Рішення

від 21.01.2025 по справі 915/1642/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2025 року Справа № 915/1642/20(915/415/24)

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Давченко Т.М.,

при секретарі Дюльгер І.

в судовому засіданні присутні:

від позивача: Азаров А.О., Пищенко А.В., за ордером,

від відповідача: арбітражний керуючий Пляка С.В., ліквідатор,

представник Одеської філії ДП "АМПУ" (кредитор) Полубоярова К.В., за ордером

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 )

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мостобудівельний загін № 73" (вул. Новозаводська, 5, м. Миколаїв; код ЄДРПОУ 30126124)

третя особа, яка не заявляє самостійних позовних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Миколаївська міська рада (вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв; код ЄДРПОУ 26565573)

про визнання права власності на нерухоме майно

поданого у межах справи № 915/1642/20 про банкрутство ТОВ "Мостобудівельний загін № 73", кредитори:

1) Головне управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв);

2) Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв);

3) Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" (пр. Перемоги, 14, м. Київ) в особі відокремленого підрозділу - Одеської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (адміністрація Одеського морського порту) (митна площа, 1, м. Одеса);

4) Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (просп. Ушакова, 75, м. Херсон);

банкрут: Товариство з обмеженою відповідальністю "Мостобудівельний загін № 73" (вул. Новозаводська, 5, м. Миколаїв; код ЄДРПОУ 30126124);

ліквідатор: арбітражний керуючий Пляка С.В. (54017, м. Миколаїв, а/с 8)

встановив:

В провадженні Господарського суду Миколаївської області перебуває справа про банкрутство Товариство з обмеженою відповідальністю "Мостобудівельний загін № 73" (далі - ТОВ "Мостобудівельний загін № 73"). Наразі у справі здійснюється процедура ліквідації, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Пляку Сергія Валерійовича (свідоцтво № 465, видане 15.03.2013).

В межах указаної справи до Господарського суду Миколаївської області звернувся гр. ОСОБА_1 з позовом до ТОВ "Мостобудівельний загін № 73" про визнання за ним права власності на квартиру №2 загальною площею 42,6 кв.м, житловою площею 25,9 кв.м., допоміжною площею 16,7 кв.м, з них: кухня площею 8,8 кв.м., житлова кімната площею 10,8 кв.м, та житлова кімната площею 15,2 кв.м, а також на дві господарські споруди: 1) площею 23,5 кв. м., висотою 2,8 м, стін цегляні, дах - шифер; 2) площею 52,5 кв.м, висотою 3,2 м, стіни зі шлакоблоку, дах - шифер, що розташовані за адресою Миколаївська область, м.Миколаїв, вул. Казарського, буд.8-а.

За такими вимогами ухвалою від 23.04.2024 відкрито провадження в даній справі, призначено підготовче засідання на 03.06.2024 та встановлено сторонам строк на подання заяв по суті справи.

Ухвалою від 03.06.2024, занесеною до протоколу судового засідання, продовжено строк підготовчого провадження у справі; підготовче засідання відкладено на 22.07.2024.

Підготовче засідання 22.07.2024 не відбулося, ухвалою суду від 12.08.2024 учасників справи про призначення підготовчого засідання на 10.09.2024.

Ухвалою суду від 10.09.2024, повідомлено учасників справи про те, що підготовче засідання в даній справі 10.09.2024 не відбулося, оскільки в Миколаївській області тривала повітряна тривога. Наступне підготовче засідання призначено на 14.10.2024.

Ухвалою суду від 09.10.2024 винесено описку в ухвалі від 10.09.2024, зазначивши правильну дату розгляду справи - 05.11.2024.

Ухвалою суду від 05.11.2024, повідомлено учасників справи про те, що підготовче засідання в даній справі 05.11.2024 не відбулося, оскільки в Миколаївській області тривала повітряна тривога. Наступне підготовче засідання призначено на 03.12.2024.

03.12.2024 відповідачем подано суду відзив на позовну заяву з клопотанням про поновлення процесуального строку на подання відзиву.

Від позивача 03.12.2024 надійшла заява щодо погодження клопотання відповідача про поновлення строку на подання відзиву.

У судовому засіданні 03.12.2024 суд розглянув клопотання відповідача щодо поновлення строку на подання відзиву та ухвалив задовольнити його та прийняти відзив відповідача.

Ухвалою суду від 03.12.2024 було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 21.01.2025.

В судовому засіданні 21.01.2025 позивач підтримав заявлені вимоги, просив суд їх задовольнити.

Ліквідатор ТОВ «Мостобудівельний загін №73» підтримав заявлений позов, зазначив, що у ліквідатора відсутні будь-які документи щодо спірного будинку та від директора товариства не передавались. З огляду на вказане, ліквідатор позбавлений можливості передати будинок до комунальної власності м.Миколаєва, а тому пред`явлення даного позову є належним способом захисту та поновлення прав позивача.

Представник кредитора заперечень проти позову не висловив.

Враховуючи, що сторони скористались своїми процесуальними правами, надавши суду усі наявні пояснення та заперечення, з огляду тривалість такого обміну, суд, керуючись засадами рівності учасників судового процесу перед законом і судом, розумності строків розгляду справи, вважає обґрунтованим постановлення рішення в цій справі за наявними в ній матеріалами у розумний строк, тривалість якого обумовлюється введенням в Україні Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, воєнного стану через військову агресію Російської Федерації проти України.

На підставі норм ст. 233 ГПК України, в судовому засіданні 21.01.2025 судом було підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

Рішенням Виконавчого комітету Миколаївської міської ради депутатів трудящихся від 20.07.1971 за №905 був наданий дозвіл адміністрації Мостопоїзда №444 здійснити заселення збірно-розбірних будинків №№8, АДРЕСА_2 та забезпечити їх нормальну експлуатацію.

Наказом Міністерства транспортного будівництва від 10.01.1977 №7-ор на базі Мостопоїзда №444 був організований Мостобудівельний загін 73 треста «Мостобуд №1», якому були передані виконувані Мостопоїздом 444 роботи та матеріально-технічні засоби.

З листа дочірнього підприємства акціонерного товариства «Мостобуд» «Мостобудівельний загін №73» від 04.08.2009 вих. №738 вбачається, що на підставі свідоцтва №1679 Держадміністрації Старокиївського району міста Києва від 09.09.1993 трест «Мостобуд №1» перейменований у ВАТ «Мостобуд» з 09.09.1993 та в подальшому на підставі свідоцтва №600694 від 22.10.1998 Миколаївського виконкому Мостобуд №73 перейменований в Дочірнє підприємство відкритого акціонерного товариства «Мостобуд» - Мостобудівельний загін №73.

Рішенням Виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 26.08.2009 №1741 житловому будинку по АДРЕСА_3 , введеному в експлуатацію від 05.05.1971, заселеному згідно з рішенням виконкому Миколаївської міської ради депутатів трудящих від 20.07.1971 №905 «Про заселення збірно-розбірних житлових будинків», який знаходиться на балансі ДП АТ «Мостобуд» «Мостозагін №73», було надано нову адресу АДРЕСА_3 .

Будинок №8а по вул..Казарського у м.Миколаєва в процесі приватизації не увійшов до статутного капіталу ВАТ «Мостобуд» та перебував на балансі дочірнього підприємства ВАТ «Мостобуд» Мостобудівельнгий загін №73, яке в свою чергу було реорганізовано на підставі рішення про реорганізацію 16.12.2011 та на даний момент правонаступником вказаного дочірнього підприємства є ТОВ «Мостобудівельний загін №73».

Позивач заселився до квартири АДРЕСА_4 , на підставі рішення профспілкового комітету, прописка по вказаній адресі здійснена у паспортному столі Ленінського району, що підтверджується копіями листа відповідача від 27.07.2009 №592 та домової книги буд. АДРЕСА_5 .

Також відомості про прописку позивача за вказаною адресою підтверджуються витягом з Реєстру територіальної громади від 18.11.2022.

Таким чином позивач отримав право на проживання у спірному житловому приміщенні квартирі АДРЕСА_6 .

КП «ММБТІ» виготовлений технічний паспорт на житловий будинок АДРЕСА_5 , балансоутримувачем якого є відповідач, як правонаступник ДП ВАТ «Мостобуд» - Мостобудівельний загін №73 (копія додається).

З даного технічного паспорту вбачається, що квартира АДРЕСА_7 має загальну площу 42,6 кв.м, житлову площу 25,9 кв.м., допоміжну площу 16,7 кв.м, з них: кухня площею 8,8 кв.м., житлова кімната площею 10,8 кв.м, та житлова кімната площею 15,2 кв.м.

Інвентаризаційна вартість всього будинку згідно з даними БТІ складає 242895 грн.

Інвентаризаційна вартість квартири АДРЕСА_7 складає 60617,03 грн. (242895,0/170,7(загальна площа приміщень будинку) = 1422,75 грн. (вартість кв.м.)*42,6 кв.м. (загальна площа кв.№2) = 60617,03 грн.).

Позивач надав суду відповідні докази на підтвердження того, що він самостійно сплачує комунальні платежі, утримує майно в належному стані, здійснює поточний ремонт виключно за власні кошти, тобто виконуює обов`язки з утримання майна як його безпосередній власник в силу ст.. 322 ЦК України, якою встановлено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до листа КП «ММБТІ» від 10.08.2009 №5497 право власності на нерухоме майно по вул. Казарського, 8-а не зареєстровано.

З метою реалізації свого права на приватизацію квартири позивач звертався до регіонального відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області та листом від 04.12.2009 вих. №14-13-01785 А-18 регіональне відділення повідомило, що приватизацію ВАТ «Мостобуд» здійснював центральний апарат ФДМУ та функції з управління державним майном, яке не увійшло до статутного фонду ВАТ «Мостобуд», але знаходиться на його балансі, відповідно до наказу ФДМУ від 05.03.2001 №357 покладено на регіональне відділення ФДМУ по м.Києву, тому для вирішення питання з приватизації квартир потрібно звертатись до РВ ФДМУ по м.Києву.

Позивачем та іншими мешканцями будинку №8а по вул. Казарського у м.Миколаєві було направлено відповідне звернення до РВ ФДМУ по м.Києву та листом від 28.12.2009 за №30-02/20567 Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву повідомило, що право мешканців на приватизацію займаного ними житла визначено ст.9 Житлового кодексу Української РСР та Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду». Приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою адміністрацією та органами місцевого самоврядування, тому для вирішення питання приватизації займаного мешканцями житла, необхідно звертатись до Миколаївської міської ради та до Миколаївської обласної державної адміністрації.

Наразі будь-які рішення Миколаївської міської ради щодо погодження прийняття до комунальної власності міста житлового будинку за адресою: м. Миколаїв, вулиця Казарського, 8а - відсутні.

Позивач не має іншого житла та не може реалізувати своє право на приватизацію квартири, в якій проживає, у зв`язку із тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Мостобудівельний загін № 73» постановою від 22.09.2021 визнано банкрутом та відкрита ліквідаційна процедура, призначено ліквідатором арбітражного керуючого Пляку С.В. з наданням повноважень відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства.

Як вбачається з пояснень відповідача передачу житлового будинку №8а по вул. Казарського у м.Миколаєві він здійснити не може у зв`язку з відсутністю документації та відсутністю реєстрації відповідних прав власності на вказаний будинок саме за ТОВ «Мостобудівельний загін №73».

Будинок №8а по вул. Казарського у м.Миколаєві не газифікований, газовий ввід відсутній, що підтверджується відповідним листом Управління експлуатації газового господарства м.Миколаєва від 28.05.2010 №02/07/863 (копія додається).

З техпаспорту вбачається, що вказаний будинок має автономне пічне опалення.

У зв`язку з необхідністю зберігання запасів твердого палива для опалення квартири №2, позивачу відповідачем було надано право на користування земельними ділянками загальною площею 83 кв.м. для будівництва господарчих споруд, що підтверджується відповідною довідкою ТОВ «Мостобудівельний загін №73» від 20.05.2020 за №04 та планом виділення земельних ділянок (копії додаються).

На відведених позивачу земельних ділянках ним були збудовані дві господарські споруди: 1) площею 23,5 кв.м., висотою 2,8 м, стін цегляні, дах шифер; 2) площею 52,5 кв.м, висотою 3,2 м, стіни зі шлакоблоку, дах шифер. Вартість збудованих господарських споруд складає 39382,97 грн.

В силу приписів ст. 186 ЦК України, право власності на господарські споруди, збудовані для обслуговування (зберігання твердого палива та забезпечення опалення) квартири АДРЕСА_6 , також підлягає визнанню за позивачем.

З огляду на відсутність законодавчо встановлених заборон, з метою реалізації конституційно гарантованого права на житло, позивач звернувся до господарського суду з даним позовом про визнання права власності на квартиру та господарські споруди в судовому порядку.

Статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та іншими міжнародно-правовими документами про права людини закріплено право на житло.

У ст. 47 Конституції України передбачено, що кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла, інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Згідно зі ст. 345 ЦК України фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності, приватизація здійснюється у порядку, встановленому законом.

Згідно зі ст. 9 ЖК України громадяни мають право на одержання у безстрокове користування у встановленому порядку жилого приміщення в будинках державного чи громадського житлового фонду. Громадяни мають право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду, житлових приміщень у гуртожитках, які перебувають у власності територіальних громад.

Правовідносини у сфері приватизації житлового фонду регулюються, зокрема, Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду», Положенням про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16.12.2009 року № 396 (далі Положення).

Відповідно ст.1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» до об`єктів приватизації належать квартири багатоквартирних будинків, які використовуються громадянами на умовах найму.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» приватизація здійснюється шляхом безоплатної передачі громадянам квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках з розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена його сім`ї та додатково 10 квадратних метрів на сім`ю.

Відповідно до приписів ст.ст. 3, 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд. Приватизація державного житлового фонду здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина, який постійно мешкає у квартирі (будинку), відносно якої вирішується питання про передачу у власність.

За ст. 6 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» незалежно від розміру загальної площі безоплатно передаються у власність громадян займані ними однокімнатні квартири.

Пунктом 17 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого наказом Наказ Міністерства з питань житлово-комунального господарства України 16.12.2009 №396 передбачено, що громадянин, який виявив бажання приватизувати займану ним і членами його сім`ї на умовах найму квартиру (будинок), жиле приміщення в гуртожитку, кімнату в комунальній квартирі, звертається в орган приватизації, де одержує бланк заяви та необхідну консультацію.

Відповідно до приписів ч.7 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства, у разі ліквідації підприємства-банкрута, зобов`язаного згідно із законодавством передати територіальній громаді об`єкти житлового фонду, в тому числі гуртожитки, дитячі дошкільні заклади та об`єкти комунальної інфраструктури, ліквідатор передає, а орган місцевого самоврядування приймає такі об`єкти без додаткових умов у порядку, встановленому законом.

Згідно з приписами п. 9 ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» у разі банкрутства підприємств, зміни форми власності, злиття, приєднання, поділу, перетворення, виділу або ліквідації підприємств, установ, організацій, у повному господарському віданні яких перебуває державний житловий фонд, останній (у тому числі гуртожитки) одночасно передається у комунальну власність відповідних міських, селищних, сільських рад.

Відповідно до п. п. 10, 11 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» органи приватизації, органи місцевого самоврядування не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у приватизації займаного ними житла, крім випадків, передбачених законом; спори, що виникають при приватизації квартир (будинків) та житлових приміщень у гуртожитках державного житлового фонду, вирішуються судом.

У п. 4 ч. 2 ст. 2 ГПК України закріплено принцип змагальності сторін, а у ст. 79 ГПК України - визначення вірогідності доказів.

Суд зобов`язаний надати оцінку кожному належному, допустимому та достовірному доказу, який міститься в матеріалах справи, а також визначити певну сукупність доказів, з урахуванням їх належності, допустимості, достовірності, вірогідності та взаємного зв`язку, що дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (постанова Верховного Суду від 01.07.2021 у справі № 917/549/20).

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Верховний Суд неодноразово звертався до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує (в тому числі і як свідок). Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Оцінюючи докази, суд приймає до уваги, що будинок АДРЕСА_5 не переданий (не прийнятий) на баланс до комунальної власності міста Миколаєва, що не залежить від волі позивача та унеможливлює приватизацію квартири уповноваженими органами приватизації згідно з вимогами Цивільного кодексу України та Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».

Таким чином, за відсутності законодавчо встановлених заборон, позивач позбавлений можливості реалізувати своє право на житло.

Тому, проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

З огляду на позицію, висловлену третьою особою, господарський суд зазначає, що ним враховано те, що прийняття рішення за даним позовом не порушить права та законні інтереси територіальної громади міста Миколаєва.

Керуючись ст. 129, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити в повному обсязі.

2.Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт ID № НОМЕР_2 , орган, що видав 4812) право власності на квартиру АДРЕСА_7 загальною площею 42,6 кв.м, житловою площею 25,9 кв.м., допоміжною площею 16,7 кв.м, з них: кухня площею 8,8 кв.м., житлова кімната площею 10,8 кв.м, та житлова кімната площею 15,2 кв.м, а також на дві господарські споруди: 1) площею 23,5 кв.м., висотою 2,8 м, стін цегляні, дах шифер; 2) площею 52,5 кв.м, висотою 3,2 м, стіни зі шлакоблоку, дах шифер, що розташовані за адресою АДРЕСА_5 .

Рішення може бути оскаржено до Південно-Західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 31.01.2025.

Суддя Т.М. Давченко