Постанова

від 30.01.2025 по справі 722/1426/22

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВ А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2025 року

м. Чернівці

справа № 722/1426/22

провадження №22-ц/822/25/25; №22-ц/822/26/25

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Одинака О. О.

суддів:Кулянди М. І., Половінкіної Н. Ю.

секретар Тодоряк Г.Д.

позивач ОСОБА_1

відповідач ОСОБА_2

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Сокирянського районного нотаріального округу Твердушкін Руслан Дмитрович

заява ОСОБА_2 , в інтересах якого діє ОСОБА_3 , про ухвалення додаткової постанови щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Сокирянського районного суду Чернівецької області від 22 жовтня 2024 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою Чернівецького апеляційного суду від 14 січня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Сокирянського районного суду Чернівецької області від 22 жовтня 2024 року задоволено частково.

Змінено мотивувальну частину рішення Сокирянського районного суду Чернівецької області від 22 жовтня 2024 року, з викладенням її в редакції цієї постанови.

В решті рішення залишено без змін.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення Сокирянського районного суду Чернівецької області від 06 листопада 2024 року задоволено частково.

Додаткове рішення Сокирянського районного суду Чернівецької області від 06 листопада 2024 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким заяву ОСОБА_2 про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 10000 гривень в рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції.

22 січня 2025 року ОСОБА_2 , в інтересах якого діє ОСОБА_3 , подано до апеляційного суду заяву про ухвалення додаткової постанови у даній справі.

Заявник просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на його користь судові витрати у сумі 12000 гривень, понесені на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції.

ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_4 , подав заперечення на вказану заяву. Просив відмовити у задоволенні заяви у повному обсязі.

Посилається на те, що до закінчення судових дебатів суду і сторонам не було відомо про надходження вказаного клопотання від представника відповідача ОСОБА_3 , на запитання суду про наявність заяв чи клопотань остання також не повідомила суду про подання вказаного клопотання та необхідність його розгляду та вирішення судом. До закінчення судових дебатів представник відповідача Поляк М.В. відповідну заяву про розподіл судових витрат з поданням доказів протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду також не зробила.

Відповідно у зв`язку з неналежним користуванням процесуальними правами та виконанням процесуальних обов`язків, неналежним виконанням частини 8 статті 141 ЦПК України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Докази, які представник відповідача Поляк М.В. подала до суду із заявою про розподіл судових витрат не були попередньо надіслані позивачу ОСОБА_1 , що унеможливлює взяття їх до уваги судом.

Окрім того, надані представником відповідача документи на підтвердження розміру понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію, зокрема, пропорційності, співмірності та розумної необхідності таких витрат.

Колегія суддів вважає, що заява ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з частинами 1 та 3 статті 259ЦПК України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 ЦПК України).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим законом визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини 3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно із частиною 3 статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частин 4 та 5 статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Пунктами 1, 2 частини 2 статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові на позивача.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Тлумачення наведеної норми права дає підстави для висновку, що можливість подання сторонами доказів в підтвердження понесених судових витрат, в тому числі і витрат на професійну правничу допомогу у відповідній інстанції, процесуальний закон ставить у залежність від процесуальної стадії розгляду справи у конкретній інстанції.

Тобто докази на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу у суді апеляційної інстанції подаються до закінчення судових дебатів під час перегляду справи у суді апеляційної інстанції, або протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення за умови, що до закінчення судових дебатів у суді апеляційної інстанції сторона зробила про це відповідну заяву.

За обставин цієї справи представник Поляк М.В., яка діє в інтересах ОСОБА_2 , у судовому засіданні 14 січня 2025 року до початку судових дебатів заявила про наявність у відповідача витрат на правничу допомогу, понесених у звязку з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, та необхідність їх розподілу за результатами розгляду справи, а також вказала на те, що докази на їх підтвердження направлені до суду через систему «Електронний суд», що підтверджується протоколом та відеозаписом судового засідання, який був створений у підсистемі захищеного відеоконференцзв`язку: vkz.court.gov.ua.

Зазначеним спростовуються доводи представника позивача про те, що до закінчення судових дебатів представник відповідача Поляк М.В. відповідну заяву про розподіл судових витрат не заявляла.

Як встановлено судом, докази понесення ОСОБА_5 витрат на правничу допомогу у суді апеляційної інстанції, а саме: 1)електронний ордер на надання правничої (правової) допомоги від 09 грудня 2024 року; 2)копія додаткової угоди від 13 грудня 2024 року №2 до договору про надання юридичної (правничої) допомоги від 25 березня 2024 року №86; 3)копія квитанції до прибуткового касового ордера від 15 грудня 2024 року №15/24/12; 4)копія звіту про надані послуги у звязку з переглядом справи №722/1426/22 у суді апеляційної інстанції від 15 грудня 2024 року, направлені до суду 14 січня 2025 року через систему «Електронний суд».

Також копії вказаних доказів 14 січня 2025 року о 10 годині 10 хвилин направлені через систему «Електронний суд» представнику позивача Шоломіцькому І.В., що підтверджується квитанцією №2447574 про доставку документів до зареєстрованого електронного кабінету представника позивача.

Надаючи оцінку обставині надсилання представником відповідача доказів витрат на правничу допомогу у суді апеляційної інстанції представнику позивача Шоломіцькому І.В. та ненадсилання таких доказів безпосередньо позивачу ОСОБА_1 , колегія суддів виходить із наступного.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 липня 2023 року у справі №911/3312/21 вказала на те, що у процедурі розгляду заяви сторони про розподіл судових витрат суду належить забезпечити сторонам у справі можливість бути повідомленими про розгляд заяви та надати свої заперечення щодо розміру витрат, які заявник намагається компенсувати за рахунок протилежної сторони.

Відповідно до висновку Верховного Суду, наведеного у постанові від 31 січня 2024 року у справі № 916/192/22, з огляду на те, що склад і розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, підлягають доведенню, то у разі ненадсилання копій відповідних доказів іншій стороні фактично матиме наслідком порушення принципу змагальності та неможливості іншим учасникам судового розгляду бути ознайомленим із їхнім змістом.

Вказані обставини, у свою чергу, позбавляють можливості іншу сторону надати свої заперечення щодо обсягів витрат, а також правильності їх обрахунку.

Також Верховний Суд у постанові 06 липня 2022 року у справі № 546/338/20 як на підставу для відмови у прийнятті доказів та стягнення на їх підставі витрат на професійну правничу допомогу вказав на те, що у матеріалах справи відсутні докази направлення іншим учасникам справи відповідних доказів, як і відсутні докази ознайомлення з ними позивачки в іншій спосіб.

Відповідно до частини 1 статті 64 ЦПК України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки.

Надсилання копій доказів про понесення ОСОБА_2 судових витрат адвокату Шоломіцькому І.В. дало можливість ОСОБА_1 ознайомитися з ними та надати суду свої заперечення щодо задоволення заяви про розподіл судових витрат.

Як вбачається з матеріалів справи 16 січня 2025 року представником позивача Шоломіцьким І.В. через систему «Електронний суд» надіслано заперечення на клопотання про розподіл судових витрат, а отже позивач скористався своїм правом заперечувати щодо розміру таких витрат і це не мало наслідком порушення принципу змагальності.

В звязку з цим, колегією суддів відхиляються доводи позивача про те, що в задоволенні заяви слід відмовити, оскільки відповідач порушив процесуальний обов`язок щодо надсилання доказів позивачу ОСОБА_1 .

З урахуванням викладеного, зважаючи на те, що у постанові суду від 14 січня 2025 року апеляційним судом не вирішувалось питання щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу у суді апеляційної інстанції, наявними є підстави для ухвалення додаткової постанови у справі.

Колегія суддів, визначаючись із розміром витрат ОСОБА_2 на правничу допомогу у суді апеляційної інстанції, які підлягають розподілу за результатами розгляду справи, виходить із наступного.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 червня 2020 року у справі № 211/1674/19 вказала на те, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137, частина 8 статті 141 ЦПК України). Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у додатковій постанові від 17 січня 2022 року у справі № 756/8241/20 (провадження № 61-9789св21).

У разі недотримання вимог частини 4 статті 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, процесуальним законодавством передбачено механізм зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката шляхом подання відповідного клопотання.

У питанні зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу варто враховувати висновки Об`єднаної палати Верховного Суду у справі №922/445/19, де серед іншого наголошено, що: зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт; суд з огляду на принципи диспозитивності та змагальності не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду у справах № 922/3436/20, № 910/7586/19 та № 910/16803/19.

Велика Палата Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19) також акцентувала увагу на те, що суд не може за власною ініціативою зменшити витрати на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку іншої, зацікавленої сторони.

Отже, суд при вирішенні питання зменшення витрат на професійну правничу допомогу перевіряє чи подавалося від іншої сторони клопотання про зменшення витрат і наскільки таке клопотання є обґрунтованим відносно критерію неспівмірності заявленого розміру витрат.

Такий висновок викладений Верховним Судом в постанові від 03 серпня 2022 року у справі № 487/4983/20.

Також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22) дійшла наступних висновків:

«учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.» (пункти 168, 169 постанови).

З долучених до матеріалів справи доказів понесення ОСОБА_5 витрат на правничу допомогу у суді апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до додаткової угоди від 13 грудня 2024 року №2 до договору про надання юридичної (правничої) допомоги від 25 березня 2024 року №86 сторони погодили фіксований розмір гонорару у сумі 12000 гривень за надання правничої допомоги у суді апеляційної інстанції у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сокирянського районного суду Чернівецької області від 22 жовтня 2024 року та додаткове рішення Сокирянського районного суду Чернівецької області від 06 листопада 2024 року.

Звітом про надані послуги у звязку з переглядом справи №722/1426/22 у суді апеляційної інстанції від 15 грудня 2024 року за переліком передбачено наступний обсяг правничої допомоги: ознайомлення з апеляційними скаргами на основне та додаткове рішення у справі №722/1426/22, визначення правової позиції, підготовка та направлення відзиву на апеляційну скаргу 6 годин; підготовка та участь у судовому засіданні 1 година.

Згідно з поданої до суду квитанції до прибуткового касового ордера від 15 грудня 2024 року №15/24/12 адвокатом Поляк М. В. прийнято від ОСОБА_2 12000 гривень.

Отже, сума судових витрат, які ОСОБА_2 поніс у зв`язку із розглядом даної справи у суді апеляційної інстанції, становить 12000 гривень.

Позивач, заперечуючи проти заявленого відповідачем до відшкодування розміру витрат на правничу допомогу, вказував на те, що заявлена до стягнення сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 12000 гривень є завищеною та неспівмірною з реальним обсягом такої допомоги у суді апеляційної інстанції, часом витраченим на надання таких послуг, не відповідає критерію реальності таких витрат та їх розумності.

Надаючи оцінку співмірності суми фіксованого гонорару зі складністю справи, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом, колегія суддів виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, обсяг наданої ОСОБА_3 правничої допомоги ОСОБА_2 у ході розгляду справи у суді апеляційної інстанції полягав у наступному: 1)підготовці та подачі 13 грудня 2024 року через систему «Електронний суд» відзиву на апеляційну скаргу, який складений на 4 аркушах; 2)участь у судовому засіданні 14 січня 2025 року, яке тривало 38 хвилин.

Беручи до уваги характер спірних правовідносин, проаналізувавши обсяг наданих послуг адвокатом, оцінюючи співмірність витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, взявши до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, кількість підготовлених процесуальних документів, кількість засідань, тривалість розгляду справи судом, виходячи із засад розумності та справедливості, колегія суддів приходить до висновку, що витрати на правничу допомогу, понесені ОСОБА_2 у суді апеляційної інстанції, підлягають зменшенню з 12000 гривень до 6000 гривень.

Керуючись ст.ст. 141, 270, 381, 382, 384 ЦПК України, Чернівецький апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_2 про ухвалення додаткової постанови задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 6000 (шість тисяч) гривень в рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

На додаткову постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повна додаткова постанова складена 31 січня 2025 року.

Головуючий Олександр ОДИНАК

Судді: Наталія ПОЛОВІНКІНА

Мирослава КУЛЯНДА