка змінилася таким чином, що вчинене ОСОБА_4 діяння вже не може розглядатися як суспільно небезпечне.
Крім того, аналізуючи викладені у клопотанні обставини, на які посилається обвинувачений як на підставу для звільнення від кримінальної відповідальності, суд не вбачає у них жодної інформації щодо того, що ОСОБА_4 перестав бути суспільно небезпечним та обставини навколо нього у своїй сукупності унеможливлюють вчинення ним нових злочинів.
Таким чином, суд доходить висновку, що клопотання обвинуваченого про закриття кримінального провадження не підлягає задоволенню, а обвинувачений не може бути звільнений від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 197-1 КК України, згідно із ст.48 КК України (відповідно до доводів, викладених у клопотанні), оскільки відсутні законні підстави для такого звільнення від кримінальної відповідальності.
Керуючись ст. 48 КК України, ст. 284, 285, 286, 371, 372, 532 КПК України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 48 КК України та закриття кримінального провадження №12024111130001758, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 липня 2024 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України, - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя
Баришівського районного суду
Київської області ОСОБА_5
Суд | Баришівський районний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 31.01.2025 |
Оприлюднено | 03.02.2025 |
Номер документу | 124824347 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Злочини проти власності Самовільне зайняття земельної ділянки та самовільне будівництво |
Кримінальне
Баришівський районний суд Київської області
Цирулевська М. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні