Постанова

від 27.01.2025 по справі 914/1040/24

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" січня 2025 р. Справа №914/1040/24

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддяО.В. Зварич

суддіН.М. Кравчук

І.Ю. Панова,

секретар судового засідання Р.А. Пишна,

розглянув у судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Львів Буд-2»</a> б/н від 06.12.2024 року (вх. № 01-05/3545/24 від 06.12.2024 року)

на додаткову ухвалу господарського суду Львівської області від 14.11.2024 року (суддя С.Б.Кітаєва; повний текст додаткової ухвали складено 26.11.2024 року)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Пері Україна»</a> про стягнення судових витрат

у справі № 914/1040/24

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Пері Україна»</a> (надалі ТзОВ «Пері Україна»)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Львів Буд-2»</a> (надалі ТзОВ «Львів Буд-2»)

про стягнення заборгованості. Ціна позову: 1853192,10 грн,

за участю:

від позивача (в режимі відеоконференції): Малеванчук І.В. адвокат (ордер серії ВК №1154122 від 16.12.2024 року);

від відповідача: не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Історія справи

22.04.2024 року ТзОВ «Пері Україна» звернулось до господарського суду Львівської області з позовом до ТзОВ «Львів Буд-2» про стягнення заборгованості. Ціна позову: 1853192,10 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов договору не виконав у повному обсязі зобов`язання по оплаті за отриманий товар.

21.10.2024 року, за вх.№3880/24 від позивача до суду надійшло клопотання про закриття провадження у справі, в якому повідомлено про те, що після подання позову до суду відповідачем погашено заборгованість в розмірі 1853192,10 грн. Відтак, позивач вважає, що заборгованість по Договору №СО-19-0001774 купівлі-продажу від 07.10.2019 року погашена в повному розмірі, відповідно у справі господарського суду Львівської області №914/1040/24 відсутній предмет спору.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 30.10.2024 року закрито провадження у справі №914/1040/23 на підставі п.3 ч.1 ст.231 ГПК України (відсутній предмет спору.

Короткий зміст заяви про стягнення судових витрат

04.11.2024 року через систему «Електронний суд» представником позивача до суду першої інстанції подано заяву (вх.№4042/24) про стягнення судових витрат.

Заява мотивована тим, що 01.02.2024 року між позивачем та Адвокатським бюро «Малеванчук та партнери» було укладено договір про надання правничої допомоги та 01.04.2024 року було укладено додаткову угоду №4. Зазначає, що адвокатським бюро в порядку виконання умов договору надано клієнту правничі послуги на загальну суму 31500,00 грн., які оплачені позивачем. Звертає увагу суду на те, що вартість правничої допомоги за надані послуги по договору є фіксованою та не залежить від кількості витраченого адвокатом часу для надання такої послуги. Просить суд стягнути з відповідача на свою користь витрати на професійну правничу допомогу в сумі 31500,00 грн.

Короткий зміст оскарженої додаткової ухвали суду першої інстанції

Додатковою ухвалою господарського суду Львівської області від 14.11.2024 року у справі №914/1040/24 частково задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Пері Україна»</a> про стягнення судових витрат. Стягнуто з ТзОВ «Львів Буд-2» на користь ТзОВ «Пері Україна» 28000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. В задоволенні решти вимог заяви відмовлено.

Ухвала суду мотивована тим, що представником позивача подано належні докази в обґрунтування обсягу наданих ним послуг і виконання робіт та їх вартості, наведено детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, відтак, суд виснував, що з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення витрати на правничу допомогу в сумі 28000,00грн (написання та подання позовної заяви, написання і подання відповіді на відзив, участь представника в судових засіданнях 29.05.2024, 26.06.2024, 30.08.2024, 09.10.2024, 30.10.2024). Такий розмір відповідатиме обсягу наданих адвокатом послуг та витраченому часу, їх реальності, розумності та співмірності. В задоволенні решти вимог за заявою слід відмовити.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій не погоджується з додатковою ухвалою суду першої інстанції в частині стягнення з нього витрат на професійну правничу допомогу. В цій частині вважає ухвалу незаконною і необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм процесуального права та неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи. Зокрема зазначає, що позивач не надав належних доказів на підтвердження витрат. Заявляє, що представник позивача надав до суду акти приймання-передачі наданих послуг, які складені раніше, ніж фактично надавались послуги. Також стверджує, що ані договір, ані додаткова угода № 4 від 01.04.2024 року не містять умов, що гонорар адвокатського бюро за представництво інтересів клієнта в судовому засіданні господарського суду Львівської області залежить і розраховується в залежності від кількості судових засідань, помножених на вартість послуг за одне судове засідання. Вказує на те, що позивач не обґрунтував і не підтвердив належними та допустимими доказами витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 28000 гривень. Відповідач вважає, що на час подання попереднього розрахунку позивач очікував понести витрати на розгляд справи в суді першої інстанції повністю до прийняття рішення по суті, однак справа не розглянута судом по суті повністю, а провадження у справі закрито. Просить додаткову ухвалу 14.11.2024 господарського суду Львівської області року у справі №914/1040/24 скасувати в частині стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, ухвалити нове рішення, яким в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення відмовити.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому не погодився з його доводами. Зокрема зазначає, що 01.02.2024 року між позивачем та Адвокатським бюро «Малеванчук та партнери» було укладено договір про надання правничої допомоги та 01.04.2024 року було укладено додаткову угоду №4. Вказує на те, що адвокатським бюро в порядку виконання умов договору надано клієнту правничі послуги на загальну суму 31500,00 грн, які оплачені позивачем. Звертає увагу суду на те, що факт надання правничих послуг підтверджується матеріалами судової справи. Просить додаткову ухвалу 14.11.2024 господарського суду Львівської області року у справі №914/1040/24 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи, зазначені у відзиві на апеляційну скаргу.

23.01.2025 року через систему «Електронний суд» представник відповідача подав заяву (вх. № 01-04/646/25 від 23.01.2025 року) про розгляд справи без його участі.

Обставини справи

Як видно із наявних у справі копій документів, 01.02.2024 року між ТзОВ «Пері Україна» та Адвокатським бюро «Малеванчук та партнери» було укладено договір №01-02 про надання правничої допомоги.

Відповідно до п.1.1.Договору Клієнт доручає Адвокатському бюро надавати йому правничу допомогу шляхом представництва, захисту, здійснення інших видів правничої допомоги та дій, що мають юридичне значення, згідно законодавства про види адвокатської діяльності, а Адвокатське бюро зобов`язується виконувати отримані від Клієнта доручення від імені та за рахунок Клієнта в порядку та на умовах, визначених Договором.

За приписами п.3.3.Договору гонорар Адвокатського бюро погоджується за взаємною домовленістю Сторін. Порядок обчислення гонорару, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, а також порядок оплати фактичних витрат Адвокатського бюро за виконання доручень Клієнта визначаються додатковою угодою до даного Договору, яка є невід`ємною його частиною та набуває чинності з дня її підписання.

01.04.2024 року між ТзОВ «Пері Україна» та Адвокатським бюро «Малеванчук та партнери» було укладено додаткову угоду №4 до договору №01-02.

Відповідно до ч.1. Додаткової угоди гонорар (винагорода) Адвокатського бюро за надання правничої допомоги, яка полягає в представництві інтересів Клієнта щодо стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЬВІВ-БУД-2» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Пері Україна»</a> заборгованості з оплати Товару в розмірі 1 853 192, 10 грн по Договору №СО-19-0001774 купівлі-продажу від 07.10.2019, Сторонами цієї Угоди визначена в таких розмірах:

збір документів, що стосуються господарського спору (договору купівлі-продажу, додаткових угод, додатків, первинних бухгалтерських документів, банківських документів,) по Договору №СО-19-0001774 купівлі-продажу від 07.10.2019 - 1 000, 00 грн (п.1.1.Додаткової угоди);

вивчення та здійснення правового аналізу документів, що стосуються господарського спору (договору купівлі-продажу, додаткових угод, додатків, первинних бухгалтерських документів, банківських документів,) по Договору №СО-19-0001774 купівлі-продажу від 07.10.2019 - 1 000, 00 грн (п.1.2.Додаткової угоди);

підготовка та направлення товариству з обмеженою відповідальністю «ЛЬВІВ-БУД 2» вимоги про погашення заборгованості по Договору №СО-19-0001774 купівлі-продажу від 07.10.2019 (п.1.3.Додатоковї угоди);

підготовка та подання до суду позовної заяви (додатків до позову) про стягнення заборгованості по Договору №СО-19-0001774 купівлі-продажу від 07.10.2019 - 5 000, 00 грн (1.4.Додаткової угоди);

підготовка відповіді на відзив на позовну заяву 3 000, 00 грн (п.1.5.Додаткової угоди);

представництво інтересів Клієнта в судовому засіданні Господарського суду Львівської області 4 000, 00 грн (за одне судове засідання), (п.1.6.Додаткової угоди);

підготовка та подання до Господарського суду Львівської області клопотання/заяви про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу адвоката 500, 00 грн (п.1.7.Додаткової угоди).

В матеріалах справи наявні копії Актів прийому-передачі послуг №05/04/24 від 05.04.2024 року, №29/05/24 від 29.05.2024 року, №19/06/24 від 19.06.2024 року, №26/06/24 від 26.06.2024 року, №30/08/24 від 30.08.2024 року, №09/10/24 від 09.10.2024 року та 30/10/24 від 30.10.2024 року.

Також наявний копії рахунків-фактур №05/04 від 05.04.2024 року на суму 8000,00 грн, №29/05 від 29.05.2024 року на суму 4000,00грн, №19/06 від 19.06.2024 року на суму 3000,00 грн, №26/06 від 26.06.2024 року на суму 4000,00 грн, №30/08 від 30.08.2024 року на суму 4000,00 грн, №09/10 від 09.10.2024 року на суму 4000,00 грн та №30/10 від 30.10.2024 року на суму 4500,00 грн.

Згідно копій платіжних інструкцій, долучених до матеріалів справи, ТзОВ «Пері Україна» оплатило надані послуги.

Норми права та мотиви, якими керується суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та висновки суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно із частиною 3 статті 130 Господарського процесуального кодексу України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

За приписами частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У відповідності до частини 1 статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

За положеннями частини 2, 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 4-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно із частиною 4, 5 статі 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

У статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» зазначено, що договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За змістом статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За обставинами цієї справи, 22.04.2024 року ТзОВ «Пері Україна» звернулось до суду першої інстанції з позовом до ТзОВ «Львів Буд-2» про стягнення заборгованості у розмірі 1853192,10 грн.

21.10.2024 року позивач звернувся до суду з клопотанням про закриття провадження у справі №914/1040/24, в якому повідомив про те, що після подання позову до суду відповідачем повністю погашено заборгованість за Договором №СО-19-0001774 купівлі-продажу від 07.10.2019 року в розмірі 1853192,10 грн., відповідно у справі відсутній предмет спору.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 30.10.2024 року закрито провадження у справі №914/1040/23 на підставі п.3 ч.1 ст.231 ГПК України у зв`язку з відсутністю предмету спору.

В обгрунтування заяви про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу позивач покликається на те, що Адвокатським бюро в порядку виконання умов Договору про надання правничої допомоги №01-02 від 01.02.2024 року надано Клієнту правничі послуги, які зазначені у п.1.1.-1.4. Додаткової угоди: збір документів, що стосуються господарського спору (договору купівлі-продажу, додаткових угод, додатків, первинних бухгалтерських документів, банківських документів); правовий аналіз та вивчення документів, що стосуються господарського спору (договору купівлі-продажу, додаткових угод, додатків, первинних бухгалтерських документів, банківських документів); підготовка та направлення товариству з обмеженою відповідальністю «ЛЬВІВ-БУД 2» вимоги про погашення заборгованості; підготовка та направлення позовної заяви відповідачу та суду про стягнення заборгованості.

В матеріалах справи наявні копії Актів прийому-передачі послуг №05/04/24 від 05.04.2024 року, №29/05/24 від 29.05.2024 року, №19/06/24 від 19.06.2024 року, №26/06/24 від 26.06.2024 року, №30/08/24 від 30.08.2024 року, №09/10/24 від 09.10.2024 року та 30/10/24 від 30.10.2024 року; копії рахунків-фактур №05/04 від 05.04.2024 року на суму 8000,00 грн, №29/05 від 29.05.2024 року на суму 4000,00грн, №19/06 від 19.06.2024 року на суму 3000,00 грн, №26/06 від 26.06.2024 року на суму 4000,00 грн, №30/08 від 30.08.2024 року на суму 4000,00 грн, №09/10 від 09.10.2024 року на суму 4000,00 грн та №30/10 від 30.10.2024 року на суму 4500,00 грн., а також копії платіжних інструкцій на підтвердження оплати позивачем послуг про надання правничої допомоги, яким суд першої інстанції надав відповідну правову оцінку.

Враховуючи вищеописані норми процесуального закону, проаналізувавши матеріали справи, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідно до частини третьої статті 130 ГПК України судові витрати позивача не відшкодовуються відповідачем лише у разі відмови позивача від позову. Натомість, якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Оскільки представником позивача подано належні докази в обґрунтування обсягу наданих ним послуг і виконання робіт та їх вартості, наведено детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, суд вірно виснував, що з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення витрати на правничу допомогу в сумі 28000,00 грн., і такий розмір відповідатиме обсягу наданих адвокатом послуг та витраченому часу, їх реальності, розумності та співмірності.

Апеляційний господарський суд зазначає, що додаткова ухвала місцевого господарського суду постановлена з дотриманням вимог норм процесуального права, є законною та обґрунтованою. Висновки, наведені в оскаржуваній додатковій ухвалі, не спростовуються доводами скаржника.

За наслідками апеляційного перегляду оскарженого судового рішення судова колегія констатує, що доводи апелянта не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги. Ці доводи не спростовують висновків, покладених в основу додаткової ухвали господарського суду Львівської області від 14.11.2024 року у справі 914/1040/24.

Згідно з частинами 1, 2, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч.ч. 1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов`язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Підсумовуючи вищевказане, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції постановив додаткову ухвалу у відповідності до з`ясованих обставин, що мають значення для справи та норм процесуального права. Така додаткова ухвала є законною та обґрунтованою, а відтак її необхідно залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Судові витрати

З огляду на те, що суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, залишаються за скаржником відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись, ст. ст. 86, 123, 124, 126, 129, 197, 244, 255, 269, 270, 271, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Львів Буд-2»</a> б/н від 06.12.2024 року (вх. № 01-05/3545/24 від 06.12.2024 року) залишити без задоволення, додаткову ухвалу господарського суду Львівської області від 14.11.2024 року у справі №914/1040/24 - без змін.

Справу повернути в господарський суд Львівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.

Головуючий суддя О.В. Зварич

СуддяН.М. Кравчук

СуддяІ.Ю. Панова