Постанова

від 21.01.2025 по справі 910/7767/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2025 року

м. Київ

cправа № 910/7767/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кондратової І. Д. - головуючої, суддів: Бакуліної С. В., Губенко Н. М.,

за участю секретаря судового засідання - Гнідобор А. В.,

за участю представників:

позивача - Сергєєвої К. О. (адвоката),

відповідача - Сидоренка О. О. (адвоката),

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Котляревський елеватор"

на рішення Господарського суду міста Києва від 02.11.2023

(суддя Маринченко Я. В.)

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2024

(головуючий Тарасенко К. В., судді: Кравчук Г. А., Коробенко Г. П.)

у справі за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма "Роднічок"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Котляревський елеватор"

про стягнення 4 459 979,09 грн.

Короткий зміст позовних вимог

1. У травні 2023 року Приватне сільськогосподарське підприємство "Агрофірма "Роднічок" (далі - Підприємство, позивач) звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Котляревський елеватор" (далі - Товариство, відповідач) про стягнення 3 806 721,41 грн збитків, які полягають у втраті переданого на зберігання майна, інфляційних втрат у розмірі 553 448,58 грн та 3 % річних у сумі 99 809,10 грн за період з 06.06.2022 по 20.04.2023.

2. На обґрунтування позовних вимог Підприємство послалося на неналежне виконання Товариством зобов`язань за договором складського зберігання сільськогосподарської продукції від 01.07.2021 № 3-9/0107 щодо дотримання строку і способу повідомлення позивача про настання форс-мажорних обставин.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

3. 01.07.2021 Товариство як зерновий склад і Підприємство як поклажодавець уклали названий вище договір складського зберігання сільськогосподарської продукції, згідно з яким останнє передало на зберігання Товариству до 30.04.2022 продукцію, адреса місця зберігання: 57263, Миколаївська обл., Вітовський р-н, с. Шевченкове, вул. Урожайна, 1.

4. Відповідно до пунктів 7.3, 7.4 цього договору сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання своїх зобов`язань за договором, якщо таке невиконання зумовлено настанням обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин). До обставин непереборної сили належать: пожежі, вибухи, блискавка, нагромадження снігу або ожеледь, повені чи інші стихійні лиха, локаут, страйк, інший промисловий розлад, дія суспільного ворога, оголошена або неоголошена війна, загроза війни, терористичний акт, блокада, масові заворушення, саботаж, дії чи бездіяльність органів влади та/або, які безпосередньо впливають на виконання сторонами їх обов`язків за договором. Сторони зобов`язані письмово, не пізніше 72 годин з моменту настання обставин непереборної сили, повідомити одна одну про настання таких обставин, якщо вони перешкоджають належному виконанню цього договору. Підтвердженням настання обставин непереборної сили є офіційне підтвердження таких обставин Торгово-промисловою палатою України (далі - ТПП) або її регіональним відділенням протягом 10 робочих днів, наступних за днем настання таких обставин. Несвоєчасне повідомлення про настання обставин непереборної сили або не надання у вказаний у цьому пункті договору строк сертифікату ТПП позбавляє відповідну сторону посилатися на них в майбутньому.

5. Якщо обставини, указані у пункті 7.3 договору, продовжують діяти протягом 60 днів з часу їх виникнення, то будь-яка зі сторін має право повідомити у письмовій формі іншу сторону про наміри розірвати договір, який вважатиметься розірваним по закінченню 30 днів після направлення цього повідомлення, якщо воно не скасовано (пункт 7.5 договору).

6. Згідно з умовами пункту 7.12 договору зерновий склад несе відповідальність перед поклажодавцем за втрату або пошкодження продукції у разі документального підтвердження вини зернового складу, який має компенсувати ринкову вартість товару на момент настання втрати або пошкодження протягом 5 робочих днів.

7. Кожна сторона несе повну відповідальність за правильність вказаних нею у цьому договорі реквізитів і зобов`язується своєчасно протягом двох днів від дня зміни у письмовій формі повідомляти іншу сторону про їх зміну, а у разі неповідомлення несе ризик настання пов`язаних з цим несприятливих наслідків. Поклажодавець підтверджує та гарантує, що поштова адреса (адреса для листування), вказана у розділі 10 договору, є дійсною і вся кореспонденція, направлена на цю адресу, буде вважатися направленою належним чином (пункт 9.8 договору).

8. У пункті 9.11 цього договору передбачено, що визначені у розділі 10 договору адреси електронної пошти сторін є офіційними засобами обміну терміновими повідомленнями (заявами, викликами тощо) та копіями документів між сторонами. Утім, зі змісту договору не вбачається електронної пошти Підприємства, а у розділі 11 зазначені лише адреса й номер телефону останнього.

9. Станом на березень 2022 року на зберіганні Товариства знаходилося 644 420 кг гороху ярового «Оплот» (насіннєвого) урожаю 2021 року, вирощеного Підприємством, собівартість 1 кг гороху склала 5,9 грн з ПДВ.

10. 26.04.2022 Товариство повідомило Підприємство про знищення переданого йому на зберігання гороху внаслідок артилерійського обстрілу з боку Російської Федерації та виникнення 26.03.2022 пожежі. Ці обставини знаходилися поза контролем відповідача й унеможливили виконання ним умов договору, про що він надав акт про пожежу від 26.03.2022 і лист ТПП від 28.02.2022.

11. Товариство стверджує, що 26.03.2022 повідомляло Підприємство про виникнення пожежі за офіційним номером телефону, зазначеним у розділі 11 договору, тоді як іншого способу інформування Підприємства не було, позаяк територія, на якій розташований зерновий склад, була окупована.

12. 27.04.2022 Підприємство звернулося до Товариства з проханням відвантажити позивачу продукцію, яку останнє зберігало, у зв`язку із закінченням з 30.04.2022 строку зберігання.

13. 05.05.2022 Товариство звернулося до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення за фактом вчинення невстановленими особами збройних формувань Російської Федерації артилерійського обстрілу названого вище населеного пункту, у результаті якого виникла пожежа та знищено майно Підприємства.

14. 05.05.2022 Підприємство звернулося до Товариства з вимогою про повернення протягом семи календарних днів переданої на зберігання продукції або сплату її вартості у сумі 3 806 721,41 грн.

15. 31.05.2022 Товариство повідомило про неможливість повернення майна внаслідок його знищення, повторно звернувши увагу Підприємства на наявність описаних вище обставин.

16. 07.06.2022 Управління Служби безпеки України у Миколаївській області повідомило Товариство про те, що за його заявою зареєстровано кримінальне провадження № 22022150000000697 від 01.06.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 438 Кримінального кодексу України (порушення законів та звичаїв війни), і долучено витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

16.06.2022 Підприємство повідомило Товариство про невжиття ним усіх заходів для збереження гороху, зокрема шляхом вивезення в інше місце або повідомлення позивача про необхідність самостійного дострокового вивезення, звернувши його увагу на те, що пожежа сталася 26.03.2022, тоді як про неможливість виконати умови договору Товариство повідомило лише 26.04.2022, допустивши порушення строків, обумовлених пунктом 7.4 договору. Висловило також свою незгоду з тим, що війна, артобстріли та пожежа є обставинами непереборної сили, вимагало повернути горох або відшкодувати вартість втраченого майна.

17. 17.06.2022 Товариство звернулося до ТПП України із заявою про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

18. 30.06.2022 ТПП видала сертифікат № 3100-22-0333 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), який Товариство надало Підприємству разом з листом від 05.07.2022, а також надало акти обстеження знищених рухомого майна (товару), будівель і споруд від 30.11.2022 № 120-0341 та від 31.05.2023 № 120-0145, складені експертами РТПП Миколаївської області.

19. У справі також наявні нотаріально посвідчені заяви свідків (а. с. 131, 132, т. 1) про виникнення пожежі зернового складу внаслідок артилерійського обстрілу, у яких підтверджено прибуття представників Підприємства у день пожежі на зерновий склад і обізнання їх про цю обставину.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

20. 02.11.2023 Господарський суд міста Києва ухвалив рішення про задоволення позову частково, присудив до стягнення з Товариства на користь Підприємства заборгованість у розмірі 3 802 078 грн, інфляційні втрати у сумі 553 448,58 грн та 3 % річних у розмірі 99 809,10 грн, у решті позову відмовив. Послався на невиконання Товариством свого обов`язку по збереженню переданого йому на зберігання гороху, тоді як його аргументи про настання форс-мажорних обставин як підставу звільнення його від відповідальності місцевий господарський суд не прийняв унаслідок несвоєчасного повідомлення відповідачем позивача про настання таких обставин відповідно до пункту 7.4 договору.

21. Згодом суд апеляційної інстанції скасував це рішення й ухвалив нове - про відмову у позові з посиланням на звільнення відповідача від відповідальності за договором унаслідок наявності форс-мажорних обставин (непереборної сили). Крім того, прийняв додаткову постанову про стягнення з Підприємства за заявою Товариства витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді апеляційної інстанції.

22. 13.06.2024 Верховний Суд прийняв постанову про скасування постанови і додаткової постанови суду апеляційної інстанції та передав справу на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду з метою установлення моменту, з якого починається відлік часу для повідомлення про форс-мажорні обставини.

23. 26.09.2024 Північний апеляційний господарський суд ухвалив постанову про залишення без змін рішення Господарського суду міста Києва від 02.11.2023. Проаналізувавши домовленість сторін у пункті 7.4 договору, суд апеляційної інстанції установив, що його умовами передбачено строки письмового повідомлення про настання обставин непереборної сили та надання сертифікату ТПП. Оскільки форс-мажорні обставини відбулися 26.03.2022, то за договором строк письмового повідомлення про їх настання був 72 години з цієї дати, тоді як Товариство повідомило Підприємство про їх настання 26.04.2022, тобто порушило цей строк. Спростував заперечення відповідача з цього приводу, який посилався на отримання ним акта про пожежу лише 26.04.2022 у зв`язку з щоденними обстрілами та завантаженістю роботи пожежної частини. Зазначив, що неотримання цього акта Товариством у день пожежі не звільняло його від обов`язку повідомити Підприємство про ці обставини у визначений договором строк. На підсумку, унаслідок несвоєчасного повідомлення відповідачем позивача про настання названих вище обставин суд апеляційної інстанції виснував про відсутність підстав для звільнення Товариства від відповідальності через форс-мажорні обставини. Спростовував доводи відповідача про ненадання позивачем доказів на підтвердження розміру збитків.

Короткий зміст доводів та вимог касаційної скарги

24. Товариство оскаржило рішення Господарського суду міста Києва від 02.11.2023 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2024 і в касаційній скарзі просить їх скасувати й ухвалити нове рішення - про відмову у позові повністю.

25. На обґрунтування підстав касаційного оскарження послалося на пункти 1, 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з огляду на таке:

- суди порушили приписи статей 76, 77, 78, 79 ГПК України, неправильно застосували положення статті 617 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 218 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування, викладених у постановах від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21, від 22.06.2022 у справі № 904/5328/21, від 23.08.2023 у справі № 910/6234/22 у подібних правовідносинах, стосовно вчасного повідомлення про виникнення форс-мажорних обставин і строку отримання сертифікату ТПП;

- відсутній висновок Верховного Суду з питань застосування цих норм права у подібних правовідносинах щодо фізичної неможливості сторони договору здійснити саме письмове повідомлення про виникнення форс-мажорних обставин у передбачений договором строк у зв`язку з перебуванням у тимчасовій окупації, тоді як сторона, дотримуючись установленого договором строку, здійснила альтернативний вид повідомлення єдиним можливим на той момент способом, відмінним від письмового.

26. Узагальнено доводи Товариства зводяться до такого:

- повідомлення чи неповідомлення про факт збройної агресії Російської Федерації проти України не потребує встановленню, оскільки ці обставини є загальновідомими як для позивача, так і відповідача (висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постановах від 19.02.2020 у справі № 210/4458/15-ц і від 30.01.2020 у справі № 287/167/18-ц), а тому ці обставини не створюють жодних наслідків;

- населений пункт, у якому зберігався горох, перебував під окупацією Російської Федерації і в ньому велися бойові дії у період з 04.03 до 10.04.2022 (наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309);

- вина відповідача відсутня, адже він не мав можливості під час вторгнення Російської Федерації на територію України вивезти майно Підприємства в інше місце, оскільки це було небезпечним для життя і здоров`я працівників Товариства, та у письмовий спосіб у визначений договором строк повідомити про настання цієї події;

- Товариство у день виникнення пожежі повідомило Підприємство у телефонний спосіб про знищення майна внаслідок артилерійського обстрілу, тоді як повідомити у письмовій формі не мало змоги, позаяк відбувалися активні бойові дії і територія перебувала в окупації;

- у нотаріально посвідчених заявах свідків підтверджено прибуття представників Підприємства у день пожежі на зерновий склад і обізнання їх про цю обставину, які повідомлені за номером телефону, вказаним у розділі 11 договору, тоді як електронна адреса не була відома відповідачеві, позаяк умови договору і додатки до нього, не містять інформації про це;

- на підтвердження обставин відсутності своєї вини у знищенні майна Підприємства Товариство, крім сертифікату ТПП від 30.06.2022 № 3100-22-0333 про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), надало інші докази, що підтверджували неможливість виконання ним своїх зобов`язань за договором унаслідок настання форс-мажорних обставин, зокрема, копію акта про пожежу від 26.03.2022, витяг з Єдиного реєстру досудового розслідування № 22022150000000697 й акти обстеження знищених рухомого майна (товару), будівель і споруд від 30.11.2022 № 120-0341 та від 31.05.2023 № 120-0145;

- суди попередніх інстанцій проігнорували позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21 щодо строку звернення до ТПП за отриманням сертифікату, що можливо лише після порушення виконання зобов`язання. Через це сертифікат ТПП може бути отриманий значно пізніше за дату, коли сторона з`ясувала неможливість виконання договору через форс-мажорні обставини.

27. Товариство також заявило клопотання про стягнення з Підприємства витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги, у розмірі 40 000 грн, понесених ним у суді касаційної інстанції. Додало при цьому договір від 11.10.2024 про надання правничої (правової) допомоги) № 11/10/24_LE, укладений з адвокатським об`єднанням "Лігал Іглз", та зауважило на тому, що докази на підтвердження понесення цих витрат, зокрема, акт приймання-передачі наданих послуг, копії фіскальних чеків і платіжні доручення будуть подані додатково.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

28. Підприємство у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, наполягаючи на порушенні Товариством строків повідомлення про це Підприємства та надання сертифікату про настання форс-мажорних обставин, адже воно не довело, що вжило усіх заходів для збереження майна Підприємства. Посилається на те, що у розділі 10 договору відсутня адреса електронної пошти, тоді як у розділі 11 зазначені поштова і юридична адреси Підприємства, а також номер телефону/факсу, за якими Товариство мало змогу направити відповідне повідомлення поштою. Стверджує про порушення відповідачем пункту 6.3.1 Регламенту ТПП, оскільки він мав право та можливість звернутися до ТПП після настання форс-мажорних обставин, а не після порушення строку виконання зобов`язань. До того ж у сертифікаті ТПП від 30.06.2022 вказано, що військова агресія, пожежа внаслідок артилерійського обстрілу діяли у період з 26.03. по 26.06.2022, тоді як не зазначено про тимчасову окупацію, блокаду, активні бойові дії тощо. Наполягає на тому, що максимальний строк повідомлення про форс-мажорні обставини був 08.04.2022, тобто протягом десяти днів з моменту виникнення пожежі (26.03.2022), а якщо враховувати строки тимчасової окупації с. Шевченкове (з 04.03. по 10.04.2022), то відповідач повинен був повідомити та надати сертифікат ТПП 18.04.2022, але цього не зробив. Крім того, відповідач мав строк для виконання своїх зобов`язань у період з 24.02. по 04.03.2022, однак він не повідомив про це. Оскільки юридично та фактично відповідач знаходиться за адресою: 03150, м. Київ, вул. Ділова, 5, корп. 2, тоді як у с. Шевченкове розташований лише склад зберігання, то ці форс-мажорні обставини не спричиняли перешкод для належного та своєчасного виконання ним зобов`язань, передбачених пунктом 7.4 договору. Якщо припустити, що акт про пожежу отриманий відповідачем 26.04.2022, а звернувся він до ТПП за посвідченням форс-мажорних обставин лише 17.06.2022, то це також свідчить про перевищення ним десяти робочих днів як з дати настання форс-мажорних обставин, так і з дати отримання цього акта, хоча він не вимагався. На переконання Підприємства, відповідач мав адресу електронної пошти його представника, номери телефонів, за якими відповідно до заяв свідків телефонував у день пожежі, і мав можливість письмово повідомити про настання форс-мажорних обставин, а не усно. Звернув увагу на те, що пояснення свідків щодо усного повідомлення про пожежу та прибуття представників позивача не можуть бути прийняті як належні докази своєчасного повідомлення позивача про настання форс-мажорних обставин, оскільки у них зазначено, що свідкам не відомі, вони не пам`ятають прізвищ, імен, по-батькові та посад представників позивача, яким повідомили про пожежу, і це могли бути не працівники і не представники позивача. Якщо припустити, що акт про пожежу відповідач отримав 26.04.2022, а звернувся до ТПП за посвідченням форс-мажорних обставин лише 17.06.2022, то також порушив десятиденний строк з дати настання форс-мажорних обставин. Тому позивач наполягає на порушенні відповідачем строків і способу повідомлення та позбавленні його права посилатися на ці обставини.

29. Вважає завищеним завлений скаржником до стягнення з Підприємства розмір витрат на професійну правничу допомогу, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, здійснені дії, тощо, мотивуючи тим, що адвокат Сидоренко Олександр Олександрович залучений до цієї справи лише на стадії апеляційного провадження, у суді першої інстанції приймав участь інший адвокат. Адвокат Сидоренко О. О. не здійснював додаткового збору доказів у справі, правова позиція сторін у справі не змінювалася і адвокату не потрібно було вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює цей спір, документи і доводи, якими сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини.

Позиція Верховного Суду

30. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

31. Відповідно до вимог частини першої статті 617 ЦК України неможливість виконати зобов`язання внаслідок дії обставин непереборної сили відповідно до вимог законодавства є підставою для звільнення від відповідальності за порушення його виконання.

32. Статтею 218 ГК України також встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення; у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

33. Для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання особа, яка порушила зобов`язання, повинна довести: наявність обставин непереборної сили; їх надзвичайний характер; неможливість попередити за даних умов завдання шкоди; причинний зв`язок між цими обставинами і понесеними збитками. (висновок Верховного Суду у постановах від 01.10.2020 у справі № 904/5610/19 та від 21.03.2024 у справі № 910/6185/23).

34. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами (частина друга статті 14-1 Закону України "Про Торгово-промислові палати в Україні").

35. Верховний Суд у постанові від 25.01.2022 у справі № 904/3886/21 щодо застосування статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" зазначив, що:

- ознаками форс-мажорних обставин є наступні елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов`язань за даних умов здійснення господарської діяльності;

- форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. Сторона, яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом;

- наявність форс-мажорних обставин засвідчується ТПП та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами шляхом видачі сертифіката.

36. Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 унаслідок військової агресії Російської Федерації проти України введено воєнний стан в Україні строком на 30 діб з 05 год 30 хв 24.02.2022, який неодноразово продовжувався та діє наразі.

37. 26.03.2022 виникла пожежа унаслідок артилерійського обстрілу під час окупації Російською Федерацією населеного пункту, про що відповідач у той же день повідомив позивача у телефонний спосіб. У письмовій формі таке повідомлення скероване останньому 26.04.2022.

38. 27.04.2022 Підприємство звернулося до Товариства з проханням повернути позивачу продукцію, яку останнє зберігало, у зв`язку із закінченням 30.04.2022 строку зберігання. Згодом Підприємство 05.05. та 17.06.2022 також зверталося до Товариства з вимогою про повернення переданої на зберігання продукції або сплату її вартості. Позивач вважає, що відповідач порушив зобов`язання зі збереження майна, що спричинило завдання йому збитків, а також відповідач порушив зобов`язання зі строків повідомлення та надання сертифікату про настання форс-мажорних обставин.

39. Оскільки вимоги Підприємства не задоволені Товариством унаслідок знищення майна, то позивач звернувся до суду за відшкодуванням йому збитків, що складаються з вартості знищеного гороху, який переданий відповідачеві на зберігання за договором складського зберігання сільськогосподарської продукції від 01.07.2021 № 3-9/0107, у тому числі інфляційних втрат та 3 % річних.

40. Товариство зі свого боку посилається на відсутність його вини у знищенні покладеного позивачем на зберігання гороху, позаяк пожежа на зерновому складі виникла унаслідок артилерійського обстрілу з боку Російської Федерації, що спричинило надзвичайні та невідворотні обставини (форс-мажор). Позивач у цей же день був повідомлений про цю обставину у телефонному режимі, оскільки відповідач не мав змоги протягом 72 годин повідомити позивача письмовим способом, адже населений пункт перебував в окупації.

41. Обставини перебування с. Шевченкове Шевченківської сільської територіальної громади Миколаївського району у Миколаївській області в окупації і ведення у ньому активних бойових дій у період з 04.03 до 10.04.2022 і з 11.04 до 11.11.2022 загальновідомі (частина третя статті 75 ГПК України), що підтверджується Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженим наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309.

42. Крім того, Товариство посилається на отримання акта про пожежу, що відбулася 26.03.2022, лише 26.04.2022, що не суперечить пункту 10 Порядку обліку пожеж та їх наслідків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.12.2003 № 2030, згідно з яким під час правового режиму воєнного або надзвичайного стану вмотивовано (якщо існує достатньо підстав) допускається складання акта впродовж місяця з дати повідомлення про пожежу чи подання відповідної письмової заяви. Також Товариство надало відповіді правоохоронних органів, підтверджуючі настання форс-мажорних обставин, а також сертифікат ТПП.

43. Наявність форс-мажорних обставин жодна зі сторін не заперечує, але Підприємство вважає, що Товариство не має права посилатися на ці обставини, оскільки не дотрималося передбаченого договором строку і письмового способу (форми) повідомлення про їх настання.

44. Суди попередніх інстанцій дійшли висновків про відсутність підстав для звільнення Товариства від відповідальності за неповернення ним переданого Підприємством на зберігання гороху у зв`язку з недоведенням неможливості повідомлення останнього у визначений пунктом 7.4 договору строк у письмовій формі про настання форс-мажору (обставин непереборної сили) - пожежі складського приміщення унаслідок артилерійського обстрілу під час окупації Російською Федерацією населеного пункту.

45. Основним аргументом касаційної скарги Товариства є правильність застосування судами наведених ним норм матеріального права у контексті того, чи може відповідач бути притягнутий до відповідальності за недотримання передбаченого договором строку повідомлення позивача саме у письмовий спосіб про виникнення форс-мажору у випадку підтверджених обставин окупації Російською Федерацією населеного пункту, тоді як позивач у день події був повідомлений єдиним можливим на той момент телефонним способом і прибув на місце пожежі. Факти прибуття представників позивача на місце пожежі у цей же день підтверджено наявними у справі нотаріально посвідчених заявами свідків.

46. Отже, предметом спору у цій справі є стягнення з відповідача на користь позивача збитків, завданих останньому унаслідок знищення пожежею майна, переданого на зберігання. Позивач, не заперечуючи настання форс-мажорних обставин, наполягає саме на порушенні відповідачем строку письмового повідомлення його про їх виникнення, що позбавило відповідача згодом посилатися на них.

47. Для застосування форс-мажору (обставин непереборної сили) як умови звільнення від відповідальності необхідно встановити, які саме зобов`язання за договором порушені/не виконані та причину такого невиконання.

48. Домовленість сторін про відповідальність зернового складу перед поклажодавцем за втрату або пошкодження продукції передбачена пунктом 7.12 договору, згідно з яким у разі документального підтвердження вини зернового складу він протягом 5 робочих днів має відшкодувати позивачеві ринкову вартість товару на момент настання втрати або пошкодження.

49. Як зазначалося раніше, факт наявності форс-мажорних обставин жодна зі сторін не заперечує. До того ж ця обставина підтверджена наведеними вище доказами, у тому числі сертифікатом ТПП від 30.06.2022.

50. У постанові від 05.12.2023 у справі № 917/1593/22 Верховний Суд виснував, що "сертифікат ТПП не є єдиним доказом існування форс-мажорних обставин; обставина форс-мажору має оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах доказів встановити, чи дійсно такі обставини на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об`єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов`язку".

51. У постанові від 15.04.2020 у справі № 643/14079/17 Верховний Суд зазначив, зокрема, таке: "За загальним правилом, за втрату речі, під час строку зберігання, зберігач відповідає, якщо: відбулося порушення обов`язку повернути поклажодавцеві у схоронності річ; поклажодавцеві завдано збитків у вигляді втрати речі; наявний причинний зв`язок між діями (бездіяльністю) зберігача і негативними наслідками, що виявились результатом таких дій (бездіяльності); вини зберігача у настанні щодо речі негативних наслідків, яка проявилась у будь-якій формі, тобто умислу чи необережності зберігача до невиконання чи неналежного виконання своїх обов`язків. Натомість професійний зберігач має довести, що наявність втрати речі сталася внаслідок непереборної сили, або через такі властивості речі, про які зберігач, приймаючи її на зберігання, не знав і не міг знати, або внаслідок умислу чи грубої необережності поклажодавця. У всіх інших випадках, навіть якщо вини професійного зберігача немає, він зобов`язаний відшкодувати збитки поклажодавцеві".

52. У постанові від 14.06.2022 у справі № 922/2394/21 Верховний Суд виснував, що: "статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Так, форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку. Таких висновків дотримується Верховний Суд у постанові від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 та у постанові від 09.11.2021 у справі № 913/20/21".

53. Під час попереднього перегляду у касаційному порядку цієї справи Верховний Суд у постанові від 13.06.2024 зробив указівку на необхідність установлення відліку часу для повідомлення про форс-мажорні обставини з урахуванням заяви свідка про обізнаність позивача про настання події (пожежі), представники якого прибули на місце зернового складу, та можливого на той момент способу такого повідомлення.

54. Апеляційний господарський суд виснував, що строк письмового повідомлення про настання обставин непереборної сили був 72 години з 26.03.2022, тоді як Товариство повідомило Підприємство про цю обставину у письмовій формі лише 26.04.2022, що позбавляє відповідача можливості посилатися на форс-мажорні обставини як на підставу для звільнення його від відповідальності.

55. Утім, такі висновки суду апеляційної інстанції є помилковими, оскільки він залишив поза увагою використання Товариством єдиного можливого на той час (у зв`язку з окупацією населеного пункту) телефонного способу повідомлення Підприємства у день виникнення пожежі і прибуття його представників на місце зернового складу.

56. У постанові від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21, на яку посилається скаржник, Верховний Суд виснував про те, що повідомлення про форс-мажор має бути направлено іншій стороні якнайшвидше, тоді як неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про форс-мажорні обставини позбавляє сторону, яка порушила цей обов`язок, права посилатися на ці обставини як на підставу звільнення від відповідальності, якщо це передбачено договором (втрата стороною права посилання на форс-мажор).

57. Позивач не заперечив, що був повідомлений Товариством про виникнення пожежі у телефонний спосіб, а свої доводи аргументує лише порушенням відповідачем обов`язку здійснити таке повідомлення протягом 72 годин з дня виникнення у письмовій формі, тоді як сам факт настання форс-мажорних обставин позивач також не заперечує.

58. Оскільки Товариство поінформувало Підприємство у телефонний спосіб про виникнення пожежі у той же день, що підтверджується у тому числі прибуттям представників останнього на зерновий склад, і вина відповідача у настанні форс-мажорних обставин відсутня, то колегія суддів вважає, що висновок судів про недотримання Товариством передбаченого пунктами 7.3, 7.4. строку і письмового способу повідомлення Підприємства про виникнення форс-мажору, адже окупація населеного пункту загальновідома, не можуть бути підставами для покладення на відповідача відповідальності за знищення майна.

59. Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 21.07.2021 у справі № 912/3323/20, ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов`язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести.

60. Втрата майна відбулася на окупованій території поза волею відповідача та за відсутності його вини у зв`язку з настанням надзвичайних та невідворотних обставин через широкомасштабну збройну агресію Російської Федерації проти України, що об`єктивно унеможливило належне виконання стороною свого обов`язку щодо повернення такого майна. Тобто у діях відповідача відсутній повний склад цивільного правопорушення, що виключає можливість застосовувати до нього заходи відповідальності.

61. З-поміж іншого, під час попереднього перегляду у касаційному порядку цієї справи Верховний Суд у постанові від 13.06.2024 звернув увагу на постанову від 13.03.2024 у справі № 686/16312/22, у якій Верховний Суд виснував, що: "на рівні норм ЦК України законодавець не внормував застосування конструкції форс-мажору в цивільних відносинах. Традиційно в цивільних відносинах форс-мажор є договірною підставою звільнення від цивільно-правової відповідальності. Проте це не перешкоджає учасникам цивільного обороту врегулювати свої відносини з врахуванням принципу свободи договору. Очевидно, що за допомогою такого універсального регулятора приватних відносин як договір його сторони за допомогою договору можуть регулювати, зокрема: застосування конструкції форс-мажору в своїх відносинах (на які випадки поширюється форс-мажор, які правові наслідки існування форс-мажору (наприклад, право на розірвання договору); чим підтверджується форс-мажор; чи впливає існування форс-мажору на виконання цивільно-правового зобов`язання, яке виникло на підставі такого договору; як позначається існування форс-мажору на строках виконання цивільно-правового зобов`язання, яке виникло на підставі договору".

62. Верховний Суд у справі № 686/16312/22 погодився із висновками судів попередніх інстанцій про відмову у позові щодо обов`язку повернути передане на зберігання зерно внаслідок виникнення форс-мажорних обставин і ненастання у зв`язку з цим строку виконання такого обов`язку.

63. Як заначено раніше, у справі, що розглядається, у пункті 7.5 названого вище договору сторони обумовили, що якщо обставини, указані у пункті 7.3 договору, продовжують діяти протягом 60 днів з часу їх виникнення, то будь-яка зі сторін має право повідомити у письмовій формі іншу сторону про наміри розірвати договір, який вважатиметься розірваним по закінченню 30 днів після направлення цього повідомлення, якщо воно не скасовано.

64. Тобто учасники обороту визначили, як форс-мажор впливає на строки виконання цивільно-правового зобов`язання, яке виникло на підставі договору, та правові наслідки існування форс-мажору (право на зміну чи розірвання договору).

65. Жодна зі сторін договору не висловила наміру розірвати договір у порядку, обумовленому пунктом 7.5 договору, і з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених у постанову від 13.03.2024 у справі № 686/16312/22, форс-мажорні обставини у цій справі існують щодо обов`язку Товариства повернути майно Підприємству, хоча така вимога у цій справі не заявлялася, а предметом позовних вимог позивач визначив необхідність відшкодування йому збитків, які полягають у втраті знищеного пожежею майна.

66. Отже, колегія суддів установила неправильне застосування судами наведених скаржником норм матеріального права, а тому оскаржувані судові рішенні слід скасувати й ухвалити нове рішення про відмову у позові.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

67. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішенні у відповідній частині або змінити рішення у відповідній частині, не передаючи справу на новий розгляд.

68. Відповідно до частин першої, третьої статті 311 цього ж Кодексу суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (частина третя статті 311 ГПК України).

Судові витрати

69. За правилами частин першої та четвертої статті 129 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом цієї справи, покладаються на позивача.

Керуючись статтями 129, 300, 301, 308, 311, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Котляревський елеватор" задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 02.11.2023 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2024 у справі № 910/7767/23 скасувати.

3. Ухвалити нове рішення.

4. У задоволенні позову Приватного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма "Роднічок" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Котляревський елеватор" про стягнення 4 459 979,09 грн відмовити.

5. Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма "Роднічок" (57262, Миколаївська обл., Вітовський р-н, с. Миколаївське, вул. І. Франка, 13-А, код ЄДРПОУ 19292651) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Котляревський елеватор" (03150, м. Київ, вул. Ділова, 5 корп. 2, код ЄДРПОУ 40092359) 133 799 (сто тридцять три тисячі сімсот дев`яносто дев`ять) грн 36 коп. судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуюча І. Кондратова

Судді С. Бакуліна

Н. Губенко