Ухвала

від 28.01.2025 по справі 921/344/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

46001, м.Тернопіль, вул.Кн.Острозького, 14а, тел.:0352520573, e-mail: inbox@te.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

28 січня 2025 року м. Тернопіль Справа № 921/344/22 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Андрусик Н.О.

розглянув у підготовчому засіданні клопотання про поновлення процесуального строку на подання відповіді на відзив без номера від 19.12.2024 (вх.№9780 від 20.12.2024)

у справі

за позовом ОСОБА_1 , м.Тернопіль

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕНКОМ", м.Тернопіль

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 , с.Великі Гаї Тернопільського району Тернопільської

про стягнення 11 832 354грн 35коп.,

за участю представників:

позивача: Парубій І.М., адвокат, ордер серії ВО №1089450 від 23.10.2024;

відповідача: Магдич О.О., адвокат, ордер серії ВО №1090124 від 01.11.2024;

третьої особи: ОСОБА_2 , паспорт (ID - картка) № НОМЕР_1 .

Обставини справи.

У провадженні Господарського суду Тернопільської області перебуває справа за позовом фізичної особи ОСОБА_1 , м.Тернопіль до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕНКОМ", м.Тернопіль, про стягнення 11 291 300 грн 00коп. боргу та 541 054грн 35коп. - 3% річних (з урахуванням заяви номера від 20.02.2024 (вх. №1498) про збільшення розміру позовних вимог).

Процесуальні дії суду.

Розгляд справи, згідно з ухвалою від 22.08.2022 про відкриття провадження у справі, здійснюється за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 04.10.2022, залишеною без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 11.01.2023, провадження у справі зупинено на підставі п.2 ч.1 ст. 227 ГПК України до прийняття спадщини спадкоємцями померлого єдиного учасника та керівника ТОВ ВЕНКОМ - ОСОБА_3 .

Ухвалою суду від 24 жовтня 2024 року поновлено провадження у справі; підготовче засідання призначено на 19 листопада 2024 року, в якому оголошувалася перерва до 12.12.2024, 09.01.2025, 28.01.2025.

Також, ухвалою суду від 24.10.2024 судом встановлено процесуальні строки для подання заяв по суті спору, зокрема: позивачу - семиденний календарний строк з дня отримання відзиву на позов - для подання відповіді на нього; відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний календарний строк з дня отримання даної ухвали від 24.10.2024 для подання: відзиву на позов; заперечень на відповідь на відзив.

З матеріалів справи вбачається, що рекомендоване поштове відправлення №0610200744619 від 28.10.2024, яким відповідачу направлялася ухвала від 24.10.2024 за адресою його зареєстрованого місцезнаходження (вул.Полковника Данила Нечая, 25, м.Тернопіль), відділенням поштового зв`язку повернуто не врученим адресату по причині "адресат відсутній за вказаною адресою" (довідка форми №20 від 04.11.2024 міститься в матеріалах справи). Разом з тим, рекомендованим поштовим повідомленням №0690265385628 від 08.12.2024 підтверджується факт отримання 07.11.2024 відповідачем ухвали від 24.10.2024 (рекомендоване поштове відправлення №0610200744643 від 28.10.2024) за адресою місця проживання єдиного учасника товариства ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ).

04.11.2024 позивачем через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС подано письмові пояснення без номера від 04.11.2024 (вх.№8425), у яких наведено доводи з приводу вартості спірної земельної ділянки та наведено міркування щодо ухвалених судом рішень.

18.11.2024 відповідачем через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС подано письмовий відзив на позов без номера від 18.11.2024 (вх.№8892), згідно з яким позовні вимоги не визнаються.

У підготовчому засіданні 19.11.2024 судом прийнято до розгляду заяву позивача без номера від 20.02.2024 (вх.№1498) про збільшення позовних вимог; розгляд справи постановлено здійснювати з урахуванням збільшених позовних вимог.

У підготовчому засіданні 19.11.2024 представником позивача надано пояснення, в яких зазначено право сторони надавати відповідні пояснення, в тому числі з процесуальних питань, яке ним реалізовано. Також представник позивача, з посиланням на значний обсяг наданого відповідачем відзиву на позов, просив надати додатковий строк для подання відповіді на відзив на позов.

Судом звернуто увагу, що процесуальні строки для подання заяв по суті встановлені ухвалою суду від 24.10.2024.

Представником відповідача у підготовчому засіданні 19.11.2024 надано додаткові пояснення щодо правового статусу спірної земельної ділянки з посиланням на судові рішення, де предметом позову є витребування цієї земельної ділянки, зокрема у справі №921/461/22, яка розглядалася у межах справи №921/2/21 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ЕЛЕКТРОМЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД". Зокрема, зазначено, що ОСОБА_1 є засновником та учасником ПМП "777", котре виступає позивачем у справі №921/461/22, де предметом судового розгляду була вимога про витребування земельної ділянки за кадастровим №6110100000:02:011:0019. Водночас предметом розгляду у даній господарській справі є позовна вимога ОСОБА_1 про стягнення вартості зазначеної земельної ділянки, котру ним передано до статутного капіталу ТОВ «ВЕНКОМ».

Також відповідачем надано пояснення та вказано, що у реєстраційній справі відсутній Статут товариства, оскільки дана юридична особа створена та діє на підставі модельного статуту, будь-яких інших документів попередній засновник товариства новому власнику, ОСОБА_3 не передавав.

Відповідач звертає увагу, що відзив на позов товариством надано в межах строку, визначеного ухвалою суду від 24.10.2024 про поновлення провадження у справі. Також, зазначено про неможливість отримання поштової кореспонденції за адресою місця реєстрації товариства, а тому адресою для листування визначено - вул.Галицька, 75, с.Великі Гаї Тернопільського району Тернопільської області, про що зазначено у клопотанні без номера від 23.10.2024 (вх.№8118 від 24.10.2024).

У підготовчому засіданні 12.12.2024 судом вирішено питання про прийняття до розгляду поданих позивачем 01.12.2024 письмових міркувань без номера від 01.12.2024 (вх.№9188) та щодо заявленого клопотання про відмову відповідачу у поновленні строку на подання відзиву на позов, про що постановлено протокольнуухвалу.

Відповідач заперечив проти поновлення строку на подання відповіді на відзив та зазначив, що у підготовчому засіданні 19.11.2024, на якому був присутній і представник позивача, судом прийнято відзив на позов. І оскільки дії представника позивача є обов`язковими і для його довірителя (позивача), то презюмується, що позивачу відомо про прийняття судом відзиву на позов. Ухвала суду від 24.10.2024 є обов`язковою для усіх сторін справи.

Третьою особою підтримано заперечення представника відповідача та повідомлено суду про відсутність наміру подавати письмові пояснення щодо суті спору.

В підготовчому засіданні 12.12.2024 оголошено перерву до 09.01.2025 для надання можливості учасникам справи подати заяви по суті спору, підготовче засідання 09.01.2025 відкладено до 28.01.2025 через неявку ОСОБА_2 та подане нею клопотання про відкладення підготовчого засідання.

Зміст клопотання.

19.12.2024 позивачем через підсистему "Електронний суд " ЄСІТС подано відповідь на відзив без номера від 19.12.2024 (вх.№9780 від 20.12.2024), у якій заявлено клопотання про поновлення процесуального строку на подання відповіді на відзив як такого, що порушено з поважних причин.

Обґрунтовуючи дану заяву позивачем зазначено, що ухвалою від 24.10.2024 відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позов. Відзив на позов було подано до суду 18.11.2024, утім без клопотання про поновлення строку на його подання. Вказує, що оскільки прийняття до розгляду відзиву неможливе без вирішення питання про поновлення строку на його подання, позивачем надано письмові міркування від 01.12.2024. І саме з цієї причини тому позивачем не подано відповіді на відзив на позов; зазначає, що судом у підготовчому засіданні 12.12.2024 поновлено відповідачу строк на подання відзиву на позов, тому перебіг строку для подання відповіді на відзив почався 12.12.2024 і ця обставина, на переконання позивача, є поважною причиною пропуску позивачем строку для подання відповіді на відзив, який підлягає поновленню.

Мотиви, з яких виходить суд постановляючи ухвалу.

Згідно з частиною 4 статті 166 Господарського процесуального кодексу України відповідь на відзив подається в строк, встановлений судом. Суд має встановити такий строк подання відповіді на відзив, який дозволить позивачу підготувати свої міркування, аргументи та відповідні докази, іншим учасникам справи - отримати відповідь на відзив завчасно до початку розгляду справи по суті, а відповідачу - надати учасникам справи заперечення завчасно до початку розгляду справи по суті.

Ухвалою від 24.10.2024 судом встановлено, зокрема відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали для подання відзиву на позов, а позивачу - семиденний календарний строк з дня отримання відзиву на позов для подання відповіді на нього.

Судом, після з`ясування обставин щодо дати отримання відповідачем ухвали від 24.10.2024, у підготовчому засіданні 19.11.2024 прийнято до розгляду відзив на позов як такий, що поданий в межах строку, встановленого судом ухвалою від 24.10.2024, враховуючи, що ухвалу отримано товариством 04.11.2024 (дата оформлення довідки форми №20 про причини повернення поштового відправлення), а відзив на позов подано 18.11.2024. У підготовчому засіданні 19.11.2024 також брав участь представник позивача адвокат Парубій І.М., тому про прийняття судом відзиву позивачу було відомо.

З матеріалів справи, зокрема Квитанції №2084813 про доставку документів до зареєстрованого електронного кабінету, вбачається, що поданий 18.11.2024 відповідачем відзив на позов доставлено Шевчуку Ю.В. 18.11.2024 о 20:58год. в електронний кабінет, зареєстрований в підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС. Таким чином, останнім днем строку, встановленого ухвалою суду від 24.10.2024, для подання відповіді на відзив було 26.11.2024.

Натомість, відповідь на відзив позивачем подано лише 19.12.2024 та одночасно заявлено про поновлення строку на його подання.

Суд враховує, що відповідно до частин 1, 2 статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Водночас, в силу положень ч. ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Вирішуючи питання про поновлення або продовження процесуальних строків, суд має враховувати зміст заяви (клопотання) учасника та вчинених ним дій, уникаючи як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2018 у справі №904/5995/16.

Згідно статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Мала проти України" по. 4436/07 від 03 липня 2014 року зазначено, що "ключовим для концепції справедливого розгляду справи як у цивільному, так і кримінальному провадженні є те, щоб скаржник не був позбавлений можливості ефективно представляти свою справу в суді та мав змогу нарівні із протилежною стороною користуватися правами, передбаченими принципом рівності сторін. Принцип рівності сторін вимагає "справедливого балансу між сторонами", і кожній стороні має бути надано відповідну можливість для представлення своєї справи в умовах, що не ставлять її у суттєво невигідне становище порівняно з її опонентом".

Реалізація процесуальних прав та обов`язків учасників справі перебуває у тісному зв`язку зі стадіями судового провадження і пов`язана з перебігом процесуальних строків.

Процесуальний строк виступає одним з ключових елементів господарсько-процесуальної форми, і в цілому направлений на забезпечення оперативного, динамічного й просторового перебігу провадження господарського процесу у визначених ГПК України часових рамках.

Під процесуальними строками розуміється встановлений законом та/або судом проміжок часу, протягом якого повинна або може бути вчинена певна процесуальна дія або розпочата та/чи завершена та чи інша стадія судочинства.

Процесуальні строки, з поміж іншого, виступаючи засобом регламентації процесуальних дій учасників справи також виконують функцію юридичного факту, тобто спричиняють виникнення, зміну або припинення процесуальних прав та обов`язків. У механізмі правової регламентації судочинства процесуальні строки мають правоутворююче та преклюзивне значення для суб`єктивних процесуальних прав та обов`язків.

З початком і закінченням перебігу процесуального строку пов`язане настання чітко встановлених юридичних наслідків.

Якщо у встановлений строк учаснику справи виконати певні процесуальні дії не представляється можливим, оскільки саме у нього виникли обставини, які перешкоджають їх реалізації, у нього є можливість ініціювати продовження процесуального строку у спосіб звернення до суду із заявою. Суд здійснює оцінку наведених у заяві причин неможливості вчинення процесуальних дій у визначений строк та вирішує питання про можливість його продовження.

Відповідно до частини першої статті 119 ГПК України суд, за заявою учасника справи, поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до частини другої статті 119 ГПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Отже, зі змісту наведеної норми випливає, що за заявою учасника може бути продовжений строк, який встановлений судом і який не сплив на час звернення учасника справи із заявою.

У даному випадку позивач звернувся із заявою про поновлення процесуального строку, встановленого судом, що суперечить вищенаведеним нормам Господарського процесуального кодексу України.

Окрім того, таку заяву подано після закінчення строку на подання відповіді на відзив, що є самостійною підставою для відмови у продовженні процесуального строку.

Щодо обставин, наведених у заяві, які стали підставою пропуску позивачем строку на подання відповіді на відзив, то на думку суду такі обставини не є поважними, оскільки позивачу було достовірно відомо про прийняття судом відзиву на позов як такого, що поданий в межах встановленого судом строку.

На думку суду процесуальний строк пропущено позивачем внаслідок трактування норм процесуального закону на власний розсуд, як-от: щодо неможливості прийняття відзиву на позов без вирішення питання про поновлення строку на його подання. Однак, у даному випадку відповідачем відзив на позов подано без порушення строку, встановленого судом для його подання, а тому й питання про його поновлення не вирішувалося та не могло вирішуватися. Ці обставини, як вже зазначалося вище, були предметом дослідження у підготовчому засіданні 19.11.2024, в якому приймав участь представник позивача, відтак наведені позивачем у заяві доводи щодо визначення 12.12.2024 як початок відліку строку на подання відповіді на відзив, є необґрунтованими.

Відповідно до ст.118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

У зв"язку з наведеним, клопотання позивача про поновлення процесуального строку для подання відповіді на відзив на позов до задоволення не підлягає.

Керуючись ст.2, 4, 13, 42, 46, 74-78, 114, 118, 119, 232-235, 255 Господарського процесуального кодексу України господарський суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні клопотання без номера від 19.12.2024 (вх.№9780 від 20.12.2024) ОСОБА_1 , м.Тернопіль про поновлення процесуального строку для подання відповіді на відзив на позов у справі №921/344/22, - відмовити.

2. Відповідь на відзив без номера від 19.12.2024 (вх.№9780 від 20.12.2024) у справі №921/344/22, - залишити без розгляду.

Ухвала підписана набирає законної сили відповідно до приписів ст.235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена протягом 10 днів від дати її підписання до Західного апеляційного господарського суду.

Ухвалу складено та підписано 29.01.2025.

Суддя Н.О. Андрусик