Рішення

від 21.01.2025 по справі 904/3153/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.01.2025м. ДніпроСправа № 904/3153/22 (904/3667/24)

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мартинюка С.В. за участю секретаря судового засідання Рибалка Г.Д.

Представники:

Від позивача: Демчан О.І. (розпорядник майна ТОВ "ІММЕ");

Від відповідача-1: Волова О.В. (адвокат);

Від відповідача-2: не з`явився;

Від третьої особи: Осипов О.О. (адвокат).

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІММЕ", м. Дніпро

до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРАРНІ ТЕХНОЛОГІЇ УКРАЇНИ", м. Дніпро

відповідача-2 Акціонерного товариства "Акцент-Банк", м. Дніпро

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-1 Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпро-Сіті Естейт", м. Дніпро.

про витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання недійсним правочину

в межах справи №904/3153/22

за заявою Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк", м. Київ

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "ІММЕ", м. Дніпро

про визнання банкрутом

ПРОЦЕДУРА

ТОВ "ІММЕ" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача-1 ТОВ "Аграрні технології України" та відповідача-2 АТ "АКЦЕНТ-БАНК" витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання недійсним договору.

Ухвалою господарського суду від 20.08.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 10.09.2024.

21.08.2024 через систему "Електронний суд" від відповідача-1 надійшло клопотання про залишення позовної заяви без руху.

22.08.2024 через систему "Електронний суд" від позивача надійшли заперечення на клопотання відповідача-1 про залишення позову без руху.

04.09.2024 через систему "Електронний суд" від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого останній просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

09.09.2024 через систему "Електронний суд" від відповідача-1 надійшла заява про залучення третьої особи та клопотання про зупинення провадження.

Ухвалою господарського суду від 10.09.2024 відкладено підготовче засідання на 08.10.2024.

07.10.2024 через систему "Електронний суд" від відповідача-1 надійшла заява про залишення позову без розгляду.

Ухвалою господарського суду від 08.10.2024 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, відкладено підготовче засідання на 29.10.2024.

Ухвалою господарського суду від 29.10.2024 відкладено підготовче засідання на 13.11.2024.

Ухвалою господарського суду від 13.11.2024 закрито підготовче провадження. Справу призначено до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 26.11.2024.

20.11.2024 до суду через систему "Електронний суд" від розпорядника майна ТОВ"ІММЕ" арбітражного керуючого Демчана О.І. надійшла заява (вх.№53844/24 від 20.11.2024) про забезпечення позову.

Ухвалою господарського суду від 21.11.2024 заяву розпорядника майна ТОВ "ІММЕ" арбітражного керуючого Демчана О.І. (вх.№53844/24 від 20.11.2024) про забезпечення позову - задоволено.

26.11.2024 до суду від відповідача-1 надійшли додаткові пояснення по справі, за змістом яких відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

26.11.2024 до суду через систему "Електронний суд" від ТОВ "ФАІН" надійшла заява (вх.№54751/24 від 26.11.2024) про залучення до справи у якості третьої особи, за змістом якої заявник просить суд повернутися до стадії підготовчого провадження по справі та залучити до участі у справі ТОВ "ФАІН" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-1.

26.11.2024 до суду від ТОВ "Дніпро-Сіті Естейт" надійшла заява (вх.№54753/24 від 26.11.2024) про залучення до справи у якості третьої особи, за змістом якої заявник просить суд повернутися до стадії підготовчого провадження по справі та залучити до участі у справі ТОВ "Дніпро-Сіті Естейт" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-1.

Ухвалою господарського суду від 26.11.2024 постановлено повернутися до розгляду справи №904/3153/22 (904/3667/24) у підготовчому провадженні та продовжено підготовче засідання; задоволено заяву ТОВ "Дніпро-Сіті Естейт" про залучення до справи у якості третьої особи - задовольнити; залучено до участі у справі до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 ТОВ "Дніпро-Сіті Естейт"; відмовлено у задоволенні заяви ТОВ "ФАІН" про залучення до справи у якості третьої особи. Підготовче засідання призначено на 10.12.2024.

06.12.2024 через систему "Електронний суд" від позивача на виконання вимог ухвали господарського суду від 26.11.2024 надійшло клопотання про долучення доказів направлення позову третій особі ТОВ "Дніпро-Сіті Естейт".

10.12.2024 до суду від третьої особи ТОВ "Дніпро-Сіті Естейт" надійшло клопотання про відкладення судового засідання.

Ухвалою господарського суду від 10.12.2024 у задоволення клопотання ТОВ "Дніпро-Сіті Естейт" та ТОВ "Аграрні технології України" про відкладення судового засідання - відмовлено. Відкладено підготовче засідання на 17.12.2024.

16.12.2024 до суду через систему "Електронний суд" від третьої особи ТОВ "Дніпро-Сіті Естейт" надійшли пояснення по справі №904/3153/22 (904/3667/24).

У судовому засіданні 17.12.2024 представником відповідача-1 заявлено усне клопотання про відкладення підготовчого засідання з огляду на те, що учасниками провадження по справі не надано відповіді на поставлені питання в письмовому опитуванні від 16.12.2024.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 21.01.2025.

07.01.2025 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про відмову у наданні відповідей в порядку ст. 90 ГПК України.

21.01.2025 до суду від ТОВ "ДНІПРО-СІТІ ЕСТЕЙТ" надійшла заява про повернення до стадії підготовчого провадження та зобов`язання позивача та відповідача-1 надати відповіді на поставленні питання.

Розглянувши в судовому засіданні 21.01.2025 клопотання ТОВ "ДНІПРО-СІТІ ЕСТЕЙТ" про повернення до стадії підготовчого провадження та зобов`язання позивача та відповідача-1 надати відповіді на поставленні питання, господарський суд встановив наступне.

У поданому клопотанні третя особа зазначає про відсутність відповідей в порядку ст. 90 ГПК України на поставлені ТОВ "ДНІПРО-СІТІ ЕСТЕЙТ" питання у відповідних поясненнях щодо позову.

Враховуючи зазначену обставину, третя особа вважає за необхідне повторно поставити питання позивачу та відповідачу-1 в порядку ст. 90 ГПК України та просить суд повернутись до стадії підготовчого провадження з огляду на відсутність належних доказів в матеріалах справи.

Господарський суд зазначає, що часник справи має право поставити в першій заяві по суті справи або у додатку до неї не більше десяти запитань іншому учаснику справи про обставини, що мають значення для справи. Учасник справи, якому поставлено питання іншим учасником справи, зобов`язаний надати вичерпну відповідь окремо на кожне питання по суті. На запитання до учасника справи, який є юридичною особою, відповіді надає її керівник або інша посадова особа за його дорученням. Відповіді на запитання подаються до суду учасником справи - фізичною особою, керівником або іншою посадовою особою юридичної особи у формі заяви свідка не пізніше як за п`ять днів до підготовчого засідання, а у справі, що розглядається в порядку спрощеного провадження, - за п`ять днів до першого судового засідання (ч.1-3, ст. 90 ГПК України).

Господарський суд наголошує, що розгляд справи по суті не позбавляє учасників справи обов`язку надати відповіді на поставлені питання визначеного ч.2 ст.90 ГПК України.

Також суд вважає за необхідне визначити, що поставлені третьою особою питання до позивача та відповідача-1 не стосуються обставин, що мають значення для справи.

Враховуючи ч. 4 ст. 236 ГПК України, зазначає, що Верховний Суд у своїх постановах неодноразово висловлював позицію щодо можливості судами першої інстанції за наявності певних обставин прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.

Разом з тим такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті.

Тому враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання ТОВ "ДНІПРО-СІТІ ЕСТЕЙТ" про повернення до стадії підготовчого провадження та зобов`язання позивача та відповідача-1 надати відповіді на поставленні питання.

Частиною 5 ст. 242 ГПК України встановлено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 232 ГПК України ухвала є судовим рішенням.

Згідно п. 17 розділу ІІІ положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішення Вищої ради правосуддя 17.08.2021 за №1845/0/15-21 встановлено, що особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Вищевказані ухвали господарського суду по справі №904/3153/22 (904/3667/24) були доставлені до Електронного кабінету відповідача.

Відповідно до положень ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 21.01.2025 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позиція позивача

Розпорядник майна ТОВ "ІММЕ" у поданій заяві зазначає, що в ході здійснення процедури розпорядження майном боржника арбітражним керуючим Демчаном О.І. виявлено, що боржнику на праві власності належало нерухоме майно торгівельний комплекс загальною площею 6921,1 кв.м (РНОНМ 294136280000), який менше ніж за три роки до відкриття провадження у справі про банкрутство було відчужено ТОВ «ІММЕ» на користь ТОВ «Дніпро-Сіті Естейт», та яке станом на дату подання цієї позовної заяви зареєстроване за ТОВ «Аграрні Технології України».

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 12.06.2023 року у справі № 904/3153/22 (904/5022/22) визнано недійсним Договір від 13.01.2021 року про внесення додаткового вкладу серія та номер 80, укладений між ТОВ «ІММЕ» та ТОВ «ДНІПРО-СІТІ ЕСТЕЙТ» в частині передачі як додаткового вкладу об`єкту нерухомого майна, розташованого за адресою: місто Київ, проспект Московський (проспект Бандери Степана; проспект Червоних козаків), будинок 34, загальною площею 6921,1 кв.м., опис: торгівельний комплекс, реєстраційний номер 294136280000, визнано недійсним Акт приймання передачі майна, що вноситься до статутного капіталу від 13.01.2021 року серія та номер 81-82, щодо передачі зазначеного об`єкту нерухомого майна.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 28.11.2023 року у справі № 904/3153/22 (904/5022/22) та постановою Верховного Суду від 14.03.2024 - зазначене рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.06.2023 року залишено без змін.

В позовній заяві розпорядником майна зазначається, що в рамках судового спору № 904/3153/22 (904/5022/22) встановлено факт незаконного вибуття вказаної комерційної нерухомості із власності боржника ТОВ «ІММЕ», факт вчинення фраудаторного правочину із заінтересованою особою. Також арбітражний керуючий Демчан О.І. посилається на те, що внаслідок цього ТОВ «ДНІПРО-СІТІ ЕСТЕЙТ» було використано в неправомірних цілях (як інструмент) для виведення об`єктів нерухомого майна від боржників Банку на пов`язаних осіб з неправомірною метою для уникнення можливості звернення стягнення на нього в рахунок погашення боргів перед Банком.

Відтак, оскільки станом на дату звернення позивачем з цим позовом правочин, на підставі якого майно ТОВ «ІММЕ» вибуло із власності боржника, визнано недійсним, і таке майно перебуває у чужому незаконному володінні ТОВ «Аграрні Технології України», розпорядник майна ТОВ "ІММЕ" вважає що в нього є наявні підстави для звернення з цим позовом.

Враховуючи викладене, позивач просить суд витребувати нерухоме майно із чужого незаконного володіння, а також визнати недійсним договір іпотеки, на підставі якого спірне майно було передане в іпотеку АТ «Акцент-Банк».

Позиція відповідача-1

Відповідачем-1 04.09.2024 подано відзив, відповідно до якого просить в задоволенні позовної заяви відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування поданого відзиву відповідач-1 зазначає, що даний позов подано неналежним позивачем з огляду на те, що звертаючись з даним позовом, розпорядник майна ТОВ «ІММЕ» Демчан О.І. фактично взяв на себе управлінські функції всупереч ст.44 Кодексу України з процедур банкрутства, чим фактично перевищив свої повноваження.

У відзиві ТОВ "АГРАРНІ ТЕХНОЛОГІЇ УКРАЇНИ" зазначає, що спільні керівники, засновники, бенефіціари або інші особи, пов`язані відносинами контролю, станом на січень 2021 року у ТОВ «ІММЕ» з ТОВ «АГРАРНІ ТЕХНОЛОГІЇ УКРАЇНИ» відсутні та ТОВ «Аграрні технології України» не було пов`язаною особою з ТОВ «ІММЕ» на час придбання майна.

Відповідач-1 вважає, що підстави позивача щодо пов`язаності осіб є необґрунтованими, оскільки не відповідають вимогам ст.1 Кодексу України з процедур банкрутства

Також щодо визнання договору іпотеки №N70.00.0000292773 від 28.04.2021 недійсним відповідач посилається на добросовісність набувача та вважає, що вимога про визнання недійсним договору іпотеки розцінюється як втручання в господарську діяльність відповідачів.

В письмових поясненнях ТОВ "АГРАРНІ ТЕХНОЛОГІЇ УКРАЇНИ" додатково зазначило, що на момент укладання договору іпотеки від 28.04.2021 були відсутні будь-які обтяження на нерухоме майно, внаслідок чого АТ "АКЦЕНТ-БАНК" покладався на дані з реєстру прав на нерухомість.

Позиція відповідача-2

Відповідач-2 не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов.

Позиція третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-1

Третя особа у поданих поясненнях зазначає, що ТОВ «ІММЕ», ані ТОВ «Дніпро-Сіті Естейт» не мало вирішального впливу на діяльність ТОВ «Аграрні Технології України». ТОВ «Аграрні Технології України» також не мало вирішального впливу на діяльність ТОВ «ІММЕ», ТОВ «Дніпро-Сіті Естейт».

Також ТОВ "Дніпро-Сіті Естейт" зазначає, що даний позов подано неналежним позивачем з огляду на те, що звертаючись з даним позовом, розпорядник майна ТОВ «ІММЕ» Демчан О.І. фактично перевищив свої повноваження.

ТОВ "Дніпро-Сіті Естейт" не погоджується з позивачем про недобросовісність набувача з огляду на вищевикладене.

Перелік обставин, які є предметом доказування у справі

Під час розгляду даного спору підлягають доказуванню наявність підстав витребування майна на підставі ст. 388 ЦК України та законність укладених правочинів, наявність порушеного права позивача.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

13.01.2021 року ТОВ "ІММЕ" уклало До говір про внесення додаткового вкладу та акт до нього. В рамках даного договору ТОВ "ІММЕ" передало до статутного капіталу ТОВ "ДНІПРО-СІТІ ЕСТЕЙТ" належне ТОВ "ІММЕ" нерухоме майно, що розташовано за адресою: місто Київ, проспект Московський (проспект Бандери Степана; проспект Червоних козаків), будинок 34, загальною площею 6921,1 кв.м., торгівельний комплекс).

14.01.2021 ТОВ "ДНІПРО-СІТІ ЕСТЕЙТ" та ТОВ "АГРАРНІ ТЕХНОЛОГІЇ УКРАЇНИ" уклали Договір про внесення додаткового вкладу та акт до нього в рамках ТОВ "ДНІПРО-СІТІ ЕСТЕЙТ" передало до статутного капіталу ТОВ "АГРАРНІ ТЕХНОЛОГІЇ УКРАЇНИ" нерухоме майно, що розташовано за адресою: місто Київ, проспект Московський (проспект Бандери Степана; проспект Червоних козаків), будинок 34, загальною площею 6921,1 кв.м., торгівельний комплекс.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 12.06.2023 року у справі № 904/3153/22 (904/5022/22) було визнано недійсним Договір від 13.01.2021 року про внесення додаткового вкладу серія та номер 80, укладений між ТОВ "ІММЕ" та ТОВ "ДНІПРО-СІТІ ЕСТЕЙТ" в частині передачі як додаткового вкладу об`єкту нерухомого майна, розташованого за адресою: місто Київ, проспект Московський (проспект Бандери Степана; проспект Червоних козаків), будинок 34, загальною площею 6921,1 кв.м., опис: торгівельний комплекс, реєстраційний номер 294136280000, визнано недійсним Акт приймання-передачі майна, що вноситься до статутного капіталу від 13.01.2021 року серія та номер 81-82, щодо передачі зазначеного об`єкту нерухомого майна.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 28.11.2023 року у справі №904/3153/22 (904/5022/22) зазначене рішення Господарського суду Дні пропетровської області від 12.06.2023 року залишено без змін.

Постанову Верховного Суду від 14.03.2024 по справі №904/3153/22 (904/5022/22) касаційні скарги ТОВ "АГРАРНІ ТЕХНОЛОГІЇ УКРАЇНИ" та ТОВ "ІММЕ" залишено без задоволення. Ухвалено Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 28.11.2023 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.06.2023 у справі №904/3153/22 (904/5022/22) в частині задоволених позовних вимог залишено без змін.

28.04.2021 було укладено договір іпотеки №N70.00.0000292773, за яким спірне майно було передане ТОВ «АГРАРНІ ТЕХНОЛОГІЇ УКРАЇНИ» в іпотеку АТ «АКЦЕНТ-БАНК» в забезпечення виконання ТОВ «АГРАРНІ ТЕХНОЛОГІЇ УКРАЇНИ» грошових зобов`язань за кредитним договором, укладеним між останнім і відповідною банківською установою, на підставі договору іпотеки №N70.00.0000292773 від 28.04.2021.

Відповідно до п.2 договору, за цим договором іпотекою забезпечується виконання зобов`язань іпотекодавцем, що випливають з кредитного договору №50.00.000002966 від 26.04.2021,з повернення кредиту з лімітом 3 000 000,00 грн, наданого у вигляді відновлювальної кредитної лінії, а також процентів та штрафних санкцій, передбачених кредитним договором.

Відповідно до п.7 договору іпотеки, в забезпечення виконання іпотекодавцем зобов`язань за кредитним договором та за цим договором, іпотекодавець надав в іпотеку належне йому на праві власності нерухоме майно, у кількості 62 одиниці, в тому числі пп.52): об`єкт приміщення: нежилий будинок (літ.А), об`єкт житлової нерухомості: ні. Опис об`єкта: загальна площа (кв.м) 6921.1 Опис: торговельний комплекс Адреса: Київ, проспект Московський, будинок 34; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 294136280000.

Сторони визначили, що вартість предмету іпотеки (спірного майна) складає 128333000,00 грн.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо процесуальної правосуб`єктності

Відповідно до ч.9 ст.44 Кодексу України з процедур банкрутства, розпорядник майна має право на подання до господарського суду позову щодо визнання недійсними правочинів, у тому числі укладених боржником з порушенням порядку, встановленого цим Кодексом, а також позовів щодо визнання недійсними актів, прийнятих у процедурі розпорядження майном щодо зміни організаційно-правової форми боржника.

Господарський суд зазначає, що у процедурі розпорядження майном розпорядник майна має право звертатись до господарського суду із позовними вимогами про витребування майна із чужого незаконного володіння третіх осіб в якості законного процесуального представника боржника, від його імені та в його інтересах, при цьому відмова боржника від позову, подання ним заяви про залишення позову без розгляду не позбавляє розпорядника майна права підтримувати позов і вимагати розгляду справи по суті.

Виходячи з викладеного, частину дев`яту статті 44 КУзПБ слід розуміти таким чином, що розпорядник майном вправі звертатися до господарського суду з вимогами щодо визнання недійсними правочинів, поєднуючи їх з вимогами про стягнення коштів або про витребування майна з володіння відповідача.

При цьому розпорядник майна не має ані власного права, яке стосується правочину боржника чи майна, ані власного інтересу у визнанні правочину недійсним і витребуванні майна (у тому числі похідного). Отже, розпорядник майна у судовому процесі діє як законний процесуальний представник боржника. При цьому за аналогією закону слід застосовувати відповідні положення статей 55, 57 ГПК України. Так, у разі відкриття провадження за таким позовом боржник набуває статусу позивача, але зменшення розміру позовних вимог, зміна предмета або підстави позову, укладення мирової угоди, відмова від апеляційної або касаційної скарги можлива лише за письмовою згодою розпорядника майна; якщо боржник не підтримує заявлених позовних вимог, то це не є підставою для залишення подання без розгляду; відмова боржника від позову, подання ним заяви про залишення позову без розгляду не позбавляє розпорядника майна права підтримувати позов і вимагати розгляду справи по суті (див. mutatis mutandis постанову Великої Палати Верховного Суду від 06.10.2020 у справі № 2-24/494-2009 (провадження № 12-4гс20, пункт 93).

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 27.02.2024 по справі №910/15043/21 (910/13122/22).

Отже, господарський суд вважає застосування вищенаведених норм розпорядником майна при зверненні з даним позовом до суду релевантним та відхиляє заперечення ТОВ "АГРАРНІ ТЕХНОЛОГІЇ УКРАЇНИ" та ТОВ "ДНІПРО-СІТІ ЕСТЕЙТ" щодо перевищення розпорядником майна своїх повноважень.

В даному випадку відповідне звернення розпорядника майна з позовом подано з метою повернення у його володіння майна, що станом на дату подання позовної заяви перебуває у третіх осіб, зокрема у зв`язку із бездіяльністю посадових осіб ТОВ «ІММЕ» щодо захисту власних прав та відсутність у діях останніх спрямованості на задоволення вимог кредиторів та можливе відновлення платоспроможності підприємства

Враховуючи наведене господарський суд виснує про те, що розпорядник майна ТОВ "ІММЕ" арбітражний керуючий Демчан О.І. є належним позивачем в даній справі, оскільки є законним процесуальним представником боржника.

Щодо вибуття спірного майна із володіння ТОВ «ІММЕ»

13.01.2021 року ТОВ "ІММЕ" уклало Договір про внесення додаткового вкладу та акт до нього. В рамках даного договору ТОВ "ІММЕ" передало до статутного капіталу ТОВ "ДНІПРО-СІТІ ЕСТЕЙТ" належне ТОВ "ІММЕ" нерухоме майно, що розташовано за адресою: місто Київ, проспект Московський (проспект Бандери Степана; проспект Червоних козаків), будинок 34, загальною площею 6921,1 кв.м., торгівельний комплекс).

14.01.2021 ТОВ "ДНІПРО-СІТІ ЕСТЕЙТ" та ТОВ "АГРАРНІ ТЕХНОЛОГІЇ УКРАЇНИ" уклали Договір про внесення додаткового вкладу та акт до нього в рамках ТОВ "ДНІПРО-СІТІ ЕСТЕЙТ" передало до статутного капіталу ТОВ "АГРАРНІ ТЕХНОЛОГІЇ УКРАЇНИ" нерухоме майно, що розташовано за адресою: місто Київ, проспект Московський (проспект Бандери Степана; проспект Червоних козаків), будинок 34, загальною площею 6921,1 кв.м., торгівельний комплекс.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 12.06.2023 року у справі № 904/3153/22 (904/5022/22) було визнано недійсним Договір від 13.01.2021 року про внесення додаткового вкладу серія та номер 80, укладений між ТОВ "ІММЕ" та ТОВ "ДНІПРО-СІТІ ЕСТЕЙТ" в частині передачі як додаткового вкладу об`єкту нерухомого майна, розташованого за адресою: місто Київ, проспект Московський (проспект Бандери Степана; проспект Червоних козаків), будинок 34, загальною площею 6921,1 кв.м., опис: торгівельний комплекс, реєстраційний номер 294136280000, визнано недійсним Акт приймання-передачі майна, що вноситься до статутного капіталу від 13.01.2021 року серія та номер 81-82, щодо передачі зазначеного об`єкту нерухомого майна.

В межах справи № 904/3153/22 (904/5022/22) встановлено факт незаконного вибуття вказаної комерційної нерухомості із власності боржника ТОВ «ІММЕ», факт вчинення фраудаторного правочину із заінтересованою особою.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 28.11.2023 року у справі №904/3153/22 (904/5022/22) зазначене рішення Господарського суду Дні пропетровської області від 12.06.2023 року залишено без змін.

Постанову Верховного Суду від 14.03.2024 по справі №904/3153/22 (904/5022/22) касаційні скарги ТОВ "АГРАРНІ ТЕХНОЛОГІЇ УКРАЇНИ" та ТОВ "ІММЕ" залишено без задоволення. Ухвалено Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 28.11.2023 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.06.2023 у справі №904/3153/22 (904/5022/22) в частині задоволених позовних вимог залишено без змін.

Щодо витребування спірного майна із чужого незаконного володіння ТОВ «Аграрні Технології України»

Відповідно до статті 387 Цивільного кодексу України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

В силу статті 388 Цивільного кодексу України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:

1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;

2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Господарський суд зауважує, що власник з дотриманням вимог статті 388 Цивільного кодексу України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання та визнання недійсним ланцюгу договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника та не є необхідним для вирішення спору у справі.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 18.03.2020 по справі №904/686/19.

У випадку, якщо за результатами відчуження майна боржника таке майно опинилось у власності третьої особи (боржник не був стороною правочину, на підставі якого останній власник набував таке майно), відновлення порушеного права власника проданого майна здійснюється шляхом пред`явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями 387, 388 ЦК України.

Господарський суд зазначає, що втративши право володіння, ТОВ «ІММЕ» не втратило права власності на спірне майно, оскільки його відчуження відбулося протиправно, на підставі фраудаторного правочину, з порушенням положень статей 3, 13 ЦК України. Дана обставина наділяє останнього правом звернення до суду із віндикаційною вимогою для відновлення порушеного права власності.

Аналогічні висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13.02.2024 по справі №910/2592/19 та Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 17.01.2023 по справі № 29/5005/6325/2011 (904/8849/21).

Враховуючи зазначене господарський суд вважає, що позивачем визначено правильне коло учасників та спосіб захисту порушеного права при зверненні з даним позовом.

Щодо перебування спірного майна в чужому незаконному володінні ТОВ «Аграрні Технології України»

Господарський суд вважає за необхідне визначити, що для правильного вирішення спору в межах статей 387, 388 Цивільного кодексу України слід з`ясувати та перевірити передусім правові підстави, відповідно до яких виникло та існує речове право на майно у позивача; факт наявності майна у незаконному володінні відповідача; факт відсутності у відповідача правових підстав для володіння майном; факт добросовісного (недобросовісного) володіння чужим майном.

При цьому суд наголошує, що незаконним володільцем може бути і добросовісний, і недобросовісний набувач.

Добросовісним набувачем є особа, яка не знала і не могла знати про те, що майно придбане в особи, яка не мала права його відчужувати.

Недобросовісний набувач, навпаки, на момент здійснення угоди про відчуження спірного майна знав або міг знати, що річ відчужується особою, якій вона не належить і яка на її відчуження не має права.

Також слід зазначити, що від недобросовісного набувача майно може бути витребувано в будь-якому випадку. Від добросовісного - лише в передбачених законом випадках, а саме відповідно до статті 388 Цивільного кодексу України.

Предметом регулювання статті 1 Першого протоколу є втручання держави в право на мирне володіння майном. У практиці ЄСПЛ (наприклад, рішення ЄСПЛ у справах «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21 лютого 1986 року, «Щокін проти України» від 14 жовтня 2010 року, «Сєрков проти України» від 7 липня 2011 року, «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23 листопада 2000 року, «Булвес» АД проти Болгарії» від 22 січня 2009 року, «Трегубенко проти України» від 2 листопада 2004 року, «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати, аналізуючи сумісність втручання в право особи на мирне володіння майном з гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи можна вважати втручання законним; чи переслідує воно «суспільний», «публічний» інтерес; чи такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) є пропорційним визначеним цілям.

Втручання держави у право на мирне володіння майном є законним, якщо здійснюється на підставі закону, нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним щодо застосування та наслідків дії його норм.

Втручання є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення суспільного, публічного інтересу, за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.

Критерій «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар».

При цьому ЄСПЛ у питаннях оцінки «пропорційності», як і в питаннях наявності «суспільного», «публічного» інтересу, визнає за державою достатньо широку «сферу розсуду», за винятком випадків, коли такий «розсуд» не ґрунтується на розумних підставах.

Для розкриття критерію «пропорційності» вагоме значення має визначення судами добросовісності/недобросовісності набувача майна.

З`ясування питання добросовісності/недобросовісності набувача є визначальним для застосування положень статей 387, 388 ЦК України, так і для визначення критерію "пропорційності" втручання у право власності набувача майна.

З`ясування "заінтересованості", "контролю", "пов`язаності" набувача майна з боржником (попередніми набувачами майна) у межах справи про банкрутство безпосередньо пов`язане з визначенням критерію добросовісності/недобросовісності набувача та, на переконання суддів, повинно досліджуватися за наявними у матеріалах справи доказами. (така позиція Судової палати у справах про банкрутство застосовується у низці інших справ).

Аналогічний висновок наведений у постанові від 18.02.2021 року по справі №14/5026/1020/2011 Верховним Суд у складі Судової палати з розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду.

В той же час, для приватного права апріорі властивою є така засада, як розумність. Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм

Для приватного права, з урахуванням принципу розумності, є неприйнятним використання конструкції юридичної особи (зокрема, внесення нерухомості до статутного капіталу юридичної особи, вихід учасника із юридичної особи та отримання при виході), інших правомірних приватно-правових засобів (зокрема, поділ об`єктів нерухомості) з метою створення видимості добросовісного набуття права власності для унеможливлення застосування віндикаційного позову.

Застосування приватно-правових конструкцій з метою створення видимості добросовісного набуття права власності для унеможливлення застосування віндикаційного позову по своїй суті є недобросовісним та свідчить про зловживання учасниками цивільного обороту. До обставин, які можуть свідчити про те, що учасники створюють видимість добросовісного набуття права власності для унеможливлення застосування віндикаційного позову, відноситься, зокрема: момент вчинення правочину чи інших дій; суб`єкти, які вчиняють або з якими вчиняються правочини контрагент з яким боржник вчиняє оспорюваний договір (наприклад, родичі, квазіродичі, пов`язана чи афілійована юридична особа, пов`язані чи афілійовані групи юридичних осіб).

В свою чергу в рішенні Господарського суду Дніпропетровської області від 12.06.2023 року у справі № 904/3153/22 (904/5022/22), яке залишено без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 28.11.2023 року та постановою Верховного Суду від 14.03.2024, встановлено, що ТОВ "ДНІПРО-СІТІ ЕСТЕЙТ" є заінтересованою особою.

Окремо господарський суд вважає за необхідне зауважити, що обставини описані у цій позовній заяві, свідчать про спрямованість волі ТОВ «ІММЕ» при вчиненні правочину з відчуження спірного майна, не на досягнення розумної ділової мети, а на виведення активу з метою порушення прав кредиторів, що стало підставою для визнання недійсними правочинів, на підставі яких майно вибуло із власності боржника, та встановлено судовим рішенням, що набрало законної сили.

Отже, вибуття майна з володіння власника на підставі фраудаторного правочину свідчить про відсутність волі власника на законне відчуження цього майна, оскільки за таким правочином воля власника спрямована не на правомірну реалізацію свого права власності, а на зловживання ним для досягнення неправомірної цілі завдання шкоди кредиторам.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 18.01.2022 по справі №04/14-10/5026/2337/2011 (925/1399/15).

Таким чином, господарський суд вважає, що у ТОВ "ІММЕ" наявні підстави для витребування цього майна із чужого незаконного володіння на підставі п.3 ч.1 ст.388 ЦК України, оскільки спірне майно вибуло із власності ТОВ «ІММЕ» без його волі.

Підсумовуючи наведене, з огляду на протиправний характер вибуття такого майна із власності боржника, господарський суд задовольняє позовні вимоги в частині витребування спірного майна від ТОВ «АГРАРНІ ТЕХНОЛОГІЇ УКРАЇНИ» на користь ТОВ «ІММЕ».

Щодо визнання недійсним договору іпотеки.

28.04.2021 було укладено договір іпотеки №N70.00.0000292773, за яким спірне майно було передане ТОВ «АГРАРНІ ТЕХНОЛОГІЇ УКРАЇНИ» в іпотеку АТ «АКЦЕНТ-БАНК» в забезпечення виконання ТОВ «АГРАРНІ ТЕХНОЛОГІЇ УКРАЇНИ» грошових зобов`язань за кредитним договором, укладеним між останнім і відповідною банківською установою, на підставі договору іпотеки №N70.00.0000292773 від 28.04.2021.

Відповідно до п.2 договору, за цим договором іпотекою забезпечується виконання зобов`язань іпотекодавцем, що випливають з кредитного договору №50.00.000002966 від 26.04.2021, з повернення кредиту з лімітом 3 000 000, 00 грн., наданого у вигляді відновлювальної кредитної лінії, а також процентів та штрафних санкцій, передбачених кредитним договором.

Відповідно до п.7 договору іпотеки, в забезпечення виконання іпотекодавцем зобов`язань за кредитним договором та за цим договором, іпотекодавець надав в іпотеку належне йому на праві власності нерухоме майно, у кількості 62 одиниці, в тому числі пп.52): об`єкт приміщення: нежилий будинок (літ.А), об`єкт житлової нерухомості: ні. Опис об`єкта: загальна площа (кв.м) 6921.1 Опис: торговельний комплекс Адреса: Київ, проспект Московський, будинок 34… реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 294136280000. Сторони визначили, що вартість предмету іпотеки (саме спірного майна) складає 128 333 000,00 грн.

Господарський суд зазначає, що наявність оспорюваного договору іпотеки ускладнює виконання зобов`язань перед кредиторами у зв`язку із наявністю внесених записів про державну реєстрацію прав та їх обтяжень стосовно реєстрації запису про заборону на нерухоме майно та запис про іпотеку.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.24 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» підставою для відмови в державній реєстрації прав є наявність зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості, крім випадків, визначених цим Законом.

Відтак, в даному випадку, враховуючи задоволення позовних вимог про витребування майна із чужого незаконного володіння, у позивача ТОВ «ІММЕ» буде відсутня можливість здійснити реєстрацію права власності на таке майно, у зв`язку із наявністю чинного запису про обтяження такого майна на підставі договору іпотеки, який судом у встановленому законом порядку не визнаний недійсним.

Відповідно для повного поновлення порушених прав у ТОВ «ІММЕ» виникає необхідність у розгляді спору, що стосуватиметься безпосередньо виключення відомостей про наявність заборон щодо спірного майна та реєстрації права власності а ТОВ «ІММЕ».

Водночас, Верховний Суд у постанові від 04.05.2023 по справі №5019/592/12(918/735/21) дійшов до висновку, що суд зобов`язаний вирішити спір таким чином, щоб учасники правовідносин не мали необхідності докладати зайвих зусиль для врегулювання спору повторно:

Отже, завданням суду є вирішення спору, який виник між учасниками справи у найбільш ефективний спосіб з метою запобігання ситуаціям, які б спричинили повторне звернення до суду з іншим позовом або захисту порушеного права в інший спосіб.

Вирішення справи в суді має на меті, зокрема, вирішення спору між сторонами у такий спосіб, щоб учасники правовідносин не мали необхідності докладати зайвих зусиль для врегулювання спору повторно, або врегулювання спору у іншій спосіб, або врегулювання іншого спору, який виник у зв`язку із судовим рішенням тощо.

Тобто спосіб захисту має бути дієвим (ефективним), а його реалізація повинна мати наслідком відновлення порушених майнових або немайнових прав та інтересів особи».

Аналізуючи дану позовну заяву, суд зазначає, що метою подання цієї позовної заяви є повноцінне поновлення права власності на майно, що незаконно вибуло із власності ТОВ «ІММЕ», що включає в себе проведення державної реєстрації відповідного майна за боржником, а тому належним способом захисту порушених прав ТОВ «ІММЕ» є не тільки витребування майна із чужого незаконного володіння ТОВ «Аграрні Технології України», а і визнання недійсним договору іпотеки №N70.00.0000292773 від 28.04.2021 в частині передачі спірного майна в іпотеку АТ «Акцент-Банк».

Окремо суд констатує, що правочини, на підставі яких спірне майно вибуло із власності ТОВ «ІММЕ» визнано недійсними на підставі судового рішення, яке набрало законної сили.

Як слідує з положень частини першої статті 216 та частини 1 статті 236 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. Нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

В даному випадку господарський суд дійшов до висновку, що наступні набувачі майна, що вибуло із власника боржника на підставі визнаного недійсним правочину, не набувають повноважень на передачу такого майна в іпотеку третім особам, а відповідні договори іпотеки підлягають визнанню недійсними.

Тлумачення частини першої статті 216 ЦК України свідчить, що недійсний правочин не створює для сторін тих прав і обов`язків, які він мав створювати, а породжує лише передбачені законом наслідки, пов`язані з його недійсністю.

Відтак у ТОВ "ДНІПРО-СІТІ ЕСТЕЙТ", як у набувача за визнаним недійсним рішенням у справі №904/3153/21 (904/5022/22) правочином, не виникло повноважень власника, тому і наступні набувачі, зокрема іпотекодавець ТОВ "АГРАРНІ ТЕХНОЛОГІЇ УКРАЇНИ" права власності на нерухоме майно, що є предметом оспорюваного договору іпотеки, не набули.

Тому саме позивач ТОВ "ІММЕ" є особою, якій відповідно до статті 317 ЦК України належать права володіння, користування та розпоряджання спірним об`єктом нерухомого майна, зокрема на передання цього майна в іпотеку.

У справі що переглядається підставою для виникнення обтяжень належного позивачу ТОВ "ІММЕ" нерухомого майна є оспорюваний договір іпотеки укладений, як іпотекодавцем ТОВ "АГРАРНІ ТЕХНОЛОГІЇ УКРАЇНИ", хоча останнє не набуло права власності на таке майно, відтак і права на передачу його в іпотеку, що здійснило всуперечить приписам частини першої статті 5 Закону України "Про іпотеку" стосовно укладення договору іпотеки саме власником майна, як іпотекодавцем.

За змістом положень статей 626, 629 та 636 ЦК України договір не може створювати обов`язки для третьої особи, яка не є його учасником (стороною).

Закон не встановлює нікчемність договору іпотеки, укладеного щодо майна яке не належало іпотекодателю, тому в силу приписів 204, 215 ЦК України такий договір є оспорюваним, що передбачає спростування презумпції правомірності правочину та усунення зумовлених ним іпотечних обмежень лише у судовому порядку, зокрема шляхом ініціації позову про недійсність іпотечного договору.

Системне тлумачення статей 204, 215 ЦК України у взаємозв`язку зі статтею 3 Закону України "Про іпотеку" дає підстави для висновку про те, оскільки за приписами статті 5 цього Закону предметом іпотеки може бути нерухоме майно, яке належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання (для державних або комунальних підприємств, установ чи організацій) встановлення факту, що іпотекодавцем за спірним договором право власності (господарського відання) на спірне майно не набувалося, може бути підставою для визнання договору іпотеки недійсним, зокрема за позовом власника переданого в іпотеку майна».

З огляду на зазначене, право власності ТОВ «ІММЕ» на спірне майно не припинялось, згоди на передачу спірного майна в іпотеку АТ «Акцент-Банк» для забезпечення зобов`язань ТОВ «Аграрні Технології України» боржник не надавав, а тому ТОВ «Аграрні Технології України» повноважень передавати таке майно в іпотеку фактично не набувало.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 25.08.2022 по справі №922/1978/16(922/2045/21).

Відповідно до частини 1 статті 173 ГПК України, в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Відтак, спірний договір іпотеки підлягає визнанню недійсним, як такий, що укладений без згоди дійсного власника нерухомого майна.

Окремо, господарський суд вважає за необхідне визначити, що ТОВ «ІММЕ» в інтересах якого діє розпорядник майна арбітражний керуючий Демчан О.І. має повноваження на заявлення позовних вимог про визнання недійсним договору іпотеки, стороною якого ТОВ «ІММЕ» безпосередньо не є, а всі вищенаведені аргументи доводять фраудаторність договору іпотеки №N70.00.0000292773 від 28.04.2021 та наявність підстав для визнання недійсним цього договору в частині передачі спірного майна в іпотеку АТ «Акцент-Банк».

Враховуючи викладене, господарський суд в повному обсязі задовольняє позовні вимоги ТОВ "ІММЕ" в особі розпорядника майна ТОВ "ІММЕ" арбітражного керуючого Демчана О.І. до ТОВ "Аграрні технології України" та АТ "Акцент-Банк.

СУДОВІ ВИТРАТИ

За приписами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідачів.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 7, 41 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ТОВ "ІММЕ" до відповідача-1 ТОВ "АГРАРНІ ТЕХНОЛОГІЇ УКРАЇНИ", відповідача-2 АТ "Акцент-Банк", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-1 ТОВ "Дніпро-Сіті Естейт" про витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання недійсним правочину в межах справи №904/3153/22 за заявою АТ КБ "ПриватБанк" до боржника ТОВ "ІММЕ" про визнання банкрутом - задовольнити.

Витребувати від Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРАРНІ ТЕХНОЛОГІЇ УКРАЇНИ» (ідентифікаційний код 38955450; місцезнаходження: 49041, Дніпропетровська область, м. Дніпро, проспект Праці, будинок 2Т) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІММЕ» (ідентифікаційний код 33808671; місцезнаходження: 49041, Дніпропетровська область, м. Дніпро, проспект Праці, будинок 2Т) нерухоме майно за адресою: місто Київ, проспект Московський (проспект Бандери Степана; проспект Червоних козаків), будинок 34, загальною площею 6921,1 кв.м., опис: торгівельний комплекс, реєстраційний номер 294136280000.

Визнати недійсним договір іпотеки №N70.00.0000292773 від 28.04.2021, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРАРНІ ТЕХНОЛОГІЇ УКРАЇНИ» (ідентифікаційний код 38955450; місцезнаходження: 49041, Дніпропетровська область, м. Дніпро, проспект Праці, будинок 2Т), та Акціонерним товариством «Акцент-Банк» (ідентифікаційний код 14360080; місцезнаходження: 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд.11), посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Вакуленко Світланою Олександрівною, зареєстрований в реєстрі за №642, в частині надання в іпотеку АТ «Акцент-Банк» предмета іпотеки: нерухоме майно за адресою: місто Київ, проспект Московський (проспект Бандери Степана; проспект Червоних козаків), будинок 34, загальною площею 6921,1 кв.м., опис: торгівельний комплекс, реєстраційний номер 294136280000.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРАРНІ ТЕХНОЛОГІЇ УКРАЇНИ" (49041, м. Дніпро, пр-т Праці, буд. 2Т; ідентифікаційний номер юридичної особи 38955450) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІММЕ" (49041. м. Дніпро, пр-т Праці, буд. 2Т; ідентифікаційний код юридичної особи 33808671) витрати по сплаті судового збору в розмірі 301 697, 66 грн.

Стягнути з Акціонерного товариства "Акцент-Банк" (49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11; ідентифікаційний номер юридичної особи 14360080) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІММЕ" (49041. м. Дніпро, пр-т Праці, буд. 2Т; ідентифікаційний код юридичної особи 33808671) витрати по сплаті судового збору в розмірі 301 697, 66 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскарженим протягом цього строку до Центрального апеляційного господарського суду в порядку ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено 31.01.2025.

Суддя С.В. Мартинюк