Постанова

від 27.01.2025 по справі 912/16/24

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.01.2025 року м.Дніпро Справа № 912/16/24

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),

суддів: Паруснікова Ю.Б., Верхогляд Т.А.,

секретар судового засідання: Логвиненко І.Г.

представники сторін:

від прокуратури Дніпропетровської області: Ємельянов В.А., прокурор (в залі суду);

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не приєднався (акт);

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Титан - Кіровоград" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 06.05.2024 (суддя Кабакова В.Г., повний текст складено та підписано 16.05.2024) у справі № 912/16/24

за позовом Керівника Кропивницької окружної прокуратури Кіровоградської області, вул. Є. Чикаленка, 11, м. Кропивницький, 25006, в інтересах держави в особі Східного офісу Державної аудиторської служби, вул. Володимира Антоновича, 22, корп. 2, м. Дніпро, 49101, в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області, вул. Архітектора Паученка, 64/53, м. Кропивницький, 25006 та

Кропивницької міської ради, вул. Велика Перспективна 41, м. Кропивницький, 25022

до відповідачів:

1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Титан - Кіровоград", вул. Покровська, 48, м. Кропивницький, 25006

2. Комунального підприємства "Універсал 2005" Кропивницької міської ради", вул. Садова, 88 Б, м. Кропивницький, 25001

про визнання недійсними додаткових угод, стягнення 286 872,50 грн

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Кіровоградської області звернувся Керівник Кропивницької окружної прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави в особі Східного офісу Державної аудиторської служби, в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області та Кропивницької міської ради з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Титан - Кіровоград" та Комунального підприємства "Універсал 2005" Кропивницької міської ради" з вимогами про:

- визнати недійсною додаткову угоду № 2 від 02.04.2021 до Договору № 165 від 15.03.2021, укладену між Комунальним підприємством "Універсал 2005" Кропивницької міської ради" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Титан-Кіровоград",

- визнати недійсною додаткову угоду № 3 від 01.06.2021 до Договору № 165 від 15.03.2021, укладену між Комунальним підприємством "Універсал 2005" Кропивницької міської ради" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Титан-Кіровоград",

- визнати недійсною додаткову угоду № 4 від 01.07.2021 до Договору № 165 від 15.03.2021, укладену між Комунальним підприємством "Універсал 2005" Кропивницької міської ради" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Титан-Кіровоград",

- стягнути з ТОВ "Титан - Кіровоград" на користь загального фонду міського бюджету міста Кропивницького безпідставно сплачені кошти в сумі 286 872,50 грн,

- стягнути з ТОВ "Титан - Кіровоград" судовий збір.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що оскаржувані додаткові угоди, якими підвищено ціни на паливо, не мають належного документального обґрунтування, укладені в порушення вимог ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 06.05.2024 у справі №912/16/24 позов задоволено.

Визнано недійсною додаткову угоду № 2 від 02.04.2021 до Договору № 165 від 15.03.2021, укладену між Комунальним підприємством "Універсал 2005" Кропивницької міської ради" (і.к. 33962950) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Титан-Кіровоград" (і.к. 37168071).

Визнано недійсною додаткову угоду № 3 від 01.06.2021 до Договору № 165 від 15.03.2021, укладену між Комунальним підприємством "Універсал 2005" Кропивницької міської ради" (і.к. 33962950) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Титан-Кіровоград" (і.к. 37168071).

Визнано недійсною додаткову угоду № 4 від 01.07.2021 до Договору № 165 від 15.03.2021, укладену між Комунальним підприємством "Універсал 2005" Кропивницької міської ради" (і.к. 33962950) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Титан-Кіровоград" (і.к. 37168071).

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Титан-Кіровоград" на користь загального фонду міського бюджету міста безпідставно сплачені кошти в сумі 286 872,50 грн.

Не погодившись із зазначеним рішенням, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Титан - Кіровоград", в якій просить скасувати рішення та прийняти нове, яким відмовити в позові.

При цьому, заявник апеляційної скарги стверджує, що з боку ТОВ «Титан-Кіровоград» та КП «Універсал 2005» Кропивницької міської ради під час укладення спірних додаткових угод дотримано вимоги ст.ст. 651, 652 ЦК України та статті 41 ЗУ «Про публічні закупівлі». А підписані між сторонами додаткові угоди мали належне обґрунтування у вигляді експертних висновків Кіровоградської регіональної торгово-промислової палати.

При укладенні оскаржуваних додаткових угод сторонами не порушено вимог п, 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки внаслідок укладення цих додаткових угод ціна за одиницю товару не перевищувала 10% від попередньої ціни з урахуванням попередніх змін, внесених попередніми додатковими угодами.

Підстави для визнання недійсними оскаржуваних додаткових угод відсутні, оскільки вони укладені сторонами у відповідності до вимог чинного законодавства в сфері публічних закупівель, відповідно, також відсутні підстави для стягнення з Відповідача-1 будь-яких сум.

Сторони договору про закупівлю правомірно вносили зміни декілька разів у частині ціни за одиницю товару, але не більше ніж на 10 відсотків кожного разу, з урахуванням попередніх змін, внесених до нього, при цьому, що такі зміни не призвели до збільшення суми, визначеної в договорі.

На вказані обставини суд першої інстанції уваги не звернув.

Крім того, визначені прокурором позивачі є неналежними позивачами у даній справі. В матеріалах справи відсутні належні і допустимі докази в підтвердження того, що Кропивницька окружна прокуратура повідомляла КП "Універсал 2005" Кропивницької міської ради" та/або Управління Житлово-комунального господарства, як головного розпорядника бюджетних коштів, про виявлені порушення законодавства при здійсненні публічних закупівель. У позовній заяві прокуратури не обґрунтовано наявність підстав для здійснення представництва в суді законних інтересів держави, що виключає можливість для суду підтвердити наявність таких підстав (зокрема, у заяві не вказано, у чому саме полягає порушення або загроза порушення інтересів держави та за захистом яких саме інтересів прокурор вступає у справу, у чому полягає необхідність їх захисту та у який спосіб), не вказано в чому полягає неможливість або відсутність можливості позивачів та зокрема відповідача-2 та Управління ЖКГ Кропивницької міської ради самостійно подати позовну заяву до відповідача-1 та брати участь у судових засіданнях у справі. Належним позивачем є Управління житлово-комунального господарства Кропивницької міської ради, як головний розпорядник коштів міського бюджету міста Кропивницького, відповідно до ст.22 Бюджетного кодексу України та Рішення Кропивницької міської ради "Про бюджет Кропивницької міської територіальної громади на 2021 рік" за №43 від 22.12.2020.

Також відповідач-1 зазначає, що як вбачається з матеріалів справи, та підтверджується наявними у ній доказами у даній справі прокурор отримав інформацію про порушення законодавства у сфері публічних закупівель не під час виконання функцій, передбачених статтею 131-1 Конституції України, а в результаті "моніторингу вебпорталу публічних закупівель "Prozorro". Такі дії органів прокуратури порушують норми Конституції України, оскільки на прокуратуру не покладені функції загального моніторингу дотримання законодавства, відсутній будь-який порядок здійснення моніторингу прокурорами та критерії його здійснення.

Окрім того, на думку відповідача-1, у своїй позовній заяві прокурор жодним чином не наводить будь-яких доказів бездіяльності Східного офісу Державної аудиторської служби в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області та Кропивницької міської ради щодо не вжиття заходів стосовно усунення виявлених порушень щодо завищення цін на товар внаслідок укладання додаткових угод, оскільки у вказаний період діяли карантин та мораторій на проведення перевірок під час військового стану. З наданих Прокурором матеріалів не вбачається обставин, які б давали підстави для висновку про невиконання або неналежне виконання Кропивницькою міською радою, Східним офісом Державної аудиторської служби в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби, КП "Універсал 2005" Кропивницької міської ради, Управлінням ЖКГ Кропивницької міської ради, в тому числі, які є самостійними юридичними особами з повним обсягом процесуальної дієздатності, своїх функцій щодо захисту інтересів держави, оскільки сама по собі обставина не звернення позивача з позовом протягом певного періоду, без з`ясування фактичного стану правовідносин між сторонами спору, не свідчить про неналежне виконання таким органом своїх функцій із захисту інтересів держави.

Відповідач-1 ще зазначає, що копії документів, які подані прокурором в якості доказів, завірені особою, стосовно якої суду не надано доказів на підтвердження наявності у неї відповідних повноважень, як відстуні відповідні докази в матеріалах справи. З доданих до матеріалів позовної заяви копій документів вбачається, що вони засвідчені прокурором Кропивницької окружної прокуратури Кіровоградської області Аллою Стамат, яка не має повноважень на засвідчення копій документів від імені Кропивницької окружної прокуратури. Позовна заява підписана керівником Кропивницької окружної прокуратури Володимиром Рубаном 27.12.2023 та направлена до суду в той же день. Разом з тим, усі копії документів, які додані до позовної заяви засвідчені - прокурором Кропивницької окружної прокуратури Кіровоградської області Аллою Стамат 28.12.2023, яка не є учасником справи. Документи засвідчені на наступний за днем подання позовної заяви день, шляхом накладення факсимільного підпису. Також, подані прокурором додатки до позовної заяви - копії відповідних документів, в тому числі, доданих роздруківок скріншотів з сайту, не відповідають вказаним вимогам, оскільки не містять відповідних реквізитів: слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії. Оскільки під засвідченням копії документа слід розуміти саме засвідчення відповідності копії оригіналу відповідного документу, відсутність на копії напису про її засвідчення "Згідно з оригіналом" чи в іншому словесному виразі дає підстави вважати її такою, що не посвідчена в установленому порядку. З наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що вони засвідчені з порушенням діючого законодавства, зокрема, містять факсимільне відтворення підпису (відбиток), а не власноручний підпис прокурора Алли СТАМАТ. Відтак, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази в підтвердження позовних вимог.

Від Кропивницької міської ради надійшов відзив, за змістом якого позивач-2 вважає, що належним позивачем у даній справі є Головне управління житлово - комунального господарства Кропивницької міської ради, а не міська рада. За рішенням Кропивницької міської ради від 02.02.2021 № 74 затверджено статут КП "Універсал 2005" згідно положень якого управління підприємством здійснюється ГУ ЖКГ Кропивницької міської ради.

Прокурором надано суду відзив та пояснення на відзив позивача-2 на апеляційну скаргу, в яких викладено позицію щодо належності позивача Кропивницької міської ради, як представника інтересів територіальної громади міста Кропивницького та засновника відповідача-2 та уповноважена здійснювати функції держави у спірних правовідносинах.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.06.2024 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Іванова О.Г. (доповідач), судді Коваль Л.А., Верхогляд Т.А.

З огляду на відсутність в суді апеляційної інстанції матеріалів справи на час надходження скарги, ухвалою суду від 11.06.2024 здійснено запит матеріалів справи із Господарського суду Кіровоградсбкої області та відкладено вирішення питання про рух апеляційної скарги до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.

18.06.2024 матеріали справи надійшли до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.06.2024 (суддя доповідач Іванов О.Г.) апеляційну скаргу відповідача-1 залишено без руху через неподання доказів оплати судового збору (визначена сума сплати 18 532,64 грн.). Скаржнику наданий строк для усунення недоліків апеляційної скарги відповідно до ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.

28.06.2024 на адресу суду від скаржника, на виконання вимог ухвали від 18.06.2024 надійшла заява про усунення недоліків скарги, до якої додано платіжну інструкцію №2563495648 від 26.06.2024 про сплату 18 532,64 грн.

Ухвалою суду від 01.07.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Титан - Кіровоград" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 06.05.2024 у справі №912/16/24; розгляд справи призначено на 15.10.2024; сторонам встановлений строк для подачі відзиву, заяв, клопотань.

15.10.2024 розпорядженням керівника апарату суду відповідно до пункту 2.4.6. Засад використання автоматизованої системи документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи №912/16/24 у зв`язку тимчасовою непрацездатністю судді Коваль Л.А.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.10.2024, справу №912/16/24 передано колегії суддів у складі: Іванов О.Г. (головуючий, доповідач), Верхогляд Т.А., Парусніков Ю.Б.

Ухвалою суду від 15.10.2024 розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Титан - Кіровоград" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 06.05.2024 у справі № 912/16/24 відкладено на 27.01.2025; ухвалено провести судове засідання (та всі інші) у справі №912/16/24 з представником Комунального підприємства "Універсал 2005" Кропивницької міської ради" адвокатом Єрьоменко Віктором Петровичем в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв`язку "EasyCon" (https://vkz.court.gov.ua/).

27.01.2025 складено акт про те, що при розгляді 27.01.2025 апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Титан - Кіровоград" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 06.05.2024 у справі № 912/16/24 секретар судового засідання намагалась вийти на зв`язок з представником відповідача-2 Єрьоменко В.П., але представник на зв`язок не вийшов.

В судовому засіданні 27.01.2025 Центральним апеляційним господарським судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови у даній справі.

28.01.2025 канцелярією суду зареєстровані клопотання відповідача-2 про проведення засідання за відсутності учасника справи та відповідача-1 про відкладення розгляду справи, які не беруться судом до уваги, оскільки надійшли після розгляду справи.

Заслухавши доповідь головуючого судді, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, заслухавши пояснення прокурора, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.

У позові прокурор зазначає обставини оголошеної КП "Універсал 2005" Кропивницької міської ради" закупівлі ДК 021:2015-09130000-9 "Нафта і дистиляти" (бензин А-92, дизельне паливо) за процедурою відкритих торгів UА-2021-02-02-009060-а, з очікуваною вартістю 4 415 600,00 грн. Учасниками вказаних відкритих торгів подано пропозицію ЗАТ "РУР ГРУП С.А." - 4 040 250,00 грн та ТОВ "Титан-Кіровоград" - 4 041 000,00 грн.

За результатами проведених відкритих торгів КП "Універсал 2005" Кропивницької міської ради" (Покупець) укладено з переможцем торгів ТОВ "Титан-Кіровоград" (Постачальник) Договір №165 від 15.03.2021 (а.с. 50-51 т. 1), предметом якого є бензин А-92 в кількості 25000 літрів та дизельне паливо в кількості 155000 літрів.

Відповідно до специфікації № 1 від 15.03.2021 (Додаток №1 до Договору) ціна за 1 літр бензину А-92 складає 20,90 грн (всього на загальну суму 522 500,00 грн) та за 1 літр дизельного палива складає 22,70 грн (всього на загальну суму 3 518 500,00 грн).

За умовами Договору:

- Постачальник зобов`язується у 2021 році передати у власність покупця, а покупець - прийняти і оплатити товар, перелік та асортимент якого визначений в Специфікації (Додаток 1 до Договору) (п. 1.1.),

- ціна цього Договору визначена сторонами згідно із Специфікацією товару (Додаток 1 до Договору) і на момент підписання становить 4 041 000 грн, у тому числі ПДВ 20 % - 673500 грн (п. 3.2.),

- сторони домовились, що перегляд зміни ціни за одиницю товару у разі коливання такої ціни на ринку, може здійснюватися не частіше одного разу на місяць не більше ніж на 10 % на підставі інформації або висновку від компетентного органу, що підтверджує зміну ціни на ринку за відповідний період. Якщо замовник здійснив оплату за товар, а учасник здійснив відпуск товару шляхом надання карток (талонів) на товар перегляд зміни ціни за одиницю товару не здійснюється (п. 3.4.),

- розрахунки проводяться Покупцем на підставі рахунку-фактури Постачальника, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника вказаний у цьому Договорі (п. 4.1.),

- усі розрахунки за цим договором проводяться у безготівковому вигляді за формою платіжного доручення (п. 4.2.),

- розрахунки за кожну поставлену партію товару згідно специфікації, здійснюються Покупцем протягом 5 банківських днів з моменту отримання товару. Згідно статті 23 Бюджетного кодексу України бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення. У разі затримки фінансування на вказані цілі Покупець здійснює розрахунки з Постачальником протягом 5 робочих днів з дня надходження коштів на його рахунок (п. 4.3.),

- товар постачається за заявками Покупця шляхом надання Покупцю карток (або талонів) на товар номіналом 10,15, 20 та 40 літрів, які діють протягом 6 (шести) місяців з дня отримання карток (або талонів) з подальшою пролонгацією до 1 року. Відпуск товару здійснюється шляхом обміну карток (або талонів) номіналом 10, 15, 20 та 40 літрів на рівноцінний товар на АЗС м. Кропивницький. Місце поставки товару: АЗС міста Кропивницький. Постачальник зобов`язаний передати Покупцю наступні документи - видаткову накладну, талони (або картки) номіналом 10, 15, 20 та 40 літрів, копію сертифіката відповідності та у випадку необхідності іншу документацію та товар (п. 5.1.-5.3.),

- цей Договір набирає чинності з 15.03.2021 та діє до 31.12.2021, або до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за Договором (п. 10.1.),

- сторони підтверджують, що досягли згоди з усіх істотних умов цього Договору, що були передбачені Покупцем в тендерній документації за закупівлю товару (предмет (найменування, кількість, вимога щодо якості товару), ціна, строк дії договору). Істотні умови договору не повинні змінюватись після підписання договору до повного виконання зобов`язань сторонами, крім випадків, які передбачені чинним законодавством України, зокрема: збільшення ціни за одиницю товару до 10 % пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю (п. 11.4.).

Додатковою угодою № 1 від 15.03.2021 до Договору № 165 від 15.03.2021 сторони дійшли згоди внести зміни до п. 3.2. Договору та виклали його в наступній редакції:

"Ціна цього Договору на момент його підписання становить 4 041 000,00 грн, у тому числі ПДВ 20 % - 673500,00 грн, з них:

3 233 000,00 грн - кошти місцевого бюджету

808 000,00 грн - кошти підприємства".

В подальшому між сторонами Договору укладено низку додаткових угод, за умовами яких збільшено ціну за товару: бензин А-92 з 20,90 грн до 23,40 грн (на 11,9%), дизельного палива з 22,70 грн до 25,20 грн (на 11,1%), з одночасним зменшенням обсягу товару.

На підтвердження зростання ціни на паливно-мастильні матеріали відповідачем 1 до Додаткових угод надано висновки за результатами цінового моніторингу Кіровоградської регіональної ТПП.

Відтак укладеними додатковими угодами до Договору обсяг бензину А-92 зменшився з 25000 літрів до 23333 літрів (на 1667 літри, або на 6,67 %), дизельного палива зі 155000 літрів до 143896 літрів (на 11104 літр, або на 7,16 %), ціну за 1 літр бензину підвищено з 20,90 грн до 23,40 грн, тобто збільшено на 11,9 %, а ціну дизельного палива підвищено з 22,70 грн до 25,20 грн, тобто збільшено на 11,1 %.

На виконання умов Договору та додаткових угод придбано бензин А-92 в кількості 23333 л на суму 522 492,20 грн та ДП в кількості 143896 л на суму 3518479,20 грн.

Підставою позову зазначено порушення вимог Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки внаслідок укладення спірних додаткових угод до договору ціна за одинцю товару перевищила десятивідсоткову граничну межу.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що Відповідач-1 не довів виникнення у нього права змінити вартість предмета закупівлі, що поставляється ним за договором, у зв`язку із коливанням цін на ринку. Оскільки при зверненні до замовника з пропозиціями підвищити ціну, постачальник має обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні, запропонованій замовнику на тендері, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним. Крім того, постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).

Таких доказів відповідачами не надано та відповідних обставин судом не встановлено. Виключно коливання цін на ринку на нафтопродукти не може бути беззаперечною підставою для автоматичного перегляду (збільшення) погодженої сторонами ціни за одиницю товару.

Натомість, судами встановлено, що сторони послідовно збільшували вартість бензину та дизельного палива, за відсутності доказів, що їх вартісні показники упродовж дії договору зростали в такій прогресії, що виконання його умов стало вочевидь невигідним (збитковим) для ТОВ "Титан-Кіровоград".

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Щодо правомочності звернення прокурора з позовною заявою.

При зверненні до суду прокурор посилався на положення ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", ст. 131-1 Конституції України, ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, а саме: здійснення ним представництва інтересів держави в суді в інтересах держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації та Східного офісу Держаудитслужби, як органів, які уповноважені здійснювати функції із захисту майнових інтересів держави у спірних відносинах, але належним чином не здійснюють захист інтересів держави представницькими засобами.

Статтею15 Цивільного кодексу України закріплено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частиною 2 ст. 2 Кодексу передбачено, що одним з учасників цивільних відносин є держава Україна, яка згідно зі ст.ст. 167, 170 Цивільного кодексу України набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом, та діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.

У судовому процесі, зокрема у господарському, держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах. Отже, під час розгляду справи у суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган.

Аналогічний за змістом висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц та від 27.02.2019 у справі №761/3884/18.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Тобто, зазначене конституційне положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу.

Як підкреслив Конституційний Суд України у своєму рішенні №4-рп/2008 від 01.04.2008, неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої і судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.

Статтею 1 Закону України "Про прокуратуру" встановлено, що прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту, зокрема, загальних інтересів суспільства та держави.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 2 Закону на прокуратуру покладається функція з представництва інтересів держави в суді у випадках, визначених цим Законом.

Згідно з ч. 3 ст. 23 Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

За приписами ч. 4 ст. 23 Закону наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень.

За приписами ст. 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених ст. 174 цього Кодексу.

Аналіз положень ст. 53 Кодексу у взаємозв`язку зі змістом ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави вважати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді у випадках, зокрема, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження.

Таким чином, прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Отже, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Зазначену правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

В обґрунтування порушення інтересів держави Прокурор вказав на те, що правовідносини, пов`язані з використанням бюджетних коштів, становлять суспільний інтерес, а незаконність (якщо така буде встановлена) договору, на підставі якого ці кошти витрачаються, такому суспільному інтересу не відповідає.

Зазначено, що відповідно до Статуту Комунального підприємства «Універсал 2005» Кропивницької міської ради» створено згідно з чинним законодавством. Засновником Комунального підприємства «Універсал 2005» Кропивницької міської ради» є Кропивницька міська територіальна громада, в особі Кропивницької міської ради. Засновником та власником підприємства є Кропивницька міська рада.

Фінансування відповідної закупівлі здійснювалось за рахунок бюджетних коштів.

Разом з цим, Східним офісом Держаудитслужби України, як органом, який здійснює державний фінансовий контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів, не вжито жодних заходів щодо усунення відповідних порушень вимог законодавства та повернення бюджетних коштів.

При оцінці доводів Прокурора колегією суддів враховано наступне.

Інтереси держави у сфері публічних закупівель полягають в ефективному використанні бюджетних коштів, дотриманні цілей бюджетних процедур, забезпеченні доступу до участі у публічних закупівлях та конкурентному обранні переможців торгів.

Зазначене кореспондується з положеннями п. п. 4, 6 ч. 1 ст. 7 Бюджетного Кодексу України, за якими бюджетна система України ґрунтується на принципах ефективності та результативності - при складанні та виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення цілей, запланованих на основі національної системи цінностей і завдань інноваційного розвитку економіки, шляхом забезпечення якісного надання публічних послуг при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.

Про наявність вказаних інтересів держави також свідчать норми ст. 5 Закону України Про публічні закупівлі, за якими закупівлі здійснюються за такими принципами:

- добросовісна конкуренція серед учасників;

- максимальна економія, ефективність та пропорційність;

- відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель;

- недискримінація учасників та рівне ставлення до них;

- об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/ спрощеної процедури закупівлі;

- запобігання корупційним діям і зловживанням.

Загроза порушення зазначених інтересів держави полягає у безпідставному допущені до участі у процедурі закупівлі учасника, який не відповідає встановленим кваліфікаційним критеріям. Це у подальшому ставить під істотний сумнів можливість виконання умов договору та законність сплати за це коштів.

Такі дії створюють загрозу економічній безпеці держави, порушують порядок проведення публічних закупівель, надають підстави для корупційних проявів, ставлять одного учасника у нерівне становище поряд з іншими, не дозволяють забезпечити належне виконання закуплених послуг.

Відповідно до ч. 4 ст. 7 Закону України Про публічні закупівлі Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Статтею 5 Закону України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначено, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель, який згідно зі ст. 2 цього Закону є одним з головних завдань органу державного фінансового контролю, здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України Про публічні закупівлі, проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Відповідно до ч. 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 43 від 03.02.2016, Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Відповідно до п. п. 3, 4, 9 ч. 4 зазначеного Положення Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань: реалізує державний фінансовий контроль через здійснення, зокрема, перевірки державних закупівель; здійснює контроль, зокрема, за дотриманням законодавства про державні закупівлі; вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства; передає в установленому порядку правоохоронним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю у разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь.

Отже, згідно з Положенням про Державну аудиторську службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю є Державна аудиторська служба України. На неї покладається державний фінансовий контроль за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, дотриманням законодавства про державні закупівлі.

На території, зокрема, Кіровоградської області компетентним суб`єктом Державної аудиторської служби України виступає її Східний офіс, що підтверджується постановою Кабінету Міністрів України № 266 від 06.04.2016 Про утворення міжрегіональних територіальних органів Державної аудиторської служби, наказом Держаної аудиторської служби України 02.06.2016 № 23 Про затвердження Положення про Східний офіс Державної аудиторської служби України.

З урахуванням наведеного, Східний офіс Держаудислужби є належним органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції щодо реалізації державної політики у сфері закупівель. Аналогічний висновок у подібних правовідносинах викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2018 у справі №826/9672/17 та у постанові Верховного Суду у складі колегії об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.06.2021 у справі №927/491/19.

Відповідно до Статуту КП "Універсал 2005" Кропивницької міської ради", засновником останнього є Кропивницька міська територіальна громада в особі Кропивницької міської ради (п. 1.1 Статуту).

Метою підприємства є здійснення виробничо-господарської діяльності, спрямованої на отримання прибутку для задоволення соціально-економічних потреб засновника та членів трудового колективу (п. 3.1. Статуту).

Джерелом формування майна Підприємства є: майно, передане йому Засновником; доходи, одержані від реалізації, а також від інших видів фінансово-господарської діяльності; капітальні вкладення і дотації з бюджетів (п. 5.2. Статуту).

Майно Підприємства є власністю Кропивницької міської територіальної громади і закріплюється за ним на праві господарського відання (п. 5.4. Статуту).

Вищий орган управління: засновник - Кропивницька міська рада. Засновник вирішує всі питання відносно діяльності підприємства (п. 7.1. Статуту).

Управління підприємством здійснюється Головним управлінням житлово-комунального господарства Кропивницької міської ради (п. 7.2. Статуту).

Тож, майно Підприємства, перебуває в комунальній власності територіальної громади міста в особі Кропивницької міської ради. Засновником та власником підприємства є територіальна громада міста в особі Кропивницької міської ради, а КП "Універсал 2005" Кропивницької міської ради" є стороною договору та одержувачем бюджетних коштів.

Також за інформацією Головного управління Державної казначейської служби України в Кіровоградській області від 07.09.2023 № 07.2-18-06/5113 (а.с. 122-123 т. 1) за даними обліку органів Казначейства оплата за отриманий бензин та дизельне паливо відповідно до Договору № 165 від 15.03.2021, укладеному між КП "Універсал 2005" Кропивницької міської ради" та ТОВ "Титан-Кіровоград" здійснювалась за рахунок коштів загального фонду міського бюджету міста Кропивницький на загальну суму 4 040 971,40 грн.

Відтак, КП "Універсал 2005" Кропивницької міської ради" у спірних правовідносинах, які виникли щодо закупівлі бензину та дизельного палива за Договором, діє як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня (отримувач бюджетних коштів) та є замовником зазначеного товару в обсязі та в межах видатків, що визначені розпорядниками бюджетних коштів вищого рівня - Кропивницькою міською радою.

Разом з цим, порушення законодавства про публічні закупівлі при укладенні Додаткової угоди про збільшення ціни товару після укладення договору про закупівлю не сприяє раціональному та ефективному використанню бюджетних коштів та завдає шкоди економічним інтересам держави у вигляді незаконних витрат бюджетних коштів.

Матеріали справи свідчать, що Прокурором повідомлено зазначених у позові позивачів про виявлені порушення. Також Прокурором направлено до вказаних осіб повідомлення в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Однак, зазначеними у позові особами, в межах компетенції яких передбачено здійснення відповідного контролю та право на звернення до суду, не вжито жодних заходів до повернення до бюджету витрачених коштів та, водночас, не спростовано й тверджень Прокурора щодо виявлених порушень законодавства.

Вказане свідчить про пасивність дій уповноважених органів та відсутність з їх боку будь-яких намірів захистити порушені інтереси держави.

З викладеного слідує, що порушені державні інтереси є незахищеними. Суб`єкти, до компетенції яких віднесені повноваження щодо здійснення необхідного захисту інтересів держави, бездіють та свої обов`язки не виконують, що відповідно до ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" покладає на органи прокуратури обов`язок здійснювати представництво інтересів держави в суді шляхом пред`явлення та підтримання даного позову.

При цьому колегія суддів враховує, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 визначено, що невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як ньому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

У постанові Верховного Суду у складі колегії об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.06.2021 зі справи №927/491/19 зазначено, що обчислення розумного строку для реагування відповідного органу на повідомлення прокурора повинно враховувати не лише останнє повідомлення прокурора про подання позову до суду, а й попередні листи, направлені прокурором органу, якщо в них міститься інформація про стверджувані порушення (а не просто направлено запит на надання інформації).

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає підтвердженими підстави для представництва Прокурором інтересів держави в суді за поданим у даній справі позовом згідно визначених позивачів. При поданні даного позову Прокурор не замінює позивача та не є його альтернативою, а виконує субсидіарну роль, щоб інтереси держави, які в цьому випадку збігаються із публічним інтересом, не були незахищені.

Наведеним спростовуються доводи апелянта стосовно відстуності підстав для представництва прокурором інтересів держави у цій справі.

Відповідно до ст. ст. 173-175, 193 Господарського кодексу України та ст. ст. 11, 509, 526 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення зобов`язань, які мають виконуватись належним чином відповідно до договору та закону.

У статті 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Абзацом другим частини 3 ст. 6 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені ст. 203 Цивільного кодексу України, частиною 1 якої встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно з ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначено Законом України "Про публічні закупівлі".

За приписами ст. 2 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) відповідач-1 належить до замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до цього Закону.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України Про публічні закупівлі передбачено, що цей Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень.

Вказаний Закон передбачає, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (ч. 1 ст. 41).

Згідно з пунктом 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" в редакції на дату укладення Додаткової угоди № 1 від 05.04.2021, істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

Відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу, за таким договором продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу (ч. 1 ст. 662); покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару; договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу (ч. 2 ст. 692).

За частиною 1 ст. 670 Цивільного кодексу України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Як встановлено матеріалами справи, Договір №165 від 15.03.2021 укладено за результатами відкритих торгів, відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі".

Станом на момент підписання Договору сторонами були погоджені всі істотні умови - предмет, ціну та строк виконання зобов`язань за Договором

До вказаного Договору укладено Додаткові угоди № 2, 3, 4, за якими внесено зміни до Договору в частині збільшення ціни за одиницю товару.

Як вже зазначено, Закон України "Про публічні закупівлі" встановлює імперативну норму, згідно з якою після підписання договору до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених ст. 41 Закону, зокрема, за пунктом 2 частини 5 наведеної норми - у випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Тобто, збільшення ціни за одиницю товару відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону може бути за наступних умов:

- коливання ціни такого товару на ринку з моменту підписання договору до виконання зобов`язань сторонами (розмір коливання Законом не визначений);

- збільшення ціни за одиницю товару має бути пропорційним збільшенню ціни такого товару на ринку, але не більше ніж на 10 відсотків;

- така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Згідно наданих до матеріалів справи доказів вбачається, на підтвердження підстав укладення додаткових угодх № 2, 3, 4 ТОВ "Титан-Кіровоград" надало Покупцю висновок Кіровоградської регіональної ТПП за результатами цінового моніторингу № В-220 від 01.04.2021, №В-374 від 01.06.2021, №В-437 від 29.06.2021, які складено на замовлення Товариства з обмеженою відповідальністю "Титан - Кіровоград" та за завданням останнього.

Вказані висновки Кіровоградської регіональної ТПП містять відомості про підвищення ціни за одиницю товару на певні дати.

Втім, необхідно заначити, що всі послідуючі додаткові угоди не відповідають вимогам Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки кожна наступна додаткова угода має фіксовану ціну за одиницю товару, а тому є похідною від попередніх додаткових угод, тому автоматично є укладеною в порушення вимог вказаного Закону, оскільки без попередньої додаткової угоди ціна, відображена у наступній, буде фактично перевищувати дозволений законодавцем відсоток підвищення ціни за одиницю товару, тобто більше ніж на 10 % у порівнянні із основним договором.

Частиною першою статті 11 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні встановлено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати, серед іншого, мають право проводити на замовлення українських та іноземних підприємців експертизу, контроль якості, кількості, комплектності товарів (у тому числі експортних та імпортних) і визначати їх вартість.

Тобто, висновок за результатами цінового моніторингу видається торгово-промисловою палатою за зверненням однієї зі сторін спірних правовідносин (сторін договору), яка (сторона) оплачує послуги торгово-промислової палати. Водночас, інша сторона спірних правовідносин (договору) позбавлена можливості надати свої доводи і вплинути на висновки торгово-промислової палати.

Таке засвідчення зміни ціни товару може вважатися достатнім доказом про існування таких обставин для сторін договору, якщо вони про це домовилися, але не зобов`язує суд у випадку виникнення спору між сторонами безумовно погоджуватися із таким висновком.

Звідси, колегія суддів зазначає, що висновок торгово-промислової палати за результатами цінового моніторингу, який підтверджує коливання ціни товару на ринку, не може вважатися беззаперечним доказом про збільшення ціни за одиницю товару, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами.

Подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 19.08.2022 у справі № 908/2287/17, від 14.02.2018 у справі № 926/2343/16, від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 та від 25.11.2021 у справі № 905/55/21 щодо сертифікату торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин).

Адже, визнання висновку торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом коливання ціни за одиницю товару на ринку, без надання судом оцінки іншим доказам, суперечить принципу змагальності сторін судового процесу.

Відповідачем-1 під час розгляду справи в суді першої інстанції окрім вищезазначеного Висновку будь-яких інших доказів коливання ціни за одиницю товару на ринку з моменту укладання договору до його виконання не надано. З урахуванням наведеного, господарський суд прийшов до правильного висновку про недоведеність даного факту.

Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Принцип змагальності полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог.

Простіше кажучи, позивач стверджує про існування певної обставини та подає відповідні докази, а відповідач може спростувати цю обставину, подавши власні докази. Про перевагу однієї позиції над іншою суд і виносить власне рішення.

При цьому, сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу сама концепція змагальності втрачає сенс.

У даній справі спір між сторонами полягає у тому, чи збільшилася ціна за літр бензину А-92 та дизельного палива на ринку з моменту укладання договору до його виконання. Саме від підтвердження факту зростання ціни за одиницю товару у спірний період залежало право Відповідача (Продавця) на внесення змін до Договору в частині збільшення вартості ціни товару.

Згідно з принципом змагальності саме ініціатор внесення змін до Договору (Відповідач-1) має довести факт зростання ціни літру бензину А-92 та дизельного палива на ринку з моменту укладання договору до його виконання.

Колегія суддів враховує, що метою регулювання, передбаченої ст. 41 Закону "Про публічні закупівлі" можливості сторін змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10%, є запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника.

Так, ст. 652 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Отже, для внесення змін до вже укладеного договору постачальник повинен обґрунтувати, чому підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендерній ціні та довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).

Відповідний висновок наведено у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19.

Згідно з Висновком Великої Палати Верховного Суду про застосування пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", який викладено у постанові від 24.01.2022 у справі № 922/2321/22 (провадження № 12-57гс23):

- ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається (п.88);

- зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку статті 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах (п.89);

- у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі (п.90).

Поміж тим, Відповідач-1 не доводить наведених обставин.

Під час розгляду справи господарським судом, до суду Відповідачем-1 не подано доказів на підтвердження, зокрема, фактичної закупівельної ціни товару, що постачався, та будь-якого документально підтвердженого розрахунку щодо її збільшення.

Натомість, Прокурором на підтвердження своєї позиції до матеріалів справи надано роздруківку із веб-сайту Мінфіну, відповідно до якої станом на дату подання Відповідачем-1 цінової пропозиції, ціна бензину марки А-92 та дизельного палива вже була вищою від ціни, запропонованої ТОВ "Титан - Кіровоград".

Не дивлячись на вказане, ТОВ "Титан - Кіровоград" запропоновано на торгах найнижчу ціну, в результаті чого Відповідач-1 став переможцем торгів та уклав Договір за ціною, запропонованою ним же, та вже менше, ніж за три тижні від укладення Договору звернувся з пропозицією про збільшення ціни.

Верховний Суд у постанові від 12.09.2019 у справі № 915/1868/18 наголосив, що можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та ст. 5 Закону "Про публічні закупівлі".

На підставі вищевикладеного господарський суд правильно погодився з доводами Прокурора, що підвищення ціни за Додатковими угодами №2, 3, 4 здійснено за відсутності законодавчо визначених підстав, внаслідок чого вказана Додаткова угода суперечить п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", що є підставою для визнання такої Додаткової угоди недійсною.

Згідно з ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до ч.1 ст.1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з п.1 ч.3 ст.1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Недійсність додаткових угод означає, що зобов`язання сторін регулюються Договором, за яким ТОВ "Титан-Кіровоград" мало поставити КП "Універсал 2005" Кропивницької міської ради" 25 000 л бензину А-92 за ціною 20,90 грн/л на суму 522 500,00 грн та 155 000 л дизельного палива за ціною 22,70 грн/л на суму 3 518 500,00 грн.

Однак, відповідач-1 поставив відповідачу-2 бензин А-92 на суму 522 492,20 грн в загальній кількості 23333 л та дизельне паливо на суму 3 518 479,20 грн в кількості 143896 л. Відтак, враховуючи ціну погоджену сторонами у Договорі, відповідач-2 повинен сплатити відповідачу-1 за поставлений бензин А-92 в об`ємі 23333 л 487 659,70 грн та за дизельне паливо в об`ємі 143896 л 3 266 439,20 грн, а отже, розмір надмірно сплачених коштів становить 286 872,50 грн.

Таким чином, грошові кошти в сумі 286 872,50 грн є безпідставно одержаними відповідачем-1, підстава їх набуття відпала, а тому відповідач-1 зобов`язаний їх повернути.

З урахуванням фактичних обставин справи, підтверджених відповідними доказами, з огляду на норми законодавства, які підлягають до застосування у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що доводи скаржника, наведені в апеляційній скарзі є необґрунтованими.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Статтею 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

У цій справі, звертаючись з апеляційною скаргою, скаржник не довів неправильного застосування судом норм матеріального і процесуального права, як необхідної передумови для скасування прийнятого у справі рішення, тому колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення апеляційної скарги, а рішення місцевого господарського суду у даній справі слід залишити без змін.

Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв`язку із апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника у скарзі і відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282-284 ГПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Титан - Кіровоград" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 06.05.2024 у справі №912/16/24 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 06.05.2024 у справі №912/16/24 - залишити без змін.

Судові витрати Товариства з обмеженою відповідальністю "Титан - Кіровоград" за подання апеляційної скарги на рішення суду покласти на заявника апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено і підписано 30.01.2025.

Головуючий суддяО.Г. Іванов

СуддяЮ.Б. Парусніков

Суддя Т.А Верхогляд