Ухвала

від 28.01.2025 по справі 918/505/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"28" січня 2025 р. м. Рівне Справа № 918/505/24

Господарський суд Рівненської області у складі судді Горплюка А.М., розглянувши заяву представника Товариства з додатковою відповідальністю "Рівнефармація" про відстрочення та розстрочення виконання судового рішення у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будтрейдпроект"

до відповідача Товариства з додатковою відповідальністю "Рівнефармація"

про стягнення заборгованості в розмірі 1 091 724,81 грн

Секретар судового засідання Хролець І.С.

в засіданні приймали участь:

від заявника (відповідача): Андрієвський А.О.

від позивача: Онопрієнко Ю.О. (в режимі ВКЗ)

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будтрейдпроект" звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до відповідача Товариства з додатковою відповідальністю "Рівнефармація" про стягнення заборгованості, що виникла у зв`язку з неналежним виконанням Договору підряду №01/08 від 08.11.2022, в розмірі 1 091 724,81 грн, в тому числі: 823 080,80 грн основного боргу, 253 087,78 грн пені, 15 556,23 грн інфляційних втрат.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 22.08.2024 позов задоволено частково, вирішено стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Рівнефармація" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будтрейдпроект" основну заборгованість в розмірі 823 080,80 грн, пеню в розмірі 159 950,53 грн, інфляційні втрати в розмірі 15 556,23 грн та судовий збір в розмірі 14 978,81 грн. В частині стягнення 93 137,25 грн пені відмовлено.

Додатковим рішенням Господарського суду Рівненської області від 17.09.2024 стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю "Рівнефармація" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будтрейдпроект" 20 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

16.12.2024, через відділ канцелярії та документального забезпечення суду, від Товариства з додатковою відповідальністю "Рівнефармація" надійшла заява про відстрочення та розстрочення судового рішення.

Ухвалою суду від 18.12.2024 відкладено вирішення питання про прийняття заяви Товариства з додатковою відповідальністю "Рівнефармація" про відстрочення та розстрочення виконання судового рішення до повернення матеріалів справи № 918/505/24 до Господарського суду Рівненської області.

14.01.2025 матеріали справи №918/505/24 повернулись до Господарського суду Рівненської області.

При цьому, суд враховує, що Постановою Північно - західного апеляційного господарського суду від 11.12.2024 апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Рівнефармація" на рішення Господарського суду Рівненської області від 22 серпня 2024 року та на додаткове рішення від 17 вересня 2024 року по справі №918/505/24 залишено без задоволення, рішення Господарського суду Рівненської області від 22 серпня 2024 року та додаткове рішення Господарського суду Рівненської області від 17 вересня 2024 року по справі №918/505/24 залишено без змін.

Ухвалою суду від 16.01.2025 призначено заяву про відстрочення та розстрочення виконання судового рішення у справі №918/505/24 на 28.01.2025.

В судовому засіданні 28.01.2025 представник заявника підтримав подану заяву та просив задоволити її повністю. Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти задоволення заяви з підстав, що вказані у поданому запереченні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали заяви, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується подана заява, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду заяви, судом оголошено вступну та резолютивну частини ухвали, якою відмовлено в задоволенні заяви. При цьому, суд керувався наступним.

У поданій заяві про розстрочку та відстрочку рішення представник боржника вказує, що на даний час ТДВ "Рівнефармація" забезпечує робочими місцями 159 працівників, для оплати праці яких в середньому витрачається 3 290 900,00 грн, що становить значну частину доходів товариства.

Зазначає, що визначальним джерелом доходу товариства є надання в оренду й експлуатацію власного та орендованого майна. Однак, через війну спроможність орендарів вчасно сплачувати орендні платежі значно знизилась, у зв`язку з чим заборгованість орендарів постійно зростає.

Також вказує, що ТДВ "Рівнефармація" приймає участь у державній програмі "Доступні ліки", за якою заборгованість Національної служби здоров`я України перед товариством становить 959 113,73 грн.

Відтак, вважає, що вказані обставини істотно ускладнюють виконання рішення та додаткового рішення в даній справі, у зв`язку з чим просить відстрочити виконання вказаних рішень до 12.03.2025 та розстрочити згідно запропонованого графіку з останнім платежем до 22.08.2025.

Заперечуючи проти задоволення поданої заяви представник позивача вказує, що 17 грудня 2024 року з номеру телефону заступника генерального директора відповідача - Каралаш О.Г. в мобільний застосунок Viber на номер телефону директора позивача - Мичака В.В. надійшло повідомлення у вигляді текстового електронного документу в форматі "WORD" під назвою "відстрочення та розстрочення Рівнефармація (Будтрейдпроект)". Проте, позивач не може розцінювати надісланий директору Позивача документ в форматі "WORD" під назвою "відстрочення та розстрочення Рівнефармація (Будтрейдпроект)" як такий, що має офіційний характер.

Крім того, зазначає, що подана заява не містить підпису уповноваженої особи, а повноваження ОСОБА_1 не підтверджені.

Також, представник позивача вказує, що твердження ТДВ "Рівнефармація" про те, що товариство робить все можливе для погашення заборгованості перед ТОВ "Будтрейдпроект" та добровільно погасити визначену судом суму заборгованості, не відповідає дійсності, оскільки жодного разу з моменту подання позовної заяви до суду відповідач не зв`язувався з позивачем, не надсилав жодних заяв з наміром погасити заборгованість та жодним чином не висловлював своє бажання добровільно погасити суму заборгованості.

Представник позивача просить суд звернути увагу, що згадка про те, що підприємство відповідача має найманих працівників, які отримують заробітну плату може лише підтвердити той факт, що підприємство відповідача є суб`єктом господарювання, яке здійснює фінансово господарську діяльність та отримує дохід від своєї діяльності.

Відтак, просить залишити заяву ТДВ "Рівнефармація" про відстрочення та розстрочення виконання судового рішення у справі № 918/505/24 без задоволення.

Щодо направлення позивачу копії заяви про відстрочення та розстрочення виконання рішення суд, слід зазначити наступне.

Порядок подання та розгляду заяви про відстрочення та розстрочення виконання рішення суду встановлено ст. 331 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), а порядок направлення заяв і клопотань учасниками справи - ст. 170 ГПК України.

Так, згідно ч. 2 ст. 170 ГПК України, письмова заява, клопотання чи заперечення підписується заявником або його представником. До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, що подається на стадії виконання судового рішення, у тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надсилання (надання) іншим учасникам справи (провадження) з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Нормами ч. 7 ст. 42 ГПК України встановлено, якщо цим Кодексом передбачено обов`язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Судом встановлено, що до заяви про відстрочення та розстрочення виконання судового рішення заявником долучено оригінал рекомендованого повідомлення та опису вкладення, якими підтверджується направлення всіх документів ТОВ "Будтрейдпроект".

Також, суд враховує, що подана заява містить підпис представника заявника Олени Нефедьєвої, повноваження якої підтверджуються належним чином засвідченою копією Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 04.12.2024.

Відтак, суд приходить до висновку, що відповідачем при подачі даної заяви дотримано всіх процесуальних вимог Господарського процесуального кодексу України.

Щодо вирішення поданої заяви по суті, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Частиною 1 статті 331 ГПК України встановлено, зокрема, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Відповідно до ч. 5 ст. 331 ГПК України передбачено, що розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (ч.ч. 3, 4 ст. 331 ГПК України).

Розстрочення означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Згідно усталеної практики Верховного Суду, питання про розстрочення виконання рішення суду господарські суди мають вирішувати із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку відстрочення.

Надання відстрочення чи розстрочення виконання рішення є виключним заходом, який має застосовуватись лише за наявності поважних причин та при найменшій шкоді кредитору. Затримка у виконанні рішення не повинна бути надто тривалою та такою, що порушує саму сутність права.

Питання задоволення заяви сторони у справі про розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду вирішується судом у кожному конкретному випадку, виходячи з особливого характеру обставин справи, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення та із дотриманням балансу інтересів сторін.

Закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для відстрочення або розстрочення виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи.

При цьому, відстрочка та розстрочка виконання рішення є правом суду.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд зазначає, що скрутне фінансове становище не є безумовною підставою для відстрочення або розстрочення виконання рішення суду, з урахуванням того, що здійснюючи підприємницьку діяльність, відповідач повинен самостійно нести всі ризики: як щодо дотримання норм чинного законодавства України, так і щодо належного виконання добровільно взятих на себе договірних зобов`язань, а також самостійно нести юридичну відповідальність за допущені у своїй діяльності правопорушення.

В рішенні Конституційного Суду України N 5-пр/2013 від 26.06.2013 зазначено, що відстрочення або розстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.

При цьому, затримка у виконанні рішення не повинна бути надто тривалою та такою, що порушує саму сутність права, яке захищається пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини (рішення ЄСПЛ у справі Іммобільяре Саффі проти Італії, заява № 22774/93, пункт 74).

Таким чином, для з`ясування обставин чи є період виконання рішення надмірно тривалим, варто звернути увагу на особливі обставини кожної справи.

Розглянувши заяву про відстрочення та розстрочення виконання рішення, суд встановив, що вказуючи на обставини необхідності оплати праці найманих працівників, наявність заборгованості третіх осіб, відповідач не надає суду докази скрутного фінансового становища на дату звернення до суду із даною заявою.

Зокрема, з наданого відповідачем Звіту із праці у листопаді 2024 року вбачається, що товариство оплачує заробітну плату працівникам, а у Звіті про відпущені лікарські засоби та медичні вироби та їх вартість за період 16.11.2024-30.11.2024 від 03.12.2024 вказано, що сума коштів, що підлягає відшкодування становить 959 113,73 грн.

Тобто, вказані звіти підтверджують, що ТДВ "Рівнефармація" є діючим підприємством, яке здійснює господарську діяльність, проте жодним чином не підтверджують обставини, які утруднюють чи роблять неможливим виконання рішення суду.

Також суд враховує, що відповідачем не надано доказів на підтвердження своїх намірів добровільно погасити заборгованість. Більше того, з моменту набрання рішеннями законної сили (12.12.2024) відповідач в добровільному порядку не сплатив позивачу навіть частково заборгованість.

З урахуванням викладеного, у суду відсутні підстави вважати, що надання відстрочки та розстрочки сприятиме реальному виконанню судового рішення, забезпечить баланс прав і законних інтересів стягувача і боржника, тому суд відмовляє у задоволенні заяви Товариства з додатковою відповідальністю "Рівнефармація" про відстрочення та розстрочення виконання рішення суду.

Керуючись ст. 2, 13, 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з додатковою відповідальністю "Рівнефармація" про відстрочення та розстрочення виконання судового рішення у справі № 918/505/24 - відмовити.

Дана ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення 28.01.2025 та підлягає оскарженню відповідно до статей 254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://rv.arbitr.gov.ua.

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 31.01.2025.

Суддя А.М. Горплюк