УХВАЛА
31 січня 2025 року
м. Київ
cправа № 902/9/23
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Краснова Є. В.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Дочірнього сільськогосподарського рибоводного підприємства "Тульчинський рибцех" ПрАТ "СП "Вінницярибгосп" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.12.2024 (колегія суддів: Мельник О. В. Гудак А. В., Петухов М. Г.) у справі
за позовом Керівника Тульчинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Тульчинської міської ради до Дочірнього сільськогосподарського рибоводного підприємства "Тульчинський рибцех" ПрАТ "СП "Вінницярибгосп", третя особа, які не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Приватне акціонерне товариство "Сільськогосподарське підприємство "Вінницярибгосп" про усунення перешкод в користуванні та розпорядженні майном,
ВСТАНОВИВ:
До Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява керівника Тульчинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Тульчинської міської ради з вимогою усунути перешкоди в здійсненні Тульчинською міською радою права користування та розпорядження водним об`єктом та земельною ділянкою під ним шляхом зобов`язання Дочірнього сільськогосподарського рибоводного підприємства "Тульчинський рибцех" ПрАТ "СП "Вінницярибгосп" повернути в комунальну власність Тульчинської міської об`єднаної територіальної громади в особі Тульчинської міської ради водний об`єкт та земельну ділянку під ним загальною площею 48,35 га, що розташовані на території Тульчинської міської ради, в межах с. Клебань Тульчинського району Вінницької області (раніше Клебанської сільської ради Тульчинського району).
Рішенням Господарського суду Вінницької області від 05.05.2023 позов прокурора задоволено.
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.10.2023 змінено мотивувальну частину рішення Господарського суду Вінницької області від 05.05.2023 та викладено її в редакції цієї постанови. У решті рішення Господарського суду Вінницької області від 05.05.2023 залишено без змін.
За наслідками касаційного перегляду відповідно до постанови Верховного Суду у складі колегії Касаційного господарського суду від 16.01.2024 у цій справі касаційне провадження за касаційною скаргою першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.10.2023 з підстав, передбачених пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, закрито, а в решті касаційну скаргу залишено без задоволення. Касаційну скаргу Дочірнього сільськогосподарського рибоводного підприємства "Тульчинський рибцех" ПрАТ "СП "Вінницярибгосп" задоволено частково. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.10.2023 і рішення Господарського суду Вінницької області від 05.05.2023 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду Вінницької області.
Рішенням Господарського суду Вінницької області від 06.08.2024 у задоволенні позову відмовлено повністю. Зобов`язано Тульчинську міську раду у порядку повороту виконання рішення на підставі статті 333 ГПК України повернути з комунальної власності Тульчинської міської об`єднаної територіальної громади у постійне користування Дочірнього сільськогосподарського рибоводного підприємства "Тульчинський рибцех" ПрАТ "СП "Вінницярибгосп" водний об`єкт та земельну ділянку під ним загальною площею 48,35 га, переданих у виконавчому провадженні ВП № 73200751.
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.12.2024, повний текст якої складено 24.12.2024, рішення Господарського суду Вінницької області від 06.08.2024 скасовано та прийнято нове рішення - про задоволення позову.
Дочірнє сільськогосподарське рибоводне підприємство "Тульчинський рибцех" ПрАТ "СП "Вінницярибгосп" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та залишити в силі рішення місцевого господарського суду.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.01.2025 справу передано на розгляд колегії суддів у складі: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Рогач Л. І.
Верховний Суд перевірив форму і зміст касаційної скарги та дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.
Згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
До касаційної скарги додана квитанція від 08.01.2025 № 0.0.4115083793.1 про сплату судового збору у сумі 4 962 грн, проте зазначена квитанція не може вважатися належним доказом сплати судового збору у встановленому законодавством порядку, з огляду на таке.
Відповідно до частин першої і другої статті 9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі, в тому числі з використанням платіжних систем через мережу Інтернет у режимі реального часу (частина перша статті 6 згаданого Закону).
Постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 № 163 про затвердження Інструкцію про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг (далі - Інструкція), якою встановлено загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків. Нормами Інструкції встановлені вимоги щодо заповнення розрахункових документів.
Відповідно до пунктів 9, 10 розділу І Інструкції ініціатор має право оформити платіжну інструкцію в електронній або паперовій формі; ініціатор заповнює реквізити платіжної інструкції державною мовою з урахуванням вимог, зазначених в указівках щодо заповнення реквізитів платіжної інструкції, оформленої в паперовій або електронній формі (додаток), та вимог розділів II-IV, VI цієї Інструкції. Ініціатор має право заповнювати реквізити платіжної інструкції латинськими літерами, якщо це передбачено правилами платіжної системи/внутрішніми правилами надавача платіжних послуг.
Пунктом 37 розділу ІІ Інструкції платіжна інструкція, оформлена платником в електронній або паперовій формі, повинна містити такі обов`язкові реквізити:
1) дату складання і номер;
2) унікальний ідентифікатор платника або найменування/прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності), код платника та номер його рахунку;
3) найменування надавача платіжних послуг платника;
4) суму цифрами та словами;
5) призначення платежу;
6) підпис(и) платника;
7) унікальний ідентифікатор отримувача або найменування/прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності), код отримувача та номер його рахунку;
8) найменування надавача платіжних послуг отримувача.
Платник заповнює реквізит "Призначення платежу" платіжної інструкції так, щоб надавати отримувачу коштів повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється платіжна операція. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України (пункт 41 розділу ІІ Інструкції).
Суд звертає увагу скаржника на те, що необхідними реквізитами ідентифікації скарги є, зокрема, номер справи, у межах якої подається відповідна скарга.
При цьому на вебсайті Верховного Суду у розділі "Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору в гривнях" (https://supreme.court.gov.ua/supreme/gromadyanam/platig/) вказано, що у графі "Призначення платежу" зазначено: 101
Разом з тим, у графі ?Призначення платежу? обов`язково необхідно вказати: 101 22030102 (код класифікації доходів)
Водночас скаржник до касаційної скарги додав квитанцію від 08.01.2025 № 0.0.4115083793.1, яка не містить номера справи, у зв`язку з чим вона не є належним доказом сплати судового збору у встановленому порядку.
Ураховуючи наведене, для усунення недоліків касаційної скарги скаржнику потрібно надати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду докази сплати судового збору у встановленому порядку.
Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Отже, касаційна скарга Дочірнього сільськогосподарського рибоводного підприємства "Тульчинський рибцех" ПрАТ "СП "Вінницярибгосп" підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України з наданням скаржникові строку для усунення цих недоліків.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
1. Касаційну скаргу Дочірнього сільськогосподарського рибоводного підприємства "Тульчинський рибцех" ПрАТ "СП "Вінницярибгосп" залишити без руху.
2. Установити скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
3. У разі усунення недоліків документи направити на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: вул. О. Копиленка, 6, м. Київ, 01016 або через підсистему "Електронний суд".
4. Роз`яснити скаржнику, що в разі невиконання вимог суду касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде йому повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Краснов
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 31.01.2025 |
Оприлюднено | 03.02.2025 |
Номер документу | 124829981 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Краснов Є.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні