Рішення

від 27.01.2025 по справі 922/3857/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.01.2025м. ХарківСправа № 922/3857/24

Господарський суд Харківської області у складі

судді Чистякової І.О.

за участю секретаря судового засідання Татаурова В.А.

розглянувши за правилами загального позовного провадження справу

за первісним позовом Комунального підприємства "Міський водоканал" (вул. Шевченка, 156, м. Золотоноша, Черкаська область, 19702, ідентифікаційний код 32601205) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вєк Технолоджі" (Ващенківський в`їзд, 16А, м. Харків, 61085, ідентифікаційний код 30510656) про та за зустрічним позовом до про визнання додаткових угод недійсними та стягнення коштів Товариства з обмеженою відповідальністю "Вєк Технолоджі" (Ващенківський в`їзд, 16А, м. Харків, 61085, ідентифікаційний код 30510656) Комунального підприємства "Міський водоканал" (вул. Шевченка, 156, м. Золотоноша, Черкаська область, 19702, ідентифікаційний код 32601205) визнання договору недійсним та застосування двосторонньої реституціїза участю представників сторін:

позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) - адвоката Лосич Т.С.

відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) - Єграшиної Т.Г. (керівник)

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Міський водоканал" (позивач за первісним позовом) звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вєк Технолоджі" (відповідач за первісним позовом), в якій просить суд:

1. Визнати Додаткові угоди №2-7 від 29.11.2021 до Договору про постачання електричної енергії від 24.11.2021 №1322, укладеного між Комунальним підприємством "Міський водоканал" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вєк Технолоджі" - недійсними.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вєк Технолоджі" (ЄДРПОУ 30510656, Ващенківський в`їзд, 16А, м. Харків, 61085) на користь Комунального підприємства "Міський водоканал" (ЄДРПОУ 32601205, вул. Шевченка, 156, м. Золотоноша, Черкаська область, 19702) - грошові кошти в розмірі 319 173,75 грн (триста дев`ятнадцять тисяч сто сімдесят три гривні 75 копійок).

Позовні вимоги за первісним позовом обгрунтовані тим, що Додаткові угоди №2-7 від 29.11.2021 до Договору про постачання електричної енергії від 24.11.2021 №1322, якими було незаконно та необґрунтовано збільшено ціну електричної енергії за період листопад-грудень 2021 року на 2,59998 грн, що складає понад 30%, від початкової ціни товару, визначеної сторонами у договорі, укладені з порушенням ст. 652 ЦК України та п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", що на думку позивача за первісним позовом є підставою для визнання вказаних Додаткових угод недійсними на підставі ч. 1 ст. 203 ЦК України та стягнення з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом безпідставно отриманих коштів в сумі 319173,75 грн на підставі ч. 1 ст. 216, 1212 ЦК України, що також узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 05.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/3857/24. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 02 грудня 2024 року о 10:00 год. Встановлено відповідачу за первісним позовом п`ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Встановлено позивачу за первісним позовом строк для подання відповіді на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов. Встановлено відповідачу за первісним позовом строк для подання заперечення - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив.

20.11.2024, у встановлений строк, через підсистему "Електронний суд" надійшов відзив на позовну заяву, який зареєстрований 21.11.2024 за вх.№29295, в якому відповідач за первісним позовом просить відмовити в позові повністю, наполягаючи на тому, що Додаткові угоди №№2-7 до Договору укладені правомірно та вважає, що правові висновки, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 січня 2024 року у справі №922/2321/22, не є релевантними до спірних правовідносин у цій справі, оскільки позивач у справі №922/2321/22 є розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня відповідно статті 22 БК України, тоді як позивач у справі №922/3857/24 не є розпорядником бюджетних коштів відповідно до ст.22 БК України.

20.11.2024, разом з відзивом на позовну заяву, через підсистему "Електронний суд" надійшов зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Вєк Технолоджі" до Комунального підприємства "Міський водоканал", який зареєстрований 21.11.2024 за вх.№29294, про визнання договору про постачання електричної енергії споживачу №1322 від 24.11.2021 недійсним та застосування двосторонньої реституції на підставі ч.1 статті 203, ч.1 статті 216 ЦК України.

Зустрічний позов обгрунтовано тим, що згідно умов договору про постачання електричної енергії споживачу №1322 від 24.11.2021 ціна за одиницю товару може бути збільшена більше ніж на 10%, однак така умова договору вступає в протиріччя з новітньою практикою висловленою в постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 січня 2024 року у справі №922/2321/22, в якій стверджується, що ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, а тому на думку позивача за зустрічним позовом наявні підстави для визнання вказаного договору недійсним та застосування двосторонньої реституції на підставі ч.1 ст. 203, ч.1 ст. 216 ЦК України.

Ухвалою суду від 25.11.2024 прийнято до спільного розгляду з первісним позовом зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Вєк Технолоджі" (вх.№29294 від 21.11.2024). Вимоги за зустрічним позовом об`єднано в одне провадження з первісним позовом. Встановлено відповідачу за зустрічним позовом п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відповідно до ст. 165 Господарського процесуального кодексу України відзиву на зустрічний позов. Встановлено позивачу за зустрічним позовом строк для подання відповіді на відзив на зустрічний позов - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на зустрічний позов. Встановлено відповідачу за зустрічним позовом строк для подання заперечення - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив на зустрічний позов.

29.11.2024 через підсистему "Електронний суд" від Комунального підприємства "Міський водоканал" надійшла відповідь на відзив за первісним позовом, яку зареєстровано 02.12.2024 за вх.№ 30200, в якій він просить суд задовольнити первісний позов та вважає правові висновки, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 січня 2024 року у справі №922/2321/22, релевантними до спірних правовідносин у цій справі.

05.12.2024, у встановлений строк, через підсистему Електронний суд від Комунального підприємства "Міський водоканал" надійшов відзив на зустрічну позовну заяву (вх.№ 30594), в якому він просить у зустрічному позові відмовити, наполягаючи на тому, що позивачем за зустрічним позовом не наведено жодних обставин, з якими закон пов`язує визнання Договору недійсним на момент його укладення.

09.12.2024 через підсистему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Вєк Технолоджі" надійшло заперечення на відзив на зустрічну позовну заяву (вх.№ 30924), в якому він просить відмовити у первісному позові.

09.12.2024, у встановлений строк, через підсистему Електронний суд від Товариства з обмеженою відповідальністю "Вєк Технолоджі" надійшла відповідь на відзив на зустрічний позов (вх.№ 30927), в якій воно просить суд визнати недійсним договір про постачання електричної енергії споживачу №1322 від 24.11.2021 та застосувати двосторонню реституцію, а саме залишити Комунальному підприємству "Міський водоканал" електроенергію, а Товариству з обмеженою відповідальністю "Вєк Технолоджі" грошові кошти за поставлену електроенергію. Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю "Вєк Технолоджі" пропонує Комунальному підприємству "Міський водоканал" укласти мирову угоду про визнання недійсним договору про постачання електричної енергії споживачу №1322 від 24.11.2021 та застосування двосторонньої реституції.

В судовому засіданні 09.12.2024 без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання від 09.12.2024, зокрема, про продовження Товариству з обмеженою відповідальністю "Вєк Технолоджі" за власною ініціативою суду процесуального строку на подання заперечення від 09.12.2024 за вх.№ 30924/24 до 09.12.2024 та прийняття його до розгляду, про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та відкладення підготовчого засідання на 06.01.2025 о 14:00 год.

20.12.2024 через підсистему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Вєк Технолоджі" надійшла заява про затвердження мирової угоди (вх.№ 32063).

30.12.2024 через підсистему "Електронний суд" від Комунального підприємства "Міський водоканал" надійшла заява про відхилення мирової угоди, яку зареєстровано 31.12.2024 за вх.№32733.

06.01.2025 через підсистему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Вєк Технолоджі" надійшло клопотання про долучення додаткових доказів (вх.№ 211).

В судовому засіданні 06.01.2025 без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання від 06.01.2025,зокрема, про відмову у затвердженні поданої Товариством з обмеженою відповідальністю "Вєк Технолоджі" мирової угоди, яка не відповідає вимогам закону, про закриття підготовчого провадження та призначення судового засідання з розгляду справи по суті на 27.01.2025 об 10:30 год.

Присутня у судовому засіданні представник Комунального підприємства "Міський водоканал" просила первісний позов задовольнити та відмовити у задоволенні зустрічного позову.

Присутня у судовому засіданні представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Вєк Технолоджі" просила задовольнити зустрічний позов та відмовити у задоволенні первісного позову. Вважає, що постанова Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 не може застосовуватися до спірних правовідносин між сторонами у цій справі за первісним позовом, оскільки вона була ухвалена після укладення Додаткових угод №№2-7 до Договору, а також зазначила, що Великою Палатою Верховного Суду було постановлено окрему думку щодо зазначеної постанови Великої Палати Верховного Суду від 24 січня 2024 року у справі № 922/2321/22, у якій колегія суддів вважає, що не було підстав для відступу від висновку Касаційного адміністративного суду щодо застосування пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", викладеного у постанові від 5 квітня 2023 року у справі № 420/17618/21, згідно з яким сторони договору про закупівлю можуть вносити необмежену кількість разів змін до договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії в частині збільшення ціни за одиницю товару за умови дотримання обмеження щодо збільшення такої ціни до 10% за один раз пропорційно збільшенню ціни відповідного товару на ринку, і за умови, що наведена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Розглянувши подані документи і матеріали, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши думку представників сторін, господарський суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 24.11.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вєк Технолоджі" (постачальник) та Комунальним підприємством Міський водоканал (споживач) укладено Договір про постачання електричної енергії №1322 (далі - Договір).

Згідно з п. 1.1. Договору умови цього Договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 N312 (далі - ПРРЕЕ), Закону України "Про публічні закупівлі".

Згідно з п. 2.1. Договору Постачальник зобов`язується постачати Споживачу у 2021році електричну енергію згідно з кодом ДК 021:2015 "Єдиний закупівельний словник" 09310000-5 - Електрична енергія (далі - електрична енергія/товар/електроенергїя), а Споживач зобов`язується прийняти та оплатити електричну енергію на умовах цього договору.

Згідно з п. 2.2. Договору договірні обсяги закупівлі електричної енергії за цим Договором визначені в Додатку №3 до Договору.

За умовами п. 2.3. Договору обсяги закупівлі товару можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків та потреби в електроенергії.

Відповідно до п. 3.1. Договору термін поставки (передачі) товару: з 24.11.2021 року по 31.12.2021 року включно.

Місце поставки (передачі) товару об`єкти Споживача, перелік яких наведено у додатку №2 до Договору (п. 3.2. Договору).

Відповідно до п. 4.1. Договору для забезпечення безперервного постачання електричної енергії Споживачу Постачальник зобов`язується здійснювати своєчасну закупівлю електричної енергії на найнижчих цінових сегментах ринку електричної енергії в обсягах, що за належних умов забезпечать задоволення попиту на споживання електричної енергії Споживачем.

Згідно з п. 5.1. Договору загальна вартість цього Договору становить 2 071 120 грн., крім того ПДВ 414 224,00 грн. разом з ПДВ 2 485 344,00 грн.

Відповідно до п. 5.2. Договору ціна за 1 кВт/год електричної енергії за цим Договором становить 2,5889 грн. без ПДВ, ПДВ 0,51778 грн. разом з ПДВ 3,10668 грн.

До загальної вартості цього Договору включено витрати на послуги з передачі електричної енергії. На дату підписання Договору регульований тариф на передачу електричної енергії, затверджений у встановленому порядку, становить 293,93грн./ МВт/год (без урахування ПДВ).

Згідно з п. 5.3. Договору істотні умови цього Договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань Сторонами в повному обсязі, крім випадків передбачених ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Згідно з п. 5.4.2. сторони узгодили збільшення ціни за одиницю товару не більше 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в Договорі про закупівлю. Сторони протягом дії цього Договору не частіше одного разу на місяць вносять зміни у Договір в частині ціни за одиницю товару у разі коливання ціни товару на ринку. В такому випадку Постачальник (Учасник) письмово звертається до Споживача (Замовника) щодо збільшення ціни за одиницю товару. Наявність факту коливання ціни товару на ринку підтверджується довідкою(ами) (завіреними копіями довідок) компетентного органу, а саме, Торгово-промислової палати України та/або її регіональних представництв або ДП "Держзовнішінформ" або ДП "Укрпромзовнішекспертиза" або органів статистики щодо коливань та розміру розрахункових середніх значень рівня цін на товар за розрахунковий періоди на роздрібному ринку електричної енергії.

Відповідно до п. 5.5. Договору в разі необхідності зміни істотних умов Договору, в тому числі зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку та/або зміни регульованої ціни (тарифу), Сторона ініціатор такої зміни зобов`язана підготувати та направити на погодження іншій стороні проект до цього Договору у формі додаткової угоди (додаткового договору). Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну умов договору, у 10-ти денний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

Згідно з п. 5.6. Договору якщо сторони не досягли згоди щодо зміни умов договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк, кожна із сторін має право звернутись до суду для вирішення цього питання.

У подальшому, 29.11.2021 між сторонами укладено Додаткову угоду №1 від 29.11.2021, згідно якої пункт 5.4.2, 5.5. та 5.6. Договору викладено в наступній редакції:

Так, пунктом п. 5.4.2. сторони узгодили, що Збільшення ціни такого товару за одиницю товару не більше 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю. Постачальник (Учасник) письмово повідомляє Споживача (Замовника) щодо збільшення ціни за одиницю товару. Наявність факту коливання ціни товару на ринку підтверджується довідкою(ами) (завіреними копіями довідок) компетентного органу, а саме, Торгово-промислової палати України та/або її регіональних представництв або ДП "Держзовнішінформ" або ДП "Укрпромзовнішекспертиза" або органів статистики, або офіційно оприлюднена інформація ДП "Оператор ринку" щодо коливань та розміру розрахункових середніх значень рівня цін на товар за розрахунковий та попередній періоди на роздрібному ринку електричної енергії.

Згідно з п.5.5. Договору зміна істотних умов Договору здійснюється в порядку, передбаченому Законом України "Про публічні закупівлі" та Додатку 1 "Порядок розрахунків" до Договору.

Пунктом п. 5.6. Договору передбачено, що в разі незгоди Споживача зі зміною ціни за одиницю товару, Споживач має право односторонньої відмови від цього Договору.

Пунктом 5.9. Договору передбачено, що Споживач бере зобов`язання з отримання електричної енергії та його оплати в термін і строки, передбачені додатком №1 до Договору.

Згідно з п. 5.10. Договору оплата за електричну енергію здійснюється Споживачем виключно в грошовій формі. Оплата по даному Договору буде здійснюватися за рахунок коштів, отриманих від господарської діяльності протягом 30-ти календарних днів після отримання рахунку від Постачальника.

26.11.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЄК Технолоджі" звернулося до Комунального підприємства "Міський водоканал" з листами №262/29/11/2021/пз, №263/29/11/2021/пз, №264/29/11/2021/пз щодо внесення змін до договору в зв`язку з коливанням ціни на електричну енергію, що підтверджується експертними висновками Харківської торгово-промислової палати, та просило підписати додану до листів додаткову угоду щодо внесення відповідних змін до договору.

29.11.2021 між сторонами укладено низку Додаткових угод №№2, 3, 4, 5, 6 та 7 до Договору щодо збільшення ціни за одиницю товару.

Зокрема, відповідно до Додаткової угоди №2 сторони дійшли згоди викласти п. 5.1. Договору в такій редакції: ціна* за 1 кВт.год електричної енергії за цим договором становить *2,640061981 грн без ПДВ, ПДВ *0,528012396 грн, разом з ПДВ *3,168074377 грн (три грн 168074377 коп).

Отож сторони за цією додатковою угодою № 2 збільшили ціну за 1 кВт.год електричної енергії на 2% від початкової ціни товару, визначеної сторонами у договорі.

Проте в подальшому відповідно до Додаткової угоди №3 сторони дійшли згоди викласти п. 5.1. Договору в такій редакції: ціна* за 1 кВт.год електричної енергії за цим договором становить *2,998870373 грн без ПДВ, ПДВ *0,528012396 грн, разом з ПДВ *3,598644447 грн (три грн 598644447 коп), що перевищує 10% ціни за 1 кВт.год електричної енергії від початкової ціни товару, визначеної сторонами у договорі, а саме збільшено ціну товару - на 15,84%.

Відповідно до Додаткової угоди №4 сторони дійшли згоди викласти п. 5.1. Договору в такій редакції: ціна* за 1 кВт.год електричної енергії за цим договором становить *3,318585748 грн без ПДВ, ПДВ *0,66371715 грн, разом з ПДВ *3,982302898 грн (три грн 982302898 коп).

Відповідно до Додаткової угоди №5 сторони дійшли згоди викласти п. 5.1. Договору в такій редакції: ціна* за 1 кВт.год електричної енергії за цим договором становить *3,418355261 грн без ПДВ, ПДВ *0,683671052 грн, разом з ПДВ *4,102026313 грн (чотири грн 102026313 коп).

Відповідно до Додаткової угоди №6 сторони дійшли згоди викласти п. 5.1. Договору в такій редакції: ціна* за 1 кВт.год електричної енергії за цим договором становить *3,699253025 грн без ПДВ, ПДВ *0,739850605 грн, разом з ПДВ *4,43910363 грн (чотири грн 43910363 коп).

Відповідно до Додаткової угоди №7 сторони дійшли згоди викласти п. 5.1. Договору в такій редакції: ціна* за 1 кВт.год електричної енергії за цим договором становить *3,924980295 грн без ПДВ, ПДВ *0,784996059 грн, разом з ПДВ *4,709976354 грн (чотири грн 709976354 коп).

Згідно акту прийому-передачі електричної енергії №29 від 31.12.2021 та рахунку на оплату №65 від 31.12.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЄК Технолоджі" поставило Комунальному підприємству "Міський водоканал" електроенергію у кількості 199 075 кВт/год на суму 937 639,18 грн.

Згідно платіжного доручення №104 від 25.01.2022 Комунальне підприємство "Міський водоканал" сплатило Товариству з обмеженою відповідальністю "ВЄК Технолоджі" отриманий обсяг електричної енергії в сумі 937 639,18 грн, з врахуванням збільшення ціни на електричну енергію.

Позивач за первісним позовом вважає, що наслідком вимушено підписаних Додаткових угод №№2-7 до Договору стало послідовне збільшення ціни електричної енергії за період листопад-грудень 2021 року на 2,59998 грн, що складає понад 30% в зв`язку з чим Комунальне підприємство "Міський водоканал" недоотримало запланований обсяг (кількість) електричної енергії та, за відсутності визначених на те законних підстав зайво сплатило кошти за електричну енергію на суму 319 173,75 грн з ПДВ, чим завдано матеріальної шкоди (збитків) Комунальному підприємству "Міський водоканал" на вказану суму.

При цьому, позивачем за первісним позовом зазначено, що його діяльність на пряму критично залежить від постачання електричної енергії, а тому наслідком відмови від підписання вищезазначених Додаткових угод до Договору є відмова Постачальника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Вєк Технолоджі" поставляти електричну енергію Споживачу - Комунальному підприємству "Міський водоканал", що фактично призведе до незворотних наслідків, а отже Комунальне підприємство "Міський водоканал" фактично позбавлене можливості впливати на ситуацію щодо коливання ціни на електричну енергію, оскільки його діяльність та безперервне функціонування критично залежить від її отримання.

Також, у первісному позові зазначено, що 01.03.2024 Комунальне підприємство "Міський водоканал" отримало від Золотоніської окружної прокуратури лист №51/2-687ВИХ-24, відповідно до якого Золотоніською прокуратурою в ході вивчення стану дотримання вимог законодавства при здійсненні публічних закупівель електричної енергії - встановлений факт відсутності підстав для зміни ціни на товар електричну енергію за Договором, визначених нормами чинного законодавства, зокрема, Законом України "Про публічні закупівлі", що в свою чергу спотворює результати торгів та нівелює економію, яку було отримано під час підписання договорів про закупівлю.

В ухвалі Придніпровського районного суду м. Черкаси від 18.10.2024 року по справі №711/8146/24, якою задоволено клопотання Старшого слідчого відділу розслідування злочинів СУ ГУНП в Черкаській області про тимчасовий доступ до речей і документів Комунального підприємства "Міський водоканал", зазначено, що із матеріалів, які стали підставою для внесення відомостей до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань, встановлено, що вивченням відомостей, опублікованих на сайті ДП "Оператор Ринку" встановлено, що середньозважена ціна на електричну енергію на ринку "на добу на перед" (РДН) у торговій зоні ОЕС (об`єднана енергетична система) України складала: - 24.11.2021 року (Дата укладання договору) 3 380,83 грн. за МВт/ год без ПДВ; - 29.11.2021 року (дата укладання Додаткових угод №1-7 до Договору) 3 278,53 грн за МВт/год без ПДВ. Таким чином, сторони без належних на те підстав змінили (збільшили) ціну за одиницю (1 кВт/год) електричної енергії за Договором, що з урахуванням загальної вартості договору завдало збитків підприємству комунальної форми власності у великих розмірах".

Позивач за первісним позовом вважає, що Додаткові угоди №2-7 від 29.11.2021 до Договору про постачання електричної енергії від 24.11.2021 №1322, якими було незаконно та необґрунтовано збільшено ціну електричної енергії за період листопад-грудень 2021 року на 2,59998 грн, що складає понад 30%, від початкової ціни товару, визначеної сторонами у договорі, укладені з порушенням ст. 652 ЦК України та п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", що є підставою для визнання вказаних Додаткових угод недійсними на підставі ч. 1 ст. 203 ЦК України та стягнення з відповідача на користь позивача безпідставно отриманих коштів в сумі 319173,75 грн на підставі ч. 1 ст. 216, 1212 ЦК України.

При цьому, позивач за первісним позовом просить відмовити у задоволенні зустрічного позову, наполягаючи на тому, що позивачем за зустрічним позовом не наведено обставин, з якими закон пов`язує визнання Договору недійсним на момент його укладення, а судова практика Верховного Суду не є підставою для визнання договору недійсним у розумінні ст. 215 ЦК України.

Позивач за зустрічним позовом, у свою чергу, просить відмовити у задоволенні первісного позову та задовольнити зустрічний позов, обгрунтовуючи свої вимоги тим, що згідно умов Договору ціна за одиницю товару може бути збільшена більше ніж на 10%, однак така умова договору вступає в протиріччя з новітньою практикою висловленою в постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 січня 2024 року у справі №922/2321/22, в якій стверджується, що ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі в зв`язку з чим на думку позивача за зустрічним позовом наявні підстави для визнання вказаного договору недійсним та застосування двосторонньої реституції на підставі ч.1 ст. 203, ч.1 ст. 216 ЦК України.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав первісних та зустрічних позовних вимог, суд виходить з наступного.

Щодо вимог за первісним позовом про визнання недійсними Додаткових угод №2-7 від 29.11.2021 до Договору, суд зазначає наступне.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 ст. 638 ЦК України встановлює, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини першої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Згідно з частиною першою статті 628, статтею 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

За частиною другою статті 189 ГК України ціна є істотною умовою господарського договору.

Згідно з частиною першою статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 653 ЦК України у разі зміни договору зобов`язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із частинами першою, другою статті 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв`язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов`язання доставки.

Відповідно до частини четвертої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Згідно з пунктом 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 % пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

Із системного тлумачення наведених норм ЦК України, ГК України та Закону України "Про публічні закупівлі" вбачається, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.

Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку статті 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

В іншому випадку не досягається мета Закону України "Про публічні закупівлі", яка полягає в забезпеченні ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку.

Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі №922/2321/22.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та статті 236 Господарського процесуального кодексу України висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи не можуть приймати рішення, які скасовують судові рішення або зупиняють їх виконання.

Згідно з пунктом 6 частини 2 статті 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу правової визначеності, що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх осіб перед законом, який втілюється шляхом однакового застосування судом тієї самої норми закону в однакових справах щодо різних осіб (аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 29.01.2020 у справі № 903/154/19).

Суд відхиляє доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Вєк Технолоджі" про неможливість врахування висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 24.01.2024 у справі №922/2321/22, так як вона була ухвалена після укладення між сторонами Договору та спірних Додаткових угод №№2-7, оскільки, по-перше, постанова Верховного Суду не є нормативно-правовим актом, а відтак до неї не застосовуються правило "дії закону у часі", на яке посилається Товариство з обмеженою відповідальністю "Вєк Технолоджі", по-друге, такі висновки стосуються застосування норм права щодо збільшення ціни товару в договорі про закупівлю, які є правовими підставами цього позову.

Щодо доводів Товариства з обмеженою відповідальністю "Вєк Технолоджі" про необхідність врахування окремої думки щодо зазначеної постанови ВП ВС суд зазначає, що окрема думка судді - це сформований суддею письмовий документ, який є формою визначення власної позиції судді в разі незгоди з прийнятим (наданим) рішенням (висновком) або викладенням обставин, що доповнюють мотивувальну частину рішення (висновку).

Суддя, не згодний з рішенням, може письмово викласти свою окрему думку. Про наявність окремої думки повідомляються учасники справи без оголошення її змісту в судовому засіданні. Окрема думка приєднується до справи і є відкритою для ознайомлення (ч. 3 ст. 34 ГПК України).

Отже окрема думка судді містить незгоду з прийнятим рішенням або наданими висновками, однак не є обов`язковою для суду.

Як вбачається із встановлених обставин справи, 21.11.2021 за результатами проведеної процедури закупівлі між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вєк Технолоджі" та Комунальним підприємством "Міський водоканал" (як переможцем торгів) укладено договір про постачання з 24.11.2021 року по 31.12.2021 року включно електричної енергії загальним обсягом 800 000 кВт/год за ціною 3,10668 грн за 1 кВт/год електричної енергії загальною вартістю 2 485 344,00 грн.

Як вище встановлено, у п. 5.4.2. Договору, у редакції Додаткової угоди №1 від 29.11.2021, сторони узгодили можливість збільшення ціни такого товару за одиницю товару не більше 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

При цьому, Постачальник (Учасник) письмово повідомляє Споживача (Замовника) щодо збільшення ціни за одиницю товару. Наявність факту коливання ціни товару на ринку підтверджується довідкою(ами) (завіреними копіями довідок) компетентного органу, а саме, Торгово-промислової палати України та/або її регіональних представництв або ДП "Держзовнішінформ" або ДП "Укрпромзовнішекспертиза" або органів статистики, або офіційно оприлюднена інформація ДП "Оператор ринку" щодо коливань та розміру розрахункових середніх значень рівня цін на товар за розрахунковий та попередній періоди на роздрібному ринку електричної енергії.

Згідно з п.5.5. Договору зміна істотних умов Договору здійснюється в порядку, передбаченому Законом України "Про публічні закупівлі" та Додатку 1 "Порядок розрахунків" до Договору.

Пунктом п. 5.6. Договору передбачено, що в разі незгоди Споживача зі зміною ціни за одиницю товару, Споживач має право односторонньої відмови від цього Договору.

29.11.2021 між сторонами укладено Додаткові угоди №№2-7 до Договору про збільшення ціни за одиницю товару.

Необхідність укладення вказаних Додаткових угод №№2-7 до Договору обґрунтовано Товариством з обмеженою відповідальністю "Вєк Технолоджі" коливанням ціни електричної енергії на ринку, на підтвердження якого (коливання) останнім було надано експертні висновки Харківської торгово-промислової палати, які долучені до матеріалів справи.

Як вбачається з матеріалів справи, за Додатковою угодою №2 вартість електричної енергії склала 3,168074377 грн з ПДВ/кВт, відсоток зростання 2%, за Додатковою угодою №3 вартість електричної енергії склала 3,598644447, відсоток зростання 13,5% у порівнянні з попередньою додатковою угодою, за Додатковою угодою №4 - вартість електричної енергії склала 3,982302898, відсоток зростання 10,6% у порівнянні з попередньою додатковою угодою, за Додатковою угодою №5 - вартість електричної енергії склала 4,102026313, відсоток зростання 3% у порівнянні з попередньою додатковою угодою, за Додатковою угодою №6 - вартість електричної енергії склала 4,43910363, відсоток зростання 8% у порівнянні з попередньою додатковою угодою, за Додатковою угодою №7 - вартість електричної енергії склала 4,709976354, відсоток зростання 6% у порівнянні з попередньою додатковою угодою.

Отже судом встановлено, що за Додатковою угодою №2 до Договору ціна за 1 кВт/год електричної енергії склала 3,168074377 грн з ПДВ/кВт, відсоток зростання 2%, тобто ціна за 1 кВт/год електричної енергії не перевищує 10% від початкової ціни, визначеної у договорі, та наявність факту коливання ціни товару на ринку у цей період підтверджується належними доказами, зокрема експертними висновками Харківської торгово-промислової палати, які долучені до матеріалів справи.

Отож Додаткова угода №2 до Договору відповідає вимогам закону, зокрема не суперечить положенням п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

В той час як наступні Додаткові угоди до Договору, зокрема №3 не відповідає вимогам п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", адже ціна за 1 кВт/год електричної енергії склала 3,598644447, тобто ціна за 1 кВт/год електричної енергії збільшена більше ніж на 10% від початкової ціни, визначеної у договорі, що суперечить положенням п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Так як попередня Додаткова угода №3 суперечить вимогам п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", то недійсними є всі наступні Додаткові угоди №№4-7 до Договору, оскільки кожна наступна додаткова угода має фіксовану ціну за одиницю товару, а тому є похідною від попередніх додаткових угод та автоматично незаконною, оскільки без попередньої додаткової угоди ціна за послідуючими угодами фактично перевищуватиме ціну за одиницю товару більше ніж на 10%, визначених в статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", у порівнянні із основним договором.

Згідно з ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього кодексу.

Частиною третьою статті 215 ЦК України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частиною третьою статті 215 ЦК України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Враховуючи вищенаведене, суд, встановивши наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання Додаткових угод недійсними на момент їх укладення, дійшов висновку, що Додаткові угоди №№3-7 до Договору суперечать наведеним вище положенням ЦК України та п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а тому наявні підстави для визнання вказаних Додаткових угод №№3-7 до Договору недійсними відповідно до ч. 1 ст. 203, ст. 215 ЦК України.

За таких обставин, вимоги за первісним позовом про визнання недійсними Додаткових угод № 3-7 від 29.11.2021 до Договору про постачання електричної енергії від 24.11.2021 №1322, укладеного між Комунальним підприємством "Міський водоканал" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вєк Технолоджі", є обґрунтованими, законними, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

У задоволенні позовних вимог за первісним позовом щодо визнання недійсною Додаткову угоду № 2 від 29.11.2021 до Договору про постачання електричної енергії від 24.11.2021 №1322 слід відмовити.

Щодо вимог за первісним позовом про стягнення безпідставно набутих коштів в розмірі 319 173,75 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні в натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає в користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до частини 1 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з п. 1 частини 3 статті 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22, за подібних обставин, дійшла висновку, що кошти одержані відповідачем безпідставно, оскільки підстава внаслідок визнання додаткових угод недійсними відпала, тому останній зобов`язаний їх повернути в силу статей 216, 1212 ЦК України.

Оскільки зазначені Додаткові угоди №№3-7 до Договору є недійсними та не породжують правових наслідків, правовідносини між сторонами щодо ціни електричної енергії мали регулюватись умовами Додаткової угоди №2 від 29.11.2021 до Договору, відповідно до якої ціна за 1 кВт/год електричної енергії склала 3,168074377 грн з ПДВ/кВт.

Як вище встановлено, згідно акту прийому-передачі електричної енергії №29 від 31.12.2021 та рахунку на оплату №65 від 31.12.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЄК Технолоджі" поставило Комунальному підприємству "Міський водоканал" електроенергію у кількості 199 075 кВт/год на суму 937 639,18 грн.

Згідно платіжного доручення №104 від 25.01.2022 Комунальне підприємство "Міський водоканал" сплатило Товариству з обмеженою відповідальністю "Вєк Технолоджі" отриманий обсяг електричної енергії в сумі 937 639,18 грн, тоді як, враховуючи ціну, обумовлену сторонами у Додатковій угоді №2 від 29.11.2021 до Договору, за підрахунком мало бути сплачено 630 684,41 грн (3,168074377 грн з ПДВ х 199 075 кВт/год = 630 684,41 грн).

Відтак грошові кошти в сумі 306 954,77 грн (937 639,18 грн - 630 684,41 грн = 306 954,77 грн) є такими, що безпідставно одержані Товариством з обмеженою відповідальністю "Вєк Технолоджі", підстава їх набуття відпала, а тому Товариство з обмеженою відповідальністю "Вєк Технолоджі" зобов`язане повернути їх Комунальному підприємству "Міський водоканал", що відповідає приписам статей 216, 1212 ЦК України.

Аналогічні висновки висловлені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 по справі №922/2321/22.

Враховуючи наведене, позовні вимоги за первісним позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вєк Технолоджі" на користь Комунального підприємства "Міський водоканал" коштів підлягають задоволенню частково в розмірі 306 954,77 грн.

В іншій частині позовних вимог за первісним позовом щодо стягнення коштів в розмірі 12 218,98 грн слід відмовити в зв`язку з безпідставним пред`явленням до стягнення.

Щодо позовних вимог за зустрічним позовом про визнання договору недійсним на підставі ч.1 ст. 203, ЦК України, суд дійшов наступних висновків.

Положення ч. 2 ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України передбачають такий спосіб захисту порушеного права, як визнання недійсним правочину (господарської угоди).

Відповідно до статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частин 1 та 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Отже обов`язок доведення наявності обставин, з якими закон пов`язує визнання господарським судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на позивача.

У даному випадку позивачем за зустрічним позовом не наведено, а судом не встановлено, жодних підстав, передбачених ст. 215 ЦК України, з якими закон пов`язує недійсність правочину, а зміна судової практики не є підставою для визнання договору недійсним у розумінні ст. 215 ЦК України.

За таких обставин, правові підстави для визнання недійсним Договору про постачання електричної енергії споживачу №1322 від 24.11.2021 відсутні.

Ураховуючи наведене, вимога за зустрічним позовом про визнання Договору про постачання електричної енергії споживачу №1322 від 24.11.2021 недійсним не підлягає задоволенню.

Щодо вимоги за зустрічним позовом про застосування двосторонньої реституції, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Ураховуючи те, що судом відмовлено в задоволенні вимоги за зустрічним позовом про визнання недійсним Договору про постачання електричної енергії споживачу №1322 від 24.11.2021, то відсутні підстави для застосування наслідків недійсності цього правочину, а тому вимога за зустрічним позовом про застосування двосторонньої реституції також не підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується статтею 129 ГПК України, відповідно до якої судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а отже судовий збір за подання первісного позову в розмірі 15 795,46 грн покласти на відповідача за первісним позовом, решту суми судового збору за подання первісного позову в розмірі 2 569,02 грн покласти на позивача за первісним позовом, судовий збір за подання зустрічного позову повністю покласти на позивача за зустрічним позовом в розмірі 13674,07 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 3, 5, 41 Закону України "Про публічні закупівлі", ст. 16, 203, 204, 215, 216, 236, 334, 626-629, 655, 629, 632, 638, 651-653, 655, 714, 1212 Цивільного кодексу України, ст. 20, 189 Господарського кодексу України, та ст. 4, 20, 73, 74, 77, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Первісний позов задовольнити частково.

Визнати Додаткові угоди № 3, 4, 5, 6, 7 від 29.11.2021 до Договору про постачання електричної енергії від 24.11.2021 №1322, укладеного між Комунальним підприємством "Міський водоканал" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вєк Технолоджі" - недійсними.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вєк Технолоджі" (Ващенківський в`їзд, 16А, м. Харків, 61085, ідентифікаційний код 30510656) на користь Комунального підприємства "Міський водоканал" (вул. Шевченка, 156, м. Золотоноша, Черкаська область, 19702, ідентифікаційний код 32601205) грошові кошти в розмірі 306 954,77 грн, а також судовий збір в розмірі 15 795,46 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.

Врешті частині первісного позову відмовити.

Відмовити у задоволенні зустрічного позову повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Кодексу.

Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Повне рішення складено "31" січня 2025 р.

СуддяІ.О. Чистякова